Правова природа та основні елементи змісту цивільно-правового статусу фонду фінансування будівництва за договором капітального будівництва житла

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННІ права та психології НАВС

Правова природа та основні елементи змісту цивільно-правового статусу фонду фінансування будівництва за договором капітального будівництва житла

УДК 332.1

Загорняк Н. Б., член Союзу юристів України, к.екон.н., доцент кафедри господарсько-правових дисциплін

Анотації

Визначено поняття фонду фінансування будівництва та розкрито особливості його цивільно-правового регулювання. Розглянуто правосуб'єктність та функції фонду фінансування будівництва.

Ключові слова: фонд фінансування будівництва; цивільно-правовий статус фонду фінансування будівництва; функції фонду фінансування будівництва.

Определено понятие фонда финансирования строительства и раскрыты особенности его гражданско-правового регулирования. Рассмотрены правосубъектность и функции фонда финансирования строительства.

Ключевые слова: фонд финансирования строительства; гражданско-правовой статус фонда финансирования строительства; функции фонда финансирования строительства.

Concept of construction financing fund is defined. Legal personality and functions of construction financing fund are examined.

Key words: construction financing fund; civil status of construction financing fund; functions of construction financing fund.

Вступ

Постановка проблеми. Результатом збільшення в 193 рази обсягів коштів інвесторів, акумульованих фондами фінансування будівництва (надалі - ФФБ) [1], що з 50,7 млн. грн. у 2004 році сягнули 9,8 млрд. грн. у 2013 році, став приріст показника забезпеченості населення України житлом, майже на 8% [2, c.5-9]. При цьому протягом 2011-2013 років в новому житловому будівництві питома вага незавершених будівель, будівництво яких припинено, перевищувала 63%, причиною чого в 95% випадків визначено відсутність фінансування [3, c.22- 24; 4, с.22-25; 5, с.22- 25]. Отже, ФФБ вочевидь відіграють роль механізму залучення коштів громадян та юридичних осіб при негарантованому здійсненні інвесторами суб'єктивного інвестиційного цивільного права, що актуалізує наукову проблематику цивільно-правового статусу ФФБ за договором капітального будівництва житла.

Метою цією статті є дослідження правової природи ФФБ та характеристика основних елементів змісту його цивільно-правового статусу за договором капітального будівництва житла.

Аналіз останніх досліджень та публікацій показав, що окремі економічні аспекти створення та функціонування інструментів фінансування будівництва житла розглядалися українськими вченими В.Д. Базилевичем, О.П. Бичковим, Л.І. Нейковою, В.О. Онищенком, Д.М. Черваньовим, Л.М. Шутенко. Спеціальні питання фінансування житлового будівництва на основі ФФБ досліджувалися І.Г. Чалим, К.В. Паливодою, Т.В. Савчук та Т.В. Шевчук, окремі питання особливостей здійснення банками довірчого управління ФФБ розглядалися Р.М. Набоком. Оскільки всі зазначені дослідження є економічними, в них не розкрито специфіку цивільно-правового статусу ФФБ. Проблема легального закріплення цивільно-правового статусу ФФБ потребує вирішення. Досліджуючи механізм ФФБ, Л.І. Радченко визначила правовий статус суб'єктів правовідносин житлового будівництва, проте правовий статус об'єкту досліджуваних правовідносин не розглянула [7]. Залишили поза увагою правовий статус ФФБ і В.А. Другова в дослідженні договору іпотеки за цивільним законодавством [8], і О.В. Воронова в дослідженні відносин учасників системи фінансово-кредитних механізмів, в основному розглядаючи відповідні договори [9].

Виклад основного матеріалу

Легальне закріплення цивільно-правового статусу ФФБ вимагає визначення таких елементів його змісту, як функції, принципи встановлення правових режимів, правові гарантії, система суб'єктів захисту та їх повноваження. Для розкриття цивільно-правового статусу ФФБ необхідно перш за все визначитися з його правовою природою як об'єкта цивільних прав. Враховуючи, що «об'єкт набуває значення елемента структури цивільних правовідносин у випадках, коли він становить інтерес для учасників вказаних правовідносин» [10, c.166], вважаємо, що таке дослідження вимагає прийняти до уваги обов'язковість досягнення мети створення ФФБ, визначеної ст. 5 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (надалі-Закон), як отримання довірителями ФФБ у власність житла, тому ФФБ розглядається як об'єкт правовідносин в системі інвестиційної діяльності в житловому будівництві на його основі.

Відповідно до українського законодавства ФФБ визначено як кошти, передані в управління, які використані чи будуть використані управителем ФФБ у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ (абз.16 ст. 2 Закону). ФФБ не є юридичною особою (ч.1 ст. 11 Закону). Згідно ч. 9-11 ст. 11 Закону для кожного ФФБ відкриваються окремі рахунки; банк-управитель відкриває рахунки ФФБ у своєму балансі, а управитель, який не є банківською установою, відкриває в обраному ним банку на своє ім'я окремий поточний рахунок, який є рахунком фонду. Конституційний Суд України, надавши офіційне тлумачення положень ст. 177 Цивільного кодексу України (надалі -- ЦК України) в рішенні №31-рп/2009 від 10.12.2009 року, зазначив, що грошові кошти відносяться до майна [11, 12]. Згідно з відомим підручником з цивільного права України, назву «грошові кошти» мають гроші у безготівковій формі, що зберігаються на рахунках суб'єктів цивільних правовідносин у банківських та інших кредитно-фінансових установах [13, с. 178]. Згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у назві і тексті Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» слово «гроші» в усіх відмінках замінено словом «кошти» у відповідному відмінку, а ч. 3.1 ст. 3 останнього визначено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках) [14].

Прийнявши до уваги дискусійність питання щодо існування відмінності між правовими режимами грошей у готівковій та безготівковій формі (роботи Д.О. Гетманцева, Н.Г. Шукліної, І.А. Безклубого, Є.В. Карманова та інших) або її відсутності (роботи Є.О. Алісова, Л.В. Тарасенко, Т.Б. Замотаєвої та інших), вважаємо за необхідне використати визначення руху грошей при виконанні ними своїх функцій в безготівковій формі як частини грошового обігу, що обслуговує реалізацію товарів, нетоварні платежі та розрахунки в господарстві [15, с. 32], основу якого становить документообіг [16, с. 322-323; 17, с. 208].

Оскільки згідно з ч.5 ст. 6, ч.8 ст. 9, абз.14 ч.1 ст.13 Закону ФФБ об'єднує кошти, внесені інвесторами, та майнові права на закріплені за ними об'єкти інвестування, інструментальна природа коштів дає можливість розглядати ФФБ як форму існування сукупності об'єктів інвестування в динаміці. Будемо розрізняти майнові права як права вимоги кредитора за зобов'язанням, що мають відповідну цінність для нього, та права, об'єктом яких є майно (річ) [18, с. 168]. Передумовою передачі майнових прав управителеві ФФБ є набуття цих прав забудовником, для якого необхідно та достатньо мати право на виконання функцій замовника будівництва, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт та укласти договір з управителем ФФБ, а також вчинити дії, спрямовані на спорудження будівлі. Таким чином, забудовник ще не є власником, але йому належить право на поступово утворюваний результат будівельних робіт, в майбутньому йому належатиме об'єкт будівництва (ст. 876 ЦК України). Отже, передаючи управителю ФФБ майнові права на об'єкти інвестування, забудовник розпоряджається своїми правами на квартири як частину об'єкту будівництва (ч.8 ст.9 Закону), а управитель ФФБ виступає їх довірчим власником до внесення довірителем ФФБ вартості конкретного об'єкту інвестування у повному обсязі. Аналіз положень ч.2 ст. 9, ч.5, 6, 11 ст. 19 Закону дає підстави для висновку, що зазначені майнові права відповідають сутності поняття Anwartschaftsrecht («право на очікування») яке використовується у німецькому праві для визначення тих речових прав, що передують набуттю права власності [19, с. 37]. Із змісту ч.1 ст. 50 Закону можна зробити висновок, що інвестор як довіритель ФФБ після визнання Правил ФФБ, укладення договору про участь в ФФБ та внесення коштів, отримавши свідоцтво про участь у ФФБ, є в силу положень ст.ст. 3, 5, 9 Закону України «Про іпотеку» [20] власником майнових прав на об'єкт інвестування, оскільки для передання їх в іпотеку не вимагається отримання ані згоди забудовника, ані згоди управителя ФФБ. Слід погодитися з висновком В.А. Другової [18, с. 187], що положення ст. 15 Закону дають підстави вважати, що довіритель до моменту виплати вартості об'єкту інвестування є власником права вимоги на певну кількість вимірних одиниць об'єкту інвестування, яку після закінчення будівництва йому зобов'язаний передати забудовник, до того ж ця кількість змінюється у часі, і що правова природа цих прав на відміну від майнових прав, які забудовник передає управителю ФФБ, є зобов'язальною, тому зазначені права слід вважати правами отримати право на очікування. Таким чином, інвестор отримує від управителя ФФБ після виплати повної вартості об'єкту інвестування та здійснення остаточних розрахунків з урахуванням фактичного розміру побудованої квартири речове право на отримання власності в майбутньому. З огляду на те, що у разі невиконання забудовником умов договору управитель ФФБ має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до законодавства, відповідні майнові права слід визначити майновими правами на об'єкт, що перебуває у процесі будівництва, разом із земельною ділянкою або правом на забудову такої земельної ділянки [18, с.183]. Відповідно до ст.ст. 2, 6, 11 Закону для ФФБ характерні такі необхідні ознаки речі, як дискретність (відокремленість), системність (належність до матеріальної системи забезпечення потреб людського існування), юридична прив'язка.

Вартим уваги також є те, що за неоднакового застосування терміна «фонд» поширеним є розуміння під фондом або запасів, накопичень, капіталу чи грошових коштів цільового призначення, або організацій, установ. За відсутності в українському законодавстві єдиного узагальненого визначення поняття «фонд», існує велика кількість нормативно-правових актів, згідно яких різні фонди є як суб'єктами правовідносин, так і їх об'єктом. Наприклад, Р.М. Набоком ФФБ було визначено як специфічний банківський продукт, що виконує функцію залучення коштів інвесторів [21, с.143]. Аналіз положень ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ч.1 ст. 115, абз. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 424, ст.ст.1058, 1062, 1064 ЦК України, абз. 16 ст. 2, ч.ч. 10,11 ст. 11, ч. 15 ст.15 Закону дає підстави для висновку, що для ФФБ використана юридична конструкція вкладу [1, 11, 22]. На нашу думку, такий підхід, з огляду на його неспроможність забезпечити дотримання управління ФФБ в інтересах інвестора, не можна вважати обґрунтованим. Як влучно пояснив свого часу Г.Ф. Шершеневич, економічна мета вкладу полягає у тому, що банк приймає вклади, щоб розпорядитися ними відповідно до власного плану, і про послугу в інтересі вкладника мова йти не може, оскільки банк дивиться на вклади з власної комерційної точки зору, в тому числі і щодо їх строків [23, с. 418-419]. До того ж Законом не передбачено право інвестора отримати дохід у вигляді нарахованих на суму вкладу процентів та обов'язок управителя ФФБ сплачувати проценти на вклад. фінансування правовий будівництво

З огляду на притаманні ФФБ комплексність складу та чітко виражену цільову спрямованість, аналіз положень ч.5 ст.6, ч.8 ст.9, абз. 14 ч.1 ст.13, ст.ст. 2, 7, 10, 11, 22, 23 Закону дає підстави звернути увагу і на інші характерні для нього ознаки майнового комплексу - єдність юридичної долі складових елементів та відокремленість [1]. У науковій літературі обґрунтовано пропозицію відносно можливості визнання часткової правосуб'єктності (правосуб'єктності у конкретно визначених відносинах) за системами-не юридичними особами, які складаються із майнового комплексу та органу управління, що діє як суб'єкт права в інтересах всієї системи (роботи В.В. Лаптева, М.І. Михайлова, В.Д. Рудашевського, В.К. Мамута, А.Г. Бобкова та інших). М.В. Мащенко висловила власну наукову позицію щодо тотожності ФФБ, пайових інвестиційних фондів і ФОН та неможливості віднести їх до суб'єктів господарювання [24, с. 13]. Виходячи із речового характеру «права на очікування» на нерухомість [19, с. 42], відмінності матеріального об'єкту суб'єктивного речового права як інди- відуально-визначеної тілесної речі від матеріального об'єкту суб'єктивного зобов'язального права -- «майнової маси», із існуванням конкретної речі не пов'язаної [25, с.8], а також взаємної обумовленості речових та зобов'язальних правовідносин [26, с. 3942], вважаємо, що розглядати ФФБ як неіндивідуалізовану майнову масу не можна. Оскільки згідно зі ст.ст.41-47 Закону України «Про інститути спільного інвестування» [27] для пайового фонду не є характерними ані цільове призначення майна, ані наявність внутрішнього функціонального та юридичного зв'язку між його елементами, вважаємо неможливим погодитись із висновком М.В. Мащенко.

Доцільно звернути увагу на ті положення законодавства, які не підкріплюють властивості ФФБ як виду майнового комплексу. Це в першу чергу відноситься до положень ч.9 ст. 11 Закону, якими, наближаючи ФФБ до пайового фонду, визначено, що не встановлюється будь-яких обмежень щодо кількості об'єктів будівництва, які можуть споруджуватися в рамках кожного ФФБ. Вважаємо, що таким чином зводяться нанівець забезпечення і цільової спрямованості майна, об'єднаного в ФФБ, і його відокремленість і самостійність, оскільки встановлена в силу положень ст. 20 Закону заборона виплати коштів довірителю за рахунок іншого ФФБ існує на тлі дозволу встановлення різних економічних та юридичних цілей створення ФФБ численними договорами про участь у ФФБ. Визначення ст. 12 Закону Правил ФФБ як публічної пропозиції є характерним для правової конструкції вкладу і також не сприяє забезпеченню цільової спрямованості майна.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» [6] ФФБ - обов'язковий для даного способу фінансування житлового будівництва інвестиційний інструмент, ним виконуються певні функції, що дозволяє реалізувати пов'язаний із житлом інвестиційний інтерес. На нашу думку, саме функції є основним елементом змісту цивільно-правового статусу ФФБ. Вважаємо, що функції ФФБ відповідають загальним функціям розмежування та об'єднання, характерним для цивільно-правової категорії «майно» [28, с.5], функціям фонду (нагромадження, акумулювання цільових внесків довірителів та забезпечення відокремленості цього майна), а також забезпечують юридичні дії зі збереження, розпорядження та управління майновим комплексом [29, с.14], забезпечують консолідацію коштів інвесторів на підставі «єдиної юридичної долі» [30, с.149-150]. Функції відображають роль ФФБ в інвестиційних правовідносинах, вони об'єктивно задані динамікою інвестиційного процесу та зумовлюють встановлення правових режимів майна, правових гарантій, суб'єктів захисту та їх повноважень з огляду на дотримання балансу законних інтересів всіх учасників інвестиційного процесу.

Висновок

Можна зробити висновок, що легальному закріпленню підлягає цивільно-правовий статус ФФБ як неподільного відокремленого юридичного майнового комплексу з частковою правосуб'єктністю, заснованого на єдності та безперервності здійснюваної діяльності з організації спорудження, фінансування та будівництва об'єкту будівництва, передання його в експлуатацію як сукупності об'єктів інвестування, підпорядкованого меті отримання довірителями ФФБ у власність житла. Функціями ФФБ є функція акумулювання майнових благ фізичних та юридичних осіб; функція збереження та розподілу майнових благ фізичних та юридичних осіб, в тому числі забезпечення джерела фінансування будівництва за договором капітального будівництва житла; функція закріплення прав інвесторів на об'єкти інвестування; функція розпорядження поведінкою учасників інвестиційної діяльності.

Література

1. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від 19 червня 2003 року// Офіційний вісник України.-2003.- №30(08.08.2003).-Ст.1525.

2. Державна житлова політика України: проблема соціально-економічної ефективності: аналіт. доп. / О.А. Більовский. - К.: НІСД, 2012. - 60 с.

3. Стан будівель та споруд незавершеного будівництва на 1 січня 2011 року: Статистичний бюлетень.- К.: Державний комітет статистики України, 2011.-43 с.

4. Стан будівель та споруд незавершеного будівництва на 1 січня 2012 року: Статистичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики України, 2012.-47 с.

5. Стан будівель та споруд незавершеного будівництва на 1 січня 2013 року: Статистичний бюлетень. - К.: Державна служба статистики України, 2012.-47 с.

6. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 року// Відомості Верховної Ради. 1991. - №47. - Ст.646.

7. Радченко Л.І. Цивільно-правове регулювання відносин у сфері житлового будівництва: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 /Радченко Лілія Іванівна; КНУ ім. Тараса Шевченка. К., 2009. - 22 с.

8. Другова ВА Договір іпотеки за цивільним законодавством України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03/ Другова Валентина Анатоліївна; НАН України Ін-т держави і права імені В.М. Корецького. - К., 2010. - 233 с.

9. Воронова О.В. Підстави набуття права власності на житло:автореф. дис. на здобут-тя наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03/Воронова Ольга Василівна; НАН України Ін-т держави і права імені В.М. Корецького. - К., 2005. - 20 с.

10. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатсевої, В.Л. Яроцького.-К.: Юрінком Інтер, 2007.-Т.1.-480 с.

11. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року//Офіційний вісник України. - 2003.-№11(28.03.2003).-Ст.461.

12. Конституційний Суд України: рішення №31-рп/2009 від 10 грудня 2009 року / / Офіційний вісник України.-2009.-№98(28.12.2009).-Ст.3397.

13. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 05 квітня 2001 року// Офіційний вісник України.-2001.-№20 (01.06.2001).-Ст. 828

14. Деньги. Кредит. Банки: Учебник. - М.: ЮНИТИ,1999. - 622 с.

15. Безклубий І.А. Банківські правочини: дис. ... на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: 12.00.03 /Безклубий Ігор Анатолійович; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2006. - 486 с.

16. Алісов Є.О. Проблеми правового регулювання грошового обігу в Україні: дис. ... на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук:12.00.07/Алісов Євгеній Олександрович; Національна юридична академія ім. Я. Мудрого.-Х., 2006.-445 с.

17. Другова В.А. Договір іпотеки за цивільним законодавством України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Другова Валентина Анатоліївна; НАН України Ін-т держави і права імені В.М. Корецького. - К., 2010. - 233 с.

18. Емелькина ИА Вещные «ожидаемые права» в гражданском праве России и зарубежных стран / / Вестник гражданского права. - 2010.-№6 (Том 10).-С.35-57.

19. Про іпотеку: Закон України від 05 червня 2003 року //Офіційний вісник України.-2003.-№28( 25.07.2003).-Ст.1362.

20. Набок Р.М. Особливості здійснення банками операцій з довірчого управління фондами фінансування будівництва / / Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України.-2012.-Вип. 35.-С. 143-156.

21. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07 грудня 2000 року //Офіційний вісник України.-2001 .-№ 1 (26.01.2001).-Ст. 1.

22. Шершеневич Г.Ф. Курс торгового права. Том 2. Товар. Торговые сделки.-М.: Статут, 2003.- 544 с.

23. Мащенко М.В. Господарська діяльність з управління майном: поняття, суб'єкти, види (господарсько-правовий аспект): автореф. дис.... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.04 /Мащенко Марина Василівна; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К., 2007. - 21 с.

24. Малиновский Д.А. Актуальные проблемы категории субъективного вещного права: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Малиновский Дмитрий Андреевич; Московская Государственная Юридическая Академия. - М., 2002. - 149 с.

25. З.А. Ахметьянова Вещное право: Учебник.- М.: Статут, 2011.-360 с.

26. Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05 липня 2012 року//Офіційний вісник України.-2012.-№63(27.08.2012).-Ст.2569.

27. Лысенко А.Н. Имущество в гражданском праве России.-М.: Деловой двор, 2010. - 200 с.

28. Дончевская М.Г. Предприятие как имущественный комплекс в российском и французском праве: автореф. дис....на соиск. науч. степ. канд. юрид. наук: 12.00.03/ Дончевская Мария Григорьевна; Ростовский государственный университет.-Ростов-на-Дону, 2004.--18 с.

29. Саватье Р. Теория обязательств: юридический и экономический очерк.- М.: Прогресс, 1972. - 440 с.

Размещено на Allbest.ru