Деякі аспекти оперативно-розшукової характеристики легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти оперативно-розшукової характеристики легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

Заблоцька О.Ю.

Легалізація (відмивання) «брудних» грошей - один із найбільш негативних факторів, що впливає на ефектив-ність та інтенсивність процесів реформування суспільних і господарських відносин. Це явище набуло у світі вели-ких масштабів. За різними оцінками, сьогодні нагромаджуються незаконно здобуті прибутки й обертаються «бруд-ні» гроші на суму, еквівалентну понад 500 млрд дол. США, тому написання даної статті є вкрай актуальним, у ній розкрито аспекти оперативно-розшукової характеристики легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ключові слова: легалізація доходів, «брудні» кошти, відмивання грошей, способи вчинення злочинів, тіньовий сектор, організована злочинність. легалізація брудний гроші

Легализация (отмывание) «грязных» денег - один из наиболее негативных факторов, влияющих на эффек-тивность и интенсивность процессов реформирования общественных и хозяйственных отношений. Это явление приобрело в мире огромные масштабы. По разным оценкам, на данный момент накапливаются незаконно полу-ченные доходы и вращаются «грязные» деньги на сумму, эквивалентную более 500 млрд дол. США, поэтому напи-сание данной статьи является крайне актуальным, в ней раскрыты аспекты оперативно-розыскной характеристики легализации доходов, полученных преступным путем.

Ключевые слова: легализация доходов, «грязные» деньги, отмывание денег, способы совершения преступле-ний, теневой сектор, организованная преступность.

Legalization (Laundering) of “dirty” money - one of the most negative factors affecting the efficiency and intensity of social reform economic relations. This phenomenon has become very prominent in the world. Estimates today are piled illegally obtained profits and rotate “dirty” money is the equivalent of more than $ 500 billion. United States, because this writing is extremely important, the article revealed aspects of the operational characteristics of legalization of proceeds from crime.

Key words: legalization of “dirty” money, legalization the illegally obtained profits, ways to commit crimes, the informal sector and organized crime.

Постановка проблеми. В умовах сьогодення іс-нують найрізноманітніші форми, способи та інстру-ментарії відмивання незаконно придбаних коштів, їх кількість не піддається обчисленню. їх різноманіття, безумовно, ускладнює боротьбу з легалізацією поді-бного роду доходів. Однак знання основних спосо-бів вчинення даного виду злочину надає можливість об'єднати весь масив інформації про легалізацію кримінальних доходів і визначити засоби ефектив-ної протидії. Спосіб відмивання тіньових капіталів містить у собі настільки цінну інформацію, що на-віть у найбільш проблемних ситуаціях ефективно виконує пошукову функцію, дозволяючи узагальни-ти й використовувати значиму інформацію, довести обставини, що мають значення у справі, встановити винних осіб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В

Україні дослідженням даної проблематики присвя-чені роботи практичних працівників Р.Р. Кузьміна, Г.М. Бірюкова, І.Г. Бірюкової, М.В. Присяжного та науковців В.П. Дюкарева, В.А. Онісьєва, О.В. Пусто- віта, І.Є. Мезенцева, А.С. Беніцького, І.М. Гаєвсько- го, В.П. Головіна, Л.М. Чуніхіна, О.О. Чарічанського, С.О. Синянського та інших учених, які значну увагу приділяють розповсюдженим методам відмивання злочинних доходів. Тому у статті розглянемо деякі аспекти оперативно-розшукової характеристики ле-галізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Виклад основного матеріалу. Елементи інфор-маційної моделі як етапи (фази) і способи легаліза-ції (відмивання) матеріальних цінностей, придбаних злочинним шляхом, взаємопов'язані між собою. Для певних етапів характерні свої способи здійснення злочинної діяльності, проте багато способів універ-сальні й можуть застосовуватися на етапах кримі-нального діяння.

Під час дослідження даного питання особливе значення має сфера економічної діяльності, в межах якої й відбувається легалізація (відмивання) злочин-них доходів. Будь-яка фінансова операція, незалежно від місця її здійснення, будь-то ринок цінних папе-рів, банківська сфера, сфера страхування, потребує відображення у відповідних документах.

У кримінальних провадженнях досліджуваної категорії різні документи й висновки судових екс-пертиз становлять об'єктивний і міцний доказовий фундамент. Крім того, на відміну від інших катего-рій злочинів у сфері економіки, під час легалізації ті-ньових доходів часто застосовуються справжні доку-менти (наприклад, під час здійснення міжнародних трансфертів, зарахування грошових сум на рахунки клієнтів у банку тощо), за допомогою яких можна надійно завуалювати кримінальну природу матері-альних цінностей, приховавши злочинне джерело їх придбання.

Вивчення кримінальних проваджень та аналіз основних об'єктів слідової інформації про факти відмивання брудних грошей, в яких відображаються ознаки кримінальної діяльності, дозволили виділити наступні групи матеріальних носіїв:

- установчі документи, які регламентують ство-рення й організацію діяльності підприємства (фір-ми). До них можна віднести статут підприємства, заяву й рішення про його реєстрацію, договори за-сновників, документи розподілу функціональних обов'язків ліцензії на заняття певними видами ді-яльності, списки осіб, які працюють на підприєм-стві, та інші реєстраційні й засвідчувальні докумен-ти, на підставі яких діє організація. Інформація, що міститься в установчих документах, має важливе значення не лише для ідентифікації самих брудних грошей, а й особистості злочинців [1, с. 12]. Аналіз документів даної групи дозволяє встановити найме-нування юридичної особи, адресу місцезнаходження або його реєстрації, склад та юридичний статус за-сновників, розмір статутного капіталу фірми, мету діяльності, паспортні дані фізичних осіб організації та інші відомості, які свідчать про припинення кон-кретних фактів легалізації злочинних доходів та за-безпечать їх розшук і конфіскацію;

- бухгалтерські й розрахункові документи, що свідчать про господарську й економічну діяльність фірми (підприємства) і характеризують ті чи інші угоди й операції. До цієї групи можна віднести до-говори (купівлі-продажу, дарування, лізингу, зовніш-ньоторговельні договори, що визначають взаємо-відносини учасників угод), контракти (з експорту, імпорту, товарообміну), документи про доходи й витрати за певний період, гарантійні листи, довіре-ності, товаротранспортні накладні, платіжні відо-мості та доручення, чеки, прибуткові й видаткові свідоцтва, папери про спільну діяльність або співро-бітництво між фірмами і підприємствами, журнали і книги, систематизуючі й накопичувальні інформа-цію на рахунках бухгалтерського обліку та звітності, в тому числі допоміжні й чорнові записи. Інформа-ція, що міститься в бухгалтерських і розрахункових документах, допомагає виявляти ознаки створення (придбання), розміщення, вчинення й використання, в тому числі з метою приховування, спотворення ін-формації щодо походження, місцезнаходження, дій-сної приналежності кримінальних доходів. Усі дані, що містяться в даних документах, відіграють значну роль у виявленні й викритті злочинців, ідентифіка-ції даних про платників та одержувачів коштів, які можуть бути ланками кримінального ланцюжка від-мивання брудних грошей;

- банківські документи, що містять інформацію про здійснення фінансових операцій. До них від-носяться договори, укладені між клієнтами та бан-ком, заяви про розрахунково-касове обслуговування, відкриття розрахункових (поточних, депозитних, валютних, кореспондентських) рахунків, докумен-ти про рух грошових коштів на рахунках, банків-ські виписки про рахунки, платіжні доручення про перерахування (зарахування) коштів за рахунками, чеки, прибутково-касові ордери, авізо, меморіальні, витратні, прибуткові, позабалансові ордери та інші, контракти (договори) та їх копії, вантажні митні де-кларації, товаротранспортні накладні. Інформація, що міститься в банківських документах, допомагає отримати відомості про господарську й економічну діяльність підприємств та організацій, які відкрива-ють і мають рахунки в їх банку, в деяких випадках у банках інших країн, про місцезнаходження, рух по-токів брудних грошей. Аналіз документів даної гру-пи дозволяє встановити рахунки, що відкриваються організацією (гривневі, валютні), фінансово-грошо-ві та інші операції клієнтів банку, найменування бан-ків та номери рахунків, куди перераховувалися без-готівкові кошти, та інші відомості;

- бланки тих чи інших документів, штампи й пе-чатки, чорнові записи, копії та чернетки тих чи інших документів, листування між різними суб'єктами ді-яльності (підприємствами, фірмами, банками), запис-ні книжки, повідомлення, отримані факсом, квитанції про оплату міжміських переговорів, роздруківки но-мерів телефонних переговорів, поштово-телеграфна кореспонденція тощо, гроші, інші матеріальні ціннос-ті, цінні папери та інше майно, яке виступало предме-том легалізації злочинних доходів, засоби оргтехніки (комп'ютери, принтери, сканери, дискети, що містять ті чи інші відомості про відмивання злочинних дохо-дів), матеріали ревізій, аудиторських та податкових перевірок, висновків судових експертиз про порушен-ня за певний період тощо.

Особистісні дані злочинців, які вчиняють відми-вання злочинних доходів, неоднозначні. Складність самого процесу легалізації включає широке коло осіб.

Вивчення кримінальних проваджень, а також проведене анкетування й інтерв'ювання працівни-ків правоохоронних органів свідчить, що легаліза-ція найчастіше відбувається особами, які злочинно отримали доходи, а потім самі ж організували про-цес їх відмивання (68%), та особами, що діють від імені й за дорученням власника грошових коштів або майна, одержаних злочинним шляхом, у тому числі злочинними організованими угрупованнями (30%).

У процесі розслідування встановлюються не лише безпосередній суб'єкт злочинного посяган-ня, а й інші особи, в тому числі які не є суб'єктами розглядуваного злочину у кримінально-правовому сенсі, проте участь яких дозволить надалі відтвори-ти спосіб легалізації злочинних доходів, визначити коло учасників, правильно сформувати слідчі версії. Причетних до легалізації осіб, залежно від характе-ру професійної діяльності та наявності тих чи інших навичок, що використовуються для цілей легалізації злочинно придбаних доходів, можна розділити на такі групи:

1) підставні особи, що відкривають рахунки на фіктивні фірми й забезпечують прикриття злочинців, реально здійснюють угоди, є найбільш поширеними помічниками у процесі легалізації кримінальних доходів. Успіх проведення операцій з відмивання кримінальних грошей залежить від ступеня відно-син між «легалізатором» і власником рахунку, так як підставна особа не лише відкриває рахунок на своє ім'я, а й нібито особисто ним розпоряджається, а на-справді - за дорученням «відмивана», тому нерідкі випадки використання в якості підставних осіб зна-йомих і родичів [2, с. 68].

Основними ознаками фірм, що займаються пере-веденням у готівку грошових коштів, є такі: а) реє-страція на підставних осіб за паспортом осіб, які не знають про кінцеві цілі його застосування (студенти, пенсіонери, малозабезпечені, онкохворі безпритуль-ні, які за винагороду реєструють СГ); за викраденим або втраченим паспортом; за паспортами неісную-чих осіб (підробленими або паспортами померлих); за паспортами недієздатних осіб; за паспортами, отриманими обманним шляхом у тимчасове корис-тування (наприклад, під час оформлення на роботу в неіснуючу фірму або за кордон); б) первісна реє-страція на реальних осіб, проте з наступною зміною складу засновників (виконавчими директорами фірм із переведення в готівку є підставні особи або особи, що користуються втраченими або вкраденими пас-портами) [3];

2) посадові особи, наділені правомочностями представника влади, або які здійснюють обов'язки, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, можуть як особисто брати участь у процесі відмивання зло-чинних доходів, так і сприяти його здійсненню. Ле-галізація кримінальних доходів, наприклад, шляхом отримання незаконної вигоди посадовою особою, є досить ефективною для власника брудних грошей, оскільки прихований характер отримання вигоди до-зволяє злочинцеві приховати злочинно отримані до-ходи, водночас пускаючи їх в обіг;

3) бухгалтери відіграють принципову роль у про-цесі відмивання брудних грошей. Теоретично відми-вання можливе й без притягнення фахівця - бухгал-тера, однак у цьому випадку виявити факт легалізації злочинних доходів можна буде без особливих зу-силь. Бухгалтери-професіонали використовують для відмивання способи, яким сприяють прогалини в за-конодавстві про бухгалтерський облік. У цьому ви-падку виявити відмивання злочинних доходів майже неможливо, так як вони самі розробляють і нерідко реалізують всю схему легалізації;

4) банківські працівники, бажаючі відмити свої злочинні доходи, не можуть не цікавити криміналь-ні структури. Фінансові установи надають широкий набір послуг як на внутрішньому ринку, так і на міжнародному, а будь-яка значна операція з легалі-зації брудних грошей із використанням банківських послуг вимагає спільної участі в ній співробітників банку незалежно від їх службового становища. Ря-дові працівники банку (касири, оператори, менедже-ри, консультанти з надання послуг під час операцій із готівкою, а також інших підрозділів, що відпові-дають за операції між рахунками фірм, електронні перекази), які безпосередньо працюють із клієнта-ми, відповідаючи за правильність реєстрації угод, в якості співучасників просто необхідні. Саме вони вводять активи злочинного походження в банківську систему, переміщують грошові кошти на різні рахун-ки, знищують документи, необхідні для відкриття рахунку раніше встановленого терміну, відразу піс-ля його закриття, не здійснюють належний нагляд за фінансовими операціями, що підлягають особливо-му контролю, фальсифікують документи під час пе-ревірки добропорядності клієнта тощо;

5) учасники ринку цінних паперів (фізичні, за-реєстровані як підприємці, та юридичні особи, які здійснюють брокерську, клірингову, депозитарну, дилерську діяльність з управління цінними папе-рами) порівняно з банками можуть надавати кращі можливості для відмивання грошей. Оскільки опла-та їх праці залежить від комісійних продажів, не за-вжди береться до уваги джерело коштів клієнта;

6) юристи (адвокати, довірені особи, нотаріуси) можуть бути виконавцями, пособниками та навіть, залежно від характеру і ступеня участі, організато-рами відмивання злочинних доходів. Наприклад, юрист може консультувати злочинця, як вчинити будь-який окремий епізод в ланцюжку відмивання, й організувати весь процес легалізації;

7) страхові фахівці в секторі фінансової діяль-ності, які відмивають злочинні доходи, менше при-вертають уваги правоохоронних органів. Страховий агент, наприклад, укладає договір страхування із власником брудних грошей, в якому заздалегідь пе-редбачене настання страхового випадку, й отримує за страхування готівку - злочинні гроші. Після на-стання «неминучого» страхового випадку відбува-ється законне повернення злочинцеві страхових ле-галізованих грошей;

8) комп'ютерні фахівці, досвідчені програмісти, маючи несанкціонований доступ до комп'ютерної мережі, можуть використовувати цю можливість для безперешкодного переказу брудних грошей на різні рахунки в банках у всьому світі.

Природно, що до наведеного вище переліку осіб, які найчастіше вчиняють відмивання злочинних до-ходів, можна додати також юридичних осіб, зареє-строваних в офшорних зонах, та лізингові компанії.

Мотиви легалізації (відмивання) матеріальних цінностей, придбаних злочинним шляхом, можуть бути не лише корисливими. Поведінка більшості осіб, що легалізували злочинно нажите майно, мо-тивується прагненням отримати його у власне воло-діння, щоб на законних підставах користуватися й розпоряджатися ним. В.М. Алієв припускає, що це далеко не єдиний і не завжди обов'язковий мотив вчинення злочину. Під час легалізації злочинних до-ходів паралельно діють два провідні мотиви - зиск та утвердження себе в референтній групі. Рідше зу-стрічається поєднання корисливого мотиву з «ігро-вим», коли дії винного детермінуються потребою у грі, ризику, участі в різних операціях із грошовими коштами або іншим майном. Ці мотиви доповнюють та посилюють один одного, надаючи поведінці ціле-спрямованого, стійкого характеру, значно підвищу-ють суспільну небезпеку діяння [4].

Висновок. Забезпечення тактики розслідування легалізації злочинних доходів є оперативно-роз- шуковою характеристикою злочину. Саме знання інформаційно-значущих елементів характеристики дозволяє в ряді випадків швидко зорієнтуватися в ситуації, викрити винних, з'ясувати невідомі обста-вини предмета доказування, запобігти злочину тощо. З метою підвищення ефективності розкриття й роз-слідування фактів легалізації кримінальних доходів, поліпшення підготовки кваліфікованих працівників правоохоронних органів необхідно звертати осо-бливу увагу на вироблення в них умінь і навичок ви-користовувати інформаційну модель для вирішення завдань кримінального судочинства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Апель А.Л. Как появляются грязные деньги / А.Л. Апель ; Центр подгот. налоговой полиции. - СПб.: Изд. Дом «Биз-нес-пресса», 1999. - 43 с.

2. Грязные деньги и закон. Правовые основы борьбы с легализацией преступных доходов : сб. материалов МВД Рос. Федерации / под общ. ред. Е.А. Абрамова. -М.: Инфра-М, 1995. -296 с.

3. Позер О. Основні шляхи і методи протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом / О. По-зер // Вісник прокуратури. - 2013. -№10.-С. 125-135.

4. Алиев В.М. Легализация (отмывание) преступных доходов, полученных незаконным путем. Уголовно-правовое и криминалистическое исследование [текст] / В.М. Алиев. -М., 2001. - С. 27.

Размещено на Allbest.ru