Деякі аспекти організації оперативного (ініціативного) пошуку при протидії злочинності на релігійному грунті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти організації оперативного (ініціативного) пошуку при протидії злочинності на релігійному грунті

Клюс В. В., к.ю.н., доцент, ст. викладач кафедри

оперативно-розшукової діяльності Донецького

юридичного інституту МВС України

У статті розглянуто особливості проведення оперативного (ініціативного) пошуку при протидії злочинам, які скоєні на релігійному грунті. Висвітлені основні ознаки злочинних проявів за якими здійснюється оперативне розпізнання та які сприяють виявленню та попередженню злочинів, скоєних на релігійному грунті.

Ключові слова: оперативний (ініціативний) пошук, злочини на релігійному грунті, оперативне розпізнання, форми оперативно-розшукової діяльності.

злочин релігійний розпізнання оперативний

В статье рассмотрены особенности проведения оперативного (инициативного) поиска при противодействии преступлениям, которые совершены на религиозной почве. Освещены основные признаки преступных проявлений по которым осуществляется оперативное распознавание и которые способствуют выявлению и предупреждению преступлений, совершенных на религиозной почве.

Ключевые слова: оперативный (инициативный) поиск, преступления на религиозной почве, оперативное распознавание, формы оперативно-разыскной деятельности.

In the article the features of leadthrough of operative (initiative) search are considered at counteraction crimes which are accomplished on religious soil. The basic signs of criminal displays are lighted up after which operative recognition is carried out and which are instrumental in an exposure and warning of crimes, accomplished on religious soil.

Keywords: operative (initiative) search, crimes on religious soil, operative recognition, forms of operativno- rozshukovoy activity.

Актуальною проблемою сьогодення є активізація релігійно-екстремістських проявів які несуть загрозу національній безпеці України. Для України одним із базових завдань має стати попередження поширення ідей екстремізму та здійснення екстремістської діяльності на релігійному підгрунті, а також реальна боротьба із екстремістською діяльністю на релігійному підгрунті. Така діяльність нерідко фінансується та скеровується транснаціональною організованою злочинністю, з метою дестабілізації суспільства та держави, маніпулюванням волею окремих осіб та громадською думкою.

Окремі тактичні напрями протидії організованій злочинності були досліджені в роботах українських та зарубіжних вчених: І.Г. Басецького, Б.І.Бараненко, М.П. Водь- ка, В.Л. Грохольського, В.О. Глушкова, А.І. Гурова, Д.В. Гребельского, О.Ф. Дол- женкова, Е.О. Дідоренко, М.М. Галамби, В.П. Захарова, В.В. Крутова, Т.В. Кузнецової, В.В. Костицького, А.М. Кислого, А.Г. Лекаря, А.В. Лукашова, Г.В. Новицького, В.С. Овчинського, М.Б. Саакаяна, В.Є. Тарасенка тощо.

Метою статті є визначення шляхів удосконалення проведення оперативного (ініціативного) пошуку при протидії злочинам, які скоєні на релігійному ґрунті.

Всебічне і глибоке вивчення ситуації вчинення сутності злочинних діянь, особливостей характеристик окремих категорій злочинців, кількісних і якісних закономірностей злочинів на релігійному ґрунті, залежить від активної діяльності оперативних працівників у напрямі отримання первинної інформації, що становить оперативний інтерес.

Проактивна форма діяльності оперативних підрозділів з виявлення об'єктів оперативної уваги, про які раніше було не відомо правоохоронним органам у теорії оперативно-розшукової діяльності отримала назву оперативного пошуку, або пошукової роботи. Особливістю пошукової роботи є виявлення інформації, що становить оперативний інтерес не залежно від певного факту злочину. Пошук та виявлення осіб і фактів, які становлять оперативний інтерес визначається як один з основних в оперативно-розшуковій діяльності органів внутрішніх справ і фактично передбачає отримання та перевірку первинної інформації про комплекс об'єктів оперативної уваги. Основне організаційно-тактичне призначення його становить здійснення системи заходів поза зв'язком з конкретною особою чи фактом, у чому і виявляється одна з основних відмінностей даної форми від оперативної розробки. Змістовне навантаження діяльності оперативних підрозділів щодо виявлення злочинності на релігійному ґрунті передбачає комплексне застосування прийомів оперативного розпізнання, та інших методів оперативно-розшукової діяльності.

Оперативний (ініціативний) пошук є основною формою оперативно-розшукової діяльності, що являє собою комплекс оперативно-розшукових і розвідувально- пошукових заходів, здійснюваних суб'єктами ОРД для виявлення, перевірки, накопичення відомостей, що містять нові спеціальні знання і мають значення при вирішенні завдань боротьби зі злочинністю. Основним змістовним пошукової роботи є виявлення первинної інформації, тобто інформації, що була раніше невідомою ОВС.

Враховуючи таку основну ознаку злочинності на релігійному ґрунті як латентність, ефективна протидія злочинам на релігійному ґрунті неможлива без цілеспрямованої організації системи активного та випереджального збору оперативної інформації. У цьому й полягає основна задача оперативного (ініціативного) пошуку у цій сфері.

Виявлення раніше невідомої інформації в діяльності підрозділів ГУБОЗ МВС України не обмежується тільки проведенням пошукових заходів, а також містить у собі комплекс заходів щодо перевірки, накопичення, аналізу інформації, яка має значення для вирішення завдань боротьби зі злочинністю. Цей комплекс заходів можна порівняти із внутрішнім змістом оперативного пошуку, її інформаційним наповненням.

Важливою складовою оперативного пошуку є аналітичний пошук інформації, завдяки якому із окремих систематизованих та розрізнених знань формується цілісне знання, яке має окреме самостійне значення в прийнятті рішень про спрямування оперативно-розшукових сил та засобів. В основі аналітичного та безпосереднього оперативного пошуку, першочергово, міститься інформації, що об'єктивно характеризує оперативну обстановку. В якості окремого компоненту такої діяльності повноцінний аналіз оперативної обстановки визначає успіх подальших оперативно-пошукових заходів. Повноцінний аналіз оперативної обстановки у сфері релігійної злочинності передбачає широкий моніторинг усіх її елементів. Першочерговому моніторингу підлягають фактори, що характеризують зовнішнє середовище обслуговування органу внутрішніх справ. Оптимально організований моніторинг забезпечує постійне надходження пошукової інформації в ОВС для випереджального реагування на активізацію негативних чинників оперативної обстановки.

У ракурсі висловлюваних в оперативно-розшуковій науці думок про необхідність розробки й створення в ОВС єдиної інформаційної системи, що забезпечувала б активний пошук і перевірку інформації про правопорушення та осіб, що становлять оперативний інтерес, на сьогодні є нагальна потреба постійного моніторингу оперативної інформації, що характеризує сферу релігійної злочинності. Постійний та ефективний моніторинг релігійних правопорушень у правоохоронній діяльності розглядається лише як можливість єдиного підходу до інформаційного забезпечення і вироблення організаційних форм побудови системи на всіх управлінських рівнях ОВС. При цьому вся діяльність щодо забезпечення ОВС інформацією про об'єкти оперативної уваги має складатися з двох блоків:

1. Система отримання і обробки інформації, що міститься в заявах, повідомленнях громадян і посадовців, а також в інших відкритих джерелах інформації. Цей блок являє собою пасивну форму отримання інформації.

2. Система виявлення осіб, фактів та об'єктів матеріального світу, що становлять оперативний інтерес виступає як активна форма виявлення інформації, що не надходить через джерела першого блоку[1].

В основі виявлення раніше невідомої інформації про злочинність на релігійному ґрунті лежать загально-пізнавальні методи, що становлять також основу окремих оперативно-розшукових дій для перевірки такої інформації. Процес отримання первинної інформації заснований на закономірності виникнення та отримання інформації про осіб, події та факти, що становлять оперативний інтерес базуються на властивості відображення матеріальних явищ у дійсності. Явище відображення містить взаємозв'язок між двома окремими матеріальними процесами, при якому особливості першого процесу відтворюються у відповідних особливостях другого. Відображення властиве всій матерії, адже будь-який матеріальний процес відображається в інших матеріальних процесах, що з ним пов'язані. Закон діалектичного взаємозв'язку і взаємообумовленості явищ матеріального світу дозволяє зробити висновок про те, що взаємозв'язок при відображенні є одним з універсальних зв'язків об'єктивної дійсності. Тому, якщо будь-який матеріальний процес необхідно пов'язаний з іншими процесами, то не існує ізольованих явищ, а згідно з цим не існує принципово не відображених явищ.

Виникнення будь-якої інформації являє собою певну подію, а будь-яка подія, пов'язана зі змінами в оточуючому середовищі. Зміни в оточуючому середовищі передують настанню події, настання події в свою чергу викликає зміни в оточуючому середовищі. Таким чином, щоб дізнатися про подію необхідно відзначити пов'язані з нею зміни, між якими існує об'єктивний зв'язок. З цього постає висновок: для того щоб отримати інформацію про об'єкти оперативної уваги необхідно виявити зміни, спричинені внаслідок виникненням цієї інформації.

Аналізувати зміни, спричинені внаслідок виникнення інформації про об'єкти оперативної уваги у сфері злочинності на релігійному ґрунті, можна лише в тих випадках, якщо відображення такої інформації має певну змістовну сторону, а також, якщо зв'язок таких змін з їх причиною можна виявити і зрозуміти за змістом цих змін. Зміст змін, що відбулися, їх характер і є інформацією про ці зміни. Останні несуть у собі данні про те, що вони собою являють, тобто інформацію про весь процес відображення, в результаті якого ці зміни і сталися, а стають вони матеріальними носіями інформації про об'єкти, що становлять оперативний інтерес. Зміни, що відбулися, являють собою певний інформаційний сигнал, який відповідно має зміст (інформацію) і форму вираження (інформаційний код). Інформаційний сигнал виступає у предметній або образній формі. Ці дві форми становлять собою своєрідні “відбитки" подій в середовищі.

Враховуючи те, що кожне явище об'єктивного дійсності характеризується системою зв'язків з оточуючим середовищем, то будь-які дії особи з підготовки, скоєння, приховування злочинної діяльності відображаються в оточуючому середовищі у вигляді слідів. Такі сліди можуть залишатися на предметах матеріального світу (матеріальні) і в свідомості людей (ідеальні). Тому перед оперативними підрозділами, які здійснюють протидію злочинності на релігійному ґрунті, постає завдання виявити всі можливі носії слідів протиправної діяльності і вилучити з них найбільш повну інформацію.

Виявлення первинної інформації передбачає певні способи (методи) її отримання. Для оперативного (ініціативного) пошуку у вищевказаній сфері поряд з методами оперативно-розшукової діяльності використовуються загально пізнавальні методи: спостереження, порівняння, експеримент, опитування, вивчення доступних документів. Використовуються також методи, засновані на відстороненні форми від змісту і на узагальненні форм, різних за змістом явищ і процесів. Вони відзначаються значним ступенем абстрагування і основним змістом тут є засоби виведення з одних понять і визначень інших. Це методи: моделювання, екстраполяції, побудови структурних систем.

Отримання інформації про об'єкти оперативної уваги у сфері злочинності на релігійному ґрунті здійснюється шляхом комплексного застосування методів: розвідувального опитування, оперативної установки, візуального спостереження, оперативного огляду та агентурного методу.

Умовами, яким мають відповідати пошукові ознаки є:

¦ специфічність та оригінальність відповідної ознаки;

¦ здатність адекватного відображення;

¦ відносна стійкість.

Ознаки злочинних проявів злочинності на релігійному ґрунті за якими здійснюється оперативне розпізнання поділяються на дві групи:

1. Ознаки, які дозволяють визначити групову приналежність об'єкту, що становить оперативний інтерес: належність виявленої особи до категорії осіб, що становлять оперативний інтерес, належність конкретного явища або обставини до підготовки чи скоєння злочину. До цієї групи слід також відносити загальні ознаки поведінки, характерні для осіб, які становлять оперативний інтерес, загальні ознаки певних груп чи видів злочинів. Такі ознаки вказують лише на приналежність об'єкту, який вивчається, до якої-небудь категорії або групи осіб чи подій, хоча вони виникають у результаті діяльності конкретних осіб.

2. Ознаки, за якими встановлюється індивідуальна тотожність. Вони властиві саме конкретному предмету чи особі, наприклад, риси зовнішності, за якими оперативний працівник під час оперативного (ініціативного) пошуку розпізнає серед оточуючих злочинця, який розшукується.

Таким чином, оперативне розпізнання під час пошукової роботи оперативних підрозділів, що спрямоване на виявлення проявів злочинності на релігійному ґрунті є встановлення осіб, предметів і явищ, які становлять оперативний інтерес, на основі визначення їх групової приналежності або індивідуальної тотожності за раніше відомими ознаками.

Встановлення тотожності широко використовується також і в процесі розслідування злочинів. Загальним для встановлення тотожності в процесі оперативного розпізнання й криміналістичної ідентифікації є те, що і в тому, і в іншому випадку встановлюється рівність того чи іншого матеріального об'єкту вже визначеному за його ознаками і властивостями.

Але між розпізнанням і криміналістичною ідентифікацією існують і суттєві відмінності. Тотожність у криміналістичному значенні цього терміну має бути доведена у процесуальному порядку. Встановлення тотожності в процесі оперативного розпізнання не потребує такого доведення і має ймовірний характер. Оперативне розпізнання переслідує мету виявлення об'єкту, і тому містить елементи пошуку, на відміну від чого криміналістична ідентифікація обмежується виключно встановленням присутності або відсутності тотожності вже виявленого об'єкту. Окрім цього за допомогою оперативного розпізнання відбувається пошук інформації, необхідної для дослідження подій і явищ як минулого, так і теперішнього часу, тоді як криміналістична ідентифікація застосовується для пізнання в ретроспективному плані.

Оперативне розпізнання під час проведення пошукових заходів забезпечується комплексним застосуванням різноманітних оперативно-розшукових засобів і методів. При цьому процес розпізнання передбачає отримання підсумкової, оціночної інформації, адже в результаті оцінки оперативної обстановки і проведенні порівняльного дослідження працівник здійснює необхідну аналітичну роботу. У цьому проявляється аналітичний характер даного комплексного методу, що обов'язково передбачає елементи оцінки першочергової інформації й прийняття рішення.

Оперативне розпізнання злочинності на релігійному ґрунті переважно застосовується для виявлення осіб, що становлять оперативний інтерес, у місцях їх найбільш ймовірного знаходження. В основі розпізнання таких осіб знаходяться ознаки, що характеризують їх зовнішній вигляд, поведінку, мовні прикмети.

Ознаки, за якими здійснюється розпізнання осіб можна умовно поділити на дві групи:

1. Ознаки, не пов'язані зі скоєнням даною особою злочину. Наприклад, прикмети особи, що вчинила злочин та розшукується.

2. Ознаки, що виникають у зв'язку зі скоєнням злочину: сліди злочинної діяльності, що безпосередньо пов'язаний з подією злочину і таким чином вони прямо вказують на причетність особи до скоєння злочину.

Оперативне розпізнання також застосовується з метою виявлення скоєного злочину за ознаками, які виникли у зв'язку з його скоєнням, адже таке скоєння практично завжди залишає матеріальні сліди. При цьому таке розпізнання здійснюється за ознаками, що характеризують особливості поведінки осіб, що скоюють злочини, які можна поділити таким чином.

1. Ознаки відкритого скоєння злочину зрозуміло підтверджують те, що дії, які спостерігаються, є злочинними. У цьому випадку для розпізнання злочину немає потреби в застосуванні спеціальних прийомів, використання професійних знань, тому що злочинний характер цих дій повністю зрозумілий.

2. Ознаки таємного скоєння злочину є наслідками дій, направлених на таємне скоєння злочинів. При здійсненні оперативного розпізнання за цими ознаками необхідно враховувати, що прихований характер скоєння злочину може забезпечуватися злочинцем різними шляхами. Так дії, направлені на досягнення злочинного результату, можуть, наприклад, вчинятись за фізичної відсутності потерпілого на об'єкті господарювання, в інших випадках злочинець може діяти цілком відкрито, але приховувати характер своїх злочинних дій.

Таким чином в основу організації діяльності оперативних підрозділів щодо здійснення протидії злочинності на релігійному ґрунті має бути покладений проактивний підхід, що полягає у випереджальному зборі інформації про об'єкти оперативної уваги. Механізм отримання оперативної інформації під час пошукової роботи передбачає використання об'єктивних властивостей відображення матеріальних явищ у дійсності, згідно з чим будь-який матеріальний процес необхідно пов'язаний з іншими процесами, а тому не існує ізольованих і принципово невідображених явищ дійсності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біляєв В.О. Теоретико-правовий аналіз пошукової роботи оперативних підрозділів ОВС / / Вісник Львівського інституту внутрішніх справ / / шляхи вдосконалення ОРД ОВС. - 2006 - №2(1). - Львів: С. 54-62.

2. Шульга А.О. Основи методики розслідування вбивств на замовлення та вбивств, учинених під час здійснення релігійних ритуалів: монографія - Донецьк:ДЮІ ЛДУВС ім.Е.О. Дідоренка, 2011. - С. 179 - 274.

3. Клюс В.В. Особливості оперативного (ініціативного) пошуку у сфері злочинності на релігійному ґрунті / Клюс В.В., Біляєв В.О. / / Європейські стандарти кримінального судочинства: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, (м. Донецьк, 27 вересня 2013 р.). - Донецьк: ДЮІ МВС України, 2014. - 377 с. - С. 135-140.

4. Глушков В.О. Запобігання радикалізації діяльності деструктивних релігійних об'єднань в Україні / Глушков В.О. Надьон Ю.О. / / Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ: проблеми теорії та практики : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 21 верес. 2012 р.). - Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2012. - С. 59 - 62.

Размещено на Allbest.ru