Безпосередній об’єкт злочину, передбаченого ст. 223-2 Кримінального кодексу України

Аналіз структури суспільних відносин в сфері здійснення депозитарної діяльності. Характеристика прикладів суб’єктів, предмету та соціального зв’язку як змісту таких суспільних відносин. Аналіз об’єкта злочину за ст. 223-2 Кримінального кодексу України.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.12.2018
Размер файла 24,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ОБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 223-2 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

О.Ю. Вітко

аспірант кафедри кримінального права та процесу

ВНЗ «Національна академія управління»

Вітко О.Ю. Безпосередній об'єкт злочину, передбаченого статтею 223-2 Кримінального кодексу України

У статті проаналізована структура суспільних відносин в сфері здійснення депозитарної діяльності. Наводяться приклади суб'єктів, предмета та соціального зв'язку, як змісту таких суспільних відносин. На основі чого, та з урахуванням змін у законодавстві відносно порядку здійснення депозитарної діяльності, автором надається власна точка зору щодо безпосереднього об'єкта злочину за ст. 223-2 Кримінального кодексу України.

Ключові слова: безпосередній об'єкт злочину, цінні папери, депозитарна діяльність, депозитарна система України.

Витко А.Ю. Непосредственный объект преступления, предусмотренного статьёй 223-2 Криминального кодекса Украины

В статье анализируется структура общественных отношений в сфере предоставления эмитентами на письменный запрос инвесторов информации об их деятельности. Приводятся примеры субъектов, предмета и социальной связи, как содержания таких общественных отношений. На основании чего, и с учётом изменений в законодательстве относительно порядка осуществления депозитарной деятельности, автором представлена собственная точка зрения относительно непосредственного объекта преступления по ст.223-2 Криминального кодекса Украины.

Ключевые слова: непосредственный объект преступления, ценные бумаги, депозитарная деятельность, депозитарная система Украины.

Vitko O. Direct object of the crime prescribed by the clause 223-2 of the Criminal Code of Ukraine

In this article the author analyzes the structure of the social relations in the sphere of providing the information by the issuer under written request of the investor concerning their activity. He gives examples of subjects, objects and social interactions as a matter of such social relations. According to the abovementioned and taking into account the amendments in the legislation concerning the procedure of depository activity the author gives his point of view on the direct object of the crime under the clause 223-2 of the Criminal Code of Ukraine.

Key words: direct object of the crime, securities, depository activity, depository system of Ukraine.

Постановка проблеми. Питання об'єкта злочину, передбаченого ст. 223-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), в науці кримінального права є мало дослідженим. Відносно складу даного злочину в Україні не було проведено жодного дисертаційного дослідження. Більш того, за останній час зазнало значних змін законодавство в сфері здійснення депозитарної діяльності, яке великою мірою пов'язано із даним складом злочину та впливає на визначення його безпосереднього об'єкта. Все це зумовлює актуальність такого дослідження.

Аналіз останніх досліджень публікацій. У літературі існують деякі точки зору відносно визначення безпосереднього об'єкта злочину, передбаченого ст. 223-2 КК України. Зокрема, О.О. Кашкаров, зазначає що безпосереднім об'єктом цього злочину необхідно визначати суспільні відносини управлінського характеру, що забезпечують нормальну роботу депозитарної системи [1, с. 225]. Інші автори вважають, що безпосереднім об'єктом цього злочину є відносини в сфері обліку цінних паперів, їх емітентів, власників, прав на них інших осіб, які врегульовані Законом України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» [2, с. 242].

Метою дослідження є визначення безпосереднього об'єкта злочину, передбаченого ст. 223-2 КК України.

Основні результати дослідження. Чинною редакцією ст. 223-2 КК України, яка має назву «Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів», передбачено кримінальну відповідальність за невнесення службовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку, а так само інше порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів, якщо воно призвело до втрати системи реєстру (її частини).

З аналізу даної редакції ст. 223-2 КК України, можна дійти висновку про те, що під кримінальну охорону поставлені відносини щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, а також щодо ведення системи депозитарного обліку, які регулювалися Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та підзаконними нормативно-правовими актами, що були прийняті у відповідності до цього закону, зокрема Положенням про депозитарну діяльність, яке затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР) від 17.10.2006 р. № 999 та Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, яке затверджено рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000.

Згідно з положеннями Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», видами депозитарної діяльності були зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів, а також ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Депозитарна діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснювалася відносно іменних цінних паперів, які існували в документарній формі.

Однак, починаючи з 12 жовтня 2013 р. набрав чинності новий Закон України «Про депозитарну систему України», який на даний час регулює відносини в сфері функціонування депозитарної системи України. Цим законом докорінно змінилася депозитарна система України. Зокрема, ним передбачено, що починаючи з дня його опублікування (11.10.2012 р.) емітент емісійних цінних паперів (крім казначейських зобов'язань України) під час здійснення емісії цінних паперів може обрати лише бездокументарну форму існування таких цінних паперів. Емітенти іменних емісійних цінних паперів повинні протягом трьох місяців з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) Правил Центрального депозитарію цінних паперів (01.10.2013 р.) забезпечити їх існування в бездокументарній формі та укласти договір з Центральним депозитарієм цінних паперів про обслуговування емісії цінних паперів. Іменні емісійні цінні папери, випуск яких зареєстровано до дня опублікування Закону України «Про депозитарну систему України» (11.10.2012 р.), можуть існувати в документарній формі до дня набрання чинності цим законом (12.10.2013 р.).

Також чинним, Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено, що всі іменні емісійні цінні папери існують (повинні існувати) виключно в бездокументарній формі. З метою забезпечення збереження у системі депозитарного обліку інформації про випуски емісійних іменних цінних паперів, які не були переведені в бездокументарну форму, та про власників цих цінних паперів, інформація, що міститься у системі реєстру власників іменних цінних паперів, передається до системи депозитарного обліку Центральному депозитарію.

Порядком передачі інформації, що міститься у системі реєстру власників іменних цінних паперів, до системи депозитарного обліку, який затверджений Рішенням НКЦПФР від 18.04.2013 № 729 передбачено, що реєстратор, який здійснює ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, має з дня набрання чинності Законом України Про депозитарну систему України» (12.10.2013 р.) вчинити визначені законодавством дії щодо закриття системи реєстру. Датою закриття реєстру є дата набрання чинності Законом України «Про депозитарну систему України» (12.10.2013 р.). Реєстр власників іменних цінних паперів, складений реєстратором на дату закриття реєстру та переданий до Центрального депозитарію, може бути використаний емітентом виключно з метою забезпечення обліку та обігу цінних паперів відповідного випуску у бездокументарній формі після прийняття ним рішення про переведення цінних паперів цього випуску у бездокументарну форму існування.

З аналізу вказаних вище положень, чинного на сьогоднішній день законодавства в сфері депозитарної діяльності, можна дійти висновку про те, що починаючи з 12 жовтня 2013 р. суспільні відносини щодо ведення реєстраторами або у окремих випадках емітентами цінних паперів, реєстру власників іменних цінних паперів припинилися. В зв'язку з чим, чинна редакція ст. 223-2 КК України на даний час охороняє суспільні відносини, які фактично припинилися. Надалі інформація, що міститься в системі реєстру власників іменних цінних паперів, може бути використана лише для дематеріалізації цінних паперів відповідних цінних паперів.

Отже, назва ст. 223-2 КК України: «Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів», на сьогоднішній день, на наш погляд, не відповідає об'єкту, який повинен охоронятися цією статтею кримінального закону. Крім того, зважаючи на припинення з 12 жовтня 2013 р., тобто з дати набрання чинності Законом України «Про депозитарну систему України», суспільних відносин щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів, на нашу думку, також не відповідає об'єкту, який повинен охоронятися такою статтею кримінального закону, і диспозиція ст. 223-2 КК України.

Поряд з припиненням суспільних відносин щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів через набрання чинності Законом України «Про депозитарну систему України» суттєво змінилися відносини щодо депозитарного обліку бездокументарних цінних паперів, які є об'єктом цього злочину та потребують кримінально-правової охорони.

Вказані вище доводи, на нашу думку, свідчать про необхідність викладення назви та диспозиції ст. 223-2 КК України в новій редакції, які б відповідали суспільним відносинам в сфері депозитарного обліку, які необхідно належним чином поставити під кримінально-правову охорону.

З іншої сторони, важливо проаналізувати сутність та структуру нових суспільних відносин в сфері функціонування депозитарної системи України, які потребують кримінально-правової охорони, та які врегульовані Законом України «Про депозитарну систему України» і підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими у відповідності до цього закону, і які прийшли на зміну суспільним відносинам, сфері Національної депозитарної системи, що регулювалися Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Новим Законом України «Про депозитарну систему України» передбачено, що депозитарна система України - це сукупність учасників депозитарної системи та правовідносин між ними щодо ведення обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень, що встановлюються в системі депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі внаслідок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.

Також цим новим Законом визначено, що депозитарна діяльність - це діяльність професійних учасників депозитарної системи України та

Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України. В Україні можуть провадитися такі види депозитарної діяльності: 1) депозитарна діяльність Центрального депозитарію; 2) депозитарна діяльність Національного банку України; 3) депозитарна діяльність депозитарної установи; 4) діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування; 5) діяльність із зберігання активів пенсійних фондів.

З аналізу цього нового закону можна дійти висновку про те, що депозитарна діяльність здійснюється відносно бездокументарних цінних паперів.

Крім того, з аналізу Закону України «Про депозитарну систему України» та підзаконних нормативно-правових актів, які прийняті на його виконання, можна встановити структуру суспільних відносин у сфері функціонування депозитарної системи, які потребують належної кримінально-правової охорони КК України.

Так, суб'єктами даних суспільних відносин є учасники депозитарної системи України - Національний банк України (далі - НБУ), професійні учасники депозитарної системи України (Центральний депозитарій та депозитарні установи), депозитарії-кореспонденти, фондові біржі, клірингові установи, Розрахунковий центр, емітенти, торговці цінними паперами, компанії з управління активами, депоненти, а також НКЦПФР.

Емітентами можуть бути юридичні особи, або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Депонентами є власники цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Власники чи співвласники цінних паперів, можуть визнаватися інвесторами в цінні папери, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства. Інвестори можуть бути простими та інституційними. Інституційними інвесторами є інститути спільного інвестування, інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, фонди банківського управління, страхові компанії, інші фінансові установи, у випадках передбачених законом.

Особливим учасником суспільних відносин, які ми досліджуємо, є професійні учасники депозитарної системи України - Центральний депозитарій, депозитарні установи, а також НБУ, які відповідно до своїх функцій, встановлених законом, здійснюють депозитарну діяльність. Центральний депозитарій забезпечує формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів. Веде депозитарний облік всіх емісійних цінних паперів, крім тих, облік яких веде НБУ відповідно до компетенції, визначеної законом. В Україні може існувати лише один Центральний депозитарій. Центральний депозитарій - юридична особа, що функціонує у формі публічного акціонерного товариства, яке набуває статусу Центрального депозитарію з дня реєстрації НКЦПФР в установленому порядку Правил Центрального депозитарію. На сьогоднішній день статусу Центрального депозитарію набуло Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» з дня реєстрації НКЦПФР правил Центрального депозитарію (01.10.2013 р.). Депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи. НБУ на даний час, відповідно до повноважень визначених законом, здійснює депозитарний облік державних цінних паперів та облігацій місцевих позик.

Розрахунковий центр забезпечує здійснення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондових біржах та поза фондовою біржею, якщо проводяться розрахунки за принципом «поставка цінних паперів проти оплати». В Україні може існувати лише один Розрахунковий центр. Розрахунковий центр - банк, що функціонує у формі публічного акціонерного товариства. Банк набуває статусу Розрахункового центру з дня реєстрації Правил Розрахункового центру в НБУ в установленому порядку (23.09.2013 р.).

Торговцями цінними паперами є брокери, дилери, андерайтери, які створюються у формі господарського товариства, які здійснюють професійну діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку та для яких операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами є виключним видом діяльності (крім випадків передбачених законом).

Новим Законом України «Про інститути спільного інвестування» визначено, що Компанія з управління активами - це господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається НКЦПФР. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

Депозитарій-кореспондент - це депозитарій іноземної держави або міжнародна депозитарно-клірингова установа, що є клієнтом Центрального депозитарію на підставі встановлених кореспондентських відносин щодо цінних паперів.

Клірингова установа утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства. Особа набуває статусу клірингової установи з дня отримання ліцензії на провадження клірингової діяльності та ліцензії НБУ на здійснення окремих банківських операцій у порядку, встановленому НБУ.

Фондові біржі утворюються та діють в організаційно-правовій формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, і здійснюють діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

НКЦПФР є органом державної влади, який уповноважений здійснювати державне регулювання ринку цінних паперів.

Суспільні відносини, які ми досліджуємо мають свої предмети. Так, дані суспільні відносини між їх учасниками складаються: по-перше, з приводу забезпечення умов для здійснення депозитарного обліку цінних паперів; по-друге, з приводу забезпечення умов для відкриття та ведення рахунків у цінних паперах та набуття за їх допомогою відповідних корисних наслідків; по-третє, з приводу забезпечення умов для здійснення обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах, а також умов для обслуговування корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах; по-четверте, з приводу забезпечення умов для здійснення зберігання цінних паперів, на рахунках у цінних паперах та обліку прав на цінні папери та прав за цими цінними паперами, а також обліку прав на цінні папери; по-п'яте, з приводу забезпечення умов для нормальної діяльності системи депозитарного обліку цінних паперів та набуття від її діяльності корисних наслідків; по-шосте, з приводу забезпечення переходу прав на цінні папери від одних осіб до інших в межах системи депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі внаслідок торгівлі на фондовому ринку, забезпечення умов для виконання зобов'язань за право- чинами щодо цінних паперів (в тому числі клірингу); по-сьоме, з приводу забезпечення умов для здійснення обмежень прав на цінні папери, у випадках встановлених законом тощо.

Соціальний зв'язок, який поєднує вказаних вище суб'єктів у суспільні відносини між собою та є змістом розглядуваних нами суспільних відносин може проявлятися у вигляді діяльності цих суб'єктів (динамічний) або у вигляді позицій один щодо одного та в їх правовому статусі (статичний).

В динамічному плані дані суспільні відносини проявляються в унормованій правом діяльності суб'єктів цих суспільних відносин, зокрема в депозитарній діяльності, що є діяльністю професійних учасників депозитарної системи України та НБУ щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру, депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України. В рамках здійснення депозитарної діяльності здійснюється також діяльність щодо: - приймання, зберігання та інвентаризації глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів цінних паперів; - ведення обліку зобов'язань емітента за цінними паперами власних випусків стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонованого глобального сертифіката та/або тимчасового глобального сертифіката; приймання, зберігання та інвентаризацію сертифікатів цінних паперів на пред'явника; перевірки сертифікатів цінних паперів на пред'явника на справжність (автентичність) і на наявність всіх установлених законодавством реквізитів. Крім того, в рамках здійснення депозитарної діяльності виконуються адміністративні, облікові та інформаційні операції. Адміністративними операціями визнаються - депозитарні операції з відкриття рахунків у цінних паперах, внесення змін до анкети рахунку, закриття рахунків у цінних паперах, зміни, не пов'язані зі зміною залишків цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах. До облікових операцій відносять депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу, які включають операції: зарахування (облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість); списання (облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Центральний депозитарій, депозитарна установа здійснювали депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість); переказу (облікова операція, що відображає переведення цінних паперів, прав на цінні папери з рахунку в цінних паперах одного клієнта, депонента на рахунок у цінних паперах іншого клієнта, депонента або проведення операцій, пов'язаних з обмеженнями щодо обігу (блокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери на визначений строк та/або до настання певної події (зокрема у зв'язку з обтяженням цінних паперів зобов'язаннями) або відміною встановлених обмежень (розблокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери). Інформаційними операціями є депозитарні операції, наслідком яких є видача виписок і довідок з рахунку в цінних паперах, інформаційних довідок та іншої інформації щодо операцій депонентів або клієнтів за рахунками у цінних паперах передбаченої законодавством та умовами договорів, укладених клієнтами/депонентами з Центральним депозитарієм / депозитарними установами.

Також у рамках здійснення депозитарної діяльності виконується обслуговування корпоративних операцій емітента, зокрема таких операцій як: розміщення цінних паперів, викуп, продаж викуплених цінних паперів, продаж викуплених цінних паперів, дроблення, консолідація, конвертація, анулювання, погашення, дематеріалізація, операції, пов'язані зі зміною розміру статутного капіталу акціонерного товариства, виплата емітентом доходів за випущеними ним цінними паперами, операції, пов'язані із злиттям, приєднанням, поділом, виділом, перетворенням та в результаті ліквідації акціонерних товариств, а також інші операції, що можуть бути віднесені відповідно до законодавства до функції обслуговування корпоративних операцій емітента.

Статичний соціальний зв'язок цих суспільних відносин проявляється в позиціях учасників один відносно одного. Наприклад: в диспозитивній позиції Розрахункового центру та Центрального депозитарію один відносно одного, і Розрахункового центру та депозитарних установ один відносно одного; в диспозитивній позиції депозитарних установ, емітентів та депонентів один відносно одного; в позиції розмежування компетенції Центрального депозитарію, НБУ та депозитарних установ; в імперативній позиції НКЦПФР щодо Центрального депозитарію, депозитарних установ, емітентів та депонентів тощо.

В рамках з'ясування суті суспільних відносин, які ми розглядуємо важливо звернути увагу на суперечність між положеннями Закону України «Про депозитарну систему України», які потягли за собою наявність колізій у підзаконних нормативно-правових актів, які прийняті на його основі. Так, в абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України» вказано, що договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому НКЦПФР порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав. Разом з тим, абз. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами, НБУ у визначених цим Законом випадках і депозитарія- ми-кореспондентами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або НБУ.

Таким чином, очевидною є суперечність положень цього закону в тому, що в одному положенні закону передбачено компетенцію депозитарної установи вести облік цінних паперів, а в іншому положенні закону визначено, що ведення обліку цінних паперів здійснюють виключно Центральний депозитарій або НБУ.

Із системного тлумачення інших положень цього закону та НПА, які прийняті на його основі, а також враховуючи концепцію нової депозитарної системи, можна дійти висновку про те, що фактично депозитарна установа не веде облік цінних паперів. Облік цінних паперів веде виключно Центральний депозитарій або в певних випадках НБУ. Депозитарні установи ведуть облік прав на цінні папери. Тому, ми вважаємо, що абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про депозитарну систему України» необхідно привести у відповідність до інших положень цього Закону (функцію ведення обліку цінних паперів необхідно виключити із функцій депозитарних установ), а також внести відповідні зміни до підзаконних нормативно-правових актів, де виключити положення відносно здійснення депозитарними установами функції ведення обліку цінних паперів.

Висновки. З урахуванням вказаного вище, ми доходимо висновку про те, що безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 223-2 КК України, повинна визнаватися депозитарна система України як сукупність унормованих правом суспільних відносин щодо ведення обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень, що встановлюються в системі депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі внаслідок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, а також унормовані правом суспільні відносини щодо забезпечення нормальних умов здійснення депозитарної діяльності.

Перспективними напрямками подальших наукових розвідок щодо цієї проблеми можна визнати дослідження та вирішення проблем інших елементів складу злочину, передбаченого ст. 223-2 КК України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

кодекс кримінальний україна злочин

1. Кашкаров О.О. Проблеми визначення об'єкту та предмету злочинів, які передбачені кримінально-правовими новелами в сфері обігу цінних паперів [Текст] / О. О. Кашкаров // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - Т. 22 (61). - 2009. - № 1. - С. 223-228.

2. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.; За ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація - 4-те вид., пере- робл. і доповн. - Х. : Право, 2010 - 608 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Аналіз проблем, пов’язаних із визначенням місця норми про шахрайство в системі норм Кримінального кодексу України. З’ясування ознак складу даного злочину. Розробка рекомендацій щодо попередження та підвищення ефективності боротьби з цим злочином.

    курсовая работа [19,6 K], добавлен 30.09.2014

  • Загальні ознаки злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Соціальна обумовленість виділення злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Об’єкт і об’єктивна сторона злочину, юридичний аналіз його складу.

    курсовая работа [38,2 K], добавлен 14.03.2010

  • Поняття та завдання кримінального кодексу України. Об'єкти, що беруться під охорону за допомогою норм КК. Джерела та основні риси кримінального права. Поняття злочину, його ознаки, склад та класифікація, засоби і методи вчинення. Система та види покарань.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 24.10.2014

  • Чинники появи такого соціального явища як торгівля людьми. Об’єкт і суб'єкт цього злочину, об’єктивна і суб'єктивна сторона злочину. Розвиток національного карного права в напрямку розробки законодавчих норм по забороні та попередженні торгівлі людьми.

    курсовая работа [31,1 K], добавлен 02.10.2009

  • Поняття та ознаки не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Кримінально-правова характеристика злочину, передбаченого статтею 260 Кримінального кодексу України. Покарання за такі злочини. Кваліфікуючі ознаки, суб'єкт та об'єкт злочину.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 15.02.2011

  • Аналіз природи відносин економічної конкуренції як різновиду суспільних відносин з різних наукових позицій. Законодавчі акти і норми права, що спрямовані на захист, підтримку та розвиток конкурентних відносин, на запобігання порушенням в даній сфері.

    реферат [8,1 K], добавлен 27.03.2014

  • Історичний розвиток поняття "бандитизм" в кримінально правовому аспекті. Визначення місця посягання бандитизму в системі Особливої частини Кримінального кодексу України. Поняття бандитизму. Юридичний аналіз складу "бандитизм". Відмежування бандитизму.

    курсовая работа [41,3 K], добавлен 28.05.2004

  • Аналіз наукових підходів до визначення поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Пояснення застосовуваного на практиці підходу щодо розгляду даної категорії. Розробка пропозицій щодо доповнення ч. 2 ст. 28 Кримінального кодексу України.

    статья [26,1 K], добавлен 22.02.2018

  • З’ясування системи історичних пам’яток, які містили норми кримінально-правового та військово-кримінального характеру впродовж розвитку кримінального права в Україні. Джерела кримінального права, що існували під час дії Кримінального кодексу УРСР 1960 р.

    статья [20,2 K], добавлен 17.08.2017

  • Характеристика нового Кримінального Кодексу України, його основні концептуальні положення. Функції та завдання кримінального права і його принципи. Система кримінального права. Суміжні до кримінального права галузі права. Наука кримінального права.

    реферат [44,6 K], добавлен 06.03.2011

  • Критерії розмежування злочину, передбаченого ст. 392 КК України, зі злочинами із суміжними складами, особливості їх кваліфікації. Класифікація злочинів за об’єктом посягання, потерпілим, місцем вчинення злочину, ознаками суб’єктивної сторони та мотивом.

    статья [20,7 K], добавлен 10.08.2017

  • Структурні елементи (предмет, суб'єкти, соціальний зв'язок) суспільних відносин. Об’єкт злочину і ззовні схожі поняття. Кримінально-правове значення предмета злочинного впливу. Знаряддя, засоби здійснення злочинного діяння. Проблема потерпілого від нього.

    курсовая работа [45,9 K], добавлен 08.10.2016

  • Об’єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого статтею 121 Особової частини Кримінального кодексу "Умисне тяжке тілесне ушкодження". Аналіз судових засідань та визначення міри і виду покарання за нанесення тяжкого тілесного ушкодження.

    курсовая работа [128,3 K], добавлен 18.03.2015

  • Ризики бланкетного способу визначення ознак об'єктивної сторони складу злочину (в контексті криміналізації маніпулювання на фондовому ринку). Концепція запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів. Бланкетні норми у тексті Кримінального кодексу.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 04.03.2014

  • Розкриття стадій вчинення злочину за сучасних умов розвитку кримінального права в Україні. Суспільні відносини, які виникають при встановленні стадій вчинення злочину. Стадії вчинення умисного злочину. Добровільна відмова при незакінченому злочині.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 31.01.2008

  • Особливості злочинів, передбачених статтями 218 "Фіктивне банкрутство" та 219 "Доведення до банкрутства" КК України. Проблеми вітчизняного кримінального законодавства, об'єктивні та суб'єктивні ознаки і категорії злочинів у сфері господарської діяльності.

    реферат [23,6 K], добавлен 07.02.2010

  • Аналіз принципів трудового права України. Розгляд основних причин припинення трудових відносин. Суб’єкт права як учасник суспільних відносин: підприємства, державні органи. Характеристика державних органів, виступаючих суб'єктами трудового права України.

    контрольная работа [46,2 K], добавлен 24.03.2013

  • Поняття, ознаки та значення категорій "понятійний апарат", "термінологічний апарат". Виокремлення та дослідження спеціалізованих неправових термінів та термінів іншомовного походження в понятійному апараті Особливої частини Кримінального кодексу України.

    дипломная работа [258,9 K], добавлен 18.04.2018

  • Науково-практичний аналіз правових норм у сфері спадкування, закріплених у сучасному законодавстві України. Шляхи вдосконалення регулювання спадкових відносин в державі. Розробка ефективних пропозицій про внесення змін до Цивільного кодексу України.

    статья [19,8 K], добавлен 19.09.2017

  • Законодавчі підходи до врегулювання відносин у сфері доказування між суб'єктами кримінального процесу на стороні обвинувачення та захисту. Пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України відповідної спрямованості.

    статья [23,0 K], добавлен 17.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.