Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адміністративно-правове забезпечення ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН

О.Л. Гамалій

Анотація

право людина громадянин адміністративний

З метою удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян уточнено поняття «адміністративно-правове забезпечення», сформульовано поняття прав громадян як предмета адміністративно-правового забезпечення. Визначено напрямки адміністративно-правового забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян. З'ясовано основні ознаки адміністративно-правового забезпечення прав людини та громадянина. охарактеризовано механізм забезпечення прав та свобод громадян органами державної влади.

Ключові слова: права і свободи громадян, адміністративно- правове забезпечення, органи державної влади, правоохоронні органи.

Аннотация

Гамалий А. Л. Административно-правовое обеспечение прав и свобод граждан

С целью усовершенствования административно-правового обеспечения прав и свобод граждан уточнено понятие «административно-правовое обеспечение», сформулировано понятие прав граждан как предмета административно-правового обеспечения. Определены направления административно-правового обеспечения прав, свобод и законных интересов граждан. Выяснены основные признаки административно-правового обеспечения прав человека и гражданина. Охарактеризован механизм обеспечения прав и свобод граждан органами государственной власти.

Ключевые слова: права и свободы граждан, административно-правовое обеспечение, органы государственной власти, правоохранительные органы.

Annotation

Gamaliy O. L. Administrative and legal protection of rights and freedoms

In order to improve administrative and legal protection of rights and freedoms the term «administrative and legal support» is specified, the concept of civil rights, as a matter of administrative and legal support is formulated, the areas of administrative and legal framework of human freedoms and legitimate interests of citizens are identified. The basic features of the administrative and legal support of human and civil rights are investigated. The mechanism of protection of rights and freedoms by the state government is characterized.

Keywords: civil rights and freedoms, administrative and legal support, government agencies, law enforcement agencies.

Виклад основного матеріалу

Питання, пов'язані із забезпеченням прав громадян, на загальнотеоретичному та галузевому рівнях досить докладно розроблені такими науковцями, як С. С. Алексєєв, С. М. Братусь, М. В. Вітрук, С. О. Комаров, О. В. Мацко, М. І. Матузов, О. С. Мордовець, В. С. Нарсесянц, І. В. Ростовщиков, В. П. Сальніков, Б. М. Топорник та ін. На сучасному етапі розвитку вітчизняної і зарубіжної юридичної науки питанню прав і свобод людини і громадянина (характеристиці, класифікації, історичному розвитку) присвячено роботи таких вчених, як: А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, Ю. Ф. Кравченко, С. Л. Лисенков, О. А. Лукашова, О. В. Не- годченко, А. Ю. Олійник, О. Ф. Скакун та ін.

Питання забезпечення прав і свобод громадянина є центральною проблемою в дослідженнях науковців різних галузей права. Не є винятком і наша держава. Так, ст. 3 Конституції України встановила, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави [1]. Разом з цим на сьогодні відсутнє офіційне тлумачення закріпленого в Конституції терміна «забезпечення прав і свобод людини». Це призводить до його неоднозначного розуміння як з боку науковців, так і з боку практикуючих юристів та державних службовців. Вирішення цієї теоретичної проблеми розглядалося, насамперед, у науці конституційного права, однак відсутність єдиної думки щодо визначення цього поняття є особливістю загальної теорії держави і права і, як наслідок, галузевої юридичної науки - адміністративного права.

Метою цієї статті є з'ясування сутності адміністративно- правового забезпечення прав і свобод громадян, у зв'язку з чим заплановано виконати такі завдання: уточнити поняття «адміністративно-правове забезпечення»; сформулювати поняття прав громадян як предмета адміністративно-правового забезпечення; визначити напрямки адміністративно- правового забезпечення прав свобод і законних інтересів громадян; з'ясувати основні ознаки адміністративно- правового забезпечення прав людини та громадянина; охарактеризувати механізм забезпечення прав та свобод громадян органами державної влади.

Перш за все виникає потреба у з'ясуванні значення поняття «адміністративно-правове забезпечення», яке включає в себе дві складові - «адміністративно-правове» та «забезпечення».

У тлумачному словнику української мови «забезпечення» трактується як створення надійних умов для здійснення чого-небудь; гарантування чогось; захист, охорона кого-, чого- небудь від небезпеки [2, с. 281]. Отже, в контексті правової науки «забезпечення» означає законодавче закріплення прав (створення правових умов для їх реалізації), визначення гарантій дотримання та захисту таких прав.

Термін «забезпечення» І. М. Гальперін визначає як створення матеріальних засобів, необхідних для діяльності, функціонування чого-небудь [3, с. 75]. Ми вважаємо, що поняття «забезпечення» можна визначити як дію від поняття «забезпечити» та/або «забезпечувати»; у свою чергу, «забезпечити» або «забезпечувати» у філології розглядається у трьох значеннях: 1) постачати щось у достатній кількості, задовольняти кого-, що-небудь у якихось потребах; надавати кому-небудь достатні матеріальні засоби до існування; створювати надійні умови для здійснення чого-небудь; гарантувати щось; 3) захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки [2, с. 375]. Словники російської мови під поняттям «забезпечення» розуміють генерування повного і достатнього комплексу умов, необхідних для здійснення чогось та гарантії будь-чого [4, с. 291; 5, с. 724]. Отже, забезпечення у загальному змісті означає створення умов, охорону, захист чого-небудь від небезпеки.

В цьому контексті наведемо думку З. Д. Чуйка, який вважає, що термін «забезпечувати» має досить широке значення, котре трактується як: створювати надійні умови для здійснення чого-небудь; гарантувати щось; захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки [6, с. 85].

Звертаючись до поняття «забезпечення» у правовій науці, тобто до поняття «правове забезпечення», можна виділити кілька його визначень, що дають різні автори. Так, великий тлумачний словник під редакцією В. Т. Бусела визначає поняття правого забезпечення як сукупність правових норм, що регламентують правові взаємини та юридичний статус [2, с. 375].

У юридичній літературі найчастіше під правовим забезпеченням розуміється дотримання, визнання та гарантування реалізації прав і свобод людини [7, с. 5].

Що стосується другої складової поняття «адміністративно-правове забезпечення», то адміністративне право, зовнішнім вираженням якого є адміністративно-правові норми, традиційно визначається як встановлене державою, забезпечене можливістю застосування адміністративного примусу і закріплене у джерелах адміністративного права правило поведінки, що регулює відносини у сфері державного управління [8, с. 8]. Отже, характерною ознакою адміністративно-правової норми є сфера регулювання - державне управління, а також можливість застосування адміністративного примусу. При цьому справедливо зазначити, що за порушення адміністративних норм може наставати не лише адміністративна, але і кримінальна або дисциплінарна відповідальність.

На думку деяких науковців, зокрема Д. М. Овсянка, вельми численні адміністративно-правові норми поділяються на такі види норм, які: 1) закріплюють права, обов'язки та відповідальність (статус) суб'єктів адміністративного права: громадян, органів виконавчої влади, державних службовців, підприємств, установ і організацій; 2) визначають форми і методи реалізації виконавчої влади; 3) встановлюють адміністративну відповідальність за правопорушення, які не є злочинами; 4) регулюють адміністративно-процесуальну діяльність; 5) забезпечують законність у діяльності органів виконавчої влади [9, с. 23]. Таким чином, адміністративно- правове забезпечення прав і свобод людини та громадянина включає в себе всі означені вище елементи.

Отже, адміністративно-правове забезпечення прав свобод і законних інтересів громадян, а також механізм їх реалізації здійснюються в таких основних напрямках:

1. норми адміністративного права є первинним елементом у правовому врегулюванні конкретних прав і обов'язків громадян, а також визначають механізм реалізації основних прав, свобод та обов'язків громадян;

2. нормами адміністративного права визначено правовий статус і компетенцію державних органів, їх структурних підрозділів і посадових осіб, покликаних забезпечувати дотримання прав і свобод громадянина у всій їхній сукупності або за окремими питаннями. Адміністративно-правовими нормами регулюється також компетенція різних галузевих органів і посадових осіб, а також порядок їх діяльності у зв'язку з реалізацією громадянами окремих приналежних їм конкретних прав і свобод;

3. адміністративно-правовими нормами визначено дисциплінарну та, в деяких випадках, адміністративну відповідальність за порушення прав, свобод і законних інтересів громадян державними та муніципальними органами виконавчої влади, їх посадовими особами та службовцями.

Забезпечення дотримання та захист прав і законних інтересів громадян за чинним законодавством відносяться до загальних основних обов'язків усіх державних і муніципальних службовців. Адміністративно-правові норми регулюють порядок розгляду та можливість звернень громадян до органів публічної влади та організації у зв'язку з реалізацією та забезпеченням своїх прав і свобод.

Проблема забезпечення прав і свобод громадян у сфері адміністративно-правових відносин привертає увагу науковців протягом тривалого часу, але особливо гостро ця проблема постає в умовах адміністративної реформи, а також реформування судової гілки влади та правоохоронних органів.

Так, можемо виокремити причини, що зумовлюють необхідність упровадження адміністративної реформи: відсутність оптимальної системи органів державної влади та чіткого розмежування їх компетенції між собою; слабка організація здійснення управлінської діяльності та відсутність законодавства, що встановлює правовий статус органів управління та компетенцію посадових осіб; неефективна політика держави у сфері встановлення меж державного регулювання економіко-правових і соціальних відносин і процесів; зниження наукового потенціалу державного управління, а також відчуження громадян від правоохоронної влади. Вказані вище причини є одним із головних факторів, що визначає доцільність аналізу проблеми адміністративно-правового забезпечення прав громадян правоохоронними органами.

Необхідно визнати, що на сьогодні забезпечення прав людини здійснюється за допомогою розгалуженої системи державних органів, які реалізують свою компетенцію у різних сферах суспільної діяльності.

Головною передумовою адміністративно-правового забезпечення прав і свобод громадян України органами влади є конституційний обов'язок цього органу здійснювати нагляд за дотриманням законодавства всіма державними органами, посадовими особами, підприємствами та громадянами.

Отже, можемо визначити основні ознаки адміністративно-правового забезпечення прав людини та громадянина органами державної влади: 1) являє собою систему правових засобів та прийомів; 2) має організаційний характер; спрямоване на захист прав людини та громадянина; визначає повноваження органів державної влади в забезпеченні прав людини та громадянина.

Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод громадян України можна визначити як систему визначених адміністративно-правовим законодавством організаційно-правових та практичних прийомів, засобів, методів та способів, які застосовують у своїй діяльності органи державної влади в межах своїх повноважень із метою створення необхідних умов для реалізації прав громадян, їх захисту та охорони.

У свою чергу вважаємо за доцільне зазначити, що багатовекторний характер питання адміністративно-правового забезпечення прав громадянина органами державної влади обумовлює необхідність звернення до правових знань у сфері загальної теорії прав людини, конституційного права, адміністративного права, а також філософії, історії, соціології тощо.

При всьому багатстві наукового матеріалу, що стосується прав і свобод людини та громадянина, практично у всіх працях досліджуються окремі аспекти розглянутих явищ правової дійсності, без комплексного вивчення адміністративно-правових відносин у забезпеченні прав громадян правоохоронними органами, що, на наш погляд, дещо обмежує дослідження тенденцій і закономірностей функціонування механізму реалізації та забезпечення прав громадян у державі. Існує нагальна потреба в подальшій розробці та практичному закріпленні в адміністративно-правових нормах засобів та принципів забезпечення прав громадян органами державної влади у всьому різноманітті їх проявів із урахуванням реалій правової дійсності.

Отже, права громадян як предмет адміністративно- правового забезпечення органами державної влади являють собою комплексну категорію, що виступає однією з фундаментальних ознак правової держави, якою відповідно до Конституції проголошена й Україна. Відсутність забезпечення та захисту з боку органів державної влади законних прав, свобод та інтересів громадянами призводить до негативних наслідків як на державному, так і на міжнародному рівнях. Забезпечення права громадян є одним із пріоритетних напрямків діяльності держави, порушення або недостатнє виконання якого ставить під сумнів необхідність та доцільність існування самої держави.

Таким чином, механізм забезпечення прав та свобод громадян органами державної влади включає ряд суспільних відносин, які виникають із метою реалізації, охорони, захисту та відновлення порушених прав і свобод. Особливе місце в цій системі суспільних відносин займають адміністративно-правові відносини, оскільки обов'язок держави забезпечити права і свободи та створити сприятливі умови для їх реалізації громадянином, який походить із пріоритету прав та свобод людини та громадянина в державі, наділяє органи публічного управління владно-розпорядчими функціями задля реалізації прав та свобод громадян, що передбачається адміністративно-правовими нормами.

Список використаних джерел

1. Конституція України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254K/96-Bp.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.] - Київ ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. 1140 с.

3. Гальперин И. М. Наказание: социальные функции, практика применения / И. М. Гальперин. М.: Юрид. лит., 1983. 208 с.

4. Александрова З. Е. Словарь синонимов русского языка: около 9000 синонимических рядов / З. Е. Александрова ; [под ред. Л. А. Чешко]. [Изд. 5-е, стер.]. М.: Рус. яз., 1986. 600 с.

5. Словарь русского языка: в 4 т. / Евгеньева А. П. (ред.). М.: ГИИС, 1957-. Т. ІІ: [К-О]. 1958. 1013 с.

6. Чуйко З. Д. Конституційно-правовий механізм забезпечення національної безпеки України / З. Д. Чуйко // Бюлетень Міністерства юстиції України. 2006. № 8. С. 81-89.

7. Волинка К. Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Волинка Катерина Григорівна. Київ, 2000. 16 с.

8. Козлов Ю. М. Административное право: [учебник] / Ю. М. Козлов. М.: Юристъ, 1999. 320 с.

9. Овсянко Д. М. Административное право: [учеб. пособие] / Д. М. Овсянко. Изд. 3-е, перераб. и доп. М.: Юристъ, 2000. 468 с.

Размещено на Allbest.ru