Законодавче забезпечення тендерної політики в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Законодавче забезпечення тендерної політики в Україні

Аналіз останніх досліджень і публікацій

гендерний законодавство програма дискримінаційний

Серед авторів, які розглядають Тендерні проблеми можна виділити Т.Василевську, Л.Грабовську, Н.Грицяк, Л.Кобилянську, О.Кікінежді, Е.Ламах, Т.Мельник, О.Суслову та інших. Разом з тим, попри розвиток Тендерних досліджень питанням, присвяченим правовому забезпеченню впровадження Тендерної політики приділяється недостатньо уваги.

Невирішеним раніше питанням частини загальної проблеми є прогалини та недоліки гендерного законодавства, що роблять його недієвим.

Метою статті є визначення проблем сучасного гендерного законодавства та основні напрями їх подолання.

Виклад основного матеріалу

Тендерна політика в Україні почала формуватись після Пекінської конференції 1995 року з розробки та впровадження відповідних законодавчих актів. У їх основу були покладені норми міжнародного права, втілені в таких актах як Загальна декларація прав людини, 1948 р.; Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, 1950р.;

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, 1966 р.; Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, 1966 р.; Декларація про ліквідацію дискримінації у відношенні жінок, 1967 р.; Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок, 1979 р.; Пекінська декларація, 1995 р. та інші.

Конституція України гарантує рівні права та можливості жінкам і чоловікам. Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками [1]. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько- політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановлених пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

У ст. 161 п.1 Кримінального кодексу України зазначено, що умисні дії, спрямовані на розпалювання національної чи расової ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, - караються штрафом до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого [2].

На реалізацію конституційних гарантій Верховною Радою України прийнято, зокрема, Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», метою якого є досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, ліквідації дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права. Відповідно до Закону дискримінація за ознакою статі забороняється (Ст. 6). Не вважаються дискримінацією за ознакою статі: спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини; обов'язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом; різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом; особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов'язані з охороною їх репродуктивного здоров'я; позитивні дії. Закон визначає порядок оскарження дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань, та передбачає можливість відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих унаслідок дискримінації за ознакою статі чи сексуальних домагань [3].

Правові та організаційні основи попередження насильства в сім'ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї, визначені у Законі України «Про попередження насильства в сім'ї».

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми (стаття 1732 Кодексу). При цьому, верхня межа санкцій цієї статті Кодексу передбачає адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк до п'ятнадцяти діб, що є винятковим і досить суворим заходом адміністративного впливу на правопорушника [4].

25 вересня 2008 року схвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї», яким, серед іншого, встановлено адміністративну відповідальність за непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї, і запроваджено механізм соціальної роботи з профілактики насильства в сім'ї. Відповідно до цього механізму, у разі вчинення особою насильства в сім'ї, і після отримання нею офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї, ця особа направляється до кризового центру для проходження корекційної програми [5] .

Міністерством юстиції на виконання Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» розроблено і подано на схвалення Уряду законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України. Даний законопроект передбачав внесення змін до таких законодавчих актів: Кодексу законів про працю України - в частині визначення у колективному договорі положень, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків (ст. 13); Закону України «Про об'єднання громадян» - щодо встановлення додаткових прав об'єднань громадян з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (ст. 20); Закону України «Про колективні договори і угоди» - щодо визначення у колективному договорі і угоді положень, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків (ст. 7,8); Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» - щодо здійснення Уповноваженим контролю за дотриманням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; висвітлення у щорічній доповіді Уповноваженого аналогічних питань (ст. 13, 18).

Крім того, Міністерством юстиції на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2006 року № 504 «Про проведення гендерно-правової експертизи» розроблено наказ від 12.05.2006 року № 42/5 «Деякі питання проведення гендерно-правової експертизи», яким затверд- жена Інструкція з проведення тендерно-правової експертизи [6]. Завданням тендерно-правової експертизи є вивчення, дослідження, проведення порівняльного аналізу та надання оцінки з відповідним обгрунтуванням проекту нормативноправового акта щодо його відповідності актам законодавства, норми яких регулюють питання гендерної рівності у відповідній сфері життєдіяльності (зокрема, Конституції України, цього Закону та інших). Гендерно-правова експертиза законодавчих актів передбачає не лише концептуальний та системний формально-юридичний аналіз предмета експертизи та напрацювання відповідних рекомендацій з огляду на визначення місця та ролі аналізованого законодавчого акту у системі правового забезпечення прав, свобод та обов'язків громадян. Тому, гендерно-правова експертиза передбачає не лише підвищені вимоги до особи експерта, але й особливі етапи процедури здійснення експертизи, серед яких:

• формування гендерної чутливості експертами, що здійснюють гендерно-правову експертизу;

• з'ясування предмета регулювання аналізованого закону та суміжних галузей суспільних відносин;

• з'ясування мети (спрямованості) закону, передбачених принципових засад правового регулювання та детальний аналіз норм законодавчого акту, їх ефективності;

Наказом Міністерства юстиції також передбачено механізми проведення гендерної-правової експертизи чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів з метою встановлення їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та встановлено, що гендерно-правовій експертизі з 1 червня 2006 року підлягають проекти нормативно-правових актів, а з 1 січня 2007 року - чинне законодавство України. Ген- дерно-правова експертиза актів законодавства проводиться згідно із щорічним планом, що затверджується координатором з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків (заступником Міністра юстиції). План проведення гендерно-правової експертизи актів законодавства на відповідний рік формується на підставі пропозицій, що надійшли до Міністерства юстиції протягом року, що йому передував, від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян та затверджується до 31 грудня кожного року.

У висновку гендерно-правової експертизи Закону України «Про захист суспільної моралі», прийнятого Верховною Радою України 20 листопада 2003 року № 1296-IV йдеться про те, що цим законом не передбачено особливостей чи різниці у правах та можливостях за ознакою статі, отже статті Закону є гендерно-нейтральними. При цьому норми Закону є гендерно-симетричними за наслідками, тобто такими, що не містять прямих посилань на стать, проте однаково впливають на представників різних статей. Отже, є підстава зробити висновок, що формування державної гендерної політики в Україні будується: по- перше, на основі міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Україною, а по-друге, регулюється національними нормативно-правовими актами щодо рівноправності між жінками і чоловіками [7].

У розвиток гендерного законодавства і на виправлення зауважень Комітету з питань ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок ООН було ухвалено Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», де визначено поняття антидискримінаційної експертизи. Антидискримінаційна експертиза - це аналіз проектів нормативно-правових актів, за результатами якого надається висновок щодо їх відповідності принципу недискримінації [8]. Кабінет міністрів України своєю Постановою від 30 січня 2013 р. N° 61 «Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно- правових актів» визначив порядок проведення антидискримінаційної експертизи. Антидискримінаційна експертиза проводиться юридичною службою органу виконавчої влади під час проведення юридичної експертизи проектів актів. Антидискримінаційна експертиза проводиться з метою виявлення у проектах актів положень, які містять ознаки дискримінації, та надання пропозицій щодо їх усунення [9].

Попри динамічний розвиток українського гендерного законодавства експертами фіксуються чисельні порушення принципу гендерної рівності в документах. Інформаційно- консультаційний жіночий центр та Жіночий консорціум України в 2013 році продовжували здійснювати громадську гендерну експертизу законопроектів та законодавчих актів, поданих до розгляду та прийнятих Верховною Радою України [10; 11]. Можна зробити висновок, наприклад, що у Законах «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації», «Про телебачення та радіомовлення», «Про рекламу» тощо не передбачено жодних обмежень для жінок або чоловіків. Більше того, закон про рекламу забороняє вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками статі та іншими ознаками. Водночас у цих законах не передбачено жодних заходів, спрямованих на розширення доступу жінок до вираження думок у ЗМІ та збалансованого представлення образу жінки. Немає також і чітко визначеної відповідальності, яка застосовується у випадку гендерної дискримінації, що робить чинне законодавство недієвим у таких випадках.

Для подолання подібних негараздів були передбачені заходи у Державній програмі на період до 2010 р. та Державній програмі на період до 2016 р. Зокрема, у першій з них було заплановано проведення інформаційно- просвітницької роботи з питань ліквідації всіх форм дискримінації за ознакою статі, подолання стереотипів щодо ролі жінок і чоловіків у сім'ї та суспільстві, утвердження духовних цінностей, формування відповідального материнства і батьківства, забезпечення гендерного паритету в духовній сфері, а також проведення моніторингу висвітлення у ЗМІ ролі жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності [12]. Одне з завдань другої Програми стосується (р.ІХ) проведення інформаційних кампаній за участю засобів масової інформації, закладів культури та навчальних закладів з метою подолання стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка. Проведення для представників засобів масової інформації інформаційно- просвітницьких заходів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Проведення інформаційних кампаній з питань формування в суспільстві культури гендерної рівності. Заходи Програми спрямовані на скорочення кількості випадків використання у рекламі, засобах масової інформації та Інтернеті елементів, що закріплюють у свідомості населення ідею нерівності жінок і чоловіків [13].

У 2010 р. при Міністерстві у правах сім'ї, молоді та спорту було створено консультативно-дорадчий орган - Експертну раду з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі. Вона збирається приблизно двічі на рік. Основними темами звернень, які надходили на розгляд Експертної ради була сексистська реклама, яка нав'язувала або пропагувала негативні стереотипи щодо соціальних і статевих ролей жінок та чоловіків. Станом на 2012 р. у результаті роботи Експертної ради дискримінаційна реклама була знята з 8 об'єктів, а до 4-х рекламодавців Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів застосовано штрафні санкції відповідно до Порядку надання штрафів за порушення законодавства про рекламу [14].

У 2011 р. жіночі організації та Українська асоціація маркетингу розробили Стандарти недискримінаційної реклами за ознакою статі, якої були прийняті асоціацією рекламістів. Було проведено заходи для представлення стандартів маркетологам та рекламістам з провідних рекламних агентств. У 2012 р. Стандарти були зареєстровані в Українському науково-дослідному і навчальному центрі проблем стандартизації, сертифікації та якості. Водночас, не налагоджено системи регулярного моніторингу виконання стандартів, і кількість скарг, що подається до Експертної ради у зв'язку з дискримінацією в рекламі, останніми роками суттєво не зменшилася [15].

Висновки

Незважаючи на значні досягнення у законодавчій сфері, проблеми забезпечення тендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок і чоловіків залишаються. Зокрема, брак політичної волі щодо реалізації тендерних перетворень на рівні керівників законодавчого і виконавчих органів та на рівні місцевої влади. Так, у жовтні 2013 р. Урядом було розроблено та подано на розгляд ВРУ законопроект за реєстраційним номером 3411-2, який у т.ч. передбачає включення до Закону «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» окремої статі щодо заборони реклами і оголошень, що мають дискримінаційний характер та суперечать принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Ухвалення національного законодавства, яке запровадило б ефективні механізми моніторингу та санкції за прояви тендерної дискримінації у ЗМІ та рекламі, є важливим пріоритетом.

Але у лютому 2014 р. Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин ВРУ ухвалив рекомендувати парламенту прийняти за основу альтернативний законопроект, який не містить цього положення. Сьогодні відсутній державний моніторинг засобів масовінформації щодо публікацій, які містять дискримінаційні матеріали та порушення норм етики. Тому це завдання досі є актуальним, так само як налагодження систематичного моніторингу за проявами тендерної дискримінації ЗМІ та посилення ролі ЗМІ у формуванні культури тендерної рівності.

Сьогодні проблемою гендерного законодавства залишається моніторинг щодо його дотримання та відсутність (або незначне) покарання за невиконання норм законів. Дуже низьким є рівень представленості жінок у суспільному та політичному житті.

Як наслідок, жінки мають обмежені можливості впливати на прийняття рішень, що стосуються їхнього життя, життя їхніх громад та всієї країни. Ці проблеми необхідно вирішувати на законодавчому рівні. Необхідне підтрунтя для цього вже існує.

Список використаних джерел

1. Конституція України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80

2. Кримінальний кодекс України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

3. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-15

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/599-17

6. Міністерство юстиції України Наказ від 12.05.2006 року № 42/5 «Деякі питання проведення гендерно-правової експертизи». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.uazakon.com/documeniy fpart19/idx19999.htm

7. Висновок гендерно-правової експертизи Закону України «Про захист суспільної моралі», прийнятого Верховною Радою України 20 листопада 2003 року № 1296-IV. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://minjust.gov.ua/38138

8. Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5207-17/paran3#n3

9. Постанова КМУ від 30 січня 2013 р. № 61 «Питання проведен

ня антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно- правових актів». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://kodeksy.com.ua/noim_akt/source-%D0%9A%D0%9C %D0%A3/type-%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0

%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0/61-2013-%D0% BF-30.01.2 013.htm

10. Інформаційно-консультаційний жіночий центр. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.empedu.org.ua/

11. Жіночий консорціум України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://wcu-network.org.ua/

12. Державна програма з утвердження тендерної рівності в

українському суспільстві на період до 2010 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1834).- [Електронний ресурс].- Режим доступу :

http://www.centIe7.org.ua/?q=book/expoIt/html/1064

13. Державна програма забезпечення рівних прав та можливостей

жінок і чоловіків на період до 2016 року. - [Електронний ресурс].-Режимдоступу:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/717-2013-%D0%BF

14. Діяльність Експертної ради з питань протидії дискримінації за ознакою статі при Міністерстві соціальної політики України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id= 16 1714&cat_id=160780

15. Україна. Національний огляд виконання Пекінської декларації

та Платформи дій (1995 р.) та заключних документів двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН (2000 р.) у контексті двадцятої річниці четвертої Всесвітньої конференції зі становища жінок та ухвалення Пекінської декларації та Платформи дій у 2015 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk /publish/category?cat_id=160780

Размещено на Allbest.ru