Поняття і зміст принципів публічності, законності, компетентності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ ПРИНЦИПІВ ПУБЛІЧНОСТІ, ЗАКОННОСТІ, КОМПЕТЕНТНОСТІ

Ярмак Ірина Миколаївна - здобувач кафедри теорії держави і права, адміністративного і фінансового права Київського міжнародного університету

У статті, з урахуванням позицій науковців та змісту нормативно-правових актів, розкривається сутність принципів публічності, законності та компетентності, вносяться пропозиції щодо необхідності детального формулювання змісту даних принципів у законопроекті «Про принципи фінансового контролю»

Ключові слова: принципи фінансового контролю, принцип публічності, принцип компетентності, принцип законності.

В статье, с учетом позиций ученых и содержания нормативно-правовых актов, раскрывается сущность принципов публичности, законности и компетентности, предлагается детально сформулировать их содержание в законопроекте «О принципах финансового контроля»

фінансовий контроль публічність законність

In the article, based on positions of scientists and legal acts content, opened the essence of the principles of publicity, legitimacy and competence, made proposals about necessity of the detailed formulation of content, particular principles in the bill “On the principles of financial control”

Важливу роль при організації і здійсненні фінансового контролю відіграють принципи публічності, законності та компетентності. Принципу законності в діяльності податкових органів присвячені публікації Л.В.Гапоненко [6], О.О.Бандурки [3], А.С.Гаршина [8], а щодо здійснення податкового контролю Н.Д.Мамедова [15]. До принципу законності як основного принципу здійснення фінансового контролю звертався І.І.Попадинець [19]. Гласності у державному фінансовому контролі присвячені публікації С.Є.Федорова [25], а гласності в організації і діяльності митних органів - М.О. Антропової [1], у діяльності контрольно-рахункових органів - Г.В.Зубенко [12]. Щодо принципу компетентності то його сутність у окремих наукових публікаціях не висвітлювалася, на ньому зосереджувалися представники науки і практики лише при розгляді всіх принципів фінансового контролю. Отже, метою даної статті є розкриття сутності принципів публічності, законності, компетентності та внесення пропозицій щодо удосконалення їх правового регулювання.

Оскільки управління публічними фінансами на різних етапах повинно контролюватися і результати такого контролю мають бути доступними для всіх зацікавлених осіб, які беруть участь у їх формуванні, використанні тощо, то доцільно говорити про публічність, а не про гласність. Так, на першій стадії процесу фінансового конт-ролю, тобто під час формування планів, вони мають доводитися до відома підконтрольних суб'єктів, у подальшому, при проведенні контрольних дій фактично інформація, що отримується контролюючим суб'єктом не висвітлюється, тобто не піддається публічному розголосу, бо робочі матеріали, що формуються, не завжди є чіткими та точними, тому законодавством не передбачено їх опублікування тощо. На наступній стадії контрольного процесу - оформлення висновку, довідки, звіту тощо, без принципу публічності не обійтися, оскільки вказані документи мають бути доступними. С.Є.Федоров [25, с. 964 - 968] висловлює думку щодо існування у фінансовому контролі як принципу гласності, так і принципу публічності, які взаємодіють, а, можливо, зливаються. Він вважає, що: 1) гласність втілює та віддзеркалює в собі сам механізм реалізації іншого принципу - публічності державного фінансового контролю, тому це змушує замислитися про суть поняття та застосування згаданих принципів у сфері контролю за публічними фінансами; 2 ) гласність може виступати як деякий інструмент реалізації публічності, якщо держава бажає досягти в інформаційному просторі бажаної мети; 3) гласність може мати обмеження щодо державної та комерційної таємниці; 4) публічність не лише породжує наявність оприлюднення доступу, а й реалізує пряме забезпечення державою такого доступу, вона повинна являтися основою взаємозв'язку громадського суспільства з державною владою у сфері контрольних правовідносин. До одночасного існування принципів гласності і публічності у системі принципів адміністративної юрисдикції податкових органів звертаються автори навчально-практичного посібника «Податковий контроль: податкові перевірки і провадження по фактам податкових правопорушень» [16, с. 21]. Визначення гласності і публічності формулює Л.А.Савченко: під «публічністю» доцільно розуміти саме доведення результатів діяльності суб'єктів фінансового контролю до відома громадськості шляхом опублікування цих результатів у пресі, повідомлення через інші засоби масової інформації тощо; під «гласністю» - обов'язковість проходження фінансових документів, висновків про діяльність певних суб'єктів фінансового контролю через представницькі органи [22, с. 76].

У Лімській декларації керівних принципів контролю [14] йдеться про обов'язковість опублікування щорічних звітів про висновки і підсумки проведених контрольних заходів. Декларація Ради керівників вищих органів фінансового контролю держав - учасників СНД про забезпечення гласності в діяльності вищих органів фінансового контролю та взаємодії з гілками влади [10] вказує, що: гласність є одним із основних принципів діяльності ВОФК, що забезпечує реалізацію демократичних основ управління економікою, ефективність контрольної діяльності держави і захист суспільства від корупції та інших правопорушень; ВОФК, що формуються всенародно обраними главами держав і/або парламентами, здійснюють свою діяльність в інтересах народу, реалізують принцип гласності шляхом надання незалежної, достовірної і об'єктивної інформації про ефективність управління державними фінансовими ресурсами; гласне здійснення діяльності ВОФК сприяє ефективній реалізації їх рішень, а також дозволяє суспільству брати участь в управлінні державними фінансовими ресурсами; основною формою забезпечення гласності діяльності ВОФК є надання парламентам і/або главам держав звітів про свою діяльність, використання державних фінансових ресурсів, результатах контрольних (аудиту) і експертно-аналітичних заходів; принцип гласності реалізується також шляхом розміщення матеріалів за результатами контролю (аудиту), інших відомостей про діяльність ВОФК у засобах масової інформації, проведення прес-конференцій, брифінгів й інших заходів; ВОФК забезпечують реалізацію принципу гласності у частині, що не суперечить вимогам законодавства про охорону прав і свобод особи, про державні таємниці, передбачені законом, відомості. Тобто у вказаних міжнародних документах йдеться про принцип гласності, а не публічності.

Публічність передбачає доведення інформації до зацікавлених осіб, відповідних державних органів, а у певних випадках, передбачених законодавством таке інформування є обов'язковим. Враховуючи відкритість інформації, вона повинна бути доступною до широкого кола осіб, тому до неї висуваються певні вимоги - лаконічність, зрозумілість, точність, суттєвість. Тобто інформація не повинна ускладнюватися подробицями, якщо вони не відображають її сутність. Відкритість інформації сприятиме здійсненню і громадського контролю за діяльністю як підконтрольних суб'єктів, так і контролюючих суб'єктів. Поширення інформації може обмежуватися лише у тих випадках, коли існує реальна загроза порушенню прав і свобод людини та громадянина, державної, комерційної, банківської таємниці. Оскільки публічність сприяє захисту інтересів як держави, так і інших осіб, то необхідно налагодити систему оповіщення про порушників фінансової дисципліни, з метою ефективного їх попередження. Вважаємо, що реалізації принципу публічності сприятиме можливість зацікавлених осіб отримувати інформацію, що стосується управління публічними фінансами. Має бути налагоджена співпраця контролюючих суб'єктів із засобами масової інформації, телебаченням, можливо, навіть заснувати спеціальний канал, на якому вести обговорення проблем у сфері контролю публічних фінансів. Більшість контролюючих суб'єктів має власні друковані засоби масової інформації.

Іноді, посилаючись на таємницю слідства, правоохоронні органи, яким контролюючі суб'єкти передають матеріали щодо проведених контрольних заходів, намагаються приховати факт порушення. Для недопущення таких випадків необхідно, щоб контролюючий суб'єкт публічно сповіщав про наявність правопорушення і вказував, що матеріали передані відповідним правоохоронним органам, та у визначений законодавством термін інформацію щодо розслідування і застосування санкцій також оприлюднював - це надасть змогу визначити ефективність їх діяльності. Обов'язково необхідно встановити відповідальність відповідальних осіб за невисвітлення, несвоєчасне, неналежне висвітлення інформації щодо порушень фінансової дисципліни та застосованих до порушників санкцій.

М.О.Антропова [1, с. 9 -10] визначає сутність принципу гласності в організації діяльності митних органів (полягає у тран- спарентності (прозорості) функціонування, тобто встановленні законодавчо закріпленої юридичної можливості оповіщення (інформування і консультування) громадян, організацій і інших державних органів через засоби масової інформації й іншими встановленими законом способами про процес і результати діяльності митних органів, за винятком тих, які віднесені законом до державної, комерційної, банківської, податкової чи іншої таємниці чи конфіденційної інформації, що охороняється законом, для якої встановлюються спеціальні режими зберігання і доступу) та його юридичний зміст.

У законодавстві, що стосується правового статусу контролюючих суб'єктів, по- різному висвітлюється принцип публічності. Так, у Положенні про Міністерство доходів і зборів України [18] зазначається, що Мін- доходів України з метою організації своєї діяльності: інформує суспільство про показники роботи, напрями та підсумки діяльності

Міндоходів України у порядку та способи, передбачені законодавством; оприлюднює на єдиному веб-порталі та в офіційному друкованому виданні Міндоходів України нормативно-правові акти та інші офіційні документи з питань, що належать до його компетенції. У Положенні про Державну фінансову інспекцію України [17] вказується, що Державна фінансова інспекція: подає щомісяця Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Мінфіну України звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Найбільш детально розкривається сутність досліджуваного принципу у законодавстві, що стосується організації і діяльності Рахункової палати:1) у Законі України «Про Рахункову палату» [21] констатується, що: комітети Верховної Ради України за згодою Верховної Ради України заслуховують доповіді, інформації (повідомлення) Рахункової палати за підсумками проведених перевірок, ревізій та обслідувань; Рахункова палата щорічно не пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність; звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у виданнях Верховної Ради України; 2) у Стандарті Рахункової палати «Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів» [23] зазначається, що: за рішенням Колегії Рахункової палати про результати розгляду Звіту інформується Верховна Рада України та/або її комітети, та за необхідності Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, інші центральні органи виконавчої влади; результати перевірок оприлюднюються через: доповіді та виступи у Верховній Раді України, її комітетах, Кабінеті Міністрів України; участь у парламентських слуханнях та Днях Уряду; публікацію Звіту або його частин; випуск і поширення інформаційних та довідкових збірників, бюлетенів (спеціальних бюлетенів); проведення прес-конференцій, брифінгів, інтерв'ю; публікації та висвітлення виступів членів Рахункової палати або інших відповідальних працівників Рахункової палати у засобах масової інформації; проведення тематичних теле- та радіопередач з питань діяльності Рахункової палати; через веб-сторінку в Інтернеті; повідомлення у засобах масової інформації про результати розгляду Колегією Рахункової палати матеріалів перевірок. Отже, чинне законодавство нашої держави вказує на шляхи реалізації принципу публічності. На наш погляд, у вказаних нормативних актах обов'язково повинно зазначатися, що якщо при проведенні контрольних заходів виявлені порушення фінансової дисципліни, до порушників застосовані заходи впливу, то ця інформація в обов'язковому порядку доводиться до відома відповідних державних органів та громадськості. А у випадку прийняття закону «Про принципи фінансового контролю» така норма має міститися і у ньому. Крім цього, законопроект повинен розкривати сутність принципу публічності, визначати шляхи його реалізації: 1) принцип публічності передбачає доведення інформації щодо організації та проведення фінансового контролю до відома громадськості; 2) зацікавлені особи мають право звернутися із запитом до контролюючих органів щодо надання їм необхідної інформації стосовно управління публічними фінансами; 3) поширення інформації не допускається у випадках, коли існує реальна загроза порушенню прав і свобод людини та громадянина, державної, комерційної, банківської таємниці; 4) інформація, що стосується виявлених у ході проведення контрольних заходів порушень фінансової дисципліни у сфері публічних фінансів підлягає обов'язковому терміновому обнародуванню; 5) лише для збереження таємниці слідства певні відомості можуть протягом визначеного проміжку часу не розголошуватися, але в такому випадку контролюючий суб'єкт зобов'язаний про такий факт оповістити громадськість, а після прийняття рішення відповідним правоохоронним органом по даній справі довести до їх відома результати; 6) за невисвітлення, несвоєчасне, неналежне висвітлення інформації щодо порушень фінансової дисципліни у сфері публічних фінансів та застосованих до порушників санкцій до відповідальних осіб має бути застосована адміністративна відповідальність, а якщо вказані дії призвели до нанесення матеріальних збитків державі, фізичним особам, юридичним особам, то винні у такому несповіщенні особи мають відшкодувати заподіяну шкоду.

Законність - це конституційний принцип, бо він закріплений у статті 6 Конституції України і передбачає, що діяльність всіх державних органів, а відповідно і контролюючих суб'єктів, має здійснюватися у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Отже, даний принцип спрямований на захист інтересів підконтрольних суб'єктів, бо передбачає виконання контролюючими суб'єктами повноважень лише у межах передбачених законодавством. На відміну від діяльності інших державних органів одним із завдань контролюючих суб'єктів є перевірка дотримання законності у фінансовій сфері, тому принцип законності для них має дуже важливе значення.

Незрозуміло формулює сутність принципу законності Л.В.Гапоненко [6] вказуючи, що принципами законності є: верховенство закону, єдність законності, доцільність законності, реальність законності, гаран- тованість законності, невідворотність відповідальності за скоєне правопорушення, загальність. Вважаємо, що це особливі ознаки законності, а не принципи законності. Крім цього, автор, незрозуміло чому, ці ознаки називає принципами і в той же час розкриває через них сутність самого принципу законності. Ще більш незрозумілим є тлумачення авторкою поняття принципи законності в діяльності органів Державної податкової служби України - зумовлена закономірностями суспільного розвитку система ідей і поглядів, які є основними у формуванні мотивів правомірної поведінки суб'єктів податкових правовідносин і внутрішнього переконання щодо необхідності виконання законів та інших нормативно-правових актів [6, с. 158]. Тобто Л.В.Гапоненко ототожнює поняття «законність» і «принцип законності», що не дозволяє зрозуміти сутність принципу законності.

Законність передбачає існування чітких, дієвих, несуперечливих нормативних актів, тобто якісного законодавства. Контрольний процес не завжди чітко врегульований нормативно, бо відсутній комплексний закон, що має визначати методи контролю, форми тощо. Але, незважаючи на це, контролюючі суб'єкти мають дотримуватися приписів нормативно-правових актів, не можуть перевищувати повноваження, передбачені в них. Має існувати законність звернень, доручень, запитів щодо проведення контрольних заходів. У висновках за результатами проведення контролю чи інших підсумкових документах, контролюючі суб'єкти повинні посилатися на ті норми, на підставі яких вони діяли, чітко вказувати норми, які порушені підконтрольним суб'єктом.

Деякі автори [11, с. 104] вважають, що принцип законності, у тому числі передбачає і неухильне виконання і дотримання підконтрольними суб'єктами Конституції і законів суб'єктами, діяльність яких контролюється. В.М.Гаращук [7, с. 99-100 ] зазначає, що принцип законності означає, що контроль повинен здійснюватися:- 1) у межах повноважень органу, який проводить контроль; 2) компетентними посадовими особами; 3) з дотриманням необхідної процедури та термінів контролю; 4) з належним юридичним закріпленням етапів та результатів контролю та ін.. Можливо підтримати думку О.І.Гриценка [9, с. 21] щодо запозичення зарубіжного досвіду стосовно законодавчого закріплення основ фінансового контролю за діяльністю Вищих органів фінансового контролю (далі - ВОФК), як передбачено законодавством Великобританії, Таїланду, ФРН - це буде додатковою гарантією реалізації принципу законності. Але у даному випадку потрібно вказати чітко межі такого контролю, щоб не допустити втручання інших суб'єктів у контрольну діяльність ВОФК.

У Законі України «Про Рахункову палату» [21], як і в більшості нормативних актах, що стосуються правового статусу контролюючих суб'єктів зазначається, що Рахункова палата свою діяльність здійснює як незалежний орган контролю Верховної Ради України і керується Конституцією України і законами України, виконуючи свої функції і повноваження згідно зі статусом, визначеним цим Законом. У Законі України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» [20] вказується, що службові особи органів державного фінансового контролю зобов'язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом. Враховуючи викладене вище, у законопроекті «Про принципи фінансового контролю» доцільно помістити статтю, яка розкриватиме сутність принципу законності: «Контролюючі суб'єкти повинні неухильно дотримуватися приписів Конституції України, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, що стосуються контрольної сфери на кожному етапі контрольного процесу, починаючи від формування планів діяльності, закінчуючи підведенням підсумків».

Компетентність іноді називають принципом професійної поведінки або професіоналізму. У статті 14 Лімської декларації сутність принципу компетенції викладена таким чином: члени, керівники ВОФК повинні мати відповідні кваліфікацію і чесність, необхідні для того, щоб успішно виконувати покладені на них обов'язки; при наборі персоналу необхідно належну увагу приділяти рівню їх теоретичної підготовки, працездатності і досвіду роботи за спеціальністю; максимальну увагу необхідно приділяти подальшій теоретичній і практичній професійній підготовці всіх членів і співробітників ВОФК, як на внутрівідомчих курсах і семінарах, так і в університетах на міжнародному рівні.

Н.Д.Бровкіна професійну компетентність поділяє на два самостійних етапи: досягнення професійної компетентності (для цього необхідно отримання вищої освіти, за яким слідує спеціальна освіта, навчання і екзамени з профілюючих предметів і далі - практична робота); підтримання професійної компетентності (постійне слідкування за подіям, що відбуваються у контрольній сфері, включаючи міжнародну і національну інформацію; у процесі надання послуг керуватися прийнятими правилами, типовими програмами; щорічне підвищення кваліфікації) [4, с. 164-165]. Аналогічні дві фази набуття професійної компетентності у сфері аудиту виділяють Л.І.Вороніна [5, с. 39] та Л.Л.Арзуманова [2, с. 65]

У нормативних актах, що визначають правовий статус контролюючих суб'єктів передбачаються вимоги до осіб, що призначатимуться на посади, зокрема, вказується на необхідність існування освіти, відповідних знань, навичок, що дозволятимуть їм проводити якісно контрольні заходи. Наприклад, у Стандартах з аудиту державних фінансів [24] передбачено, що: ВОФК має регулярно встановлювати та переглядати вимоги стосовно мінімального рівня підготовки аудиторів, а також створювати умови для підвищення професійного та загальноосвітнього рівня персоналу з метою забезпечення ефективного виконання ним своїх завдань; персонал має глибоко знати інституційний контекст, зокрема роль законодавчого органу, правові та інституційні положення, що регулюють діяльність та статути державних установ-розпорядників бюджетних коштів, стандарти аудиту, політику, процедури та методи роботи ВОФК; перевірка фінансових механізмів, бухгалтерської документації та фінансових звітів вимагає наявності бухгалтерської підготовки та підготовки з суміжних дисциплін, а також знання законодавства і нормативних актів, які стосуються сфери відповідальності ревізованої структури; аудит ефективності може вимагати додаткової підготовки в таких галузях знань, як державне управління, економіка та соціальні науки. У Кодексі етики INTOSAI [13] відзначається, що контролери-аудитори не повинні займатися діяльністю, яка виходить за межі їхньої компетенції, та мають знати й застосовувати чинні стандарти, політику і процедури контролю, бухгалтерського обліку та управління фінансами. Вони повинні також знати конституційні, юридичні та інституційні принципи і норми, що регулюють діяльність підконтрольного суб'єкта.

Враховуючи зазначене, у законопроекті «Про принципи фінансового контролю» доцільно вказати: «Принцип компетентності передбачає наявність необхідного і достатнього рівня професійної підготовки працівників контролюючих суб'єктів, досвіду роботи, навиків та відповідної кваліфікації, що у сукупності відповідає характеру, складності контролю та дозволяє їм професійно виконувати завдання щодо проведення контрольних заходів на даному підконтрольному суб'єкті. Керівники контролюючих суб'єктів повинні створювати умови, забезпечувати, підтримувати і сприяти удосконаленню професійного рівня працівників шляхом організації підвищення їх кваліфікації, проведення семінарів, конференцій тощо».

Література

1. Антропова М.А. Принцип гласности в организации и деятельности таможенных органов Российской Федерации : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / М. А. Антропова; Воронеж. гос. ун-т. - Воронеж, 2008. - 24 с.

2. Арзуманова Л.Л. Правовое регулирование аудиторской деятельности в Российской Федерации : монография / Л. Л. Арзуманова / под. ред. Е. Ю. Грачевой. - М. : Проспект, 2011. - 144 с.

3. Бандурка О. О. Законність як принцип управління в органах державної податкової служби України / О. О. Бандурка // Наше право. - 2004. - № 1. - С. 29 - 34.

4. Бровкина Н.Д. Основы финансового контроля: учеб.пособие/ Н.Д.Бровкина; под. ред. М.В.Мельник. - М.: Магистр, 2007. - 382 с.

5. Воронина Л. И. Аудиторская деятельность: основы организации : учебно-практическое пособие / Л. И. Воронина. - М. : Эксмо, 2007. - 336 с.

6. Гапоненко Л.В. Принцип законності в діяльності органів державної податкової служби України / Л. В. Гапоненко // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). - 2012. - № 3. - С. 153 - 158.

7. Гаращук В.М. Контроль та нагляд в державному управлінні / В.М.Гаращук. - Харків: Фоліо, 2002. - 176 с.

8. Гаршин А. С.О некоторых проблемах несоблюдения принципа законности в деятельности налоговых органов / А. С. Гаршин // Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Право. - 2007. - № 2. - С. 231 - 239.

9. Гриценко О.І. Рахункова палата: державно-правова природа, сучасний стан, перспективи розвитку / О. І. Гриценко. - Запоріжжя : Видавництво ВАТ «Мотор Січ», 2004. - 138 с.

10. Декларация Совета руководителей высших органов финансового контроля государств - учасников Содружества Независимых Государств об обеспечении гласности в деятельности Высших органов финансового контроля и их взаимодействи с различными вервями власти // Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ac-rada.gov.ua

11. Зубенко Г. В. Гласність як основний принцип діяльності контрольно-рахункових органів: вітчизняний та зарубіжний досвід /-Г. В. Зубенко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2006. - № 35. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/Vkhnuvs/2006_35/35/7.pdf

12. Зубенко Г. В. Основні принципи організації та діяльності Рахункової палати /Г. В. Зубенко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: право. - 2011. - Вип. 9. - № 945. - С. 103 - 107.

13. Кодекс етики Інтосаи / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ac-rada. gov.ua/control/main/uk/publish/article/232293?cat_ id=32836

14. Лимская декларация руководящих принципов контроля // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/604_001

15. Мамедов Н. Д. Принцип законности при осуществлении налогового контроля /- Н. Д. Мамедов // Мир экономики и права. - 2012. - № 10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ispecspb.ru/Neww/mehp-10_12.pdf

16. Налоговый контроль: налоговые проверки и производство по фактам налоговых правонарушений : [учеб.-практич. пособ.] / [Горяи- нов К.К., Кваша Ю.Ф., Сурков К.В. и др.] ; под общ. ред. Ю.В. Кваши. - М. : Юристъ, 2001. - 537 с.

17. Положення про Державну фінансову інспекцію України: затверджено Указом Президента України від 23.04.2011. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0. rada.gov.ua/laws/show/499/2011

18. Положення про Міністерство доходів і зборів України (затверджено указом Президента України від 18 березня 2013 року - № 141/2013// [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show

19. Попадинець І. І. Законність і фінансова дисципліна як основні принципи здійснення фінансового контролю / І. І. Попадинець // Митна справа. - 2011. - № 6; Ч. 2; Кн. 1. С. 210 - 215. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_ Gum/Ms/2011_6_2_1/210.pdf

20. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю: Закон України і ред Закону від 16.10.1012 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/2939-12

21. Про Рахункову палату : Закон України від 11.07.1996 № 315/96-ВР // ВВР. - 1996. -№ 43. - ст. 212. Із змінами, внесеним станом на 01.06.2010 р. № 2289-VI. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search.ligazakon. ua/l_

22. Савченко Л. А. Правові основи здійснення фінансового контролю / Л. А. Савченко. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 504 с.

23. Стандарт Рахункової палати «Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів» // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/ control/main/uk/publish/article/23235 1?cat_ id=32836

24. Стандарти з аудиту державних фінансів // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/ publish/article/232351?cat_id=32836

25. Федоров С. Є. Принцип гласності у державному фінансовому контролі: межі трансформації / С. Є. Федоров // Форум права. - 2012. - № 4. - С. 963 - 969. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : archive.nbuv.gov.ua/e- journals/FP/2012-4/12fcekmt.pdf

Размещено на Allbest.ru