Система захисту прав споживачів у провідних країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 366.54

Чернівецький національний університет

СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Постановка проблеми. Необхідність імплементації законодавчої та нормативної бази України потребує всебічного наукового вивчення систем захисту прав споживачів у державах із розвиненими ринковими відносинами з метою вдосконалення механізмів державного управління системою захисту прав споживачів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання захисту прав споживачів у державах із ринковою економікою розглядалися низкою вчених, зокрема таких як: Н. Руженцев [1], О. Язвінська [2], А. Лазарева [3], О. Зименкова [4], Н. Ивенская [5] та інші. У роботах цих авторів аналізуються загальні принципи, методи і прийоми захисту прав споживачів у різних державах. Однак практично не здійснено системної градації залежно від організації захисту прав споживачів.

Метою і завданням дослідження є вивчення досвіду організації системи захисту прав споживачів у державах з ринковою економікою.

Виклад основного матеріалу. У державах з розвиненою економікою питаннями захисту прав споживачів займаються такі державні органи виконавчої влади: консюмеризм споживач ринковий муніципальний

- міністерства споживачів - державний орган, який безпосередньо бере участь у розробці законів щодо захисту прав споживачів (Міністерство захисту споживачів Канади, Міністерство у справах споживачів та державного управління Норвегії, Національний департамент у справах політики захисту споживачів Швеції та ін.);

- міністерства, до компетенції яких належать частково проблеми споживачів нарівні з іншими питаннями (Федеральне міністерство охорони здоров'я, спорту та захисту споживачів Австрії, Міністерство у справах економіки Бельгії, Міністерство торгівлі, промисловості і туризму Ірландії, Міністерство юстиції та Міністерство у справах споживачів-аграрників та аграрної маркетингової служби СІЛА, Міністерство економіки та Міністерство сільського господарства Франції, Міністерство зовнішньої торгівлі і промисловості та Міністерство сільського та лісового господарства Японії та ін.);

- управління (бюро, комісія, комітет тощо) - державні органи менш представницького рангу, які можуть входити в структуру міністерств або працювати автономно та займаються виключно проблемами споживачів (Управління у справах споживачів США, Національне агентство у справах споживачів Данії, Національна адміністрація у справах споживачів Фінляндії, Національний комітет зі споживання та Урядове управління з питань споживання Франції та ін.);

- державні органи, до сфери діяльності яких належать проблеми споживачів нарівні з іншими питаннями (Агентство охорони навколишнього середовища і Національне бюро стандартів США, Установа з питань покращення якості Іспанії, Комітет стандартів ФРН та ін.).

Організації, які захищають права споживачів, займаються насамперед вивченням та аналізом проблем, з якими стикаються споживачі країни. Для отримання об'єктивної інформації від споживачів у більшості держав проводяться соціальні дослідження споживачів, які є предметом для аналізу та міждержавного обміну. Наприклад, у рамках «Consumer Interpol» європейські національні союзи споживачів регулярно обмінюються такою інформацією. У Великобританії, наприклад, існує система виявлення даних про побутові нещасні випадки на базі інформації лікарень. Часто такі програми працюють під патронатом певних міністерств та відомств здійснюючи обробку та узагальнення інформації і фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Так, у Данії Національне агентство у справах споживачів регулярно узагальнює дані майже 80 місцевих організацій та груп формуючи на цій основі подальшу стратегію своєї діяльності. У США до структури Комісії з безпечності споживчих товарів входить директорат епідеміології, який узагальнює інформацію, отриману за допомогою національної електронної системи спостереження за рівнем травматизму в країні тощо.

У більшості держав організації, що захищають права споживачів, будують свою роботу, починаючи з визначення першочергових проблем, які потребують вирішення на державному рівні, до таких проблем належать:

- недосконалість ринкового механізму через відсутність або викривлення інформації про товари і послуги;

- завищення цін і діяльність на ринку монопольних утворень;

- здійснення соціальних заходів щодо справедливого розподілу прибутків, зниження рівня бідності, надання освітніх послуг, з охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища та інших.

Кожна держава для досягнення основних напрямів із захисту прав споживачів використовує певний історично сформований набір інструментів, до них входять адміністративні, фінансові, податкові, по- літико-виховні, ідеологічні, юридичні та організаційні заходи впливу щодо захисту інтересів і прав споживачів. У різних державах існують різні співвідношення впливу. На території США діє досить розгалужена та потужна система організацій, які займаються захистом прав споживачів, мета яких: по-перше, на етапі попереднього контролю виключити можливість виробників диктувати споживачам свої правила, які б суперечили вимогам чинного законодавства; по-друге, створити всі умови, щоб споживач відчував себе захищеним; по-третє, здійснювати постійний контроль з метою не допущення виготовлення і розповсюдження небезпечної для споживання продукції, а у випадку виявлення такої притягати до відповідальності винних [6]. У Франції, яка входить до переліку країн, де найбільше захищені споживацькі інтереси громадян, діє історично сформована сильна державна система органів влади, що займаються захистом прав споживачів. [3]. У Швеції на урядовому рівні проблемами споживання займається Національний департамент у справах політики захисту споживачів, що був створений у 1957 році, у Бельгії інтереси споживачів захищає Управління у справах комерційної політики споживання при Міністерстві у справах економіки. Найбільш захищеними серед скандинавських країн почуваються жителі Норвегії, вона перша утворила у 1953 р. установу, що захищає інтереси споживачів - Раду споживачів, у 1955 р. в країні був сформований Інститут інформаційного етикетування товарів. Захистом прав споживачів опікується Міністерство у справах споживачів та державного управління та Омбудсмен [7].

Питання захисту прав споживачів у країнах з розвиненими ринковими відносинами має вікові традиції і є одним із приорітетних напрямів теперішньої соціальної політики держав, тому саме державні органи влади займаються законотворчою ініціативою у цій сфері, спираючись на думку громадських організацій, та здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства. Проте в багатьох країнах світу захист прав споживачів є прерогативою органів місцевого самоврядування, це залежить від історичних передумов організації місцевого самоврядування та ментальності населення. В Іспанії, Великобританії, Німеччині та Швеції захист споживацьких інтересів громадян побудована на активній роботі органів місцевого самоврядування (табл. 1).

Таблиця 1 Порівняльна характеристика державних органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів країн із розвиненою ринковою економікою

У державах із розвинутими демократичними устоями, де в населення сформувався відповідний менталітет, ефективно діють у сфері захисту прав громадян поряд із державними моделі, де генератором є громадські організації [10]. Прикладом таких держав можуть слугувати Сполучені Штати Америки, Канада, деякі країни Західної Європи, у цих державах досить ефективно функціонують:

- незалежні неприбуткові організації, які іноді субсидуються державою, але не є підконтрольними їй (Асоціація споживачів Великобританії, Союз споживачів США, Асоціація споживачів Бельгії, Союз споживачів Голландії, Організація споживачів Фінляндії та ін.);

- незалежні неприбуткові організації, які займаються проблемами споживачів нарівні з іншими питаннями (Ліга християнських жінок - робітниць Бельгії, Жіноча консультативна рада Британської організації зі стандартизації та ін.);

- незалежні неприбуткові знеособлені організації, що захищають права споживачів (Об'єднання союзів споживачів ФРН, Національна федерація груп споживачів Великобританії та ін.);

- установи, що орієнтовані на споживачів та отримання прибутку (журнал «Good Housekeeping» у США та ін.)

Розглянувши досвід роботи громадських організацій, які займаються захистом прав споживачів у розвинених країнах світу, можна констатувати, що переважно вони займаються інформаційно-просвітницькою діяльністю щодо огляду споживчого ринку та надають консультаційні поради споживачам у цій сфері.

Висновки

Підсумовуючи проведене дослідження існування захисту прав громадян як споживачів у розвинених країнах світу, можна дійти таких висновків:

- захист прав споживачів є невід'ємною частиною існування суспільства і є історичним та економічним наслідком виробництва товарної продукції, надання послуг та виконання робіт на платній основі. Тільки за умов реалізації товарів, робіт та послуг існує споживач;

- в усіх державах, де є товарне виробництво та ринкові відносини, існує й існуватиме проблема відносин споживача та виробника (продавця) - ці відносини є основою консюмеризму.

- держава як орган влади зобов'язана приділяти увагу питанню захисту споживацьких інтересів своїх громадян;

- у країнах із розвиненими ринковими відносинами під дією історичних, економічних та інших чинників сформувалися різні моделі організації захисту прав споживачів, їх умовно можна розділити залежно від домінування в системі захисту прав споживачів таких суб'єктів впливу, як органи державної влади, органи місцевого самоврядування, та громадські організації на: модель з державним домінуванням, модель з муніципальним домінуванням та модель з домінуванням громадських і інших організацій;

- моделі організації захисту прав споживачів є умовними і в практичному житті існують у синтезованому вигляді.

- у зв'язку з інтеграційними процесами у світі та формуванням транснаціональної економіки виникає необхідність формувати міжнародні постулати захисту прав споживачів;

- у зв'язку з розширенням товарних ринків зростає необхідність розширення захисту прав споживачів.

Література

1. Руженцев Н. В. Защита интересов и прав потребителей за рубежом / Н. В. Руженцев. - М., 1989.

2. Язвінська О. М. Історія консюмеризму в США / О. М. Язвінська // Гуманітарні науки і сучасність - К., 2002.

3. Лазарева А. Захист споживачів у Франції / А. Лазарева // Споживач. - 1997. - № 7.

4. Зименкова О. Охрана прав потребителей в капиталистических странах / О. Зименкова. - М., 1984.

5. Ивенская Н. Д. Зарубежные союзы потребителей / Н. Д. Ивенская // Обзор. - М., 1968.

6. Как защищают потребителей в США / Ю. Вороненко, И. Швец, В. Шипулин, О. Яценко // Проблемы питания и здоровья. - 1996. - № 2.

7. Захист прав споживачів у Європейському Союзі та Україні: аналіт. звіт / Спільний проект Європейського Союзу та Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй; Спільнота споживачів та громадські об'єднання - К., 2007. - 36 с.

8. Гірняк М. В. Європейська хартія місцевого самоврядування в Україні: питання реалізації та контролю=^е European Charter of Local Self-Government in Ukraine: Issues of Enforcement and Control / Hirnyak, M. - Л., 2004. - 58 с.

9. Язвінська О. М. Історія консюмеризму : навч. посіб. для студ. вищих закл. освіти з підприємництва і торгівлі / О. М. Язвінська. - 2 вид., доп. й перероб. - К. : КНТЕУ, 2003. - 363 с.

10. Надрага В. І. Взаємодія владних структур, політичних і громадських організацій як засіб підвищення ефективності управління на регіональному рівні : дис. канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / В. І. Надрага. - К., 2003. - 248 с.

Анотація

У статті описано передумови та основи організації консюмеризму в державах з розвинутою ринковою економікою. У різних країнах світу на сьогодні інтереси споживачів відстоюють державні органи влади, органи місцевого самоврядування та громадські організації. Питома вага ролі та впливу в системі захисту прав споживачів формувалася під дією історичних, економічних та інших чинників. Сформовані різні моделі організації захисту прав споживачів умовно можна розділити залежно від домінування в системі захисту прав споживачів таких суб'єктів впливу, як органи державної влади, органи місцевого самоврядування, та громадські організації на: модель з державним домінуванням, модель з муніципальним домінуванням та модель з домінуванням громадських і інших організацій.

Ключові слова: захист прав споживачів, державне управління, муніципальне управління, громадські організації.

Ключевые слова: защита прав потребителей, государственное управление, муниципальное управление, общественные организации.

Keywords: consumer protection, public administration, municipal government, non-governmental organizations.