В 2013 році Міжнародний економічний форум в черговий раз визнав Сінгапур країною-лідером в сфері захисту прав інтелектуальної власності в Азії, а згідно Звіту з глобальної конкурентоздатності, Сінгапур зайняв друге місце в світі за якістю захисту інтелектуальної власності, віддавши першість лише Фінляндії. Аналізуючи динаміку розвитку інноваційно-венчурної екосистеми Сінгапура, експерти порівнюють місто-державу із Кремнієвою долиною. Такі приголомшливі результати "азійського тигра" в розвитку сфери інтелектуальної власності пов'язані з комплексним підходом до її регулювання, вивчення якого дозволить оптимізувати сучасні процеси трансформації державної політики України у сфері регулювання інтелектуальної власності.

Проблематиці інтелектуальної власності присвячені роботи В.Д. Базилевича, В.В. Ільїна, Т.М. Шевелевої, П.М. Цибульова, Р.Б. Шишка тощо. Окремі питанням державного регулювання у сфері інтелектуальної власності розглядаються В.В. Бєлєвцевою, Н.П. Дригваль, О.Д. Карпенком, А.Г. Ступніковим та ін. Проте наразі можна констатувати відсутність комплексних досліджень у вітчизняній літературі, присвячених проблемі державного регулювання сфери інтелектуальної власності в цілому, а практики державного регулювання ІВ в Сінгапурі зокрема, тому метою статті є аналіз механізмів реформування та оптимізації державного регулювання ІВ у Сінгапурі.

Ще в 1984 році сенатор США Патрік Дж. Ліахі описував Сінгапур як "світову столицю піратства" [5, с.3]. В середині 80-х. рр. перед урядом Сінгапуру особливо гостро постала проблема захисту прав ІВ, яка була пов'язана не в останню чергу із тиском міжнародних партнерів, зокрема США через Загальну Систему Преференцій (General System of Preferences - GSP), яка відкривала перед країнами-учасниками доступ до ринків Сполучених Штатів та розширювала можливості інвестиційних вливать в економіку Сінгапуру. Досвід країни, яка подолала шлях "із третього світу в перший", є особливо показовим прикладом того, що в сучасному світі забезпеченість природними ресурсами чи, навпаки, їх фактична відсутність, не обов'язково передбачає жорстку кореляцію із рівнем розвитку держави та добробутом населення. "В 1959 році. об'єм валового національного продукту (Gross Domestic Product) на душу населення складав 400 доларів США. В 1990 році. він виріс до 12.200 доларів, а в 1999 році досяг рівня 22.000 доларів США" [1, с.14], а, згідно з прогнозом Центру економічних досліджень Японії, до 2020 року Сінгапур може стати найбагатшою країною світу, з рівнем середнього річного прибутку близько 145.000 доларів. Вищезгадані дані підтверджують правильність слів Лі Куан Ю, прем'єр-міністра Сінгапура у 1959-1990 роках, про те, що "талановиті люди є найціннішим надбанням країни. А для маленького, бідного ресурсами Сінгапура. це був просто визначальний фактор" [1, с.256]. Саме правильне використання існуючого та формування нового інтелектуального капіталу були ключовими моментами при створенні сприятливого інвестиційного клімату, який обумовив економічне зростання Сінгапуру.

Система державного регулювання Сінгапура у сфері інтелектуальної власності побудована на кооперації чотирьох інституцій. Міністерство юстиції відповідає за законодавчу базу, розробку політики та стратегії інтелектуальної власності та займає провідну роль в координації роботи структур, пов'язаних з ІВ. Відомство з інтелектуальної власності Сінгапуру (ВІВС), раніше відоме як Реєстр товарних знаків та патентів підпорядковується Міністерству юстиції. ВІВС відповідальне за адміністрування режиму функціонування ІВ. Крім того, воно сприяє використанню ІВ для розвитку бізнесу, проводить просвітницькі та освітні програми, а також забезпечує розвиток екосистеми інтелектуальної власності Сінгапуру. ВІВС близько співпрацює з двома агентствами - Сінгапурською поліцією та Сінгапурською митницею. В 1995 в складі поліції був створений підрозділ, що в 2000 році був розширений до Відділу з прав інтелектуальної власності (Intellectual Property Rights Branch - IPRB), відповідальний за застосування прав ІВ та розслідувань випадків їх порушень. Він є одним із шести структурних одиниць Спеціалізованого кримінального підрозділу Бюро кримінальних розслідувань (CID - Criminal Investigation Department) Поліції Сінгапуру. Діяльність Відділу включає "застосування примусу для вирішення питань, пов'язаних із правами інтелектуальної власності" [4]. Таким чином, головною установою примусу Сінгапуру у сфері прав ІВ є Відділ з прав інтелектуальної власності, який проводить рейди, як на основі інформації від власників ІВ, так і від анонімних джерел, повідомлень інших відомств, а також здійснює активний моніторинг та запобігає порушенням у сфері ІВ.

Урядові відомства співпрацюють для подолання порушень прав ІВ, використовуючи "3Е" підхід - "Enforcement (примус); Education (освіта); Engineering (інжиніринг - прикладний аспект)"" [5, с.11].

Міністр торгівлі та промисловості Сінгапура Лім Ханг Кіанг в своїй доповіді на семінарі, присвяченому аналізу стану справ в області охорони інтелектуальної власності, серед заходів, які привели місто-державу на одне із перших у світі місць за рівнем захисту авторських прав, наголосив, зокрема, на наступних: податкові пільги за схемою "Кредит на підвищення продуктивності та інновацій"; підтримка наукових досліджень та впровадження нових технологічних рішень приватним бізнесом в розмірі 12,7 млрд. доларів США на період 2011-2015 рр.; впровадження програми інтелектуальної власності для малих та середніх підприємств; розроблення програми інтернаціоналізації інтелектуальної власності, яка допомагає просувати та захищати національний інтелектуальний потенціал та його комерціалізацію в усьому світі; пільговий режим фінансування витрат підприємств на НДДК (до 60% витрат компенсується з бюджету); тощо. Отже, окрім чіткої системи захисту та охорони інтелектуальної власності, в Сінгапурі проводиться стимулювання створення нових продуктів ІВ - надається підтримка у науковому, фінансовому, правовому, інформаційному вимірах.

В сфері науки уряд Сінгапуру до теперішнього часу практикує залучення талановитих молодих людей з Малазії, Китаю, Індії, В'єтнаму, Камбоджі, наприклад виплачує їм значні стипендії для навчання в провідних університетах світу, зокрема Гарварді, Кембріджі та Стенфорді. Крім того, усвідомлюючи важливість вироблення власного інтелектуального продукту, Сінгапур активно займається розширенням наукової бази інноваційної інфраструктури, для чого були створені Науково-дослідницький центр "Біополіс", науковий парк "Сінгапур" та Біомедичний Парк "Туас" тощо.

Для того, щоб заохочувати приватних осіб та підприємства до створення та комерціалізації ІВ, уряд також використовує систему фінансових важелів, як податкового, так і кредитного характеру. У випадку, якщо фірма планує виводити на ринок нову продукцію або використовувати передові технології для виробництва уже відомих товарів, їй присвоюється статус компанії-піонера. Такі компанії повністю звільнені від прибуткового податку на термін від 5-ти до 10-ти років роботи, в залежності від галузі. Після закінчення цього терміну компанії мають право протягом наступних 5-ти років платити податок за ставкою, вдвічі нижчою, ніж загальна.

8 квітня 2014 року уряд Сінгапура запустив програму фінансування, спрямовану на підтримку високотехнологічного сектору - Intellectual Property Financing Scheme, за якою компанії зможуть отримати банківський кредит, використовуючи інтелектуальну власність в якості забезпечення. Уряд надає гарантію в розмірі частини вартості патентів, торгових марок та іншої інтелектуальної власності, що виступає у ролі забезпечення, для того, щоб компанії могли отримати кредит на розвиток у одному із трьох банків, що приймають участь у програмі: DBS, OCBC та UOB. Кредитні ризики розподіляються між урядом та банками. Компанія, яка претендує на фінансування в рамках програми, має бути зареєстрованою в Сінгапурі, а належна їй інтелектуальна власність - приносити прибуток. Оцінка інтелектуальної власності може бути проведена одним із трьох агентств: American Appraisal Singapore, Consor Intellectual Asset Management та Deloitte & Touche Financial Advisory Services. Метою даної програми є надання доступу до банківського фінансування великій кількості малих та середніх підприємств Сінгапуру та буде діяти до 2016 року [6].

Важливе місце в інституційній системі регулювання сфери ІВ займає Patent Application Fund Plus (PAF Plus), спрямований на допомогу у покритті офіційних мит та послуг з патентування, тобто оплату частини патентних витрат. Діяльність Фонду направлена насамперед на підтримку малого та середнього бізнесу або приватних проектів, які зареєстровані в Сінгапурі (серед вимог до претендентів, зокрема, зазначається, що частка сінгапурського капіталу має бути не меншою за 30% тощо). Гранти PAF Plus надаються заявникам на основі часткового покриття витрат у декілька етапів: на 1-му відшкодовується 50% від фактичних затрат (до 5000 сінгапурських доларів), які необхідні для подачі заявки; на наступному етапі - 50% від фактично витрачених коштів (до 25000 сінгапурських доларів), що необхідні для патентування.

Таким чином, фінансова підтримка держави також виявляється у покритті частини витрат, пов'язаних з патентними заявками, включаючи витрати на складення, юридичні витрати та витрати на подання. Вищезгаданий Фонд патентних заявок був створений в 1992 році Національним управлінням Сінгапуру з питань науки та техніки та управляється Відомством інтелектуальної власності. Головною метою фонду задеклароване прагнення заохочувати малі та середні підприємства та приватних осіб до офіційної подачі заявок на отримання охорони прав інтелектуальної власності. ФПЗ забезпечує виплату 50% юридичних, офіційних та інших пов'язаних з цим мит, які сплачуються в процесі подачі заявки на патент, максимум 30.000 сінгапурських доларів на кожен винахід. Всі компанії, в яких громадяни Сінгапуру володіють мінімум 30% акцій, можуть претендувати на таку компенсацію, так же як і будь-які громадяни та постійні жителі Сінгапуру. Серед інших умов зазначається, що дослідницька робота, яка привела до винаходу, має проводитися в Сінгапурі, і щоб заявки надавались в ФЗП протягом двох років з моменту подачі заявки на патент.

Серед нещодавніх стимулюючих заходів у правовій сфері слід відзначити, що з квітня 2014 року в Сінгапурі почав діяти спрощений механізм вирішення патентних суперечок. Суперечки про авторство на винахід, про право на інтелектуальну власність та анулювання патентів тепер можуть вирішуватись експертом у відповідній сфері, обраним сторонами. Раніше ж такі суперечки вирішувались лише Реєстратором патентів. Розробкою нового механізму, який дозволить здешевити процедуру для сторін та зменшить витрату часу на розгляд суперечок, займалось Відомство інтелектуальної власності Сінгапуру в співпраці з Центром арбітражу та медіації ВОІВ.

Планується також перехід від "системи самооцінки" до патентної системи так званого "надання позитивного гранту". Нова система передбачає, що патентне бюро уповноважене не лише перевіряти правильність подачі заявки (формальну сторону), але і забезпечити відповідність винаходу трьом критеріям: предмет патенту має бути новим; він повинен мати винахідницьку складову; предмет патенту повинен мати промислове застосування. Подібний підхід застосовується також в США, Канаді, Австралії, Японії, Великобританії тощо.

В інформаційній сфері слід відмітити функціонування порталу інтелектуальної власності (http://www.SurfIP.gov. sg), відкритого ВІВС, який дозволяє власникам ІВ, потенційним покупцям та продавцям, а також ліцензіатам об'єднувати свої зусилля для комерціалізації продуктів ІВ. Особливо важливим існування даного ресурсу є для малих та середніх підприємств, які часто не мають у власному розпорядженні достатньо коштів для того, щоб вивести продукцію на ринок, або ж шукають ліцензії для комерціалізації запатентованої технології. Веб-сайт порталу ІВ також включає можливість отримання всебічної інформації про ІВ, завдяки підключенню до ряду патентних баз в усьому світі, включаючи Відомство США з патентів та товарних знаків, Всесвітню організацію інтелектуальної власності та Європейське патентне відомство.

У 2003 році Відомством з інтелектуальної власності Сінгапуру було утворено Академію інтелектуальної власності (IP Academy), "центр підвищення кваліфікації діючих фахівців у сфері ІВ, з наголосом на розвиток знань та можливостей у галузі охорони, використання та управління інтелектуальною власністю" [5, с.11]. Крім того, інформаційна регулятивна підтримка власників інтелектуального продукту забезпечується за допомогою розвиненої ВІВС програми SCOPE IP, яка допомагає компаніям оцінити сильні та слабкі сторони своєї системи менеджменту інтелектуальної власності [5, с.11].

Проект SCOPE IP (Strategies for Creation, Ownership, Protection and Exploitation of IP), спрямований на застосування кращих практик управління ІВ, розроблявся із врахуванням принципів бізнес-менеджменту. Національна програма менеджменту інтелектуальної власності Сінгапуру SCOPE IP, розроблена як двохфазовий проект, була презентована у вересні 2003 року професором Го Пенг Кі (Ho Peng Kee), який зазначив, що "побудова нової екосистеми змагальності є ключовим завданням менеджменту та стратегії ІВ" [2]. На першій фазі головним практичним завданням декларувалась допомога сінгапурському бізнесу у формуванні та розвитку менеджменту ІВ. діагностичні функції проекту на даному етапі мали віднайти відображення у діяльності так званих IP Doctors. Друга фаза включає розвиток кращих практик менеджменту ІВ. SCOPE IP може бути особливо корисним для компаній, які планують знайти ресурси для фінансування, оскільки дозволяє проводити оцінку капіталу ІВ компаній.

На початку 2014 року ВІВС був створений єдиний сервісний центр під назвою ІВ 101 (IP 101 - IPOS Service Centre), що надає інформаційні, освітні, рекомендаційні послуги, які полегшують аплікантам процес подачі заявок на реєстрацію прав інтелектуальної власності. ІВ 101 - це інтегрований сервісний центр, з ефективними зв'язками для спільноти ІВ, зокрема, із місцевими підприємствами, постачальниками послуг ІВ, власниками інтелектуального продукту, науковцями та ін. для того, щоб запропонувати спільноті ІВ комплексний набір продуктів, послуг, зв'язків.

На порталі ВІВС, у рамках центру ІВ 101, функціонують так звані Клініки ІВ (IP Clinics): Бізнес клініки ІВ (IP Business Clinics) та Юридичні клініки ІВ (IP Legal Clinics). За сутністю IP Clinics є свого роду майданчиками для взаємодії бізнесу та зовнішніх приватних консультантів у питаннях, пов'язаних з ІВ. До сфери консультативних послуг IP Business Clinics відносяться: франчайзинг, ліцензування, розробка стратегії ІВ підприємства та управління нею, аудит, оцінка ІВ, питання стосовно придбання чи продажу патентів та технологій. IP Legal Clinics надають юридичні консультації стосовно захисту та забезпечення прав ІВ, механізмів відшкодування та застосування примусу у разі їх порушення, порядку відстоювання своїх прав у суді тощо. Фактично, у фокусі уваги перших знаходяться питання, пов'язані з економічним виміром функціонування сфери ІВ, капіталізації її продуктів, в той же час як інші акцентують увагу на правових аспектах.

Серед публічних інформаційно-просвітницьких проектів ВІВС важливе місце посідає HIP Alliance (Honour Intellectual Property Alliance), спрямований на підтримку ініціатив з популяризації та формування поваги до прав інтелектуальної власності серед молоді (один із механізмів реалізації проекту - співпраця з освітніми закладами тощо) та суспільства в цілому. Окрім цього, важливим для формування відповідного сприйняття ВІВС як прозорої та відповідальної установи, що послідовно реалізує політику у сфері регулювання інтелектуальної власності, є звітування про виконану роботу, що включає як заходи внутрішньодержавного рівня, так і успіхи у міжнародній співпраці з даної проблематики [3].

Важливим є те, що Сінгапур вже котрий рік очолює Рейтинг тендерної рівності прав інтелектуальної власності (IPRI (GE)), а також, разом з Канадою та Новою Зеландією, представляє неєвропейські країни в топ 10 Міжнародного індексу захисту прав інтелектуальної власності (IPRI) за 2014 рік. Саме завдяки крос - інституційній співпраці, активній реалізації освітніх проектів, програм заохочення та залучення бізнесу до розвитку ринку ІВ, Сінгапур послідовно наближається до задекларованої 2013 року мети стати "глобальним осередком ІВ в Азії" ("Global IP Hub in Asia") [7].

інтелектуальна власність сінгапур захист

Список використаних джерел