Огляд місця події при розслідуванні фактів одержання неправомірної вигоди у сфері вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Огляд місця події при розслідуванні фактів одержання неправомірної вигоди у сфері вищої освіти

Ганна Щербакова,

головний науковий співробітник відділу досліджень проблем ювенальної юстиції Науково-дослідного інституту Національної академії прокуратури України,

радник юстиції, кандидат юридичних наук, доцент

Корупція у сфері вищої освіти, як, утім, і в будь-якій іншій сфері суспільних відносин, є особливо негативним та небезпечним явищем для держави.

Студенти, які навчаються у вищих навчальних закладах (ВНЗ), -- майбутні працівники всіх життєво важливих сфер нашого суспільства. Корупція підриває віру в освіту як цінність. Тому важливим є викорінення корупційних проявів, наявних і під час вступу до ВНЗ, і в процесі навчання у них. Отримання вищої освіти у молоді має бути зумовлено прагненням здобути знання і вміння, необхідні для майбутньої професії, а не мотивоване тільки одержанням диплома. На заваді такій мотивації серед молодих людей (абітурієнтів, студентів, курсантів і слухачів вищих спеціалізованих навчальних закладів) стає поширеність корупційних проявів, що сприяє переконанню -- усе можливо придбати за гроші, зокрема і диплом про вищу освіту.

Згідно з даними, оприлюдненими відділом зв'язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України, за поточний рік за результатами прокурорських перевірок було відкрито чотири кримінальні провадження за фактами одержання неправомірної вигоди у сфері вищої освіти. Цей показник може видаватися незначним, водночас слід враховувати, що корупція в будь-якій сфері, у тому числі й освітянській, має латентний характер.

В юриспруденції проблемі боротьби з корупцією завжди приділялася особлива увага. Це питання висвітлено, зокрема, у роботах багатьох видатних учених- криміналістів, серед яких: Т. Аверьянова, О. Баєв, В. Бахін, Р. Бєлкін, В. Гавло, В. Гончаренко, А. Дулов, В. Корж, В. Кузьмичов, В. Лисиченко, В. Лукашевич, Г. Матусовський, М. Салтевський, М. Селіванов, В. Тищенко, В. Шепітько, М. Яблоков та інші. Окремі аспекти проблематики протидії корупції в сфері вищої освіти розглядалися у наукових працях А. Богданова [1], С. Юхачева [2], А. Осипяна [3], Г. Морозова [4], Л. Сенчукова, О. Гегечкори [5], В. Стретовича [6], В. Коробова [7], О. Піщуліної [8].

Однак, незважаючи на такий великий науковий доробок, окремі аспекти протидії корупції, питання особливостей огляду місця події (ОМП) за фактами одержання неправомірної вигоди в сфері освіти детально не висвітлено в українському науковому просторі. Крім того, після набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України) запроваджено новий порядок кримінального провадження, зазнали суттєвих змін вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема й ОМП. У зв'язку з цим потребують переосмислення процесуальні та тактичні особливості проведення цієї слідчої (розшукової) дії в умовах дії КПК України.

Зрозуміло, що для успішної боротьби зі злочинністю та її профілактики корупційної спрямованості необхідним є комплекс заходів, що реалізуються державою. Серед таких заходів вагоме значення має виявлення, закріплення фактів корупції, їх розслідування та притягнення до відповідальності відповідних осіб.

Результативність розслідування цієї категорії злочинів, як і більшості інших видів злочинів, залежить від своєчасного та якісного проведення ОМП. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 214 КПК України ОМП є слідчою (розшуковою) дією, яка у невідкладних випадках може бути проведена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проведення ОМП повинно відповідати кримінальним процесуальним правилам, зокрема тим, що містяться в ст. 237 КПК України (щодо можливості залучення спеціалістів та інших осіб до участі у проведенні цієї процесуальної дії), та іншим процесуальним вимогам. Спеціаліст залучається для допомоги слідчому чи прокурору в застосуванні технічних засобів огляду, виявленні та вилученні об'єктів під час огляду; фіксації ходу ОМП та його результатів за допомогою технічних засобів; надання пояснень слідчому щодо особливостей та певних властивостей об'єктів, що оглядаються; проведення за допомогою спеціальних засобів попередніх експрес-досліджень знайдених об'єктів; консультування щодо правильного поводження із ними; упакування виявлених об'єктів; правильного опису в протоколі огляду вилучених предметів; проведення вимірювання, складання планів, креслень тощо. Під час забезпечення процесуальної вимоги (ч. 7 ст. 223 КПК України) щодо обов'язкової присутності понятих при проведенні слідчих (розшукових) дій не є доцільним залучати як понятих родичів підозрюваного, працівників правоохоронних органів, осіб, заінтересованих у результатах кримінального провадження, а також тих, хто

перебуває у службовій підпорядкованості особи, підозрюваної у вчиненні злочину (студенти, колеги), оскільки на них може чинитися тиск.

Доцільно зауважити, що таке суспільно небезпечне діяння, як «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди», передбачено ч. 1 ст. 354 КК України. Згідно із Законом України від 18 квітня 2013 року № 221-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» було внесено зміни до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (абз. 7 ч. 1 ст. 1), а також у Кримінальний кодекс України (примітки до статей 354, 364--1), дефініцію «неправомірна вигода» викладено у новій редакції. Відповідно до цих змін під «неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав». Таке визначення охоплює як матеріальну, так і нематеріальну вигоду.

При розслідуванні фактів одержання неправомірної вигоди у сфері вищої освіти основними завданнями ОМП є: виявлення предметів і документів (неправомірна вигода, статути ВНЗ, посадові інструкції, накази керівника вищого навчального закладу тощо); встановлення характеру й обставин вчинення злочину; виявлення причин і умов, що сприяли його скоєнню, а також висунення криміналістичних версій стосовно осіб, причетних до його вчинення.

Під час висунення версій про осіб, причетних до його вчинення, слід враховувати обставини вчинення злочину, а також те, що рівень поширеності корупційних проявів у освітянській сфері достатньо високий. У вчиненні таких злочинів може бути задіяно багато осіб: від науково- педагогічних працівників до вищого керівництва ВНЗ, працівників міністерств і відомств. При цьому такий вид кримінального правопорушення може вчинюватися на різних етапах (складання вступних іспитів до ВНЗ, семестрових іспитів, поточного оцінювання, заліків, вирішення питань про безоплатне навчання тощо). Найчастіше ОМП дає можливість слідчому отримати відомості про особистість злочинця й ознайомитися з обстановкою, у якій було вчинено це кримінальне правопорушення [9, 177].

Усі розроблені у криміналістиці загальні положення тактики підготовки та проведення ОМП актуальні і щодо вказаної категорії злочинів, водночас наявні й певні особливості, на які потрібно звертати увагу.

Як свідчить практика, у таких кримінальних провадженнях простежується тісна взаємозалежність між часом передачі-одержання неправомірної вигоди, часом проведення ОМП й кількістю виявлених слідів злочину. Тому доречно здійснювати ОМП у невеликий проміжок часу після передачі-одержання неправомірної вигоди, у такому випадку огляд буде найбільш результативним. Крім того, ще на стадії підготовки до проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії щодо цієї категорії злочинів важливо вжити заходів стосовно охорони місця події з метою недопущення проникнення сторонніх осіб, які будуть прагнути знищити сліди злочину.

За результатами дослідження 170 архівних проваджень за фактами корупції в освітянській сфері, проведеного О. В. Нікітіною, найбільш характерним місцем вчинення такої категорії злочинів є: службове приміщення -- у 81,8 % випадків; прилегла територія до місця роботи або місця проживання підозрюваної в одержанні неправомірної вигоди особи -- 15,8 % випадків; транспортний засіб -- 1,2 % випадків; місця проживання підозрюваного у вчиненні цього виду злочину (працівника навчального закладу) -- 0,6 % випадків; інші місця (зупинка громадського транспорту, магазин, кафе, ресторани) -- 0,6 % випадків [11, 110].

Зважаючи на викладене, умовно можна виділити такі основні об'єкти ОМП при розслідуванні фактів одержання неправомірної вигоди в сфері вищої освіти: місце проведення підготовчих дій до вчинення злочину, місце передачі-одержання неправомірної вигоди та місце затримання учасників цього злочину, також у деяких випадках це може бути місце приховання слідів вказаного злочину.

Щоб уникнути втрати найважливіших слідів злочину, доцільно використовувати ексцентричний спосіб ОМП, що проводиться від центру до периферії. При цьому відправним пунктом огляду безпосередньо буде місце передачі-отримання неправомірної вигоди. Якщо вона відбувалася в будівлі, це буде певне відокремлене приміщення (найчастіше -- робочий кабінет, під час огляду якого доречно звертати увагу на: робочий стіл; книжкові шафи й інші меблі, розташовані у приміщенні, де можуть бути знайдені сліди злочину); якщо ж певна місцевість, це -- її ділянка, де відбулася передача- отримання неправомірної вигоди; якщо транспортний засіб, то -- його салон. Після цього оглядаються прилеглі приміщення, навколишня місцевість. Якщо передача-одержання неправомірної вигоди відбулася у громадському місці, слідчому необхідно під час проведення ОМП вміти виділити сліди злочину від загальної кількості слідів, що не належать до вказаної кримінальної події. Варто також звернути увагу на те, що сліди злочину можуть бути виявлені під час огляду особистих речей підозрюваного (зокрема, його сумки, портфелю) тощо.

У тих випадках, коли місце вчинення злочину та затримання підозрюваної особи в одержанні неправомірної вигоди не збігаються, центрів огляду, відповідно, буде два. Доречним є огляд території та об'єктів на шляху від місця передачі- отримання неправомірної вигоди до місця затримання підозрюваної особи (осіб). Це дасть змогу виявити сліди прихованого або викинутого предмета неправомірної вигоди, частин його упаковки, документів тощо.

Якщо під час розслідування виникне необхідність у проведенні огляду житла чи іншого володіння особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, то згідно з положеннями ч. 2. ст. 237 КПК України такий огляд має здійснюватися відповідно до процесуальних правил, передбачених для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Крім того, корисно, на наш погляд, залучити до проведення ОМП особу, яка добровільно заявила про вимагання неправомірної вигоди від неї, тому що вона може вказати на місце розташування об'єктів огляду, предмета неправомірної вигоди тощо.

Доречно зазначити, що під час огляду необхідно застосовувати такі додаткові способи фіксації проведення цієї слідчої (розшукової) дії, як: фотографування, відеозйомка, що дасть змогу детально відобразити обстановку місця події й характерних ознак окремих об'єктів, виявлених під час огляду. Варто застосовувати можливості цифрової фотозйомки, що при збільшенні картинки може дати чітке уявлення про ознаки предметів, які оглядаються. Якщо у процесі проведення оперативно-тактичної комбінації «Затримання на місці злочину» використовувалися спеціальні хімічні засоби, необхідно при ОМП використовувати ультрафіолетовий освітлювач, щоб установити наявність слідів на предметах, одязі чи тілі підозрюваного.

Під час огляду вказаних об'єктів можуть бути виявлені предмети або документи, що підтверджують факт вчинення цього виду злочину, зокрема, документи, які свідчать про взаємовідносини між злочинцями: офіційні документи (залікові книжки з виставленими оцінками, екзаменаційні відомості, направлення на складання заліків, іспитів, письмові роботи студентів (наприклад, контрольні, дипломні); чорнові записи викладача; журнали відвідування, успішності, записні й телефонні книжки, власне предмет неправомірної вигоди і його упакування тощо.

Не слід недооцінювати значення конверта, пакувального паперу чи іншого упакування, адже на них можуть знаходитися записи, що вказують на те, кому належить цей предмет, хто і коли його передав. Якщо навіть жодних подібних записів на упакуванні немає, за умови виявлення в підозрюваної у вчиненні цього злочину особи частини пакувального матеріалу, в який було загорнуто предмет хабара, за допомогою криміналістичної експертизи можна встановити, що це -- частини цілого. Крім того, на них також, імовірно, будуть відбитки пальців осіб, причетних до злочину [12, 167]. Необхідно звертати увагу і на предмети, у яких перебувала неправомірна вигода на момент виявлення (книга, записна книжка, гаманець), предмети зі слідами барвника, використаного в ході проведення оперативно-тактичної комбінації «Затримка на місці злочину» (книги, шафи, портфелі, столи, стільці тощо).

Під час загального огляду необхідно оглянути територію, установити межі огляду і відзначити об'єкти та предмети, які йому підлягають. Далі оглядається вся ділянка території та вказується, зокрема, перелік об'єктів, розташованих на ній, їх взаєморазтошування, відстань між об'єктами. Після цього варто переходити до детального огляду виявлених предметів або слідів. Так, у процесі огляду прилеглої території до місця роботи або проживання особи, яка підозрюється в одержанні неправомірної вигоди, слідчий може виявити й вилучити: сліди ніг, транспортних засобів; недокурки від сигарет; обривки обгорткового паперу, в який раніше міг бути упакований предмет неправомірної вигоди.

Для встановлення обставин одержання неправомірної вигоди у сфері вищої освіти слідчий використовує криміналістичний аналіз виявлених слідів злочину. неправомірний вигода освіта слід злочин

Типовими слідами вказаних видів кримінальних правопорушень є такі.

Матеріальні сліди злочину: 1) сліди від хімічного порошку, наявні на предметі неправомірної вигоди, його упакуванні, відкритих частинах тіла підозрюваної особи (їхнє вилучення проводиться шляхом змивів на ватні тампони з поверхонь долонь і пальців рук); 2) сам предмет неправомірної вигоди; 3) документи, що вказують на взаємини між злочинцями: екзаменаційні й залікові відомості, журнали відвідування і успішності осіб, які навчаються, висновок керівника дипломного проекту, курсової роботи, чорнові записи щодо навчання конкретної особи, залікові книжки тощо; 4) аудіо- або відеозапис зустрічі злочинців, під час якої відбувалася попередня домовленість про передачу-одержання неправомірної вигоди, і фіксація самого процесу отримання неправомірної вигоди.

Ідеальні сліди злочину: 1) показання свідків, які беруть участь у тактичній комбінації «Затримання на місці злочину» як поняті; 2) показання оперативних працівників, які беруть участь у тактичній комбінації «Затримання на місці злочину»; 3) показання свідків вчинення злочину.

Усі виявлені сліди підлягають фіксації, вилученню й упакуванню відповідно до положень ч. 5 ст. 237 КПК України, а також із використанням прийомів і способів, розроблених криміналістикою. Особливо обережно необхідно вилучати та впаковувати помічені гроші, сліди маркувальної речовини з рук підозрюваної особи. При цьому необхідно користуватися чистими гумовими рукавичками, ватними тампонами, пакетами, упаковку яких потрібно розкривати та виймати їх з неї лише при зверненні уваги понятих та самого підозрюваного на цілісність упаковки, відсутність на ній та руках особи, яка здійснює ці дії, маркувальної речовини.

З метою результативного проведення ОМП при розслідуванні фактів одержання неправомірної вигоди у сфері вищої освіти слід прагнути уникати:

-- докладної реєстрації всіх слідів, виявлених на місці події, що навіть не стосуются вказаного кримінального правопорушення;

вузької характеристики в протоколі ОМП індивідуальних особливостей виявлених предметів і документів, які мають доказове значення для розслідування фактів одержання неправомірної вигоди у сфері вищої освіти;

незалучення спеціаліста до проведення ОМП;

обмеженого відображення інформації в протоколі ОМП і додатках до нього (фототаблицях, планах, схемах (наприклад, коли фіксується лише факт вилучення слідів з місця події, а точне -- місце їхнього розташування та спосіб виявлення слідів не визначається));

формального проведення ОМП, недостатнього використання можливостей криміналістичної техніки (незастосування звуко- чи відеозапису й фотографування).

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що своєчасно та якісно проведений ОМП відповідно до вимог КПК України з використанням тактичних прийомів і рекомендацій, розроблених криміналістикою, при розслідуванні фактів одержання неправомірної вигоди в сфері вищої освіти має велике значення. Адже результати вчасно проведеного ретельного огляду дають змогу зібрати речові докази, сприяють розкриттю вказаного виду кримінального правопорушення. Розуміння процесуальних і тактичних особливостей проведення цієї слідчої (розшукової) дії є важливим для слідчого, який проводить досудове розслідування фактів одержання неправомірної вигоди в сфері освіти, а також для прокурора, який здійснює процесуальне керівництво розслідуванням.

Література

Морозов Г. Б. Коррупция в образовании: мифы и реалии нормативного правового характера / Г. Б. Морозов // Педагогическое образование в России. -- 2010. -- № 2. -- С. 149--159.

Сенчукова Л .О. Коррупция в высшем образовании: причины, последствия, механизмы противодействия [Электронный ресурс] / Л. О. Сенчукова, О. Н. Гегечкори // Изв. КГТУ -- 2009. -- № 16. -- Режим доступа: http://www.klgtu.ru/ru/magazine/2009_16/22.doc

Стретович В. Коррупция в высших учебных заведениях / В. Стретович // Прозрачность и коррупция в системе высшего образования: сб. м-ов конф. --

Коробов В. Социологический диагноз распространения коррупции в высших учебных заведениях / В. Коробов // Прозрачность и коррупция в системе высшего образования: сб. м-ов конф. -- С. 112-116.

Пищулина О. Коррупция в высшем образовании / О. Пищулина // Прозрачность и коррупция в системе высшего образования: сб. материалов конф. -- С. 117-121.

Кирюшина О.М. Предварительное расследование по делам о взяточничестве: дисс. ... канд. юрид. наук / О.М. Кирюшина. -- М., 1997. -- 204 с.

Геселев О.В. Сучасні проблеми криміналістики: навч. посіб. / Геселев О. В., Присяжнюк І. І., Соколова Я.А., Щербакова Г. В. -- К.: Національна академія прокуратури України; Кіровоград: МПП «Антураж А», 2012. -- 424 с.

Никитина Е.В. Обстоятельства, подлежащие установлению, как элемент частной методики расследования взяточничества в сфере образовательной деятельности / Е. В. Никитина // Преемственность и новации в юридической науке: м-лы науч. конф. адъюнктов и соискателей (28 марта 2007 г.). -- Омск: Омск. акад. МВД России, 2007. -- Вып. 3. -- С. 109--111.

Когутич І.І. Криміналістика: особливості методики розслідування окремих видів злочинів: текст лекцій / І. І. Когутич. -- Львів: Тріада плюс, 2006. -- 456 с.Размещено на Allbest.ru