Актуальні питання правової регламентації безпечності та якості органічної сільськогосподарської продукції

Обґрунтування необхідності вдосконалення чинного законодавства щодо правил та методів виробництва органічної продукції. Відмінні особливості показників якості та безпечності органічної сільськогосподарської продукції та показників традиційної продукції.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.11.2018
Размер файла 22,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання правової регламентації безпечності та якості органічної сільськогосподарської продукції

Одним із сучасних світових напрямів і способів реалізації політики сталого розвитку сільського господарства є функціонування органічного сільськогосподарського виробництва, яке виступає запорукою забезпечення високого рівня безпечності та якості аграрної продукції, охорони природного середовища і розвитку сільської місцевості.

За статистичними даними, внутрішній споживчий ринок органічних продуктів в Україні оцінюється у 18 млн євро, а експортний потенціал - у 50 млн євро. Станом на 2017 рік кількість операторів органічного ринку досягла 400 одиниць порівняно із 2016 роком, коли їхня кількість становила 284 [1]. Однією із головних причин таких швидких темпів зростання можна вважати підвищення попиту на органічну продукцію, яка має більш високі показники безпечності та якості порівняно із традиційною сільськогосподарською продукцією.

Втім правове регулювання відносин у зазначеній сфері нині орієнтується переважно на законодавство Європейського Союзу через недосконалість вітчизняного.

Саме тому належне унормування відносин з якості та безпечності органічної сільськогосподарської продукції має ключове значення в аграрно-правовій науці.

Стан опрацювання. Теоретико-правові питання регулювання безпечності та якості сільськогосподарської продукції склали коло наукових інтересів низки дослідників у галузі аграрного права, зокрема: С.І. Бугери, В.М. Єрмоленка, В.П. Жушмана, В.С. Кайдашова. Проблематика формування правової регламентації виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції стала предметом наукових досліджень М.Я. Ващишин, Х.А. Григор'євої, Т.В. Курман, С.М. Романко, А.М. Статівки, В.Ю. Уркевича та ін. Проте ці роботи стосуються лише окремих питань органічного виробництва. Аналізу правових проблем забезпечення безпечності та якості органічної сільськогосподарської продукції в літературі належної уваги приділено не було.

Метою статті є дослідження проблем правової регла-ментації відносин у сфері забезпечення безпечності та якості органічної сільськогосподарської продукції.

Терміни «якість» та «безпечність» сільськогосподарської продукції відіграють важливу роль у понятійному апараті аграрного права. Проте слід відзначити, що, незважаючи на численні дослідження у цій сфері, не вироблено уніфікованого визначення вказаних категорій.

Як зазначає М.Б. Ємельянова, багатогранність категорії «якість продукції» зробила її однією з головних категорій різних наук - технічних, природничих, суспільних. Посилення їх зв'язку, об'єднання зусиль стало необхідною передумовою для вирішення завдань оптимізації якості продукції й управління нею, кожна наука розглядає якість у своєму аспекті [2, с. 137]. Цілком погоджуючись із комплексним підходом до питання якості сільськогосподарської продукції, яке враховувало б різні її аспекти, - технічні, економічні, біологічні, екологічні тощо, необхідно відзначити важливість визначення цієї категорії в юридичному аспекті. При цьому під якістю сільськогосподарської продукції має розумітися сукупність її суттєвих споживчих властивостей, які відповідають вимогам, визначеним у нормативно-технічній документації, що затверджені у встановленому порядку уповноваженими державними органами чи передбачені умовами договору.

Наголошуючи на специфічності сільськогосподарської продукції, В.С. Кайдашов зазначає, що якість - це те, що характеризує певну річ, те, що робить цю річ тим, чим вона є [3, с. 22]. Виходячи з цієї тези, суттєвими властивостями органічної сільськогосподарської продукції є такі, що характеризують саме її і дають можливість відокремити її, наприклад, від традиційної сільськогосподарської продукції, як-то: екологічність, натуральність, відсутність консервантів або інших хімічних речовин, ГМО та ін. Відповідність указаним властивостям має бути підтверджена сертифікатом. Ця ознака має правовий характер, адже закріплена у законах, підзаконних актах, технічних регламентах.

У дослідженні питання якості органічної сільськогосподарської продукції важливого значення набуває врахування конкретних потреб споживача. Суттєвою споживчою властивістю такої продукції є її природність, відсутність неорганічних складників. Купуючи таку продукцію, споживач розраховує на більш високі показники якості.

Таким чином, можна відзначити, що за формулювання змісту правової категорії «якість органічної продукції» має враховуватися як об'єктивний складник - закріплення вимог щодо якості в спеціальних нормативно-правових актах, стандартах та іншій технічній документації, підтвердження дотримання вимог сертифікатом відповідності, так і суб'єктивний - здатність задовольнити потреби споживача саме в натуральній (екологічно чистій) продукції.

Як підкреслює В.М. Єрмоленко, серед усіх наявних показників якості сільськогосподарської продукції най-суттєвішою, найважливішою з точки зору можливостей впливу на здоров'я та життя людини є її безпечність, що в загальному вигляді полягає у відсутності загрози шкідливого впливу цієї продукції, сировини та супутніх матеріалів на організм людини [4, с. 124]. А.М. Рабінович навіть зазначає, що безпечність продукції є передумовою її якості, аргументуючи це тим, що, якщо товари не є безпечними для споживача, то питання щодо їх якості взагалі не може виникати, оскільки вони є завідомо шкідливими для життя та здоров'я людини, а отже, є неякісними. Вони в такому разі мають шкідливу, негативну якість (злоякісність) [5, с. 106].

Виробництво безпечної сільськогосподарської продукції є одним із засобів забезпечення як продовольчої, так і загалом національної безпеки держави. На думку С.М. Романко, екологічну безпеку сільськогосподарської продукції також можна характеризувати через стан суспільних відносин, що виникають з приводу виробництва, переробки, реалізації сільськогосподарської продукції, за якого необхідно забезпечувати право споживача на екологічно безпечну сільськогосподарську продукцію та на безпечне навколишнє середовище, що досягається шляхом встановлення в чинному законодавстві вимог про раціональне природокористування у галузі сільськогосподарського виробництва, про заходи забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та створення системи спеціально уповноважених органів державної влади для контролю за реалізацією вимог [6, с. 10].

У загальному розумінні сільськогосподарська продукція не має становити жодних або може становити прийнятні ризики для споживача за умов використання такої продукції за призначенням. Це означає, що виробник гарантує відсутність ризиків (або їх допустимий рівень) лише за умови дотримання правил її споживання.

Що ж стосується органічної сільськогосподарської продукції, то з урахуванням більш суворих вимог до її безпечності під час виробництва та обігу вона не має становити жодних ризиків для споживача за умов використання такої продукції за призначенням. Очевидно, що максимально допустима концентрація шкідливих або неорганічних речовин в органічній продукції не може перевищувати рівня, що відповідає природному вмісту. Крім того, безпечність органічної продукції має характеризуватися відсутністю шкідливого впливу не лише на споживача, а й на навколишнє середовище. Тобто врахування впливу цих об'єктів одне на одного має суттєве значення у з'ясуванні поняття безпечності органічної сільськогосподарської продукції.

Провідна роль у нормативно-правовому забезпеченні питань безпечності та якості харчових продуктів належить ЄС, де безпечність харчових продуктів визнається одним із головних пріоритетів політики. Регламентом №178/2002 Європейського парламенту і Ради ЄС від 28.01.2002 визначено загальні принципи продовольчого права ЄС [7].

Ці принципи закладено в основу національного законодавства держав-членів ЄС і вони є орієнтиром для держав, що знаходяться на шляху євроінтеграції. Відповідно до п. 14 ст. З Регламенту небезпекою визнається дія біологічних, хімічних або фізичних процесів у харчовому продукті або кормовому засобі, що може спричинити негативний вплив на здоров'я. Статтею 14 Регламенту «Вимоги до безпечності харчових продуктів» зазначено, що харчові продукти вважаються небезпечними, якщо вони: шкідливі для здоров'я; непридатні для споживання людиною в їжу.

Слід зазначити, що законодавство ЄС чітко відмежовує питання безпечності харчових продуктів від їх якості. Державне регулювання, закріплене на законодавчому рівні у регламентах, директивах та інших документах європейських органів управління, стосується лише безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини. Додержання встановлених законодавчими актами вимог є обов'язковим, а їх порушення тягне за собою юридичну відповідальність. Ці вимоги охоплюють санітарно-гігієнічні норми для операторів харчового ринку, систем контролю, побудованих на принципах НАССР, та захист інтересів споживачів і надання їм можливості робити компетентний вибір харчових продуктів, які вони споживають. Водночас якість продуктів харчування належить до сфери компетенції виробника і здійснюється за допомогою стандартів управління якістю, які стосуються управління на рівні компанії та відрізняються від інших стандартів, в яких регламентуються вимоги до етикетування та маркування, а також самого продукту або виробничих процесів [8, с. 78]. Отже, цілком очевидно, що дуже важливо за нормативного формулювання змісту понять якість та безпечність органічної сільськогосподарської продукції приділяти увагу розмежуванню цих понять, виділяти специфічні ознаки, які відповідають їх суті.

Що стосується вітчизняного законодавства, то загальним законом, який визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, є Закон України від 23 грудня 1997 р. в редакції Закону від 22 липня 2014 р. «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» [9], проте в ньому чітко не встановлено, які саме показники визначають поняття якості та якими мають бути формалізовані показники цих характеристик, як не визначена і сама категорія «якість харчової продукції».

Окремими показниками якості харчового продукту Закон визнає показники та/або властивості харчового продукту, що застосовуються для виконання одного або кількох завдань: відокремлення традиційного харчового продукту від інших харчових продуктів; інформування споживачів про властивості харчового продукту, зокрема шляхом його маркування. Таке визначення дає змогу зробити висновок про те, що показники якості органічної сільськогосподарської продукції мають бути відмінними від показників звичайної, традиційної продукції і носити чітко визначений нормативний зміст.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону безпечним харчовим продуктом визнається харчовий продукт, який не справляє шкідливого впливу на здоров'я людини та є придатним для споживання. Спеціальний Закон України від 03 вересня 2013 р. «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» [10] не містить визначення поняття «безпечність органічної продукції», що можна вважати прогалиною законодавства з огляду на більш широкий зміст безпечності органічної сільськогосподарської продукції порівняно із традиційною, який не обмежується впливом лише на здоров'я людини.

Вирішення проблем правової регламентації якості та безпечності органічної сільськогосподарської продукції має комплексний характер, потребує врахування особливостей кожної галузі сільськогосподарського виробництва, здійснення контролю за безпечністю та окремими показниками якості на всіх етапах виробництва, переробки, зберігання, транспортування і реалізації такої продукції. Ефективність правового регулювання якості та безпечності органічної сільськогосподарської продукції зумовлюється також врахуванням закономірностей природних законів. Крім того, на переконання С.І Бугери, визначальним для вдосконалення правового регулювання якості сільськогосподарської продукції є врахування базових чинників виробництва, передусім наявності нерозривного, взаємодоповнюючого зв'язку: «якість ґрунту» - «якість продукції рослинництва» - «якість продукції тваринництва». Саме чітка правова регламентація правовідносин, що виникають у результаті складної взаємодії базових чинників, які формують кінцеву якість сільськогосподарської продукції, дають змогу реалізувати поширену в багатьох розвинених країнах ідею забезпечення якості сільськогосподарської продукції «від лану до столу» [11, с. 325].

В основі органічного сільськогосподарського виробництва лежить використання родючості ґрунтів з певними якісними показниками, отже, якість продукції тісно пов'язана з якістю землі. Саме тому земельні ділянки, на яких вирощується органічна сільськогосподарська продукція, потребують особливого правового режиму. Як зауважує Т.В. Курман, вони мають відповідати певним вимогам щодо рівня їх забруднення шкідливими речовинами і пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо [12, с. 116]. При цьому науковець наголошує на необхідності відмежування зон органічного землеробства. Придатність земель для виробництва органічної продукції визначається ст. 23 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», а порядок оцінки придатності земель визначається та затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте нині такий нормативно-правовий акт не прийнятий, що залишає окремі аспекти правового режиму зазначених земель не врегульованими. На думку М.В. Шульги, в основу оцінки придатності мають бути покладені не лише показники якості ґрунтів і рослин, а й віддаленість відповідних земель від джерел забруднення (насамперед, від промислових підприємств, об'єктів, які можуть забруднювати довкілля токсичними та небезпечними викидами, а також від автомобільних доріг) та вміст забруднюючих речовин у ґрунті [13, с. 70].

З огляду на вищевикладене, логічно запропонувати створення буферних зон із визначенням їх мінімальної ширини, якими б посіви органічної сільськогосподарської продукції відмежовувалися від об'єктів шкідливого впливу, закріпивши вказані нормативи у спеціальному законодавстві.

Формування якості органічної продукції відбувається під впливом технологічних заходів, умов і вимог, що ставляться до процесів її вирощування. Сільськогосподарська продукція набуває властивостей органічної лише внаслідок дотримання правил виробництва такого виду продукції. Разом із тим слід погодитися з думкою С.І. Бугери, що вирішення проблеми якості сільськогосподарської продукції лише через суто організаційно-технологічний напрям не забезпечить необхідного результату, оскільки мета виробника і потреби споживача цього виду продукції через низку причин (передусім економічних) не завжди співпадають. Єдиним чинником впливу при цьому може виступати лише правове регулювання та відповідне законодавче забезпечення, що формує правове поле діяльності у цьому секторі економіки і враховує його особливості. Вчений переконаний у необхідності комплексного, структурованого законодавчого акту, який би системно регулював питання якості сільськогосподарської продукції, зокрема і органічної [11, с. 323].

Статтею 1 Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» передбачено, що на всіх етапах органічного виробництва мають застосовуватися методи, принципи та правила, ви-значені цим Законом для отримання натуральної (екологічно чистої) продукції. В іншому разі таку продукцію не можна вважати органічною.

Однак ст. 17 Закону містить досить неоднозначні винятки з правил виробництва органічної продукції та/або сировини, наявність яких дає змогу відійти від передбачених цим же Законом методів і принципів, і використовувати у разі виробництва органічної продукції неорганічні речовини, що звичайно може вплинути на її якість та безпечність. Пунктом 2 ч. 4 ст. 17 така можливість передбачена у випадках, коли «негативний вплив неорганічних речовин на здоров'я і якість життя людей або тварин є мінімальним». При цьому слід зауважити, що зі змісту Закону випливає, що отримана у такий спосіб продукція буде визнана органічною, адже не виключає сертифікацію.

З огляду на невизначеність і оціночний характер формулювання «мінімальний негативний вплив», вбачається доцільним виключення цього положення з п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону. Те саме стосується і ч. 6. ст. 17: «Виробники органічної продукції (сировини) зобов'язані зводити до мінімуму використання традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду та за доцільності обмежувати її використання у часі».

Пунктом 3 ч. З ст. 17 допускається можливість використання традиційної продукції (сировини) та продукції (сировини) перехідного періоду у разі, якщо це є необхідним для забезпечення доступу до інгредієнтів сільськогосподарського походження, якщо такі інгредієнти або їх альтернативи недоступні на ринку в органічній формі. Вважаємо, що під недоступністю на ринку можна розуміти також фінансову неспроможність виробника органічної продукції придбати більш дорогі органічні інгредієнти, тому більш вдалим було б формулювання «відсутність на ринку».

Крім того, ч. 2 ст. 17 визначає, що «допустимі обсяги та перелік неорганічної продукції, речовин, продукції, отриманої в перехідний період, які можуть у виключних випадках використовуватися під час виробництва органічної продукції (сировини), за кожною з категорій продукції, речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України». Вважаємо, що ця норма також потребує конкретизації і Законом мають бути встановлені гранично допустимі норми використання неорганічних речовин, у межах яких і буде визначатися Кабінетом Міністрів України. Пунктами 9-11 ст. 24 Закону передбачена можливість отримання сертифіката в разі, якщо не всі інгредієнти сільськогосподарської продукції є органічними, а коли їхня концентрація коливається в межах від 95% до 90%. Напевно, в межах цих обсягів (5-10%) і можуть встановлюватися гранично допустимі норми неорганічних речовин в органічній сільськогосподарській продукції. Причому це мають бути не будь-які неорганічні речовини, а лише ті, що містяться у переліку дозволених в органічному виробництві. На наше переконання, маркування такої продукції має здійснюватися диференційовано, з урахуванням її неорганічного вмісту. Потребує нормативної регламентації також єдиний національний перелік дозволених та заборонених в органічному виробництві речовин.

Суттєвою вадою законодавства у сфері виробництва та обігу органічної продукції та сировини є те, що воно здебільшого приділяє увагу питанням, пов'язаним із порядком набуття статусу виробника органічної сільськогосподарської продукції, його обліку і державній реєстрації, а також визначенню компетенції суб'єктів державної влади у цій сфері, і майже залишає поза увагою аспекти якості та безпечності органічної продукції, що ускладнює її відмежування від традиційної за якісними показниками.

Невирішеними залишаються питання розроблення вітчизняних стандартів та систем сертифікації органічної продукції, вдосконалення контролю за її якістю, визначення відповідальності за порушення органічного законодавства.

Зважаючи на те, що належне правове забезпечення якості та безпечності органічної сільськогосподарської продукції розглядається як засіб забезпечення прав громадян на безпечні для життя і здоров'я харчові продукти і як одне із пріоритетних завдань сталого сільськогосподарського виробництва, необхідно вдосконалити відповідний правовий механізм його реалізації.

Список використаних джерел

сільськогосподарський законодавство органічний безпечність

1. Органічне виробництво в Україні: реалії та перспективи. ІІКІ.: 1і((р:// \«\«\«/вІісІев1іаге.пе (/ТагавКи(оуіу/вв-72695482

2. Емельянова М.Б. Качество продукции как правовая категория. Правовые проблемы управления качеством продукции на базе стандартизации и метрологического обеспечения: Всесоюз. науч.-практ. конф. (18-19 окт. 1978 г. Свердловск). Свердловск, 1979. С. 137-139.

3. Кайдашов В.С. Організаційно-правові засади безпечності та якості сільськогосподарської продукції: дис. канд. юрид. наук:

12.0. 06. X., 2012. 217 с.

4. Єрмоленко В. Категорія «сільськогосподарська діяльність» у аграрному праві. Підприємництво, госп-во і право. 2007. №4. С. 124-129.

5. Рабінович А. Право людини на якісні продукти харчування: нормативно-юридичний механізм його забезпечення в Україні (загальна характеристика). Підприємництво, госп-во и право. 2006. №8. С. 105-109.

6. Романко С.М. Економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.06. Нац. аграр. ун-т. К., 2008. 24 с.

7. Про встановлення загальних принципів і вимог законодавства про харчові продукти, створення Європейського органу з безпеки харчових продуктів і встановлення процедур у питаннях, пов'язаних із безпекою харчових продуктів: Регламент (ЄС) Європейського парламенту і Ради №178/2002 від 28.01.2002. иЯ!- : Ийр:// о1б. vet.gov.ua/int-coop/EU_requirement

8. Брулевич В.В. Безпечність харчових продуктів за законодавством України та Європейського союзу. Судова апеляція. 2016. №2 (43). С. 78-82.

9. Відомості Верховної Ради України. 2014. №41-42. Ст. 2024.

10. Відомості Верховної Ради України. 2014. №20-21. Ст. 721.

11. Бугера С.І. Якість сільськогосподарської продукції: проблеми удосконалення вітчизняного законодавства на основі міжнародного досвіду. Актуальні проблеми правового регулювання аграрних, земельних, екологічних та природоресурсних відносин в Україні: колективна монографія/ відп. ред. Т.Є. Харитонова, І.І. Каракаш. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2018. 425 с.

12. Курман Т.В. Органічне сільське господарство: поняття та правові засади. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Вип. 4. Том 1. С. 113-117.

13. Шульга М.В. Правовые основы использования земель для ведения органического земледелия в Украине. Приоритетные направления развития экологического, земельного и аграрного права: матер. Респ. круглого стола, приуроч к юбилею проф. Т.И. Макаровой (г. Минск, 30 марта 2017 г.). Минск: Изд. Центр БГУ, 2017. С. 70-72.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Проблеми забезпечення якості сільськогосподарської продукції та продовольства. Дослідження стану забезпечення якості та безпечності сировини та продуктів харчування в Україні. Державна політика щодо контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів.

    статья [20,2 K], добавлен 19.09.2017

  • Стан продовольчої безпеки країни: соціальні та економічні наслідки. Місце та роль сільськогосподарського виробництва в економіці України. Загальна характеристика договірних відносин. Договірні відносини щодо реалізації сільськогосподарської продукції.

    реферат [16,0 K], добавлен 13.03.2010

  • Договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції. Здійснення збуту вироблених і виготовлених продуктів харчування та сільськогосподарської сировини в Україні. Сторони в договорі контрактації. Відповідальність сторін за невиконання зобов'язань.

    курсовая работа [45,3 K], добавлен 05.04.2015

  • Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції. Сторони та предмет договору контрактації. Зміст та виконання домовленостей. Характеристика основних обов'язків господарства та заготівника. Відповідальність сторін за порушення договору.

    курсовая работа [36,0 K], добавлен 03.12.2014

  • Поняття та загальна характеристика ліцензування обігу алкогольної продукції. Особливості видачі ліцензії на право здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкоголем. Стан законодавчої бази та державний контроль у сфері обігу алкогольної продукції.

    дипломная работа [106,8 K], добавлен 26.08.2010

  • Загальна характеристика ліцензування і порядок обороту алкогольної продукції на території України. Особливості видачі ліцензії на право торгівлі алкогольною продукцією. Аналіз законодавства і державне регулювання сфери обороту алкогольної продукції.

    дипломная работа [107,1 K], добавлен 11.01.2011

  • Склад злочину в галузі стандартизації, якості продукції, метрології і сертифікації. Характеристика адміністративної відповідальності за порушення норм в цій сфері. Міжнародний досвід адміністративно-правового забезпечення стандартизації та сертифікації.

    контрольная работа [29,8 K], добавлен 09.11.2013

  • Особливості аграрно-правового регулювання договірних відносин у сільському господарстві та класифікація зобов'язань. Поняття контрактації щодо реалізації сільськогосподарської продукції. Ознаки нормативної координації ринку зерна і заставних закупівель.

    реферат [31,1 K], добавлен 29.03.2011

  • Функції державного управління в сфері захисту прав споживачів щодо якості продукції (товарів, рoбiт, послуг). Реалізація права споживачів на придбання товару належної якості. Відповідальність за порушення прав споживачів. Захист прав споживачів в Україні.

    реферат [26,0 K], добавлен 11.10.2014

  • Дослідження особливостей законодавства Європейського Союзу у сфері вирощування та перероблення сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива. Аналіз векторів взаємодії законодавства України із законодавством Європейського Союзу у цій сфері.

    статья [28,0 K], добавлен 17.08.2017

  • Вивчення основних передумов, причин виникнення та форм держави і права. Відмінні риси теорій походження держави: теологічної, історико-матеріалістичної, органічної, психологічної, теорії насильства та договірного походження держави (природно-правової).

    курсовая работа [44,0 K], добавлен 18.11.2010

  • Основні моменти процедури приймання товару. Етапи процесу прийняття товару покупцем. Особливості приймання товару за кількістю та за якістю. Головні пункти, які необхідно вказати в акті про недостачу продукції. Особливості приймання імпортних товарів.

    реферат [30,7 K], добавлен 20.06.2011

  • Особливості системи права й системи законодавства англо-американської правової сім’ї. Спільні і відмінні риси правотворчої та правозастосовної діяльності англійської й американської правової системи. Особливості регламентації публічного, приватного права.

    курсовая работа [511,1 K], добавлен 16.11.2015

  • Необхідність активізування на дослідження визначальних засад інституту правочину. Рекомендації щодо підвищення ефективності розгляду даної категорії справ та вдосконалення чинного законодавства. Правочин як юридичний факт. Правова природа гарантії.

    статья [33,2 K], добавлен 14.08.2013

  • Загальні та відмінні риси цивільної та адміністративної відповідальності. Особливості цивільної та адміністративної відповідальності за порушення чинного законодавства України в галузі електроенергетики. Державне регулювання енергетики в Україні.

    дипломная работа [4,1 M], добавлен 02.07.2020

  • Сучасні методи фізико-хімічного аналізу якості промислових та продовольчих товарів на базі експертних лабораторій та лабораторій контролю якості. Особливості технологій виробництва товарів на підприємствах. Інструментальні методи контролю якості товарів.

    отчет по практике [1,5 M], добавлен 26.05.2015

  • Дослідження правової специфіки умов визнання особи безробітною відповідно до чинного законодавства. Вікові обмеження, відсутність роботи та доходу, неможливість підшукати підходящу роботу, наявність психологічної мотивації, реєстрація в центрі зайнятості.

    статья [26,5 K], добавлен 17.08.2017

  • Стабільність як умова ефективності законодавства України про кримінальну відповідальність. Структура чинного Кримінального Кодексу України. Основні недоліки чинного КК та пропозиції щодо його удосконалення. Застосування кримінально-правових норм у країні.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 12.08.2016

  • Огляд основних проблем оцінювання якості взаємодії громадськості з органами виконавчої влади. Аналіз підходів до процесу покращення функціонування механізмів їх співпраці. Визначення показників ефективності діяльності органів виконавчих установ у ЗМІ.

    статья [17,5 K], добавлен 17.08.2017

  • Теорії, які пояснюють причини виникнення держави, складність процесів походження держави. Характеристика теологічної, патріархальної, олігархічної, органічної, класово-матеріалістичної (марксистської), договірної теорій виникнення держави та влади.

    реферат [24,0 K], добавлен 20.05.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.