Правові питання сьогоденного функціонування органів Міністерства доходів і зборів при утворенні новітнього державного центрального митного відомства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правові питання сьогоденного функціонування органів Міністерства доходів і зборів при утворенні новітнього державного центрального митного відомства України

Федотов О.П., к.ю.н., доцент, докторант кафедри морського та митного права НУ «ОЮА»

Анотація

Стаття присвячена висвітленню загального правового становища органів Міністерства доходів і зборів під час їх ліквідації та утворення новітнього державного центрального митного відомства України, а також проблемам, які з цим пов'язані.

Ключові слова: органи Міністерства доходів і зборів, державне центральне митне відомство України, Державна митна служба України, митниця.

Аннотация

Статья посвящена освещению общего правового положения органов Министерства доходов и сборов во время их ликвидации и создания нового государственного центрального таможенного ведомства Украины, а также проблемам, которые с этим связаны.

Ключевые слова: органы Министерства доходов и сборов, государственное центральное таможенное ведомство Украины, Г осударственная таможенная служба Украины, таможня.

Annotation

The article highlights legal state of bodies of the Ministry of Revenue and Duties during their removal period and formation of a new State Central and Exercise Authority Ukraine including problems pertinent hereto.

Key words: bodies of the Ministry of Revenue and Duties, State Central and Exercise Authority Ukraine Authority Ukraine, State Customs Ukraine, Customs.

Актуальність теми. Профільне існування такої важливішої галузевої інституції як оновлене державне центральне митне відомство України є запорукою злагодженої роботи з формування та реалізації єдиної державної митної політики. Однак, повільні процеси утворення такого державного відомства, на наш погляд, ставлять під сумнів спроможність та бажання новітнього керівництва Міністерства доходів і зборів України (далі -- Міндоходів) оперативно виконати доручення українського Уряду зі створення європейської моделі новітнього центрального органу виконавчої влади, сервісної служби та контролюючого відомства з питань виконання галузевих завдань (контрольних операцій), адміністрування митних платежів, спілкування з громадянами і бізнесом в межах законів України. Сказане свідчить про негайну потребу вирішення цього назрілого та важливого для митної безпеки України питання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблемних питань функціонування організаційно-штатної структури та системи Міндоходів не завжди являється центральним об'єктом наукових пошуків у сфері державної митної справи. Однак, не зважаючи на це, окремим аспектам функціонування органів міністерства доходів і зборів та новітнього державного центрального митного відомства України приділяли увагу такі вчені-правознавці та практики митної галузі, як: Ківалов С.В., Кормич Б.А., Додін Є.В., Науменко В.П., Пашко В.П., Прокопенко В.В. та інші.

Метою дослідження є з'ясування загальної адміністративно-правової ситуації відносно оголошеної, однак, так і не доведеної до логічного завершення ліквідації Міндоходів та відтворення організаційно-штатної структури й операційної діяльності Державної податкової служби України (далі -- Держподатслужба) та Державної митної служби України (далі -- Держмитслужба).

Виклад основного матеріалу. Враховуючи положення Указу Президента України від 6 березня 2014 р. № 285/2014 «Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 24 травня 2013 р. № 307» [1] та постанови Кабінету Міністрів України (далі -- Кабмін) від 1 березня 2014 р. № 67 «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів України» [2], можливо цілком слушно зазначити, що «місія» Міндоходів, яка полягала в адмініструванні податків, зборів, митних платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, надання послуг громадянам і бізнесу та, як результат, забезпечення наповнення дохідної частини бюджету, створення умов для розвитку підприємництва та міжнародної торгівлі [3, абз. 1], вже завершилась (не проіснувавши й календарний рік).

Трохи історії. 2013 рік був періодом становлення Міндоходів. Інтеграція податкової та митної служб у єдине відомство була проведена в шість місяців (зазначимо, що у Канаді та Великобританії подібні інтеграційні процеси тривали протягом 3 років). При цьому, українські фахівці у співпраці з провідною аудиторською компанією Price Waterhouse Coopers використовували позитивний досвід країн ЄС та СНД у об'єднанні цих двох фіскальних відомств. До створення міністерства загальна гранична чисельність працівників Держподатслужби та Держмитслужби складала 71,2 тис. осіб. Після створення Міндоходів гранична чисельність працівників відомства та його територіальних органів склала 65,4 тис. осіб. Таким чином, було проведено скорочення загальної чисельності працівників двох відомств на 8,2% (5,8 тис. штатних одиниць). Такого скорочення вдалося досягти за рахунок оптимізації організаційної структури новоствореного відомства, об'єднання підрозділів, функції яких дублювалися [4, с. 5]. Структура Міндоходів була побудована з урахуванням об'єднання двох служб з покладенням функції з адміністрування єдиного соціального внеску. У кожному регіоні були утворені юридичні особи публічного права -- Головні управління та митниці Міндоходів, а також державні податкові інспекції Головних управлінь Міндоходів [4, с. 6].

Однак, як би там не було, постановою Кабміну від 1 березня 2014 р. № 67 «Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів України», Міндоходів було ліквідовано, а діяльність Держподатслужби та Держмитслужби відновлено [2, п. 3]. Відповідно до цього, розпорядженнями Прем'єр-міністра України (за попередньо узгодженими консультаціями з представниками бізнесасоціацій та підприємницького середовища) були призначені відповідальні особи за провадженням податкової та митної політики в рамках проведення ліквідаційних процедур Міндоходів та формування нових органів державної виконавчої влади -- Держподатслужби та Держмитслужби [5; 6; 7; 8; 9]. Проте, враховуючи складність політичних, економічних, соціальних подій в Україні, що відбулись в останній час, заходи щодо реорганізації Держподатслужби та Держмитслужби, що були розпочаті відповідно до Указу Президента України від 24 грудня 2012 р. № 726/2012 [10], проходили дуже повільно. На сьогодні ж першочерговим питанням є не припинення реорганізаційних процесів, які призупинять реалізацію операційної та функціональної інтеграції податкових та митних центральних державних відомств до вже ліквідованих Міндоходів, а забезпечення необхідних темпів росту надходжень митних платежів у обсягах, адекватних динаміці показників соціально-економічного розвитку, виконання орієнтованих прогнозованих показників доходів загального та спеціального бюджетів України, організація роботи щодо документування протиправної діяльності та подальшого відпрацювання суб'єктів господарювання (у разі встановлення ознак їх фіктивності), ризикованих категорій: «податкова яма», «транзитер», «вигодо- набувач», «партизан», «площадок» тощо, упередження неналежного виконання посадових обов'язків працівниками Міндоходів, недопущення цими посадовцями порушень та недоліків у своїй подальшій роботі тощо [11; 12; 13; 14].

Відповідно до цього, а також з метою забезпечення ефективної організації структурних підрозділів Міндоходів (на період ліквідаційного процесу цього міністерства) було установлено тимчасовий розподіл обов'язків з керівництва роботою цих підрозділів [15; 16]. Керівництво деякими структурними підрозділами Міндоходів (наприклад, Департаментом митної справи, Департаментом спеціальної підготовки та кінологічного забезпечення тощо), які у подальшому виступлять підґрунтям для побудови майбутнього центрального митного відомства України, здійснює один із заступників Міністра Міндоходів, заступник голови комісії з ліквідації Міндоходів, відповідальний за провадження митної політики в рамках проведення ліквідаційних процедур Міндоходів та формування нової структури Держмистлужби.

Безперечно, значна кількість питань виникає стосовно організаційної структури майбутнього державного центрального митного відомства України (колишньої Держмитслужби України нового зразка). Однак, головним з них є правовий статус, організаційна діяльність та службове функціонування митниць. Аналізуючи положення митного та податкового кодексів України, можливо стверджувати, що митниця -- це контролюючий орган, який в межах території своєї службової відповідальності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів [17, ч. 1 ст. 546; 18, ч. 1 п. 1 ст. 41].

Митниця за своїм правовим статусом являється складним системним державним утворенням, що має відповідну розгалужену організаційно-штатну структуру з виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів. За організаційно-правовою формою митниця належить до органів державної виконавчої влади, про що свідчить вид діяльності митниці, який сконцентровано в сферах управління фінансовою та податковою галузями, що цілком підтверджується інституційним сектором економіки, в якому митниця діє як територіальний орган регіонального рівня центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митниця підпорядкована та підзвітна Міндоходам (як з функціональних питань, так і з виконання покладених на митницю завдань), що скеровує її службову та виконавську діяльність. Виключною формою власності митниці є державна форма власності.

На наш погляд, сьогоденні митниці є рудиментом радянської епохи та перших десятиліть сучасної української історії. Вважаємо, що сучасні митниці повинні в певній частині стати суб'єктами корпоративних правовідносин у заснуванні господарських товариств з надання митно-брокерських послуг в межах територій свого службового обслуговування. Такий крок, на наш розсуд, може поліпшити наслідки фінансової та економічної кризи [19] та буде сприяти поліпшенню фінансового стану митниць [20] відновленого державного центрального митного відомства України.

Окремим питанням є питання відносно структури митниць. У період майбутнього переформатування та переформування митниці під вимоги поновленої структури відновленого державного центрального митного відомства України, а також проведення розумної децентралізації певних функціональних обов'язків митниць [21, додаток 4] від відомчого контролю оновленої Держмитслужби, це питання повинно стояти перед керівництвом Міндоходів на порядку денному. В деякому аспекті, структура митниці як територіального органу доходів і зборів регіонального та місцевого рівня, яка передбачена наказом Міндоходів від 11 грудня 2013 р. № 790 [22, додаток 2, додаток 5] є за своєю суттю цілком прийнятною (за умови певного її доопрацювання). Однак, це не означає, що повинні створюватися якісь додаткові виробничо-технічні підрозділи митниці (наприклад, служба безпеки дорожнього руху Південної митниці Міндоходів [23]), що не несуть функціонального навантаження з питань виконання митних процедур.

Слід також відмітити, що дещо непритаманним для контролюючого відомства є його мілітаризація, яка проявляється у форменому одязі, спеціальних званнях тощо. При цьому, слід відмітити й завелику штатну чисельність працівників митниць. Попри вдосконалення й розвиток автоматизації митних процедур (з метою уникнення суб'єктивних факторів), їх електронізацїї, кількість особового складу митниць не зменшується. Хоча деякі кроки у цьому напрямку Міндоходами вже зроблені [24].

Також певна безпорадність проявляється в деяких функціональних питаннях митниці: наприклад, співпраця митниць з громадськістю. Така співпраця (з боку працівників митниць) носить здебільшого формальний підхід (особливо в питаннях розгляду та обробки звернень фізичних та юридичних осіб на неправомірні дії працівників митниць) та в багатьох випадках є неефективною через недостатній рівень фахової підготовки працівників митниці [25]. Знову ж таки, Міндоходів в цьому напрямку вживає максимум можливих зусиль [26].

Необхідно окремо зазначити, що у світі певних ситуативних моментів, що склалися навколо ліквідації органів Міндоходів, окремої уваги потребує роль громадськості, що здійснює громадський контроль за діяльністю органів Міндоходів. Так, одним з колегіальних органів Міндоходів є утворена 19 березня 2014 р. Рада з питань добору керівних кадрів територіальних органів Міндоходів. Функціональним призначенням цього дорадчого органу Міндоходів є проведення професійного добору з числа професійно підготовлених кадрів кадрового потенціалу органів Міндоходів на посади керівників територіальних органів доходів і зборів регіонального та місцевого рівнів (зокрема, митниць, їх структурних та відокремлених підрозділів -- митних постів (підрозділів митного оформлення) тощо) [27]. Однак, при цьому зовсім не були розроблені вимоги до освітньо-кваліфікаційного та професійного рівнів, морально-етичних якостей майбутніх претендентів на посади керівників територіальних органів доходів і зборів, що діють на місцях. Поза увагою залишились і питання щодо порядку проведення цього добору (наявність у претендента на вакантну посаду відповідного подання від керівника митниці Міндоходів регіону, конкурсне випробування, співбесіда, перевірка за допомогою комп'ютерних поліграфів тощо). митний відомство контрабанда правопорушення

Виходячи із ситуації, що склалася, цілком можливе загострення ситуації, адже Урядом публічно декларуються принципи прозорої процедури призначення (за участі представників громадськості та бізнесу) на керівні посади до органів доходів і зборів регіонального та місцевого рівнів професійно підготовлених представників кадрового потенціалу органів Міндоходів, а призначаються на такі посади, колишні «персоналії» (шляхом переведення «потрібних» посадових осіб з інших державних установ до органів Міндоходів на посади керівного складу, поновлення на керівних посадах екс-посадовців реорганізованих митних органів, призначення на такі посади співробітників діючих органів Міндоходів з числа очільників, що не підпали під кадрову ротацію тощо) [28; 29]. Проте, Рада з питань добору керівних кадрів територіальних органів Міндоходів реалізує дуже відповідальні завдання щодо щільного та зваженого контролю такої собі відомчої кадрової «інвазії», що виникла навколо керівних посад органів Міндоходів. Але, при цьому громадським діячам (Громадській раді при Міндоходах, громадським радам при головних управліннях Міндоходів в областях, регіональних митних комітетах з питань митної справи), що здійснюють громадський контроль за діяльністю органів Міндоходів необхідно уникати провокаційних й дискримінаційних дій по відношенню до представників кадрового потенціалу органів Міндоходів та не використовувати завідомо брехливої (недостовірної) інформації щодо цих осіб при розгляді питань про призначення їх на керівні посади органів Міндоходів регіонального та місцевого рівнів.

Висновки. Як би там не було, а утворення новітнього державного центрального митного відомства України (чи у старому зразку колишнього Держмиткому України, Держмитслужби України або у якомусь новому форматі) вже на часі. Однак, при цьому вкрай потрібно дистанціюватися як від ревізіонізму, повернення історії у зворотній бік в питаннях беззаперечного відновлення діяльності вже реорганізованого у минулому державного центрального митного відомства України (зразка колишньої Держмитслужби), так і від двохзначної казуїстики в контексті тлумачення законодавчих, нормативно-правових актів з питань державної митної справи, а також утисків з боку представників різноманітних політичних забарвлень на очільників відновленого державного центрального митного відомства України та його територіальних митних адміністрацій.

В цьому питані потрібно додержуватися адекватного модульного реформування. Тобто, необхідно йти не шляхом розроблення та впровадження комплексних, системних, стратегічних програм загального розвитку (що в більшості є «високими словами, що лунають над країною») майбутнього державного центрального митного відомства України, а функціонально реанімувати напрями діяльності колишнього державного центрального митного відомства України, що стали занедбаними за часи операційного та функціонального інтегрування цього відомства до Міндоходів. Це такі напрями, як претензійна (правова) робота (супроводження митних спорів), діяльність в галузі митного аудиту, відновлення функціонування підрозділів боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями митниць.

Література

1. Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 24 травня 2013 року № 307: Указ Президента України від 06.03.2014 р. № 285/2014.

2. Про ліквідацію Міністерства доходів і зборів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 р. № 67.

3. Про затвердження Стратегічного плану розвитку Міністерства доходів і зборів України на 2013- 2018 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 р. № 869-р // Митний брокер. - 2013. - № 11. - С. 35-46.

4. Річний звіт Міністерства доходів і зборів України за 2013 рік. - 62 с.

5. Про призначення Білоуса І.О. першим заступником Міністра доходів і зборів України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2014 р. № 159-р // Урядовий кур'єр. - 2014. - № 49. - С. 13.

6. Про призначення Науменка В.П. заступником Міністра доходів і зборів України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2014 р. № 160-р // Урядовий кур'єр. - 2014. - № 49. - С. 13.

7. Про призначення Хоменка В.П. заступником Міністра доходів і зборів України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2014 р. № 161-р // Урядовий кур'єр. - 2014. - № 49. - С.13.

8. Про введення додатково посади заступника Міністра доходів і зборів України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 р. № 391-р // Урядовий кур'єр. - 2014. - № 76. - С. 4.

9. Про призначення Ноняка М.В. заступником Міністра доходів і зборів України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 р. № 392-р // Урядовий кур'єр. - 2014. - № 76. - С. 4.

10. Про деякі заходи оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 24.12.2012 р. № 726/2012 // Урядовий кур'єр. - 2012. - № 238. - С. 2-3.

11. Протокол апаратної наради Міністерства доходів і зборів України від 03.04.2014 р. № 9-п.

12. Протокол апаратної наради Міністерства доходів і зборів України від 16.04.2014 р. № 11-п.

13. Протокол наради у заступника Міністра доходів і зборів України Науменка В.П. у режимі телефонної конференції від 25.04.2014 р. № 11: Лист Міністерства доходів і зборів України від 25.04.2014 р. № 99/24-02-03/2048.

14. Про посилення контролю за діяльністю працівників органів Міндоходів: лист Міністерства доходів і зборів України від 04.04.2014 р. № 7889/7 / 99-99-08-02-01-17.

15. Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом Міндоходів: Наказ Міністерства доходів і зборів України від 17.03.2014 р. № 183 (наказ втратив чинність).

16. Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом Міндоходів: наказ Міністерства доходів і зборів України від 30.04.2014 р. № 273.

17. Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 р. № 4495-VI / / Урядовий кур'єр. - 2012. - № 86. - с. 9-26 (зі змінами).

18. Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні: Закон України від 27.03.2014 р. № 1166-VII // Голос України. - 2014. - № 60-61.

19. Про забезпечення економії бюджетних коштів: наказ Південної митниці Міністерства доходів і зборів України від 03.03.2014 р. № 50-аг (зі змінами та доповненнями).

20. Про затвердження типових структур територіальних органів Міндоходів: наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 р. № 790 (зі змінами).

21. Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів: наказ Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 888 (зі змінами).

22. Про вдосконалення роботи із запобігання дорожньо-транспортним пригодам в Південній митниці Міндоходів [Положення про службу безпеки дорожнього руху Південної митниці Міндоходів]. наказ Південної митниці Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2014 р. № 71 -аг.

23. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Офіційний вісник України. - 2010. - № 92. - Ст.3248 (зі змінами).

24. Про внесення змін до деяких наказів Міндоходів: наказ Міністерства доходів і зборів України від 25.04.2014 р. № 261 (наказ втратив чинність).

25. Про вжиття заходів: лист Міністерства доходів і зборів України від 28.04.2014 р. № 9850/7/9999-24/94-17.

26. Про організацію підвищення рівня професійної компетенції працівників органів доходів і зборів

27. у 2014 році: наказ Міністерства доходів і зборів України від 21.03.2014 р. № 189.

28. Про залучення громадськості до роботи з кадрами: наказ Міністерства доходів і зборів України від 19.03.2014 р. № 192 (зі змінами).

29. Про надання інформації: лист Міністерства доходів і зборів України від 08.04.2014 р. № 8191/ 7/99-99-24-03-02-17.

30. Про виконання обов'язків: лист Міністерства доходів і зборів України від 27.03.2014 р. № 7229/7/99-99-24-03-17.

Размещено на Allbest.ru