Методика розслідування невиконання судового рішення

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ НЕВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Луговий O.M., аспірант кафедри криміналістики

Національного університету «Одеська юридична академія»

Анотація

У статті розглядається значення методики розслідування злочинів як фундаментальної категорії криміналістики. Досліджуються принципи методики розслідування. Надається авторське визначення методики розслідування невиконання судового рішення.

Ключові слова: криміналістика, злочин, методика розслідування злочинів, невиконання судового рішення, принципи методики роз слідування злочинів.

Аннотация

В статье рассматривается значение методики расследования преступлений как фундаментальной категории криминалистики. Исследуются принципы методики расследования. Предоставляется авторское определение методики расследования невыполнения судебного решения.

Ключевые слова: криминалистика, преступление, методика расследования преступлений, невыполнение судебного решения, принципы методики расследования преступлений.

Annotation

In the article author considers the importance of the crime investigation methods as a fundamental category of criminalistics. The principles of the investigation methodology are explored. The author's definition of the methods of investigation of non-execution of court decisions is provided.

Key words: criminalistics, crime, methods of crime investigation, non-execution of court decisions, principles of methods of crime inves tigation

Постановка проблеми

Методика розслідування злочину є фундаментальною категорією криміналістики. Вона включає у свій зміст всі криміналістичні знання, син тез яких спрямований на формування ефективних та оперативних методів та способів розслідування кримінальних правопорушень. І.М. Якимов наголошував, що для розкриття злочину необхідно використовувати всі способи, розроблені кримінальною технікою і тактикою. Під час використання рекомендованих наукових підходів можна досягнути успіху у вирішенні того завдання, яке ставить перед собою будь-яке розслідування [1, с. 7]. М.П. Яблоков і О.Ю. Головін зазначають, що у методиці розслідування розроблюється стратегія всієї криміналістичної діяльності з розслідування злочинів. Тому методика розслідування не тільки стала таким розділом криміналістики, без використання наукових і практичних даних якого фактично неможливо професійно вести розслідування злочинів, але і є найважливішим кінцевим продуктом криміналістичної науки [2, с. 170], одним із важливих завдань якої є розробка ефективних методів і засобів розкриття та розслідування злочинів, побудова їх криміналістичної характеристики, оптимізація процесу розслідування окремих видів злочинів на основі використання даних про типові слідчі ситуації, системи типових версій, комплекси слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів [З, с. 78]. Отже, вона покликана надати систематизований опис механізму, технології діяльності під час вирішення будь-якого завдання або комплексу пошуково-пізнавальних завдань досудового розслідування [4, с. 278].

Є підстави вважати, як зазначає А.В. Шмонін, що уже розпочався новий етап розвитку криміналістичної мето дики як завершального розділу криміналістики. На сучасному етапі вона піднялася на нову висоту, оскільки має можливість пояснити вибірковість у діяльності з розслідування злочинів та їх детермінацію не просто зовнішніми причинами (слідами злочинів) або внутрішніми підстава ми (досвідом, знаннями, навчанням, навичками тощо), а й тією системною єдністю, яку породжує під час взаємодії суб'єкт та об'єкт пізнання [5, с. 377]. Однак слід вказати на те, що удосконалення криміналістичних методик повинно здійснюватися на підставі узагальнення та теоретичного пояснення накопиченого емпіричного матеріалу і пізнання наукових фактів, що належать як до сфери вчинення злочинів, так і до сфери їх розкриття, розслідування та попередження [6, с. 43].

Стан опрацювання

У криміналістичній літературі цей напрямок у своїх роботах досліджували такі вчені, як Л.І. Аркуша, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, А.Ф. Волобуєв, В.О. Гавло, І.Ф. Герасимов, С.О. Голунський, В.А. Динту, А.В. Іщенко, О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова, В.Е. Корноухов, В.П. Корж, Г.А. Матусовський, І.Ф. Пантелєєв, А.В. Старушкевич, В.Ю. Шепітько, В.В. Тіщенко, М.П. Яблоков та інші. Однак, як слушно зазначає В.О. Коновалова, інтеграція наукових знань у методиці розслідування злочинів, як і в інших галузях науки, створила необхідний потенціал для розвитку її теорії і передумов для диференціації окремих положень, що потребують подальшого поглибленого дослідження [7, с. 43]. На наш погляд, заслуговує на увагу дослідження методики розслідування невиконання судового рішення, оскільки розробка цього питання не відобразилася в науковій літературі.

Метою статті є дослідження методики розслідування невиконання судового рішення.

Виклад основного матеріалу

Вивчаючи витоки зародження та розвитку методики розслідування, Ю.П. Гармаєв вказував, що криміналістична методика стає частиною науки тільки тоді, коли спостерігається її проникнення в саму себе, ведеться спостереження за власним процесом розвитку та за появою наукових продуктів - методичних розробок, адже під час повтору відповідних словесних формул з'являються наукові переконання [8, с. 14]. Слід погодитись із думкою Б.В. Щура, що сьогодні наукові розроблення з криміналістичної методики здійснюються за кількома напрямами:

1. подальше формування методологічних засад криміналістичної методики - її загальних положень (концептуальних підходів, принципів, функцій, структури тощо);

2. створення окремих криміналістичних методик (відносно категорій, видів, підвидів злочинів тощо);

3. розроблення криміналістичних методик щодо різ них видів діяльності (слідчої, судової, прокурорської, адвокатської);

4. пропонування окремих засобів криміналістичної методики - методичних рекомендацій, методів, приймів, технологій тощо [9, с. 25].

З огляду на зазначене вважаємо за доречне дослідити принципи методики розслідування, оскільки система методів і засобів розслідування визначається принципами, що покладені в основу розроблення окремих криміналістичних методик[10,с. 115].

Принципи криміналістичної методики розслідування злочинів - це сукупність основоположних засад, керівних ідей, які виражають зміст та сутність конкретної криміналістичної теорії, мають теоретичний і практичний характер та безпосередньо направлені на здійснення розслідування [11, с. 211]. криміналістичний методика розслідування злочин

Слід погодитись з думкою В.О. Коновалової, яка вказує на те, що функції принципів підпорядковують розвиток теорії певним вимогам, тобто акумулюють досягнення теорії і практики, є джерелом розроблення нових тактичних прийомів та зумовлюють взаємозв'язок тактичних прийомів із методикою розслідування окремих видів зло чинів [12, с. 45].

Крім того, як вказує В.В. Тіщенко, методика розслідування злочинів повинна формуватися і розвиватися таким чином, щоб забезпечити оптимальний шлях досягнення мети цього розділу криміналістики -- створення науково обґрунтованих рекомендацій щодо застосування ефективних методів і засобів розкриття і розслідування різних видів і груп злочинів. Запропоновані в науці принципи повинні відповідно впливати на функціонування систем теоретичних положень. Отже, дієвість і значимість принципів виявляються через їх функції, що закладають основу злагодженої взаємодії всіх елементів системи, її стій кості і цілеспрямованості [13,с. 19].

Г.М. Меглецький вказує, що принципи криміналістичної методики необхідно розуміти як ідеї, що випливають із пізнаних закономірностей, вихідні положення розроблення та створення окремих методик, а також основоположні за сади організації та здійснення попереднього (досудового) розслідування. Ці принципи ґрунтуються на досягненнях науки і передової практики та забезпечують ефективність у виконанні завдань кримінального судочинства [14,с. 143].

На думку І.О. Возгріна, система принципів криміналістичної методики розглядається у зовнішньому і внутрішньому аспектах: зовнішній аспект представлений особливостями побудови і структури методики як розділу науки, тобто відображається у вигляді принципів науки; внутрішній аспект виражається сукупністю ідей, висновків, теоретичних положень про організацію розкриття і розслідування злочинів, тобто відображається у вигляді праксеологічних принципів [15,с. 126].

О.М. Колесніченко виділив такі принципи криміналістичної методики: правильна кримінально-правова оцінка розслідуваної події; зумовленість методики особливостями конкретної кримінальної справи і слідчої ситуації; ко ординація дій слідчого, органів дізнання і громадськості; використання в розслідуванні наукових знань [16, с. 23].

Ґрунтуючись на концепції А.С. Падей, яка здійснює розгалуження принципів криміналістичної методики на два рівні, а саме теоретичний та практичний, відносячи до теоретичного рівня принципи криміналістичної методики як розділу криміналістики та принципи формування (розробки) окремих криміналістичних методик, а до практичного - принципи застосування (адаптації) криміналістичних мето дик стосовно окремого випадку розслідування [11, с. 211], можна здійснити розмежування принципів методики роз слідування невиконання судового рішення. Отже, виділяються принципи формування методики розслідування невиконання судового рішення, а також принципи застосування вказаної методики під час розслідування відповідно го кримінального правопорушення, що передбачене ст. 382 Кримінального кодексу (далі - КК) України.

Також вважаємо за потрібне дослідити зміст дефініції методики розслідування злочинів, оскільки досі криміналістична наука не дійшла консенсусу з цього питання.

Слід погодитись із думкою А.В. Шмоніна, який вказував, що під час формулювання дефініції «криміналістична методика» необхідно враховувати такі положення:

1. типовість моделі методичних (науково-практичних) рекомендацій з організації і здійснення розслідування окремих категорій злочинів;

2. інформативність та функціональну зумовленість за пропонованої моделі [17, с. 62].

З етимологічного погляду методика - це сукупність взаємопов'язаних способів та прийомів доцільного про ведення будь-якої роботи [18, с. 522].

Так, на думку М.П. Яблокова, криміналістична мето дика розслідування є цілісною частиною криміналістики, яка вивчає кримінальний досвід вчинення окремих видів злочинів і слідчу практику їх розслідування та розробляє на основі пізнання їх закономірностей з урахуванням да них криміналістичної техніки та тактики систему ефективних методів розслідування та попередження різних ви дів злочинів [19,с. 542].

В.О. Образцов вказував, що криміналістична методи ка - це розділ криміналістики, система знань про поняття, сутність, зміст цієї частини криміналістики, а також про те, які, на якій підставі, з якою метою, шляхом реалізації яких методів та іншого наукового інструментарію створюються методичні рекомендації, адресовані слідчій практиці, який їх обсяг, структура та зміст [20, с. 375]. На наш погляд, вказані обидві дефініції визначають механізм створення окремих криміналістичних методик, однак не відображають суті самого поняття методики розслідування.

І.А. Возгрін пропонує криміналістичну методику розглядати як комплекс науково обґрунтованих даних і рекомендацій з організації розкриття, розслідування та попередження різних видів злочинів [21, с. 265].

В.Г. Танасевич пропонує розуміти методику розслідування злочинів як систему запропонованих із метою розкриття та попередження злочинів методів, прийомів із послідовного дослідження в процесі розслідування обставин вчинення злочину та викриття осіб, які його скоїли, систему, що спирається на розроблені криміналістикою загальнотеоретичні положення, науково-технічні засоби та криміналістичну тактику [22, с. 92].

В.П. Бахін вважає, що криміналістична методика є системою наукових положень та розроблених на їх основі практичних рекомендацій з оптимального проведення розслідування злочинів [23, с. 3].

Р.С. Бєлкін вказує, що криміналістична методика (методика розслідування окремих видів злочинів, окрема методика) -- це система наукових положень і розроблених на їх основі рекомендацій з організації і здійснення роз слідування та запобігання злочинам [24, с. 101].

Підсумовуючи такі позиції, можна дійти висновку, що в науковій літературі, незважаючи на понятійно-категоріальний апарат, що використовують автори, мето дика розслідування розглядається як джерело інформації, що містить відомості про злочин, а також як певна програма, що передбачає відповідний алгоритм дій уповноважених осіб залежно від наявних вихідних даних, спрямований на швидке та ефективне розслідування кримінальних правопорушень.

Слід вказати на те, що зазначені вище дефініції І.А. Возгріна, В.Г. Танасевича, В.П. Бахіна та Р.С. Бєлкіна поєднує, на наш погляд, фундаментальна концепція визначення методики розслідування як цілісної системи. Система - це множина пов'язаних між собою компонентів певної природи, що впорядковані за відношеннями та мають досить визначені властивості. Ця множина характеризується єдністю, яка виражається в інтегральних властивостях та функціях множини [25, с. 11]. Таким чином, методика розслідування злочинів є системою, яка включає до свого змісту певні елементи, що поєднані між собою відповідними зв'язками. Кожний з елементів системи може розглядатися як складне утворення, тобто підсистема, яка складається з елементів і утворює своє рідну множинність, а зміни стану будь-якої з підсистем призводять до змін стану інших підсистем і до змін стану всієї системи криміналістики в цілому [26, с. 390]. Отже, можна говорити про те, що методика розслідування зло чинів є складною системою, структура якої складається з відповідних підсистем, наприклад криміналістичної характеристики злочину. Однак важливо зазначити, що методика розслідування злочину є елементом системи криміналістики і водночас сама є відповідною підсистемою.

Під час формулювання дефініції методики розслідування слід погодитись із позицією В.В. Тіщенко щодо того, що термін «криміналістична методика розслідування злочинів» лише умовно передає сутність змістовного навантаження, що існує в понятті «методика». У криміналістичній методиці розслідування розробляються й рекомендуються до використання не лише певні методи, а й положення, які стосуються криміналістичної характеристики відповідної категорії злочинів, типових слідчих ситуацій, стратегічних і тактичних завдань розслідування, висування і перевірки слідчих версій, організаційних за ходів, напрямів взаємодії слідчого з іншими учасниками розслідування тощо [26, с. 21].

Висновки

Отже, методика розслідування невиконання судового рішення є підсистемою системи криміналістики, яка складається із взаємопов'язаних елементів, що містять дані про відповідний злочин, а також рекомендації щодо програми дій уповноважених осіб, стосовно оперативного та ефективного розслідування, а також попередження кримінального правопорушення, що передбачене ст. 382 КК України.

Список використаних джерел

1. Якимов И.Н. Криминалистика: руководство по уголовной технике и тактике. М., 1925 (переиздано в 2007 г.). 496 с.

2. Яблоков Н.П. Криминалистика: природа и система. М.: Юристъ, 2005. 174 с.

3. Криміналістика: підручник/за ред. П.Д. Біленчука. 2-ге вид., випр. і доп. К.: Атіка, 2001. 544 с.

4. Образцов В.А. Криминалистика: модели средста и технологи раскрытия преступлений. М., 2004. 400 с.

5. Шмонин А.В. Методология криминалистической методики: монография. М.: Юрлитинформ, 2010. 377 с.

6. Журавель В.А. Напрями вдосконалення криміналістичних методик розслідування злочинів. Криміналістика у протидії злочиннос ті: тези доповідей наук.-практ. конф. (Київ, 16 жовтня 2009 р.). Видання присвячене 45-річчю кафедри криміналістики Київського націо нального ун-ту внутрішніх справ. К., 2009. С. 42-47.

7. Коновалова В.О. Методика розслідування злочинів: оптимальні системи слідчих дій. Вісник Академії правових наук України. 2005. иЯБ: http://dspace.nulau.edu.Ua/bitstream/123456789/5074/1/Konovalova_155.pdf.

8. Гармаев Ю.П. Теоретические основы формирования криминалистических методик расследования преступлений. Иркутск: ИЮИ ГП РФ, 2003. 342 с.

9. Щур Б.В. Теоретичні основи формування та застосування криміналістичних методик: монографія. X.: Харків юридичний, 319 с.

10. Белкин Р.С. Курс криминалистики: частные криминалистические теории: в 3-х томах. М.: Юристъ, 1997. Т. 2. 464 с.

11. Падей А.С. Аналіз принципів криміналістичної методики: теоретичний та практичний аспект. Юридичний науковий електронний журнал. 2014. ІІКІ.: ЬПр:/Лммл/.І5ЄІ.огд.иа/4_2014/4_2014.рсИ#раде=209.

12. Коновалова В.О. Ефективність реалізації алгоритмів у методиці розслідування злочинів. Правові засади підвищення ефективнос ті боротьби зі злочинністю в Україні: матер, наук. конф. (Харків, 15трав. 2008 р.), X.: Право, 2008. С. 170-172.

13. Тіщенко В.В. Наукові засади розробки криміналістичних методик розслідування. Актуальні проблеми держави і права. 2007. ІІКІ.: http://www.apdp.in.ua/v32/03.pdf.

14. Меглецкий Г.Н. К вопросу о принципах криминалистической методики. Криминалистические аспекты совершенствования доказывания при расследовании преступлений: труды Акад. МВД РФ. Москва: Изд-во Акад. МВД РФ, 1992. С. 140-149.

15. Возгрин И.А. Криминалистическая методика расследования преступлений. Минск: Высш. школа, 1983. 215 с.

16. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений: текст лекций. Харьков: Юрид. Ин-т, 1976. 28 с.

17. Шмонин А.В. Методология криминалистической методики: монография,М.: Юрлитинформ, 2010. 175 с.

18. Великий тлумачний словник української мови / уклад. В.Т. Бусел. К., Ірпінь, 2003. 780 с.

19. Криминалистика: учебник/отв. ред. Н.П. Яблоков. 3-є изд., перераб. идоп. М.: Юристъ, 2005. 781 с.

20. Образцов В.А. Криминалистика: учебник. М.: Юридическая литература, 1995. 592 с.

21. Возгрин И. А. Общие положения криминалистической методики: криминалистика: в 3 т. Т. 1: История, общая и частные теории / под ред. Р.С. Белкина, В.Г. Коломацкого, И.М. Лузгина. М.: Акад МВД РФ, 1995. 290 с.

22. Танасевич В.Г. Теоретические основы методики расследования преступлений. Советское государство и право. 1976. № 6. С. 90-94.

23. Бахин В.П. Криминалистическая методика:лекция. Киев, 1999. 53 с.

24. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. 2-е изд. доп. М.: МегатронХХІ, 2000. 150с.

25. Тюхин В.С. Отражение, системы, кибернетика. М.: Наука, 1972. 256 с.

26. Белкин Р.С. Курс криминалистики: вЗт. Т.1. Общая теория криминалистики. М. Юристъ, 1997. 408 с.

27. Тіщенко В.В. Криміналістичні технології в теорії і практиці розслідування. Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. Одеса: Юрид.літ., 2008. Вип. 44. С. 21-26.

Размещено на Allbest.ru