Адміністративно-правовий статус працівника міліції України у використанні деяких видів публічного майна як інструменту для здійснення своїх повноважень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра адміністративного права і процесу НАВС

Адміністративно-правовий статус працівника міліції України у використанні деяких видів публічного майна як інструменту для здійснення своїх повноважень

здобувач Паламарчук І.В.

Анотація

адміністративний правовий міліція електрошоковий

У статті аналізуються дослідження сутності адміністративно-правового статусу працівника міліції, зокрема у використанні ним деяких видів публічного майна, як інструментів для здійснення своїх повноважень.

Ключові слова: працівник міліції, публічне майно, спеціальні засоби, гумовий кийок, електрошокер.

Аннотация

В статье анализируются исследования сущности административно-правового статуса работника милиции, в частности в использовании им некоторых видов публичного имущества, как инструментов для осуществления своих полномочий.

Ключевые слова: работник милиции, публичное имущество, специальные средства, резиновая дубинка, электрошокер.

Annotation

This article analyzes the nature of the research administrative and legal status of a police officer, particularly in his use of certain types of public property as a tool to carry out its mandate.

Keywords: police officer, public property, special tools, rubber baton, the electric.

Актуальність теми. Одним із актуальних питань в адміністративно-правовій діяльності міліції є правовий статус її кадрів. Саме її кадри визначають ефективність функціонування вказаного державного озброєного органу виконавчої влади. Це добре усвідомлюється й за кордоном, про що свідчать висловлювання окремих учених.

Так, відомий італійський дослідник А. Гріліні підкреслює визначальну роль діяльності особового складу сил охорони правопорядку поряд із законодавчими та організаційними заходами, спрямованими на захист демократичних інститутів і боротьбу зі злочинністю [14].

Важливим питанням, на думку американського поліцеїста Б. Лоу, є управління поліцейськими щодо повноцінного використання їх у забезпеченні правоохоронної політики [15]. Поряд із тим теорія, нормативно-правове регулювання та практика кадрового забезпечення діяльності поліції по охороні правопорядку в зарубіжних країнах відзначаються певною специфікою, аналіз якої є дуже цікавим для всебічної й об'єктивної характеристики сутності інституту поліції в сучасному світі [17].

У представників іноземних держав склалося переконання в тому, що стан правопорядку багато в чому залежить від чисельності поліції. На це вказував екс-канцлер ФРН Г. Коль і підкреслював необхідність заходів щодо збільшення сил охорони правопорядку та поліпшення їх діяльності [16]. Тому зростання чисельності поліції є тенденцією загальносвітового рівня. Але й у сучасній зарубіжній поліцеїстиці немає обґрунтованих критеріїв визначення потреб поліцейських органів в особовому складові.

Однак на нашу думку є потреба у реалізації адміністративно-правового статусу міліції та зокрема працівника міліції, що як зазначає Шестаков С.В. надає можливість зміцнити законність, правову культуру працівника міліції за рахунок удосконалення підходів до організації діяльності працівника міліції, в тому числі у взаємодії з громадянами, зміцненні державної та службової дисципліни, посиленні контролю та відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків [13, с. 3].

Відповідно до тематики нашого дослідження виникає потреба у дослідженні сутності адміністративно-правового статусу працівника міліції, зокрема у використанні ним деяких видів публічного майна, як інструментів для здійснення своїх повноважень.

Постановка проблеми. Звернення до цієї проблеми викликане ще й тією обставиною, що правовий статус працівника міліції є рівним для будь-якого працівника міліції від курсанта навчального закладу системи МВС до міністра внутрішніх справ, на його основі визначається правове становище особового складу міліції в цілому. Також цим пояснюється необхідність належного нормативного закріплення адміністративно-правового статусу працівника міліції, адже реалізація працівником своїх повноважень переважно пов'язана з обмеженням прав та свобод громадян, вторгненням у сферу їх законних інтересів [13, с. 3].

Під час розгляду адміністративно-правового статусу працівника міліції у ракурсі використання ним публічного майна як інструменту з метою виконання покладених на нього обов'язків, особливо важливо розглянути саме тлумачення поняття публічного майна на прикладі декількох його видів що використовується працівниками міліції у повсякденній службовій діяльності.

Стан дослідження. Науково-теоретичне підґрунтя для даної статті склали загальнотеоретичні наукові праці, вітчизняних і зарубіжних вчених таких як: А. Антонович, А. Єлістратов, І. Тарасов, О. Майер, К. Анапасенко, В. Мазаєв, О.Тадєєва, С. Шестаков, значний внесок у дослідження даного питання вніс М. Карадже-Іскров. Хоча розглядуване питання в даному дослідженні ще не достатньо отримало наукового аналізу і подальшої розробки. З чим погоджується О. Тадєєва [18].

Виклад основного матеріалу. Працівники міліції виконують завдання держави, спрямовані на забезпечення особистої безпеки громадян, вони попереджають і припиняють злочини, надають допомогу громадянам та юридичним особам у здійсненні їх законних прав та інтересів тощо.

Звернемо увагу, що в зовнішній сфері адміністративно-правовий статус працівника міліції має характерні риси, які диференціюють його серед правових статусів інших суб'єктів права і можуть бути представлені у вигляді кількох груп. До першої входять властивості всього статусу в цілому -- стабільність, похідність адміністративно-правового статусу працівника міліції від правового статусу міліції, рівність для всього особового складу міліції і наявність спеціальної адміністративної правосуб'єктності як необхідної передумови виникнення статусу працівника міліції. Другу групу складають особливості, що характеризують лише окремі елементи статусу (обов'язки, права тощо). До їх числа може бути віднесено -- превалювання владних повноважень, пов'язаних із застосуванням примусових заходів; реалізація статусу в позаслужбовий час, незалежно від місця перебування працівника; покладання додаткових повноважень у випадку настання особливих умов; забезпечення охорони і захисту не тільки адміністративно-правових, але й цивільно-правових відносин та ін. [13, с. 29].

Вивчення повноважень, що входять до адміністративно-правового статусу працівника міліції, дозволяє виділити ті, які є цікавими в рамках нашого дослідження та зазначені в статтях 10, 12, 14 Закону України «Про міліцію» (далі -- Закону) [1], а саме -- це безпосередньо вжиття заходів щодо належного виконання покладених на міліцію, та працівника міліції зокрема, обов'язків передбачених Законом.

Однак у ході виконання працівником міліції своїх обов'язків, йому доводиться стикатися із опором у результаті чого залучати для більш ефективного та дієвого виконання своїх функцій, а також задля забезпечення безпеки свого життя і здоров'я та оточуючих від правопорушників, та в інших випадках передбачених Законом, тобто застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та табельну вогнепальну зброю, отже використовувати певні «інструменти» нагально необхідні у повсякденній службовій діяльності працівника міліції.

Саме поняття «інструмент» (із латинської instrumentum -- знаряддя) -- суто технологічне поняття, яке означає технологічне оснащення (знаряддя або пристрій), які в процесі праці безпосередньо стикаються з предметом праці з метою зміни чи контролю його форми, стану, властивостей тощо. Зокрема таке поняття як «інструмент» використовується в адміністративному праві Федеративній республіці Німеччині, досвід та ідеї науки якої у свою чергу перейняло і адміністративне право України [11].

Тому таким інструментом у адміністративно-правовому статусі працівника міліції та такого державного озброєного органу виконавчої влади як міліція, в цілому, є публічне майно, що використовується ним для виконання покладених на нього обов'язків, яке можна умовно поділити на: спеціальні засоби, рухоме та нерухоме майно і публічні грошові кошти. Хоча деякі вчені-дослідники адміністративісти у першій половині XX століття, висловлювали таке твердження, що майно яке використовується суспільством задля задоволення своїх потреб є «публічним», а майно яке використовується для служіння цілям державного управління є «адміністративним» [10, с. 54]. Однак, враховуючи твердження вчених минулого століття, все ж треба брати і до уваги швидкість технічного прогресу, який у свою чергу набагато випереджає сучасну відповідність вітчизняного законодавства у регулюванні процесів, які супроводжується даним прогресом. В зв'язку з чим виникає необхідність детального розгляду такого виду публічного майна, що використовується працівниками міліції, задля виконання покладених на них обов'язків передбачених ст. 10 Законом [1], як електрошоковий пристрій (електрошокер) та гумовий кийок (гумова палиця), які відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 829 від 04.08.1997 року [5], відносяться до спеціальних засобів -- активної оборони. Отже, порядок їх застосування та правові підстави регламентується Законом [1], зокрема статтями 12 і 14, постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.02.1991 року № 49 [4], наказом МВС України від 28.07.1994 року № 404 [9] та наказом МВС України від 13.02.1998 року № 101 [8].

Таким чином доцільно встановити більш чітке тлумачення таких спеціального засобів активної оборони, як електрошоковий пристрій або електрошокер та гумовий кийок (гумова палиця).

Зокрема тлумачення спеціального засобу активної оборони «електрошоковий пристрій або електрошокер» дається у відомчому нормативному акті, а саме згаданому вже наказі МВС України від 13.02.1998 року № 101, а саме до електрошокерів відносять пристрої, що використовують вражаючий ефект високовольтного розряду, тобто електрошокери є засобами активної оборони працівників органів внутрішніх справ при охороні громадського порядку і призначені для стримування агресивності правопорушника, припинення опору з його боку при затриманні та відбитті нападу, а також для захисту від агресивних тварин [8].

В свою чергу, тлумачення спеціального засобу активної оборони, як гумовий кийок (гумова палиця) дається у декількох джерелах, зокрема С.М. Решко та інші, зазначають, що -- це зброя, яка використовується працівниками правоохоронних органів під час несення служби із забезпечення громадського порядку, приборкання масових акцій громадської непокори, затримання злочинців, інших випадках, вказаних у Законі, та інших законодавчих актах [12, с. 124]. Інше джерело зазначає, що такий вид спеціального засобу активної оборони (гумовий кийок або гумова палиця) визначається як спеціальний засіб, який мають право застосовувати зокрема працівники міліції, інспектори рибоохорони для припинення фізичного опору, насильницьких дій, безчинства, подолання протидії законним вимогам адміністрації виправно-трудових закладів, якщо інші спроби не забезпечили виконання покладених на ці органи обов'язків.

Отже, електрошокові пристрої або електрошокери та гумові кийки (гумові палиці) слугують в якості інструмента співробітників органів внутрішніх справ та працівників міліції безпосередньо у найефективнішому виконані покладених на них Законом обов'язків.

Хоча відповідним Переліком видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України затвердженим постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна» (далі -- Постанова) [2; 3], обмежено можливість придбання електрошокових пристроїв, окрім працівників міліції, а також юридичних осіб, які фактично не зазначені в даному переліку, таким чином вони не відносяться, згідно даної Постанови, до переліку суб'єктів яким обмежено право власності на даний вид майна.

Однак цікавим фактом є те, що згідно Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу (далі -- Ліцензійні умови) [7], а також Порядку продажу, придбання, реєстрації, обліку, зберігання і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії (далі -- Порядок) [6], придбання спеціальних засобів активної оборони здійснюється за дозволами органів внутрішніх справ на їх придбання та за дорученням особи, відповідальної за їх придбання та паспорта громадянина або документа, який посвідчує особу.

Висновки

Отже, електрошокові пристрої (електрошокери) гумові кийки (гумові палиці) є тим самим публічним майном, яке використовується як інструмент для здійснення своїх повноважень працівниками міліції, якими у свою чергу можуть і користуватися у встановленому порядку юридичні та фізичні особи.

Також цілком доцільно було б застосувати розглянуті вище Ліцензійні умови та Порядок на практиці до інтернет-магазинів, які безперешкодно здійснюють розповсюдження розглянутих видів публічного майна, що використовується працівниками міліції, як серед юридичних так і серед фізичних осіб, не дотримуючись при цьому встановлених Порядком вимог.

Література

1. Закон України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon 1 .rada.gov.ua/laws / show/565-12;

2. Постанова Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2471-12;

3. Постанова Верховної Ради України від 24.01.1995 № 19/95-ВР «Про внесення змін і доповнень до Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна «від 17.06.1992 № 2471-XII» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/19/95-вр;

4. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 27.02.1991 № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/49-91-n ;

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.08.1997 № 829 «Про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon4.rada.gov.ua/laws / show /13-2014-п;

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 р. № 706 «Про порядок продажу, придбання, реєстрацї, обліку, зберігання і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0760-04;

7. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, МВС України від 21.03.2001 р. № 53/213 «Про затвердження «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z53213-01;

8. Наказ МВС України від 13 лютого 1998 року № 101 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування електрошокових пристроїв (електрошокерів) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.43027.0;

9. Наказ МВС України від 28.07.1994 року № 404 «Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0213-94

10. Карадже-Искров Н.П. Публичные вещи. Выпуск первый. Издание Иркутской Секции Научных Работников. Иркутск. 1927. VII - 80 стр.

11. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер'янов (голова) та ін. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. - 592 с.;

12. В.О. Криволапчук, М.С. Кримська, С.М. Решко, С.Є. Бутов / Під заг. ред. проф. Є.М. Моісеєва та проф. О.Ф. Долженкова. Навчальний посібник для слухачів і курсантів ВНЗ МВС України з навчальної дисципліни «Спеціальна фізична підготовка» -Київ-Одеса, 2009.- 208с.

13. Шестаков С.В. Адміністративно-правовий статус працівника міліції: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. - X., 2003. - С. 73.

14. Grassi A. Principi di Stato / A. Grassi. - Roma, 1990. P. 414.

15. Low B. Police Management / B. Low. - N. Y., 1985. P. 300.

16. Polizia Internazionale. 1996. № 1. P. 40.

17. Опацький Р.М. Адміністративно-правовий статус працівників служби дільничних інспекторів міліції: поняття та шляхи вдосконалення / / Електронний ресурс: http://www.stattionline.org.ua/ index.php/filologiya/79/13473-administrativno-pravovij-status-pracivnikiv-sluzhbi-dilnichnix-inspektoriv- milici%D1%97-ponyattya-ta-shlyaxi-vdoskonalennya.html

18. Тадєєва О.М. Ґенеза поняття «Публічне майно» / / Адміністративне право і процес #4(6)/2013 / / [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://applaw.knu.ua/index.php/arkhiv-nomeriv/4-6-2013/ item/237-geneza-ponyattya-publichne-mayno-tadieieva-o-m

Размещено на Allbest.ru