Адміністративно-правовий зміст забезпечення громадської безпеки

У юридичній літературі останніх років активно досліджуються питання забезпе-чення громадської безпеки України, оскіль-ки громадська безпека сьогодні отримала статус глобальної проблеми, актуальної для всієї світової спільноти.

Незаконна міжнародна торгівля нар-котичними й іншими психотропними ре-човинами, послаблення контролю над по-ширенням ядерної, хімічної, біологічної й іншої зброї масового ураження, політич-ний, національний екстремізм, акції інфор-маційної «війни», що поширюються, дезо-рієнтують світову громадськість, стрімке зростання кількості терористичних актів, випадків захоплення заручників - все це приводить до етнічних конфліктів, розпаду міждержавних зв'язків, стає чинником, що дестабілізує процеси демократичного роз-витку нашої держави.

Дані чинники, природно, негативно впливають на стан забезпечення громад-ської безпеки України.

Науковою громадськістю визнається, що громадська безпека України, як і її за-безпечення, представляє складний кон-кретно-історичний, соціально-правовий, організаційний, культурологічний і тому подібний феномен, дослідження якого пе-редбачає комплексний, з врахуванням да-них різних галузей наукового знання, під-хід.

Громадська безпека України прямо пов'язана з реалізацією різних функцій держави: перш за все, із забезпеченням прав, свобод і законних інтересів громадян; створення умов нормальної життєдіяльнос-ті і захищеності від внутрішніх і зовнішніх погроз.

Реалізація державою правоохоронної функції передбачає встановлення в норма-тивно-правових актах комплексу правових (зокрема, адміністративно-правових, ін-формаційно-правових) засобів забезпечен-ня громадської безпеки України, які пови-нні мати попереджуючий характер і мати алгоритми (схеми дій) при виникненні за-гроз, що зазіхають на громадську безпеку.

Проблеми забезпечення громадської безпеки України органічно пов'язані з по-літичними, економічними, соціальними, державно-правовими реформами, що про-водяться в країні, проблемами формування громадського суспільства, демократії, що вимагає системного їх осмислення.

У зв'язку з цим виникають завдання по подальшому розвитку норм законодавства, що діють у сфері забезпечення громадської безпеки, з врахуванням критичного осмис-лення національного і зарубіжного досвіду, але головне - наукового обґрунтування за-безпечення громадської безпеки України як сукупності понятійних категорій, що ві-дображають систему стратегічних і тактич-них заходів протидії погрозам громадській безпеці.

Загальнотеоретичним питанням забез-печення громадської безпеки в юридич-ній науці постійно присвячується увага, але проблеми забезпечення громадської безпеки залишаються актуальними. Це підтверджується значною кількістю на-укових досліджень з даної проблематики, як вітчизняних, так і російських фахівців: В. Б. Авер'янова, О. М. Бандурки, Ю. П. Би- тяка, І. П. Голосніченка, В. К. Колпакова, Ю. М. Козлова, О. В. Кузьменко, С. О. Куз- ніченка, В. М. Плішкіна, О. П. Рябченко, Ю. О. Тихомирова. Однак, питання щодо визначення змісту громадської безпеки ви-вчені недостатньо. В існуючих наукових працях вони розглядались фрагментарно або в рамках широкої адміністративно-пра-вової проблематики, без комплексного під-ходу, що, у свою чергу, обумовлює необхід-ність подальшого наукового аналізу цього питання. громадський безпека екстремізм

Мета статті полягає у тому, щоб на під-ставі всебічного аналізу наукових праць та нормативно-правових актів розробити ав-торське визначення адміністративно-пра-вового змісту громадської безпеки.

Під забезпеченням розуміється прове-дення державної політики у сфері громад-ської безпеки, направленої на створення і підтримку необхідного рівня захищеності об'єктів безпеки, здійснення заходів і засо-бів нормативно-правового, організаційно-го, правоохоронного й іншого характеру, адекватних погрозам життєвоважливих інтересів особи, суспільства і держави [1, 218].

Зміст забезпечення громадської без-пеки складає діяльність по реалізації від-повідних функцій, що здійснюються у встановлених формах і визначеними зако-нодавством засобами і методами. У функці-ях виявляються суть, зміст, цілі і завдання забезпечення безпеки [2, 72-78].

За допомогою функцій досягаються цілі забезпечення безпеки, бо реалізація функ-цій, різних за змістом, але взаємозв'язаних, складає суть забезпечення безпеки. Функ-ція як певний вид діяльності по забезпе-ченню безпеки характеризується певною самостійністю, однорідністю і повторюва-ністю. Вона за допомогою відповідної їй організаційної структури забезпечує вико-нання завдань забезпечення безпеки. Кож-на функція має свою сферу дії і здійснюєть-ся властивими саме їй методами. У зв'язку з цим функції забезпечення громадської безпеки за змістом виконуваних завдань підрозділяються на загальні (штабні), влас-тиві всій системі безпеки в цілому і окре-мим її суб'єктам; спеціальні, що впливають на окремі сфери забезпечення громадської безпеки; забезпечуючі (допоміжні) функції, що обслуговують процеси реалізації спеці-альних функцій.

Загальні (штабні) функції забезпечен-ня громадської безпеки. До даної групи функцій відносяться: дослідження проблем підвищення ефективності управління і за-безпечення громадської безпеки на різних рівнях (міжнародному, державному і місце-вому) у звичайних умовах і в надзвичайних ситуаціях; оцінка стану громадської без-пеки, прогнозування тенденцій його роз-витку; підготовка комплексних цільових програм забезпечення громадської безпе-ки; виявлення, оцінка, усунення, нейтра-лізація джерел загроз об'єктам громадської безпеки, а також контроль за їх станом, за-побігання загрозам громадській безпеці.

Спеціальні функції забезпечення гро-мадської безпеки. До цих функцій відно-сяться: забезпечення ефективного функці-онування системи суб'єктів забезпечення безпеки; організація і проведення попе-реджуючих дій із захисту особистої і май-нової недоторканості, прав, свобод і за-конних інтересів громадянина і людини; забезпечення умов для нормального функ-ціонування органів державної влади, ді-яльності громадських об'єднань, підпри-ємств, установ і організацій, у тому числі і в умовах надзвичайних ситуацій; вживання заходів по відновленню порушених прав і законних інтересів об'єктів безпеки; лікві-дація наслідків прояву загроз громадській безпеці; притягнення до відповідальності осіб, що вчинили протиправні посягання на об'єкти громадської безпеки; підготовка

-- Адміністративне право

і підтримка на належному рівні готовності сил і засобів суб'єктів забезпечення громад-ської безпеки.

Забезпечуючі (допоміжні) функції. До складу даного виду функцій входять: пра-вове, кадрове, фінансове, матеріально- технічне та інше забезпечення діяльності суб'єктів безпеки. Оскільки забезпечуючі функції покликані обслуговувати реаліза-цію загальних і спеціальних функцій, то від них багато в чому, а буває і повністю зале-жить ефективність діяльності по забезпе-ченню громадської безпеки.

Способи забезпечення громадської без-пеки. Складний, багатобічний характер сфери громадської безпеки обумовлює різні способи її забезпечення. Залежно від галу-зей права, що регулюють відносини у сфері громадської безпеки, і специфіки заходів, за допомогою яких забезпечується безпе-ка, можуть бути виділені наступні способи забезпечення громадської безпеки: адміні-стративно-правовий, кримінально-право-вий, цивільно-правовий, оперативно-роз- шуковий.

Забезпечення громадської безпеки ад-міністративно-правовими способами здій-снюється за допомогою регулювання нор-мами адміністративного права суспільних відносин у сфері безпеки; здійснення за-ходів організаційного характеру; реалізації адміністративно-правових норм; вживання адміністративно-правових засобів запобі-гання і протидії загрозі громадській безпе-ці; припинення правопорушень, що зазіха-ють на безпеку; притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності та ін.

[3, 19-21].

Забезпечення громадської безпеки кри-мінально-правовими способами здійсню-ється з використанням передбачених кри-мінальним і кримінально-процесуальним законодавством заходів примусу; залучен-ня винних до кримінальної відповідальнос-ті за злочини, що зазіхають на громадську безпеку; застосування покарання до ви-нних осіб у порядку, встановленому кримі-нальним і кримінально-процесуальним за-конодавством [4, 284].

Забезпечення громадської безпеки ци-вільно-правовими способами полягає у вживанні цивільно-правових засобів, на-правлених на охорону прав власників і їх законних інтересів; у відшкодуванні мате-ріального і морального збитку, заподіяного протиправними діями у сфері забезпечен-ня громадської безпеки.

Забезпечення громадської безпеки опе- ративно-розшуковими способами здійсню-ється відповідно до Закону України від 18.02.1992 № 2135-XII «Про оперативно- розшукову діяльність» [5]. Органи, що здій-снюють оперативно-розшукову діяльність, у межах своїх повноважень проводять глас-но і негласно оперативно-розшукові заходи в цілях захисту життя, здоров'я, прав і сво-бод людини і громадянина, власності, за-безпечення безпеки суспільства і держави від злочинних посягань.

За допомогою оперативно-розшукових засобів виявляються, запобігають і розкри-ваються злочини, що зазіхають на громад-ську безпеку, а також виявляються і вста-новлюються особи, що готують, здійснюють або такі, що вчинили злочини у сфері без-пеки; здійснюється розшук осіб, що при-ховуються від органів слідства і суду, що ухиляються від кримінального покарання, а також розшук безвісті зниклих, добува-ється інформація про події або дії, що ство-рюють загрозу громадській безпеці [6, 187].

Таким чином, різні способи і засоби забезпечення громадської безпеки відпо-відно обумовлюють існування ряду орга-нізаційно-правових напрямів діяльності по забезпеченню громадської безпеки. Ці напрями мають своє призначення і осо-бливості. До основних загальновизнаних напрямів діяльності по забезпеченню без-пеки відноситься адміністративна (управ-лінська), кримінально-процесуальна, опе- ративно-розшукова види діяльності.

Література

1. Загальна теорія держави і права: Підручник / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Рогачова та ін. / За ред. М. В. Цвіка та ін. - Х.: Право, 2002. - 428 с.

2. Ольховський Є. Б. Громадська безпе-ка - об'єкт адміністративно-правової охо-рони, її соціально-правова характеристика // Проблеми правознавства та правоохоpронної діяльності : Зб. наук. ст. ДІВС при ДонНУ. - Донецьк, 2002. - No 1. - С. 72-78.

3. Бандурка О. М. Роль адміністратив-ного законодавства в зміцненні правопо-рядку. Проблеми охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства : матеріали наук.практ. конф. - Х., 2001. - С. 19-21.

4. Копан О.В. Забезпечення внутріш-ньої безпеки України: теоретико-управлін- ські засади. Введення в поліцейську страте-гію / О.В. Копан. - К.: НАВС України, 2001. - 423 с.

5. Про оперативно-розшукову ді-яльність: Закон України від 18.02.1992 № 2135-XII [Електронний варіант] - Ре-жим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2135-12.

6. Корнієнко М.В. Роль органів внутріш-ніх справ України в охороні громадського порядку при ускладненні оперативної об-становки. / М.В. Корнієнко. - Дніпропе-тровськ, «Україна», 2001. - 430 с.

Размещено на Allbest.ru