Суб’єкти малого и середнього підприємництва в Європейському Союзі й Україні: нормативне визначення та класифікація

Порівняльне дослідженню правового статусу суб’єктів малого й середнього підприємництва в Європейському Союзі й Україні. Обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення законодавства, спрямованого на правову регламентацію діяльності суб’єктів підприємництва.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2018
Размер файла 20,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суб'єкти малого и середнього підприємництва в Європейському Союзі й Україні: нормативне визначення та класифікація

Мачуський В.В.,

кандидат юридичних наук, професор кафедри правовогорегулювання економіки ДВНЗ «Київський національний економічнийуніверситет

імені Вадима Гетьмана»

Стаття присвячена порівняльному дослідженню правового статусу суб'єктів малого й середнього підприємництва в Європейському Союзі й Україні. Обґрунтовуються пропозиції щодо вдосконалення законодавства, спрямованого на правову регламентацію діяльності суб'єктів малого й середнього підприємництва в Україні.

Ключові слова: підприємництво, мале й середнє підприємництво, суб'єкти малого й середнього підприємництва.

підприємництво правовий законодавство

Статья посвящена сравнительному исследованию правового статуса субъектов малого и среднего предпринимательства в Европейском Союзе и Украине. Обосновываются предложения по совершенствованию законодательства, направленного на правовую регламен- тациюдеятельности субъектов малого и среднего предпринимательства в Украине.

Ключевые слова: предпринимательство, малое и среднее предпринимательство, субъекты малого и среднего предпринимательства.

The article is devoted to a comparative study ofthe legal status ofsmall and medium-sized enterprises in the European Union and Ukraine. Proposals for improving legislation aimed at legal regulation ofthe activities ofsmall and medium-sized enterprises in Ukraine are grounded.

Key words: entrepreneurship, small and medium business, subjects of small and medium business.

Постановка проблеми. Всеохоплююча економічна інтеграція через формування транснаціональної системи господарства викликає інтернаціоналізацію виробництва, призводить до зростаючої інтенсивності міжнародних взаємозв'язків у сфері підприємництва. Вихід малих і середніх українських підприємств на європейський і світовий ринки через створену зону вільної торгівлі між Україною і ЄС, інвестиційний потенціал України як держави із 40 мільйонним населенням, привабливим людським капіталом і вигідним географічним розташуванням, об'єктивно викликають необхідність критичного переосмислення правового забезпечення діяльності суб'єктів малого й середнього підприємництва в сучасних умовах, вимагають уточнення категоріального апарату, який застосовується у межах правової регламентації діяльності суб'єктів малого й середнього підприємництва, надають значення питанням порівняльного дослідження правового статусу суб'єктів малого й середнього підприємництва в Європейському Союзі й Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань малого й середнього підприємництва присвячена значна кількість праць вітчизняних і зарубіжних вчених. Так, важливими є праці А.Б. Немченко, Т.Б. Немченко, Н.С. Стрельбіцької, Ю.О. Ольвінської, О. Зігалової, David J. Storey. Водночас переважна більшість праць, в яких ви-світлюються проблеми малого і середнього підприємництва, належить вченим економістам, а питання власне правового забезпечення діяльності суб'єктів малого й середнього під-приємництва залишаються дослідженими в недостатній мірі.

Метою статті є викладення результатів порівняльного дослідження правового статусу суб'єктів малого й середнього підприємництва в ЄС та Україні у контексті вироблення практичних рекомендацій, спрямованих на забезпечення досягнення поступової сумісності існуючого і майбутнього українського законодавства з правовою системою ЄС.

Виклад основного матеріалу дослідження. Більшість розвинених країни світу досягай значних успіхів у соціально-економічному розвитку завдяки цілеспрямованій та виваженій державній політиці, спрямованій на підтримку та розвиток малих та середніх підприємств, які є рушійною силою економіки [1, с. 118].

Так, суб'єкти малого й середнього підприємництва (далі МСП) становлять 99% усіх підприємств в Європейському Союзі і забезпечують більше ніж половину робочих місць в ЄС[2, с. 7].

Водночас визначення й класифікація МСП в Європей-ському Союзі має важливе практичне значення для доступу до фінансування та програм підтримки ЄС.

Проте забезпечення досягнення поступової сумісності чинного та майбутнього українського законодавства з правовою системою Європейського Союзу (Acquis communautaire) є обов'язком України відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною та ЕС (Додаток XVII «Нормативно-правове наближення») [3].

Таким чином порівняльний аналіз правового забезпечення МСП в Європейському Союзі й Україні в контексті вироблення практичних рекомендацій, спрямованих на за-безпечення досягнення поступової сумісності чинного та майбутнього українського законодавства з правовою систе-мою Європейського Союзу, видається доцільним і достатньо актуальним.

Загальне поняття, категорії і типи (види) суб'єктів малого й середнього підприємництва в Європейському Союзі визна-чені в положеннях Рекомендації Європейської комісії від 6 травня 2003 року [4] (далі Рекомендація).

Так, відповідно до ст. 1 Рекомендації [4] підприємство (enterprise) це будь-який суб'єкт, що здійснює господарську діяльність, незалежно від його правової форми. Це, зокрема, також стосується самозайнятих осіб та сімейних підприємств, які займаються ремісничими та іншими видами діяльності, а також товариств або асоціацій, що регулярно здійснюють господарську діяльність.

Таким чином визначення «підприємство» в ЄС охоплює собою досить широке коло суб'єктів, які здійснюють госпо-дарську діяльність. Так, крім безпосередньо підприємств, підприємствами вважаються також самозайняті особи, сімейні підприємства, товариства й асоціації, що регулярно здійснюють господарську діяльність.

В Україні підприємство визнається організаційною фор-мою господарювання і законодавчим визначенням «підпри-ємство» охоплюються насамперед суб'єкти господарювання, створені компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Законодавець, вказуючи на пріо-ритет створення підприємств державними органами або орга-нами місцевого самоврядування, обережно згадує також «ін-ших» суб'єктів, які можуть бути засновниками підприємств.

Так, в ст. 62 Господарського кодексу України (далі ГК) зазначено, що Підприємство - самостійний суб'єкт госпо-дарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-до-слідної, торговельної та іншої господарської діяльності в по-рядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами [5]. До того ж, якщо в ЄС підприємство характеризується через здійснення господарської діяльності, то в Україні законода-вець визначає також і мету створення підприємств, а саме: за-доволення насамперед суспільних, а потім особистих потреб.

Таким чином, спільною об'єднуючою ознакою визначен-ня підприємства в ЄС і Україні є здійснення господарської діяльності. Відмінності у визначені підприємства полягають у більш широкому колі суб'єкгів-підприємств, які здійснюють господарську діяльність в ЄС порівняно із колом таких суб'єктів в Україні.

В положеннях ст. 2 Рекомендації [4] визначені такі катего-рії суб'єктів підприємництва в ЄС: суб'єкти малого підпри-ємництва, суб' єкти середнього підприємництва і суб' єкти мі- кропідприємництва. Так, суб'єктом малого підприємництва є підприємство, де працює менше 50 осіб, а річний оборот та/або загальний річний баланс не перевищує 10 мільйонів євро. До категорії суб'єктів середнього підприємництва відносяться підприємства, на яких працює менше 250 чоловік і які мають річний оборот, що не перевищує 50 млн. євро та/ або загальний річний баланс, що не перевищує 43 млн. євро.

Суб'єктом мікропідприємництва є підприємство, де пра-цює менше 10 осіб, а річний оборот та/або загальна річний баланс не перевищує 2 млн. Євро.

Значення має та обставина, що суб'єкт, в якому 25% і більше капіталу або права голосу контролюється державним органом, не визнається МСП.

В Україні терміни «суб'єкти малого підприємництва» і «суб'єкти середнього підприємництва» вживаються у зна-ченні, наведеному у ГК [5] з урахуванням того, що термін «суб'єкти малого підприємництва» охоплює суб'єктів мікро- підприємницгва.

Так відповідно до ч. З ст. 55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік, можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб'єктами мікропідприємництва є фізичні особи, за-реєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, ек-вівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. Також суб'єктами мі-кропідприємництва визнаються юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, ек-вівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб'єктами малого підприємництва є фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України. До того ж суб'єктами малого підприємництва визнаються юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб'єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Інші суб'єкти господарювання належать до суб'єктів се-реднього підприємництва.

Отже критерії для визначення суб'єктів мікропідпри-ємництва й малого підприємництва в Європейському Союзі і в Україні є тотожними, а саме: мікропідприєм- ництво - середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, мале підприємництво - середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро.

Водночас ГК [5] містить положення, спрямовані на ви-значення суб'єктів великого й середнього підприємництва. Зокрема, суб'єкт великого підприємництва - це суб'єкт під-приємництва, середня кількість працівників якого за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб, та річний дохід від будь-якої діяльності якого перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро. Привертає увагу та обставина, що вказані критерії для визначення суб'єктів великого підприємництва в Україні є тотожними для визначення загального поняття малого підприємництва, що міститься в ст. 1 Рекомендації [4].

Типи (види) підприємств, визначені в ст. З Рекомендації [4].

1. Автономне підприємство (autonomous enterprise) - це будь-яке підприємство, яке не класифікується як підприєм- ство-партнер або як пов'язане підприємство.

2. Підприємства-партнери (partner enterprises) - це всі підприємства, які не класифікуються як пов'язані підприєм-ства і між якими існує таке відношення: підприємство (вище за ієрархією підприємство - upstream enterprise), що володіє виключно або спільно з одним чи кількома пов'язаними підприємствами 25% або більше капіталу або права голосу іншого підприємства (нижче за ієрархією підприємство - downstream enterprise).

Підприємствами партнерами є такі типи підприємств:

2.1. Державні інвестиційні корпорації, компанії з вен-чурним капіталом, фізичні особи або групи фізичних осіб, які здійснюють регулярне інвестування венчурного капіталу й інвестують власний капітал у підприємства, які не йотуються (бізнес-ангели - business angels), якщо загальний обсяг інвестицій цих бізнес-ангелів на одне підприємство становить менше 1 250 000 євро;

2.2. Університети або неприбуткові дослідницькі центри;

2.3. Інституційні інвестори, включаючи фонди регіо-нального розвитку;

2.4. Місцеві органи влади, річний бюджет яких становить менше 10 мільйонів євро та менше 5000 жителів.

3. Пов'язані підприємства (linked enterprises) - це під-приємства, які мають один із наступних видів відносин між собою:

3.1. Підприємство має більшість голосуючих прав в ін-шому підприємстві;

3.2. Підприємство має право призначати і звільняти більшість членів адміністративного, керівного або наглядо-вого органу іншого підприємства;

3.3 Підприємство має право здійснювати домінуючий вплив на інше підприємство відповідно до договору, укла-деного з цим підприємством, або відповідно до положення його меморандуму або статуту;

3.4. Підприємство, яке є акціонером чи членом іншого підприємства, і контролює самостійно або відповідно до угоди з іншими акціонерами чи членами цього підприємства більшість голосуючих прав акціонерів чи членів цього підприємства.

Таким чином в вищенаведених положеннях Рекомендації [4] визначені такі типи підприємств в Європейському Союзі: автономне підприємство, підприємства-партнери і пов'язані підприємства. Треба зазначити той факт, що до такого виду підприємств, як підприємства-партнери, належать університети і неприбуткові організації.

В Україні, як правило, підприємства поділяються на види на підставі двох критеріїв: залежно від форми власності і залежно від способу утворення і формування статутного капіталу.

Так, в положеннях ст. 63 ГК [5] зазначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комуналь-ної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності);

- спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб' єктами співробітництва.

Залежно від способу утворення (заснування) та форму-вання статутного капіталу в Україні діють підприємства уні-тарні та корпоративні (ч. З ст. 63 ГК [5]).

Так, унітарне підприємство створюється одним засно-вником, який виділяє необхідне для того майно; формує від-повідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї); затверджує статут; розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) за-сновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення); керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму; вирішує питання ре-організації та ліквідації підприємства. Унітарними є підпри-ємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підпри-ємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Отже існують суттєві відмінності між видами підпри-ємств, визначеними в положеннях Рекомендації [4], і видами підприємств, визначеними відповідними положеннями ГК [5].

Висновки. Спираючись на викладене, доходимо таких висновків:

1. В Європейському Союзі підприємством (enterprise) визнається будь-який суб'єкт, що здійснює господарську ді-яльність, незалежно від його правової форми.

2. Визначення «підприємство» в ЄС охоплює собою широке коло суб'єктів, які здійснюють господарську ді-яльність. Так, крім власне підприємств, підприємствами вважаються також самозайняті особи, сімейні підприємства, товариства й асоціації, що регулярно здійснюють господарську діяльність. Спільною об'єднуючою ознакою визначення підприємства в ЄС і Україні є здійснення гос-подарської діяльності. Відмінності у визначені підприємства полягають у ширшому колі суб'єктів-підприємств, які здійснюють господарську діяльність в ЄС порівняно із колом таких суб'єктів в Україні.

3. В ЄС визначені такі категорії суб'єктів підприємни-цтва: суб'єкти малого підприємництва, суб'єкти середнього підприємництва і суб'єкти мікропідприємницгва. Критерії для визначення суб'єктів мікропідприємницгва й малого під-приємництва в Європейському Союзі і в Україні є тотожними, але на відміну від ЄС в Україні також існують критерії для ви-значення великих підприємств. Зауважимо, що критерії для визначення суб'єктів великого підприємництва в Україні є то-тожними для визначення малого підприємництва в ЄС.

4. Існують суттєві відмінності між видами підприємств в Європейському Союзі і Україні. В ЄС визначені такі типи (види) підприємств: автономне підприємство, підприємства-партнери і пов'язані підприємства. Треба зазначити той факт, що до такого виду підприємств, як підприємства-партнери, належать університети і неприбуткові організації. В Україні підприємства поділяються на види в залежності від форми власності або способу утворення і формування статутного капіталу.

5. Вважаємо за доцільне запропонувати доповнити ГК [4] окремою статтею, положення якої будуть спрямовані на детальну регламентацію правового статусу суб'єктів малого й середнього підприємництва в Україні у відповідності з ви-могами Європейського Союзу.

Перспективними подальшими розвідками у контексті правового забезпечення діяльності суб'єктів малого й серед-нього підприємництва в Україні вбачаються питання правової регламентації інфраструктури підтримки малого й середнього підприємництва із можливим використанням досвіду правового регулювання сільськогосподарської дорадчої ді-яльності в Україні [6].

Також існує проблема юридичного перекладу термінів категоріального апарату, який застосовується в межах пра-вової регламентації малого й середнього підприємицтва. Так, такі терміни, як “enterprise”, “autonomous enterprise”, “partner enterprises”, “upstream enterprise”, “downstream enterprise”, “business angels”, “linked enterprises” потребують перекладу з урахуванням відмінностей в законодавстві ЄС і України та особливостей українського й англійського юридичного дискурсу.

Список використаних джерел

1. Стрельбіцька Н.Є., Редько Т.В. Мале та середнє підприємництво як фактор економічного зростання ЄС. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Випуск 7. Част. 3. 2016. С.118.

2. David J. Storey Understanding the Small Business Sector. London and New York. Routledge, 2016. P. 7.

3. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: міжнародна угода від 27 червня 2014. Офіційний вісник України. 2014. № 75. Ст. 2125

4. Commission Recommendation of 6 May 2003 (2003/361/EC). Official Journal L 124, 20/05/2003 P. 0036-0041.

5. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 p. № №436-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18. Ст. 144.

6. Ровний В.В. Проблеми правового регулювання діяльності дорадників та експертів дорадників сільськогосподарської дорадчої діяльності. Наше право. 2015. № 5. С. 124.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття та ознаки фіктивного підприємництва. Проблема існування фіктивного підприємництва. Підходи до визначення фіктивного підприємництва. Не вирішенні питання визначення фіктивного підприємництва. Фіктивні підприємства в Україні.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 09.05.2007

  • Загальна характеристика суб’єктів правового статусу іноземців та осіб без громадянства. Загальні положення про правоздатність і дієздатність іноземних громадян в Україні. Деякі аспекти правового статусу іноземців як суб’єктів права на землю в Україні.

    реферат [29,4 K], добавлен 21.10.2008

  • Правове забезпечення розвитку підприємництва на сучасному етапі в Україні. Суб’єкти, об’єкти, ліцензування підприємницької діяльності. Дослідження організаційно-правових форм підприємств в Україні. Зміст та структура установчих документів підприємства.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 27.09.2010

  • Порядок і особливості проведення державної реєстрації суб’єктів господарської діяльності. Ліцензування суб’єктів хазяйнування та специфіка патентування форм підприємництва. Поняття та способи припинення функціонування підприємницької діяльності.

    контрольная работа [17,8 K], добавлен 28.10.2013

  • Поняття та основні риси адміністративно-командної системи, позитивні та негативні моменти, визначення головних проблем та напрямки їх вирішення в майбутньому. Економічні умови, які необхідні для підприємницької діяльності, їх формування в Україні.

    курсовая работа [50,2 K], добавлен 24.02.2015

  • Особливості діяльності неприбуткових установ в Україні та деяких іноземних країнах. Правоздатність бюджетних установ як виду неприбуткових організацій, пропозиції по вдосконаленню вітчизняного законодавства щодо регулювання їх правового статусу.

    статья [33,0 K], добавлен 20.08.2013

  • Аналіз сучасного стану використання в боротьбі зі злочинністю так званих неспеціалізованих суб’єктів запобігання злочинам в Україні. Рівень ефективності їхньої діяльності, науково обґрунтовані заходи щодо підвищення ролі у сфері запобіжної роботи.

    статья [25,1 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття підприємницької діяльності, характеристика головних ознак та принципів, організаційно-правових форм. Принципи господарської діяльності. Огляд особливостей розвитку цієї сфери в Україні. Роль підприємницьких договорів в регулюванні виробництва.

    курсовая работа [464,7 K], добавлен 24.10.2014

  • Аналіз пріоритетності застосування окремих державно-правових засобів впливу у сфері підприємництва. Система органів державного контролю у цій сфері. Співвідношення повноважень органів виконачої влади щодо участі у реалізації конкурентної політики.

    реферат [35,8 K], добавлен 27.12.2011

  • Поняття та види господарських злочинів. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів.

    дипломная работа [67,5 K], добавлен 17.01.2003

  • Поняття і характеристика правового статусу громадянина-підприємця. Державне регулювання процесу реєстрації та припинення діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Взяття на облік суб’єктів підприємницької діяльності в державних органах і установах.

    курсовая работа [54,4 K], добавлен 01.10.2011

  • Теоретичні засади дослідження свободи надання послуг у Європейському Союзі. Спільний ринок як мета Співтовариства. Аналіз регулювання якості послуг. Визначення кваліфікацій осіб, які надають послуги. Правове регулювання європейського ринку цінних паперів.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 12.02.2014

  • Аналіз норм чинного законодавства, які регулюють проведення оцінки земель в Україні. Особливості економічної оцінки земель несільськогосподарського призначення. Визначення об'єктів оцінки земель в Україні. Земля як унікальний ресурс, визначення її ціни.

    контрольная работа [50,6 K], добавлен 06.09.2016

  • Поняття, свобода і риси підприємництва. Правове регулювання відносин, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Порядок проведення державної реєстрації юридичної або фізичної особи. Обмеження на здійснення підприємницької діяльності в Україні.

    реферат [17,0 K], добавлен 25.02.2009

  • Визначення суб'єктного складу закладів охорони здоров'я . Розгляд управомочених та зобов'язаних суб'єктів з відшкодування моральної шкоди, заподіяної при наданні медичних послуг в Україні. Класифікації суб'єктів правовідносин із надання медичних послуг.

    статья [47,8 K], добавлен 19.09.2017

  • Юридичний зміст поняття "біженець" та основи його правового статусу. Обґрунтування практичної доцільності та ефективності адміністративно-правових процедур надання статусу біженця в Україні. Основні етапи порядку набуття та припинення даного статусу.

    курсовая работа [39,1 K], добавлен 06.05.2014

  • Правові засади регулювання відносин, пов’язаних з неплатоспроможністю у сфері господарської діяльності. Проблеми нормативно-правового забезпечення відновлення платоспроможності боржника. Шляхи удосконалення законодавства з запобігання банкрутства.

    курсовая работа [37,6 K], добавлен 12.01.2016

  • Історичні етапи розвитку інституту охорони прав на засоби індивідуалізації суб’єктів підприємницької діяльності. Правова охорона засобів індивідуалізації суб’єктів підприємницької діяльності в Україні. Відшкодування збитків як міра відповідальності.

    дипломная работа [71,8 K], добавлен 21.02.2014

  • Загальна характеристика сучасної системи ухвалення рішень в Європейському союзі (ЄС), аналіз тенденцій і перспектив її розвитку. Правовий статус інститутів ЄС, механізм їх взаємодії як основи для системи реалізації правоздатності окремих держав-членів.

    реферат [54,0 K], добавлен 16.11.2010

  • Землі як об'єкти використання та охорони. Суб'єкти, об'єкти та форми правового регулювання використання та охорони земель в Україні, завдання держави в цій сфері. Види і зміст контролю та юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

    дипломная работа [131,6 K], добавлен 13.04.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.