Законодавче регулювання використання термальних вод в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Законодавче регулювання використання термальних вод в Україні

Костан О.В.

аспірант кафедри адміністративного

фінансового та інформаційного права

юридичного факультету

ДВНЗ «Ужгородського національного університету»

Постановка проблеми. Законодавче регулювання використання природних ресурсів нині науковці досліджують і обговорюють у спеціальній літературі. Законодавці, своєю чергою, намагаються врегулювати та виправити спірні моменти шляхом реформування у сфері використання та охорони природних ресурсів.

Серед особливостей використання різних видів природних ресурсів одним з актуальних питань, особливо для Закарпаття, є правовий режим використання термальних вод.

Стан дослідження. Вивченням дозвільної системи у сфері використання та охорони надр в Україні займалися такі вчені, як В. Андрейцев, Н. Гавриш, О. Грицан, М. Дудар, В. Дудінов, А. Євстігнєєв, Н. Кобецька, Т. Ковальчук, Т. Ляпкін, Г. Рудько, О. Сурілова, Є. Шульга та інші.

Проблемі правового регулювання використання надр з метою геологічного вивчення присвячено дисертаційне дослідження В. Філатової «Правове регулювання геологічного вивчення надр». Вагомим є дисертаційне дослідження О. Сурілової «Адміністративно-правове регулювання у сфері використання і охорони надр».

Обрана тема взагалі не досліджувалася в Україні, саме тому метою статті є дослідження законодавчого регулювання використання термальних вод.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України корисні копалини - природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки [1].

Водночас у Податковому кодексі України поняття «корисні копалини» вживається у значенні, що відрізняється від вищезазначеного.

Так, пп. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного та неорганічного походження у надрах, зокрема будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення у місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва та споживання безпосередньо або після первинної переробки [2].

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» від 12.12.94 № 827 затверджено «Перелік корисних копалин загальнодержавного значення» та «Перелік корисних копалин місцевого значення».

Згідно з Переліком до корисних копалин загальнодержавного значення належать також води (підземні та поверхневі).

До корисних копалин місцевого значення належать: сировина для хімічних меліоративних ґрунтів, сировина для будівельного вапна та гіпсу, сировина для бутового каменю, сировина піщано-гравійна, сировина цегельно-черепична та інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до класифікатора корисних копалин (ККК) [9] підземні води поділяють на:

питні - підземні води, що призначені для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення, а також харчової промисловості та тваринництва. Якісні характеристики питних підземних вод у природному стані або після спеціального водо- підготовлення мають відповідати вимогам, які встановлені відповідними національними стандартами, нормативами екологічної безпеки водокористування та санітарними нормами;

мінеральні - природні підземні води об'єктів (родовищ), що характеризуються певним та стабільним фізико-хімічним складом, вмістом біологічно активних компонентів та сполук відповідно до кондицій, установлених для кожного об'єкта (родовища), які використовують без додаткового обробляння, яке може вплинути на хімічний склад та мікробіологічні властивості. Мінеральні підземні води за призна- ченістю поділяють на лікувальні (мають виражену лікувальну і профілактичну дію на організм людини, характеризуються мінералізацією більшою ніж 8 г/куб. дм або меншою, з вмістом у них біологічно активних компонентів та сполук не нижче прийнятих бальнеологічних норм, відповідно до кондицій, установлених для кожного об'єкта (родовища), воду яких використовують без додаткового обробляння тільки для лікування за призначенням лікаря відповідно до медичних показів), лікувально-столові (мають лікувальні властивості, характеризуються мінералізацією від 1 г/куб. дм до 8 г/куб. дм, стабільністю фізико-хімічного складу, вмістом біологічно активних компонентів та сполук, нижчим за прийняті бальнеологічні норми, відповідно до вимог кондицій, установлених для кожного об'єкта (родовища), які використовують без додаткового обробляння, застосовують як лікувальні за призначенням лікаря і як столові напої у разі несистематичного вживання протягом не більше 30 днів з інтервалом 3-6 місяців) та природно-столові (характеризуються мінералізацією від 0,1 г/куб. дм до 1,0 г/куб. дм, стабільністю фізико-хімічного складу, вмістом біологічно активних компонентів та сполук, нижчим від прийнятих бальнеологічних норм, відповідно до кондицій, установлених для кожного об'єкта (родовища), які використовують без додаткового обробляння, застосовують як столові напої без обмеження частоти вживання і для приготування їжі. До цих вод можуть бути також віднесені води з мінералізацією до 1,5 г/куб. дм після проведення експериментальних досліджень на відсутність лікувальних властивостей);

- промислові - підземні води, які можуть бути джерелом видобутку в промислових масштабах певних елементів або сполук;

теплоенергетичні - підземні термальні води, які використовують як теплоносії для енергетичних установок і опалення;

технічні - призначені для задоволення технічних та технологічних потреб; якісні характеристики технічних підземних вод у природному стані або після спеціального водопідготовлення мають відповідати вимогам чинних галузевих нормативів або технічним умовам водокористувача.

Таким чином, термальні води є різновидом підземних вод і водночас, з точки зору їх геологічної будови, є корисними копалинами. Тому щодо питання видобування термальних підземних вод мають застосовуватися норми Кодексу України про надра. Така складна правова природа цих природних ресурсів зумовлює певні труднощі у правовому регулювання їх використання.

Питання користування надрами в Україні перебувають на особливому контролі держави. Зокрема, питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулюється законодавством України: Кодексом України про надра, Законом України «Про нафту і газ», Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, затвердженої Законом України від 21.04.2011 р. № 3268^1, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», Гірничим законом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615, Положенням про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.1995 р. № 423 та законодавчими актами про умови і правила здійснення підприємницької діяльності з використання надр та контроль за їх дотриманням.

Дія цих законодавчих актів поширюється на всі види користування надрами. Відповідно до ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Крім того, користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за її межами (інвестори), які відповідають вимогам законодавства України.

Адміністративна процедура - надання надр у користування - підстава виникнення надр у користування. Н. Губерська стверджує, що надання надр у користування - це нормативно встановлений порядок послідовно здійснюваних дій органів публічної адміністрації, які спрямовані на прийняття владних управлінських рішень і реалізацію повноважень, не пов'язаних із розглядом спорів або застосуванням заходів примусу [11, с. 98].

Відповідно до п. 1 ст. 24 Кодексу України про надра головною передумовою здійснення надрокористувачами своїх прав є наявність у них спеціального дозволу [3]. Ст. 16 Кодексу України про надра визначає порядок надання спеціальних дозволів на здійснення діяльності щодо користування надрами.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок № 615) встановлює Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 30 травня 2011 р. № 615. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами. Відповідно до п. 12 Порядку № 615 у дозволі зазначаються відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви, місцезнаходження, координат, площі та у разі потреби обмежень щодо глибини використання. Тобто, можна відзначити, що незалежно від родового об'єкта використання у користування надається конкретна, фізично індивідуалізована, юридично відокремлена ділянка надр.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються державною службою геології та надр України переможцям аукціонів з їх продажу та у випадках, передбачених п. 8 Постанови КМУ про надання дозволів.

Без проведення аукціону дозвіл надається у разі:

видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ, за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у дкз протягом трьох років з моменту надання дозволу;

розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування; 3) геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення. Інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, Держгеонадра розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу в газеті «Урядовий кур'єр» та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу. У разі надходження до Держгеонадр в установлений строк заяв разом із зазначеними у додатку 1 до Постанови КМУ про надання дозволів документами щодо отримання дозволу на користування однією і тією ж ділянкою надр від кількох претендентів дозвіл надається на умовах аукціону; 4) геологічного вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету; 5) геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислового розроблення та видобування підземних питних і технічних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва та для потреб сільського господарства; 6) геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислового розроблення та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу; 7) геологічного вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру; 8) геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислового розроблення родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та перероблення корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію). У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку); 9) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, зокрема споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; 10) створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження; 11) експлуатації підземних споруд, пов'язаної із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт; 12) видобування корисних копалин з родовищ, що містять затверджені або апробовані ДКЗ незначні запаси за критеріями, встановленими Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.00 № 1257 «Про затвердження критеріїв, за якими визначаються незначні запаси корисних копалин»; 13) геологічного вивчення, зокрема дослідно- промислового розроблення та видобування корисних копалин державними унітарними та казенними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному (складеному) капіталі яких не менш як 25 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів після надходження заяви разом із зазначеними у Постанові КМУ про надання дозволів документами у повному обсязі.

За надання дозволу без проведення аукціону справляється збір у розмірі, який розраховується, виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні, відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.04 № 1374 [5].

Порядок, що визначає процедуру продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами» від 30.05.11 № 594 [8].

Відповідно до частини першої п. 4 Постанови кМУ про надання дозволів дозвіл на видобування корисних копалин надається після затвердження ДКЗ України запасів корисних копалин або їх апробації за умови подальшого затвердження ДКЗ України.

Стосовно строків дії дозволів варто вказати таке. П. 7 Постанови КМУ про надання дозволів визначено, що дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на: 5 років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, зокрема дослідно-промислове розроблення родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; 10 років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, зокрема дослідно-промислове розроблення родовищ нафти і газу, у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; 20 років - на видобування корисних копалин; 30 років - на видобування нафти і газу в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.

Ч. 6 ст. 16 КУпН встановлено, що власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому дозволом, іншій юридичній чи фізичній особі, зокрема передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб'єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

водночас нормами цієї ж статті кУпн встановлені певні винятки з вищенаведеного загального правила. Так, ч. 7 ст. 16 КУпН визначено, що права користування надрами можуть бути передані третім особам одночасно з передачею прав та обов'язків за угодою про розподіл продукції та з обов'язковим переоформленням дозволу відповідно до вимог Закону України «Про угоди про розподіл продукції».

зауважимо, що спеціальні дозволи на користування термальними водами, які було видано на території Закарпаття за видом користування надрами є двох видів: геологічне вивчення надр, зокрема дослідно-промислове розроблення родовищ корисних копалин загальнодержавного значення та видобування корисних копалин (промислове розроблення родовищ).

додатком 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами № 615 передбачено перелік документів, які подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

для отримання спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислового розроблення подаються такі документи: копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою); пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислового розроблення підземних вод, - каталог географічних координат водозабірних споруд; оглядова карта (масштаб 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислового розроблення підземних вод, - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; оглядова геологічна карта (масштаб 1:200000 - 1:50000) з лініями проектних геологічних розрізів; гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод); геологічні розрізи.

До зазначеного переліку додаються:

У разі проведення геологічного вивчення за рахунок коштів державного бюджету - засвідчена в установленому порядку виписка з пооб'єктного плану.

У разі розширення меж ділянки надр, наданої для геологічного вивчення, - результати проведення геологорозвідувальних робіт, які підтверджують факт, що родовище (площа) виходить за межі ділянки надр, наданої в користування для геологічного вивчення родовища (площі).

У разі подовження строку дії дозволу - позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.

для власника цілісного майнового комплексу відповідно до підпункту 18 пункту 8 Порядку - засвідчені копії документів, що підтверджують право власності на такий цілісний майновий комплекс, та відомості за підписом власника цілісного майнового комплексу про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для виробництва кінцевої (готової) продукції, придатної для використання за призначенням кінцевим споживачем без додаткового промислового оброблення (перероблення), разом з копіями підтвердних документів, засвідченими печаткою (за наявності) та підписом власника цілісного майнового комплексу, що дають можливість її ідентифікувати, а також копіями документів, що підтверджують право власності на зазначену матеріально-технічну базу, засвідченими печаткою (за наявності) та підписом власника цілісного майнового комплексу.

Для отримання спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин Порядком передбачений такий перелік документів: копія паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті, замість зазначеного реєстраційного номера подають копію паспорта із серією, номером та відміткою); пояснювальна записка з характеристикою об'єкта, стану його геологічного вивчення, методу розроблення, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства; результати хімічного та бактеріологічного аналізу води строком давності не більш як шість місяців (для родовищ підземних вод); копії протоколів, завірені заявником, Державної комісії по запасах (Української територіальної комісії по запасах корисних копалин, центральної комісії по запасах корисних копалин, науково-технічних/технічних рад) про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі, а для видобування підземних вод - каталог географічних координат водозабірних споруд; оглядова карта (масштаб не менш як 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для підземних вод - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, межами земельного та гірничого відводів (за наявності), контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод); характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками. До перелічених документів додаються: для підприємств, які розпочинають розроблення родовища, - програма робіт із введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів та строку їх проведення, джерел фінансування до досягнення підприємством проектної потужності; у разі подовження строку дії дозволу - позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів та висновок з оцінки впливу на довкілля щодо провадження діяльності з видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до п. п. 3, 5 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди України) «Про затвердження Регламенту погодження Мінприроди України надання надр у користування» [10] рішення щодо погодження Мінприроди України приймається колегіально шляхом створення відповідної комісії, а оформлюється у вигляді окремого документа (протоколу) та реалізується шляхом видання відповідного наказу Мінприроди України.

Крім того, п. 4 цього Регламенту передбачається, що Мінприроди приймає рішення щодо погодження надання надр у користування за таких умов: надання до Мінприроди копій документів у повному обсязі згідно з вимогами цього Регламенту; відсутність на території, на якій запланована діяльність з користування надрами, встановлених законодавством обмежень щодо здійснення цього виду діяльності; виконання умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою, у разі подовження строку дії дозволу на користування надрами; відсутність рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства у разі подовження строку дії дозволу на користування надрами; наявність та достатність визначених природоохоронних заходів для підтримання належного екологічного стану навколишнього природного середовища під час користування надрами відповідно до законодавства [10].

У пояснювальній записці до проекту кодексу про надра України в новій редакції, внесеного народним депутатом Г.Б. Руденком за № 5101 [13], пропонується взагалі відмовитися від існування спеціальних дозволів на використання надр і перейти до договірного порядку регулювання відповідних відносин із надрокористування. крім цього, принципово новими є такі положення: 1) запроваджується конкурсний порядок набуття права користування надрами. випадки безконкурсного порядку набуття права користування суттєво обмежені; 2) кількість погоджень суттєво обмежена. Інспекційні органи не будуть здійснювати погоджень, оскільки це не відповідає їхній законодавчо визначеній місії (здійснювати перевірки); 3) погодження і гірничий відвід здійснюватиме Держгеонадра, Рада міністрів Автономної Республіки крим перед здійсненням оголошення про проведення конкурсу; 4) всі відносини з використання надр оформлятимуться договором між переможцем конкурсу і Держгеонадрами, Радою міністрів Автономної Республіки крим, тому не передбачається надалі існування інституту спеціальних дозволів на використання надр. Зникнуть проблеми поширення у сфері надрокористування положень законодавства про дозвільну діяльність.

надання надр у користування погоджується заявником із: відповідними обласними та міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розроблення родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин; Мінприроди - на всі види користування надрами; Держгірпромнагляд - на геологічне вивчення з дослідно-промислового розроблення та видобування, а також для цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, і для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).

Дозвільна система в Україні у сфері використання надр має змішаний характер, адже поєднує не тільки дозвільні процедури (отримання документа дозвільного характеру, його зміна, переоформлення, подовження і припинення його дії), а й договірні, що обумовлюють у цілому виникнення права спеціального надрокористування. Так, у п. 10 Порядку № 615 визначено, що невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають, зокрема, вимоги до ефективності робіт, сучасні технології видобування та перероблення корисних копалин, порядок видобування корисних копалин, зокрема, з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій тощо [7].

Початок дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації і надається на строк, визначений заявником, але не більш як на: п'ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, зокрема дослідно-промислове розроблення родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; десять років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, зокрема дослідно-промислове розроблення родовищ нафти і газу, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; двадцять років - на видобування корисних копалин; тридцять років - на видобування нафти і газу в межах континентального шельфу та виключно (морської) економічної зони України. Дозвіл на створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні та оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення і збереження надаються без обмеження строку дії.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного вважаємо, що термальні води є різновидом підземних вод і з точки зору їх геологічної будови - корисними копалинами. Така складна правова природа термальних вод зумовлює труднощі у правовому регулюванні їх використання.

Дозвільна система в Україні у сфері використання термальних вод має змішаний характер, адже поєднує не тільки дозвільні процедури (отримання документа дозвільного характеру, його зміна, переоформлення, подовження і припинення його дії), а й договірні, що обумовлюють у цілому виникнення права спеціального надрокористування.

Список використаних джерел

правовий дозвільний термальний вода

1. Гірничий закон України від 06.10.1999 р. № 1127-ХІУ. / ВВР України. 1999. № 50. Ст. 433.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI / ВВР України. 2011. № 13, № 14, № 15-16, № 17.

3. Про надра: Кодекс України від 27.07.1994 № 132/94-ВР / Відомості Верховної Ради України від 06.09.1994. № 36. Ст. 340.

4. Про нафту і газ: Закон від 12.07.2001 № 2665-Ш. / Відомості Верховної Ради України від 14.12.2000. № 50. Ст. 262.

5. Про затвердження Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.04 № 1374. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/1374-2004-%D0%BF.

6. Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827 / Збірник постанов Уряду України. 1995. № 2.

7. Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 / Офіційний вісник України від 24.06.2011. № 45. С. 49. Ст. 1783.

8. Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 594 / Офіційний вісник України від 20.06.2011. № 44. С. 62. Ст. 1783.

9. Національний класифікатор України. Класифікатор корисних копалин (ККК) ДК 008:2007: Наказ державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 грудня 2007 року № 357. URL: http://www.uazakon.com/ documents/dateJэk/pg_gwnoot/index.htm.

10. Про затвердження Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування: Наказ Мінприроди України від 15 лютого 2016 р. № 56 / Офіційний вісник України. 2016. № 18. Ст. 761.

11. Губерська Н.Л. Зміст і значення адміністративних процедур у сфері вищої освіти. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2014. Вип. 5. Т 2. С. 94-99.

12. Кодекс України про надра: Проект Закону від 22.09.2014. реєстр. № 5101. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc34?id=&pf3511=26766&pf35401=84963.

13. Пояснювальна записка до проекту Кодексу України про надра від 22.09.2014, реєстр. № 5101. URL: http://old.fru.org.ua/wp-content/uploads/2012/10/PZ_PrKodexNadra28092012.doc.

Размещено на Allbest.ru