Протидія злочинності у сфері нападів на банківські установи та інкасаторів: зарубіжний досвід та імплементація його в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОТИДІЯ ЗЛОЧИННОСТІ У СФЕРІ НАПАДІВ НА БАНКІВСЬКІ УСТАНОВИ ТА ІНКАСАТОРІВ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЙОГО В УКРАЇНІ

здобувач кафедри кримінального права та процесу

ВНЗ «Національна академія управління»

У статті досліджено практичні аспекти зарубіжного досвіду протидії злочинності у сфері нападів на банківські установи та інкасаторів, визначено основні вимоги до правового регулювання забезпечення безпеки касових операцій, інкасації коштів та перевезення цінностей у різних країнах та імплементації зарубіжного досвіду в Україні.

Ключові слова: напади на банківські установи та інкасаторів, попередження злочинів, вимоги безпеки, правове регулювання.

В статье исследованы практические аспекты зарубежного опыта противодействия преступности в сфере нападений на банковские учреждения и инкассаторов, определены основные требования к правовому регулированию обеспечения безопасности кассовых операций, инкассации средств и перевозки ценностей в разных странах и имплементации зарубежного опыта в Украине.

Ключевые слова: нападения на банковские учреждения и инкассаторов, предупреждение преступлений, требования безопасности, правовое регулирование.

The aim consists of investigation the practical aspects of international experience in the field of countering action against of the bank robbery and the armed attacks on collectors, the problems in the sphere of bank system safety and different ways of its solution are considered, the main requirements for the regulation of security of cash transactions, cash collection and transportation of valuables in different countries and some ways of implementation of international experience in Ukraine are analyzed.

Key words: attacks on banks and collectors, crime prevention, safety requirements, legal regulation.

Постановка проблеми. Протидії злочинності у розвинених країнах світу приділяється достатньо велика увага. Відзначається активна участь розвинених країн у міжнародному співробітництві, розробці національних та регіональних програм запобігання злочинам. Досвід країн Східної та Західної Європи демонструє позитивні напрацювання в цьому напрямку.

Особлива увага приділяється питанням запобігання і протидії злочинності у сфері нападів на банківські установи та інкасаторів, це обумовлено великою кількістю злочинів такого роду. Наприклад, у Великій Британії, Бельгії, Голландії щороку відбуваються тисячі нападів на вантажівки, що перевозять гроші [1].

У контексті загального попередження злочинності в Україні проблема розбійних нападів на банківські установи є однією з найважливіших. Згідно зі статистикою МВС (2010-2013 рр.), в Україні пік пограбувань банків, пунктів обміну валют та інкасаторів спостерігався 2011 р. (929 випадків, дев'ять таких інцидентів сталося з використанням вогнепальної зброї); у 2010 р. - 801 випадок, 9 із застосуванням вогнепальної зброї; у 2012 р. - 712 та 7 випадків відповідно. За першу половину 2013 р. - 353 випадки [2].

Однак, практика потребує ґрунтовних досліджень та наукових рекомендацій щодо зменшення негативних наслідків цих злочинів та їх попередження. Окрему проблему складає формування нормативної бази, яка б чітко регламентувала заходи щодо забезпечення безпеки банківських установ, а також відповідальність їх керівників за недотримання безпеки цих установ. До вирішення проблеми запобігання цим злочинам на рівні спеціально кримінологічному необхідно підходити комплексно, що вимагає взаємодії і спільних заходів з боку органів внутрішніх справ, Державної служби охорони і відповідних служб банківських установ [3]. Саме тому вивчення міжнародного досвіду протидії злочинності у сфері нападів на банківські установи та інкасаторів та адаптація законодавчих вимог до вимог країн ЄС в цій сфері є для України надзвичайно важливими.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Загальні питання кримінально-правової та кримінологічної характеристики розбійних нападів досліджували як вітчизняні вчені: М.І. Бажанов, О.М. Бандурка, В.В. Голіна, І.М. Даньшин, Л.М. Давиденко, А.П. Закалюк, А.Ф. Зелінський, М.Й. Коржанський, Л.М. Кривоченко, П.С. Матишевський, Ю.В. Нікітін, М.І. Панов, С.В. Трофимов, В.П. Ємельянов, так і російські, зокрема: Г.М. Борзенков, Л.Д. Гаухман, М.А. Гельфер, М.М. Ісаєв, Г.Л. Крігер, Ю.І. Ляпунов, М.П. Михайлов, І.Ю. Фахрітдінов, та інші.

Метою статті є системний аналіз концептуальних засад формування правової бази з питань охорони банківських установ та інкасаторів у країнах Європи та визначення найбільш важливих питань нормативно-правового забезпечення цих питань в Україні.

Основні результати дослідження. Очевидно, що попередженню розбійних нападів на банки насамперед має сприяти застосування загально-соціальних заходів, до яких слід відносити перетворення у сфері економіки, спрямовані на підвищення життєвого рівня та якості життя населення. Ефективна економіка, стимулювання ділової активності та ініціативи людей, їх зацікавленості в результатах праці, забезпечення соціальної і правової захищеності різних верств населення забезпечуватимуть усунення, ослаблення та нейтралізацію низки криміногенних факторів, що лежать в основі майнової, економічної, посадової та іншої злочинності [4, с. 192].

Загально-соціальні заходи необхідно доповнювати відповідним комплексом організаційних і спеціальних охоронних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки банківських операцій, охорону території і приміщень, цінностей, персоналу, клієнтів і інших осіб від злочинних посягань [5, c. 34]. Надзвичайно важливим аспектом зменшення ризиків протиправних дій проти банківських установ є вдосконалення нормативно-правової бази з питань, які пов'язані з підвищенням рівня безпеки банківських операцій. Найбільш важливими є два напрями:

- безпека проведення операцій з цінностями в установах банків;

- питання організації інкасації та перевезення цінностей.

На нашу думку, два вищезазначені напрями варто розглянути детальніше.

1). Безпека проведення операцій з цінностями в установах банків.

На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» постійно доопрацьовується нормативно-правовий документ Національного банку України в сфері технічного стану та організації охорони приміщень банків України.

Норми цього документу мали на меті в першу чергу захистити життя касових працівників, а також запобігти втраті цінностей банків, шляхом конкретизації мінімальних вимог щодо обладнання робочих місць касирів сертифікованими огороджувальними конструкціями і системами відеоспостереження. Наявність таких засобів захисту змушує потенційного злочинця або відмовитися від нападу, або змушує його діяти в максимально короткий проміжок часу, що в свою чергу, не дозволяє злочинцеві повною мірою реалізувати свої плани. Реалізація всіх цих заходів у тій мірі, яка забезпечить повну безпеку здійснення касових операцій всіма установами банків, ускладнюється в зв'язку з великими обсягами витрат, які з цією метою мають понести банки.

З огляду на це у 2013 р. Національний банк України прийняв Постанову від 04.06.2013 № 195/ДСК «Про затвердження Правил з організації захисту приміщень банків України» згідно з якою застосував міжнародний досвід, як альтернативу затратній вимозі з дооснащення касових вузлів банків сертифікованими відгороджувальними конструкціями [6]. Зокрема, відповідно світовій практиці почав використовувати відкриті робочі місця касирів, обладнані автоматичними сейфами із затримкою часу відкриття. В європейських банках відсутні додаткові вимоги безпеки щодо зміцнення касових кабін і перших (цокольних) поверхів банківських установ, зате безпека банку поєднує в собі комплекс заходів, спрямованих на запобігання грабежів, серед них і використання електронних касирів [7; 8].

На нашу думку, нормативне врегулювання питання створення робочих місць касирів, що обладнані автоматичними або автоматизованими касовими машинами, дозволить банківським установам України реалізувати європейський досвід роботи, збільшити ефективність та безпеку роботи касирів, зменшити витрати на укріплення касових кабін [7].

2). Питання організації інкасації та перевезення цінностей.

Як показує аналіз законодавства і відповідних внутрішньодержавних вимог щодо протидії злочинам, які вчиняються у сфері інкасації та перевезення цінностей, важливою вимогою формування належного правового регулювання питань безпеки банків є зокрема вдосконалення правової бази з питань інкасації. Постійно приділяючи увагу питанням безпеки життя і здоров'я інкасаторів банків, підвищенню рівня захисту валютних цінностей під час проведення інкасації та перевезень, останні зміни до нормативно-правових актів з питань організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, зокрема, зобов'язують банки до 2015 р. замінити весь парк неброньованого автотранспорту на броньований по 3 класу захисту. Крім того, автомобілі повинні облаштовуватися системою стеження за рухомими об'єктами з виведенням сигналу тривожного сповіщення до підрозділу банківської безпеки та органам МВС України, і мати сейфи, в яких зберігається готівка під час проведення інкасації та перевезення. Визначено також перелік обладнання, яке має бути на броньованому автотранспорті, і наявність документів, які підтверджують його якісні і технічні характеристики. Передбачено також значне зменшення максимальних обсягів цінностей, які інкасуються і перевозяться як броньованим, так і неброньованим автомобільним транспортом [9].

Стосовно обмеження обсягів перевезень в європейських країнах, усе вирішується угодою між компаніями та страхувальниками. В Іспанії та Бельгії, існують додаткові заборони, якщо обсяги перевезених цінностей перевищують визначені межі.

У країнах Європи перевезення здійснюються на броньованих автомобілях, і, до певної міри (з урахуванням встановлених обмежень щодо сум), з використанням інтелектуальних систем нейтралізації банкнот. Також визначено мінімальний стандарт бронювання спеціального транспорту. Спеціальний транспорт сертифікується визначеним органом і, до прийняття в експлуатацію, перевіряється відповідальними інстанціями.

Майже в усіх країнах ЄС встановлено системи стеження, такі як GPS, що дозволяє здійснювати постійний контроль за місцезнаходженням машини та/або фіксувати незвичайну поведінку автомобіля. У Бельгії, Франції, Італії,

Люксембурзі та Нідерландах існує формальна регламентація щодо сигнального забарвлення машин. У Німеччині сигнальне забарвлення регламентується по лінії федеральної організації перевізників грошей і цінностей. Ці правила відносяться в основному до розміру/особливих ознак і змісту, а також розташуванню (спереду, ззаду, збоку або зверху) міток. У Бельгії мітки потрібно змінювати в залежності від типу транспорту (гроші, документи, система нейтралізації).

Як свідчить аналіз законодавства в Бельгії, Франції, Італії, Люксембурзі існує правова база використання системи нейтралізації банкнот. Юридичні положення описують технічні аспекти, які визначають використання такої системи. Системи нейтралізації авторизовані центральним органом сертифікації та/або державним відповідальним відомством. Такі системи часто є альтернативою або доповненням до використання броньованого спецтранспорту. Також системи нейтралізації використовуються і при пішому транспортуванні. Останнє, як свідчить практика не типово для послуг з інкасації в Україні.

Вбачаючи цей досвід правову базу використання систем нейтралізації в Україні удосконалили змінами до Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 лютого 2007 року № 45, які введені в дію з 1 вересня 2013 р., та Правилами визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 23.10.2013 № 422. Згідно з ними фізичні та юридичні особи не мають права приймати банкноти, забруднені спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, за всіма видами платежів та для переказів. Банки зобов'язані вилучати банкноти, забруднені спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, під час приймання готівки від фізичних і юридичних осіб і в установленому порядку передавати їх для проведення розслідувань та відповідних досліджень до правоохоронних органів. Уповноважені підрозділи Національного банку здійснюють обмін справжніх банкнот, забруднених спеціальним розчином унаслідок несанкціонованого втручання в спецпристрій для зберігання цінностей, тільки банкам, які використовують спецпристрій для зберігання цінностей, за умови надання ними відповідних підтвердних документів щодо їх використання, а також документів правоохоронних органів чи суду щодо цих банкнот (за наявності) [9;10].

Страхові компанії в країнах Європи прирівнюють електронні системи інкасації (використовуються вже близько 10 років) до вищого ступеня обладнання броньованих машин.

Технологія фарбування банкнот при несанкціонованому проникненні застосовується країнами ЄС також і в пристроях самообслуговування. Чорнильні модулі встановлюються безпосередньо в касетах з готівкою.

Більшість екіпажів броньованих машин країн ЄС носять уніформу, куленепробивні жилети та протигази. У Німеччині вимоги до індивідуального спорядження визначаються контрактним договором між страховими та інкасаторськими компаніями. У Британії ці рішення обумовлюються у вимогах стосовно охорони праці всередині компанії. Асортимент колективного спорядження варіюється від радіостанції, систем нейтралізації і портативних телефонів до додаткової зброї.

В індустрії інкасації, клієнт має ряд обов'язків щодо забезпечення безпеки перевезення цінностей. Будучи важливим гравцем у забезпеченні необхідного рівня безпеки, клієнт повинен вжити необхідних заходів для зниження ризиків. Щодо облаштування пунктів доставки, окремі країни ЄС не мають спеціальної законодавчої регламентації. Це не означає, що ніякі заходи не здійснюються. Деякі формальні процедури описані в страхових договорах або є прямим результатом переговорів з клієнтом і таким чином визначаються на прецедентній основі.

Програма соціального захисту має більш широку законодавчу основу (законодавство і суспільні договори) і акцентує увагу в основному на гарантуванні певного доходу в певний період часу. Іноді цей захист організується по лінії компанії. Соціальну допомогу здебільшого отримує лише постраждала особа. Законодавство ряду країн за недотримання цих соціальних гарантій неминуче тягне покарання від попереджень до штрафів, втрати ліцензії і навіть тюремного ув'язнення.

Необхідно відзначити, що повноцінне конкурентне середовище на ринку охоронних послуг країн ЄС приносить користь його суб'єктам. У багатьох країнах світу комерційні банки мають право на створення власної охорони, озброєною вогнепальною зброєю.

Питання доступу до ринку надання інкасаторських послуг та розмежування сфер відповідальності регуляторних органів можна віднести до найбільш актуальних проблем правового регулювання ринку інкасаторських послуг в Україні.

Відповідно до норм ст. 7 Закону України «Про Національний банк» серед інших функцій Національного банку України визначено організацію інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видачу ліцензій на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей. Стаття 33 цього Закону серед повноважень Національного банку України щодо організації готівкового грошового обігу визначає встановлення правил інкасації та перевезення [11].

Закон України «Про банки і банківську діяльність» (ст. 47) передбачає, що банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії і, відповідно, на підставі банківської ліцензії має право здійснювати також діяльність щодо інкасації коштів та перевезення валютних цінностей [12].

Інструкція з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 14.02.2007 № 45 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.03.2007 за № 181/13448, зі змінами (далі - Інструкція № 45) регулює виключно питання здійснення інкасації банками, виключаючи тим самим залучення до здійснення інкасації будь-яких інших юридичних осіб [9].

Отже, на даний час чинне законодавство прямо не наділяє суб'єктів господарювання чи будь-які установи та організації, крім банків, правом здійснення операції з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів.

В той же час закони України надають право власнику майна, у тому числі цінностей та грошових коштів, самостійно надавати повноваження на здійснення операцій з цим майном та забезпечувати його збереження. Крім того, ні Законом України «Про Національний банк України», ні Законом України «Про банки і банківську діяльність» не передбачено, що інкасацію та перевезення валютних цінностей можуть здійснювати виключно банки. Зазначена діяльність до переліку банківських чи фінансових послуг не віднесена.

Позиція регулятора з цього питання змінювалась: згідно з Інструкцією № 45 в редакції від 14.02.2007 р., Національний банк України надавав право на здійснення інкасації та перевезення також і небанківським установам, на початку 2009 р. було розроблено проект відповідних ліцензійних умов [9].

У межах визначення заходів охорони Національний банк (Інструкція № 45) визначає вимоги щодо використання панцерованого оперативного автотранспорту, вогнепальної зброї або охоронників, які мають право надавати послуги з охорони майна та фізичних осіб тощо, хоча відповідно до вимог Закону України «Про охоронну діяльність» визначення умов охорони небезпечних і цінних вантажів при перевезенні та переліку таких вантажів віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України [13]. До цінних вантажів віднесено, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, гроші, цінні папери, вартість яких перевищує 100 мінімальних заробітних плат (постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 55).

Вищенаведене свідчить, що відомчі нормативні акти не завжди забезпечують розвиток ринку з рівними правами для всіх учасників, обумовлюють значну залежність ринку від позиції регулятора, чітко не розмежовують повноваження контрольних та регуляторних органів та не забезпечують незмінність умов ведення діяльності протягом тривалого часу.

Висновки. Протидія злочинності у сфері нападів на банківські установи та інкасаторів - це спосіб забезпечення безпеки здоров'я і життя людини, цінностей, оскільки, поряд із захистом від злочинних посягань, воно стримує нестійких осіб від вчинення нападів на банківські установи та інкасаторів. Внутрішня складова безпеки у сфері протидії злочинності нерозривно пов'язана з національною безпекою і таким чином органічно спрямована на стабілізацію стану в самій державі [4, с. 297].

Надзвичайно важливим є питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, використання кращих банківських практик та створення законодавчих засад стимулювання зацікавленості банківських установ у здійсненні витрат, які пов'язані з питаннями безпеки банківських операцій (питання відповідальності та соціального захисту, які існують у законодавстві країн ЄС, у цьому аспекті є особливо значущими).

З огляду на це, на нашу думку, найбільш актуальним питанням на сьогодні, враховуючи відсутність комплексного регулювання питань безпеки банків та інкасації на рівні закону, є:

1) забезпечення послідовності дій державних органів, які формують правову базу: змінювати діючі вимоги або встановлювати нові необхідно обґрунтовано та за умови обговорення з учасниками ринку;

2) ініціювання питання щодо комплексного врегулювання питань, які пов'язані з безпекою банківських операцій (прийняття окремого закону, регулювання питань, які є найбільш суттєвими для розвитку ринку, на рівні закону тощо).

В Україні має бути інший рівень прийняття рішень - комплексне регулювання питання. Одним із варіантів вирішення питання відсутності чіткого нормативного-правового регулювання, яке було б зрозумілим для всіх учасників ринку інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, а саме: банків, перевізників, клієнтів, організацій, що надають охоронні послуги, може стати прийняття Закону України «Про інкасацію». Такий нормативно-правовий акт має визначати напрямок розвитку ринку послуг з інкасації, орієнтири для впорядкування відомчих нормативно-правових актів з цього питання та забезпечення відповідності розвитку ринку перевезення грошових коштів вимогам ЄС.

Також прийняття Закону України «Про інкасацію» буде відповідати положенням Конституції України, а саме п.1 ч.1 та п.1 ч.2 ст.92 Конституції України, які встановлюють відповідно, що виключно законами України визначаються:

1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав. Питання запобігання і протидії злочинності у сфері нападів на банківські установи та інкасаторів прямо пов'язані із забезпеченням безпеки життя та здоров'я працівників та клієнтів банківських установ, осіб, що здійснюють перевезення валютних цінностей;

2) засади створення і функціонування фінансового та грошового ринку [14].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

протидія злочинність інкасація банківський

1. Щербаков В. Инкассация. А как у них? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://securityua.com/index.php?option=com_k2&view=item&id=3168:mkas satsiya-a-kak-u-nih?&Itemid=574&tmpl=component&print=1&lang=uk“.

2. В Україні пік пограбування банків, пунктів обміну валют та інкасаторів спостерігався 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tyzhden.ua/ News/84756.

3. Розбійні напади на фінансово-кредитні установи як небезпечні корисливо- насильницькі злочини / А. Н. Клочко, М. І. Логвиненко // Правовий вісник Української академії банківської справи. № 2 (7), 2012 : науково-практичний журнал / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». - Суми : ДВНВ «УАБС НБУ», 2012. - С. 84-88.

4. Нікітін Ю.В. Протидія злочинності в системі забезпечення внутрішньої безпеки українського суспільства: Монографія. - К. : ВНЗ «Національна академія управління», 2009. - 373 с.

5. ФахрітдіновІ.Ю. Попередження розбійних нападів на інкасаторів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Фахрітдінов Іршат Юнірович. - Москва, 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dissercat.com/content/ preduprezhdenie-razboinykh-napadenii-na-inkassatorov

6. Щодо врахування пропозицій щодо захисту приміщень банків та лібералізації вимог з інкасації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kbs.org.ua/ index.php?get=19&law_id=3384.

7. Нацбанк погодився переглянути вимоги до фізичного захисту банків. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unian.ua/society/734091- natsbank-pogodivsya-pereglyanuti-vimogi-do-fizichnogo-zahistu-bankiv.html.

8. Сравнительный обзор законодательств, регулирующих частную индустрию инкассации в 15 странах-членах ЕС. Итоговый отчет совместного исследования CoESS и UNI-Europa, проведенного по заказу Европейской Комиссии [Електронний ресурс]. - http://vestnik.rasi.ru/3/cont.php?file=review.

9. Про затвердження Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні: Постанова Правління Національного банку України від 14 лютого 2007 р. № 45 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 17. - Ст. 93.

10. Про затвердження Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України: Постанова Правління Національного банку України від 23 жовтня 2013 р. № 422 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 91. - Ст. 101.

11. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 29. - Ст. 238.

12. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст.30.

13. Про охоронну діяльність: Закон України від 09.06.2013 № 245-18 // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 2. - Ст.8.

14. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

Размещено на Allbest.ru