Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією

В подальшому, Д. повторно після одержання замовлення від К. про надання останньому послуг сексуального характеру особою жіночої статі втягнув М. у заняття проституцією та намагався забезпечити надання нею послуг сексуального характеру для К., однак був викритий працівниками міліції[2]. У цьому разі наявна повторність тотожних злочинів.

Водночас вивчення кримінального законодавства та судової практики дає підстави стверджувати, що ці та подібні діяння належать до злочинів, пов'язаних із сексуальною експлуатацією. Вони пов'язані між собою і нерідко вчиняються паралельно.

Так, приміром організована група, що складалася з п'яти осіб з січня 2012 р. по лютий 2013 р. вчинила низку злочинів, пов'язаних із сексуальною експлуатацією, а саме створення і утримання місць розпусти, звідництво для розпусти, а також сутенерство [3].

У теорії кримінального права такі злочини прийнято називати однорідними. А.А. Стрижевська вважає, що однорідними є злочини, які посягають на однакові чи подібні безпосередні об'єкти, вчиняються в межах однієї і тієї самої форми вини та передбачені, за загальним правилом, різними статтями Особливої частини КК [4, с. 60]. У зв'язку з цим пропонуємо розширити у таких випадках межі повторності, встановивши в якості кваліфікуючої обставини повторність однорідних злочинів, пов'язаних з іншими формами сексуальної експлуатації.

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України означає що його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Злочин, передбачений ст. 303 КК України визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Груповий та організований спосіб характерний для цих злочинів тому, що такого роду протиправні діяння вчинити одній особі вкрай важко, оскільки вони передбачають систематичні та різнопланові дії (наприклад, вербування, охорона, транспортування, матеріальне забезпечення повій тощо), що потребує розподілу функцій. Відтак ефективне примушування до заняття проституцією, втягнення до неї та сутенерство можливе в умовах співучасті з розподілом функцій та ролей. Водночас тривалість діяльності таких об'єднань залежить від наявності корупційних зв'язків в органах державної влади, додержання правил конспірації та дисципліни, які сприяють уникненню винними заходів кримінальної відповідальності.

Такі об'єднання спеціалізуються на вчиненні не лише сутенерства, але й інших злочинів, пов'язаних із сексуальною експлуатацією. Вони вербують нових членів та повій, мають розроблені правила поведінки, діють протягом тривалого часу.

Групи осіб за попередньою змовою в подальшому можуть трансформуватись в організовані групи. А.А. Вознюк трансформацію злочинних об'єднань визначає як зміну їх істотних властивостей, унаслідок чого злочинне об'єднання одного виду перетворюється в інше.

Причини трансформації, на думку автора, пов'язані з набуттям чи втратою об'єднанням тих чи інших кримінально- правових ознак, зокрема залученням до спільної діяльності інших співучасників або їх виходом, набуттям стійкості, ієрархічності, досягненням певної домовленості та ін.

Група осіб за попередньою змовою стає організованою групою з досягненням стійкості, відповідного кількісного складу об'єднання та домовленості про вчинення нового злочину [5, с. 255-257]. Так, приміром, А. реалізуючи умисел, направлений на забезпечення заняття проституції іншими особами, вступила в злочинну змову з С., залучивши її в якості адміністратора салону еротичного масажу. А. та С. протягом липня 2010 р. - весни 2011 р. як група осіб за попередньою змовою вчинили умисні корисливі злочини, спрямовані на створення та утримання місць розпусти, звідництво для розпусти, вчинене з метою наживи, а також втягнення осіб в зайняття проституцією з використанням уразливого стану цих осіб та сутенерство, вчинене щодо кількох осіб.

В подальшому із розширенням кількісного складу об'єднання у результаті залучення М., появою стійкості та єдиного плану відомого усім учасникам групи група осіб за попередньою змовою трансформувалася в організовану групу [6].

Наступною кваліфікуючою обставиною є вчинення злочину службовою особою, що означає вчинення його спеціальним суб'єктом, до якого відповідно до ч. 3 ст 18 КК України належать особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Службовими особами на підставі ч. 4 ст. 18 КК України також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

При цьому вказані особи повинні обов'язково використовувати своє службове становище, тобто свої права і можливості, пов'язані з займаною посадою.

Особою від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, слід вважати будь-яку особу, від якої залежить потерпілий. Може йтися про службове підпорядкування, підкорення чужій, більш сильній волі, повну чи істотну матеріальну залежність утриманця тощо. Так, тією чи іншою мірою неповнолітні залежать від батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, вихователів, деякі непрацездатні особи - від набувачів їхнього майна за договором довічного утримання, студенти - від викладачів та адміністрації навчальних закладів, хворі - від лікарів та службових осіб, які вирішують питання про направлення на лікування, підлеглі - від начальників, підозрювані та обвинувачені - від працівників органів дізнання, слідчих і прокурорів, підсудні - від суддів та ін. Дружина може перебувати у залежності від свого чоловіка або батько чи мати - від сина чи доньки. У кожному конкретному випадку встановлення наявності відповідної залежності є компетенцією органів досудового розслідування та суду [7, с. 375].

Вчинення злочину щодо неповнолітнього має місце у тих випадках, коли відбувається протиправне посягання, передбачене ст. 303 КК України відносно особи віком від 14 до 18 років. Водночас вчинення цього ж злочину щодо малолітнього має місце у тих випадках, коли його вчинено щодо особи, яка не досягла 14 років.

Приміром у Маріуполі в одному з нічних клубів діяла організація, що надавала послуги сексуального характеру педофілам. У справі були задіяні дівчата віком від 11 до 15 років з неблагонадійних родин [8].

Досить часто виникають проблеми з встановлення ознак малолітнього чи неповнолітнього віку, оскільки обвинувачені заперечують той факт, що їм відомо про малолітність чи неповноліття осіб, яких вони залучають до проституції.

Так, наприклад, П. умисно з корисливих мотивів, достовірно знаючи про малолітній вік Б., переслідуючи мету втягнення її до заняття проституцією, використовуючи її уразливий стан, порушила бажання у малолітньої Б. займатися проституцією шляхом опису переваг роботи в якості повії та запропонувала останній надавати сексуальні послуги клієнтам за матеріальну винагороду під її керівництвом.

Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на сутенерство, П. протягом листопада 2012 року виступаючи в якості сутенера створила умови для сексуальної експлуатації малолітньої Б., а саме: визначила місцем для заняття проституцією ділянку місцевості розташовану біля автомобільної траси по вулиці Таганрозької в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя та здійснювала дії щодо забезпечення її клієнтами для надання нею сексуальних послуг.