Прийняття рішення у дисциплінарній справі як одна із стадій дисциплінарного провадження відносно адвоката

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прийняття рішення у дисциплінарній справі як одна із стадій дисциплінарного провадження відносно адвоката

У статті розкривається правова природа стадії прийняття рішення у дисциплінарній справі відносно адвоката. Звертається увага на наявні недоліки і прогалини правового регулювання вказаної стадії та пропонуються можливі шляхи їх усунення. Робиться висновок, що український законодавець повинен детальніше визначити повноваження дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за ре-зультатами розгляду дисциплінарного провадження відносно адвоката, зокрема, щодо можливих випадків закриття такого провадження.

Ключові слова: адвокат, адвокатська діяльність, дисциплінарна відповідальність адвоката, прийняття рішення у дисциплінарній справі.

В статье раскрывается правовая природа стадии принятия решения по дисциплинарному делу в отношении адвоката. Обращается внимание на имеющиеся недостатки и пробелы правового регулирования указанной стадии и предлагаются возможные пути их устране-ния. Делается вывод, что украинский законодатель должен более детально определить полномочия дисциплинарной палаты квалифи-кационно-дисциплинарной комиссии адвокатуры по результатам рассмотрения дисциплинарного производства в отношении адвоката, в частности, возможных случаев закрытия такого производства. дисциплінарний адвокат правовий

Ключевые слова: адвокат, адвокатская деятельность, дисциплинарная ответственность адвоката, принятие решения по дисципли-нарному делу.

In this article explores the legal nature of the stage of deciding on a disciplinary case against a lawyer. Attention is drawn to the existing short-comings and gaps in the legal regulation of this stage and suggests possible ways to eliminate them. It is concluded that the Ukrainian legislator should define in more detail the powers of the disciplinary chamber of the Qualification and Disciplinary Commission of the Bar on the results of considering the disciplinary proceedings against the lawyer, in particular, the possible cases of closure of such proceedings.

Key words: lawyer, advocacy, disciplinary liability ofthe lawyer, decision-making on disciplinary matters.

Актуальність теми. Предметом нашого наукового до-слідження неодноразово була правова природа дисциплінар-ної відповідальності адвоката в цілому [1; 2; 3, с. 584-614], і процедури притягнення його до відповідальності зокрема.

В контексті даного дослідження одним з найактуальніших питань - є з'ясування сутності стадій дисциплінарного про-вадження відносно адвоката. Водночас, здійснивши комп-лексний аналіз правової природи таких основних стадій дисциплінарного провадження відносно адвоката, як: про-ведення перевірки відомостей про дисциплінарний про-ступок адвоката [4], порушення дисциплінарної справи [4], розгляд дисциплінарної справи [6], а також такої факульта-тивної - оскарження рішення у дисциплінарній справі [7], поза нашою увагою залишилась така завершальна стадія, як прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Актуальність даної теми проявляється, по-перше, в необхідності комплексного дослідження сутності всіх стадій дисциплінарного провадження відносно адвоката, по-друге, в тому, що стадія прийняття рішення по справі є завершальною стадією процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а наявність суттєвих недоліків правового регулюванні, зокрема, що стосуєть-ся детального визначення повноважень дисциплінарної палати КДКА, може фактично повністю нівелювати при-значення всієї процедури притягнення його до такої від-повідальності.

Аналіз наукових публікацій. Теоретико-правові і практичні проблеми визначення сутності процедури при-тягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, в тому числі і стадії прийняття рішення у дисциплінарній справі, була предметом досліджень ряду науковців. Серед вчених, які досліджували окремі аспекти даної проблеми, доцільно виокремити праці В.К. Аулова, Ю.П. Гармаєва, М.М. Дорфмана, Ю.С. Кручиніна, А.С. Савича, Ю.М. Ту- ганова, Д.П. Фіолевського та інших.

Метою даної статті є дослідження сутності стадії прийняття рішення у дисциплінарній справі відносно адвоката. Основними завданнями є: розкриття право-вої природи та значення стадії прийняття рішення у дисциплінарній справі; аналіз норм національного та зарубіжного законодавства, що регулюють це питання; дослідження повноважень дисциплінарної палати КДКА за результатами розгляду дисциплінарного провадження відносно адвоката, та подальше виявлення недоліків та прогалин правового регулювання, що стосуються такої стадії дисциплінарного провадження, як прийняття рі-шення у дисциплінарній справі.

Виклад основного матеріалу. Завершальною стадією дисциплінарного провадження, відповідно до ст. 37 Зако-ну України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» [8], є стадія прийняття рішення у дисциплінарній справі. Так, ч. 1 ст. 41 цього Закону передбачено, що за резуль-татами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата КДКА приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисци-плінарного проступку і застосування до нього дисциплі-нарного стягнення або про закриття дисциплінарної спра-ви. Передбачаючи можливість винесення таких двох видів рішень (про закриття дисциплінарної справи або ж про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення), український законодавець не конкретизує повноваження дисциплінарної палати щодо їх прийняття.

Слушною в такому випадку була норма п. 36 попере-днього Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну ко-місію адвокатури [9], за якою дисциплінарна палата мо-гла закрити дисциплінарну справу, якщо під час розгляду справи переконалася у необґрунтованості притягнення ад-воката до дисциплінарної відповідальності чи в недоціль-ності накладення на нього дисциплінарного стягнення за вчинений ним проступок, або визнала, що вчинене вихо-дило за межі дисциплінарної відповідальності адвокатів.

На нашу думку, з метою недопущення зловживан-ня дисциплінарними палатами своїми повноваженнями потрібно чітко визначати перелік випадків, коли дисци-плінарну справу відносно адвоката може бути закрито. В такому разі, вважаємо, що заслуговує на увагу позиція російського законодавця, який вч. 1 ст. 25 Кодексу про-фесійної етики адвоката [10] досить детально визначає повноваження Ради адвокатської палати суб'єкта РФ (органу, який розглядає дисциплінарну справу відносно адвоката по суті). Отже зазначається, що вказаний орган має право прийняти згідно дисциплінарного провадження низку певних рішень. Ми визначимо і проаналізуємо деякі з них в цій статті.

1. Рішення про наявність в діях (бездіяльності) ад-воката порушення норм законодавства про адвокатську діяльність і адвокатуру та (або) Кодексу професійної ети-ки, про невиконання або неналежне виконання ним своїх обов'язків перед довірителем або адвокатською палатою і про застосування до адвоката засобів дисциплінарної відповідальності.

2. Рішення про закриття дисциплінарного прова-дження щодо адвоката внаслідок відсутності в його діях (бездіяльності) порушення норм законодавства про адво-катську діяльність і адвокатуру та (або) Кодексу профе-сійної етики адвоката.

3. Рішення про закриття дисциплінарного проваджен-ня внаслідок наявності раніше прийнятого висновку ква-ліфікаційної комісії та рішення Ради тієї чи іншої адвокат-ської палати з провадження з тими ж учасниками, з того ж предмета і підстави. Якщо таку обставину буде встанов-лено на стадії порушення дисциплінарної справи, то має прийматися рішення про відмову в порушенні дисциплі-нарної справи, а якщо на стадії прийняття рішення - про закриття дисциплінарної справи.

4. Рішення про закриття дисциплінарного проваджен-ня внаслідок відкликання скарги, подання, звернення або примирення особи, яка подала скаргу, і адвоката.

Щодо українського законодавства, то відповідно до

ч. 2 ст. 53 Правил адвокатської етики [11], під час виник-нення конфлікту між адвокатами кожен з них за можли-вості має вжити заходи мирного врегулювання такого конфлікту. Ми вважаємо, що такі норми українського зако-нодавця мають право на існування, оскільки вони перед-бачають можливість врегулювання конфліктних ситуацій мирним шляхом. До того ж, ми переконані в необхідності закріплення в національному законодавстві норм, які б визначали процедуру примирення адвоката не тільки з ін-шим адвокатом, айз іншими особами.

Але застосування такої підстави для закриття дисци-плінарного провадження повинно відбуватися з певним обмеженням. На нашу думку, дисциплінарна палата КДКА вправі приймати рішення про закриття дисциплінарного провадження відносно адвоката у зв'язку з його прими-ренням із заявником (скаржником) лише у випадку, якщо протиправними діяннями адвоката шкода була заподіяна виключно інтересам такого заявника (скаржника). В тому разі, якщо протиправними діяннями адвоката, які містять ознаки дисциплінарного проступку була заподіяна шкода не тільки інтересам заявника (скаржника), а й інтересам адвокатури в цілому, то застосування такої підстави для закриття дисциплінарного провадження повинно бути неприпустимим. В цьому випадку, примирення адвоката з вказаними особами повинно розглядатися тільки як об-ставина, яка пом'якшує його відповідальність.

Таку ж позицію має і А.С. Савич, який вважає «прин-ципово неправильним припинення дисциплінарної справи лише на підставі волевиявлення заявника та відкликання ним своєї скарги. Крім інтересу заявника існує ще й ін-терес адвокатської спільноти з підтримання необхідного рівня дисципліни серед своїх членів. У разі припинення дисциплінарного провадження, виходить, що адвокатська спільнота ніяк не реагує на нанесення їй репутаційної шкоди, не дає ніякої етичної оцінки неправомірній пове-дінці свого члена» [12].

5. Рішення про направлення дисциплінарного прова-дження кваліфікаційній комісії для нового розгляду. У п. 7.7 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвока-тури регіону [13] та п. 40 Положення про порядок розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката [14] одним з ви-падків, коли розгляд дисциплінарної справи може бути від-кладений або зупинений, вказана необхідність проведення додаткової комісійної перевірки. Виходячи з цього, вважає-мо, що українським законодавцем повинна бути закріплена норма, за якою в особливо складних випадках, коли є по-треба у проведенні додаткової комісійної перевірки, дисци-плінарна палата повинна наділятися повноваженням щодо прийняття рішення про проведення такої перевірки, дору-чивши її реалізацію трьом членам даної палати. До того ж строк, протягом якого буде здійснюватися така додаткова перевірка (на нашу думку, вона повинна здійснюватися в межах 15-денного строку), не повинен враховуватися до за-гального строку розгляду дисциплінарної справи.

6. Рішення про закриття дисциплінарного провадження внаслідок закінчення строків застосування засобів дисци-плінарної відповідальності, якщо це було виявлено в ході розгляду справи Радою адвокатської палати або кваліфіка-ційною комісією. Під час застосування вказаної підстави дисциплінарна палата КДКА повинна врахувати те, що її застосування можливе тільки у разі вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідаль-ності за вчинене ним діяння, яке містить ознаки дисциплі-нарного проступку. У тому разі, якщо у діяннях адвоката відсутні ознаки дисциплінарного проступку, дисциплінар-на палата не повинна вирішувати питання про застосуван-ня вищевказаних строків, а повинна вирішувати питання по суті, а саме: приймати рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження (про закриття дисциплінар-ного провадження) через відсутність у діяннях адвоката порушення норм законодавства про адвокатуру та адво-катську діяльність, порушення Правил адвокатської етики тощо. З таких же позицій виходить і ВКДКА, яка в своєму рішенні № 1-021/2014 від 24 січня 2014 року [15] вказує на те, що використання норми про закінчення строків засто-сування засобів дисциплінарної відповідальності можливе лише у разі вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за поведінку, яка є під-ставою для такої відповідальності.

Щодо чинного національного законодавства, то строк застосування засобів дисциплінарної відповідальності пе-редбачений ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за якою адвокат може бути при-тягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. П. 34 По-переднього Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури [9] передбачалося, що дисциплінарне стягнення до адвоката застосовувалося безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше як через місяць з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці. Вказувалося на те, що дис-циплінарне стягнення не могло бути накладене пізніше ніж через шість місяців з дня вчинення проступку. Отже україн-ським законодавцем було змінене ставлення щодо застосу-вання вищевказаних строків, а саме - було збільшено строк застосування засобів дисциплінарної відповідальності з дня вчинення проступку до одного року, а строк, який об-числювався з дня його виявлення, взагалі було вилучено.

Щодо законодавства інших країн, то і в них про- слідковується різне ставлення щодо порядку реалізації вищевказаних строків застосування засобів дисциплі-нарної відповідальності відносно адвоката. Так, в Росій-ській Федерації зазначені строки передбачені ч. 5 ст. 18 Кодексу професійної етики адвоката, яка вказує на те, що засоби дисциплінарної відповідальності можуть бути застосовані до адвоката не пізніше шести місяців з дня виявлення проступку, не рахуючи часу хвороби адвока-та, знаходження його у відпустці. Засоби дисциплінарної відповідальності можуть бути застосовані до адвоката, якщо з моменту вчинення ним порушення минуло не більше одного року, а за умови триваючого порушення - з моменту його припинення.

Щодо республіки Арменія, то за ст. 22 Закону «Про адвокатську діяльність» від 18 червня 1998 року [16] не допускається притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності після сплину трьох місяців з дня вияв-лення порушення. За законодавством Республіки Білорусь дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше од-ного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку адвоката, не рахуючи періоду тимчасової непрацездат-ності адвоката або перебування його у відпустці. Також вказується на те, що дисциплінарне провадження підлягає припиненню, якщо з моменту вчинення дисциплінарно-го проступку минуло шість місяців, не рахуючи періоду тимчасової непрацездатності адвоката, перебування його у відпустці, часу перебування справи у дисциплінарно-му провадженні, а за результатами перевірки, проведеної компетентними державними органами або іншими орга-нізаціями, - якщо з моменту вчинення дисциплінарного проступку минуло два роки (ч. 1, 2 ст. 23 Закону Респу-бліки Білорусь «Про адвокатуру і адвокатську діяльність в РеспубліціБілорусь» [17]).

Тривалі строки застосування засобів дисциплінарної відповідальності до адвоката передбачені за законодав-ством Австрійської Республіки. Так, параграфом 2 Роз-ділу І (Загальні положення) Федерального закону «Про дисциплінарний закон адвокатів і стажерів адвокатів» від 28 червня 1990 року [18] передбачено, що строк давності притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності складає один рік з моменту відкриття палатою адвокатів дисциплінарного провадження відносно адвоката та п'ять років з моменту вчинення проступку. До того ж потрібно врахувати й те, що на відміну від українського законодав-ства, австрійське передбачає можливість подавати скарги на дії адвоката не тільки будь-яким особам, але ще й ано-німно. Викликає певний інтерес і положення ст. 35 Кодек-су професійної поведінки адвокатів Міжнародного кримі-нального суду [19], за яким, право на подання скарги на неправомірну поведінку адвоката діє протягом п'яти років після припинення дії домовленості на представництво.

Потрібно звернути увагу на те, що деякі науковці вка-зують на можливі негативні наслідки закріплення законо-давцем строків застосування засобів дисциплінарної від-повідальності щодо адвоката (насамперед, через можливі шляхи зловживання для ухилення від такої відповідальнос-ті), та наголошують на необхідності виключити ці норми із законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність. Так, Ю.П. Гармаєв, аналізуючи положення про строки за-стосування засобів дисциплінарної відповідальності, вка-зує «на закладені можливості для різного роду зловживань і способів ухилення від відповідальності. Справа в тому, що на практиці сама процедура дисциплінарного провадження часто займає досить тривалий час. Досить затягнути термі-ни розгляду, наприклад, виїздом у відрядження, і будь-яке рішення про покарання адвоката за межами зазначених строків буде формально неправомірним» [20].

Подібної точки зору дотримується і Ю.С. Кручинін, який, аналізуючи положення згадуваної ч. 5 ст. 18 Ко-дексу професійної етики адвоката, зазначає, що «було б правильніше виключити дану норму, оскільки в дисциплі-нарній практиці адвокатських палат суб'єктів Російської Федерації виникають ситуації, коли дисциплінарне про-вадження відкладається з причин, визнаних Кваліфікацій-ною комісією чи Радою поважними (такими, наприклад, як розгляд цивільної справи за позовом адвоката до заяв-ника, або розгляд по відношенню адвоката кримінальної справи) і в період відкладення розгляду дисциплінарної справи термін притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності може сплинути» [21,с. 23].

На нашу думку, кожна з вказаних позицій науковців має право на існування, проте ми переконані в необхід-ності законодавчого закріплення граничних строків засто-сування засобів дисциплінарної відповідальності адвока-та. Слушною в даному випадку є думка В.К. Аулова, який вказує на те, що «всі перераховані норми, які регулюють терміни притягнення до дисциплінарної відповідальності, за своєю правовою природою не є реабілітуючими, проте, встановивши їх, законодавець виходив з можливості звіль-нення особи від відповідальності, обмежуючи розумним строком період невизначеності положення правопоруш-ника та органів публічної влади, покликаних здійснювати в установленому законом порядку притягнення особи до відповідальності. Такий підхід гарантує одночасне дотри-мання конституційних прав і свобод людини і громадяни-на та інтересів держави, означаючи, що закінчення строку давності притягнення до відповідальності є обставиною, що виключає притягнення особи до відповідальності за вчинене правопорушення» [22, с. 27]. Ми повністю під-тримуємо вказану думку автора і вважаємо, що вста-новлення таких граничних строків застосування засобів дисциплінарної відповідальності щодо адвоката буде ви-конувати тільки роль додаткової гарантії незалежності його професійної діяльності.

Слушною в даному випадку є і думка М.М. Дорфмана, який, вказуючи на відсутність терміну давності при дис-циплінарних порушеннях, що вчиняються адвокатами за законодавством Держави Ізраїль, зазначає, що такий стан речей «створює всілякі складності під час розгляду дис-циплінарних справ». Так, наприклад, ізраїльські адвокати зобов'язані зберігати документи, передані їм клієнтами, протягом п'яти років після закінчення справи. Якщо ж скарга на дії адвоката подається по закінченні 7-10 років, то в таких випадках багато документів просто не зберегли-ся і, природно, вести дисциплінарне провадження в такій ситуації дуже непросто, я б навіть сказав практично не представляєтьсяможливим» [23, с. 149].

Щодо конкретних строків застосування засобів дис-циплінарної відповідальності щодо адвоката, то вважає-мо, що такими мають бути шість місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку та один рік з моменту його вчинення. Водночас до строку в один рік з моменту його вчинення не повинен включатися й строк розгляду дис-циплінарної справи (з метою усунення можливих зловжи-вань, насамперед з боку КДКА).

7. Рішення про закриття дисциплінарного провадження внаслідок малозначності вчиненого адвокатом проступку з вказівкою адвокату на допущене порушення. Такий ви-падок отримав своє розкриття вч. 2 ст. 18 Кодексу профе-сійної етики адвоката, за якою не може тягнути за собою застосування заходів дисциплінарної відповідальності дія (бездіяльність) адвоката, яка формально містить ознаки по-рушення вимог законодавства про адвокатську діяльність і адвокатуру та цього Кодексу, проте в силу малозначності не принижує честь і гідність адвоката, не применшує авторитет адвокатури. Слід звернути увагу на те, що вже згадуваний п. 36 попереднього Положення про кваліфікаційно-дисци-плінарну комісію адвокатури [9] також надавав можливість дисциплінарній палаті закривати дисциплінарну справу, якщо під час розгляду справи вона переконалася у недоціль-ності накладення на адвоката дисциплінарного стягнення за вчинений ним проступок. Ми вважаємо доцільним існуван-ня такої норми і в чинному національному законодавстві, оскільки вона надає можливість звернути увагу адвоката на вчинене ним правопорушення без застосування до ньо-го засобів дисциплінарного впливу. На нашу думку, такий випадок закриття дисциплінарного провадження відносно адвоката повинен застосовуватися тільки за вчинення ним дрібного дисциплінарного проступку, який не завдав шкоди інтересам ані його клієнта, ані адвокатури в цілому, та за на-явності однієї або декількох пом'якшуючих обставин.

8. Рішення про закриття дисциплінарного провадження внаслідок виявлення в ході розгляду Радою або комісією відсутності допустимого приводу для порушення дисци-плінарного провадження. Враховуючи те, що ч. 1 ст. 36 За-кону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» український законодавець, встановив відкритий перелік приводів для порушення дисциплінарного провадження, то можна дійти висновку, що чинне національне законодав-ство не передбачає можливості закриття дисциплінарного провадження за такою підставою. Неодноразово у своїх публікаціях ми звертали увагу на те, що такий перелік при-водів для порушення дисциплінарного провадження, пови-нен бути чітко визначеним (вичерпним) [24, с. ЗО; 25, с. 49; З, с. 755]. А тому звернення особи, яка не буде зазначена в такому переліку, із заявою (скаргою) щодо протиправної, на її думку, поведінки адвоката, повинно розглядатися як недопустимий привід для порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката. В разі встановлення та-кої обставини повинно прийматися рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження, а якщо це буде встановлено вже під час розгляду такого провадження - рі-шення про закриття дисциплінарної справи.

Висновки. Враховуючи вищевказане, вважаємо, що український законодавець повинен більш детально ви-значити повноваження дисциплінарної палати КДКА за результатами розгляду дисциплінарного провадження відносно адвоката, зокрема, щодо можливих випадків за-криття такого провадження, шляхом встановлення перелі-ку випадків та умов для реалізації такого повноваження. На підставі досвіду зарубіжних країн, допускаючи мож-ливі негативні наслідки такого положення, все ж вважає-мо за доцільне існування можливості закриття вказаного провадження внаслідок закінчення строків застосування дисциплінарних стягнень щодо нього (насамперед задля обмеження розумним строком періоду невизначеності ста-новища правопорушника). На нашу думку, такими строка-ми мають бути 6 місяців з дня виявлення дисциплінарно-го проступку та 1 рік з моменту його вчинення (з метою усунення можливих зловживань, зокрема з боку КДКА, до нього не повинен зараховуватися строк розгляду дис-циплінарної справи).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Заборовський В.В. Дисциплінарна відповідальність адвоката: поняття та види. Порівняльно-аналітичне право. 2014. № 4 С. 92-95. икі_: http://pap.in.ua/4_2014/4_2014.pdf (дата звернення: 25.06.2018).

2. Заборовский В.В. Понятие и виды дисциплинарной ответственности адвоката по законодательству Украины и Российской Феде-рации. ВестникОмского университета. Серия «Право». 2014. № 4 (41). С. 174-178.

3. Заборовський В.В. Правовий статус адвоката в умовах становлення незалежної адвокатури України: монографія. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2017. 900 с.

4. Заборовський В.В. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката як початкова стадія дисциплінарного прова-дження щодо адвоката. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2015. Вип. ЗО. Т. 2. С. 173-178.

5. Заборовський В.В. Порушення дисциплінарної справи як одна з основних стадій дисциплінарного провадження відносно адвока-та. Порівняльно-аналітичне право. 2017. № 4. С. 308-311. ІІКІ.: http://pap.in.ua/4_2017/93.pdf (дата звернення: 25.06.2018)

6. Заборовський В.В. Розгляд дисциплінарної справи як одна зі стадій дисциплінарного провадження відносно адвоката. Порівняль-но-аналітичне право. 2018. №1.С. 351-354. ІІКІ.: http://pap.in.ua/1_2018/105.pdf (дата звернення: 25.06.2018).

7. Заборовський В.В. Оскарження рішення у дисциплінарній справі як факультативна стадія дисциплінарного провадження віднос-но адвоката. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: «Право». 2017. Вип. 46. Т. 2. С. 142-147.

8. Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 5 липня 2012 р. № 5076-УІ. Офіційний вісник України. 2012. №62. Ст. 17.

9. Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвока-тури: Указ Президента України від 05 травня 1993 р. № 155/93 (втратив чинність). URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/155/93 (дата звернення: 25.06.2018).

10. Кодекс профессиональной этики адвоката, принят Первым Всероссийским съездом адвокатов 31 января 2003 года. URL: http://www.fparf.ru/ documents/normative_acts/1059/ (дата звернення: 25.06.2018)

11. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року. URL: http://vkdka.org/ wp-content/uploads/ 2017/07/PravilaAdvokatskojiEtiki2017.pdf (дата звернення: 25.06.2018)

12. Савич А.С. Каждый адвокат обязан быть приличным человеком! Новая адвокатская газета. 2012. № 18 (131). URL: http://www.advgazeta.ru/arch/131/931 (дата звернення: 25.06.2018).

13. Про затвердження у новій редакції Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону: рішення РАУ від 17 грудня 2013 р. № 268. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS21753.html (дата звернення: 25.06.2018).

14. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплі-нарну відповідальність, затверджене рішенням РАУ від ЗО серпня 2014 року № 120. URL: http://vkdka.org/wp-content/uploads/2016/07/151. pdf (дата звернення: 25.06.2018).

15. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 січня 2014 р. № 1-021/2014 URL: http://vkdka.org/ rishennya-i-0212014/ (дата звернення: 25.06.2018)

16.06 адвокатуре: Закон Республики Армения от 14 декабря 2004 года. URL: http://www.parliament.am/legislation. php?sel=show&ID=2255&lang=rus (дата звернення: 25.06.2018).

1. Об адвокатуре и адвокатской деятельности в Республике Беларусь: Закон Республики Беларусь от 30 декабря 2011 г. № 334 3. URL: http://www.minjust.by/dfiles/1474252545.doc (дата звернення: 25.06.2018)

2. DasDisziplinarrechtderRechtsanwдlteundRechtsanwaltsanwдrter(DisziplinarstatutfьrRechtsanwдlteundRechtsanwaltsanwдrter-DSt): Bundesgesetz vom 28 Juni 1990. URL: https://www.ris.bka.gv.at/GeltendeFassung.wxe?Abfrage= Bundesnormen&Gesetzesnummer=10002940 (дата звернення: 25.06.2018).

3. Кодекс професійної поведінки адвокатів, затверджений Резолюцією ICC ASP/4/Res.1, прийнятою на 3-му пленарному засіданні 02 грудня 2005 року Асамблеєю держав-учасників Римського статуту Міжнародного кримінального суду. URL: http://www.icc-cpi.int/NR/ rdonlyres/BD397ECF-8CA8-44EF-92C6-AB4BEBD55BE2/140125/ICCASP432Res1_Russian.pdf (дата звернення: 25.06.2018)

4. Гармаев Ю.П. Комментарий к кодексу профессиональной этики адвоката. Подготовлен для системы Консультант Плюс. 2005. URL: http://www.advpalatakem.ru/newsite/pretender/005.php (дата звернення: 25.06.2018)

5. Кручинин Ю.С. Пробелы в регулировании отдельных вопросов дисциплинарного разбирательства в отношении адвокатов. Адво-катская практика. 2010. № 5. С. 19-23.

6. Аулов В.К., Туганов Ю.Н. Пресекательные сроки дисциплинарной ответственности судей как антикоррупционная предпосылка. Российский судья. 2010. № 10. С.24-29.

7. Дорфман М.М. Дисциплинарное производство в отношении адвокатов - опыт израильской коллегии адвокатов. Право и полити-ка. 2006. №3. С. 147-151.

8. Заборовський В.В. Деякі проблемні аспекти ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: «Право». 2014. Вип. 28. Т. 2. С. 27-31. (стаття, фахове видання).

9. Заборовский В.В. Поводы для возбуждения дисциплинарного производства в отношении адвоката по законодательству Украины. Евразийская адвокатура. 2014. № 6 (13). С. 45-50.

Размещено на Allbest.ru