Постановка проблеми. Суспільну небезпеку наркозлочинності та її негативний вплив на суспільне життя в Україні можна усвідомити аналізуючи дані Державної пенітенціарної служби України згідно з якими майже 28 % засуджених, які відбувають покарання в кримінально-виконавчих установах, засуджені за злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів. В свою чергу така ж ситуація і з кримінологічною характеристикою осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчий інспекції [1]. Вказані дані і обумовлюють суспільну небезпеку наркозлочинності та необхідність спільної діяльності всіх суб'єктів з запобігання вказаного негативного суспільного явища.

Для необхідності планування ефективного проведення діяльності з запобігання вчинення досліджуємих злочинів необхідно, проведення попередньої підготовчої діяльності з виявлення осіб, які схильні до вчинення злочинів даного виду, аналізу та дослідження детермінації вказаного суспільного явища [2, с.95].

Аналіз останніх досліджень. Дослідженням особливостей детермінації наркозлочинності займались відомі українські і російські вчені-кримінологи, серед яких важливі аналітичні здобутки і практичні рекомендації в цій галузі належать сучасним українським та російським науковцям, зокрема, Ю.М. Антоняну, О.М. Бандурці, В.В. Василевичу, А.І. Долговій, О.М. Джужі, Т.Л. Кальченко, Ю.Ф. Іванову, В.Г. Пшеничному, М.П. Легецькому, С.М. Корецькому, Я.М. Квіткці, М.С. Хруппі, Д.Й. Никифорчуку, О.М. Стрільціву, В.С. Семенюку та іншим [3, 4, 5,6, 7].

Водночас, проблематика, детермінації наркозлочинності, потребує подальшого наукового дослідженні за умов сучасних змін соціального, економічного та ідеологічно стану суспільства. Саме тому комплексне дослідження причин та умов наркозлочинності в Україні, крізь призму сучасних реалій, з урахуванням досягнень вітчизняної науки, на основі узагальнення правозастосовної практики, вбачається необхідним, актуальним і своєчасним.

Метою даної статті є спроба визначення особливостей макросоціальних та мікросоціальних причин та умов поширення наркоманії в Україні на сучасному етапі державотворення з метою подальшого використання отриманих даних в діяльності з запобігання вказаного негативного явища.

Досліджуючи питання детермінації слід зазначити, що визначення змісту детермінантів, поняття причин та умов злочинності складне і дискусійне. Так, поряд з термінами "причини злочинності", "умови злочинності", "детермінанти злочинності" в наукових джерелах вживаються терміни "обставини" та "фактори" злочинності. Під обставинами вчені розуміють об'єднувальний термін для причин та умов. Слово "фактор" вживається у різних значеннях, а саме: це історична, рушійна сила процесу, що розглядається і визначає його характер, окремі риси; це група причин, які об'єднані якою-небудь головною ознакою; це проста підміна категорій "причина", "умова", "обставини" поняттям "фактор" або "детермінант" [8, с.47].

Разом з тим, не дивлячись на наявність певних суперечливих моментів, можна зробити висновок, що причини злочинності - це сукупність соціальних явищ, процесів, які у взаємодії з обставинами, що виступають як умови, детермінують існування злочинності як соціального явища. Умови не породжують злочинність, а лише сприяють вчиненню злочинів [9, с.93]. Це визначення характерне як для загально-соціальної злочинності, так і для групи злочинів, які пов'язані з незаконним обігом наркотичних речовин, але останні мають свої специфічні особливості.

Специфікою детермінації наркоманії в Україні є те, що кількість причин та умов, які впливають на розвиток незаконного обігу наркотиків, постійно збільшується, змінюються їх якісні характеристики. Тому причини та умови незаконного обігу наркотиків не можна звести до якогось єдиного чинника, існує комплекс причин, несприятливих умов, кожний з яких певною мірою зумовлює розвиток різних видів наркоманії. Поряд з тим існує і їх особливість як на макросоціальному, так і на мікросоціальному рівнях, яку, при дослідженні даної проблематики, необхідно враховувати.

Серед чисельних макросоціальних детермінантів найбільший вплив на молодь має формування і широке розповсюдження в молодіжному середовищі псевдокультури. Все це відбувається на фоні розвалу системи дитячих і молодіжних організацій; різкої зміни соціального статусу - розшарування в суспільстві; ціннісної кризи у суспільстві - втрати життєвих цінностей. Тому, вплив цих причин найбільш інтенсивний на дезадаптованих людей, які є у будь-якому суспільстві, і багато хто з них намагається вживанням наркотиків забутися та врятуватися від реального життя.

Також слід виділити декілька абсолютно нових чинників, зокрема: зміна системи цінностей у поєднанні з ревізією минулого, що призводить до зниження авторитету старшого покоління в очах молоді; низький ступінь релігійності суспільства як основи для етичних і моральних стандартів сім'ї на тлі руйнування етичних концепцій і постулатів часів соціалізму; недостатня інформованість батьків у питаннях формування антинаркотичних установок у свідомості молоді, відсутність емоційного неформального контакту батьків з дітьми, низька готовність до розуміння і ухвалення “дитячих проблем", тощо [10, с.16].

Хоч у нашій країні ухвалені досить суворі закони щодо відповідальності за порушення правил обігу наркотиків, однак, в обхід цих законів, незаконне виготовлення та розповсюдження наркотиків ведуться в широких масштабах. Розповсюджувачів наркотиків, за ради власного збагачення, прагнуть до постійного збільшення своєї клієнтури, втягують до вживання наркотиків здебільшого молодь. Це призводить до постійного зростання наркоманії.

На поширення незаконного обігу наркотиків впливає також поширення асортименту нових синтетичних наркотиків, які розраховані на вживання у розважальних закладах серед молоді.

Розвитку незаконного обігу наркотиків сприяє велика незаконна міграція, поява через це нетрадиційних для деяких регіонів нашої держави наркотиків, наприклад героїн в Україну поставляється вихідцями з Афганістану та Пакистану, які проживають або прямують транзитом через нашу країну. Кодеїноміські препарати часто надходять у країну з емігрантами з Індії та Ірану [11, с.58].

На рівень наркотизму суттєво впливають механізми соціального контролю, до яких належать суспільство, мікросоціальне середовище. Неналежний соціальний контроль призводить до поширення наркотизму.

Проведені нами узагальнення дають змогу виділити найбільш актуальні, на сьогодні, мікросоціальні чинники, які сприяють поширенню наркоманії та незаконного обігу наркотиків в Україні, а саме: труднощі особистого характеру в орієнтації у сучасному бюрократизованому й індустріальному розвиненому суспільстві, пов'язані з психічними навантаженнями; протест проти прийнятих у суспільстві цінностей і норм, що може заміщатися використанням визначених стримуючих мір; труднощі у соціальній адаптації чи нездатність приймати й асимілювати загальноприйняті установки і традиції; невизначена перспектива і страх перед майбутнім, насамперед у галузі освіти та трудової діяльності; суспільні зміни при зміні поколінь і пов'язані з ним конфлікти між поколіннями; труднощі, обумовлені сімейними проблемами і почуттям незахищеності; масове вживання наркотиків завдяки відповідним прикладам і рекламі наркотиків; ефект "групи однолітків" - уперше наркотик вживають, як правило, не ізольовано, а в групі однолітків; помилки у вихованні.

Аналіз перелічених причин свідчить, що вони перебувають в площині соціальних проблем. У розвитку наркоманії відіграє значну роль неправильне виховання дитини, коли формується слабкість, схильність "втікати від труднощів". Особливу тривогу викликає поширення наркоманії серед школярів і студентів [12, с.57]. Однак соціальні причини у виникненні наркоманії не єдині.

На поширення наркоманії та незаконного обігу наркотиків особливо впливає негативна роль мікросоціальних маргінальних груп і негативного лідера. Наркозалежні особи не лише подають негативний приклад, але й втягують до цієї пристрасті новачків. Вони потрібні їм як однодумці з якими вони діляться своїми наркотичними переживаннями, як клієнти, яким збувають наркотики, а також як "кролики", які згодом пробують разову наркотичну дозу нової партії наркотиків.

Проведені нами дослідження вказують на те, що особливу суспільну небезпеку являють собою малі неформальні групи з негативною спрямованістю в складі яких є особи, які раніше відбували кримінальні покарання у виді позбавлення волі та вживають наркотичні речовини. Вказані особи не тільки втягують інших членів групи до вживання наркотичних речовин, а й пропагують, в середовищі групи, злочинну субкультуру, яка, за своїм негативним вмістом, руйнує позитивні соціальні бар'єри та чинники, сприяє "соціальній готовності" людини як до вживання наркотиків так і до вчинення злочинів.

Саме з метою запобігання негативного впливу наркозалежних осіб, які відбували покарання у виправних колоніях, передбачено, в обов'язковому порядку, встановлення за ними адміністративного нагляду, головною суттю якого є, як недопущення подальшої протиправної поведінки засудженого так і зменшення негативного впливу, який він може завдати на оточуючих [13].

Досліджуючи питання детермінанту поширення наркоманії в Україні не можна не звернути увагу на те, що малі неформальні групи, я яких перебуває наркозалежна особа, зводять на унівець примусове лікування від наркоманії [14, с.91].

Міжнародний досвід вказує на необхідність зміни середовища, як необхідної умови припинення вживання наркотиків після застосування заходів як медичного, так і психологічного лікування від наркоманії та алкоголізму. Відсутність скоординованих на це спеціальних державних програм і недостатня діяльність, в цій сфері, громадських організацій породжують не тільки продовження вживання наркотиків наркозалежними особами, а і втягнення ними інших осіб у наркоманію.

Досліджуючи вказані вище причини та умови що детермінують наркозлочинність в Україні, слід вказати, що крім зазначених нами, сучасні кримінологи виділяють декілька груп за спрямуванням.

До найважливіших відносять економічні детермінанти, а саме: системну економічну кризу, яка є наслідком майже повної трансформації легальної економіки у тіньову з відсутністю ефективного контролю за залученням у неї надприбутків, отриманих у результаті незаконного обігу наркотиків; досягнення загрозливо високого рівня безробіття, що продукує для значної частини населення відсутність легальних альтернатив заробітку та схиляння до заняття наркобізнесом; суттєве перевищення доходів від наркобізнесу над легальним сектором економіки, тощо.

Серед соціальних передумов існування незаконного обігу наркотиків необхідно виокремити відсутність дієвої системи соціального, насамперед громадського, контролю, зокрема за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, політичних та громадських діячів, що робить таку діяльність непрозорою.

Політичні детермінанти включають в себе: прорахунки в політиці реформування української держави і суспільства (помилкова ідеологія реформ); гальмування назрілих політичних процесів, що призводять до незавершеності формування політичної системи, повільного розвитку політичної структури та свідомості суспільства. Така ситуація, крім всього іншого, створює сприятливі умови для зловживання владою, прийняття не правових і незаконних рішень та породження наркобізнесу; нерішучість і непослідовність у проведенні суспільних реформ, безсистемне і нерішуче впровадження демократичних засад у різні сфери суспільного життя; відсутність ефективного парламентського та громадського контролю за діяльністю вищих посадових осіб виконавчої гілки влади, у тому числі керівників правоохоронних структур, що здійснюють контроль за обігом наркотиків; відсутність належної політичної волі щодо системної протидії злочинам, пов'язаним з незаконним обігом наркотиків, яка проявляється, зокрема, у безсистемному підході до створення законодавчої бази, допущення недоліків у формуванні та реалізації антинаркотичної політики; недостатню визначеність, непослідовність і неналежну наукову обґрунтованість здійснюваної антинаркотичної політики [15с.142].

Досліджуючи питання детермінації наркоманії, сучасні вчені виділяють ще і безліч інших: організаційно-управлінські детермінанти, правові детермінанти морально - психологічні детермінанти, географічні, тощо.

В якості висновку слід зазначити, що розглянуті загальні причини та умови наркотизації українського суспільства як на мікросоціальному, так і на мікросоціальному рівні вказують на поєднання особливостей підліткового віку, соціального, інформаційного і культурного стану нашої держави. Все перераховане впливає на темпи наркотизації молоді, і відповідно, на наркотизацію всього населення. Отже, основним завданням протидії наркоманії є залучення підлітків та молоді до здорового і суспільно-корисного способу життя шляхом створення відповідних соціально-економічних умов, відкриття соціальних центрів психологічної допомоги та поліпшення їх співпраці з відповідними державними установами, правоохоронними органами, закладами освіти і, насамперед, із сім'ями саме тому, що інститут батьків практично залишається поза увагою, адже він в першу чергу, має брати активну участь у первинній профілактиці наркоманії.

Вивчення факторного комплексу наркозлочинності дозволяє краще усвідомити феномен, який ми досліджуємо, а також розробити заходи запобігання адекватні сучасним реаліям суспільної свідомості.

Література