Звід законів України: за і проти
Аналіз питань щодо необхідності розроблення, прийняття та введення в дію в Україні зводу законів як акту систематизації законодавства. Способи побудови економічно розвинутої та правової держави. Розгляд процесу проведення соціально-політичних реформ.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.11.2018 |
Размер файла | 26,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Звід законів України: за і проти
У статті розглядається питання щодо необхідності розроблення, прийняття та введення в дію в Україні зводу законів як акту систематизації законодавства.
В умовах постійних довготривалих економічних та соціально-політичних реформ, які мають місце в сучасній Україні та які ставлять за мету побудову сучасної економічно розвинутої та правової держави, постійно виникає необхідність у прийнятті великої кількості нормативно-юридичних актів, які покликані забезпечити процеси проведення згаданих реформ.
Прийняття нових нормативно-юридичних та/чи внесення змін вже до існуючих актів здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування всіх рівнів. У результаті такої діяльності, яка ведеться, як правило, без певного плану, без узгодження цієї діяльності навіть на рівні вищих органів державної влади тощо, в межах правової системи України утворився величезний безсистемний та невпорядкований внутрішньо суперечливий масив нормативно-юридичних актів різної юридичної сили, який має, з одного боку, стійку тенденцію до збільшення свого кількісного показника, а з другого, погіршення якості як самих нормативно-юридичних актів, так і змісту системи законодавства країни. Через це сьогодні перед українською державою постає нагальне питання про необхідність проведення систематизації законодавства. При цьому це питання слід розглядати як актуальне та невідкладне.
Розуміючи це законодавець за останнім часом здійснює певні дії у напрямку прийняття цілого ряду систематизованих актів. У правотворчій сфері це проявилось появою в Україні нових кодифікованих нормативно-юридичних актів (Кримінального, Податкового, Цивільного кодексів України тощо). Однак, як показує практика, прийняття цих актів є явно недостатнім кроком, оскільки в українській правовій системі продовжує залишатись велика кількість колізій та конкуренції між нормативно-юридичними актами та нормами, які в них містяться, а також є значні прогалини та регулятивні повтори у праві тощо. Відповідно до сказаного виникає питання про доцільність та необхідність проведення більш масштабної та складної систематизації законодавства, зокрема, створення Зводу законів України.
Деякими українським вченими та державними діячами час від часу піднімається питання про необхідність проведення систематизації у вигляді зводу законів, а проблеми по його створенню продовжують розглядатись у числі актуальних задач удосконалення українського законодавства. - У той же час питання про необхідність створення та прийняття зводу законів в Україні є дискусійним, однак через нез'ясовані необхідності його прийняття неможливо розглядати практичну сторону реалізації даних пропозицій.
Стан дослідження
Проблематика систематизації законодавства та її окремих видів була об'єктом дослідження багатьох сучасних науковців, зокрема, С. Алєксєєва, О. Васильєва, О. Зайчука, А. Зайця, Р. Калюжного, Д. Керімова, М. Матузова, Н. Оніщенка, В. Опришка, Піголкіна, С. Погребняка, І. Самощенка, Сирих, Ю. Тихомирова та ін.
При всій багатоманітності наукових робіт по систематизації законодавства слід визнати, що проблематика, пов'язана із зводом законів у цілому і необхідність його створення та прийняття в Україні є малодослідженою в юридичній науці. Аналогічна ситуація спостерігається в юридичній науці Російської Федерації, Республіки Білорусь і т.д.
У спеціальній літературі можливо зустріти лише поодинокі роботи вітчизняних та закордонних вчених-правознавців, які проводять дослідження з цього питання. До таких робіт можливо віднести праці К. Бабаєва, А. Бондарєва, А. Вершиніна, С. Луценка, О. Зайчука, С. Кодана, В. Нагребельного, Н. Оніщенка, Н.М. Пархоменка, А. Піголкі- на, Р. Халфіна, Є. Юртаєвої та інших, однак вони не охоплюють у повній мірі все коло питань (у першу чергу, практичних питань), які пов'язанні зі зводом законів. Саме тому видається за необхідне провести всебічну та системну роботу у сфері загальнотеоретичного дослідження всіх аспектів, що пов'язані зі зводом законів, а також дослідити питання щодо необхідності прийняття Зводу законів України.
Ціль статті
Ціллю даної статті є з'ясування та аналіз основних точок зору щодо до доцільності та необхідність проведення систематизації законодавства шляхом створення та прийняття у встановленому порядку зводу законів країни.
Виклад основних положень
Звід законів - це різновид офіційної інкорпорації актів вищої юридичної сили, які складають фундамент системи законодавства країни та якій передують роботи уповноваженого органу по консолідації та кодифікації нормативно-юридичних актів, які включаються до нього [1; 27].
З наведеного вище поняття «звід законів» видно, що до його складу слід включати виключно чинні закони та прирівняні до них нормативно-юридичні акти. При цьому слід враховувати, що сам процес створення зводу законів є складним та довгим, який передбачає залучення до цієї діяльності великої кількості вчених-юристів, узгодженої взаємодії різних гілок влади співробітництво правлячої партії та опозиції тощо.
У свій час в Україні вже були спроби створити звід законів. Так, постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 189 «Про підготовку до видання Зводу законів України» передбачалось розпочати роботи по формуванню Зводу законів України з 1 січня 2000 р. Однак дана законодавча ініціатива залишилась нереалізованою через відсутність правової концепції створення зводу законів, розуміння конкретних підходів до його створення, принципів та структури його побудови і т.д. Крім того не були зроблені необхідні кроки та були відсутні конкретні заходи щодо реалізації даної постанови. Крім того, був обраний не дуже вдалий момент для початку роботи по систематизації законодавства тощо.
Також треба визнати, що на той момент, втім, як і на сьогодні, науковою спільнотою не був проведений достатньо фундаментальний аналіз самого феномена зводу законів та особливостей його створення, у тому числі не були проаналізовані точки зору щодо необхідності прийняття зводу законів, які висловлювались та висловлюються з цього приводу як в Україні, так і в інших країнах. Хоча навіть наші найближчі сусіди вже намагались нещодавно провести систематизацію законодавства у вигляді зводу законів, отримали певний досвід, виявили та деколи вирішили певні проблеми, пов'язані з практикою створення зводу законів тощо. Так, у Російській Федерації звід законів, хоча і намагались прийняти, зробити цього не змогли, а ось Республіка Білорусь видала звід законів як повне систематизоване зібрання законодавчих актів.
У зв'язку зі сказаним, нижче будуть проаналізовані основні точки зору щодо необхідності прийняття зводу законів, які висловлюються сьогодні на пострадянському просторі. Всі точки зору щодо необхідності створення, прийняття та введення в дію зводу законів можливо поділити на дві групи:
• до першої групи слід віднести тих вчених-правознавців чи політичних діячів, які підтримують ідею прийняття та запровадження зводу законів, як цілісного нормативно-юридичного акту (це, зокрема, К. Бабаєв, А. Бондарєв, А. Вершинін, С. Луценко, О. Зайчук, С. Кодан, В. Нагребельний,- Н. Оніщенко, В. Опришко, Н. Пархоменко, А. Піголкін, Р. Халфіна, П. Чеберяк, Є. Юртаєва та інші);
• до другої групи належать правознавці, які є противниками створення та прийняття зводу законів (це, зокрема, Г. Василевич, В. Гулієв, Ю. Кашинський та інші).
Більшість представників першої групи аргументує свою позицію, тобто відстоює необхідність створення, прийняття та введення в дію зводу законів - тим, що після його прийняття відбудеться перетворення законодавчого масиву в єдину систему, яка буде зручною для користування. Про так звану «зручність користування» нормативно-юридичними актами після прийняття зводу законів ведуть мову О. Зайчук, Н. Оні- щенко, А. Піголкін, Н. Літягін та ін..
Звісно, така аргументація є малопереконливою та неповною, оскільки в основу зазначеної позиції покладено лише одна з багатьох цілей створення зводу законів, однак при цьому не враховано те, що проведення систематизації у вигляді зводу законів, у першу чергу, переслідує зовсім іншу ціль, а саме його поява, скоріш за все, обумовлена, як вважають деякі автори, необхідністю «удосконалити діюче законодавство» [2; 75]. Це, зокрема, проявляється у тому, що даний акт систематизації законодавства приймається, у тому числі і для усунення колізій, прогалин у правовому регулюванні. Зрозуміло, що в такому випадку повинне відбуватись підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин.
Дійсно, ми згодні з тим, що удосконалювати законодавство шляхом прийняття зводу законів необхідно. Однак, у той же час слід погодитись з А. Бондарєвим, який вважає, що такі роботи не слід проводити до того моменту поки не відбудеться накопичення достатньої кількості нормативно-юридичних актів, які в перспективі повинні пройти обробку та кодифікацію. У даному випадку автор, вказуючи на таку «відкладальну обставину», фактично визнає, що одним з обов'язкових етапів по створенню зводу закону є проведення консолідації та кодифікації вже існуючих та діючих нормативно-юридичних актів. Про цю особливість підготовки зводу законів зазначав ще С. Алексєєв, який стверджував, що «...формування Зводу передбачає попередню якісну обробку діючого законодавства, усунення множинності актів, прогалин у регулюванні, . проведенні достатньо значимої правотворчої роботи - роботи по кодифікації і консолідації законодавства» [3; 264].
Саме тому пропозицію по відкладенню робіт у вигляді зводу законів через відсутність консолідованих та кодифікаційних актів слід розглядати, як недоречну. Роботи по підготовці та прийняттю консолідованих актів, кодексів, внесення змін до нормативно-юридичних актів та визнання їх такими, що втратили юридичну силу тощо за певних обставин, коли вони є складовою єдиного процесу створення зводу законів, слід розглядати, як один з етапів проведення систематизації законодавства у вигляді зводу законів.
Друга група, яка складається з противників прийняття зводу законів, представлена не великою кількістю закордонних вчених-юристів. До них можливо віднести, як вже зазначалось вище, Г. Василевича, В. Гулієва, Ю.Кашинського та інших.
Усі їх аргументи, що спрямовані проти створення та прийняття зводу закону можливо звести до наступних положень:
• звід законів приймати недоцільно через постійну зміну законодавства [4; 94];
• у виконанні робіт по систематизації законодавства у вигляді зводу законів немає потреби через існування електронних баз даних законодавства [4; 94];
• Міністерство юстиції може видати щось на кшталт зводу законів не надаючи йому офіційного характеру [5; 70-71];
• звід законів не слід створювати через недостатню кількість прийнятих законодавчих актів та через відсутність правового врегулювання великої кількості суспільних відносин [6; 12].
На наш погляд, найбільш вагомим аргументом проти прийняття зводу законів, які висувають згадані вище автори, є постійна зміна законодавства. Однак ця претензія не може бути розглянута як непереборна. Наприклад, на думку С. Полєніної та Н. Колдаєвої вирішити цю проблему можливо встановивши орієнтовні строки для завершення робіт по формуванню зводу законів. Крім того, паралельно з розробкою зводу законів можливо проводити роботи по створенню нормативно-юридичних актів, які б усували прогалини та суперечності в законодавстві тощо [7]. Такі доводи вбачаються аргументованими, оскільки за самою своєю природою законодавча діяльність характеризується постійною динамічністю, а тому встановлення періоду, який охоплював нормативно-юридичні акти, які повинні бути включені у склад зводу законів є вкрай необхідною умовою його створення.
Більше того, така точка зору має під собою певне історичне підґрунтя. Так, під час створення.
Зводу законів Російської імперії, який був прийнятий 31 січня 1833 р., також був визначений період, за який брались нормативно-юридичні акти, а саме було передбачено, що для створення Зводу законів Російської імперії використовуються акти «починаючи від Уложення 1649 по 1 січня 1832» [8; 267].
При цьому не слід забувати, що в процесі вирішення зазначеного питання також буде потрібно чітко встановити порядок та форми підготовчої роботи по створенню зводу законів, механічні та конкретні строки її проведення.
Ще одним аргументом проти створення зводу законів, який згадувався вище і який слід розглядати як один з найбільш поширених, є вказівка на наявність вже створених електронних баз законодавства, які, за своєю суттю, з точки зору згаданих вище авторів, заміняють звід законів.
На наш погляд, недоліком цього доказу є, по-перше, те, що не завжди в електронних базах законодавства наводиться достовірні і повні нормативно-юридичні акти; по-друге, ці бази не мають офіційного статусу, що позбавляє суб'єктів права можливості посилатись на них як на джерело отримання текстів нормативно-юридичних актів; по-третє, при створенні електронних баз законодавства не проводиться і не може проводитись робота по вдосконаленню законодавства, зокрема, робота, спрямована на усунення колізій, прогалин, подвоєнь у нормативному регулюванні тощо. Тобто при формуванні електронних баз законодавства в принципі неможливо досягнути цілей, які можливо і бажано отримати в процесі створення та прийняття зводу законів.
У той же час інформаційні довідково-правові системи дають можливість досягнути одну з передумов створення зводу законів, яка полягає у формуванні зведено в «єдиний масив», в єдине ціле всієї величезної кількості нормативно-юридичних актів, що, у свою чергу, може дозволити в «законодавчій діяльності позбавитися імпровізації» [9; http://journal.zakon.kz/203879-svod- zakonov-respubliki-kazakhstan-ili.html]. Якщо порівняти електронні бази законодавства з Повним зібранням законів Російської імперії, то відповідно їх можливо розглядати лише як першочерговий захід по проведенню систематизації законодавства у вигляді зводу законів.
Останнім аргументом, що згадував вище і який спрямований проти прийняття зводу законів, є вказівка на можливості проведення Міністерством юстиції повної інкорпорації законодавства з подальшим розміщенням нормативного матеріалу в хронологічному чи алфавітному порядку у відповідних збірниках. Така діяльність Міністерства юстиції можливо б спростила процес створення зводу законів, однак однозначно не замінила його. Оскільки відсутність законодавчого повноваження у Міністерства юстиції не дає можливості досягнути основних цілей створення зводу законів, про який йшлося вище, та вирішити ряд інших важливих питань.
Отже, на підставі сказаного, з позицією тих правознавців, які заперечують доцільність створення та прийняття зводу законів не можливо погодитись.
У той же час не досить переконливою є позиція прихильників прийняття зводу законів. В останньому випадку ця непереконливість пов'язана з нечітким розуміння правової природи зводу законів, його основних завдань тощо.
З нашої точки зору, якщо чітко та ясно визначити цілі створення зводу закону, як вищої форми систематизації законодавства країни, надати йому вищу юридичну силу та статус основи для подальшої нормотворчої діяльності всіх без виключення нормотворчих органів усіх рівнів, то в такому випадку то необхідність його створення, прийняття та введення в дію не викликає сумнівів.
Інша ситуація це ті складнощі, які очікують законодавця у процесі створення зводу законів. ЦІ складнощі не тільки слід розглядати у контексті їх глибини, а й враховувати їх широту - це труднощі від науково-теоретичного, організаційного, фінансових тощо характеру.
У той же час уявляється, що не зважаючи на всі проблеми та складнощі, які пов'язані зі створенням зводу законів, робота по його формуванню та запровадженню в українську.
законодавство політичний правовий
Література
законодавство політичний правовий
1.Марчук І.Ю. Специфіка Зводу законів як форми систематизації законодавства // Наше право. - 2013. - № 13. - С. 17 - 28.
2.Пляхимович И.И. Свод законов Беларуси: основные черты // Государство и право. - 2011. - № 6. - С. 67-75.
3.Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. Т. II - М.: Юрид. лит., 1982. - 360 с.
4.Василевич Г.А., Кашинский Ю.И. Свод законов Республики Беларусь: есть ли в нем необходимость? // Право Беларуси. -
2002. - №19. - С. 92 - 96.
5.Бондарев А.К. Снова о своде законов Российской Федерации // Законодательство.
6.Юртаева Е.А. Системность и система-тизация в законотворчестве: теория и опыт // Российская юстиция. - М.: Юрист. - 2010.
7.Поленина С.В., Колдаева Н.П. О Своде законов Российской Федерации. - М.: Институт государства и права Российской академии наук, 1997. - 56 с.
8.Томсинов В.А. Юридическое образование и юриспруденция в России в первой четверти ХХ века. - М.: Зерцало-М, 2011. С.237 - 278.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Юридична природа та сутність зводу законів. Розуміння природи зводу законів. Сутність принципу недискримінації в сферах суспільного життя. Діючі нормативно-правові акти. Проведення офіційної інкорпорації. Звід законів Юстиніана. Звід канонічного права.
статья [230,9 K], добавлен 08.02.2011Процес оновлення діючого законодавства та прийняття нових законів для регулювання різноманітних питань суспільного та державного життя. Практика ефективної реалізації законів в Україні. Реалізація законів, прийнятих на всеукраїнських референдумах.
статья [30,6 K], добавлен 20.08.2013Поняття та види законів, процедура прийняття їх в Україні. Інкорпорація, консолідація та кодифікація як основні види систематизації. Шляхи удосконалення законодавства в Україні та проблеми його адаптації до правової системи Європейського Союзу.
курсовая работа [61,4 K], добавлен 10.02.2011Зібрання малоросійських прав 1807р. - перший проект цивільного кодексу України. Литовський статут російської редакції 1811р., його зміст і характерні риси. Звід місцевих законів західних губерній 1837р. Звід законів Російської імперії редакції 1842р. та
контрольная работа [24,1 K], добавлен 08.03.2005"За" та "проти" необхідності проведення систематизації банківського законодавства, її головні аспекти та завдання. Характеристика злочинної активності при здійсненні банківської діяльності та методи боротьби з нею. Приклади із світової практики.
реферат [38,4 K], добавлен 27.04.2011Дослідження історико-правових особливостей утвердження інституту конституційно-правової відповідальності державних органів УНР та ЗУНР з часу утвердження Акту злуки. Подальші правові засади розвитку та функціонування об’єднаної Української держави.
статья [27,5 K], добавлен 18.08.2017Історія правової думки про соціально-правову державу, її характеристика та соціальне призначення, завдання та функції. Взаємодія особи і держави. Права людини в умовах правової соціальної держави. Проблеми реалізації принципів правової держави в Україні.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 20.03.2012Виникнення і реалізація ідеї правової держави, її ознаки і соціальне призначення. Основні напрями формування громадянського суспільства і правових відносин в Україні. Конституція України як передумова побудови соціальної і демократичної держави.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 13.10.2012Сутність систематизації банківського законодавства України, її головні завдання та причини. Основні етапи та послідовні фази процесу здійснення підготовчих етапів систематизації банківського законодавства: інкорпорація, консолідація та кодифікація.
реферат [24,1 K], добавлен 27.04.2011Аналіз практики застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування. Огляд порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання. Дослідження процесуальних гарантій прав та свобод особи.
реферат [36,5 K], добавлен 10.05.2011У статті розглядаються закони Хаммурапі. Визначається вплив його законів на розвиток суспільства й держави загалом. Аналізуються досягнення та недоліки їх реалізації в практичному житті. Особливості впровадження й впливу на старовавилонське суспільство.
статья [32,3 K], добавлен 18.08.2017Підготовка проекту закону до розгляду його Верховною Радою України. Розгляд законопроектів у першому, другому та третьому читаннях. Подання і розгляд законопроектів про внесення змін до Конституції. Тлумачення законів як втілення правової норми в життя.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 19.02.2011Основні концепції правової держави. Ідея правової держави як загальнолюдська цінність. Вихідні положення сучасної загальної теорії правової держави. Основні ознаки правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 04.06.2003Дослідження системи законодавства. Визначення взаємозв’язків системи права і системи законодавства. Дослідження систематизації нормативно-правових актів. Розгляд системи законодавства та систематизації нормативного матеріалу на прикладі України.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 21.12.2010Історико-правовий аспект формування бюджету. Поняття, зміст та механізм проходження стадій бюджетного процесу. Розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 11.02.2011Історія виникнення та розвитку правової держави. Сутність поняття та ознаки громадянського суспільства. Розвиток громадського суспільства в Україні. Поняття, ознаки та основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [120,0 K], добавлен 25.02.2011Дослідження форми держави на прикладі України, її складових частин: форм правління, державних устрою та режиму. Президентсько-парламентська форма. Унітарна держава, демократія як політичний режим. Тенденції розвитку соціально-правової держави в Україні.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 27.09.2011Організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання законів та запобігання невиконанню вимог актів законодавства та нормативних документів. Розкрити поняття "юрисконсульт", "юридична служба", "юридичне обслуговування".
курсовая работа [65,3 K], добавлен 19.03.2011Характеристика способів прийняття конституцій та внесення до них змін. Порядок внесення змін до Конституції України. Поняття, функції та юридичні властивості Конституції України. Обмежувальна функція Конституції. Діяльність Конституційного Суду України.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 25.01.2012Становлення сильної і незалежної судової влади як невід’ємна умова побудови в Україні правової держави. Способи підвищення ефективності засобів боротьби з підлітковою злочинністю. Особливості принципу спеціалізації у системі судів загальної юрисдикції.
статья [20,9 K], добавлен 19.09.2017