Проблематика та прогалини диспозиції та санкції основного складу злочину, передбаченого статтею 307 Кримінального Кодексу України

Аналіз кримінального законодавства в галузі незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Визначення проблематики та прогалин в диспозиції та санкції статті.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.12.2018
Размер файла 46,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Вольовий момент змісту вини означає усвідомлене спрямування розумових і фізичних зусиль на досягнення мети чи на утримання від активних дій. Відповідно до КК України, вольовими ознаками умисного психічного ставлення особи є бажання настання певних суспільне небезпечних наслідків своєї дії чи бездіяльності (прямий умисел), або свідоме їх допущення (непрямий умисел).

Інтелектуальний момент прямого умислу при вчинені злочину, передбаченого ст. 307 КК України полягає в усвідомленні особою суспільне небезпечного характеру свого діяння та передбаченні його суспільне небезпечних наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а й певне розуміння його суспільної небезпеки.

Злочин є тяжким (ч. 1, 2 ст. 307 КК України) та особливо тяжким (ч. 3 ст. 307 КК України). Тому і суспільна небезпека, виходячи з тяжкості злочину та фактичних наслідків (скалічені життя, понівечене здоров'я, наркотична залежність тощо).

Здебільшого наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це може свідчити про її неосудність або про відсутність умислу при вчиненні злочину. Викладене встановлюється в ході досудового слідства та може бути доведено, зокрема, проведенням медичної експертизи.

Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії (бездіяльності). При вчиненні злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків його діяння, їх суспільне небезпечний характер, а також неминучість або можливість настання таких наслідків. Отже, передбаченням винного охоплюється конкретні обставини і причинний зв'язок між діянням і наслідками. Наприклад, якщо особа пересилає поштою наркотичні засоби, вона усвідомлює конкретні наслідки - отримання листа іншою особою та отриманням за це певної винагороди.

Вольовий момент прямого умислу характеризується бажанням настання суспільне небезпечних наслідків. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.

У правозастосовній практиці вимагається встановлювати конкретні ознаки умислу та необережності і, як правило, йдеться про зміст конкретної форми вини, а не вини взагалі.

Мета злочину є кінцевим результатом діяльності, який прагне досягти злочинець, шляхом вчинення злочину. В даному випадку мається мова про збут, який майже завжди супроводжується отриманням винагороди. У зв'язку із чим злочин є корисливим та підвищується його суспільна небезпечність.

При плануванні вчинення злочину, передбаченого ст. 307 КК України, мається місце і планування вчинення злочину, розмежування певних етапів реалізації злочинного умислу для досягнення мети, наприклад отримання доходу. Тобто, якщо особа планує виготовити наркотичний засіб, вона повинна створити для цього умови, слідкувати за процесом виготовлення, отримати фактичну технічну складову та вчинити ще багато дій, щоб виготовити наркотичний засіб за технологією. Перед цим йде обмірковування мотиву (мотивація злочину) та конкретна мета у майбутньому. Подібні обставини звичайно свідчать про підвищену антисоціальність суб'єкта. Тому, незважаючи на те, що час виникнення умислу в більшості умисних злочинів не має значення, його необхідно враховувати при призначенні покарання. Тим більше, що при заздалегідь обдуманому умислі часто вчиняються і даний вид злочину, що розглядається.

Важливою рисою умислу, що виник раптово, є його швидкоплинність, тобто раптова поява, поєднана з негайною реалізацією зовні. Злочин тут вчиняється особою відразу з виникненням умислу. Частіше за все приводом до цього є протиправні дії самого потерпілого, внаслідок чого така ситуація розглядається як обставина, що пом'якшує покарання (п.7 ст. 66 КК України). Наприклад, особа побачив кущ коноплі, після чого миттєво в нього виник умисел реалізувати його за 150 гривень своєму знайомому по сусідства. Особа миттєво зірвала кущ, після чого звернулася з пропозицією купити його сусідові. В окремих випадках, як уже зазначалося, наявність умислу, що виник раптово, визначає утворення складів злочинів з пом'якшуючими обставинами. Проте така оцінка не є наслідком лише раптовості виникнення умислу. Однак оцінка умислу, що виник раптово, в усіх випадках як менш небезпечного в порівнянні із заздалегідь обдуманим була б помилковою. Тому в кожному конкретному випадку вчинення злочину необхідний всебічний аналіз усіх обставин виникнення і формування умислу.

Залежно від спрямованості і ступеня конкретизації бажаних наслідків умисел прийнято розмежовувати на визначений (конкретизований) і невизначений (неконкретизований).

При конкретному умислі суб'єкт має чітку мету, передбачає конкретні наслідки і бажає їх настання. Наприклад, особа бажає настання одного конкретизованого наслідку, досягнення певної мети, наприклад, отримання доходу від збуту наркотиків. У подальшому за допомогою цих грошей купить, наприклад, вдвічі більше наркотиків з метою збуту та реалізувавши їх, знов таки отримає дохід, поки його діяльність не буде припинена правоохоронними органами чи іншими особами, або якщо він самостійно не відмовиться від продовження злочинної діяльності.

Невизначений умисел відрізняється від альтернативного визначеного умислу тим, що при передбаченні можливості настання шкідливих наслідків тут відсутня їх індивідуальна визначеність. У особи немає чіткого уявлення про характер і тяжкість можливих наслідків. Суб'єкт у цьому разі бажає або свідомо допускає настання шкідливих наслідків тим чи іншим інтересам, але про те, якою фактично буде ця шкода, не має чіткого уявлення. Так, при торгівлі наркотиками він може не усвідомлювати хто їх купує і які від цього будуть наслідки: смерть, тяжка хвороба чи інші наслідки в залежності від особи: малолітня, недієздатна чи особа, яка бажає використати наркотичні засоби для реалізації злочинного умислу по іншому складу злочину, наприклад, зґвалтування, шахрайство тощо.

Розглянуті види умислу впливають або на кваліфікацію злочину, або на ступінь його суспільної небезпечності, і тому повинні враховуватися при призначенні покарання.

Справа №2610/11319/2012, по якій постановлено вирок 21 червня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва встановлено корисливий мотив злочину - виготовлення, перевезення, зберігання та збут наркотичного засобу - канабісу, за що бажав отримати гроші від продажу.

Тим самим, суб'єктивна сторона злочину характеризується корисливим умислом, про що свідчить судова практика.

Наявність виправдовувальних вироків в Україні за статтями 307 КК України на разі майже не зустрічається, хоча, на думку автора, їх наявність згідно описаних обґрунтувань повинні зустрічатися в залежності від конкретних обставин справи.

Висновки

Склад будь-якого злочину та його правова характеристика в кримінальному праві посідає значне місце, так як правильна кваліфікація діяння в першу чергу дає відповідь на питання, а чи є діяння злочином чи ні.

В складі злочину, що аналізується, на думку автора першочергово необхідно приділяти увагу об'єктивній стороні злочину та якомога швидше надати відповідь на питання щодо належності об'єкту злочину до наркотичних, психотропних засобів, їх аналогів чи прекурсорів.

Практика розгляду справ за КПК України 2012р. свідчить про те, що питому вагу справ, по яким постановляють ся обвинувальні висновки є затвердження судом між прокурором та обвинуваченим про визнання вини.

На думку автора, таке вирішення справи призводить до неправильної кваліфікації злочину, суб'єктивним ставленням до складу злочину та його конкретних складових елементів. До такого висновку я приходжу у зв'язку із тим, що суди, затверджуючи таку угоду та постановляючи вирок по справі виходять перш за все з визнання вини обвинуваченим та скоєного ним діяння, що для суду з точки зору процесуального рішення є ідеальним варіантом вирішення справи.

Наукова новизна полягає також у необхідності внесення конкретних змін до КК України щодо розподілу відповідальності за статтею 307 КК України за різними категоріями наркотичних засобів, їх кількості. Внесенню підлягає і конкретні санкції в залежності від закріпленої диспозиції та тяжкості злочину.

Новизна висновків полягає і у встановленні дієвої системи боротьби з обігом наркотичних засобів, інституцій, їх реального затвердження згідно з потребами України.

З точки зору автора, укладання угоди з прокурором та затвердження її судом не дає повної картини складу злочину, направлене на формальне вирішення справи, не даючи розібратися по суті наявності чи відсутності складу злочину.

На думку автора також варто приділяти ретельну увагу і суб'єкту злочину та включити до характеристики цього елементу як допоміжну наявність залежності від наркотичних засобів та можливість застосування спеціального виду покарання чи альтернативного з урахуванням специфіки злочинця.

Також варто приділяти увагу і вчиненню злочину із застосуванням малолітньої особи та правильно кваліфікувати діяння, суб'єкта та конкретний умисел на вчинення злочину.

Суб'єктивна сторона даного злочину, на думку автора, законодавчо визначена вірно. Наявність умислу на вчинення даного злочину є важливим елементом, встановлення якого в ході досудового та судового слідства варто приділити особливу увагу, так як корисливий мотив є характерною умовою при кваліфікації злочину та визначенні покарання.

Література

1. Кримінальний кодекс України; Верховна Рада України [Текст] / Кодекс України, Кодекс, Закон від 05.04.2001 № 2341-Ш.

2. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин [Текст] / від 20.12.1988.

3. Єдина конвенція про наркотичні засоби [Текст] / з поправками, внесеними Протоколом 1972 про поправки до Єдиної конвенції про наркотичні засоби, 1961.

4. Про охоронну діяльність [Текст] / Закон України від 22.03.2012 № 4616-VI.

5. Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» [Текст] / від 15.02.1995 № 60/95-ВР.

6. Про внесення змін до деяких законів України у сфері охорони здоров'я щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок [Текст] / Закон України від 20.12.2011 № 4196-VI.

7. Про затвердження переліку психотропних речовин і прекурсорів, що використовуються у ветеринарній медицині Кабінет Міністрів України [Текст] / Постанова, Перелік від 06.07.2011 № 721.

8. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров'я України [Текст] / МОЗ України; Наказ, Порядок, Форма типового документа, Акт, Висновок, Форма, Бланк. - Реєстр від 21.01.2010 № 11, зареєстровано: Мін'юст України від 27.05.2010 № 347/17642.

9. Про внесення змін та доповнень до постанови

Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року N 4 [Текст] / Про судову практику в справах про злочиниу сфері обігунаркотичних засобів,

психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", Постанова Верховного суду України. - від 18.12.2009 № 16.

10. ПрозатвердженняПорядкувикористання

наркотичних засобів і психотропних речовин під час дресирування службових собак для розшуку таких засобів і речовин; Кабінет Міністрів України [Текст] / Постанова, Порядок, Форма типового документа. - Акт від 29.07.2009 № 831.

11. ПрозатвердженняПорядкупровадження

діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом [Текст] / Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок, Форма типового документа, Заява, Акт, Звіт, Перелік. - від 03.06.2009 № 589.

12. Деякі питання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин [Текст] / Постанова Кабінету Міністрів України. - від 04.06.2008 № 518.

13. Практика розгляду судами справ про злочини

усферіобігунаркотичнихзасобів,психотропних

речовин, їх аналогів або прекурсорів [Текст] / Узагальнення судової практики Верховного суду України від 01.01.2008.

14. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів [Текст] / Постанова Верховного суду України від 26.04.2002 № 4.

15. Про затвердження Порядку ліцензування діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. N 1698 і від 4 липня 2001 р. N 756 [Текст] / Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок від 05.12.2007 № 1387.

16. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Перелік актів законодавства України та acquis Європейського Союзу у пріоритетних сферах адаптації (Розділи 8-12) [Текст] / Верховна Рада України; Закон, Перелік. - від 18.03.2004 № 1629-IV.

17. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними [Текст] / Закон України від 15.02.1995 № 62/95-ВР.

18. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Текст] / Верховна Рада УРСР; Кодекс України, Закон, Кодекс. - від 07.12.1984 № 8073-X.

19. Практика судів України з кримінальних справ (2001-2005) [Текст] / за заг. ред. В. Т. Маляренка,

B. В. Сташиса ; уклад. В. В. Сташис, В. І. Тютюгін. -- К. : Юрінком Інтер, 2005. -- 464 с.

20. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах [Текст] / Верховний Суд України ; за заг. ред. В. Т. Маляренка. -- К. : Юрінком Інтер, 2005. -- 336 с.

21. Багрій-Шахматов, Л. В. Кримінальна відповідальність і покарання [Текст] / Л. В. Багрій- Шахматов. - Мінськ, 1976. - 104 с.

22. Карпець, І. І. Злочини міжнародного характеру [Текст] / І. І. Карпець. - М. Юридична література, 1979.

23. Кримінальне право Росії. Загальна частина [Текст] / за ред. В. Н. Кудрявцева, В. В. Лунеева, А. В. Наумова; 2-е изд., Перераб. і доп. - М.: МАУП, 2006. - 345 с.

24. Маликова, Н. Н. Типология отношения студентов к наркомании [Текст] / Н. Н. Маликова // Социологические исследования. - 2000. - № 7. -

C. 50-57.

25. Мирошниченко, Н. А. Уголовно-правовая борьба с наркоманией [Текст] / Н. А. Мирошниченко, А. А. Музыка. -- Киев ; Одесса : Высшая школа, 1988. -- 298 с.

26. Музика, А. А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів [Текст] / А. А. Музика. -- К. : Логос, 1998. -- 324 с.

27. Музика, А. А. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів [Текст] / А. А. Музика. - К.: Логос, 1998. - 324 с.

28. Музика, А. Об'єкт злочинів, пов'язаних з наркоманією [Текст] / А. Музика // Право України. - 1997. - № 12. - С. 90.

29. Мірошниченко, Н. А. Кримінально - правова боротьба з наркоманією [Текст] / Н. А. Мірошниченко, А. А. Музика. - Київ - Одеса, 1988.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.