Теоретико-правові засади відносин між державою і кооперативними організаціями в Україні

Дослідження позитивної значущості теоретико-правових засад взаємовідносин між державою і кооперативними організаціями для забезпечення прав і законних інтересів кооперативних організацій та їх членів, максимального сприяння зміцненню їх самостійності.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.12.2018
Размер файла 31,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВІДНОСИН МІЖ ДЕРЖАВОЮ І КООПЕРАТИВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ В УКРАЇНІ

Галина Володимирівна Лаврик

З виробленням інструментарію понятійного розуміння кооперації як узагальненої категорії, визначенням її мети, основних завдань, а також відображенням в існуючій системі правового регулювання принципів кооперації подальше формування і здійснення достатньо виваженої і спрямованої на довгострокову перспективу державної політики сприяння розвитку кооперації, функціонування всієї системи кооперативних організаційУ Концепції розвитку національного кооперативного руху майбутній розвиток української кооперації пов'язується із розвитком виробничих, обслуговуючих, споживчих і багатопрофільних кооперативів у сільському і лісовому господарстві, сировинно-видобувних галузях, промисловості, будівництві, на транспорті, у сфері торговельних, побутових, соціальних, культурних і фінансових послуг, як це відбувається у розвинутих країнах світу [1, с. 17--18]., налагодженню ефективних відносин між державою і кооперативними організаціями становить неабиякий інтерес для науки і державотворчої практики. Так сталося, що на етапі державного керівництва кооперацією як одному з двох основних етапів у відносинах держави і кооперації [2, с. 232]. Українська держава успадкувала досить розвинену і розгалужену систему кооперативних організацій. У 1991 році в країні налічувалося 51, 9 тис. колективних господарств та 20, 2 тис. сільських і районних споживчих товариств. Промислова кооперація була націоналізована, розвиток інших видів і напрямів кооперативного руху, які існували в цей час у європейських країнах, був заборонений. Щоправда, у 1970-1980-х роках організаційні форми кооперації були поширені у житловому будівництві, але започатковані на цій основі житлові кооперативи не мали власної організаційної структури і підпорядковувалися органам місцевого самоуправління, житлово-комунальним органам [3].

У теоретичних уявленнях вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, юристів, фахівців у галузі державного управління, практиків про державну політику сприяння розвитку кооперації (або кооперативну політику, або державну кооперативну політику), загальні умови розвитку кооперативних організацій -- формування єдиної державної регуляторної політики у сфері їх підприємницької діяльності -- і комплексний механізм державного регулювання розвитку сільськогосподарської виробничої та обслуговуючої кооперації [4; 5], а також про взаємини держави і кооперації та їх еволюцію [6] у рамках певної концепції, діяльність органів державної влади, політичної еліти, інших інститутів політичної системи суспільства по створенню та вдосконаленню розгалуженої і вкоріненої в національній економіці кооперативної системи в країні [7] поступово набуває системного характеру. Це дозволяє виявляти якісні зміни в інституційному, зокрема законодавчому і нормативно-правовому забезпеченні сприяння розвитку кооперації як науково обґрунтованої, послідовної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо створення належних умов для досягнення мети й основних завдань кооперації, функціонування кооперативної системи в цілому, забезпечення зростаючої ролі кооперативного руху у сферах економічної, соціальної і гуманітарно-культурної діяльності держави та міжгалузевих сферах [8]. Виходячи з цього, метою статті є розгляд теоретико-правових засад сприяння налагодженню ефективних відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і всією системою кооперативних організацій (системою кооперації)В Україні станом на 01.01.2014 р. відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) зареєстровано 33 806 кооперативів, з них 2 647 виробничих кооперативів, 20 620 обслуговуючих кооперативів, 809 споживчих кооперативів, 1 192 сільськогосподарські виробничі кооперативи, 1 035 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів [9]..

З-поміж найважливіших типів і видів державної політики як багатовекторної системи, що відтворює динамічну єдність і взаємодію пріоритетних сфер розвитку суспільства, державна політика сприяння розвитку кооперації, функціонування всієї системи кооперативних організацій (або державна політика у сфері підтримки розвитку кооперації (системи кооперації)) постає як невід'ємна складова утвердження

забезпечення прав і свобод, законних інтересів людини і громадянина, забезпечення соціальної спрямованості економіки та сталого соціально-економічного розвитку. Із прийняттям Основного закону -- Конституції України, законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань кооперації, затвердженням стратегічних документів розвитку окремих видів кооперативних організацій вона спрямовується на забезпечення захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки України, рівності всіх суб'єктів права власності перед законом (ст. 13) [10], а також на забезпечення громадянам України права на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів (ст. 36) [10], що фактично є головним чинником здійснення і захисту прав та задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій, поліпшення їх економічного стану. У цьому контексті вкрай важливим є сприяння налагодженню ефективних відносин між державою і всією системою кооперативних організацій (системою кооперації).

З точки зору поглядів, вироблених щодо відмінності в змісті і сутності відомої за радянських часів взаємодії кооперації і держави, коли мала місце “реалізація останньою структуроутворюючої функції, оскільки кооперативний рух у своїй практиці не враховував іманентно властиві кооперації принципи функціонування та виконував підлеглу роль щодо процесів державного розподілу і перерозподілу матеріальних благ і послуг” [11], у сучасних період дістає все більшого поширення “тенденція перетворення структуроутворюючої функції в системоутворюючу, здебільшого забезпечену процесами глобалізації та визнання за кооперацією особливої соціально-економічної значущості” [11]. Ця тенденція сприяє досягненню соціально- економічного ефекту відносин між державою і всією системою кооперативних організацій (системою кооперації), що, у свою чергу, потребує врахування стратегії і пріоритетних взаємодоповнювальних напрямів подальшого всебічного розвитку виробничої кооперації, підтримки розвитку обслуговуючої, насамперед сільськогосподарської, кооперації, покладення на державу в особі відповідних органів державної виконавчої влади завдань щодо досягнення, перспектив і пріоритетів соціально-економічного розвитку споживчої кооперації, передбачених у Стратегії розвитку споживчої кооперації України (2004-2015 рр.) [12], щодо розбудови розвинутої системи кредитної кооперації [13], а також врахування закономірностей і сучасних тенденцій розвитку багатофункціональних (універсальних) кооперативів.

Водночас слід відстоювати зростаючу роль кооперації в стимулюванні розвитку окремих галузей та виробництв, сфер економічного розвитку, наприклад малого підприємництва. До плану заходів із виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні донедавна включалися заходи щодо сприяння розвитку виробничої кооперації на умовах франчайзингу та інших форм використання підприємцями торговельних марок провідних фірм; щодо сприяння розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, головним чином, в очікуванні таких результатів як запровадження механізму виробничої кооперації між великими та малими підприємствами, підвищення конкурентоспроможності малих підприємств, підтримка існуючих та утворення нових сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів тощо [14; 15; 16]. При цьому не допускалося, на нашу думку, змішування цих заходів із низкою заходів щодо розвитку малого підприємництва, як, власне, й ототожнення державної кооперативної політики із державною політикою сприяння розвитку малого підприємництва (державною політикою у сфері підтримки і розвитку малого підприємництва).

З цих міркувань (а відповідно і намірів) встановлення Законом України “Про кооперацію” відносин між державою та кооперативними організаціями відкриває перспективи і реальні можливості наповнення законодавчих та інших нормативно- правових актів загальнотеоретичними положеннями, завдяки яким практика використання потенційно ефективних процедур і механізмів відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і всією системою кооперативних організацій (системою кооперації) набуває певних стійких ознак. Попри гарантування державою додержання прав і законних інтересів кооперативних організацій та їх членів, максимальне сприяння розвитку і зміцненню їх господарської самостійності (ст. 37), положення цього Закону України про заборону втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово- господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, крім випадків, прямо передбачених законом, а також його положення про те, що збитки, завдані кооперативній організації внаслідок виконання рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб, а також внаслідок невиконання чи неналежного виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування передбачених законодавством обов'язків щодо цієї організації, підлягають відшкодуванню у встановленому порядку (ст. 37) [17], продовжують перебувати серед неунормованих механізмів підтримки кооперативів органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Логічним підґрунтям появи в Законі України “Про сільськогосподарську кооперацію” положення про те, що державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів здійснюється відповідно до державних та регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому Законом (ч. 3 ст. 15) [18], було існування двох державних цільових програм, спрямованих на розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів -- Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 20032004 роки [19]Втратила чинність через обмежений термін дії програми. та Державної цільової економічної програма підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року [20]Втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 704 [21].. Втім, сьогодні не існує жодної цільової програми підтримки розвитку кооперації (системи кооперативних організацій). Підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів здійснюється лише в рамках Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року [22]. Бюджетні кошти спрямовуються для придбання сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування вітчизняного виробництва. Фінансова підтримка надається кооперативу в розмірі 90 відсотків вартості техніки без урахування сум податку на додану вартість за умови попередньої оплати кооперативом постачальнику техніки 10 відсотків її вартості та укладення з управлінням відповідного договору.

Регіональні програми, як правило, повторюють положення державних програм, водночас окремі з них є доповненням державних програм і передбачають напрями й заходи з удосконалення нормативно-правового та організаційного забезпечення щодо регламентації та стимулювання регіональної виробничої та сільськогосподарської кооперації, діяльності обласних органів державної влади з розвитку кооперації, діяльності виконкомів міських рад та райдержадміністрацій з розвитку внутрішньо-обласної кооперації та інші [23], а також передбачають завдання і заходи з удосконалення нормативно-правової бази, що регламентує діяльність сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, надання організаційної підтримки створенню сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, поліпшення матеріально-технічної бази сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів [24] тощо.

Таким чином, із визначенням сутності і змісту кооперації, її мети, основних завдань, а також відображенням в існуючій системі правового регулювання принципів кооперації теоретико-правові засади відносин між державою і кооперативними організаціями набувають реальної позитивної значущості для забезпечення прав і законних інтересів кооперативних організацій та їх членів, максимального сприяння розвитку і зміцненню їх господарської самостійності, а також для подальшого всебічного розвитку виробничої кооперації, обслуговуючої, насамперед, сільськогосподарської кооперації, споживчої, кредитної кооперації, функціонування системи кооперації в цілому.

Встановлені в Законі України “Про кооперацію” теоретико-правові засади відносин між державою та кооперативними організаціями відкривають перспективи і реальні можливості наповнення законодавчих та інших нормативно-правових актів загальнотеоретичними положеннями, завдяки яким набуває певних стійких ознак практика використання потенційно ефективних процедур і механізмів взаємовідносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і всією истемою кооперативних організацій.

законний держава правовий кооперативний

Список використаних джерел

1. Концепція розвитку національного кооперативного руху [Текст]. -- К.: Друкарня “Укооппостачмаш”, 2001. -- 76 с.

2. Кооперативне право [Текст]: підручн. для кооперат., сільськогосп., економ., юрид. вищих навч. закладів і фак. / за ред. В. І. Семчика. -- К.: Ін Юре, 1998. -- 336 с.

3. Артеменко, В. М. Консолідація кооперативного руху в Україні (1991-2007) /В.М. Артеменко // Українська кооперація. -- № 1. -- 2008 [Електронний ресурс] Журнал “Українська кооперація”. -- URL: http://ukrcoop-journal.com.ua/2008-1/num/ artemenko2.htm.

4. Кооперація в агробізнесі [Текст]: підручн. / Ф. В. Горбонос, Л. А. Янковська, А. О. Павленчик та ін. -- Львів: Львівський університет бізнесу та права, 2011. -- 360 с.

5. Бабаев, В. Ю. Державне регулювання розвитку обслуговуючої кооперації в аграрній сфері [Текст]: дис.... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Бабаев Валерій Юрійович ; Національна академія держ. управління при Президентові України ; Харківський регіональний ін-т держ. управління. -- Х., 2007. -- 222 арк.

6. Гладкий, С. О. Кооперативне законодавство УСРР 1920-х років як явище правової реальності [Текст] / С. О. Гладкий. -- Полтава: РВВ ПУЕТ, 2010. -- 522 с.

7. Кошкин, А П. Кооперативная политика в современной России / А. П. Кошкин [Электронный ресурс] Кооперативы против бедности. -- URL: http://pravo-wmeste.ru/ 2012/kooperativnaya-poHtika-v-rossu-prodolzhenie.

8. Лаврик, Г. В. Теоретико-правові засади державної політики сприяння розвитку кооперації (кооперативної системи) / Г. В. Лаврик // Форум права. -- 2013. -- № 1. -- 576-581 [Електронний ресурс] Національна бібліотека України ім. В. М. Корецького. - URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/FP_index.htm_2013_1_97.pdf.

9. Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) [Електронний ресурс] Державна служба статистики України. -- URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

10. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР [Текст] // ВВР. -- 1996. -- № 30. -- Ст. 141.

11. Шепилова, Ю. Г. Научное обоснование государственной кооперативной политики как фактор построения социально ориентированной экономики [Текст]: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. эконом. наук: спец. 08.00.05 “Экономика и управление народным хозяйством (макроэкономика)” / Ю. Г. Шепилова. -- Ростов-на-Дону, 2007. - 19 с.

12. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004-2015 рр.) [Текст]. -- К.: СП “Друкарня “Укооппостачмаш”, 2004. -- 62 с.

13. Про схвалення Концепції розвитку системи кредитної кооперації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 р. № 321-р [Електронний ресурс] Верховна Рада України. Законодавство України. -- URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/ 321-2006-р.

14. Про затвердження плану заходів з виконання у 2010 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 р. № 274-р [Електронний ресурс] Верховна Рада України. Законодавство України. -- URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/274-2010-n.

15. Про затвердження плану заходів з виконання у 2011 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 р. №9 273-р [Текст] // Урядовий кур'єр. -- 2011. -- 8 червня.

16. Про затвердження плану заходів з виконання у 2012 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 331-р [Текст] // Урядовий кур'єр. -- 2012. -- 17 липня.

17. Про кооперацію: Закон України від 10.07.2003 р. № 1087-IV [Текст] // ВВР. -- 2004 - № 5. -- Ст. 35.

18. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.07.1997 р., у ред. Закону від 20.11.2012 р. № 5495-VI [Текст] // ВВР. -- 2013. -- № 50. -- Ст. 698.

19. Про затвердження Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2003-2004 роки: постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1858 [Електронний ресурс] Верховна Рада України. Законодавство України. -- URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1858-2002-n. Про затвердження Державної цільової економічної програми підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року: постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 р. № 557 [Електронний ресурс] Верховна Рада України. Законодавство України. -- URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 557-2009-п.

20. Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових програм: постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 704 [Електронний ресурс] Верховна Рада України. Законодавство України. -- URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 704-2011-п.

21. Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року: постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 р. № 1158 [Електронний ресурс] Верховна Рада України. Законодавство України. -- URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1158-2007-n.

22. Регіональна програма розвитку внутрішньообласної кооперації на 2013-2017 роки: затв. рішенням сесії Луганської обласної ради від 17.08.2012 р. № 14/25 [Проект] [Електронний ресурс] Луганська обласна державна адміністрація. -- URL: http://www.loga.gov.ua/oda/documents/project-npa.

23. Про обласну цільову економічну програму підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року: схв. розпорядженням голови Закарпатської державної адміністрації від 15.07.2009 р. № 348 [Електронний ресурс] Закарпатська обладміністрація. -- URL: http://www.carpathia.gov.ua/ua/catalog/ item/2745.htm.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.