Національно-культурні товариства Закарпаття: аналіз співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування у налагодженні прикордонного співробітництва краю

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національно-культурні товариства Закарпаття: аналіз співпраці з органами державної влади та місцевого самоврядування у налагодженні прикордонного співробітництва краю

В. Алмашій

Здійснено аналіз співпраці органів державної влади та місцевого самоврядування Закарпаття з національно-культурними товариствами у налагодженні прикордонного співробітництва краю, наведено форми та методи діяльності.

Ключові слова: національні меншини, закордонні українці, державне управління, місцеве самоврядування, транскордонне співробітництво, євроінтеграція, партнерська угода.

Глобалізація світових процесів і участь у них України потребують концентрації зусиль органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій, спрямованих на дотримання загальновизнаних норм і стандартів у галузі захисту прав людини і громадянина. В Україні на конституційному рівні найвищою соціальною цінністю проголошено людину. Суттєве розширення кола її основних прав і свобод та визнання їх забезпечення головним обов'язком держави обумовили потребу вироблення принципово нової моделі міжнаціональних відносин та правових засад реалізації державної етнонаціональної політики [1].

Закарпаття - багатонаціональний край. Співіснування у регіоні культур різних народів в єдиному географічному просторі при різних державотвореннях дало унікальний сплав духовних цінностей, які вигідно відрізняються певними особливостями від інших європейських культурних напрямів. Представники різних національностей, що проживають на території Закарпаття, мають своє історичне коріння, традиції, активно і наполегливо відроджують та розвивають свою етнічну самобутність. Отже, національна, мовна та конфесійна багатоманітність регіону обумовлює його багатокультурність.

Дослідники вважають, що одним із пріоритетів регіонального розвитку є підтримка національних меншин, подальше зміцнення історично традиційної атмосфери міжетнічної злагоди. Спостерігається, що органи державної влади та місцевого самоврядування відмічають позитивні заходи, що вживаються сусідніми державами- членами ЄС з метою мінімізації негативних наслідків розширення ЄС для жителів прикордонного регіону України - Закарпаття. Питання зв'язків представників національних меншин регіону з історичними батьківщинами є актуальним для всіх етнічних груп та спільнот, які проживають у прикордонні. У контексті процесів, що супроводжують розширення ЄС, з метою полегшення підтримування контактів прикордонних регіонів керівництвом України та області спільно з урядами сусідніх держав вживаються конкретні заходи щодо спрощеного переходу кордону. Це є сприятливим чинником, оскільки більша частина закарпатських угорців, словаків, румунів проживає саме у прикордонних регіонах [2].

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р., в області проживають представники понад 100 національностей. Більшість - 1010,1 тис. (80,5%) становлять українці. Вагому частку займають угорці - 12,1%, румуни - 2,6%, словаки - 0,5%, роми - 1,1%, росіяни - 2,5%, німці - 0,3%, зокрема налічується 10,1 тис. русинів, 1540 білорусів, 565 євреїв, 518 поляків, 490 вірмен та інші.

Окремі з них свого часу були відірвані від праматірних сусідніх народів державними кордонами і стали національними меншинами у новій державі (угорці, румуни, словаки). Інші етнічні спільноти поселилися на Закарпатті у різні часи, за різних політичних режимів (німці, євреї, роми, чехи, поляки, росіяни, білоруси, вірмени та інші).

Спільність кордонів з Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею суттєво вирізняє Закарпаття від інших багатонаціональних регіонів України. З урахуванням цього, одним із пріоритетних завдань органів державної влади та місцевого самоврядування області є подальше зміцнення традиційної атмосфери міжетнічної злагоди, толерантності співжиття та високого рівня взаємопорозуміння між представниками різних національних груп, конкретне вирішення їх запитів щодо збереження своєї національної ідентичності відповідно до норм національного законодавства та міжнародного права. Область має багатий досвід співпраці з закордонними сусідами як на родинному, так і на міждержавному рівні, адже по обидва боки кордону живуть багатотисячні громади українців та національних спільнот.

Серед основних тенденцій розвитку етнонаціональної ситуації на Закарпатті доцільно відзначити кількісний ріст та збільшення активності громадських організацій національних спільнот. У області діють 62 обласні національно-культурні товариства. Зокрема, 13 - угорської спільноти, 17 - ромської, 11 - русинської, 5 - російської, по 4 - словацької та румунської, по 2 - німецької та єврейської, по 1 - польської, вірменської, білоруської та грецької. Їх діяльність у тісній співпраці з владними структурами сприяє подальшому утвердженню гарантованих Конституцією України прав та свобод національних меншин. Товариства виступають провідниками відродження і розвитку мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань та інших культурологічних акцій.

Досвід переконливо свідчить, що універсальних схем ідеального етнонаціонального функціонування суспільства не існує, але вироблені і перевірені практикою ціннісні орієнтири слугують критеріями оптимального забезпечення правових засад гармонізації міжнаціональних відносин. Тільки налагодження конструктивного діалогу влади з громадськими організаціями національних меншин, проведення політики відкритості та співпраці створюють надійне підґрунтя стабільності багатонаціонального суспільства України [3]. самоврядування закарпаття етнонаціональний прикордонний

Національно-культурні товариства краю тісно співпрацюють з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Їх представники на рівних засадах обираються до органів місцевого самоврядування чи призначаються на різні посади в органи виконавчої влади. Серед депутатів обласної, районних і міських рад 12,8% складають угорці (147), 1,3% - румуни (15), 0,9% - росіяни (10), 0,2% - німці (2), 0,3% (по 3) - словаки та роми. У Берегівському районі, де проживає 70% угорців, серед депутатів угорці становлять 68,9%. У Тячівському районі 8 румунів (10,8%), у Рахівському - 4 (6,3%). Всього депутатів обласної ради 90, з них: 77 українці (85,6%), 10 - угорці (11,1%), 3 - румуни (3,3%) [4].

За останній період на якісно новий рівень вийшли відносини між громадськими організаціями національних спільнот і органами державної влади області. У січні 2011 р. сформовану Громадську раду як консультативно-дорадчий орган при облдержадміністрації, до складу якої увійшли і лідери обласних національно-культурних товариств. Доцільно зазначити, що спільними зусиллями органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськості області знайдено нові форми співпраці та координації діяльності щодо забезпечення освітніх, духовних та інформаційних потреб національних меншин. Здійснюється робота над створенням системи моніторингу, динаміки, тенденцій розвитку і функціонування мов національних меншин у сферах вищої, середньої, професійно-технічної, дошкільної, позашкільної та післядипломної освіти. На основі отриманих результатів розробляються прогнози розвитку міжнаціональних відносин в області та проводиться аналіз характерних тенденцій розвитку етномовних та етнополітичних процесів у різних сферах суспільного життя. За результатами моніторингів в області проводяться науково-практичні конференції, семінари, тренінги, засідання за круглим столом з питань удосконалення навчально- виховного процесу, впровадження у навчально-виховну практику новітніх педагогічних та наукових технологій, інтеграції національної освіти і культури області у європейський простір.

Більшість національно-культурних товариств краю характеризуються наявністю вагомого потенціалу для відродження мови, історії, традицій, збереження своєї національної самобутності. Зазначені громадські організації є учасниками прикладних і фундаментальних наукових досліджень з питань етносоціальної та етнополітичної сфер. Областю значна увага приділяється поглибленню співробітництва у сфері захисту прав національних меншин із державами, які мають в Україні, зокрема на Закарпатті, етнічно споріднені спільноти.

Місцевими органами державної влади та місцевого самоврядування робиться все необхідне для задоволення культурно-освітніх запитів, збереження і розвитку мови, традицій національних спільнот. Щороку в краї проводяться обласні фестивалі культур та мистецтв національних меншин. Працює Центр культур національних меншин Закарпаття, основною метою та завданнями якого є сприяння відродженню духовного потенціалу національних меншин тощо.

З метою підвищення рівня етнокультурних потреб національних меншин, розвитку їх освіти в області реалізуються регіональні програми, зокрема Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2011 - 2015 роки, Програма “Центр культур національних меншин Закарпаття” на 2011 - 2015 роки, Програма “Ромське населення Закарпаття” на 2012 - 2015 роки.

Аналіз стану розвитку освіти і культури національних спільнот області свідчить, що наявні фінансові ресурси у розрізі місцевих бюджетів не забезпечують повною мірою потреби навчальних закладів і культурно-освітніх установ у місцях компактного проживання національних меншин. Зокрема, у галузі освіти потребує фінансової підтримки навчально-методичне забезпечення, робота авторських колективів із розроблення програм, підручників, навчальних посібників, науково адекватної методики навчання української мови учнів шкіл, вихованців закладів із національною мовою навчання та виховання, забезпечення їх допоміжними навчальними матеріалами, додатковою літературою, поповнення бібліотечних фондів тощо.

На Закарпатті, як і у державі загалом, національним меншинам гарантовані права на користування та навчання рідною мовою, сповідування своєї релігії, відзначення національних свят, задоволення потреб у засобах масової інформації та будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству України. Багатонаціональний склад населення Закарпаття зумовив його поліконфесійність. Всім національним меншинам створено відповідні умови для сповідування своєї релігії. Між представниками влади та релігійними організаціями є порозуміння та співпраця. Розвитку міжконфесійного діалогу активно сприяє діяльність ради церков і релігійних організацій при голові Закарпатської обласної державної адміністрації.

В області діють 1640 релігійних організацій 37 віросповідань, з яких: 1550 - релігійні громади (понад 340 із них засновані національними осередками), 52 - монастирі, 6 - духовні навчальні заклади, 7 - місіонерські товариства, 9 - релігійні братства, 4 - релігійні центри та 12 - релігійні управління. 1550 релігійних громад обслуговує 1606 служителів культу, серед яких 45 є священиками-іноземцями. Релігійним організаціям національних меншин створено сприятливі умови для задоволення їхніх релігійних потреб відповідно до власних історичних та етнокультурних традицій. Вони на 80% забезпечені культовими спорудами. Надається їм і різноманітна допомога та сприяння у здійсненні зв'язків із одновірцями за кордоном, отриманні від них фінансово-матеріальної та іншої допомоги. Відповідно до частини 4 ст. 24 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації", обласною державною адміністрацією погоджено тимчасове перебування в області з метою виконання богослужбової, благодійної роботи 27 громадян Словаччини, 21 із яких працює у релігійних громадах римсько-католицької церкви, 6 - у релігійних громадах греко-католицької церкви.

Для задоволення культурно-освітніх потреб представників національних меншин, що проживають на теренах краю, керівництвом області створена і постійно вдосконалюється мережа освітніх та культурно-мистецьких закладів, яка приведена у відповідність до національного складу населення. В області крім україномовних функціонують 118 загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовами національних меншин, зокрема 66 - з угорською, 12 - з румунською, 2 - з російською, 1 - з українсько- словацькою, 31 - з українською та угорською, 4 - з російською та українською, 2 - з українською, румунською, російською. Окрім цього, діють 5 ліцеїв із угорською мовою навчання приватної форми власності. Для нечисельних меншин відкрито недільні школи з ромською, єврейською, польською та русинською мовами навчання. Мережа навчальних закладів постійно удосконалюється та розбудовується. У 90 дошкільних закладах виховання ведеться мовами національних меншин, зокрема у 70 - угорською, у 1 - російською, у 2 - румунською, у 17 - кількома мовами. Підготовка відповідних кадрів здійснюється на філологічному факультеті Ужгородського національного університету, де функціонують угорське, російське, німецьке, словацьке та румунське відділення. У 2005 р. на історичному факультеті УжНУ відкрито кафедру історії Угорщини та європейської інтеграції, а з вересня 2008 р. на базі УжНУ функціонує гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою викладання фахових дисциплін. Групи з угорською мовою викладання є також у Мукачівському державному університеті, Ужгородському училищі культури, Берегівському медучилищі, відокремленому структурному підрозділі Національного аграрного університету “Мукачівський аграрний коледж” [5].

В обласному управлінні освіти та науки, у міських і районних відділах, де функціонують школи з мовою національних меншин, працюють фахівці зі знанням відповідної мови. При управлінні освіти та науки ОДА створено Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин основною метою якого є координація зусиль усіх зацікавлених сторін у задоволенні найширших освітньо- культурних потреб національних меншин області.

З метою підвищення фахової кваліфікації Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти проводяться курси з питань педагогіки, психології, дидактики, методики навчання (викладання) навчальних предметів у національних школах (для всіх категорій вчителів шкіл національних меншин), лекції та практичні заняття проводяться, здебільшого, мовою навчання. Практикується проходження педагогічної практики педпрацівниками шкіл національних меншин на базі навчальних закладів Угорщини, Румунії, Словаччини. Така форма роботи дає можливість ознайомитися з інноваціями навчання за кордоном, підвищити рівень мовленнєвої культури та фахових знань. Періодично проводяться семінари для вчителів шкіл національних меншин проводяться у формі семінарів-практикумів із питань: семінари для авторів підручників та навчальних посібників; інформативно-методичні семінари з актуальних питань шкіл національних меншин; семінари-практикуми з питань викладання державної та рідної мови; науково-методичні семінари з педагогічних інновацій (зокрема вивчення рідної мови та другої мови). Вчителі шкіл національних меншин залучені до видавничої діяльності зі створення нових підручників, програм та навчальних посібників із рідної мови для 1 - 4, 5 - 11 класів, із історії Угорщини та Румунії, вони є також перекладачами навчальної літератури з української на угорську. Педагогічні працівники шкіл національних меншин беруть участь в апробаціях підручників, рекомендованих Міністерством освіти і науки. Але серед найважливіших заходів розвитку освіти національних меншин фахівці вважають за доцільне у подальшій роботі керівникам та представникам освітньої галузі краю акцентувати увагу на:

підвищенні якості вивчення та викладання державної української мови (забезпечити досконале її вивчення може лише вчитель, який одночасно володіє українською, а також рідною мовою учнів);

перманентній (не разовій) перепідготовці вчителів державної мови в школах національних меншин шляхом очно-заочної освіти з метою оволодіння ними інноваційними технологіями навчання другої мови;

вдосконаленні наявних, розробці і впровадженні оригінальних технологій вивчення української мови та навчальних програм для шкіл національних меншин, які б враховували рівень мовного середовища та підготовку учнів;

вдосконаленні мережі різних типів освітньо-виховних закладів від дошкільних до вищих навчальних;

створенні відповідних умов для навчання і виховання обдарованих дітей національних меншин, зокрема в сільській місцевості;

розробці спеціальної навчальної літератури для закладів освіти з українською мовою навчання, де рідна мова і література вивчаються як предмет або факультативно;

охопленні освітою ромських дітей [6].

В області створені належні умови для задоволення культурних запитів, збереження і розвитку культурних традицій національних спільнот. Із 476 клубних закладів області 94 функціонує в місцях компактного проживання національних громад. При них діють 455 колективів художньої самодіяльності, з яких 20 мають звання “народний” та “зразковий”. Серед клубних закладів 74 обслуговують угорців, 5 - румунів, 11 - словаків, 4 - німців. Із 499 бібліотек області 112 діє в місцях компактного проживання національних меншин (зокрема, що обслуговують угорців - 96, німців - 5, словаків - 5, румун - 8). Книжковий фонд їх становить 6,5 млн примірників (зокрема 3,1 млн російською, 406,0 тис. - угорською, 13,99 тис. - румунською, 5,9 тис. -словацькою, 4,7 тис. - на німецькою мовами, і 8,4 тис. примірників - іншими мовами). У місцях компактного проживання національних меншин працюють 20 музичних шкіл. В області діють: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр в Ужгороді, Закарпатський обласний російський драматичний театр у Мукачеві та Закарпатський обласний угорський драматичний театр у Берегові; центри: німецької культури “Паланок” в м. Мукачеві, ромської культури “Романі Яг” в м. Ужгороді - та румунської культури “Романі чгіб” у селищі Солотвино Тячівського району [7].

Набули широкої популярності спільні свята та фестивалі угорської, румунської, словацької, єврейської, русинської, ромської та німецької культур, які проводяться із побратимами з-за кордону. Заслуговують на увагу Дні добросусідства на словацькому, румунському, угорському кордонах. У святі дружби беруть участь керівники та ділові партнери регіонів, жителі прикордонних населених пунктів. Такі заходи на кордоні стали вже традиційними, вони сприяють зміцненню українсько-словацької, українсько- угорської та українсько-румунської дружби, налагодженню ділового партнерства, поглибленню транскордонного співробітництва. Цікаво та змістовно проходять спільні фольклорно-етнографічні фестивалі “На Синевир трембіти кличуть”, “Гуцульська бринза”, “Гуцульська ріпа”, “Червене вино”, фестиваль етнічних театрів “Єтно-діа- сфера”, міжнародний фестиваль театрів для дітей “Інтерлялька”, міжнародне свято художнього слова “Карпатська ватра”, міжнародний фестиваль сучасної духовної музики, міжнародний конкурс дитячої творчості “Природа очима дітей”, обласний конкурс словацької пісні “Золотий соловей”, свято словацького народного мистецтва “Словенска веселіца”, фестиваль словацького фольклору “Словенска ружа”, фестиваль русинської культури “Червена ружа”, Дні угорської культури на Закарпатті, Фашіанговий бал закарпатських словаків, обласні свята угорського та румунського народних мистецтв тощо.

Національні спільноти області мають вільний доступ до засобів масової інформації. Значно збільшено інформаційний простір для висвітлення життя національних меншин краю: в області зареєстровано 20 періодичних видань угорською (разом з дубляжами), 5 - російською, 3 - румунською, 4 - ромською, 4 - русинською, 2 - словацькою, 1 - німецькою, 49 - двома та більше мовами (табл. 1).

Таблиця 1

Перелік друкованих ЗМІ, що виходять мовами національних меншин

Обласна держтелерадіокомпанія 20% свого ефірного часу надає програмам, що виходять у світ мовами національних меншин. На каналі Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії “Тиса-1” транслюються теле- і радіопередачі мовами національних меншин. Регулярно ведуться телерадіопередачі угорською, румунською, словацькою, німецькою, російською мовами, які можуть переглянути національні меншини Закарпаття, так і закордонні українці прикордонних країн (табл. 2).

Таблиця 2

Теле- і радіопередачі, що транслюються мовами національних меншин

Ліцензія Національної ради з питань телебачення та радіомовлення України передбачає розповсюдження програм телерадіокомпанії “Тиса-1” на всю територію України та закордон 24 години на добу українською, угорською, румунською, німецькою, словацькою, русинською, ромською та російською мовами.

Цікавими проектами, які реалізовує телерадіокомпанія, є проведення спільних європейських інформаційних журналів “Давайте познайомимось - телебачення без кордонів”, “Карпатський євро регіон”, що виходять за співпраці телевізійних компаній “Тиса-1” (Україна), “Земплін” (Словаччина) та “Земплен телевізіо” (Угорщина).

З метою сприяння створенню та показу документальних фільмів, теле- і радіопрограм, які спрямовані на духовне відродження національних меншин, їх культурних надбань і цінностей, пошук шляхів вирішення проблем сьогодення етнічних спільнот Держкомітетом телебачення і радіомовлення України спільно із облдержадміністрацією та облрадою, обласною держтелерадіокомпанією щорічно проводиться міжнародний фестиваль телевізійних та радіопрограм для національних меншин “Мій рідний край”. Відповідно до головної мети фестивалю представлені на фестиваль теле- і радіопрограми відтворюють історію та сьогодення національних спільнот, які компактно мешкають на території країн-учасниць фестивалю. Серед основних фестивальних заходів: круглі столи, творчі дискусії, семінари, тренінги для журналістів, які готують програми для національних меншин, презентації окремих програм, фільмів, проектів, виставки, брифінги, прес-конференції тощо [8].

Відділом національностей та релігій облдержадміністрації разом із Центром культур національних меншин Закарпаття видається Інформаційний бюлетень, у якому зосереджені матеріали з актуальних питань етнокультурних процесів в області, законодавчих і нормативних актів, рішень органів влади з національних питань, із наукових досліджень у цих сферах, подається хроніка подій життя національних меншин і їхніх громадських організацій.

Турбота про закордонних українців відіграє важливу роль у роботі органів влади Закарпаття. Край має багатий досвід співпраці з нашими закордонними сусідами як на родинному, так і міждержавному рівнях. Адже, діяльність громадських організацій національних меншин спрямована не тільки на відродження і розвиток мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань національних спільнот, але і на активну участь у транскордонному співробітництві та вирішення завдань соціально-культурного розвитку Закарпаття. Вирішенню багатьох проблем сприяє робота міждержавних двосторонніх комісій, зокрема Змішаної українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин, Двосторонньої українсько-словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури. Спільно зі словацькими національно- культурними товариствами та угорськими громадськими організаціями проводяться міжнародні круглі столи з обговорення стану виконання положень протоколів 9 засідання Українсько-Словацької комісії з питань освіти і культури та 14 засідання Змішаної Українсько-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин. Окреслено напрямки розвитку українсько-словацьких та українсько-угорських взаємин у сфері освіти, науки, культури, духовності словацької та угорської національної меншини в Україні та української - у Словаччині та Угорщині. Визначено перелік першочергових завдань, які потребують вирішення на міждержавному рівні.

Зокрема, питання реалізації в Закарпатській області мовної політики та основних положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин щодо словацької громади краю порушувались на засіданні Міжнародного круглого столу у 2006 р., щодо стану та можливості вивчення угорської мови на Закарпатті на конференції у 2013 р., а актуальні проблеми конституційно-правового статусу національних меншин Словаччини та Закарпаття обговорено на Міжнародній науково-практичній конференції у травні 2007 р. Предметом обговорення учасників Міжнародної науково-практичної конференції з проблем закордонного українства у травні 2008 р. були питання етнокультурного розвитку українців Словаччини, їх роль у розбудові українсько-словацьких відносин тощо [9].

Національно-культурні товариства та меншини Закарпаття мають тісні зв'язки з своїми побратимами за кордоном. Розвитку і поглибленню гуманітарного співробітництва значною мірою сприяють також рамкові Угоди про співробітництво між Закарпатською областю та Саболч-Сатмар-Березькою областю й областю Гевеш (Угорщина), Пряшівським, Кошіцьким краями (Словаччина), краєм Височина (Чехія), повітами Сату-Маре, Марамуреш (Румунія), Вуковаро-Сремськимжупанатом (Хорватія), Підкарпатським воєводством (Польща), округом Оберфранкен Німеччини та іншими. На виконання цих угод реалізуються конкретні програми співробітництва у торговельно-економічній, науковій, культурній, видавничій сфері, у сфері освіти, туризму і спорту між окремими містами, районами та навіть селами Закарпаття і відповідними адміністративно-територіальними утвореннями прикордонних держав, у яких проживають етнічні українці.

В області розроблена та схвалена Регіональна програма співпраці із закордонними українцями та русинами на період до 2015 року, якою передбачені заходи щодо організаційного та інформаційного забезпечення зв'язків із закордонними українцями та їх громадськими організаціями, сприяння збереженню і розвитку української мови та культури у місцях проживання закордонних українців, реалізації освітніх програм і проектів щодо українських громадських організацій в іноземних державах, створення умов для здобуття закордонними українцями освіти в Україні тощо.

Спільна діяльність національно-культурних товариств Закарпаття з органами державної влади та місцевого самоврядування завдяки толерантності в міжнаціональних відносинах, насамперед галузях освіти, науки, культури, інформації, економіки, а саме при розробці та реалізації спеціальних цільових проектів та програм, забезпечить ефективне транскордонне співробітництво регіонів прикордонних держав.

Література

Гузинець Ю. Національні меншини Закарпаття: етнокультурний вимір [Електронний ресурс] / Ю. Гузинець. -- Режим доступу : http://www.centerkultur.gov.ua.

Євчак Ю. Особливості реалізації регіональної політики в районах компактного проживання національних меншин в умовах розширення ЄС / Ю Євчак // Регіональна політика і транскордонне співробітництво в євроінтеграційній стратегії України [Текст] : зб. наук. пр. за матер. міжнар. конф. (24 - 25 травня 2007 р., м. Ужгород) / відп. ред. І. В. Артьомов. -- Ужгород : [б. в.], 2007. -- 205 с.

Єдина родина. Матеріали про національно-культурні товариства Закарпаття [Текст]. -- Ужгород : Ліра, 2011. -- 5 с.

Національні меншини Закарпаття: цифри і факти [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://zakarpattya.net.ua.

Размещено на Allbest.ru