Особливості початкового етапу розслідування умисного пошкодження об’єктів електроенергетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості початкового етапу розслідування умисного пошкодження об'єктів електроенергетики

Актуальність обумовлена тим, що останніми роками на території України вчинено низку резонансних злочинів, пов'язаних з пошкодженням об'єктів електроенергетики. Задля матеріального збагачення зловмисники шукають електроопори в малолюдних місцях і знімають металеві конструкції. Такі дії призводять до знеструмлення населених пунктів і створюють загрозу функціонуванню систем життєзабезпечення населення. Наприклад, на Донеччині затримано викрадачів трансформаторного мастила, через яких були знеструмлені цілі населені пункти, а на одній з шахт на 40 хвилин зупинилася подача повітря. Завдані крадіями збитки оцінено у понад 1,3 мільйона гривень, а витрати на виконання відновлювальних робіт перевищили 2,8 мільйонів гривень. Злодії примічали трансформаторні станції, які стояли у глухому місці, і приїжджали туди вночі. Приєднували шланг електричного насоса й відкачували мастило в заздалегідь припасені ємкості. На початку цього року злодії викрали 8 т мастила з трансформаторної станції біля дачних будиночків у с. Георгієвка Марійського району. Датчик контролю був відключений і не передав сигнал диспетчерові про катастрофічне падіння рівня мастила. Трансформатор перегрівся, вийшов з ладу і всі довколишні населенні пункти, установи й шахти залишилися без електроенергії'За матеріалами ГСУ МВС (ЄДРДР 12013050690000437);, http://tsn.ua/ukrayina/vikradachi-mastila- znestrumili-ciliy-rayon-zavdali-milyonnih-zbitkiv.

Керівники ОВС усіх рівнів тримають на контролі розслідування фактів, пов'язаних з пошкодженням особливо важливих об'єктів електроенергетики, що можуть призвести й до інших тяжких наслідків, зокрема загибелі людей та заподіяння великої матеріальної шкоди. Неподалік від м. Енергодар через розкрадання металевих фрагментів впала опора магістральної лінії електропередач Запорізької АЕС. Внаслідок цього ЗАЕС довелося знизити потужність з 5040 до 5000 МВт, чим області спричинено значної матеріальної шкоди.

Метою цієї статті є висвітлення особливостей початкового етапу розслідування злочинів передбачених ст. 194-1 КК України, що обумовлені специфікою криміналістичної характеристики злочинних дій.

Стан дослідження. Питання щодо розслідування умисного пошкодження об'єктів електроенергетики у своїх працях приділяли увагу П.П. Андрушко, М.І. Бажанов, В.Г. Гончаренко, Л.В. Дорош, О.О. Дудоров, В.І., Дячкін О.П., Касинюк, М.Й. Коржанський, Л.М. Кривоченко, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, В.А. Мисливий, В.О. Навроцький, М.І. Панов, О.А. Чуваков, Н.М. Ярмиш та інші вчені. Проте в юридичній літературі цьому питанню приділялося недостатньо уваги. Наукові розробки з цієї тематики переважно мають характер науково-практичних коментарів до Кримінального кодексу України і здебільшого містяться в навчальній літературі з кримінального права. У зв'язку з цим постає завдання вивчення даної проблематики.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні поширені такі види пошкоджень на об'єктах електроенергетики: зрізання дротів з електроопор; пошкодження опор шляхом демонтажу кутників, розтяжок, заземлення; пошкодження трансформаторних підстанцій (зокрема шляхом злиття мастила); викрадення обладнання; вирізання трубопроводів подачі гарячої води та обладнання, що забезпечує роботу котелень і насосів.

Нерідко пошкоджують повітряну лінію електропередач, проводи якої підтримуються над землею за допомогою опор та ізоляторів, зокрема елементи повітряної лінії електропередач, що мають специфічне призначення (опори, проводи, грозозахисні троси, фундаменти, гірлянди ізоляторів і арматура) [1;2]. На лініях електропередач використовують дерев'яні, сталеві й залізобетонні опори, конструкції з алюмінієвих сплавів і композитних матеріалів.

Опора повітряної лінії електропередачі (опора ЛЕП) - споруда для утримання проводів при наявності блискавкозахисних тросів повітряних ліній електропередач і оптоволоконних ліній зв'язку на заданій відстані від поверхні землі і один від одного. Опори ЛЕП призначені для споруд ліній електропередач при розрахунковій температурі зовнішнього повітря до -- 65°C і є одним з головних конструктивних елементів ЛЕП, що відповідає за кріплення і підвіску електричних проводів на певному рівні.

За результатами вивчення кримінальних проваджень за ст. 194-1 КК України встановлено, що злочини вчиняють переважно шляхом демонтування кутників з електричних опор (70 %), степ-болтів (30 %), хомутів вантових тросів (14 %)

Наприклад, В. у листопаді 2011 р, маючи вільний доступ, шляхом демонтажу таємно викрав з опор NN 29, 31, 33, 37, 38, 39 повітряної лінії електропередачі 750 кВ “ХАЕС-Жешув", які розташовані в лісовому масиві поблизу с. Слобідка Острозького району Рівненської області, металеві конструкції (кутники 50X32) загальною кількістю 44 штуки, довжиною 1,45 м, та із опори Ns 574 повітряної лінії електропередачі ПЛ 750кВ “ХАЕС-Західноукраїнська", яка розташована там же, викрав шляхом демонтажу металеві кутники 50х32 довжиною 1,45м у кількості 2 шт., степ болти -- у кількості 24 шт., хомути байтових тросів у кількості 6 шт. Своїми діями В. умисно пошкодив об'єкти електроенергетики, що могло призвести до пору порушення нормальної їх роботи, а саме падіння та створення аварійних ситуацій, внаслідок чого можливе порушення електроживлення цілого регіону України. Суд визнав В. винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194-1 КК України 2. Об'єктами викрадення та пошкодження є також магістральний кабель (8 %), та електричний провід (6 %);

Наприклад, на Чернігівщині в Ічнянському районі неподалік від с. Мартинівка, близько 23 год. 24 січня 2013 р. затримали злочинну групу, що знімала з ЛЕП дроти з діючої повітряної лінії електропередач напругою 10 кВ. Своїми діями вони знест- румили населений пункт, свердловину та фермерське товариство. Зловмисники зрізали майже 5 км дроту.

Пошкодження трансформаторних підстанцій пов'язані насамперед з викраденням трансформаторного масла (12 %) та котушок (10 %).

Наприклад, П. наприкінці березня 2012 р. приблизно о 23 год, маючи вільний доступ шляхом відкручування металевої гайки таємно, умисно викрав 150 кг трансформаторного масла з комплексної трансформаторної підстанції Вирок № 567/11/13-к. Острозький районний суд. Рівненської області. Вирок № 191 /116/13-к. Провадження № 1/191/50/13. Мар'янівський районний суд Донецької області..

Проведеним аналізом стану розслідування кримінальних правопорушень встановлено, що серед злочинів проти власності одним з найбільш латентних, таких, що важко виявляються та підлягають доказуванню, є умисне пошкодження об'єктів електроенергетики.

Провадження цієї категорії належать до складних з точки зору організації та проведення досудового розслідування. Це пояснюється характером способу їх учинення. Складність полягає в тому, що пошкодження об'єктів електроенергетики, як правило, виявляється працівниками “Обленерго”, тобто від моменту вчинення злочину до моменту його виявлення проходить певний проміжок часу, що негативно впливає на фіксацію слідів злочину та використання криміналістичних засобів, за якими можливе встановлення осіб, які їх вчинили.

Вивчення слідчої практики дає підстави визначити основні проблеми з розслідування кримінальних правопорушень цієї категорії, а саме:

1. Складність встановлення точного часу вчинення злочину. Дані про пошкодження об'єктів електроенергетики здебільшого надходять від спеціалізованих підприємств лише під час планового або позачергового обходів, у зв'язку з цим ускладнена можливість швидкого реагування на факти викрадення елементів конструкції повітряних ліній електропередач із резервних ліній та ліній, розміщених у віддаленій місцевості, де факти крадіжок виявляються лише під час проведення планових перевірок в більшості випадків через значний проміжок часу після вчинення злочину. Огляди електроопор поділяють на технічні і охоронні. Технічні огляди проводяться з періодичністю тричі на рік. Охоронні огляди проводяться з періодичністю раз на два місяці. Таким чином, період часу з моменту вчинення кримінального правопорушення до його виявлення з урахуванням відсутності технічних засобів сповіщення про пошкодження об'єкту електроенергетики, може досягати двох місяців [3;4].

2. Надходження до ОВС повідомлень про вчинення злочинів через певний (іноді досить тривалий) час, призводить до того, що огляд місця події слідчими проводиться значно пізніше, вже під час проведення відновлювальних робіт, що, в свою чергу, унеможливлює виявлення та вилучення речових доказів. Відтак, при проведенні огляду місця події через зміни погодних умов та сплину певного проміжку часу, нічого не вилучається, або наявні сліди не містять у собі достатньої інформації про особу злочинця (лише кожний п'ятий такий злочин вчиняють влітку). Отже, слідчий позбавлений можливості своєчасного вжиття заходів щодо виявлення та фіксації слідів злочинів, встановлення осіб, які причетні до їх учинення.

3. Самостійне документування працівниками, які обслуговують об'єкти електроенергетики, фактів протиправних дій (зі складанням актів) з терміновим, викликаним виробничою необхідністю, усуненням виявлених пошкоджень (наприклад, відновлення енергопостачання, ремонт пошкоджених опор тощо) повідомлення правоохоронних органів у подальшому ускладнює одержання необхідної доказової інформації про подію злочину.

4. Кримінальні правопорушення цієї категорії вчиняються переважно за межами населених пунктів або на їх окраїнах, в полі, на території сільськогосподарських угідь, що унеможливлює пошук свідків учиненого злочину.

5. Відсутність постійної охорони на деяких об'єктах електроенергетики, або охорона їх взагалі не здійснюється.

6. Розміщення об'єктів електроенергетики на території приватних земельних ділянок. Доступ до такого об'єкта з метою проведення його огляду, можливий лише в разі наявності відповідної ухвали суду (ч 2. ст. 237; ч. 1, ч.2, ч.3 ст 233КПК).[5].

Отже, розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із пошкодженням об'єктів електроенергетики, має низку особливостей, які стосуються:

організації, проведення й фіксації огляду місця вчинення кримінального правопорушення;

отримання в юридичної особи, якій належать пошкоджені об'єкти електроенергетики, документів щодо завданої шкоди;

залучення до кримінального провадження представника юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;

специфічних обставин, які підлягають доказуванню;

встановлення осіб, причетних до кримінального правопорушення, в умовах неоче- видності;

вилучення речових доказів.

Розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з пошкодженням об'єктів електроенергетики, має особливості залучення до кримінального провадження представника юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Такий учасник кримінального провадження є одночасно представником потерпілого і представником цивільного позивача.

Юридичну особу, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду, визнають потерпілим на підставі ст. 55 КПК. Вона ж набуває статусу цивільного позивача на підставі ст. 61 КПК після пред'явлення в кримінальному провадженні цивільного позову.

При залученні до кримінального провадження представника юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, потрібно враховувати положення ст. 58, 63 КПК.

Повноваження працівника юридичної особи щодо участі в кримінальному провадженні як представника потерпілого і цивільного позивача підтверджують:

копії установчих документів юридичної особи -- якщо представником потерпілого, цивільного позивача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або

установчими документами особа;

довіреність -- якщо представником потерпілого, цивільного позивача є працівник юридичної особи, яка є потерпілим, цивільним позивачем (як правило, представником потерпілого і цивільного позивача в кримінальних провадженнях зазначеної категорії є штатний юрист відповідної організації);

свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер або договір з захисником у разі, якщо керівник юридичної особи, якій завдана шкода виявить бажання щоб інтереси юридичної особи в кримінальному провадженні представляв адвокат (залучення адвоката керівником юридичної особи не є характерним для таких кримінальних проваджень, втім законом така можливість представництва юридичної особи не виключається).

У разі виникнення сумнівів щодо належності місця розташування об'єкта електроенергетики до території, яка обслуговується певним слідчим підрозділом, слід отримати в обласній або районній державній адміністрації Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. Питання про належність місця розташування об'єкту електроенергетики до території обслуговування певного слідчого підрозділу вирішується з урахуванням місця дислокації слідчого підрозділу та норм ст. 216 КПК щодо визначення підслідності.

Особливості організації, проведення й фіксації огляду місця вчинення кримінального правопорушення, як умисне пошкодження об'єктів електроенергетики полягають у такому:

1. З'ясування черговим ОВС і слідчим місця знаходження об'єкта електроенергетики. Для цього зручно використовувати відомі черговому ОВС, слідчому і заявнику орієнтири (населений пункт, залізнична станція, ділянка автомобільного сполучення тощо) із зазначенням місця розташування пошкодженого об'єкта електроенергетики між цими орієнтирами.

2. Залучення до огляду пошкодженого об'єкта електроенергетики особи, яка виявила такі пошкодження. Це сприятиме однозначності висновків про виявлені пошкодження, особливо, якщо ця особа є працівником підприємства, на балансі якого знаходиться пошкоджений об'єкт електроенергетики і якщо вона виявила пошкодження, оглядаючи цей об'єкт під час виконання своїх трудових обов'язків.

3. Обов'язкова присутність понятих при проведенні огляду місця події відповідно до абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК лише в тому разі, коли об'єкт, що оглядається, є володінням особи, тобто перебуває у приватній власності. Якщо ж об'єкт електроенергетики перебуває у державній власності, то кримінальний процесуальний закон не вимагає обов'язкової участі понятих при проведенні його огляду. Як правило, в державній власності в Україні перебувають об'єкти і лінії електропередачі з напругою 330 кВ і більш високою напругою. У разі ж, якщо слідчий не впевнений у тому, що об'єкт електроенергетики перебуває у державній власності, участь понятих під час огляду місця події є обов'язковою.

4. Обов'язкове залучення експерта-криміналіста до огляду місця події. Це зумовлено необхідністю вилучення дактилоскопічних слідів, слідів зрізу металевих частин складових об'єкта електроенергетики (металевої стружки, що залишилася після зрізання металевих кутників електроопор, фрагментів кутників зі слідами зрізання, фрагментів кабелів), слідів автотранспорту тощо. У разі, якщо експерт-криміналіст через конструкційні особливості пошкодженого об'єкта електроенергетики не має технічної можливості вирізати фрагмент металевого кутнику чи кабелю, слідчому рекомендується провести повторний огляд місця події за участю працівників спеціалізованого підприємства Наприклад, Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” та його відок-ремлені підрозділи., які будуть проводити відновлювальні роботи і матимуть технічні можливості вирізати потрібний фрагмент металевого кутнику чи кабелю.

5. Обов'язкове використання нанесеного на об'єкт електроенергетики маркування (номеру об'єкта) при описі об'єкта електроенергетики в протоколі огляду місця події.

При проведенні огляду місця події особлива увага слідчого повинна бути приділена описові стану об'єкта електроенергетики, а також виявлених пошкоджень і слідів кримінального правопорушення. Виявлені факти відсутності металевих кутників та сліди їх зрізу детально фіксуються в протоколі огляду місця події і фотографуються. До протоколу огляду складається і долучається фототаблиця. Вилучені під час огляду місця події речі відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК, підлягають негайному опечатуванню із завіреними підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. Опечатування вилучених речей повинно здійснюватися таким чином, щоб виключити можливість їх непомітного пошкодження чи підміни.

Особливістю огляду місця вчинення злочину даної категорії є залучення спеціаліста з безпеки електричних мереж (майстра дільниці високовольтного району електричних мереж). Залучення такого спеціаліста є основною умовою перед початком огляду електронебезпечних об'єктів. У подальшому тактика огляду місця події проводиться за загальною методологією прийнятою у криміналістиці.

При огляді місця вчинення злочину під час попереднього дослідження слідової інформації спеціаліст моделює дії злочинця, встановлює за слідами його прикмети, навички, звички тощо, які характеризують злочинця та знаряддя злочину.

Висновки

Отже, з проаналізованого матеріалу випливає, що особливості організації і проведення початкового етапу розслідування залежать від особливостей криміналістичної характеристики злочинних дій та конкретних проблем та складнощів, що виникають у рамках кримінального провадження цієї категорії. Тому для ефективної боротьби з злочинами передбаченими ст. 194-1 КК України необхідно враховувати їх специфіку.

Література

1. Наказ міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012. № 91 “Про внесення змін та доповнень до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів”: [Електронний ресурс]. - Режим доступу : /http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0350-12

2. Про затвердження Правил охорони праці на міському електричному транспорті Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21.08.2006 № 546: [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://otd-lab.ru/documents/ pravila-ohoroni-praci/nakaz-21082006-n-546-pravila-ohoroni-praci-na-miskomu-elektrichnomu-transporti

3. Наказ Мінпаливенерго від 27.08.2007 № 415 Про затвердження та надання чинності нормативному документу “Оцінка технічного стану повітряних ліній електропередавання напругою від 35 кВ до 750 кВ. Методичні вказівки” у двох частинах: [Електронний ресурс]. - Режим доступу : /http://wap.nau.ua/?uid=1151.1.3

4. Наказ Міністерства палива та енергетики України № 296 від 13.06.2003 р. “Про затвердження та введення в дію нормативного документа “Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила”: [Електронний ресурс]. - Режим доступу : / http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1 /RE13017.html

5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 / / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : / http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651%D0%B0-17.

Размещено на Allbest.ru