Размещено на http: //www. allbest. ru/

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Кафедра економіки та бізнес-адміністрування

Обов'язкове домашнє завдання

з дисципліни: «Економіка і бізнес»

на тему: «Аналіз антимонопольної діяльності в Україні»

Виконала студентка гр. Е-41/1у Шевельова Д. С.

Перевірила: Мішеніна Н.В.

Суми 2018



Зміст

• Вступ
• 1. Теоретичні засади антимонопольної політики
• 1.1 Причини та умови виникнення монополій. Види монополій
• 1.2 Моделі антимонопольної полiтики
• 1.3 Антимонопольне законодавство України
• 2. Аналiз реалiзацiї антимонопольної полiтики в Українi
• 2.1 Антимонопольний комiтет України
• 2.2 Реалiзацiя антимонопольної полiтики в Українi
• 3. Проблеми реалiзацiї антимонопольної полiтики в Українi та шляхи їх вирiшення
• Висновки
• Список використаної літератури


Вступ

Однією з важливих характеристик економіки передових країн світу є поєднання саморегулювання народного господарства з державним регулюванням. Проте, економіки цих країн періодично зазнають криз. Причиною такого явища в економіці країн є існування монополії у різних сферах господарства. Самі монополії негативно впливають на регулювання ринкових важелів. Насамперед, вони гальмують конкуренцію - основну рушійну силу процесу економіки. Монополії збільшують свої прибутки, тим самим зменшуючи обсяг продукції і підвищуючи її ціну. Монополії неправильно використовують природні ресурси, забруднюючи довкілля, гальмують малий та середній бізнес, впливають на ЗМІ, використовуючи інформацію на користь собі.

Велике значення має формування антимонопольної політики держави. Тому дуже актуальним залишається дослідження теоретичних і прикладних засад в цьому процесі.

У процесі здійснення державного регулювання та контролю за дотриманням законності в процесі господарської діяльності відповідними суб'єктами господарювання (неважливо чи це буде юридична особа - суб'єкт господарювання чи фізична особа - підприємець, яка також є учасником господарських правовідносин та наділена відповідними правами та обов'язками) важливе місце займає антимонопольна діяльність спеціально уповноважених органів державної влади, метою якої є захист гарантованого Конституцією права на здійснення господарської діяльності, забезпечення нормального розвитку підприємництва, державного захисту конкуренції в процесі господарської діяльності та боротьби з недобросовісною конкуренцією.

конкуренція антимонопольний політика державний



1. Теоретичні засади антимонопольної політики

1.1 Причини та умови виникнення монополій. Види монополій

Монополiя у широкому розумiннi означає виключне право держави, пiдприємства, фiзичної особи на володiння будь-чим або на здiйснення якого-небудь виду дiяльностi [3] . Згiдно з видатним економiстом Мiльтоном Фрiменом монополiя iснує тодi, коли конкретна особа або пiдприємство є єдиним постачальником конкретного товару[4] .

Причиною та умовами виникнення монополiї є :

- дiя закону конкуренцiї. Закон конкуренцiї передбачає, що головна мета це максимiзацiя прибутку. Для цього суб'єкт господарювання повинен витiснити своїх конкурентiв з ринку збуту своїх товарiв чи послуг. Як результат такої дiяльностi вiн отримує монопольне становище, стає монополiстом. На жаль сама конкуренцiя породжує негативний «плiд» монополiзм;

- дiя закону концентрацiї капiталу. Для того щоб добитися збiльшення прибутку частку капiталу використовують на розширення виробництва це призводить до того , що серед дрiбних i середнiх пiдприємств виокремлюються великi, якi i стають монополiями;

- централiзацiя капiталу - зростання розмiрiв капiталу, збiльшення розмiрiв пiдприємств внаслiдок об'єднання кiлькох капiталiв або поглинання одного капiталу iншим[5] . Результатом стає монополiя або домiнуюче монопольне становище пiдприємства.

- трансформацiя iндивiдуальної приватної власностi. В останнiй третинi XIXст. органiзацiйно-економiчна структура виробництва була представлена переважно малими i середнiми пiдприємствами iндивiдуальної приватної власностi, яка стала гальмом розвитку продуктивних сил. У цей час значнi досягнення науково-технiчного прогресу створили можливiсть будiвництва залiзниць, морських портiв, каналiв, великих заводiв, iнших великих об'єктiв. Однак жоден капiталiст окремо не мав необхiдних капiталiв, щоб фiнансувати такi проекти. Отже, потрiбна була нова форма власностi, яка могла б розв'язати цi проблеми. Нею стала велика акцiонерна власнiсть, яка об'єднала капiтали декiлькох пiдприємств[3] .

- економiчнi кризи. Масове банкрутство малих i середнiх фiрм та пiдприємств змусило їх погоджуватися на поглинання їхнього капiталу великими компанiями або об'єднання. Також у другiй половинi ХIХ ст. економiчнi кризи прискорили концентрацiю i централiзацiю виробництва. Цi два фактори змусили створення монополiй.

- випуск нової продукцiї, послуги. Сучасне суспiльство i наука не стоїть на мiсцi постiйнi винаходи та вдосконалення технологiй породжують новi види продукцiї i компанiї якi виходять на ринок з такою пропозицiєю є по сутi монополiстами.

- економiя вiд масштабу. Через особливостi технологiчного виробництва та обслуговування споживачiв виникають об'єктивно обґрунтованi монополiї оскiльки в таких галузях конкуренцiя є недоцiльною.

Види монополiй.

За характером i причинами виникнення монополiї подiляються на:

- монополiя окремого пiдприємства;

- монополiя, як угода;

- монополiя, що ґрунтується на диференцiацiї прибутку.[6]

За сферою функцiонування i причиною виникнення:

ь Природна монополiя - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є бiльш ефективним за умови вiдсутностi конкуренцiї внаслiдок технологiчних особливостей виробництва (у зв'язку з iстотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в мiру збiльшення обсягiв виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополiй, не можуть бути замiненi у споживаннi iншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить вiд змiни цiн на цi товари (послуги), нiж попит на iншi товари (послуги)[7] .

ь Адмiнiстративна монополiя виникає внаслiдок дiй державних органiв. З одного боку, це надання окремим фiрмам виключного права на виконання певного роду дiяльностi. З iншого - це органiзацiйнi структури для державних пiдприємств, коли вони об'єднуються i пiдпорядковуються державним органам. Вони дiють на ринку як єдиний суб'єкт господарювання i мiж ними вiдсутня конкуренцiя [6] .

ь Економiчна монополiя (конкуренцiя). Вона є найпоширенiшою i становить загрозу для економiчної дiяльностi iнших пiдприємств. Її поява зумовлена економiчними причинами, вона формується на базi закономiрностей господарського розвитку. Йдеться про пiдприємцiв, якi зумiли завоювати монопольне становище на ринку. До нього ведуть два основнi шляхи. Перший полягає в успiшному розвитку пiдприємства, постiйному зростаннi його масштабiв шляхом концентрацiї капiталу. Другий - набагато швидкий - базується на процесах централiзацiї капiталу [7] .

За формою об'єднання капiталу виділяють: картель, синдикат, трест, концерн. На сьогоднiшнiй день такi монополiї втратили свою актуальнiсть, їх замiнили новi форми монополiї: багатогалузевий концерн, конгломерат, консорцiум, якi базують свою дiяльнiсть на основi диверсифiкацiї капiталiв.

Сучасний ринок характеризується переплетенням, взаємопроникненням рiзних видiв та форм монополiй, що призводить до подальшого розвитку та поглиблення монополiзацiйних процесiв та все бiльшої актуальностi антимонопольної полiтики, для регуляцiї цих процесiв.



1.2 Моделі антимонопольної полiтики

Як було зазначено у попередньому розділі, монополiзацiйнi процеси розвиваються i поглиблюються в умовах сучасного ринку, отже антимонопольна полiтика держави є необхiдною складовою економiчної полiтики.

В залежностi вiд характеристики нацiональної економiки та способiв ведення господарської дiяльностi в державi в свiтовiй економiцi видiляють: американську, європейську та японську антимонопольну полiтику.

Американська система антимонопольного права бере свiй початок вiд прийнятого в 1890 р. закону Шермана. Згiдно цього закону забороняється не тiльки рiзнi типи монополiй, а й спробу монополiзацiї ринку. Доктрина вироблена Верховним судом США передбачає, що панiвне становище на ринку та великий розмiр компанiї не можуть свiдчити про те, що компанiя монополiст. Цей закон заборонив трести i картелi. Закони розробленi з часом забороняли злиття компанiй, якщо це призводило до послаблення конкуренцiї або утворення монополiї. Антимонопольнi законi реалiзуються в США через спецiально утворенi органи: Федеральна торговельна комiсiя й Антитрестовське управлiння Мiнiстерства юстицiї. Методи реалiзацiї антимонопольних законiв є такi: лiквiдацiя фiрми; високе оподаткування монопольних прибуткiв, контроль за цiнами, розкрупнення монополiй, пiдтримка конкурентної боротьби та iншi.

Європейська та японська системи антимонопольного права забороняють не саму монополiю, а лише її зловживання владою. Так, картелi вважаються корисними для розвитку економiки, тому основною формою державного контролю є система реєстрацiї картельних угод у спецiальних органах (у Нiмеччинi -- Федеральне управлiння картелiв, в Японiї -- Комiсiя iз справедливих операцiй). Бiльшiсть антимонопольних законiв у європейських країнах забороняють такi види монопольних угод, як угоди про подiл ринкiв, фiксованi цiни тощо. У Нiмеччинi монополiєю вважається компанiя, яка зосередила у своїх руках третину обiгу, в Японiї -- коли частка компанiї перевищує 50%, а частка двох -- 75% i бiльше. В ЄС реєструються лише тi угоди, якi обмежують конкуренцiю мiж учасниками цiєї органiзацiї.[2] Розробка i реалiзацiя антимонопольної полiтики дозволяє послабити процес монополiзацiї економiки, сприяє посиленню її конкуренцiї.

1.3 Антимонопольне законодавство України

Антимонопольне законодавство - закони, спрямованi па обмеження дiяльностi монополiй, а також законодавство про нечесну конкуренцiю, нечесну торгiвлю тощо[8] .В Українi воно представлене Главою 4 Господарського кодексу України, Законами України: «Про обмеження монополiзму i недопущення недобросовiсної конкуренцiї в пiдприємницькiй дiяльностi» (1992 р.), «Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї» (1996 р.), «Про природнi монополiї» (2000 р.), «Про захист економiчної конкуренцiї» (2001 р.), «Про Антимонопольний комiтет України» (1993 р.), статтею 42 Конституцiї України, та iншими нормативно-правовими актами.

На початку 90-х рр. ХХ ст. головний наголос у вiтчизнянiй антимонопольнiй полiтицi робився на подоланнi й обмеженнi монополiзму, що було пов'язано з пануванням у тодiшнiй українськiй економiцi монополiй як спадку колишнього соцiалiстичного господарства[9] .

Проте новi соцiально-економiчнi умови змушують державу не тiльки на усунення монополiзму, а на утворення конкурентного середовища, яке б забезпечило стабiльне економiчне зростання i таке ж пiдвищення рiвня життя населення. На сьогоднi основним змiстом антимонопольної полiтики України є збiльшення ефективностi функцiонування створених конкурентних вiдносин та збереження цих вiдносин. Такi заходи приводять до трансформацiї антимонопольної полiтики у конкурентну полiтику, а антимонопольне законодавство у конкурентне законодавство.

Держава забезпечує захист конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомiрне обмеження конкуренцiї та недобросовiсна конкуренцiя. Види i межi монополiї визначаються законом [10] .

Закон України «Про захист вiд недобросовiсної конкуренцiї» визначає, що недобросовiсною конкуренцiєю є будь-якi дiї у конкуренцiї, що суперечать торговим та iншим чесним звичаям у господарськiй дiяльностi [11] .

Застосовується закон до вiдносин, учасниками яких є суб'єкти господарювання у звя'язку з недобросовiсно конкуренцiєю, що включає у себе й вчинення ними правопорушення закордоном, при умовi, що такi дiї можуть чи мають негативний вплив на конкурентне середовище на територiї держави, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України.

Дiї вчиненi суб'єктами господарювання, якi пiдпадають пiд юрисдикцiю цього Закону як недобросовiсна конкуренцiя, караються стягненням штрафу у розмiрi до 5% доходу вiд реалiзацiї продукцiї суб'єкта господарювання за останнiй звiтнiй рiк, який передував року, в якому накладається штраф. Коли про дохiд суб'єкта господарювання немає iнформацiї, то штраф накладається у розмiрi до 10000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.

Закон України «Про природнi монополiї» визнає правовi, органiзацiйнi та економiчнi засади державного регулювання дiяльностi суб'єктiв природних монополiй в Українi. Закон було прийнято з метою забезпечення ефективностi функцiонування ринкiв, якi мають стан природної монополiї, для збалансування суспiльних iнтересiв та iнтересiв суб'єктiв природних монополiй i споживачiв їх продукцiї.

Перелiк суб'єктiв природних монополiй формується та ведеться Антимонопольним комiтетом України згiдно його повноважень.

У таких сферах здiйснюється регулювання дiяльностi суб'єктiв природних монополiй нацiональними комiсiями регулювання природних монополiй:

транспортування природного газу трубопроводами та його розподiл;

транспортування нафти та нафтопродуктiв трубопроводами;

передача та розподiл електричної енергiї;

транспортування iнших речовин трубопроводами;

управлiння повiтряним рухом;

користування залiзничними колiями, диспетчерськими службами, вокзалами та iншими об'єктами iнфраструктури, що забезпечують рух залiзничного транспорту загального користування;

централiзованого водопостачання, водовiдведення та постачання теплової енергiї;

спецiалiзованих послугу транспортних термiналiв, портiв, аеропортiв за перелiком, що визначений Кабiнетом Мiнiстрiв України [12] .

Згiдно Закону предметом регулювання дiяльностi суб'єктiв природних монополiй є:

цiни на товари, що виробляються (реалiзуються) суб'єктами природних монополiй;

доступ споживачiв до товарiв, що виробляються (реалiзуються) суб'єктами природних монополiй;

iншi умови здiйснення пiдприємницької дiяльностi у випадках передбачених законодавством [6] .

Закон України «Про захист економiчної конкуренцiї» передбачає захист та пiдтримку економiчної конкуренцiї, зменшення проявiв монополiзму в господарськiй дiяльностi та спрямований на пiдтримку ефективного функцiонування господарської дiяльностi в Українi на основi конкурентних вiдносин.

Закон прийнятий для регулювання вiдносин органiв державної та мiсцевої влади, органiв адмiнiстративно - господарського управлiння та органiв контролю iз суб'єктами господарювання; суб'єктами господарювання з iншими суб'єктами господарювання, з споживачами, юридичними та фiзичними особами у вiдносинах пов'язаних з економiчною конкуренцiєю.

Вiдповiдно до Закону суб'єкт господарювання, який займає монопольне становище на ринку певного виду товару вважаються якщо:

на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

не зазнає значної конкуренцiї внаслiдок обмеженостi можливостей доступу iнших суб'єктiв господарювання щодо закупiвлi сировини. Матерiалiв та збуту товарiв, наявностi бар'єрiв для доступу на ринок iнших суб'єктiв господарювання, наявностi пiльг чи iнших обставин;

частка на ринку товару становить 35 або менше вiдсотка, але вiн не зазнає значної конкуренцiї, зокрема внаслiдок порiвняно невеликого розмiру часток ринку, якi належать конкурентам.

Монопольне становище кiлькох суб'єктiв господарювання вважається, якщо вiдносно них виконуються наступнi умови:

сукупна частка не бiльше нiж трьох суб'єктiв господарювання, яким на одному ринку належать найбiльшi частки ринку, перевищує 50 вiдсоткiв;

сукупна частка не бiльше нiж п'яти суб'єктiв господарювання, яким на одному ринку належать найбiльшi частки на ринку, перевищує 70 вiдсоткiв - i при цьому вони не доведуть, що стосовно певного виду товару мiж ними немає конкуренцiї або є незначна конкуренцiя [13] .

Пiсля прийняття Закону України «Про захист економiчної конкуренцiї» (2001 р.) втратив чиннiсть Закон України «про обмеження монополiзму та недопущення недобросовiсної конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi» (1992 р.)

Отже, на сьогоднi створено ряд законiв, якi регулюють вiдносини, що виникають з приводу монополiстичних дiй для пiдтримки регулювання конкурентних вiдносин та створення антимонопольних програм. Проте ринковi вiдносини створюють новi проблеми у сферi регулювання антимонопольної полiтики. Це змушує шукати новi пiдходи для розв'язання подiбних проблем. Тому антимонопольна полiтики залишатиметься одним з основних прiоритетiв для вищих виконавчих органiв влади.



2. Аналiз реалiзацiї антимонопольної полiтики в Українi

2.1 Антимонопольний комiтет України

Кожна країна має свiй орган для забезпечення реалiзацiї антимонопольної полiтики. В Українi таким органом є Антимонопольний комiтет України.

Вiдповiдно до Закону України «Про Антимонопольний комiтет України» Антимонопольний комiтет України є державним органом iз спецiальним статусом, метою дiяльностi якого є забезпечення державного захисту конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi та у сферi державних закупiвель [14].

Антимонопольний комiтет України пiдконтрольний Президенту України та пiдзвiтний Верховнiй Радi України. Антимонопольний комiтет України щорiчно подає Верховнiй Радi України звiт про свою дiяльнiсть. Антимонопольний комiтет України оприлюднює iнформацiю та надає iнформацiю на запити вiдповiдно до Закону України "Про доступ до публiчної iнформацiї".

Основним завданням Антимонопольного комiтету України є участь у формуваннi та реалiзацiї конкурентної полiтики в частинi:

1) здiйснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економiчної конкуренцiї на засадах рiвностi суб'єктiв господарювання перед законом та прiоритету прав споживачiв, запобiгання, виявлення i припинення порушень законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

2) контролю за концентрацiєю, узгодженими дiями суб'єктiв господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економiчної конкуренцiї пiд час регулювання цiн (тарифiв) на товари, що виробляються (реалiзуються) суб'єктами природних монополiй;

3) сприяння розвитку добросовiсної конкуренцiї;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

5) здiйснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренцiї у сферi державних закупiвель [14].

Антимонопольний комiтет веде свою дiяльнiсть на основi законностi, гласностi та захистi конкуренцiї на принципах рiвностi всiх фiзичних та юридичних осiб перед законом i прiоритету прав споживачiв.

Вiдповiдно до визначених завдань Антимонопольний комiтет має такi основнi положення, якi передбаченi Законом України «Про Антимонопольний комiтет України»:

У сферi здiйснення контролю за дотриманням законодавства про захист економiчної конкуренцiї Антимонопольний комiтет України має такi основнi повноваження:

- розглядати заяви i справи про порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї та проводити розслiдування за цими заявами i справами;

- приймати передбаченi законодавством про захист економiчної конкуренцiї розпорядження та рiшення за заявами i справами, перевiряти та переглядати рiшення у справах, надавати висновки щодо квалiфiкацiї дiй вiдповiдно до законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

- розглядати справи про адмiнiстративнi правопорушення, приймати постанови та перевiряти їх законнiсть та обґрунтованiсть;

- перевiряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи мiсцевого самоврядування, органи адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економiчної конкуренцiї та пiд час проведення розслiдувань за заявами i справами про порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

- при розглядi заяв i справ про порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, проведеннi перевiрки та в iнших передбачених законом випадках вимагати вiд суб'єктiв господарювання, об'єднань, органiв влади, органiв мiсцевого самоврядування, органiв адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю, їх посадових осiб i працiвникiв, iнших фiзичних та юридичних осiб iнформацiю, в тому числi з обмеженим доступом;

- залучати працiвникiв органiв внутрiшнiх справ, митних та iнших правоохоронних органiв для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, зокрема в разi проведення розслiдування;

- проводити дослiдження ринку, визначати межi товарного ринку, а також становище, в тому числi монопольне (домiнуюче), суб'єктiв господарювання на цьому ринку та приймати вiдповiднi рiшення (розпорядження);

- визначати наявнiсть або вiдсутнiсть контролю мiж суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктiв господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;

- вносити до органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування обов'язковi для розгляду подання щодо анулювання лiцензiй, припинення операцiй, пов'язаних iз зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю суб'єктiв господарювання, у разi порушення ними законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

- надавати обов'язковi для розгляду рекомендацiї органам влади, органам мiсцевого самоврядування, органам адмiнiстративно- господарського управлiння та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дiй або бездiяльностi, якi мiстять ознаки порушень законодавства про захист економiчної конкуренцiї,та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;

- здiйснювати повноваження, передбаченi Законом України "Про здiйснення державних закупiвель";

- здiйснювати iншi повноваження, передбаченi законодавством про захист економiчної конкуренцiї та Законом України "Про здiйснення державних закупiвель" [14].

У сферi здiйснення контролю за узгодженими дiями, концентрацiєю Антимонопольний комiтет України має такi основнi повноваження:

- розглядати заяви i справи про надання дозволу, надання висновкiв, попереднiх висновкiв стосовно узгоджених дiй, концентрацiї, проводити дослiдження за цими заявами i справами;

- приймати передбаченi законодавством про захист економiчної конкуренцiї розпорядження та рiшення за заявами i справами про надання дозволу на узгодженi дiї, концентрацiю, надавати висновки, попереднi висновки стосовно узгоджених дiй, концентрацiї, висновки щодо квалiфiкацiї дiй вiдповiдно до законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

- переглядати, перевiряти рiшення, прийнятi органами Антимонопольного комiтету України в межах компетенцiї;

- дозволяти або забороняти узгодженi дiї, концентрацiю;

- при розглядi заяв i справ про порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї, проведеннi перевiрки та в iнших передбачених законом випадках вимагати вiд суб'єктiв господарювання, об'єднань, органiв влади, органiв мiсцевого самоврядування, органiв адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю, їх посадових осiб i працiвникiв, iнших фiзичних та юридичних осiб iнформацiю, в тому числi з обмеженим доступом;

- здiйснювати iншi повноваження, передбаченi законодавством про захист економiчної конкуренцiї [14].

У сферi формування та реалiзацiї конкурентної полiтики, сприяння розвитку конкуренцiї, нормативного i методичного забезпечення дiяльностi Антимонопольного комiтету України та застосування законодавства про захист економiчної конкуренцiї Антимонопольний комiтет України має такi основнi повноваження:

- вимагати вiд суб'єктiв господарювання, об'єднань, органiв влади, органiв мiсцевого самоврядування, органiв адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю, їх посадових осiб iнформацiю, у тому числi з обмеженим доступом, необхiдну для дослiдження ринкiв, а також iнформацiю про реалiзацiю конкурентної полiтики;

- узагальнювати та аналiзувати iнформацiю про реалiзацiю актiв законодавства про захист економiчної конкуренцiї щодо прiоритетiв i напрямiв конкурентної полiтики;

- надавати обов'язковi для розгляду рекомендацiї та вносити до органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, установ, органiзацiй, суб'єктiв господарювання, об'єднань пропозицiї щодо здiйснення заходiв, спрямованих на обмеження монополiзму, розвиток пiдприємництва i конкуренцiї, запобiгання порушенням законодавства про захист економiчної конкуренцiї, а також щодо припинення дiй або бездiяльностi, якi можуть мати негативний вплив на конкуренцiю;

- взаємодiяти з органами державної влади, органами мiсцевого самоврядування, органами адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю, пiдприємствами, установами та органiзацiями з питань розвитку, пiдтримки, захисту економiчної конкуренцiї та демонополiзацiї економiки;

- розробляти та органiзовувати здiйснення заходiв, спрямованих на запобiгання порушенням законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

- розробляти та затверджувати разом з iншими заiнтересованими органами державної влади мiжвiдомчi нормативно-правовi акти з питань розвитку i захисту економiчної конкуренцiї та демонополiзацiї економiки;

- приймати власнi нормативно-правовi акти у формi розпоряджень з питань, що належать до його компетенцiї;

- надавати рекомендацiйнi роз'яснення з питань застосування законодавства про захист економiчної конкуренцiї;

- вносити пропозицiї Президенту України, Кабiнету Мiнiстрiв України, Нацiональному банку України, приписи органам влади, органам мiсцевого самоврядування щодо змiни прийнятих ними нормативно- правових актiв, якi не вiдповiдають законодавству про захист економiчної конкуренцiї або внаслiдок неоднозначного розумiння яких створюються перешкоди для розвитку конкуренцiї;

- утворювати адмiнiстративнi колегiї Антимонопольного комiтету України;

- утворювати територiальнi вiддiлення та дорадчi органи Антимонопольного комiтету України;

- здiйснювати iншi повноваження, передбаченi законодавством про захист економiчної конкуренцiї та Законом України "Про здiйснення державних закупiвель [14].

Антимонопольний комiтет подiляється на структурнi пiдроздiли (табл.1) i вiдповiдно до функцiонально-галузевої спецiалiзацiї пiдроздiли здiйснюють аналiз товарних географiчних меж ринкiв; перевiряють дотримання законодавства, тощо.

Таблиця 1 Функцiонально-галузевий розподiл повноважень мiж структурними пiдроздiлами Антимонопольного комiтету України

Структура Антимонопольного комітету	Повноваження
Юридичний департамент	Розвиток законодавства i методичне забезпечення; позовна робота, супровiд справ в судах i контроль виконання рiшень; експертиза правових актiв
Департамент конкурентної полiтики	Методологiя аналiзу ринкiв, дослiдження комплексних проблем сприяння розвитку конкуренцiї; державне управлiння на рiзних рiвнях, вивчення громадської думки
Управлiння стратегiчного аналiзу й інф. забезпечення	Узагальнення й аналiз стану i перспектив розвитку конкурентного середовища на товарних ринках України; результати дiяльностi Комiтету iз забезпечення державного захисту конкуренцiї в пiдприємницькiй дiяльностi
Управлiння концентрацiї i узгоджених дiй	Розгляд заяв (справ) про дачу згоди на концентрацiю i узгодженi дiї по галузях економiки
Перше управлiння дослiджень i розслiдувань	Дослiдження ринкiв i розгляд справ по галузях: видобуток вугiлля i торфу, нафтопереробка, вир-во i розподiл газоподiбного палива, вир-во i розподiл води, роздрiбна торгiвля паливом, транспортування сирої нафти i нафтопродуктiв, транспортування газу
Друге управлiння дослiджень i розслiдувань	Дослiдження ринкiв i розгляд справ по галузях: добувна пром-сть, обробка деревини, полiграфiчна дiя-сть, хiмiчна пром-сть, металургiя, виробництво машин i устаткування, виробництво приладiв i iнструментiв, вир-во меблiв, торгiвля транспортними засобами i їх ремонт; здача в найм будiвельних машин, офiсного обл-ння i комп'ютерної технiки, технiчне обсл-ння i ремонт; будiвництво i архiтектура
Третє управлiння дослiджень i розслiдувань	Дослiдження ринкiв i розгляд справ по галузях: сiльське господарство, лiсове господарство, харчова промисловiсть, текстильна промисловiсть, фармацевтичне виробництво, виробництво парфумерної продукцiї i косметичних засобiв, виробництво музичних iнструментiв, виробництво iгор та iграшок, оптова i роздрiбна торгiвля, готелi i ресторани, прокат речей особистого користування i побутових товарiв, охорона здоров`я i соцiальна допомога
Четверте управлiння дослiджень i розслiдувань	Дослiдження ринкiв i розгляд справ по галузях: виробництво ювелiрних прикрас, фiнансове посередництво, страхування, операцiї з нерухомiстю, дiяльнiсть адвокатських об`єднань i iндивiдуальна адвокатська дiяльнiсть (у частинi прийняття на депозит грошових сум, пред'явлення чекiв до платежiв i посвiдчення неплатежiв чекiв, послуги з акцiонування), дiяльнiсть у сферi бухгалтерського облiку, управлiння i нагляд у сферi оподаткування (у частинi галузевої спецiалiзацiї УIР), обов'язкове соцiальне страхування
П'яте управлiння дослiджень i розслiдувань	Дослiдження ринкiв i розгляд справ по галузях: видавнича справа, туристичнi агенцiї i бюро подорожей, обслуговування кабельних мереж, антен, дiяльнiсть у сферi права (окрiм прийняття на депозит грошових сум, здiйснення протестiв векселiв, пред'явлення чекiв до платежу i посвiдчення неплатежiв чекiв, послуг з акцiонування), реклама, слiдча дiяльнiсть i забезпечення безпеки, оборона, дiяльнiсть системи виконання покарань, охорона i забезпечення громадського порядку, освiта, дiяльнiсть у сферi вiдпочинку i розваг, культури i спорту
Шосте управлiння дослiджень i розслiдувань	Дослiдження ринкiв i розгляд справ по галузях: наземний транспорт (окрiм трубопровiдного транспорту), водний транспорт, авiацiйний транспорт, пошта i зв'язок (окрiм обслуговування кабельних мереж i антен), здача в найом транспортних засобiв

2.2 Реалiзацiя антимонопольної полiтики в Українi

Реалiзацiя антимонопольної полiтики будується на антимонопольному (конкурентному) законодавствi, тобто сукупностi нормативно-правових актiв, якi регулюють вiдносини, пов`язанi з економiчною конкуренцiєю. Спецiальнi державнi органи з питань конкуренцiї (Антимонопольний комiтет України) здiйснюють контроль за дотриманням вiдповiдного законодавства, проводять роботу з пiдготовки пропозицiй щодо його удосконалення та розробки рекомендацiй стосовно активiзацiї конкуренцiї в усiх сферах економiки. Для прозоростi виконаної роботи Антимонопольний комiтет кожного року складає звiт про результати своєї дiяльностi i розмiщує у публiчний доступ на своїй офiцiйнiй сторiнцi в мережi Iнтернет.

Перш за все розглянемо аналіз кількісних показників діяльності комітету.

Досягнення АМКУ за 2017 рік:

· Розмір економічного ефекту внаслідок вжиття Комітетом заходів із припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема попередження неправомірних втрат і витрат юридичних та фізичних осіб у 2017 році становить 2 561,1 млн грн, що у 1,8 разу більше, ніж у 2016 році.

· 2017 рік став рекордним за всі роки діяльності АМКУ в частині сплати порушниками законодавства про захист економічної конкуренції штрафів та пені. Так, розмір сплати штрафів та пені в 2017 році становив 340,6 млн грн та перевищив більш ніж в 10 разів розмір 2016 року.

· На 22,7% збільшилась кількість задоволених судами протягом 2017 року позовів органів Комітету порівняно з минулим роком.

· У 2017 році порівняно з 2016 роком збільшився відсоток виявлення Комітетом антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання під час проведення конкурсних процедур закупівель - на 4,5% всіх припинених порушень. Ця тенденція відповідає структурі порушень законодавства, притаманній Європейським конкурентним відомствам, в яких більша частина порушень стосується саме антиконкурентних узгоджених дій [2].



Таблиця 2 Структура припинених порушень у 2017 році за галузями та видами

Ринок	Антиконкурен. узгоджені дії суб'єктів господарювання	Зловживання монопольним становищем	Антиконкурен. дії органів влади	Недобросовісна конкуренція	Всього разом з іншими
ЖКГ	0,32	36,23	7,38	0	14,58
АПК	10,09	4,28	5,25	29,3	10,64
ПЕК	11,36	24,28	0,66	0,39	10,6
Транспорт	5,99	9,81	13,28	7,03	9,36
Адмінпослуги	0	0	33,77	0	8,71
Охорона здоров'я, лікарські засоби та медичні засоби	6,62	9,43	6,39	15,23	7,39
Будівництво та будівельні матеріали	12,94	0,63	0,98	3,13	4,76
Збір, вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів	0,95	2,77	10	0,39	3,86
Послуги землевпорядкування та послуги оренди нерухомого майна	0,63	2,52	4,92	1,56	2,71
Підключення об'єктів містобудування до інженерних мереж електро-, газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення	0	3,27	0	0	1,15
Зв'язок та телекомунікації	0,63	1,01	0,33	3,13	1,03
Ритуальні послуги	0	0,5	2,46	0	0,9
Обслуговування та ремонт автомобілів	0,63	0	0	1,17	0,25
Супутні послуги при наданні адмінпослуг	0	0	0,16	0	0,04
Інші ринки	49,84	5,27	14,42	38,67	24.02
Всього	100	100	100	100	100

Відповідно діяльність Комітету з виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у 2017 році зосереджувалася на таких проблемах:

· припинення зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринках:

- житлово-комунального господарства (11,8% усіх припинених порушень);

- паливно-енергетичного комплексу (7,9% усіх припинених порушень);

- транспорт (3,2% усіх припинених порушень);

- охорони здоров'я та лікарських засобів (3,1% усіх припинених порушень);

· визнання антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання під час проведення конкурсних процедур закупівель (11,8% усіх припинених порушень);

· припинення антиконкурентних дій державних органів у сфері надання адміністративних послуг (8,5% усіх припинених порушень);

· припинення недобросовісної конкуренції на ринках агропромислового комплексу (3,1% усіх припинених порушень) [2].

Із загального розміру штрафних санкцій (1 803,2 млн грн), накладених у 2017 році:

Ш майже 41,0 млн грн - за порушення у вигляді зловживань монопольним становищем;

Ш понад 1 684,6 млн грн накладено за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій

Ш суб'єктів господарювання;

Ш майже 50,5 млн грн - за порушення у вигляді недобросовісної конкуренції;

Ш майже 27,2 млн грн - за порушення інших видів.

Найбільші штрафні санкції були накладені:

· 1 371,3 млн грн у справі про антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів аукціонів з продажу нафти сирої та газового конденсату, - на ПАТ «Нафтопереробний комплекс Галичина», ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», ТОВ «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Котлас», ТОВ «Галнафта» і ТОВ «Гарант-УТН» (у загальному розмірі);

· 139,09 млн грн у справі про антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання на ринках лікарських засобів Sanofi - на ТОВ «Санофі-Авентіс Україна»; ТОВ СП «Оптіма-Фарм, Лтд» і ТОВ «БаДМ» (у загальному розмірі);

· 81,54 млн грн у справах про антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг з днопоглиблювальних робіт - на ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв»; ТОВ «Іріда» і ПП «Інфлот-Данубіус Ейдженсі» (у загальному розмірі);

· 37,75 млн грн у справах про антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг поточного ремонту доріг в містах Одеса, Чернівці, Миколаїв, Кілія та з поточного ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-03 Житомир-Чернівці та автомобільної дороги державного значення Р-46 Харків - Охтирка - на ТОВ «Будівельна компанія «Дорлідер», ТОВ «Будівельна компанія «Дорсервіс» і ТОВ «Південьдортех» (у загальному розмірі);

· 22,98 млн грн у справі про антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю експлуатаційних днопоглиблювальних робіт - підчистка дна від наносів на внутрішній акваторії морського порту «Южний» - на ТОВ«УКРЗВ'ЯЗОКГІДРОБУД» і ТОВ «ЛІГОС УФ» (у загальному розмірі);

· 21,31 млн грн у справі про поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих, неповних, неточних відомостей щодо тарифікації вихідних дзвінків - на ПрАТ «Київстар»;

19,47 млн грн у справі про поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих, неповних, неточних відомостей щодо тарифікації вихідних дзвінків - на ТОВ «лайфселл»[2].



3. Проблеми реалiзацiї антимонопольної полiтики в Українi та шляхи їх вирiшення

В Українi основними проблемами реалiзацiї антимонопольної (конкурентної) полiтики є:

· прогалини i недолiки в законодавствi;

· недосконалiсть системи державного управлiння в цiлому;

· недосконалiсть полiтики входження в ринковi умови;

· пережитки вiд радянської системи;

В українському законодавствi iснує дуже багато прогалин i недолiкiв, якi можна було б усунути, просто проаналiзувавши джерела антимонопольного законодавства iнших держав. Однiєю з таких прогалин є майже нерозвинуте законодавство щодо монополiй у мiжнароднiй торгiвлi. Тобто антимонопольне законодавство розвинутих країн свiту поширюється на компанiї самої країни та iноземнi компанiї, дiяльнiсть яких має прямий, суттєвий i передбачуваний у недалекому майбутньому вплив на комерцiю цiєї країни. Зрозумiло, що йдеться не про дрiбнi, а серйознi антиконкурентнi дiї стосовно вiдповiдного ринку. Антиконкурентна дiя територiально може вiдбуватися як у певнiй країнi, так i за її межами. Якщо така дiя вiдповiдного ринку не стосується, то, як правило, жодних дiй стосовно такого порушника не вiдбувається. Це мотивується тим, що iншi країни мають свої антимонопольнi органи, якi зобов'язанi за цим стежити [15].

Важливою проблемою у сферi антимонопольно-конкурентної полiтики України є недосконалiсть системи державного управлiння в цiлому: пiдвищення ефективностi антимонопольно-конкурентного регулювання може бути досягнуте лише при скороченнi масштабiв тiньової економiки та корупцiї; зменшеннi кiлькостi державних органiв регулювання й контролю за дiяльнiстю монополiй; одночасному пiдвищеннi їх вiдповiдальностi за прийнятi рiшення; чiткому розподiлi функцiй мiж рiзними контролюючими структурами; приведеннi вiтчизняної законодавчої бази у вiдповiднiсть з нормами мiжнародного права тощо.

З отриманням незалежностi Україна вирiшила стати на шлях ринкових вiдносин, проте необхiдного досвiду цих вiдносин вона не мала, тому часто приймала недосконалi закони або недосконале законодавство. Наприклад змiна закону 1992 року «Про обмеження монополiзму та недопущення недобросовiсної конкуренцiї в пiдприємницькiй дiяльностi» на закон 2002 року

«Про захист економiчної конкуренцiї» свiдчить про те, що Україна з отриманням незалежностi вибрала не той шлях розвитку антимонопольної полiтки, що їй пасував, тому його замiнила.

Радянська система передбачала одну велику державну монополiю. Пiсля розпаду СССР пiдприємства утворенi на основi старих монополiй продовжували таку полiтику розвитку. На сьогоднi чимало таких пiдприємств iснує й досi, що негативно впливає на ринок. Україна повинна виробити спецiальну програму, щодо таких пiдприємств для уникнення негативних явищ, якi вони можуть зробити.

Основнi шляхи вирiшення реалiзацiї антимонопольної полiтики:

- вдосконалити нормативно-правову базу, яка б формалiзувала розробку i проведення конкурентної полiтики в Українi, зокрема у частинi визначення її цiлей, прiоритетiв, принципiв, завдань, механiзмiв i критерiїв реалiзацiї, органiзацiї виконання, вiдповiдальностi та пiдзвiтностi її суб'єктiв тощо;

- вiдповiдно до нормативно-правової бази слiд ухвалити загальну стратегiю розвитку конкурентних вiдносин. Стратегiя повинна «носити» довгостроковий характер, бути захищена вiд полiтичних циклiв та змiни влади;

- встановити вiдповiдальнiсть органiв влади за її результати та їх вiдповiднiсть поставленим цiлям i завданням, якi слiд формулювати виходячи з конкретних кiлькiсних параметрiв-iндикаторiв;

- взаємоузгодити параметри конкурентної полiтики та iнших видiв державної економiчної полiтики;

- покращити обiзнанiсть суспiльства та полiтико-економiчної елiти в конкурентнiй полiтицi;

- удосконалити антимонопольне законодавство, розробити дiяльний механiзм реалiзацiї законiв. Антимонопольна полiтика держави повинна бути направлена на формування рiвних умов для всiх суб'єктiв господарювання та створювати умови для розвитку конкурентних переваг вiтчизняних фiрм. Антимонопольне законодавство необхiдно направити не проти створення великих iнтегрованих об'єднань, а на нейтралiзацiю їх можливих негативних наслiдкiв в результатi домiнування;

- необхiдно посилити контроль за виконанням антимонопольного законодавства шляхом прийняття додаткових питань цiноутворення й регламентацiї конкретних форм i механiзмiв державного регулювання цiн, збiльшити розмiр штрафiв за антиконкурентну дiяльнiсть, розширити практику притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi керiвникiв фiрм за порушення українського антимонопольного законодавства;

- стимулювати i проводити полiтику пiдтримки малого бiзнесу шляхом зниження бар'єрiв входу малих пiдприємств на товарнi ринки, пiльгового кредитування та оподаткування, знищення бар'єрiв для взаємодiї малих пiдприємств на мiжрегiональних ринках. Пiдтримка малих пiдприємств веде до зменшення монополiзму в економiцi та пiдвищує її iнновацiйних характер;

- необхiдно також створити сприятливi умови для покращення бiзнес- середовища та пiдвищення iнвестицiйної зацiкавленостi, для утворення нових пiдприємств.

Отже, основними проблемами реалiзацiї антимонопольної полiтики є: прогалини i недолiки в законодавствi, недосконалiсть системи державного управлiння, недосконалiсть полiтики входження в ринковi умови, пережитки радянської системи. А основними шляхами вирiшення є: вдосконалення нормативно-правової бази, створення нової стратегiї антимонопольної полiтики, стимулювання бiзнесу та стимулювання утворенню нових пiдприємств, поширеннi обiзнаностi суспiльства у конкурентнiй полiтицi.



Висновки

Сучасний ринок характеризується переплетенням, взаємопроникненням рiзних видiв та форм монополiй, що призводить до подальшого розвитку та поглиблення монополiзацiйних процесiв та все бiльшої актуальностi антимонопольної полiтики, для регуляцiї цих процесiв.

Розробка i реалiзацiя антимонопольної полiтики дозволяє послабити процес монополiзацiї економiки, сприяє посиленню її конкуренцiї.

На сьогоднi створено ряд законiв, якi регулюють вiдносини, що виникають з приводу монополiстичних дiй для пiдтримки регулювання конкурентних вiдносин та створення антимонопольних програм. Проте ринковi вiдносини створюють новi проблеми у сферi регулювання антимонопольної полiтики. Це змушує шукати новi пiдходи для розв'язання подiбних проблем. Тому антимонопольна полiтики залишатиметься одним з основних прiоритетiв для вищих виконавчих органiв влади.

Антимонопольний комiтет вiдповiдно до своїх повноважень здiйснює державний контроль за дотриманням конкурентного законодавства, здiйснює заходи щодо сприяння конкурентного середовища, сприяє покращенню законодавства, здiйснює роз'яснювальну роботу та робить спостереження та висновки про ринок для уникнення монопольних явищ.

Головним органом реалiзацiї антимонопольної полiтики в Українi є Антимонопольний комiтет України. Вiн веде свою дiяльнiсть прозоро. Вiдсутнiсть реформ, недосконалiсть законодавства у сферi регулювання конкурентних вiдносин (у зв'язку з появою нових форм монополiй) та слабкий контроль з його боку на ринок, стимулюють з року в рiк пiдприємства не вiдмовлятися вiд спроб монополiзувати ринок, що може вплинути негативно на економiчну ситуацiю в майбутньому.

Основними проблемами реалiзацiї антимонопольної полiтики є: прогалини i недолiки в законодавствi, недосконалiсть системи державного управлiння, недосконалiсть полiтики входження в ринковi умови, пережитки радянської системи. А основними шляхами вирiшення є: вдосконалення нормативно-правової бази, створення нової стратегiї антимонопольної полiтики, стимулювання бiзнесу та стимулювання утворенню нових пiдприємств, поширеннi обiзнаностi суспiльства у конкурентнiй полiтицi.



Список використаної літератури

1. Відомості Верховної Ради України / Верховна Рада України - Київ. 1992.- №21 - Ст.296

2. Антимонопольний комітет України. Електронний ресурс: режим доступу [http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/140479;jsessionid=C70AAA28D267E097B9E279C2C73BAC1C.app2]

3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В. Д. Базилевича.

– 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2007. - 719 с.

4. Milton Friedman. "VIII: Monopoly and the Social Responsibility of Business and Labor". Capitalism and Freedom (paperback) (40th anniversary ed.). The University of Chicago Press.

5. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В. Д. Базилевича.

– 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2007. - 719 с.

6. Про природні монополії: закон України від 2 червня 2015р. N 499-VIII / Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2015р, N 30, - 189 с.

7. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В. Д. Базилевича.

– 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2007. - 719 с.

8. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Ред. кол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. - 864 с.

9. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія: Підручник - 7-ме вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2008.- 719с.

10. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

11. Про захист від недобросовісної конкуренції: закон України від 07 червня 1996 р. № 237/96//Відом. Верхов. Ради України. - 1996 р. - № 36.

12. Архангельський Ю. - Про необхідність державного планування ринкової економіки // Економіка України. - 2004. - № 3 - 508 с.

13. Про захист економічної конкуренції: закон України від 11 січня 2001 р.

№ 2210-ІІІ//Відом. Верхов. Ради України. - 2001 р. - № 12.

14. Про Антимонопольний комітет України: закон України від 25 грудня 2015 р. № 922-VIII / Відом. Верхов. Ради України. - 2015 р. № 9

Размещено на Allbest.ru

...