Судово-експертні дослідження у кримінальному провадженні України та захист прав людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.13

Судово-експертні дослідження у кримінальному провадженні України та захист прав людини

Сердюк В.,

доцент кафедри цивільного, господарського та кримінального права Інституту права та суспільних відносин університету «Україна»

У статті досліджено сучасний стан та тенденції розвитку законодавчого забезпечення охорони прав людини у вітчизняному кримінальному провадженні та деяких, зарубіжних країн при проведенні судово- експертних досліджень. На підставі аналізу історичного та сучасного законодавства України обгрунтовано висновок, що проведення експертизи у кримінальному судочинстві не забезпечує охорону прав і інтересів учасників кримінального провадження. Тому, наведені пропозиції щодо зміни законодавчих актів які забезпечують охорону прав та інтересів громадян при проведенні судово-експертного дослідження. Розглянуто основне питання кримінального провадження щодо доказового значення заключения експерта.

Ключові слова: судова експертиза, доказове значення висновку експерта, охорона прав та інтересів учасників кримінального провадження.

В статье исследовано современное состояние и тенденции развития законодательного обеспечения охраны прав человека в отечественном уголовном производстве и некоторых зарубежных стран при проведении судебно-экспертных исследований. На основании анализа исторического и современного законодательства Украины обоснованно вывод, что проведение экспертизы в уголовном судопроизводстве не обеспечивает охрану прав и интересов участников уголовного судопроизводства. Поэтому, приведенны предложения по изменению законодательных актов, которые обеспечивают охрану прав и интересов граждан при проведении судебно-экспертного исследования. Рассмотрен основной вопрос уголовного производства в отношении процессуальной силы заключения эксперта.

Ключевые слова: судебная экспертиза, процессуальная сила заключения эксперта, охрана прав и интересов участников уголовного судопроизводства.

In the article the modern condition and tendencies of development of legislative support of the protection of human rights in the domestic criminal proceedings and some foreign countries when conducting a forensic expert studies. Based on the analysis of historical and current legislation of Ukraine reasonably concluded that examination in criminal proceedings does not provide protection of rights and interests of the participants in criminal proceedings. Therefore, the proposals for the amendment of legislative acts that provide for the protection of rights and interests of citizens when conducting a forensic expert studies. The main question of the criminal proceedings against the evidential value of the conclusion of the expert.

Key words: forensic examination, the probative value of the expert opinion, protection of the rights and interests of the participants in criminal proceeding.

Постановка проблеми. Кожному хто приймав участь у кримінальному провадженні відомо, що об'єктом ознайомлення учасника кримінального провадження є лише рішення про призначення експертизи і висновок експерта та відсутні процесуальні закріплення його присутності під час експертного дослідження. кримінальний експерт право

Спроба автора відшукати статистику повідомлень громадян про їх право бути присутніми під час проведення експертного дослідження не дали позитивного результату хоча, з особистої практики відомо, що автотоварознавча експертиза не проводиться без учасників ДТП. І цей механізм у експертній практиці працює безперебійно.

Висновок експерта, є важливим чинником у вирішенні питань кримінального провадження та відповідно до КПК України може стати доказом у судовому розгляді справи і може суттєво вплинути на долю людини [1]. А такий рівень відповідальності за проведені дослідження та висновок повинен враховувати і ступінь процесуально закріпленого забезпечення прав та інтересів зацікавлених учасників кримінального провадження які б сприяли присутності особи під час експертного дослідження і якомога, більшій обізнаності у положеннях висновку експерта.

Аналіз останніх досліджень. До проблеми судово-експертних досліджень у кримінальному провадженні України щодо захисту прав людини приділяли увагу такі вчені: Азаров Ю.І., Бірюков В.В. Галаган В.І., В.В., Коваленко В.В., Михальчук Т.В., Мотлях О.І., Паламарчук С.С., Пашнєв Д.В., Пілюков Ю.О. Пунда О.О., Чернявський С.С., Цимбал В.П., Хахановський В.Г., Удалова Л.Д., Федькович О.В. та ін., однак, безпосередньо предметом їхніх досліджень аналізована нами проблематика не була.

Мета статті полягає в тому щоб на основі теорії кримінального процесу, діючого вітчизняного законодавства та компаративістичної характеристики передового зарубіжного досвіду сформувати пропозиції щодо удосконалення законодавства яке забезпечує охорону прав та інтересів громадян при проведенні судово-експертного дослідження.

Виклад основного матеріалу. Є різні погляди щодо цього питання серед науковців і практиків. Одні стверджують, що хід експертного дослідження міститься в описовій частині висновку експерта, а присутність громадян під час проведення різних дослідів будуть лише створювати незручності для експертів. Інші мають протилежну думку та висловлюють позитивні відгуки щодо необхідності повідомлення громадян про початок процедури експертного дослідження та їх право бути її учасником, адже це автоматично знімає певну долю питань які часто виникають під час судового розгляду.

Необхідно відмітити, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. № 4038-ХІI незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи [1].

Пункт 2.1.6. інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 січня 2005 року за №61/10341 (зі змінами від 19 грудня 2006 року) врегульовує проведення окремих видів експертних досліджень в присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та інших осіб з дозволу особи або органу, яка призначила експертизу у випадках, передбачених законодавством [ 9].

Тобто, спеціальний закон і підзаконний акт уже забезпечують право учасника кримінального провадження бути присутнім під час проведення експертного дослідження, але практика показує, що вони майже не працюють тому, що є можливість їх неоднозначного тлумачення, а також вони не враховують інтереси потерпілої сторони та не конкретизують, хто може бути іншими особами і тому, на нашу думку підлягають змінам та доповненню.

Історичні кримінально-процесуальні закони підтверджують, що висновки знаючих людей ще в давнину відігравали важливу і визначальну роль у прийнятті рішення по кримінальній справі [2], але автору не вдалося відшукати у них питання присутності зацікавлених осіб під час експертних досліджень.

Кримінально-процесуальні кодекси ФРГ, Російської Федерації, Республіки Беларусь також не регламентують участь зацікавлених учасників процесу у проведенні експертних досліджень, хоча мають певні, національні особливості, так відповідно до § 79 ч. 1-2 КПК ФРГ експерт на розсуд суду може бути приведений до присяги яка може бути принесена після дачі висновку та служить тому, щоб експерт дав неупереджено, свідомо і кваліфіковано висновок. А згідно КПК Республіки Беларусь експерт зобов'язаний повідомити за вимогою органу, ведучого кримінальне провадження, сторонам в судовому засіданні відомості про свій професійний досвід і стосунках з особами, які беруть участь у провадженні, що в обох випадках свідчить про високу правову культуру правової думки [14-16].

Останнім часом у вітчизняній юридичній літературі, наукових працях висвітлюються різні аспекти проведення судово-експертних досліджень у кримінальному провадженні, але слабо досліджено важливе питання законодавчого забезпечення прав, інтересів людини під час здійснення експертних досліджень. Наприклад, як законодавчо забезпечується присутність учасників процесу при проведенні дослідів експертом та як експерт забезпечує їх участь у експертному дослідженні, чому експерт приходить до певного висновку який може бути неоднозначним, якому передували аналізи різних проб і їх результатів, рівень науково-методичного обґрунтування експертного дослідження, об'єктивність. Ці питання стали поштовхом для їх дослідження та підготовки статті.

Емпіричною базою дослідження стали матеріали вивчення і узагальнення практики судового розгляду кримінальних справ, особистої участі автора щодо вирішення питань призначення і проведення судових експертиз які надали можливість зробити висновок про те, що кількість експертних досліджень з кримінальних справ постійно зростає, а це свідчить і про збільшення кількості громадян які належним чином не зможуть захистити свої права та інтереси під час самого експертного дослідження і опинитися в тяжкому для себе положенні.

Так, за повідомленням начальника Управління експертного забезпечення правосуддя Мін'юсту України у 2010 році експертними установами було проведено 94 500 експертизи. Найбільшу кількість експертиз замовляють правоохоронні органи з кримінальних справ, яких було проведено понад 32 тисячі, а державні експертні установи (НДУСЕ) за рішеннями місцевих судів у кримінальних справах виконали 1573 експертизи [3].

Законодавчо експертні дослідження в нашій державі забезпечуються статтею 92-ою Конституції України яка встановлює, що основні засади судової експертизи визначаються виключно законами України. Проведення експертизи, участь експерта та спеціаліста у процесуальній дії у кримінальному судочинстві регулюється відповідно Законом України від 25 лютого 1994 р. № 4038-XII «Про судову експертизу» (зі змінами від 19 грудня 2006 року), статтями 69-72, 79, 101-102, 242-245,332, 356, 359-360, 486, 509, 518 Кримінально-процесуального кодексу України, Законом України від 22 лютого 2000 року «Про психіатричну допомогу» (зі змінами від 17 травня 2007 року), відомчими Правилами та інструкціями Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України з питань проведення експертиз, роз'ясненнями у постановах Пленуму Верховного Суду України щодо застосування законодавства про судову експертизу у кримінальному судочинстві з окремих видів злочинів [ 3].

Перераховані вище, 19 норм кримінально-процесуального кодексу України які регулюють призначення та проведення експертиз не надають гарантованих прав зацікавленим учасникам кримінального провадження приймати участь у проведенні експертного дослідження [1].

Проект Закону України «Про судово-експертну діяльність» неофіційний текст від 06.08.2013 не передбачає право учасника кримінального процесу бути присутнім при проведенні експертизи та заявляти клопотання щодо участі у експертних дослідженнях.[3]

Ухвалені тридцять одна Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України за 2013 рік свідчать, що ними не вивчалися питання порушень прав та інтересів громадян при проведенні судово-експертних досліджень [12].

Є важливим питання доказового значення висновку експерта який відповідно до кримінально-процесуального кодексу є джерелом доказів, але незважаючи на відсутність законодавчого розмежування між поняттям доказів і джерелами доказів, висновки експерта як докази, широко використовуються у кримінальному провадженні. Тому, є необхідність внесення поправок до ч. 2 ст. 84 КПК України та виключити слова «проце-суальними джерелами» і замінити їх словами «Ці дані встановлюються за допомогою ...», та окремо надати визначення поняття «джерела доказів» у кримінальному провадженні, вказати їх практичне процесуальне значення адже, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону суд вправі обґрунтовувати вирок лише доказами [1].

Також, жоден з перерахованих законодавчих актів, що забезпечують проведення судово-експертних досліджень не враховують питання необхідності прийняття присяги експертом, що забезпечить певний рівень особистої відповідальності експерта перед учасниками процесу.

Отже, є необхідність законодавчо підняти рівень моральної та юридичної відпо-відальності експертів щодо забезпечення доступу учасників кримінального провадження до участі у підготовці висновків експертів, підвищення якості дії механізму притягнення несумлінних експертів до відповідальності за порушення присяги та не належного рівня забезпечення ними прав і законних інтересів учасників процесу і особливо, які потерпіли від злочинів.

Таким чином, можна зробити висновок, що вітчизняне законодавство яке забезпечує охорону прав громадян під час експертного дослідження, на відміну від інших зарубіжних аналогів, має певний, належний рівень міжнародних стандартів, але на нашу думку потребує доповнення.

Висновки: 1. Необхідно доповнити ст. 3 Закону України «Про судову експертизу» словами: «.та захисту прав учасників судового розгляду кримінальної справи шляхом їх участі у проведенні експертизи за їх бажанням». 2. У ст. 12 Закону України «Про судову експертизу» внести п. 4 та викласти в такій редакції: «На вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду надати можливість бути присутніми під час проведення експертизи та вносити свої пропозиції щодо її проведення». 3. У проекті Закону України «Про експертну діяльність» статтю 6 ч.1 доповнити словами «.забезпечуючи учасникам кримінального провадження присутність при проведенні експертизи за їх клопотанням». 4. Ст. 69 КПК України доповнити частиною «8» і викласти в такій редакції: «Повідомити учасників кримінального провадження про місце проведення експертизи, забезпечити їх право бути присутніми при проведенні експертного дослідження, за виключенням провадження, що містить державну таємницю, ставити питання експерту про хід дослідження які повинні фіксуватися в описовій частині висновку експерта». 5. Ст. 101 КПК України доповнити частиною «11» та викласти в такій редакції: «Висновок експерта складений без участі учасника кримінального провадження який виявив бажання бути присутнім під час експертного дослідження, вважається недопустимим». 6. У проект Закону України «Про експертну діяльність» внести нову статтю у такому виді: «Експерт на розсуд суду може бути приведений до присяги яка може бути принесена після дачі висновку та служити тому, щоб експерт дав неупереджено, свідомо і кваліфіковано висновок».

Література

1. Кримінально процесуальний кодекс України / / Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 23. - Ст. 15.

2. Закон України «Про судову експертизу» / / Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 28. - Ст. 232.

3. Проект Закону України від 6 серпня 2013 р. «Про експертну діяльність» : [Електронний ресурс] / / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - 2014. - Режим доступу: Шр://\м™.тіп]изЕдоу.иа/43603

4. Свод Законов Российской Империи : Том XVI. Устав уголовного судопроизводства 1892 г. : [Електронний ресурс] / / Классика Российского права - 2014. - Режим доступу: Шр://сіуіІ.сопзиКапЕги/ герпп1/Ьоокз/238/682.Мт1

5. Довідка ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ про стан оперативності розгляду кримінальних справ місцевими та апеляційними судами загальної юрисдикції, з огляду на вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (станом на 1.07.2013 року). - К. : МВС України. - 16 с.

6. Постанова Верховного суду України від 30 вересня 2011 р. № 8 «Про узагальнення судової практики про застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві» : [Електронний ресурс] / / GOV. - 2014. - Режим доступу: Шр://зс.доу.иа/иа/роз1апоуі_

7. Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 1997 р. №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» : [Електронний ресурс] / / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - 2014. - Режим доступу : Шр:/Дакоп4.гас1а.доу.иа/1а\мз/зШ\м/у0008700-97

8. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Узагальнення судової практики про застосування судами кримінально-процесуального законодавства при призначенні судових експертиз і використання їх висновків у кримінальному судочинстві за 2010 р. : [Електронний ресурс] / / KOTSAN. - 2014. - Режим доступу : Шр://ко1зап.сот.иа/2011/07/иіаИаІпеппуа-зисІоуо]і.

9. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень : зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 січня 2005 р. за № 61/10341 : [Електронний ресурс] / / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - 2014. - Режим доступу : Шр:/Дакоп4.гас1а.доу.иа.

10. Положення про Координаційну раду з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1994 р. № 778 10341 / / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - 2014. - Режим доступу : Шр:/Дакоп.паи.иа/сІос/?иісІ=1055.594.1

11. Методики проведення зареєстрованих експертиз : [Електронний ресурс] / / RMPSE. - 2014. - Режим доступу : Шр://гтрзе.тіп]изЕдоу.иа/раде/36

12. Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України за 2013 р. : [Електронний ресурс] / / GOV. . - 2014. - Режим доступу : Шр://зс.доу.иа/иа

13. Постанова Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 р. № 4 «Продеякі питання практики призначення судової експертизи» : [Електронний ресурс] / / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. - 2014. - Режим доступу : Шр: Шр:/Дакоп4.гас1а.доу.иа/1а\мз/зШ\м/у0004600-12

14. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Беларусь / : [Електронний ресурс] / / GOV. - 2014. - Режим доступу : Шр://тусІ.доу.Ьу/таіп.азрх?диісІ=133823

15. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації : [Електронний ресурс] / / GOV. - 2014. - Режим доступу : Шр://зс.доу.иа/иа

16. Кримінально-процесуальний кодекс ФРН : [Електронний ресурс] / / ZAKONI. - 2014. - Режим доступу : Шр://зс.доу.иа/иа

17. Федькович О.В. Діяльність органів юстиції з експертного забезпечення правосуддя / / Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції „Юридичні читання молодих вчених” (23 - 24 квітня 2004 р.) - К., 2004. - С. 295-297.

Размещено на Allbest.ru