Громадянська партиципація: від інструментів комунікації до комунікативної політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальна організація «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради

Полтавська державна аграрна академія

ГРОМАДЯНСЬКА ПАРТИЦИПАЦІЯ: ВІД ІНСТРУМЕНТІВ КОМУНІКАЦІЇ ДО КОМУНІКАТИВНОЇ ПОЛІТИКИ

Постановка проблеми. Незважаючи на актив ний пошук дієвих механізмів та інструментів комунікації у місцевому самоврядуванні, питання моделювання ефективного комунікативного про цесу шляхом формування комунікативної полі тики органів місцевої влади, розвитку діалогової комунікації, комунікації задля розвитку залиша ється малодослідженим.

Тісних комунікацій у громаді та між громадою і владою потребує громадянська партиципація як процес залучення громадян та норма прямої демократії. Відособлене застосування інструмен тів комунікації ускладнює процеси участі. В прак тиці комунікативної діяльності місцевих органів бракує наукових підходів й методичного забезпе чення. Сприйняття комунікативної політики лише як допоміжної обмежує ефективність діяльності місцевих органів влади.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведене нами дослідження ґрунтується на наукових працях Л. В. Хащиєвої, В. Л. Згурської, О. В. Батанової, А Баровської, І. Коваль та бага тьох інших, які розглядають єдність процесів партиципації та комунікації, місце інструментів комунікації на різних рівнях громадянської пар тиципації. Водночас аналіз наукових праць свід чить про недостатню увагу до вивчення процесів громадянської партиципації в діяльності орга нів місцевого самоврядування. У науковому колі практично відсутня дискусія про складнощі та проблеми комунікаційної діяльності під час впро вадження проектів громадської участі.

Постановка завдання. Метою статті є дослі дження та узагальнення практики комунікативної діяльності органу місцевого самоврядування, її впливу на процеси громадянської партиципації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Нині спілкування між громадянами і владою на місцевому рівні все більше переходить у площину, яка передбачає діалог. У зв'язку з цим набуває зна чущості громадянська партиципація.

Громадянська партиципація - це залучення громадян до:

участі в різноманітних подіях, активної діяль ності, висловлювання думок щодо процесів, які відбуваються у публічній сфері;

процесу прийняття рішень, що має місце між представниками громадянського суспільства і різноманітними демократичними структурами та інститутами держави, зокрема на місцевому рівні [3, с. 475].

«Громадянська партиципація - це процес, під час якого громадяни отримують можливість впли вати на рішення органів державної влади, здій снювати контроль за їх виконанням, якщо такі рішення безпосередньо або посередньо торка ються інтересів громадян.

Подібний вид партиципації відрізняється від традиційної участі громадян у виборчому про цесі і реалізується за допомогою інших методів. Громадяни, отримуючи можливість брати участь у процесах регулювання на їх ранній стадії, ще більш активно долучаються до процесів безпосе редньої реалізації» [11].

В умовах становлення сучасного муніципа- лізму партиципацію відносять до найважливіших принципів здійснення місцевого самоврядування поряд з такими, як субсидіарність, верховенство права, свобода волевиявлення громадян, захист прав, свобод і законних інтересів людини, демо кратизм, децентралізм, департаменталізація, рів ноправність, компетентність, компліментарність, гласність та публічність, неупередженість з боку органів місцевого самоврядування та посадових осіб, невтручання з боку органів місцевого само врядування, посадових осіб у разі волевиявлення громадян, гарантованість прав громадян на участь у місцевому самоврядуванні тощо [2, с. 31].

Перевагами громадянської партиципації є про- моція та інформування, раціоналізація заходів і дій, зростання рівня задоволення діями влади, уникнення соціальних конфліктів, громадянська освіта (табл. 1). За своїми характеристиками вони безпосередньо сприяють розвитку механізмів та інструментів комунікації під час реалізації місце вої політики.

Партиципація є також визначальним принци пом концепції сталого розвитку, на основі якої регулюється світова, національна, регіональна, місцева економіка. Для підвищення ефективності і результативності політики розвитку, що реалізу ється на територіальному рівні, використовується інформація, яка описується Л. В. Хащиєвою понят тям «територіальний інтелект». На її думку, пар- тиципація, завданням якої є здійснення партнер ського союзу учасників у межах управління через проекти і системи моніторингу та оцінки управ лінських дій, залишається принципом складним для практичної реалізації. Погоджуємося, «що партиципація обов'язково базується на комуніка ції, а саме інформації в інтерактивній формі. Вона основана саме на доступності інформації, тобто на здатності акторів - у широку сенсі громадян - отримати доступ до інформаційних даних, тож до інформаційних технологій» [10, с. 48].

З громадянською партиципацією пов'язують територіальне управління в Полтавській міській раді. Для успішного сталого розвитку м. Полтави, базуючись на інформації про проект «Інтегрова ний урбаністичний розвиток міста в Україні», який запроваджувався Німецьким товариством міжна родного співробітництва “Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH” у партнерстві з асоціацією міст України, німець кими та міжнародними містами-партнерами, керуючись статтями 27, 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [8], виконав чий комітет Полтавської міської ради затвердив Концепцію участі м. Полтави у проекті «Інтегро ваний урбаністичний розвиток міста в Україні» (21.05.2015 № 89) [7] (початок проекту - грудень 2015 року, термін - 3 роки, бюджет - 4 млн євро; основні міста - Чернівці, Полтава, Вінниця; асо ційовані міста - Львів, Харків; політичний носій -

Таблиця 1Переваги громадянської партиципації

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України). Потенційні партнери - асоціація міст України, німецькі, українські та міжнародні міста-парт- нери, міжнародна співпраця з університетами та громадськими організаціями.

Ключова проблема, яку має вирішити проект «Інтегрований урбаністичний розвиток міста в Україні», - відсутність достатнього персонального, фінансового та фахового забезпечення для само стійного та організованого процесу сталого розви тку м. Полтави відповідно до вимог, що викладені у Лейпцизькій Хартії сталого європейського міста, прийнятої 25.05.2007 року. Визначено такі цілі участі м. Полтави у зазначеному проекті: органі зувати процеси розвитку м. Полтави згідно з євро пейськими положеннями сталого розвитку міста, орієнтованими на потреби громадян; створити інститут розвитку міста як структурний підрозділ виконавчого органу із залученням СІМ-спеціаліста Німецького товариства міжнародного співробіт ництва “Deutsche Gesellschaft fьr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH”; затвердити інте гровану концепцію розвитку м. Полтави, що роз роблена на міждисциплінарній основі із залу ченням громадськості (зважаючи особливо на потреби дітей, молодих, літніх людей та жінок); втілити пілотні проекти для випробування підходу інтегрованого розвитку міста; поліпшити якість проектних пропозицій на підставі методики інте грованого розвитку; закласти комунікаційну плат форму на тему методики інтегрованого розвитку із використанням міжнародного досвіду; проводити регулярний обмін досвідом між містами [7]. Інші можливості для м. Полтави в рамках проекту: залу чення міжнародних експертів; надання додатко вого фінансування; підтримка пілотних проектів; підтримка міжмуніципальної співпраці для розви тку; підтримка асоціації міст України; заходи для підвищення кваліфікації.

Комунальна організація «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради (КО «Інститут розвитку міста» ПМР) створена для успішного розвитку міста, реалізації стратегічних завдань, удосконалення інфраструктури економічного роз витку, сприяння ефективному розвитку і вико ристання потенціалу м. Полтави. Організація займається вивченням українського та міжнарод ного досвіду розвитку та подальшим його впрова дженням у життя м. Полтави, об'єднанням зусиль жителів, влади та бізнесу, підтриманням процесу залучення громади міста до вирішення питань місцевого самоврядування.

Фахівці КО «Інститут розвитку міста» ПМР здійснюють розроблення інвестиційних та гран- тових проектів, завданням яких є розвиток куль турної, соціальної та економічної інфраструктури міста. Один із перших проектів - проект «Інте грований розвиток міст в Україні», що викону ється німецькою урядовою компанією “Deutsche Gesellschaftfr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH”. Його завдання - розроблення концепції інтегрованого розвитку міста «Полтава-2030», шести галузевих стратегій. На основі Концепції Інтегрованого розвитку м. Полтави поставлена мета - визначити, підготувати та реалізувати пріо ритетні інфраструктурні проекти з малим бюдже том та високим інвестиційним впливом (малий проект - 50 тис. євро, великий - 500 тис. євро) [4]. Робота розпочата з аналізу проблем розвитку міста. Проведено три соціологічні дослідження на теми розвитку обласного центру, у яких взяли участь близько п'яти тисяч полтавців і гостей міста. Сім робочих експертних груп аналізували стан різних галузей міського господарства. Інший проект - «Партнерство для розвитку міст. Про ект ПРОМІС» (ініціатор - Федерація канадських муніципалітетів за фінансової підтримки уряду Канади) орієнтований на впровадження ефектив ного демократичного управління та прискорення економічного розвитку, створення сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу.

У 2016 р. існувало 15 різноманітних проектів. У 2017 р. подано 47 проектів на теми екології, еко номіки, енергозбереження, місцевого розвитку, охорони здоров'я і правопорядку, ґендерної рів ності, освіти та доступності (загальний кошторис проектів перевищує 2,7 млн дол.). КО «Інститут розвитку міста» ПМР опікується також модерні зацією системи освітлення вулиць міста, рекон струкцією парку «Перемога», створенням центру міських ініціатив, будівництвом сміттєперероб- ного заводу, створенням Індустріального парку, реконструкцією Кадетського корпусу.

Громадянська партиципація в діяльності кому нальної організації є навчанням під час практики, коли люди перебувають у центрі процесу розви тку м. Полтави. Поставлена мета знайти точку комунікації між владою та місцевими жителями. Такий підхід визнає спроможність громадян пред ставляти інтереси, ділитися знаннями, висувати вимоги і підтримувати діяльність [12].

Тріада партиципації КО «Інститут розви тку міста» ПМР: інформування (через ЗМІ тощо інформувати громаду, доносити правду); зібрання ідей, думок, пропозицій, консультування (з меш канцями), спільне прийняття рішень (розроблення проектів) [9]. Для громадянської партиципації в перші роки діяльності організації характерним було домінування формального рівня участі: низь кого - для містян та середнього - для партнерів, учасників (табл. 2). Високий рівень участі спосте рігався лише в межах проекту партиципаторного бюджетування. У 2017 р. за участю фахівців КО «Інститут розвитку міста» ПМР проведено понад 20 слухань та консультацій за участю мешканців, понад 25 консультацій за участю громадських організацій, 5 соціологічних анкетних опитувань. Здійснювалося спільне розроблення стратегічних документів, зокрема проекту «Від діагнозу до стратегії». Процес ведення діалогу вдосконалю вався за допомогою проекту «Кращі консультації/ слухання в органах самоврядування».

Різноманітними комунікативними заходами супроводжувалася співпраця комунальної орга нізації з міжнародними фондами (воркшопи, форуми, курси, засідання, круглі столи). У резуль таті у 2016 р. у м. Полтаві залучено 2145 тис. грн іноземних інвестицій, у 2017 р. - 2370 тис. грн.

Розпочатий комунальною організацією про ект партиципаторного бюджетування передбачив право жителів брати участь у розподілі частини бюджетних коштів. Орієнтовний розмір видатків на комбінацію інструментів інформаційної, промо- ційної кампанії за міською цільовою Програмою «Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Полтаві» (далі - Програма) на 2016-2020 рр. - 713 тис. грн (табл. 3). Більше половини загаль ної суми орієнтовних видатків (2016-2019 рр.) є видатками на створення графічних роликів (інформаційного, запрошення для голосування), розміщення їх на телебаченні. Шоста частина - видатки на обслуговування програмного продукту для забезпечення електронного голосування за проекти. Розмір інших видатків є незначним. За таких умов очікується, що відсоток залучення жителів м. Полтави до участі в Програмі зросте за 2016-2019 рр. з одного до чотирьох. Показни ком ефективності інструментів інформаційної, промоційної кампанії є зростання за два роки дії проекту активності громадян м. Полтави. Якщо у 2016-му на участь у конкурсі подано 58 проектів з благоустрою міста, то в 2017 р. - 92. Активні шими стали містяни і в голосуванні, у 2016 р. за ініціативи віддали 7,4 тис. голосів, у 2017 р. - вже 12,5 тисячі. Не охоплені кошторисом витрат такі інструменти діалогової комунікації, як слу хання, консультації, зустрічі за участю мешкан ців, спільне розроблення проектів (воркшопи, форуми, курси, засідання, круглі столи), оскільки ресурсне забезпечення цих заходів здійснює Пол тавська міська рада. громадянський партиципація влада конфлікт

Платформою для співпраці та спілкування міс- тян, місцем зустрічей влади та громади є фести валь сучасного міста «Майстерня міста». У його рамках як інструменти комунікації використову ють квести, воркшопи, майстер-класи, екскур сії, презентації та вікторини. Заходи присвячені бюджету участі, креативній економіці, питанням доступності та поліпшення мобільності. Геогра фія фестивалю розширюється від центру міста до його районів.

Отже, відбувається посилення процесів пар- тиципації в діяльності КО «Інститут розвитку міста» ПМР. Однак домінування формального рівня участі (через недостатню результативність задіяних інструментів комунікації, з одного боку, і низьку комунікативну активність громади, з іншого) їх стримує. Це переконує в необхідностіОсновні складники процесу громадянської партиципації

Таблиця 2 в діяльності КО «Інститут розвитку міста» ПМР

моделювання ефективного процесу спілкування шляхом формування комунікативної політики Полтавської міської ради та КО «Інститут розви тку міста» ПМР зокрема.

Спираючись на розуміння понять «комуніка тивна політика» та «мета комунікативної полі тики» А. Баровської та І. Коваль [1, с. 100-102], визначимо, що:

комунікативна політика КО «Інститут розви тку міста» ПМР має являти собою організовану, цілеспрямовану та відносно стабільну діяльність організації з питань: проведення широкого діа логу щодо цілей, завдань, напрямів розвитку м. Полтави; забезпечення громадськості вчасною, чіткою, достовірною, релевантною інформацією та роз'яснення суспільної вигоди стосовно кон кретних місцевих програм та ініціатив Полтав ської міської ради; налагодження каналів зворот ного зв'язку; ефективної діалогової комунікації, комунікації задля розвитку; формування довіри до органів місцевої влади; створення бренду (імі джу) міста; метою комунікативної політики КО «Інсти тут розвитку міста» ПМР має стати формування спільного смислового простору та бачення розви тку м. Полтави.

Досягнення мети комунікативної політики КО «Інститут розвитку міста» ПМР передбачає забез печення її відповідності комунікативним потре бам різних аудиторій, належне координування комунікативних зусиль комунальної організації та її партнерів, якісне управління комунікатив ними потоками. На підтримку цього комунальна організація має урізноманітнити способи ведення розмови/діалогу фахівців: консультації та зау важення в режимі online; семінари, тренінги; інтерв'ю; зауваження, відправлені електронною, а також традиційною поштою тощо. У низці випад ків доречними будуть інші методи: консультаційні пункти в місці, де заплановано зміни, презентації на відкритих площадках. Варто апробувати такі інструменти громадянської партиципації, як кон сенсусна конференція, дорадче опитування, від критий офіс (табл. 4).

Домінування діалогових інструментів комуні кації прискорить очікувані результати партици- пації, а саме створення ефективного механізму взаємодії органів місцевого самоврядування та жителів; залучення жителів до процесу при йняття рішень органів місцевого самоврядування; формування довіри громадян до органів місце вого самоврядування; підвищення відкритості діяльності органів місцевого самоврядування; підвищення рівня прозорості процесу прийняття рішень; вирішення питань, які найбільше хвилю ють жителів. Також можна розраховувати на зрос тання рівня комунікативної активності територі альної громади у процесі здійснення місцевого самоврядування, а саме здатності територіальної громади в цілому, окремих її членів і соціальних груп у її складі, ініціювати, встановлювати та забезпечувати комунікативну взаємодію з іншими суб'єктами, спрямовану на виконання самовряд них функцій територіальної громади [6, с. 241].

Таблиця 3 Орієнтовні видатки на інформаційну, промоційну кампанії та організацію голосування за проекти за міською цільовою Програмою «Партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Полтаві» на 2016-2020 рр., тис. грн

Таблиця 4 Характеристика інструментів громадянської партиципації

Висновки

В умовах становлення сучасного муніципалізму громадянська партиципація залиша тиметься найважливішим принципом здійснення місцевого самоврядування. Залучення громадян до участі у процесах місцевого розвитку базується на визнанні представниками влади їх компетентності, спроможності представляти інтереси, ділитися зна ннями, висувати вимоги і підтримувати діяльність.

Громадянська партиципація обов'язково спи рається на комунікативну взаємодію учасників в інтерактивній формі. Вивчення досвіду діяль ності КО «Інститут розвитку міста» ПМР засвід чило посилення громадянської партиципації на місцевому рівні, що переконує в необхідності моделювання ефективного комунікативного про цесу, насамперед, шляхом формування комуніка тивної політики органів місцевої влади, розвитку діалогової комунікації, комунікації задля розви тку. Зростання рівня комунікативної активності територіальної громади у процесі здійснення місцевого самоврядування прискорить очікувані результати партиципації.

Список літератури

1. Баровська А., Коваль І. Комунікативний VS комунікаційний: чому, коли, навіщо. Запровадження комунікації органів державної влади: зб. мат-лів наук.-практ. конф. / упоряд. А.В. Баровська. Київ: Фенікс, 2016. С. 98-103.

2. Батанов О.В. Принципи місцевого самоврядування як ціннісний вимір сучасного муніципалізму в Україні. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія «Право». 2012. Вип. 1. С. 24-32.

3. Згурська В.Л. Сучасна критика концепції громадської участі. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2013. Вип. 60. С. 473-478.

Анотація

У статті розглянуто переваги громадянської партиципації. Визначено, що її успіх визна чається комунікативною діяльністю. Приведено досвід громадянської партиципації на міс цевому рівні. Зазначено потребу формування комунікативної політики органів місцевої влади. Сформовано висновки щодо місця сучасних інструментів комунікації в процесі громадянської партиципації.

Ключові слова: громадянська партиципація, органи місцевого самоврядування, партици- паторне бюджетування, комунікативна політика, інструменти комунікації.

В статье рассмотрены преимущества гражданской партиципации, успех которой определяется коммуникационной деятельностью органов местной власти. Изложен опыт гражданской партици пации в деятельности Коммунальной организации «Институт развития города» Полтавского город ского совета. Обоснована потребность моделирования эффективного коммуникационного процесса путем формирования коммуникативной политики органов местной власти. Определены содержание и цель коммуникационной политики. Сформированы выводы относительно возможностей современных инструментов коммуникации в процессе гражданской партиципации.

Ключевые слова: гражданская партиципация, органы местного самоуправления, партиципатор ное бюджетирование, коммуникативная политика, цель коммуникативной политики, инструменты коммуникации.

The article considers the advantages of civil participation. It was defined that success of civil participa tion was determined by the communication activities. The experience of civil participation at the local level was outlined. The necessity of the formation of communicative policy of local authorities was substantiated. Conclusions were formed regarding to the place of modern communication tools in the process of civil partic ipation.

Key words: civil participation, local governments, participative budgeting, communicative policy, commu nication tools.

Размещено на Allbest.ru