Актуальні питання функціонування інституту понятих у кримінальному провадженні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання функціонування інституту понятих у кримінальному провадженні

Нанка А.О., Філімонова Ю.О.

У статті досліджено основні питання законодавчого закріплення інституту «понятого» в кримінальному процесі України. Розглядається і аналізується інститут понятих у кримінальному судочинстві України. Виявляються проблемні аспекти в його правової регламентації і аналізується доцільність його існування як такого. Висвітлено підстави та умови залучення понятих до проведення процесуальних дій. Обґрунто-вано пропозиції щодо змін у даному інституті.

Ключові слова: понятий, кримінальний процес, слідчі дії, процесуальні права та обов'язки, відповідальність.

Постановка проблеми. Розслідування у кримінальній справі, втрачає сенс без проведення слідчих дій. У деяких слідчих діях закон регламентує обов'язкову участь понятих -- для посвідчення або підтвердження подій, що відбулися і виявлених фактів. А оскільки в даний час в інституті понятих відбулися значні проце-суальні зміни, він вимагає додаткового вивчення.

Розбудова в Україні демократичної правової держави європейського зразка пов'язана з при-веденням законодавства відповідно до визнаних міжнародних стандартів забезпечення реаль-ного додержання принципу верховенства права в діяльності правоохоронних органів. Зокрема, це стосується кримінальної юстиції, покликаної здійснювати захист особи, суспільства та держа-ви від кримінальних правопорушень, охороня-ти права, свободи та законні інтереси учасників кримінального провадження, а також забезпечу-вати швидке, повне та неупереджене розсліду-вання і судовий розгляд [2, с. 154].

Інститут понятих є одним із стабільних і кон-сервативних інститутів судочинства та є однією з найдавніших форм громадського контролю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інститут понятих і напрями його подальшого удосконалення завжди перебував у полі зору на-уковців. Так, дане питання розглядали у своїх працях О.Л. Булейко, О.А. Струць, Л.В. Черечукі- на, О.В. Хитрова, О. Ю Хахуцяк та Ю. І. Азаров.

Мета статті -- розгляд обставин участі поня-тих і порядку їх залучення на стадії досудового розслідування.

Виклад основного матеріалу. Одним з кримі-нальних процесуальних інститутів, що вимагає, на наш погляд, переосмислення і поліпшення є інсти-тут понятих. Найчастіше в слідчій практиці вини-кають ускладнення через невизначеність статусу понятого як учасника кримінального судочинства і труднощі запрошення понятих для участі у прове-денні слідчих (розшукових) дій, в умовах зростання навантаження на слідчих та співробітників опера-тивних підрозділів часто є передумовами порушень ними процесуальної форми, власне що в кінцевому результаті можуть призвести до не потрібних про-цесуальних результатів як на стадії досудового роз-слідування, так і під час судового розгляду. законодавчий понятий судочинство

Понятий -- це фізична особа, яка залучається до участі у кримінальному провадженні з метою засвідчення своїм підписом відповідності записів у протоколі виконаним діям [4].

У правозастосовній практиці часто під час проведення слідчих дій запрошуються не більше двох понятих, хоча проведення складних слідчих (розшукових) дій унеможливлює цілісне сприй-няття однією парою понятих всієї слідчої дії, це стосується, наприклад, обшуку, слідчого експе-рименту, огляду місця події з суттєвим розкидом об'єктів на великій території.

Нерідко, кількість понятих під час проведен-ня слідчої (розшукової) дії зводиться лише до встановленого законом мінімуму з тієї причини, що залучення понятих пов'язане з труднощами у пошуку осіб, які б погодилися бути понятими. Основними мотивами відмови, згідно статис-тичних даних є: зайнятість; відсутність вільно-го часу; небажання бути підданим можливому в майбутньому допиту; побоювання складнощів у стосунках з сусідами, у житлі яких проводить-ся обшук та помсти з боку злочинця.

Участь понятих є гарантією правильного без-посереднього сприйняття при провадженні слід-чих дій обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування у процесуальних документах. Поня-тий -- це незаінтересована у результатах кримі-нального провадження особа, запрошена слідчим чи прокурором для посвідчення факту прова-дження слідчої дії, її ходу та результатів.

Понятий, який залучається для участі у кон-кретній слідчій дії, є свого роду гарантом за-конності проведеного заходу, що засвідчує факт його виробництва. В подальшому, ця особа може бути допитана в ході провадження у криміналь-ній справі в якості свідка про те: як і яка слідча дія проводилася, хто був присутній при його про-веденні, які були результати.

Доцільність запрошення понятих до участі в інших процесуальних діях визначають слідчий або прокурор, які здійснюють кримінальне про-вадження, володіють повним обсягом необхідно-го матеріалу і можуть враховувати об'єктивні та суб'єктивні чинники, що впливають на процес і результати конкретної процесуальної дії.

Більшість практичних працівників органів внутрішніх справ у своїй діяльності залучали осіб як понятих, чия особиста зацікавленість у результаті справи або певної слідчої (розшу- кової) дії встановлювалася вже пізніше (в ході судового розгляду), що на нашу думку є грубим порушенням чинного процесуального законодав-ства [3, с. 150].

У теорії та практиці кримінального судочин-ства щодо інституту понятих існують різні по-гляди, в тому числі протилежні. Узагальнюючи наукові судження і думки практичних праців-ників, можна звести висунуті ними аргументи у двох наступних позиціях.

На користь збереження інституту понятих наводяться такі аргументи: забезпечення проце-суальних гарантій прав особистості та інтересів правосуддя; інститут понятих пройшов пере-вірку часом; присікається можливість фальси-фікації доказів; залучення понятих підсилює надійність одержання доказів з позиції їх досто-вірності та допустимості.

Противники інституту понятих, в більшій час-тині -- практичні працівники, які апелюють щодо складності процедури залучення та участі поня-тих у доведенні.

Тому аналізуючи праці науковців і судження практичних працівників можливо виділити такі основні аргументи: недовіра держави, суспільства, суду до органів кримінального переслідування; протиставлення думки громадян, часом сумнів-ної репутації, що залучаються в якості понятих, спеціально уповноваженим державним органам і їх посадовим особам (нагадаємо, поняті -- особи, які засвідчують правильність дій); стрімкий роз-виток науково-технічного прогресу, що дозволяє з достатньою достовірністю і повнотою фіксувати будь-які дії органів кримінального переслідуван-ня; неможливість забезпечення участі понятих у виняткових ситуаціях; незацікавленість грома-дян в наданні сприяння правосуддю; незабезпе-чення безпеки понятих; аналогія з законодавством інших держав, в яких подібний інститут відсутній.

Важливе місце у змісті правового статусу по-нятого займають його права і обов'язки. Загальна правоздатність понятого не визначена, а спеці-альна виражена в його незацікавленість в справі. Крім правоздатності понятий повинен володіти дієздатністю, тобто визнана кримінально-проце-суальним правом психічна та фізична здатність особи брати участь у процесуальних діях у якос-ті понятого, тобто свідомо виконувати свої про-цесуальні обов'язки.

Судова практика вважає порушенням кри-мінально-процесуального закону такі випадки, коли слідча дія вироблено за відсутності поня-тих, так і випадки, коли понятий був постав-лений в умови, що утрудняють виконання ним своїх обов'язків (несвоєчасне включення в хід слідчої дії, одночасна участь в діях, які порізно двома слідчими, знаходження в місці, звідки не-можливо спостерігати за діями слідчого, і т.п.). Щоб забезпечити достатню активність поня-тих при проведенні слідчої дії, закон зобов'язує слідчого роз'яснити їм мету слідчої дії, їх права та відповідальність, передбачені законом.

Виконання громадянами процесуальних обов'язків понятого в окремих слідчих діях не-рідко є мотивом скоєння проти їхнього життя, здоров'я і майна, протиправних посягань пред-ставниками кримінального середовища. Дана об-ставина негативно впливає на діяльність слідчого з розкриття та розслідування злочинів за учас-тю понятих, так як в деяких випадках спонукає громадян відмовлятися через побоювання помсти від виконання ними процесуальних обов'язків.

З метою забезпечення незалежності та об'єк-тивності понятого, залученого до участь в слід-чих діях, закон надає йому право: брати участь у слідчій дії і робити з приводу слідчої дії за-яви і зауваження, що підлягають занесенню до протоколу; знайомитися з протоколом слідчої дії, в провадженні якого він брав участь; подавати скарги на дії (бездіяльність) і рішення слідчого і прокурора, що обмежують його права.

Вважаємо, що неправильний вибір та при- ділення неналежної уваги питанням обрання (залучення) понятих у кримінальному прова-дженні України може призвести до втрати дока-зів (за ознакою їх недопустимості або недостовір- ності). Серед типових помилок під час проведення деяких слідчих (розшукових) дій є запрошення заборонених законом понятих [3, с. 151].

Якісна підготовка слідчого до проведення окремих слідчих дій є однією з найважливіших складових успіху в розкритті та розслідуванні злочинів. Можливість посвідчення понятими ре-зультатів окремих слідчих дій, проведених за їх участю, в певних ситуаціях залежить від наяв-ності у понятих необхідного і достатнього уяв-лення про особливості об'єкта майбутнього огля-ду та предметів матеріального світу, ймовірність виявлення яких обумовлена видом злочину, що розслідується.

Сказане відносимо до наступних видів зло-чинів: проти безпеки руху та експлуатації за-лізничного, водного, повітряного транспорту; транспортних засобів; в сфері комп'ютерної ін-формації; в сфері незаконного обігу зброї.

Основною проблемою до недавнього часу було забезпечення участі понятих у слідчій дії, оскільки багато громадян просто відмовляються від подібних пропозицій працівників органів до-судового розслідування, а примусово зобов'язати їх брати участь в слідчих діях, які часто трива-ють кілька годин, слідчий не має права.

Для вирішення цієї проблеми і підвищення ефективності виробництва слідчих дій, з огля-ду на розвиток сучасних засобів фото- і відео- фіксації, в кримінально-процесуальне законо-давство України були внесені зміни, пов'язані з обмеженням числа слідчих дій, що вимагають обов'язкової участі понятих.

При проведенні всіх видів огляду, слідчого експерименту, виїмки (крім тої, яка на підставі судового рішення), перевірки показань на міс-ці і накладення арешту на майно поняті беруть участь на розсуд слідчого. Якщо слідчий вирішив понятих не залучати, то він зобов'язаний забез-печити застосування технічних засобів фіксації ходу і результатів слідчої дії -- фото- або відео- зйомку.

Таким чином, до правового статусу понятого відноситься фактична здатність реалізації його прав і обов'язків, а так само і знання мови, на якій ведеться слідча дія, вік, професійні навички та ін.

Висновки. Підводячи підсумок аналізу су-часного інституту понятих, приходимо до висно-вку, що законодавець пішов шляхом поступового скорочення участі цих суб'єктів у провадженні в кримінальних справах, зробивши акцент на за-стосуванні технічних засобів фіксації ходу, зміс-ту і результатів, що проводяться процесуальних або слідчих заходів.

Найчастіше показання понятого, отримані при проведенні допиту, є єдиним джерелом доказів у кримінальній справі. Більш того, в даний час жодний технічний пристрій не здатний після закінчення слідчої дії зробити зауваження або задати уточнююче питання, і кримінально-про-цесуальна діяльність в даний час немислима без участі громадського елемента.

Участь понятих як представників громад-ськості під час здійснення слідчими, працівни-ками оперативних підрозділів та інших служб правоохоронних органів кримінальних процесу-альних процедур зменшує ризики недотримання останніми процесуальної форми збирання до-казів (що може призвести до визнання їх недо-пустимими), а також порушення прав учасників кримінального провадження [5, с. 187].

Таким чином, участь понятих у криміналь-ному провадженні України можна вважати, по-перше, однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників процесу (поняті, беручи участь в проведенні процесуальних дій, представляють громадянське суспільство), а, по-друге, -- до-датковою процесуальною гарантією законнос-ті і обґрунтованості досудового розслідування, оскільки контроль понятих за діями співробітни-ків правоохоронних органів обмежує можливості фальсифікації доказів.

В даний час необхідно не ліквідувати чинний інститут понятих, а вдосконалити і доповнити участь понятих при проведенні слідчих дій тех-нічними засобами процесуальної фіксації (відео- фотофіксації). Важливий і той факт, що понято-го в подальшому завжди можна допитати в суді в якості свідка проведеного в ході попереднього розслідування слідчої дії для оцінки останнього з точки зору відповідності вимогам криміналь-но-процесуального закону. У випадку ж з відео- фіксацією можливостей для фальсифікацій з'являється набагато більше.

Список літератури

1. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квітня 2012 року № 4651УІ [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

2. Хахуцяк О.Ю. Статус понятого у кримінальному провадженні / О.Ю. Хахуцяк // Юридична наука. - 2015. - № 4. - С. 154-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnn_2015_4_17.

3. Азаров Ю.І. Колізійні питання процесуального статусу понятого / Ю.І. Азаров // Юридична наука. - 2015. - № 2. - С. 148-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnn_2015_2_20.

4. Лобойко Л.М. Кримінальний процес: Підручник : Підручники, навчальні посібники. 2014. - С. 432.

5. Назаренко П.Г. Процесуальний статус понятого: деякі особливості за новим Кримінальним процесуальним

кодексом України / П.Г. Назаренко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2014. - Вип. 29(2). - С. 185-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/uJRN/nvuzhpr_2014_29(2)

Размещено на Allbest.ru