Основні проблеми огляду місця події за новим КПК України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні проблеми огляду місця події за новим КПК України

Практика показує, що від результативності та своєчасності проведення слідчого огляду здебільшого залежить успіх усього провадження. Аналізу проблемних питань огляду як слідчої дії приділено увагу науковцями в галузі кримінального процесу, криміналістики, судової психології. Значний внесок у розроблення цих питань зробили вчені України та інших держав: В.І. Алексій- чук, О.Я. Баєв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, І.Є. Биховський, М.С. Бокаріус, О.М. Васильєв, А.І. Вінберг, А.Ф. Во- лобуєв, В.І. Галаган, Ф.В. Глазирін, В.Г. Гончаренко, В.І. Громов, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесніченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.П. Молибога, Б.Я. Петелін, В.І. Попов, Е.А. Разумов, О.Р. Ратінов, Ю.Д. Федоров, В.Ю. Шепітько, І.М. Якімов та ін. Праці зазначених авторів присвячено дослідженню процесуальних питань проведення різних видів огляду, підстав до проведення огляду, порядку застосування технічних засобів, оформленню результатів цієї слідчої дії. Новий КПК України містить певні новели щодо визначення видів слідчого огляду, процесуальних підстав його проведення та оформлення результатів, що зумовлює актуальність розглядуваного питання та його своєчасність.

Мета статті -- проаналізувати тактико-криміналістичні особливості проведення огляду місця події під час розслідування злочинів.

Інструментарій пізнавальної діяльності в досудовому провадженні завжди перебував під пильною увагою науковців і практиків. Оскільки основним засобом формування судових доказів були й залишаються слідчі дії, навколо визначення цього поняття точилися дискусії науковців. Слідчим пропонувалося розуміти як передбачену кримінально-процесуальним законом і забезпечену державним примусом сукупність операцій і прийомів, що здійснюються під час розслідування злочинів для виявлення, фіксації й перевірки фактичних даних, що мають доказове значення у справі [1, 5].

У самостійній статті, що присвячена такій слідчій дії, законодавець, залежно від об'єкта огляду, називає такі його види: огляд місцевості, приміщення, речей і документів (ст. 237 КПК України) і не згадує про огляд місця події. На відміну від цього, у КПК України 1960 р. перелік усіх видів слідчого огляду наводився в самостійній статті. Якщо в першій частині наводилися види огляду, як і в чинному КПК України, то в ч. 2 ст. 190 КПК України закріплювався такий вид, як огляд місця події. У невідкладних випадках його дозволялося проводити до прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

Дослідження обстановки місця події здебільшого дає змогу отримати необхідну вихідну інформацію щодо обставин кримінального правопорушення та визначити напрями розшукової роботи слідчого. Обстановку місця події В.І. Алєксєйчук пропонує розуміти як комплекс усіх матеріальних об'єктів, змін у рамках місця події, пов'язаних з досліджуваною подією й діями її учасників, а також усіма подальшими подіями [2, 24]. У статті 237 КПК України, безпосередньо присвяченій огляду, вказано такі його види, як: огляд місцевості, помешкання, предметів і документів. Незважаючи на це, автори коментаря КПК України, наводячи перелік таких видів огляду, звертають увагу на те, що криміналістична класифікація слідчих оглядів на види більш розширена й враховує важливі тактичні аспекти їх підготовки та проведення. Кожний з видів слідчого огляду має специфічні особливості, які визначають порядок його проведення. Так, окремим видом огляду є огляд місця події, яким може бути певна місцевість чи її окрема ділянка, приміщення або будівля, в якому готувався злочин, де він був вчинений або де настали злочинні наслідки чи зберігаються його сліди, а під час огляду місця події може мати місце огляд окремих предметів, документів, трупа [1, 528]. Про можливість проведення огляду місця події трапляються згадки не в спеціальній нормі, що присвячена видам огляду, а в інших нормах КПК України. Так, у частині 3 ст. 214 КПК України, присвяченій початку досудового розслідування, зазначено, що “огляд місця події в невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань”. Про можливість проведення огляду місця події згадано й у ч. 2 ст. 238 КПК України, що визначає порядок огляду трупа, який може “здійснюватися одночасно з оглядом місця події”. Отже, огляд місця події як вид слідчого огляду - результат розвитку не тільки теорії криміналістики, але має відповідну правову основу, оскільки можливість його проведення передбачена окремими нормами КПК України. Для виключення будь-яких сумнівів щодо правомірності існування цього виду огляду й застосування його на практиці розслідування, уважаємо за доцільне огляд місця події включити до переліку видів огляду, який наведено в ч. 1 ст. 237 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 238 КПК України огляд трупа проводить слідчий або прокурор з обов'язковою участю судово-медичного експерта, а якщо вчасно його залучити неможливо - лікаря. Ця стаття регулює порядок огляду трупа, зокрема й одночасно з оглядом місця події або іншого володіння особи. Для проведення огляду трупа слідчий, прокурор зобов'язані запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих). Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису перебігу відповідної слідчої (розшукової) дії (ч. 7 ст. 223 КПК України).

Інша стаття передбачає порядок проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією (ст. 239 КПК України). Ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Заслуговує на увагу те, що в цій нормі визначається виконавець такої постанови - службові особи органів місцевого самоврядування. Під час ексгумації можуть бути вилучені зразки тканини й органів або частин трупа, необхідні для проведення експертних досліджень, що безпосередньо покладається на судово-медичного експерта.

За результатами слідчої (розшукової) дії складають протокол. У ньому зазначають все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час її проведення, а також речі й об'єкти, що вилучені для досліджень. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани й схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.

Предмет (річ) набуває значення речового доказу після відповідної процедури, передбаченої законом. До цієї процедури й прийнятого рішення відповідною посадовою особою представлені сторонами або будь-якими особами предмети не можуть визнаватися речовими доказами, що має знайти відображення в нормах КПК України. Сторони представляють не докази, а предмети (речі) і документи, які у встановленому порядку можуть бути визнані доказами в кримінальному провадженні. Мабуть, не випадково в теорії доказування з давніх часів наголошено не просто на “доказах”, а саме на “судових доказах”.

На завершення слід зазначити, що в загальній нормі про основні положення й правила огляду доцільно назвати найбільше поширені види огляду, що підтверджені багаторічною слідчою й судовою практикою: місця події, місцевості, приміщень, трупа, предметів, документів.

Отже, слід зазначити, що огляд місця події при розслідуванні злочинів є основним, а часто і єдиним джерелом відомостей про злочин і злочинця на початковому етапі розслідування. Саме огляд місця події дає вихідні дані, необхідні для визначення можливих напрямів розслідування, і тому задля неприпустимості втрати інформації він повинен проводитися з дотриманням вимог процесуального законодавства, рекомендацій криміналістичної тактики та з урахуванням специфіки злочинів.

Література

тактичний криміналістичний злочин розслідування

1. Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности): учеб, пособие для вузов МВД СССР. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1984.

2. Алексійчук В.І. Огляд місця події: тактика і психологія: моногр. / В.І. Алексійчук. - X.: Вид. агенція “Апостіль”, 2011.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. професорів В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. - К.: Юстініан, 2012.

Размещено на Allbest.ru