Загальний принцип адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

Загальний принцип адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів

Середа Валерій Вячеславович - кандидат юридичних наук, доцент, виконуючий обов'язки ректора

УДК 35.078.1+351.853

Анотація

У статті розглядаються види адміністративної відповідальності, що накладаються дисциплінарними статутами на спеціальних суб'єктів (військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів) за адміністративні правопорушення. Автор доводить необхідність запровадження комплексної реформи юридичної відповідальності військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, з урахуванням міжнародного досвіду та подальшим визначенням напрямів розвитку сучасного адміністративного законодавства України.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення, дисциплінарне стягнення, спеціальні суб'єкти.

Вступ

Постановка проблеми

Стаття 15 КУпАП умовно складається з трьох частин, у першій частині встановлюється загальний принцип адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів; друга частина перераховує види адміністративних проступків, за вчинення яких спеціальні суб'єкти несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах (перераховуються ті санкції, які до зазначених суб'єктів не застосовуються в жодному випадку); третя - визначає адміністративну відповідальність інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну.

Мета статті - розглянути особливості відповідальності першої категорії зазначених суб'єктів за скоєння адміністративного проступку.

Виклад основних положень

Спеціальні суб'єкти (військовослужбовці та інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів) несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Це пов'язане з особливостями їх правового статусу.

Треба зауважити, що правовий статус військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, включає загальногромадянські права, свободи й обов'язки військовослужбовців, конкретизовані й доповнені нормами військового законодавства. І. Є. Григоренко визначав права, свободи та обов'язки як квінтесенцію правового статусу громадян, які проходять військову службу. Вони визначаються законодавством з урахуванням необхідності чіткого та беззастережного виконання такими особами своїх професійних обов'язків з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності, забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону. Тобто на осіб, що проходять військову службу, Конституцією України покладаються завдання, безпосередньо пов'язані з безпечним існуванням людини, суспільства та держави [1, с. 171].

Це дає можливість говорити про правовий статус військовослужбовців як про один із спеціальних правових статусів.

У структурі цього спеціального правового статусу виокремлюють такі елементи: загальний статус військовослужбовця та особи, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів - як громадянина України; спеціальний статус - як представника певної соціальної групи, наділеної додатковими, спеціальними правами й обов'язками; індивідуальний статус, який являє собою персоніфіковані права й обов'язки, що залежать від особливостей правового становища кожного конкретного військовослужбовця [2, с. 75].

Обов'язки військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, є одним із центральних елементів їх правового статусу. Обов'язки приписують те, що військовослужбовцеві необхідно виконувати, які вимоги до нього пред'являються. До обов'язків належать також заборони, які вказують на ті дії, які військовослужбовцям та особам, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, робити забороняється.

Говорячи про обов'язки, передусім, необхідно зазначити, що захист Вітчизни, її незалежності й цілісності є обов'язком кожного громадянина України (ст. 65 Конституцій України). Виконуючи цей обов'язок, громадяни України проходять військову службу, яка є «державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни». У зв'язку із цим на військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів покладаються додаткові обов'язки, передбачені широким спектром спеціального законодавства (статутами, настановами, наказами тощо). юридичний військовослужбовець адміністративний

Права і свободи військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів мають ряд специфічних особливостей. Раніше у військово-правовій літературі панувало твердження про політичну і цивільну повноправність військовослужбовців. Проте ще на рубежі XIX - XX ст.ст. професор О. М. Добровольський, посилаючись на специфіку військової організації, на особливе становище армії в механізмі держави, її функції, вважав, що загальновизнані правові основи й принципи правового становища громадянина не можуть повною мірою знайти застосування в армії і мають бути обмеженими. Він зазначав, що правове становище військовослужбовців у державі є іншим, ніж в інших громадян. На це положення діє природа військової служби. Визначальним моментом є: особливий публічно правовий характер армії, як організації, призначеної для боротьби; особливість взаємних стосунків і складових її елементів (дисципліна, військовий порядок), що зумовлена у своєму існуванні необхідністю внутрішньої згуртованості армії й проникнення її єдиним духом; сутність військової служби як служби державної [3, с. 18].

Саме тому законодавець передбачає можливість покарання військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також осіб рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за вчинений адміністративний проступок застосування дисциплінарного стягнення. Як справедливо зазначає - А.Т. Комзюк, такі проступки не перестають бути адміністративними, а лише відбувається заміна одного виду юридичної відповідальності на інший [4, с.101-104] у зв'язку зі спеціальним статусом суб'єкта.

Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, порівняно з дисциплінарною відповідальністю інших категорій громадян, має певні особливості.

По-перше, дисциплінарна відповідальність військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, настає за порушення не лише службової дисципліни, а й громадського порядку.

По-друге, вона характеризується більшою суворістю заходів примусу до порушників, ніж це передбачають інші види дисципліни.

По-третє, командири під час притягнення до дисциплінарної відповідальності наділені більш широкими та різноманітними дисциплінарними повноваженнями, ніж керівники цивільних підприємств, установ та організацій [5, с. 430].

В.М. Александров, досліджуючи протиправні діяння зазначених суб'єктів, за які вони несуть відповідальність у вигляді дисциплінарних стягнень, пропонує об'єднати їх у відповідні групи. А саме:

- проступки, пов'язані з порушенням вимог нормативно-правових актів щодо повноважень відповідно до займаної посади (невиконання чи неналежне виконання обов'язків, недоліки в організації внутрішньої служби, порушення правил зберігання військової техніки, зброї, її застосування, невикористання начальником дисциплінарної влади щодо порушників тощо).

- проступки, що пов'язані з приховуванням інформації про вчинені протиправні діяння підлеглими військовослужбовцями, невчасне виконання чи прийняття рішення за матеріалами службових розслідувань, перевірок, недбале ставлення до забезпечення зберігання службових документів тощо;

- проступки, що пов'язані із втратою чи пошкодженням техніки, військового майна, порушенням правил експлуатації, неправомірним використанням військової техніки, транспортних засобів;

- проступки, що пов'язані з уживанням спиртних напоїв у службовий час, вихід на службу у стані сп'яніння, під впливом наркотичних речовин, поява у громадських місцях у такому стані у форменому одязі;

- проступки, що пов'язані з порушенням статутних взаємовідносин між військовослужбовцями (невиконання чи неналежне виконання наказу, розпорядження, порушення правил поведінки та військової ввічливості);

- порушення статутних правил несення служби добового наряду, вартової служби, патрулювання, що не спричинили тяжких наслідків;

- порушення військової дисципліни у громадських місцях, у побуті, порушення статутних правил носіння військової форми одягу;

- порушення адміністративно-правових приписів, вчинення корупційних чи інших діянь, пов'язаних з корупцією;

- невихід військовослужбовця, що проходить військову службу за контрактом, на службу та самовільне залишення місця служби без поважних причин понад 3 години протягом службового часу [6, с. 189].

Таблиця 1.1. Види дисциплінарних стягнень застосовуються лише в окремих категорій військовослужбовців та осіб, на які розповсюджується дія дисциплінарних статутів у залежності від їх військового звання та форми проходження військової

Дисциплінарні стягнення за дисциплінарними уставами мають розгалужену систему.

Треба відзначити, що радянська система дисциплінарних стягнень передбачала таке дисциплінарне стягнення як дисциплінарний арешт з утриманням на гауптвахті. Разом з тим Конституцією України встановлено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29КУ). Тобто ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У той же час у м. Страсбурзі Україною була підписана Конвенція прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р., котру ратифіковано Законом України від 17 липня 1997р. № 475/97 [7], в якій встановлено, що кожна країна, що підписала дану угоду, зобов'язана забезпечити будь-якій особі, що знаходиться під її юрисдикцією, права і свободи, визначені Конвенцією. Відповідно до ст. 5 даного акту кожний має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути позбавлений свободи лише у випадку передбаченому законом. В конвенції наведений вичерпаний список випадків, коли особа може бути позбавлена волі. Можливість арешту громадянина в дисциплінарному порядку по особистому рішенню командира військової частини Конвенція не передбачає. На підставі зазначеного дане стягнення було вилучено з дисциплінарного статуту Збройних сил України.

Натомість застосування до військовослужбовців дисциплінарного арешту владою командирів передбачено діючими законами чи уставами збройних сил багатьох європейських держав. Окрім цього, в деяких країнах встановлено декілька різних режимів арешту. Безпосередньо, в Італії на військовослужбовців може бути накладено командуванням арешт до 15 діб, В Голландії будь-який офіцер може арештувати молодшого по військовому званню військовослужбовця до 24 годин, якщо обставини потребують негайної ізоляції. Командир підрозділу вправі арештувати підлеглого на довший час, але на протязі чотирьох діб він повинен бути доставлений у військовий суд, який підтверджує необхідність перебування під арештом та продовжує його[8].

З цього приводу представляє інтерес практика Європейського суду по правам людини по відношенню прав людини та основних свобод з військово-адміністративними нормами, якими урегульовано порядок накладення та виконання дисциплінарного арешту. Так, у рішенні по справі «Енгель та інші проти Нідерландів» Європейський суд з прав людини відмітив, що держави - учасники Конвенції наділені відповідною системою військової дисципліни, яка по своїй природі враховує можливість накладення на деякі права і свободи військовослужбовців обмеження, які не можуть бути застосовані до цивільних осіб. Причому застосування до військовослужбовців дисциплінарного арешту владою командира не приводить до якої-небудь дискримінації, несумісною з положеннями Конвенції, так як умови та вимоги армійської дисципліни та цивільного життя різняться по своїй природі [9]. В той же час, необхідно відмітити, що пропозиції про застосування дисциплінарного арешту в судовому порядку не знайшли підтримки військовому оточенні, так як дисциплінарний арешт з розміщенням на гауптвахті повинен мати оперативний характер та бути інструментом командира для підтримки у дисципліни та правопорядку. Саме тому на сьогодні назріла необхідність запровадження як позасудової, так і судової регламентації запровадження дисциплінарного арешту.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в межах сталих колективів, серед них багато морально-правових санкцій (зауваження, догана) та санкцій, котрі змінюють зв'язки з колективом (звільнення). Для всіх видів державної служби є характерні дисциплінарні стягнення, такі як: догана та звільнення. Разом з тим існують для окремих видів служб спеціалізовані санкції.

Так, наприклад, за Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту п. 70 встановлено, що на курсантів і слухачів навчальних закладів спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту встановлено такі дисциплінарні стягнення, як позбавлення чергового звільнення з розташування навчального закладу (підрозділу), позачергове призначення в наряд на службу (за винятком призначення до складу варти або черговим підрозділу).

При призначенні дисциплінарного стягнення до військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів враховуються умови проходження служби (за контрактом, за призивом); від належності до певного складу (солдати, матроси, сержанти, мічмани, прапорщики, офіцери); від статі (на жінок деякі стягнення не накладаються).

Треба відзначити, що система дисциплінарних стягнень, що застосовуються до військовослужбовців та осіб, на які розповсюджується дія дисциплінарних статутів, урегульована Дисциплінарними статутами: Збройних сил України, ОВС, служби цивільного захисту тощо. Саме тому на сьогодні, на нашу думку, назріла проблема прийняття єдиного закону України «Про дисциплінарну відповідальність державних цивільних та мілітаризованих службовців», у якому буде чітко визначено, що таке дисциплінарний проступок, склад та класифікація дисциплінарних проступків, процесуальний порядок реалізації дисциплінарної відповідальності, повноваження суб'єктів юрисдикції, які здійснюють розслідування та притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності. В даному законі, на нашу думку, повинні отримати правове закріплення критерії розмежування дисциплінарного проступку та злочину, адміністративного , майнового проступку. В цьому законі доцільно також вирішити проблему ідеальної та реальної конкуренції між військовим дисциплінарним проступком, з одного боку, та військовим злочином та адміністративним проступком - з іншої».

У той же час щодо вдосконалення системи дисциплінарної відповідальності запровадити досвід деяких європейських країн, які пропонують застосування основних та додаткових дисциплінарних стягнень за вчинення одного протиправного діяння.

Так, Дисциплінарний устав військових сил Іспанії (ст. 61) передбачає поряд з типовими стягненнями накладення на військовослужбовців особливих дисциплінарних стягнень, до яких відносять: переніс черги в списку кандидатів на підвищення на посаді або присвоєння чергового звання; тимчасове зміщення з посади до 3 місяців тощо. Положення про дисциплінарну практику в Бундесвері передбачає можливість сукупності дисциплінарних стягнень [10].

При накладанні зазначених стягнень командирами відповідних органів та підрозділів враховуються певні правила накладання дисциплінарних стягнень за вчинення адміністративних проступків:

правила законності та обґрунтованості накладених стягнень;

правила індивідуалізації стягнень;

правила своєчасності накладення стягнень;

правила гласності;

правила регламентації (порядку) накладення стягнень;

правила обов'язковості виконання стягнень.

Відповідно, правила законності та обґрунтованості накладених стягнень:

• можуть бути накладені лише визначені дисциплінарними статутами стягнення і відповідають військовому званню військовослужбовця і дисциплінарній владі командира;

• прийняттю рішення про накладення дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування;

• за перевищення наданої дисциплінарної влади командир несе відповідальність відповідно до законів України;

• під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Правила індивідуалізації стягнень під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються:

• характер та обставини вчинення правопорушення;

• наслідки правопорушення;

• попередня поведінка військовослужбовця;

• тривалість військової служби порушника та рівень знань;

• про порядок служби.

Треба відзначити, що забороняється накладання стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

Правила своєчасності накладення стягнень:

• дисциплінарне стягнення має бути не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування;

• протягом місяця від дня його закінчення.

Правила гласності про накладені дисциплінарного стягнення оголошується:

• рядовим (матросам) - особисто перед строєм;

• сержантам (старшинам) особисто на нараді чи перед строєм сержантів;

• офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають не нижчі військові звання;

• тривалість військової служби порушника та рівень знань;

• про порядок служби.

У той же час заборонено накладати стягнення на весь осіб. склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

Правила регламентації (порядку) накладення стягнень:

• накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який входить до складу добового наряду (виконує бойове чергування), за правопорушення, вчинені ним під час несення служби, здійснюється після зміни з наряду (бойового чергування) чи після заміни його іншим військовослужбовцем;

• накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп'яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження;

• старший командир не має права скасовувати або пом'якшувати дисциплінарні стягнення, накладені молодшим командиром, з причини суворості стягнення, якщо останній не перевищив наданої йому влади.

Правила обов'язковості виконання стягнень.

* Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. Особи, з вини яких не було виконано стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність.

Висновки

Отже, підводячи підсумок вищевикладеному, необхідно зазначити, що на сьогодні представляється вельми актуальним запровадження комплексної реформи юридичної відповідальності військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, якою б було охоплено зміст та види відповідальності спеціальних суб'єктів; їх правовий статус. Це, у свою чергу, дозволить сформувати концептуальну основу юридичної відповідальності військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, засновану на аналізі сучасного стану механізму юридичної відповідальності з врахуванням міжнародного досвіду притягнення зазначених суб'єктів до юридичної відповідальності та визначити напрямки розвитку сучасного адміністративного законодавства про юридичну відповідальність спеціальних суб'єктів. Обґрунтування та наповнення конкретним змістом такої концепції дозволить переглянути правові основи адміністративної відповідальності військовослужбовців та осіб, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів, сформувати обґрунтовані пропозиції по удосконаленню інституту адміністративної відповідальності зазначених суб'єктів, порядку притягнення їх до відповідальності та вдосконалити заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки, які скоєнні військовослужбовцями та особами, на яких розповсюджується дія дисциплінарних статутів.

Література

1. Григоренко Є. І. Конституційні засади проходження військової служби громадянами України: проблеми теорії та практики : монографія / Є. І. Григоренко. - Х. : Право, 2010. - 280 с.

2. Пашинський В. Й. Поняття та елементи конституційно-правового статусу військовослужбовців / В. Й. Пашинський // Право України. - 2005. - № 7. - С. 74-78.

3. Мигачев Ю. И. Правовой статус военнослужащих русской армии конца XIX - начала XX столетий / Ю. И. Мигачев // Право в вооруженных силах. - 1999. - № 1. - С. 17-21.

4. Комзюк А.Т.

5. Ринажевський Б.М. Відповідальність військовослужбовців Служби правопорядку / Б. М. Ринажевський // Форум права. - 2010. - № 2. - С. 425-434 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10rbmvcp. pdf

6. Александров В. М. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців / В. М. Александров // Проблемисистематизації законодавства про адміністративні правопорушення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Сімферополь- Ялта, 7-8 груд. 2006 р. - Сімф., 2006 - Ч. 2. - С. 188-195

7. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції. Закон України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. N 40. Ст.263

8. Military informant // [Електронний ресурс].-- Режим доступу: http://military- informer.narod.ru/italia.html

9. Избранные решения европейского суда по правам человека Европейский Суд по правам человека. Избранные решения: в 2 т. / предс. ред.кол. В.А.Туманов. М.: Изд-во Норма, 2000. - Т.1. - 856 с.

10. Годлевська Ю.В. Військова реформа та її роль в утвердженні демократичного режиму в Іспанії (19821996 рр.) // [Електронний ресурс].-- режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ npifznu/2012_34/godlevsk.pdf

Размещено на Allbest.ru