Культурні цінності як об’єкти спадкового права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Культурні цінності як об'єкти спадкового права

Мартинюк Т.М.

У статті досліджуються питання, пов'язані із законодавчим визначенням культурних цінностей як об'єктів цивіль-них правовідносин. Порівнюється зміст термінів «культурні цінності» й «культурна спадщина». Звертається увага на проблеми, що виникають у спадкуванні культурних цінностей та об'єктів культурної спадщини.

Ключові слова: спадкування, культурні цінності, культурна спадщина, пам'ятка археології, матеріальні культур-ні цінності, нематеріальні культурні цінності як об'єкти спадкових правовідносин.

В статье исследуются вопросы, связанные с законодательным определением понятий культурных ценностей как объектов гражданских правоотношений. Сравнивается содержание терминов «культурные ценности» и «куль-турное наследование». Обращается внимание на проблемы, возникающие в наследовании культурных ценностей и культурного наследия.

Ключевые слова: наследование, культурные ценности, культурное наследие, памятка археологии, материаль-ные культурные ценности, нематериальные культурные ценности как объекты наследственных правоотношений. культурний цінність спадщина законодавчий

The article deals with the issues related to the legal definition of cultural values as objects of civil legal relations. Compares the meaning of terms “cultural values” and “cultural heritage”. Attention is drawn to the problems inherent in the inheritance of cultural property and objects of cultural heritage.

Key words: inheritance, cultural values, cultural heritage, cultural values as objects of inherited legal relationships.

Постановка проблеми. Своєрідними об'єктами цивільних, у тому числі й спадкових, правовідносин є культурні цінності. Неоднорідність культурних цінностей породжує труднощі у визначенні їх сут-ності. Підтвердженням цього є наявність широкого спектру поглядів науковців на це питання та нео-днозначність його законодавчого визначення.

Об'єкти правовідносин неоднорідні. їх поді-ляють на матеріальні й нематеріальні. Матеріаль-ними є ті об'єкти, з яких складається майно. Від-повідно до ст. 190 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, майном як особливим об'єктом уважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. нематеріальними об'єктами визна-ються результати інтелектуальної, творчої діяль-ності, інформація, особисті немайнові блага (ст. 199,

ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 201 ЦК України) [1]. Поряд із цим чинним законодавством не передбачено чіткого переліку об'єктів культурних цінностей, які можуть бути успадковані. У зв'язку з цим у практичному застосуванні виникає низка труднощів, подолати які можна за допомогою застосування теоретичних роз-робок і внесення відповідних змін до чинного зако-нодавства України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зна-чний внесок у розвиток теми культурних цінностей, культурної спадщини зроблений такими дослідни-ками, як В.І. Акуленко, О.В. Басай, І.А. Бірюков, А.О. Гелич, ТВ. Дуденко, С.З. Заремба, В.ф. Зер- ховська, Т.Г. Каткова, ТВ. Курило, В.В. Максимов, Н.І. Мінаєва, О.А. Менська, О.І. Мельничук, І.В. Пер-вушин, А.О. Романюк та ін.

Виділення невирішених раніше частин загаль-ної проблеми, яким присвячується стаття. Проте питання культурних цінностей як об'єктів спадку-вання не були предметом спеціального правового дослідження.

Формулювання цілей статті. Саме тому метою статті є виокремлення серед культурних цінностей тих об'єктів, які можуть входити до складу спадко-вої маси, аналіз проблем, з якими стикаються під час спадкування культурних цінностей, які не врегульо-вані нормами чинного законодавства.

Виклад основного матеріалу. Звернемо увагу лише на один аспект названої проблеми, а саме на законодавчу різноманітність понятійного апарату, пов'язаного з культурними цінностями. Почнемо з того, що в ст. ст. 13, 346, 352, 417, 576 ЦК України законодавець застосовує термін «культурна спад-щина», а в ст. ст. 319, 343, 727 цього ж Кодексу - тер-мін «культурні цінності» [1].

У спеціальних законах, призначених регулю-вати суспільні відносини, пов'язані з культурними цінностями, теж відсутня однозначність. Так, від-повідно до ст. 1 закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21 вересня 1999 р., культурні цінності визначаються як об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне й наукове значення та підлягають збереженню, відтворенню й охороні відповідно до законодавства України [2].

Натомість, згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р. № 1805-III (далі - Закон), культурна спадщина визна-чається як сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів, якими є визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їх частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної куль-тури та археологічної спадщини), інші природні, при-родно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мис-тецького, наукового чи художнього поглядів і збере-гли свою автентичність [3].

Перелік вищезазначених об'єктів свідчить, що до культурної спадщини зараховано нерухомі й пов'язані з ними рухомі речі, іншими словами, ті, що є матеріальними об'єктами. Але пам'яткою куль-турної спадщини буде лише той матеріальний об'єкт, який узято на державний облік або підлягає зане-сенню до переліку об'єктів культурних цінностей.

Необхідно звернути увагу й на те, що на держав-ний облік беруться не лише нерухомі та пов'язані з ними рухомі об'єкти. Так, відповідно до п. 2 Поста-нови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України» від 12 серпня 1992 р. № 466, до культурних пам'яток, що підлягають реє-страції, зараховано також унікальні акти держав-ності, важливі архівні матеріали, кіно- й фотодо-кументи, старовинні рукописи, рідкісні друковані видання, інші об'єкти, що становлять виняткову цінність з погляду історії, культури, етнології чи науки [4]. Отже, названі пам'ятки хоча й не пов'язані з нерухомістю, але фактично прирівняні до пам'яток культурної спадщини.

до об'єктів культурної спадщини також можуть бути зараховані нематеріальні культурні цінності. Наприклад, у список ЮНЕСКО внесено Петриків- ський розпис; козацькі пісні Дніпропетровщини; у національному переліку знаходяться Косовська мальована кераміка; Кроловецьке переборне тка-цтво; пісенна традиція села Лука Києво-Святошин- ського району Київської області [5].

Указана законодавча непослідовність негативно впливає й на спадкові відносини, об'єктом яких є культурні цінності, щонайменше потребує одер-жання відповіді на такі питання:

1) які з матеріальних культурних цінностей не можуть бути об'єктами спадкування;

2) чи можна успадкувати нематеріальні куль-турні цінності;

3) чи немає протиріччя в застосуванні законо-давцем термінів: «культурна спадщина» як над-бання людства; «спадщина» як об'єкт спадкових правовідносин.

Відповідаючи на перше питання, необхідно звер-нути увагу на те, що, згідно зі ст. 17 Закону, пам'ятка культурної спадщини, крім пам'ятки археології, може перебувати в державній, комунальній або при-ватній власності. У зв'язку з тим що пам'ятки архе-ології не підлягають приватизації, вони не можуть бути й об'єктами спадкування.

До пам'яток археології належать рештки жит-тєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могиль-ники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскальні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх боїв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що міс-тяться під земною поверхнею та під водою, є невід-творним джерелом інформації про зародження й роз-виток цивілізації (ч. 2 ст. 2 закону).

з наведеного переліку пам'яток археології видно, що ними можуть бути як нерухомі об'єкти, так і рухомі речі. Якщо зарахування нерухомих археоло-гічних пам'яток до речей, які не підлягають прива-тизації, не викликає заперечень, то про рухомі речі, що пов'язані з нерухомими, цього сказати не можна. Й ось чому. По-перше, у Законі зазначено, що такі рухомі предмети повинні бути пов'язані з нерухо-мими об'єктами й міститися під земною поверхнею або під водою. Якщо до цієї вимоги Закону підійти з позиції ст. 178 ЦК України, то названі рухомі речі повинні перебувати в стані статики та не переходити від одних осіб до інших, ст. 2 Закону фактично зара-хувала рухомі речі, пов'язані з пам'ятками археоло-гічної спадщини, до речей, вилучених із цивільного обороту. Ураховуючи значення таких речей для піз-нання витоків, розвитку і становлення національної історії та культури, законодавець у процесі нор-мування поведінки учасників правовідносин хоча й забороняє самовільно добувати такі речі з-під поверхневого шару ґрунту чи з-під води, у випадках, передбачених законом, зобов'язує особу, яка зна-йшла рухомі речі, пов'язані нерухомими об'єктами культурної спадщини (антропогенні, антропологічні, палеозоологічні, палеоботанічні та інші об'єкти, що мають культурну цінність), передати їх на постійне зберігання установі, зазначеній у законі, для зане-сення до державної частини Музейного фонду Укра-їни (ч. 2 ст. 35 Закону). Бувають випадки вилучення таких речей і незаконними копачами для продажу на чорному ринку. У всякому разі названі рухомі об'єкти втрачають значення «пов'язаних» із неру-хомим об'єктом і не є такими, що перебувають під земною поверхнею чи під водою й за певних умов можуть входити в склад спадкового майна.

варто мати на увазі й те, що специфіка рухо-мих речей, пов'язаних з об'єктами археологічної спадщини, полягає не в матеріальному їх зв'язку з нерухомою пам'яткою. До них важко застосувати правила ст. ст. 186, 187, 188 ЦК України. Вони не перебувають у співвідношенні між собою як головна річ і належність. Вони не є складовими частинами речі й не належать до складних речей.

їх специфіка проявляється в уявній, придуманій людьми, залежності від нерухомих об'єктів археоло-гічної спадщини. В основі такого уявлення лежать духовні нематеріальні цінності, завдяки яким люди хочуть бачити своїх предків особами високої куль-тури чи звитяги.

Отже, об'єктами спадкування не можуть бути пам'ятки, які не підлягають приватизації, перелік яких затверджується Верховною Радою України;

нерухомі археологічні об'єкти; рухомі предмети, що не втратили зв'язку з археологічними об'єктами.

Якщо ж рухома річ вилучена з археологічної пам'ятки й утратила з нею зв'язок, вона може пере-бувати у приватній власності фізичної особи та вхо-дити до складу спадщини.

У зв'язку з тим що нематеріальні об'єкти у вигляді інтелектуальної творчої діяльності (ст. 199 ЦК Укра-їни) за своєю правовою природою поділяються на

1) особисті немайнові блага (ст. 420 ЦК України);

2) майнові об'єкти (ст. 424 ЦК України); 3) об'єкти духовної культури, під час формування відповіді на друге питання необхідно врахувати вимогу ст. 1219 ЦК України, за якою до складу спадщини не входять осо-бисті немайнові права як нематеріальні блага.

Що ж до майнових прав інтелектуальної творчої діяльності, то вони хоча й входять до складу нема-теріальних об'єктів, але мають свою специфіку. По-перше, право на культурну цінність і культурна цінність як об'єкт правовідношення - не одне й те саме. Так, відповідно до ст. 446 ЦК України, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності спливає через сімдесят років, що підліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього зі співавторів, який пережив інших спі-вавторів. Після закінчення строку чинності майно-вих прав інтелектуальної власності на твір він може вільно та безперешкодно використовувати будь-якою особою (ст. 447 ЦК України). Отже, твір як немате-ріальний результат права інтелектуальної власності може бути об'єктом права як державної, комуналь-ної, так і приватної власності.

По-друге, у разі втрати авторського права на результат творчої діяльності такий результат утра-чає зв'язок з інтелектуальною власністю, є об'єктом права власності особи, у власності якої перебуває. У разі смерті фізичної особи-власника він перехо-дить до інших осіб за правилами спадкування.

По-третє, результат творчої діяльності хоча й пориває зв'язок з правом інтелектуальної власності його творця, але залежно від закладеної в ньому духовної цінності не втрачає значення для розвитку культури суспільства.

Необхідно також звернути увагу й на те, що деякі нематеріальні цінності в силу своєї природи (звичаї, традиції тощо) не можуть перетворитися в майнові об'єкти, а є складниками лише духовної спадщини народу й аж ніяк не пов'язані із цивільно-право-вими спадковими відносинами. Можливо, саме в такому розумінні прихований ключ для розкриття змісту законодавчих термінів «культурна спад-щина» і «спадщина» як сукупності майнових прав та обов'язків, що належали померлому.

Висновки. Отже, об'єкти культурної спадщини включають матеріальні й нематеріальні культурні цін-ності, які, у свою чергу, в одному й тому самому законі законодавцем розглядаються як тотожні поняття. Як би там не було, варто згадати думку професора І.В. Котюка, що законодавцю не варто без достатніх підстав одному терміну надавати різні значення [6].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Цивільний кодекс України від 16.02.2003 № 435-У URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

2. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон України від 21.09.1999 № 1068^У URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14.

3. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 08.06.2000 № 1805-Ш. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/1805-14/page3.

4. Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання, затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України № 466. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/466-92-%D0%BR

5. Офіційній сайт ЮНЕСКО. URL: http://whc.unesco.org/en/statesparties/ua.

6. Голос України. 11.01.2018. URL: http://www.golos.com.ua/edition_archive.

7. Голос України. 01.04.2017. URL: http://www.golos.com.ua/edition_archive.

Размещено на Allbest.ru