Актуальність теми. Потреба у соціальній підтримці виникла одночасно з виникненням людського суспільства загалом. Здатність до співчуття, співпереживання, готовність відгукнутися на чужу біду, прийти на допомогу в скрутну хвилину притаманні українцям із давніх часів. Тому, звичайно, у слов'ян було прийнято допомагати матеріально, підтримувати психологічно близьких родичів померлого та проводити померлих в останню дорогу. В українському суспільстві історично склався звичай ховати померлого гуртом, надаючи сім'ї як натуральну, так і грошову допомогу. Цього звичаю дотримуються у нашому суспільстві і сьогодні. І тому, щоб підтримати людину, яка зазнала водночас горя та фінансових втрат, держава надає допомогу на поховання. Проте дана допомога має специфічний характер і майже не розглядається у наукових працях із соціального забезпечення. Велика кількість нормативно-правових актів, що регулюють допомогу на поховання, ускладнює їх праворозуміння, і розміри допомоги дуже відрізняються один від одного.

Правове регулювання та проблеми надання соціальних допомог розглядалися в наукових працях таких учених, як: І.С. Андрієнко, Л.В. Кулачок, В.А. Рудик, Б.І. Сташків, В.Л. Стрепко та ін. Однак питання і проблеми правового регулювання соціальної допомоги на поховання детально майже не досліджувалися українськими фахівцями з соціального забезпечення.

Метою цього дослідження є комплексний аналіз правового регулювання надання допомоги на поховання в різних організаційно-правових формах соціального забезпечення.

Виклад основного матеріалу. У нашій державі законодавством передбачені різні види соціальної підтримки громадян. Серед них особливе місце займає допомога на поховання, адже смерть людини відноситься до одного із соціальних ризиків, якого не можливо уникнути. Допомога на поховання відноситься до однієї з найбільш поширених виплат за останні роки, адже смертність у нашій державі перевищує народжуваність. На жаль, усі ми протягом свого життя переживаємо біль утрати близьких людей та не завжди готові самостійно понести витрати на поховання.

До особливостей правового регулювання даної допомоги можна віднести те, що в національному законодавстві відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би комплексно врегульовував призначення і виплату допомоги на поховання. Смерть людини є однією з підстав виникнення права на отримання даного виду соціального забезпечення. цей факт виступає правоутворюючою підставою для виникнення ряду правовідносин у сфері соціального захисту, зокрема щодо соціального забезпечення та допомоги особам, які здійснюють поховання; щодо соціального обслуговування з приводу надання комплексу ритуальних послуг; із надання соціальних пільг щодо організації поховання в разі смерті окремих категорій громадян; із надання грошової допомоги.

Право на отримання виплати гарантується статтею 13 Закону України "Про поховання і похоронну справу" [1], де виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, передбачається надання допомоги на поховання. Суб'єктом-отримувачем даної допомоги є будь-яка особа, яка фактично здійснила поховання, але в більшості випадків такі витрати несе сім'я померлого.

Допомога на поховання характеризується певними властивостями, які її виділяють серед загального кола матеріального забезпечення допомогами за законодавством України. Таким ознаками є:

врегулювання призначення і виплати здійснюється різними нормативно-правовими актами, відповідно до яких громадяни набувають права на такий вид допомоги;

призначення допомоги в грошовій формі, розмір якої встановлюється законодавством чи рішенням органів місцевої влади;

допомога поховання соціальне забезпечення

чітко визначена цільова спрямованість такої допомоги, що полягає в матеріальній підтримці громадян із метою часткового або повного відшкодування об'єктивно понесених матеріальних витрат;

залежить від правового статусу померлої особи;

незалежність від інших джерел доходів особи, яка претендує на отримання такого виду соціального забезпечення;

соціально-аліментарний характер виплати допомоги;

фінансування здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

за критерієм організаційно-правової форми соціального захисту допомогу на поховання можна поділити на державну та страхову. Але крім державної та страхової допомоги на поховання може надаватися матеріальна виплата на поховання за рахунок коштів роботодавця.

Надання допомоги на поховання за рахунок коштів роботодавця, як правило, повинно бути передбачене у колективному договорі, але й за його відсутності таку допомогу нададуть згідно з наказом підприємства, установи, організації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого" за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, виплачується допомога на поховання померлого (померлої):

1) аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вищого навчального закладу I-IV рівня акредитації, що навчаються за денною формою, учня професійно-технічного навчального закладу, якщо померлий не утримувався особою, застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування; особи, яка перебувала на утриманні зазначених осіб;

2) дитини, на яку один із батьків (опікун, піклувальник, усиновитель), що не застрахований в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, отримував допомогу відповідно до закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми";

3) особи, не застрахованої в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка отримувала на дитину допомогу відповідно до закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" або закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам із дитинства та дітям-інвалідам";

4) особи, яка не досягла пенсійного віку та на момент смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна;

5) особи, яка не має права на отримання пенсії або державної соціальної допомоги відповідно до закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" [2].

державна допомога на поховання вищезазначених осіб надається за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету на підставі заяви, паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування, виходячи з вартості ритуальних послуг у відповідній місцевості.

допомога на поховання надається в день звернення за нею протягом шести місяців після смерті особи у розмірі, встановленому на день смерті. Така допомога не виплачується у разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) (крім випадків, коли поховання здійснюється виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого).

Правове регулювання та розмір допомоги на поховання залежить від правового статусу померлої особи. Розміри такої допомоги дуже різняться, і в більшості випадків не відшкодовуються об'єктивно понесені затрати. Тому пропонується впорядкувати розміри надання такої допомоги з урахуванням регіону виплати, але врахувати вартість надання ритуальних послуг у середньому по Україні. Така пропозиція випливає з того, що виплати розмірів допомоги на поховання за рахунок коштів місцевого бюджету, які встановлюються органами місцевого самоврядування, значно різні і коливаються в межах від 200 грн. до 1 200 грн.

для особи, яка не досягла пенсійного віку та на момент смерті не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна, розмір допомоги на поховання встановлюється органом місцевого самоврядування, виходячи з вартості ритуальних послуг, і залежить від фінансових можливостей місцевого бюджету. наприклад, Чугуївська районна рада на своєму офіційному сайті вказує, що розмір такої допомоги на 2015 рік становить 400 грн. [3], Вінницька міська рада затвердила розмір такої допомоги у 2015 році у розмірі 500 грн.

[4], Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області затвердила розмір такої допомоги у сумі 1 100 грн. [5].

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" вказуються види соціальної допомоги за цим законом, але допомоги на поховання серед них немає. Тим не менш, у статті 12 вищезазначеного закону вказано, що у разі смерті одержувача державної соціальної допомоги особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, встановлена на день смерті одержувача цієї допомоги (у 2015 році ця сума коливається в межах від 2 148 грн. до 644,4 грн.).

Законом України "Про державну соціальну допомогу інвалідам із дитинства та дітям-інвалідам" види допомог окремо не вказуються, але у статті 15 зазначено, що розмір допомоги на поховання становить двомісячну суму державної соціальної допомоги (на даний момент розмір виплати становить від 2 148 грн. до 1 898 грн.).

У Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" види допомог зазначені у статті 3, але про допомогу на поховання там не загадується взагалі.

Проаналізувавши законодавчі акти, що регулюють види державної допомоги на поховання, потрібно відмітити, що у переліку видів допомог не зазначається допомога на поховання. саме тому необхідно врегулювати державні допомоги на поховання у Законі України "Про поховання і похоронну справу" в статті 13, визначивши розміри виплат для відповідних категорій осіб. Адже в цьому законодавчому акті передбачено і безоплатне поховання за рахунок бюджетних коштів чи коштів місцевих бюджетів (статті 14-18).

Страхова допомога на поховання надається за рахунок коштів Пенсійного фонду, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування.

У статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачені види матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, де зазначена допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві). така допомога надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні.

За рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування допомога на поховання працездатної особи регулюється постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 16.11.2011 № 55 "Про встановлення розміру допомоги на поховання". Цей розмір допомоги на поховання був призначений 2012 року і залишився незмінним. На сьогодні він становить 2 200 грн. Звернення за отриманням такої страхової допомоги повинне надійти не пізніше 12 календарних місяців із дня смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні.

У статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV, де зазначаються види страхових виплат за рахунок Фонду соціального страхування при настанні нещасного випадку на виробництві, допомоги на поховання не передбачено, але у статті 41 цього закону передбачено право на страхові виплати у разі смерті потерпілого. Передбачена законодавством одноразова допомога розраховується Фондом соціального страхування, виходячи з середньої заробітної плати померлого. в той же час діючою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України передбачено відшкодування ритуальних послуг, пов'язаних із похованням померлих. Але з точки зору права соціального забезпечення ми не можемо назвати ритуальні послуги допомогою на поховання чи страховими виплатами. Різниця між соціальною допомогою і соціальними послугами (соціальним обслуговуванням) полягає в тому, що послуги не надаються в грошовій формі на відміну від соціальної допомоги, яка виплачується, зазвичай, у грошовій формі. витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги проводяться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 826 "Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання".

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001р. № 826 "Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" при настанні нещасного випадку на виробництві розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання, та пов'язаних із цим ритуальних послуг встановлюються правлінням фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції фонду. При цьому проводяться витрати на: саме поховання; придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам'ятників та огорож тощо. Понесені витрати визнаються лише за наявності підтверджуючих документів (відшкодовуються лише фактичні витрати на день поховання, але не більші затверджених граничних розмірів). сума граничних витрат залежно від місця поховання коливається від 5 589 до 8 622 грн. відповідно до постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни від 03.10.2008 р. № 45.

Звернутися за призначенням допомоги на поховання можна в будь-який час (строки давності для звернення за допомогою не встановлені), оскільки розмір допомоги визначається, виходячи з дати смерті, а не з дати звернення за нею.

За рахунок коштів Пенсійного фонду України страхова допомога на поховання виплачується в разі смерті пенсіонера. У статті 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV вона передбачена для осіб, які здійснили його поховання. Виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Особливість призначення допомоги даній категорії громадян полягає в тому, що така допомога на поховання виплачується лише в разі смерті самого пенсіонера. У разі смерті члена сім'ї пенсіонера розмір допомоги на поховання залежатиме від правового статусу самого померлого. У той же час у статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV зазначено, що до соціальних послуг належить допомога на поховання пенсіонера, але це різні види соціального забезпечення. Також вищезазначений закон згідно з його назвою регулює призначення пенсій, а не допомог, і тому логічніше правове регулювання допомоги на поховання виокремити в Законі України "Про поховання і похоронну справу".

У разі смерті пенсіонера, який одержував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб", допомога на поховання виплачується у розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати (у 2015 році - це 6 890 грн.). Допомога не виплачується, якщо поховання здійснено за рахунок держави. Щодо допомоги на поховання пенсіонерів, то розмір її залежить від розміру пенсії померлої особи, а пенсії можуть бути доволі значні. А це викликає певне незадоволення та напругу в суспільстві, тому пропонується обмежити максимальний розмір допомоги на поховання десятикратним розміром прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (як і максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів). Бюджет Пенсійного фонду є дотаційним, то потрібно враховувати, що вартість ритуальних послуг буде значно перевищувати великі пенсії.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р. № 1533-ІІІ статтею 29 передбачено, що у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, допомога на поховання виплачується особам, які здійснили поховання. допомога на поховання для безробітних виплачується у розмірі прожиткового мінімуму і на даний час становить 1 330 грн. така допомога виплачується, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців після смерті безробітного.

Висновки