Про деякі проблеми сплати податків, боротьби з шахрайством у сфері нотаріату, впорядкування платежів та декриміналізацію справляння плати при вчиненні нотаріальних дій

Размещено на http://allbest.ru

9

ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Про деякі проблеми сплати податків, боротьби з шахрайством у сфері нотаріату, впорядкування платежів та декриміналізацію справляння плати при вчиненні нотаріальних дій

П.М. Коваленко, кандидат юридичних наук,

доцент кафедри цивільно-правових дисциплін

Вступ

Постановка проблеми. Боротьба з корупцією, ухиленням від оподаткування, шахрайством торкнулась майже всіх державних і недержавних установ. На жаль, на фоні повсюдних перетворень залишається непоміченою злочинна діяльність приватних нотаріусів, в ідеалі - взірця законності та обізнаності.

Саме цей імідж не дає змоги особам, які змушені здійснювати цілу низку правочинів, нотаріальне засвідчення яких відповідно до законодавства є обов'язкове, навіть припустити, що під час сплати за вчинення нотаріальних дій їх ошукують «нечисті на руку» приватні нотаріуси.

В умовах упровадження законодавства, спрямованого на запобігання фінансової катастрофи в Україні, подальшого зубожіння незахищених верств населення, в сфері нотаріату (регульованому Міністерством юстиції України) продовжує процвітати корупція та злочинне збагачення.

Зокрема, існує низка невирішених проблем пов'язаних з справлянням плати при вчиненні нотаріальних дій, а саме: шахрайством під час отримання платежів (які приватні нотаріуси видають за «держмито) при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці, ухилянням від оподаткування вказаними особами в зв'язку з відсутністю в законодавстві вимоги про обов'язкову видачу платіжного документа (квитанції) приватним нотаріусом для підтвердження оплати за вчинену нотаріальну дію та проблемою відрахування до бюджету вказаних платежів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Зазначеній проблемі частково присвячені: лист Міністерства юстиції України від 02.02.2006 року № 31-35/20 «Щодо єдиного переліку витрат, пов'язаних з організацією роботи приватних нотаріусів»; лист ДПА України; Мін'юст України «Про оподаткування приватних нотаріусів прибутковим податком» від 07.06.1999 року № 8106/7/17-0517; лист ДПА України «Про справляння державного мита» від 28.04.2007 року №2119/К/17-0315, але щодо проблеми шахрайства та ухилення від оподаткування приватними нотаріусами під час отримання платежів при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці ані в державних установах, ані в науковій літературі робота не проводилась [1, 2, 3].

Метою статті є створення нормативно-правових передумов, які б унеможливлювали здійснення зловживань приватними нотаріусами та декримі- налізували справляння плати при вчиненні нотаріальних дій.

Основні результати дослідження

При вчиненні нотаріальних дій, зазвичай, увага клієнтів акцентується на переліку документів, які зібрано для здійснення правочину та відповідності відомостей внесених у текст оформлюваного документу.

Наприкінці, мимохідь, нотаріус обраховує та сумує низку платежів, у результаті чого неприємно вражений платник дізнається про чималу кількість грошей, які необхідно викласти.

При цьому, суми суттєво відрізняються у різних нотаріусів, але сперечатися мало хто починає.

Для розуміння сутності таких розбіжностей необхідно виокремити певні деталі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII за вчинення нотар іальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством [4].

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата.

Згідно ст. 31 того ж закону приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.

Зазвичай, у державних нотаріусів при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці, з платників стягують «1% - в Пенсійний фонд (від вартості майна), за вчинення нотаріальних дій, 1% - державне мито (яке поповнює бюджет) і плата за надання додаткових послуг правового, а також технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями».

За сталою практикою, користуючись необізнаністю платників та недоліками законодавства, приватні нотаріуси, при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці, заявляють про необхідність стягнення з платників «1% - в Пенсійний фонд, 1%- державного мита і послуги нотаріуса (за домовленістю)».

Низка різноманітних платежів відповідно до квитанцій, включно з 1% до Пенсійного фонду, здійснюються через касу банку, а «плата за послуги нотаріуса» та «держмито» передаються приватним нотаріусам готівкою. Натомість ніяких документів, які б підтверджували платіж, зазначені особи не надають.

Ошукані платники після здійснення правочину заклопотані власними проблемами відправляються розпоряджатися майном і до цього питання не повертаються, а у приватних нотаріусів починається саме цікаве.

По-перше, - необхідно розпорядитися «платою за послуги нотаріуса» - така назва є лише витонченим обманом, насправді - це плата за вчинення нотаріальної дії.

Орієнтуються приватні нотаріуси при цьому на Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 11.02.1993 року № 7-93, де викладені ставки державного мита, які справляються за вчинення нотаріальних дій.

При цьому, мало хто звертає увагу, що державне мито призначено лише для державних нотаріусів, чим несумлінні приватні нотаріуси вдало користуються, - для цілей оподаткування контролюючим органам надаються звіти із зазначенням сум еквівалентних державному миту, натомість з платників беруться багатократно більші суми, а неврахована різниця попадає до кишені приватного нотаріуса.

Докази, зібрати вкрай складно, оскільки жодних документів приватні нотаріуси платникам не надають, а через певний час вони навряд чи згадають про реально сплачені суми (на що й іде розрахунок) [5].

Отже, відсутність документальної фіксації отриманих готівкою реальних платежів дозволяє приватним нотаріусам ухилятись від сплати податків.

Крім того, відсутність у законодавстві, що безпосередньо регулює діяльність нотаріату, вимоги про обов'язкову видачу платіжного документа (квитанції) приватним нотаріусом для підтвердження оплати за вчинену нотаріальну дію прямо суперечить ч.8 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. № 1023-XII, згідно якої виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).

Невиконання цієї вимоги, в свою чергу, унеможливлює захист прав споживачів у разі виявлення порушень, при наданні нотаріальних послуг [6].

По-друге, - визначається доля так званого «держмита» (1% від вартості оціненого майна, а це при купівлі-продажу нерухомості, або автомобілів перетворюється у шестизначні цифри).

І знову обман. Як зазначалось, ніякого «держмита» приватні нотаріуси не сплачують, а фактично вдруге отримують плату за вчинення нотаріальної дії, яка відповідно до застарілого Указу Президента України “Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій” від 10 липня 1998 р. №762/98, «... не може бути меншою від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії». законодавство оподаткування шахрайство нотаріат

Зазначене «держмито» приватні нотаріуси кладуть у власну кишеню, пояснюючи контролюючим інстанціям, у разі необхідності, що вони в першому випадку отримали оплату додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії (згідно ч.2 ст.31 Закону України «Про нотаріат»), а в другому - саме плату за вчинення нотаріальних дій.

Така казуїстика, до речі, згідно з кримінальним законодавством формально підпадає під ознаки ст.190 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) [8].

Злочинно отримані надприбутки від так званого «держмита» приватні нотаріуси, в разі обману платників самостійно - привласнюють, у разі якщо платника привів ріелтор, юрист, працівник банку, державний службовець, інший посередник - їм надають так звані «відкати», які, залежно від сум на які було здійснено правочин, сягають від 20 до 80 % від «держмита» (з урахуванням 15-17 % податку з доходу фізичної особи, які приватний нотаріус повинен сплатити наприкінці року).

Таким чином, гроші, які приватні нотаріуси видають за «держмито» (які по своїй природі та логіці, здійснюваних платниками стягнень, повинні поповнювати держбюджет), сумарна кількість яких дорівнює всім коштам, які спрямовуються до Пенсійного фонду при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці, привласнюються цими особами і являють собою не що інше як ухилення від сплати податків та шахрайство.

Боротьба з цим явищем терміново потребує внесення таких змін до законодавства, які б унеможливили вчинення зазначених злочинів та надали додаткове джерело надходжень, для підтримки незахищених верств населення. Для цього доцільно здійснити низку змін у нормативних актах України.

По-перше, внести зміни до Закону України «Про нотаріат», вказавши, що оплата вчинюваних приватними нотаріусами дій складається з обов'язкових відрахувань до бюджету у вигляді, на нашу думку, «акцизного податку», плати за вчинення нотаріальних дій та додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, для чого ст. 31 Закону України «Про нотаріат» викласти в такій редакції:

«Стаття 31. Оплата вчинюваних нотаріальних дій:

Оплата вчинюваних нотаріальних дій складається з обов'язкових відрахувань до бюджету у вигляді акцизного податку, який дорівнює ставці державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії, плати за вчинення нотаріальних дій, додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії.

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін».

По-друге, внести зміни до Податкового кодексу України, де передбачити обов'язкові платежі до державного бюджету України у вигляді «акцизного податку», що справлятиметься за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці, для чого необхідно внести зміни до низки відповідних статей, а саме: в ст. 9 «Загальнодержавні податки та збори» додати п.п. 9.1.19, який викласти в такій редакції:

« 9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:

...9.1.19 акцизний податок за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці;

у розділ VI «Акцизний податок» внести відповідні зміни, для чого у ст. 212 «Платники податку», додати п.п.212.1.10, який викласти в такій редакції:

«212.1. Платниками податку є:

...212.1.10 Платниками особливого податку за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами є фізичні або юридичні особи - резиденти або нерезиденти (в тому числі їх відокремлені підрозділи), які вчиняють нотаріальні дії у приватних нотаріусів при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці»;

в ст. 213. «Об'єкти оподаткування», додати п.п.213.1.8, який викласти в такій редакції:

«213.1. Об'єктами оподаткування є операції з:

...213.1.8 вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці»;

в ст. 214 «База оподаткування», додати п.п.214.9., який викласти в такій редакції:

«...214.9. Базою оподаткування акцизного податку за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці є сума договору відчуження об'єктів»;

додати ст. 215² «Ставки податку за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці», яку викласти в такій редакції:

«Ставки податку за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці дорівнюють ставкам державного мита, що справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії»;

в ст. 216 «Дата виникнення податкових зобов'язань» додати п.п. 216.8., який викласти в такій редакції:

«... 216.8. Датою виникнення податкових зобов'язань за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці є дата вчинення нотаріальної дії»;

додати ст. 219¹ «Особливості обчислення податку зобов'язань за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці», яку викласти в такій редакції:

«Обчислення сум податку за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці, здійснюється у відповідності з встановленням ставок державного мита».

По-третє, Указ Президента України «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій» від 10 липня 1998 року №762/98 скасувати.

По-четверте, Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 зобов'язати приватних нотаріусів видавати платіжні документи (квитанції) для підтвердження оплати за вчинену нотаріальну дію, для чого в главу 16 «Оплата за вчинення нотаріальних дій» додати п. 4, який викласти в такій редакції:

«... 4. Приватні нотаріуси зобов'язані видати фізичній або юридичній особі розрахунковий документ, що засвідчує факт оплати нотаріальної дії».

Висновки

Термінове прийняття зазначених змін до законодавства стане першою ланкою в боротьбі з незліченними зловживаннями в сфері нотаріату, дозволить поповнити бюджет грошима сумарна кількість яких дорівнює всім коштам, які спрямовуються до Пенсійного фонду України при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці, зробить конкурентоспроможними державних нотаріусів, які сплачують державне мито на відміну від приватних нотаріусів, які стягують плату видаючи її за «державне мито» (при цьому розмір плати може фривольно знижуватись), а потім ще й отримують «плату за послуги нотаріуса», наведе лад при сплаті податків у сфері нотаріату, знизить рівень шахрайства та перманентних масових зловживань у процесі справляння плати приватними нотаріусами.

Список використаних джерел

1. Щодо єдиного переліку витрат, пов'язаних з організацією роботи приватних нотаріусів: Лист Міністерства юстиції України від 02.02.2006 року № 31-35/20.

2. Про оподаткування приватних нотаріусів прибутковим податком: Лист ДПА України, Мін'юст України від 07.06.1999 року № 8106/7/17-0517.

3. Про справляння державного мита: Лист ДПА України від 28.04.2007 року №2119/К/17-0315.

4. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII.

5 Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України від 11.02.1993 року № 7-93.

6. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року №1023-XII

7. Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій: Указ Президента України від 10 липня 1998 року №762/98.

8. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ.

Анотація

Про деякі проблеми сплати податків, боротьби з шахрайством у сфері нотаріату, впорядкування платежів та декриміналізацію справляння плати при вчиненні нотаріальних дій. Коваленко П.М.

У статті досліджено низку невирішених проблем, пов'язаних із справлянням плати при вчиненні нотаріальних дій, зокрема шахрайством та ухилянням від оподаткування приватними нотаріусами під час отримання платежів при посвідченні договорів відчуження, що підлягають оцінці.

Ключові слова: державне мито, справляння плати, шахрайство.

Аннотация

О некоторых проблемах оплаты налогов, борьбы с мошенничеством в сфере нотариата, упорядочения платежей и декриминализацию взимания платы при совершении нотариальных действий. Коваленко П.М.

В статье исследовано ряд нерешенных проблем, связанных со взиманием платы при осуществлении нотариальных действий, в частности с мошенничеством и уклонением от налогообложения частными нотариусами во время получения платежей при засвидетельствовании договоров отчуждения, подлежащих оценке.

Ключевые слова: государственная пошлина, взимания платы, мошенничество.

Annotation

About the selected problems for tax payment, struggle with fraud in the domain of Notariate, arrangement of payments and de-criminalization of payment charging when committing the notarial actions. Kovalenko P.

The actuality of the explored problem is stipulated by the chain of the unresolved problems for payments charging in the committal of notarial actions, particularly the fraud and tax evasion by private notaries when receiving payments for certification of agreements for disposal, liable to valuing.

Keywords: state duty, charging fraud.

Размещено на Allbest.ru