До питання фіксації фактів протиправної діяльності осіб за допомогою засобів негласного візуального контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання фіксації фактів протиправної діяльності осіб за допомогою засобів негласного візуального контролю

Розбудова правової держави та проведення судово-правової реформи в Україні відбуваються на фоні поширення злочинних проявів у всіх сферах суспільного життя. Формування правової держави й громадянського суспільства супроводжується зростанням деструктивних явищ, що шкодять національним інтересам, дискредитують владні інституції, підривають престиж держави, порушують права й свободи громадян, знижують віру в справедливість і призводять до значної соціальної напруги в суспільстві. Учинення тяжких і особливо тяжких злочинів корисливо-насильницької спрямованості, у сфері незаконного обігу наркотиків, у кредитно-фінансовій, господарській сфері та економіки загалом, розповсюдження корупції серед посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування - все це вимагає адекватних заходів реагування від компетентних органів правопорядку. На міжнародному рівні репутація України набула характеру корумпованої держави, а за даними міжнародної організації `Transparency International», Україна стоїть у списку найкорумпованіших країн світу [4, 109].

Зміна характеру сучасної злочинності та її структури в бік професіоналізму, організованості, використання значних фінансових ресурсів, корупційних зв'язків з представниками органів влади як інструменту досягнення протиправних цілей, скритність і замаскованість технологій учинення злочинів обумовлює використання органами внутрішніх справ дієвих сил і засобів у справі їх виявлення та розкриття. Причому окремі протиправні дії вкрай важко або зовсім неможливо задокументувати без застосування засобів негласного візуального контролю. Ці оперативно-технічні засоби дозволяють зафіксувати події за участю окремих осіб в їх динаміці, наочно побачити механізм протиправної діяльності, процес учинення тяжких злочинів, пошкодження майна, передачі певних предметів чи речовин, заборонених до обігу, грошових коштів чи інших цінностей, факти зустрічі певних осіб з іншими, обміну між ними предметами, завантаження та вивозу паливно-мастильних матеріалів тощо.

Для методів звукозапису, фотографування чи опису відсутня можливість фіксації послідовності дій фігурантів і отримання документу, що відображає більш повну й багатосторонню картину того чи іншого факту.

/Інше відеозапис дозволяє наочно побачити події в їх розвитку та динаміці без сумнівів у їх достовірності. Для кримінального судочинства ці подробиці мають неабияке доказове значення, що робить застосування засобів негласного візуального контролю з метою фіксації певних обставин гострою та потужною зброєю оперативних підрозділів ОВС.

Проте аналіз оперативно-розшукової та слідчо-судової практики свідчить про те, що технічне документування й проведення заходів з негласного візуального контролю в деяких випадках здійснюється недостатньо кваліфіковано, без урахування наукових напрацювань теорії оперативно-розшукової діяльності й кримінального процесу, з ігноруванням можливостей сучасних науково-технічних розробок. Зустрічається багато випадків, коли працівниками оперативних підрозділів зазначені засоби використовуються неефективно, подекуди окремі результати проведених оперативно-технічних заходів не поєною мірою впроваджуються в кримінальний процес. Ефективність проведення заході в з негласного візуального контролю прямо залежить від рівня фахової підготовки працівників оперативних підрозділів.

Застосування засобів негласного візуального контролю в ОРД ОВС ґрунтується на неухильному дотриманні норм законів і підзаконних нормативних актів України та ніякими оперативними, організаційними чи іншими міркуваннями виправдано бути не може. Тому неприпустимим у діяльності ОВС є будь-яке неправомірне, неправильне застосування засобів спеціальної техніки, яке може завдати шкоди державним і особистим інтересам громадян, що охороняються Конституцією України [1, З, 8, 17, 21, 28-32, 55] та іншими нормативно-правовими актами України. Відеоконтроль особи є різновидом втручання в приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо.

Використання результатів негласного візуального контролю здійснюється відповідно до діючого кримінального процесуального й оперативно-розшукового законодавства. Кримінальний процесуальний кодекс України [3, 252, 256] і Закон України «Про оператив - но-розшукову діяльність» [2, 8] зобов'язують використовувати як джерело доказів у кримінальному судочинстві протокол з відповідними додатками, складений за результатами здійснення оперативно-розшукових заходів. Будучи реальним наглядним відображенням подій за участю фігуранта в їх динаміці, зафіксована на технічних носіях візуальна інформація вказує на факти, що повинні стати доказами, і, поза сумнівом, вона сприяє здійсненню правосуддя. Взагалі мета оперативно-технічного документування зумовлена відповідним переліком обставин, що підлягають доказуванню по кримінальній справі, і які, у свою чергу, випливають з відповідних положень КПК України. Однак для окремого оперативно-технічного документування характерним є орієнтованість на завчасно визначений оперативним підрозділом предмет документування, як-то факт зустрічі, передачі-отримання фігурантом певних предметів або речей, учинення ним протиправних, підготовчих чи інших дій тощо.

Залежно від виду злочину, має свою специфіку й коло обставин, що підлягають візуальному контролю на етапі технічного документування. їх детальна фіксація за допомогою технічних засобів свідчить про успіх, результативність оперативно-технічного документування та є запорукою майбутнього загального успіху в розслідуванні. Зміст зафіксованої за допомогою негласного візуального контролю інформації про обставини злочинної діяльності дозволяє визначити перелік питань, які належить з'ясувати й уточнити при проведенні подальших слідчих дій - допитів, очних ставок, відтворень обстановки й обставин події тощо.

Матеріальним відображенням проведеного відеодокументування є протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів. Додатками до протоколів, складених за результатами негласного візуального контролю, слід уважати матеріали відеозапису, магнітні та інші носії інформації, яка зафіксована на них за допомогою відповідних технічних засобів. Це можуть бути відеокасети, лазерні диски з відеофайлами чи відеокадрами, інші цифрові носії, на яких зафіксовано дані, отримані при провадженні оперативно-розшукового заходу, що мають доказове значення.

Ці додатки утворюються процесуальним шляхом і їх не можна відокремлювати від відповідних протоколів, а ймовірність сумнівів у їх достовірності є мінімальною. Проте, виходячи зі змісту Кримінального процесуального кодексу, існує можливість призначення експертизи цих додатків до протоколів за: мотивованим клопотанням учасників кримінального процесу, що мають право заявити це клопотання; за наявності підстав вважати надані матеріали такими, що мають ознаки фальсифікації прокурором, який здійснює нагляд за дотриманням законності при провадженні досудового слідства; за рішенням слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа. У такому разі використання вказаних додатків як доказів взагалі стає можливим тільки після встановлення походження цих відеоматеріалів, ідентифікації осіб, які зображені на відео або осіб, дії та розмови яких відображено на відеокасеті чи відеофайлі, встановлення відсутності монтажу або інших фальсифікацій матеріалів, зміни голосу або зовнішності певними особами з метою введення в оману співробітників правоохоронних органів тощо. Для встановлення достовірності отриманих при провадженні оперативно-розшукових заходів відеоматеріалів слід неодмінно призначати відповідні технічні, фотопортретні та інші експертизи.

Отже, застосування засобів негласного візуального контролю є ефективним засобом викриття фактів протиправної діяльності окремих осіб і груп, що, безумовно, підвищує шанси кримінального переслідування за учинені злочини та реалізації принципу невідворотності покарання.

Література

судочинство протиправний візуальний контроль

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України, 1996. - №ЗО. - С. 141.

2. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992. - №22. - С. 303.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року // Офіційний сайт Верховної Ради України. - [Електронний ресурс]: http://zakon. rada.gov.ua.

4. Войтович Н.Ф. Корупція в українському суспільстві як одна із загроз економічній безпеці // Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення (мат-ли наук.-практ. конф. Харків, 27 жовтня 2006 р.). - X.: ХНУВС, 2007. - 278 с. - С. 107-112.

Размещено на Allbest.ru