Роль адміністративного права в регулюванні суспільних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342924

Роль адміністративного права в регулюванні суспільних відносин

Потапенко Ігор Володимирович

університету внутрішніх справ

аспірант Харківського національного

Стаття присвячена дослідженню ролі адміністративного права у регулюванні суспільних відносин. У ній автор аналізує позиції науковців, що відображають їх уявлення про предмет адміністративного права на сучасному етапі розвитку нашого суспільства. Як результат він приходить до висновку, що адміністративне право є не лише головним суспільним регулятором у нашій державі, а й основою, яка створює підвалини суспільного життя в державі.

Ключові слова: адміністративне право, предмет адміністративного права, суспільні відносини, державне управління, роль адміністративного права. адміністративний право суспільство

Сучасний етап розвитку нашого суспільства характеризується надзвичайними змінами як у самому суспільстві так і в тих механізмах за допомогою яких воно функціонує. Одним з таких механізмів, безумовно, є право.

Останнім часом у науковій літературі почали піднімати питання, пов'язані з переглядом сприйняття права в суспільстві, особливо тієї його частини, що врегульовує відносини між державою в особі уповноважених нею органів та громадянином, а саме - адміністративного права. Адміністративне право традиційно сприймалось як право управлінське, головна мета якого є імпе-ративне врегулювання відносин державного управління. Але поступово, під впливом суспільних трансформацій, починають з'являтись нові підходи, відповідно до яких змінюється не лише сприйняття самого адміністративного права, а й його ролі в регулюванні суспільних відносин. Зазначене вимагає додаткової уваги науковців до дослідження адміністративного права та його ролі в регулюванні суспільних відносин.

Враховуючи зазначене метою нашої статті є з'ясування ролі адміністративного права в регулюванні суспільних відносин, а завданням є опрацювання наукових підходів, що з'явились останнім часом, до сприйняття адміністративного права.

Стан дослідження

Питаннями адміністративного права та його ролі у регулюванні суспільних відносин займались значна кількість вчених, серед яких варто згадати роботи таких вчених, як: В.Б. Авер'янов, А.Б. Агапов, К.С. Бельський, Д.Н. Бахрах, Ю.П. Битяк, О.М. Бандурка, В.К. Колпаков, Є.В. Курінний, О.В. Кузьменко, А.О. Селіванов, Ю.Н. Старилов та інші. Проте, не дивлячись на досить велику кількість праць, все ж питання пов'язані з узагальненням на-укових позицій, які висвітлюють сприйняття адміністративного права, залишаються в більшості випадків поза увагою дослідників, що дає можливість говорити про необхідність здійснення такого дослідження.

Виклад основного матеріалу

Аналіз як наукової, так і навчальної літератури дає можливість говорити про те, що практично всі погоджуються з думкою, що предметом галузі права взагалі та ад-міністративного права зокрема є певна сукупність однорідних суспільних відносин, які регулюються її нормами.

Говорячи про предмет адміністративного права, як про коло однорідних відносин, варто вказати, що до сьогоднішнього дня це питання є доволі дискусійним. Зокрема варто лише проаналізувати сучасні підручники та посібники [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 19, 22], а також монографічні роботи[10, 11, 12, 13, 15, 16, 17,18] з адміністративного права, що вийшли протягом останніх роки. Проте така ситуація не є дивною, оскільки на сучасному етапі розвитку нашого суспільства йде активне переосмислення ролі держави в суспільстві, що відповідно впливає і на трансформацію поглядів на основні її регулятори.

Як зазначав у своїх працях В.Б. Авер'янов, «...автори формулюють поняття адміністративного права спираючись зазвичай на наукову базу минулих часів, коли адміністративне право було підпорядковане виключно завданням всеохоплюючого державного управління» [5, с. 85]. Це призвело до того, що у більшості варіантів тлумачення предмета адміністративного права за управлінськими відносинами зберігається пануюче значення.

Так, формулюючи предмет адмі-ністративного права Ю.М. Старилов вказував, що саме управлінська діяльність є основним засобом практичної реалізації виконавчої влади [22, с.68] і її роль є провідною [4, с. 71].

На думку Ю.М. Козлова, предмет ад-міністративного права доволі різноманітний, але, в принципі, охоплює однорідні суспільні відносини, управлінські за своєю природою [9, с.1-2].

Досить широко визначає предмет адміні-стративного права Н.Б. Писаренко. На його думку, предмет адміністративного права складають суспільні відносини, які виникають з метою реалізації і захисту прав громадян, утворення нормативних умов для функціонування суспільства і держави [7, с. 28].

Безумовно, можна продовжувати наводити приклади визначень предмету адміністративного права, в основу яких покладено державне управління, проте, як показує практика, функціонування органів державної влади на сучасному етапі розвитку суспільства такий пріоритет був виправданий лише для правового регулювання в радянський період, оскільки тоді управління з боку держави дійсно домінувало у всіх сферах суспільного розвитку. Нині ситуація змінилася, оскільки сфера управлінських відносин кардинально звузилася. Сама державно-управлінська діяльність має тенденцію до перетворення від переважно владно-розпорядчої на людино-центриську, що головним чином має забезпечувати пріоритет прав особи у її відносинах з державою і зорієнтована на надання громадянам адміністративних (управлінських) послуг [5, с. 86].

Враховуючи вище зазначені міркування із предмету адміністративного права на думку В.Б. Авер'янова, входять групи однорідних суспільних відносин, що формуються:

- у ході державного управління економікою, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та деяким іншим недержавним інституціям;

- у ході діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту в адміністративному порядку прав і свобод громадян, надання їм, а також юридичним особам адміністративних (управлінських) послуг;

- у процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів усіх державних органів, адміністрацій державних підприємств, установ та організацій, а також у зв'язку з проходженням державної служби або служби в органах місцевого самоврядування;

- у зв'язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і поновлення порушених прав громадян та інших суб'єктів адміністративного права;

- у ході застосування заходів адміні-стративного примусу, включаючи адміністративну відповідальність щодо фізичних і юридичних осіб [5, с. 86-87].

Аналізуючи зазначений перелік суспільних відносин, можна сказати, що значна їх частина, безумовно, є управлінською. Проте, як показує практика, на сучасному етапі управлінські відносини не домінують у змісті предмету адміністративного права.

1. Підтримуючи позицію В.В. Галунь- ко, досить оригінально визначають предмет адміністративного права автори академічного курсу з адміністративного права за редакцією академіка О.М. Бандурки. На їх думку предмет адміністративного права - це система широких суспільних відносин між суб'єктами та об'єктами державного управління, які виникають у сфері владно-розпорядчої діяльності, надання ад-міністративних сервісних послуг з метою публічного забезпечення прав і свобод людини та громадянина, нормального функціонування громадянського суспільства та держави з можливістю застосування до порушників адміністративно-правових норм заходів державного примусу та адміністративної відповідальності^, с. 63].

Таким чином, вчені до предмету адмі-ністративного права включають досить широке коло відносин, які, на їх думку, в переважній більшості є управлінськими. Але в аспекті нашого дослідження хотілося б звернути увагу на цінність адміністративного права в практичному плані. Для цього, не вступаючи в дискусії з приводу складу предмету адміністративного права, спробуємо, беручи за основу ті положення, які практично ніким не заперечуються, проілюструвати практичними прикладами.

У предмет адміністративного права включають управлінські відносини у сфері державного управління. Як показує аналіз нормативно-правових актів, що регулюють зазначені відносини, головними суб'єктами цих відносин є органи наділені відповідно до чинного законодавства владними повноваженнями.

Досліджуючи на підставі чинного зако-нодавства України адміністративні послуги в системі функцій органів місцевого самоврядування, Ж.В. Завальна та М.Ю. Іль- ницька, приходять до висновку, що поняття «суб'єкт владних повноважень» (суб'єкт з владними повноваженнями) можна визначити як органи державної влади, орган місцевого самоврядування, що здійснюють владні, управлінські функції на основі чинного законодавства, у рамках їх повноважень для забезпечення реалізації політики держави та захисту прав і інтересів людини і громадянина [13, с. 50]. Ми цілком погоджуємося з таким висновком.

Аналіз фахової юридичної літератури [10, 12, 20, 21] дає можливість стверджувати, що суб'єктів владних повноважень характеризують наступні ознаки:

1) формуються державою або безпосередньо народом (наприклад, вибори до парламенту) відповідно до закону та функціонують на його основі;

2) передбачені Конституцією або законами України завдання та функції цих суб'єктів здійснюються від імені держави або певної верстви суспільства;

3) владно-публічні повноваження здій-снюються через: а) видання нормативних та індивідуальних актів; б) здійснення контролю за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами; в) забезпечення та захист цих вимог від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, державного примусу -- у разі необхідності.

4) утворені зі службовців, які обіймають посади. За основу побудови апарату органів влади та місцевого самоврядуван -- ня береться система утворюючих їх посад, співвідношення яких може змінюватися залежно від соціальної ролі суб'єкта владних повноважень;

5) як правило, суб'єкт владних повноважень має відповідну матеріальну базу - майно, що є в оперативному управлінні, власний рахунок у банку, відповідне джерело фінансування;

6) суб'єкт владних повноважень має чітко визначений територіальний масштаб діяльності, систему службової підпорядкованості, в його межах запроваджено сувору службову дисципліну.

Зазначені ознаки можна вважати основними та такими, що мають бути покладені в основу віднесення будь-якого суб'єкта до суб'єктів з владними повноваженнями.

Всі органи, що входять у систему органів з владними повноваженнями належать, в основному, до виконавчої гілки влади і керуються чинним законодавством України, левова частина якого є джерелом адміністративного права. Тобто норми адміністративного права регулюють відносини, що виникають у процесі як реалізації виконавчої влади, так і здійснення державного управління за межами цієї гілки влади, хоча і з управлінським елементом.

Також, як показує аналіз чинного зако-нодавства, норми адміністративного права регулюють відносини, які виникають у зв'язку із здійсненням недержавними суб'єктами делегованих ним повноважень виконавчої влади. Як приклад, можна навести діяльність нотаріусів по реєстрації права власності.

В аспекті нашого дослідження варто зауважити, що одним із видів юридичної відповідальності є адміністративна відпо-відальність. В Україні питання накладення стягнення за адміністративні правопорушення можуть вирішуватись уповноваженими на те органами, а також судами (суддями) [7, с. 27]. Як приклад, вирішення питання накладення заходів адміністративної відповідальності уповноваженими органами можна навести діяльність Національного банку України в процесі притягнення банківських установ до адміністративної відповідальності за порушення банківського законодавства України.

Також слід зазначити, що одним із ін-струментів, за допомогою якого справляється вплив на суб'єктів владних повноважень, є адміністративне судочинство, яке передбачає перевірку судом діяльності суб'єктів влади у зв'язку з розв'язанням публічно-правових конфліктів за їх участю.

Враховуючи викладене, можна зробити наступний висновок. Питання предмету адміністративного права та складу тих суспільних відносин, які в нього входять, мабуть, ще довго будуть залишатись актуальними, оскільки трансформація сфери державного управління та ролі держави в суспільстві на сучасному етапі його розвитку знаходиться у стадії переосмислення.

Проте аналіз наведених точок зору дає можливість констатувати, що практично всі дослідники включають у предмет адміністративного права досить широке коло суспільних відносин, які, по суті, зачіпають майже всі боки суспільного життя. Як зазначав В.Л.Кобалевський, адміністративне право має ту відмінну особливість, що воно містить у собі дві цільові установки: з одного боку, завданням адміністративного права є регламентація у відповідності з природою даної держави та соціально-економічним устроєм життя в країні, а з іншого боку, йому притаманна мета впорядковувати відносини, які з цієї діяльності витікають [14, с. 6]. Враховуючи те, що управлінська діяльність держави охоплює всі суттєві аспекти суспільного життя, і те, що відносини, які витікають з цієї діяльності становлять значну частину всіх життєво важливих відносин для держави можна з повним правом сказати, що адміністративне право дійсно є всеохо- плюючим.

Адміністративно-правові норми, регулюючи управлінські та охоронні відносини, а також відносини пов'язані з захистом прав і свобод людини і громадянина, забезпечують фундаментальні умови існування людського суспільства. Як зазначає К.С. Бельський, і з цим варто погодитись, з цієї точки зору адміністративне право - екзистенціональна, тобто найбільш пов'язана з буттям та існуванням людини, галузь права [11, с.19]. У цьому аспекті до адміністративного права в певній мірі наближується лише кримінальне право, оскільки припиняє «війну всіх проти всіх» і досить ефективно допомагає украпленню громадського порядку. Виникнувши на тлі необхідності наявності соціального управління, адміністративне право створює фундамент, основу для нормального та ефективного розвитку і функціонування високорозвинених суспільних систем. Таким чином адміністративне право можна з повним правом назвати не лише головним суспільним регулятором у нашій державі, а й основою, яка створює підвалини суспільного життя в державі.

Література

1. Агапов А.Б. Административное право: учебник. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2004.

2. Административное право Росии: учебник / Б.Н. Габричидзе [и др.] - М.: ТК Велби, 2007.

3. Административное право Украины: учебник / под ред. С.В. Кивалова. - Х.: Одиссей, 2004.

4. Административное право: учебник / Б.В. Росинский, Ю.Н. Старилов. - 4-е изд., - М.: Норма: Инфра-М, 2010.

5. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник у 2 томах: Томі. Загальна частина / Ред. кол: В.Б. Аве- рянов (голова) та ін. - К.: ТОВ «Видавництво «Наукова думка», 2007.

6. Адміністративне право України. Загальна частина. Академічний курс: [під- руч.] / за заг. ред. Академіка НАПрН України О.М. Бандурки. - Х.: Золота миля, 2011.

7. Адміністративне право: підручник / Ю.П. Битяк (кер. авт. кол.). - 2-ге вид. - Х.: Право, 2012.

8. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Админи-стративное право Российской Федерации. Ч.1., М., 1994.

9. Бахрах Д.Н. Административное право Росии: учебник / Д.Н. Бахрах. - 3-е изд., исправ. и доп. - М.: Эксмо, 2007.

10. Бевзенко В.М. Участь в адміністративному судочинстві України суб'єктів владних повноважень: правові засади, підстави та форми: монографія / В.М. Бевзенко. - К.: Прецедент, 2010.

11. Бельский К.С. Феноменология ад-министративного права. - Смоленск, 1995.

12. Битяк Ю.П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади: Монографія / Ю.П. Битяк. - Х.: Право, 2005.

13. Завальна Ж.В., Ільницька М.Ю. Ад-міністративні послуги в системі функцій органів місцевого самоврядування : монографія. - Суми: «ПоліГраф», 2012.

14. Кобалевский В.Л. Советское адми-нистративное право. - Харьков, 1926.

15. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи і Україні. - К., 2002.

16. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен. - К., 2004.

17. Кузьменко О.В. Процесуальні категорії адміністративного права. - Львів, 2004.

18. Курінний Є.В. Предмет і об'єкт адміністративного права України: характеристика категорій в умовах системного реформування: автореф. Дис д-ра. юрид.

наук: спец. 12.00.07 «теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / Є.В. Курінний. - К., 2004.

19. Мах И.И. Административное право: курс лекций/ И.И. Мах. - 2-е изд., перераб. и доп. - Минск: Амалфея, 2012.

20. Селіванов А.О. Адміністративний процес в Україні: реальність і перспективи розвитку правових доктрин. - К., 2000.

21. Соловйова О.М. Організаційно-правові засади формування і діяльності відділів та управлінь місцевої державної адміністрації: монографія / О.М. Соловйова. - Х.: Право, 2006.

22. Старилов Ю.Н. Курс общего адми-нистративного права / В 3 т. Т.1: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. - М.: НОРМА, 2002.

Размещено на Allbest.ru