Напрями вдосконалення організації та здійснення прикордонного контролю в Україні в контексті забезпечення національної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 351.746

Напрями вдосконалення організації та здійснення прикордонного контролю в Україні в контексті забезпечення національної безпеки

К. Мостова

Розглянуто окремі аспекти вдосконалення організації та здійснення прикордонного контролю в Україні. Наголошено на таких важливих напрямах удосконалення прикордонного контролю в Україні в контексті забезпечення національної безпеки, як формування інтегрованої інфокомунікаційної системи та створення єдиного Моніторингового центру ДПСУ та ДФС України, поєднання ГІС- технологій із можливостями інтелектуального відеоконтролю, використання матеріально-технічної та організаційно-управлінської бази ДПСУ для формування єдиної кінологічної служби України. прикордонний контроль національний безпека

Ключові слова: прикордонний контроль, кінологічна служба, відеоконтроль, ГІС-технології.

The article deals with some aspects of improving the organization and implementation of border control in Ukraine. The article highlights such important areas of improvement of border control in Ukraine in the context of providing national security as the formation of an integrated information and communication system and the creation of a unified Monitoring Centreof the State Border Guard Service of Ukraineand the State Fiscal Service of Ukraine, the combination of GIS technologies with the capabilities of intellectual video control, the use of material, technical, organizational and managerial base of the State Border Guard Service of Ukrainefor the formation of a Unified Canine Service of Ukraine.

Keywords: border control, canine service, video control, GIS-technology.

Конституція України (ст. 17) визначає, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішою функцією держави. Основним правоохоронним органом спеціального призначення, що забезпечує недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, є Державна прикордонна служба України. Вона здійснює охорону державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, охорону суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, бере участь у боротьбі з організованою злочинністю та протидіє незаконній міграції на державному кордоні України в межах контрольованих прикордонних районів. Однією з основних функцій цієї служби є контрольна діяльність, а також пропуск через Державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів, виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.

Водночас на сьогодні територія України залишається основним шляхом транзиту нелегальних мігрантів і є частиною Центральноєвропейського маршруту - одного з п'яти транскордонних маршрутів нелегальної міграції, що ведуть з усього світу до країн Європейського Союзу. Вищеперелічені негативні явища стали можливими з огляду на недосконалість нормативно-правової бази, яка врегульовує цю сферу діяльності, дублюванням функцій органів, що здійснюють прикордонний контроль, відсутність чіткого механізму взаємодії публічних органів управління, на які покладено функції здійснення охорони державного кордону, ігнорування та пасивність запровадження зарубіжного досвіду щодо регулювання прикордонного контролю. Усе це зумовлює необхідність дослідження науково-методичних засад організації здійснення прикордонного контролю в Україні як складової національної безпеки, що визначило актуальність та науково-практичну значимість теми статті.

Важливу роль дослідження у сфері вдосконалення організації та здійснення прикордонного контролю в Україні відіграли наукові праці відомих вітчизняних і зарубіжних дослідників адміністративного права і процесу, зокрема: С. Гетманюка, С. Дмитрова, Б. Єрошина, І. Катеринчука, Б. Лейди, В. Сторожука, О. Шинкарука та інших.

Однак на сьогодні відсутні комплексні праці, в яких би повно та всебічно розглядалася проблема організації здійснення прикордонного контролю, а у виконаних наукових дослідженнях зазначена проблема аналізувалася фрагментарно або в межах ширшої безпекової проблематики, без відповідного комплексного підходу. Викладене вище свідчить про актуальність і необхідність виділення напрямків удосконалення організації та здійснення прикордонного контролю в Україні в контексті забезпечення національної безпеки.

Мета проведення прикордонного контролю різних рівнів - це проведення прикордонного контролю, заснованого на оцінці ризиків з метою забезпечення безперервного проведення прикордонного контролю, створення умов для виявлення підроблених документів, установлення особи, яка перетинає кордон, а також підтримки керівництва у прийнятті рішень і поліпшення поточної підготовки персоналу. Прикордонний контроль різних рівнів повинен проводитися спеціально навченими співробітниками, які мають бути забезпечені необхідним обладнанням.

У контексті продовження науково-технічної інформаційної революції, масштабної трудової міграції працездатного населення, загострення збройної агресії Російської Федерації зупинимось на забезпеченні виконання безпекової засади прикордонного контролю. Відомо, що забезпечення безпеки полягає у протидії незаконному переміщенню через державний кордон осіб, зброї, боєприпасів, вибухових речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, заборонених матеріалів і предметів; незаконній міграції; торгівлі людьми; недопущенні в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яких тимчасово обмежено у такому праві; переміщення через кордон викрадених автомобілів; виконанні доручень правоохоронних і розвідувальних органів, судів. Ці задавання можуть бути реалізовані шляхом налагодження ефективної координації між ДПСУ, ДФС України, ЗСУ, СБУ, МВС України (національна поліція).

При цьому головним “контрагентом” взаємодії є митниці ДФС України (а на межах зони проведення АТО та адміністративного кордону АРК - СБУ та ЗСУ). Вагомими сферами координації взаємодії у контексті здійснення прикордонного контролю є: координація у сфері кінологічного забезпечення (прикордонного та митного контролю); координація у сфері використання інформаційних технологій та експлуатації спільної інфраструктури; координація на рівні використання “єдиної платформи” програмного забезпечення.

Так, на рівні ДФС України, станом на 2017 р. кінологічне забезпечення митного контролю здійснюють 118 кінологічних команд [1]. Ці кінологічні команди підготовлено для пошуку: наркотичних засобів; зброї та боєприпасів; тютюнових виробів; грошових банкнот; продуктів тваринного походження [2]. За напрямами кінологічного забезпечення (кінологічне забезпечення полягає саме у реалізації потенціалу кінологічних команд згідно з потребами відповідних органів), за функціональною ознакою та за оперативними потребами діяльність кінологічних команд ДПСУ та ДФС України співпадає та підлягатиме координації у частині формування уніфікованої системи їх підготовки, перепідготовки та використання. Матеріально-технічна й організаційно-управлінська база ДПСУ у майбутньому має стати основою для формування єдиної кінологічної служби України. Це пов'язано з широким профілем одорологічної підготовки та кількісними показниками кінологічної служби ДПСУ Державний навчальний заклад “Кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України” є державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення професійної кваліфікації, пов'язану з упровадженням новітніх технологій виробництва чи сфери послуг, із формуванням у них необхідних економічних і організаційно-управлінських знань. Навчальний центр здійснює перепідготовку та підвищення професійної кваліфікації кінологів останні 73 роки.

Координація у сфері використання інформаційних технологій та експлуатації спільної інфраструктури пов'язана з програмою формування “інтелектуальної” системи охорони державного кордону, яка передбачає нарощування технічної складової прийняття на озброєння новітніх технічних засобів охорони державного кордону. Одним із основних завдань, визначених Стратегією розвитку ДПСУ, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1189-р від 23.11.2015 р., є забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури. Розвиток прикордонної інфраструктури передбачає створення “інтелектуальної” системи охорони державного кордону.

Протягом останніх трьох років за рахунок бюджетного фінансування та проектів на озброєння ДПСУ прийнято низку сучасних технічних засобів: пересувні бойові модулі “Тритон”; бездротові системи спостереження “SMARTDEC-869”; системи відеоконтролю і сигналізації (мультиспектральні камери та датчики, установлені на існуючих МСВ, паркані та окремих вежах), сейсмічні системи (оптико-волоконний кабель), засоби передачі даних і командні центри, які в комплексі передбачають створення інтелектуальної системи контролю; безпілотні авіаційні комплекси БпАК-МП-1 “Spectator-M” та систему раннього попередження, виявлення та розпізнавання корпорації “Аерос” (США). Проте більшість перерахованих ефективних систем мають військове спрямування або існують у “штучних” одиницях. Окрім того, технічні системи при їх інтеграції у єдину систему прикордонного контролю завдяки їх кількості та поширеності чинитимуть істотний вплив на здійснення функцій ДПСУ.

Йдеться про сучасні системи інтелектуального відеоконтролю. В умовах стрімкого розвитку цифрових систем і телекомунікаційних технологій стає можливим створення систем інтелектуального відеоконтролю із необхідними для органів здійснення прикордонного та митного контролю можливостями здійснення відеоконтролю за проходженням етапів прикордонного та митного контролю товарів і транспортних засобів, із автоматичною фіксацією (архівуванням) відповідного відеопотоку та дистанційної оцінки виконання формальностей посадовими особами прикордонних відділів та митниць України в режимі реального часу та іншими можливостями.

Відтак постає необхідність розроблення концептуальних засад створення СІВК у пунктах пропуску для автомобільного сполучення на Державному кордоні України. Важливим аспектом реалізації СІВК є створення Спільного моніторингового центру ДПСУ та ДФС України на базі єдиної інформаційної платформи. Це дає можливість виконати завдання координації різних суб'єктів із позицій уніфікованого підходу, що дасть змогу використовувати єдиний алгоритм для побудови цілого комплексу стандартизованих на державному рівні систем.

Модель інтегрованої інфокуманікаційної системи управління прикордонного контролю між суб'єктами забезпечення національної безпеки представлена на рис. 1. У перспективі у таку систему за принципом “єдиного вікна” в “реальному часі” можуть бути включені телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи інших суб'єктів з питань організації та здійснення прикордонного контролю (правоохоронні, контролюючі органи, органи виконавчої влади тощо).

Реалізація завдання створення єдиної інфокомунікаційної системи передбачає вирішення питань інформаційного, нормативного та функціонального забезпечення. Інформаційний підхід передбачає аналіз на основі розгляду транспортних потоків даних, що циркулюють між елементами інфокомунікаційної системи в її мережній платформі, у той час як функціональний ґрунтується на розгляді різноманітних зв'язків усередині системного комплексу, виділяючи в окремі одиниці функціонально завершені компоненти. У цьому контексті є необхідним вирішення проблеми координації на рівні використання “єдиної платформи” програмного забезпечення ДПСУ та ДФС України. Наприклад, це важливо у частині координації інформації щодо переміщення культурних цінностей, протидії контрабанді, перевезення товарів подвійного призначення, протидії незаконній міграції.

Забезпечення принципу безпеки прикордонного контролю у зоні АТО можливе лише при оперативному прийнятті управлінського рішення на основі актуальної інформації. Швидкість одержання інформації може гарантувати тільки сучасна автоматизована система з можливістю документування наданої інформації. Тому запропонована інтегрована інфокомунікаційна система може також доповнюватися особливими технологіями геоінформаційного контролю. Геоінформаційна система може бути визначена як система управління базами даних, призначена для роботи (збору, зберігання, структуризації, аналізу і виводу) із територіально орієнтованою інформацією. Найважливішою особливістю ГІС є спроможність пов'язувати картографічні об'єкти з їх властивостями (атрибутами). Кожному картографічному об'єкту ставиться у відповідність рядок таблиці (запис у базі даних) з атрибутивною інформацією, що й визначає основні функціональні можливості ГІС [3].

Наголосимо на можливості широкого застосування ДПСУ, ДФС України, СБУ, ЗСУ та МВС України геоінформаційних систем, призначених для автоматизації інформаційної підтримки будь-якого виду діяльності. Система дає змогу створювати векторні, растрові й матричні карти, а також оперативно обновляти різну інформацію про місцевості. Вона допомагає також візуалізувати на екрані монітора як карту України за цифровою моделлю, що зберігалась у картографічній базі даних, так і результати розрахунків прогнозних даних щодо можливих наслідків у вигляді зображень об'єктів, які були отримані при реалізації функціональних завдань в межах прикладних застосувань кожного з задіяних комплексів [4]. Наприклад, при наближенні транспортного засобу є можливим зчитування його номера й отримання інформації ще до моменту входження в зону прикордонного контролю (що є особливо важливо для вчинення превентивних заходів у межах лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях), звернення до баз даних з метою з'ясування належності транспортного засобу (зокрема і відомчого), тих, що знаходяться у викраденні або під обмеженнями речових прав.

Не менш ефективною виглядає перспектива використання систем відеонагляду МВС України, установлена на міжнародних шляхах сполучення та підходах до них (це дає можливість створити ланцюг спостереження за певним об'єктом та “історію” його поведінки або руху до моменту входження у зону прикордонного контролю). Зрозуміло, що доповнення системи можливістю звернення до інформаційних каналів з базами даних СБУ або таких систем, як “Миротворець”, підвищить ефективність забезпечення протидії терористичній загрозі та організованій злочинності. Прикладне значення також має можливість використання отриманої інформації і для потреб ЗСУ До того ж це можливе в обох напрямках: як від ЗСУ, так і для них. По-перше, йдеться про оперативний обмін інформацією між ДПСУ та ЗСУ на лінії розмежування в зоні АТО та на ділянках адміністративного кордону з АРК. По-друге, за певним напрацьованим алгоритмом взаємодії - це використання ДПСУ розвідувальної та оперативної інформації, здобутої ЗСУ

З огляду на зазначене вище, контрольні пункти в межах дорожніх коридорів, на нашу думку, повинні бути обладнані системами раннього попередження, виявлення та розпізнавання на основі ГІС-технологій. Поєднання ГІС-технологій із можливостями інтелектуального відеоконтролю та можливостей використання безпілотних авіаційних комплексів БпАК-МП-1 “Spectator-M” та їх аналогів дасть змогу створити надійну систему інформаційного забезпечення прикордонного контролю. Це допоможе здійснювати ідентифікацію фізичних осіб та транспортних засобів з можливістю використання такої інформації, як орієнтуюча та доказова в межах кримінальних проваджень. Зрозуміло, що така інформація може мати значення і в контексті розвідувальних заходів для забезпечення виконання завдань ЗСУ або бути основою для прийняття рішення про застосування мобільних підрозділів ДПСУ відповідно до Стратегії розвитку Державної прикордонної служби України до 2020 року схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1189-р від23.11.2015 р., було розроблено нову Програму розвитку мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України на період до 2018 року. Програмою передбачено реорганізацію діючих мобільних підрозділів та переорієнтування їх на стандарти кращих зразків підрозділів спеціального призначення США та Європейського Союзу. На сьогодні у складі мобільних сил Державної прикордонної служби України функціонують 15 мобільних прикордонних застав, 5 відділів прикордонної служби (тип “С”) та мобільний прикордонний загін.

Сучасні комплекси спостереження надають можливість тримати під пильним контролем десятки кілометрів території, розкриваючи місцезнаходження та переміщення ворога, що дає змогу вчасно й ефективно реагувати на загрози. Один із таких новітніх комплексів раннього виявлення, попередження та ідентифікації цілей AEROS у 2016 р. був переданий прикордонникам, які несуть варту поблизу Маріуполя. За допомогою радіолокаційних та оптико-електронних сенсорів AEROS може помічати надводні, повітряні та наземні цілі на відстані до 40 км. А за допомогою цифрових систем можна проводити он-лайн-аналіз та оперативно повідомляти про загрози. Ураховуючи зазначене, ГІС є перспективним напрямом використання при прикордонному контролі, що включає імміграційний контроль; локалізацію і ізоляцію транспортних засобів зі зброєю, наркотиками, порушниками кордону, патрулювання кордону й оповіщення про місце порушення прикордонної смуги, візуалізацію пошуку порушників. Отже, необхідно наголосити на таких напрямах удосконалення організації та здійснення прикордонного контролю в Україні в контексті забезпечення національної безпеки: формування інтегрованої інфокомунікаційної системи та створення єдиного Моніторингового центру ДПСУ та ДФС України, поєднання ГІС-технологій із можливостями інтелектуального відеоконтролю, використання матеріально-технічної та організаційно-управлінської бази ДПСУ для формування єдиної кінологічної служби України.

Список використаної літератури

1. Про Державну фіскальну службу України : Постанова Кабінету Міністрів України № 236 від 21.05.2014 р. URL : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ KP140236.html.

2. Звіт про роботу Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення Державної фіскальної служби України за 2017 рік. URL : http://sfs.gov.ua/ data/material/000/247/325902/9393_ 109_Dodatok_2.pdf.

3. Бондаренко Е., Писаренко Р., Левінськова Н. Особливості проектування геоінформаційних систем для застосування у військовій сфері // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2017. Вип. 1. С. 9--13. (Серія “Військово-спеціальні науки”).

4. Обрядін В. В., Овчаренко В. В., Радіонов Г О., Луговський І. С. Використання ГІС-технологій для коригування стрільби артилерійських підрозділів Національної гвардії України // Честь і закон. 2015. N° 1. С. 59.

Размещено на Allbest.ru