Застосування податкового компромісу та податкової амністії: теоретичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

податковий амністія компроміс дохід

Стаття з теми:

Застосування податкового компромісу та податкової амністії: теоретичний аспект

І.О. Трубін, к.ю.н., Науково-дослідний інститут фінансового права, Національний університет ДПС України;

М.В. Кармаліта, к.ю.н., Науково-дослідний інститут фінансового права, Національний університет ДПС України

У статті розкрито сучасні погляди вчених на податковий компроміс та податкову амністію. Узагальнено досвід окремих зарубіжних країн, що запровадили й успішно використовують податковий компроміс та податкову амністію.

Ключові слова: податковий компроміс, податкова амністія, платник податків, зарубіжний досвід, теоретичні засади.

В статье раскрыт современный взгляд ученых на налоговый компромисс и налоговую амнистию. Обобщен опыт отдельных зарубежных стран, которые внедрили и успешно используют налоговый компромисс и налоговую амнистию.

In the article the modern scientific views on the nature of the tax compromise and tax amnesty. Attention is drawn to the fact that the tax compromise and amnesty institutions with different content and nature and their implementation in practice aimed at achieving different goals

Importantfor process of scientific understanding of the nature of the tax compromise is the experience of countries that have large, significant advances in this area. The study used the experience of Germany, Ireland, Canada, Switzerland and the Netherlands. It was found that the tax authorities in these countries accountfor tax on a smaller amount or even exempt from tax payer provided that the fulfillment of tax obligation in this case would be an unfair burden.

The article specifies thatfiscal amnesty for tax collection is still not declared income, but the key issue is the establishment offees for money-laundering.

World experience of amnesty of capital indicates a factor of success as a reduced tax rate. Moreover, it is quite a popular instrument in the world, he repeatedly tried to implement other country, but with varying success. Typically, citizens and businesses are offered a one-time legalization of unpaid taxes or illegally obtained proceeds and guarantees for full or partial exemption from liability for actual tax violations.

The paper proposed a tax amnesty to classify national and local, as it can be done in relation to a particular type of tax.

Attention is drawn to the fact that Ukraine taxpayers who evaded paying them little or no incentive to return their past incomes. In the absence of government regulations ofpublic authorities, such payments remain unpaid and past income will not be legalized.

Сучасне формування суспільних відносин у податковій сфері спрямоване на забезпечення дотримання учасниками положень чинного податкового законодавства, зокрема встановлення на основі норм права справедливого балансу інтересів платників податків і держави та реалізацію принципів співробітництва й партнерства. У цьому контексті саме податковий компроміс та податкова амністія можуть стати тими правовими інститутами, які реалізують можливість детінізації бізнесу і, як наслідок, непритягнення або звільнення від юридичної відповідальності платників податків, що порушили чинне податкове законодавство.

У зв'язку з цим створення правових основ застосування компромісу та амністії в податкових відносинах потребує наявності належного теоретичного обґрунтування, пошуку спільних та відмінних рис, що базуються на систематизації сучасних наукових поглядів, узагальненні досвіду зарубіжних країн, які досягли значних успіхів у цій сфері.

Щодо податкового компромісу, то в юридичній науці його визначають як рішення податкового органу, прийняте за погодженням із платником податків у межах адміністративної апеляційної процедури та узгоджене з керівником податкового органу вищого рівня, стосовно задоволення частини скарги такого платника під зобов'язання останнього погодитися з рештою податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом [11].

Вважається, що податковий компроміс є одним з елементів стратегії партнерства держави в особі уповноважених органів та платників податків. Цю позицію підтримує Бречко О., наголошуючи на важливості використання компромісних механізмів у вирішенні конфліктних питань, що лежать в основі апеляційного узгодження податкових зобов'язань платників податків [2].

У свою чергу, Божко Ю. вказує на те, що податковий компроміс є складовою процесу досудового врегулювання спорів. При цьому автор вважає практику його застосування неефективною та неприйнятною. Дослідник стверджує, що податковий орган та платник податків взагалі не можуть домовлятися про мирне врегулювання податкового спору, у тому числі за участю адміністративного суду, який розглядає справу, оскільки норми податкового права, їх зміст та тлумачення взагалі не можуть бути предметом домовленості сторін публічно-правових (податкових) відносин [1, с. 19]. Крім того, застосування процедури податкового компромісу може виступати надзвичайно вигідним засобом для фінансових махінацій і зловживань як з боку платників податків, так і з боку контролюючих органів [9].

У дисертаційному дослідженні Греца Я. обґрунтовує скасування інституту податкового комп

ромісу під час розгляду скарг платників податків в адміністративному порядку як такого, що не узгоджується з методом фінансово-правового регулювання. При його застосуванні імперативна норма податкового права підмінюється суб'єктивними факторами доцільності, коли у випадку суперечливості правової норми, замість того, щоб спромогтися правильно застосувати норму і прийняти законне та обґрунтоване рішення, суб'єкти податкових правовідносин домовляються про розмір податкового зобов'язання, який залежить уже не від правила, встановленого правовою нормою, а від припущення, на чию користь може бути вирішено в суді спір щодо правильності визначення того чи іншого податкового зобов'язання [4].

У своєму дослідженні, присвяченому причинам виникнення та скорочення податкового боргу, Ільяшенко В. пов'язує податковий компроміс з активним податковим боргом, класифікуючи його як один із заходів взаємного узгодження позицій та оцінок [6].

Крім того, податковий компроміс зазіхає на саму сутність права, оскільки податки повинні справлятися на підставі приписів чинного законодавства, а не на розсуд посадових осіб податкових органів.

Важливим у процесі наукового осмислення змісту податкового компромісу є досвід країн, які мають значні досягнення в цій сфері. Так, у Німеччині, Ірландії, Канаді, Швейцарії, Нідерландах податкові органи нараховують податок у меншому розмірі або взагалі звільняють від оподаткування платника за умови, що виконання податкового обов'язку у даному конкретному випадку було б несправедливим тягарем. При цьому В. Кротіна як переваги наводить:

забезпечення ефективного контролю податковими органами дотримання платниками податків податкового законодавства;

передбачуваність оподаткування бізнесу завдяки можливості вирішення складних питань у цій сфері через відкритий діалог з податковими органами [8].

Заслуговує на увагу практика застосування податкового компромісу у США. Зокрема, згідно із правом цієї держави, пропозиція компромісу дозволяє сплатити податкову заборгованість у меншій сумі, ніж зобов'язаний сплатити платник податку, у разі якщо повністю сума не може бути сплачена або така сплата спричинить фінансові труднощі. Податкове управління (служба) розглядає унікальний набір фактів та обставин, що стосуються платника податків: можливість оплати, дохід, витрати тощо.

Що стосується податкової амністії, то питання її застосування набуває важливого значення для українського суспільства, особливо в умовах потреби у формуванні дохідної частини бюджету на належному рівні.

Аналіз ряду наукових публікацій засвідчив актуальність осмислення теоретичних та прикладних аспектів застосування податкової амністії в Україні. Зокрема, Іванов Ю. вважає податкову амністію основою системи податкового регулювання, одним з методів, який успішно використовується у більшості країн світу [5].

Досліджуючи кримінологічні проблеми боротьби з порушеннями податкового законодавства України, Голосніченко Д. зазначає, що стратегічним напрямом профілактики порушень податкового законодавства є вжиття заходів на рівні макроекономіки з метою зменшення рівня тінізації економіки. Силовими методами державного управління це зробити вже неможливо. Єдиний шлях до її легалізації - це податкова амністія та зменшення податкового тягаря [3].

На думку вченого, податкова амністія передбачає звільнення юридичних і фізичних осіб від юридичної відповідальності за приховування доходів, несплату податків, невнесення платежів, якщо вони добровільно повідомлять протягом шести місяців з дня законодавчого оголошення амністії про неоподатковані доходи за останні три роки та внесуть необхідну суму коштів за ставками, які діяли на момент виникнення податкових зобов'язань. Податкові органи при цьому не повинні мати права вимагати інформацію про джерела прихованих доходів.

Практичні аспекти реалізації політики застосування податкової амністії пов'язані з реальним поверненням коштів з офшорних рахунків в українську економіку. На думку Кривовяз М. та Іскрен- ко Л., податкова амністія (амністія капіталу) - це легалізація коштів, з яких їх власниками не були сплачені податки або мали місце інші порушення законодавства щодо їх отримання. Під легалізацією розуміють зняття відповідальності з осіб, які здійснили правопорушення у сфері податкового законодавства щодо їх отримання. За допомогою податкової амністії капітал не тільки повертається у країну, але й реінвестується в економіку [7].

Фіскальною метою податкової амністії є збір незадекларованих раніше доходів. Ключовим питанням залишається встановлення розміру плати за легалізацію капіталу. Світовий досвід проведення амністії капіталів свідчить про такий фактор успіху, як знижена податкова ставка.

Податкова амністія - ряд заходів із надання платникам податків права сплатити ті податкові платежі, встановлений законодавством строк сплати яких минув.

Ознаки податкової амністії:

є одноразовою процедурою (легалізувати доходи за певний проміжок часу у цей момент);

сприяє переходу взаємовідносин держави і платників податків до правової сфери, виступає основою для налагодження довіри;

має об'єктивні передумови проведення: недосконалість податкової системи в період, за який проводиться амністія;

спрямована на легалізацію власності платників, вихід з тіні доходів та відмову держави від правового переслідування (звільнення від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності;

поповнює бюджет.

Об'єктом податкової амністії є суми податків і зборів, приховані внаслідок ухилення від сплати податків або вчинення податкових правопорушень. Під час здійснення податкової амністії в бюджет надходять раніше несплачені податки. А відповідно до законодавства оподаткуванню підлягають доходи від легальної правомірної діяльності.

Крім того, це досить популярний інструмент у світі, його неодноразово намагалися реалізовувати інші країни, але з різним успіхом. Як відомо, у країнах податкові амністії оголошуються регулярно (Італія - 1984, 2002 роки; Казахстан - 2001 рік; Бельгія - 2004 рік; Грузія - 2004 рік; Португалія -2013 рік; Аргентина - 2013 рік). Зазвичай громадянам та компаніям пропонувалася одноразова легалізація несплачених податків або нелегально отриманих доходів, а також гарантії щодо повного або часткового звільнення від відповідальності за фактичні податкові порушення.

Амністія є виправданою щодо правопорушень, які мають тимчасовий характер та скоювалися через збіг певних несприятливих обставин. Відповідно до амністії відбувається звільнення від одного, двох або всіх видів відповідальності. Повна податкова амністія із звільненням від усіх видів відповідальності застосовується досить рідко, в основному у найбідніших країнах. Звільнення від адміністративної чи кримінальної відповідальності та частково фінансової відповідальності практикується досить часто.

Податковою амністією можуть скористатися як фізичні, так і юридичні особи, створені громадянами держави, що організовує проведення податкової амністії. Проте можливий варіант, коли потенційне коло осіб, які можуть скористатися амністією, обмежується виключно фізичними особами.

Податкову амністію також можна класифікувати на загальнодержавну та місцеву, оскільки вона може проводитися щодо конкретного виду податку.

Як правило, для введення амністії видається закон або указ, який проголошує податкову амністію (акт про амністію), де зазначаються всі особливості застосування різних санкцій. Цим актом гарантуються права суб'єктів та звільнення їх від відповідальності, встановлюється порядок проведення амністії або вказується на потребу в ухваленні окремого документа.

Багато аналітиків вважають, що головне під час проведення податкової амністії - це політична воля влади та механізм повернення коштів. В акті про амністію мають бути відображені такі моменти:

перелік уповноважених банків, у які планується переказувати кошти;

механізм страхування коштів, що переводяться;

механізм гарантування коштів;

ставлення правоохоронних та контролюючих органів до даних коштів.

Порядок проведення податкової амністії повинен передбачати те, що платники добровільно з'являються до податкового чи фінансового органу, заповнюють там спеціальну декларацію, де вказують усі заявлені до амністії доходи, джерела їх походження, шляхи інвестування коштів та іншу інформацію. Надалі ця декларація розглядається та приймається рішення про податкову амністію. Відповідно до умов, викладених в акті про амністію, амністовані капітали вилучаються зі списків заборонених та спрямовуються на цілі, передбачені актом.

Ураховуючи це, як правило, амністії не підлягають:

капітали, які належать особам, щодо яких до початку оголошення легалізації доходів було відкрито кримінальне чи адміністративне провадження, а також накладені адміністративні стягнення;

капітали, отримані в результаті корупційних правопорушень, злочинів проти особи, миру та безпеки людства, основ конституційного ладу, власності, інтересів державної служби, суспільного порядку, здоров'я населення, моральних засад суспільства (таких як торгівля наркотиками, зброєю, людьми, розбій тощо) [10].

Варто зазначити, що в Україні платники податків, які ухилялися від їх сплати, практично не мають стимулів для декларації власних доходів минулих періодів. А в разі відсутності владних приписів органів державної влади такі платежі залишаться несплаченими, а доходи минулих періодів не будуть легалізовані.

Викладені вище позиції дозволяють зробити висновок про те, що податковий компроміс та податкова амністія - інститути, що мають різний зміст, а їх реалізація на практиці спрямована на досягнення різних цілей. Так, податковий компроміс можна вважати методом податкового регулювання, який застосовується у процесі реалізації функції контролю податковими органами процесу нарахування та сплати податків, зокрема на етапі узгодження податкового зобов'язання або вирішення питання погашення податкового боргу. У свою чергу, податкова амністія - це легалізація коштів, отриманих унаслідок зловживання в податковій сфері, яка застосовується після підтвердження факту скоєння правопорушення, передбаченого чинним законодавством.

Крім того, важливим аспектом, який характеризує інститути, що досліджувалися, є підстави їх реалізації. Так, при податковому компромісі - це окрема норма, наприклад, закріплена у податковому законі, а у випадку податкової амністії - це окремий, спеціальний нормативно-правовий акт. Категорія учасників відповідних процесів також є різною. Зокрема, одним з учасників податкового компромісу є платник податків, який не погоджується з розміром нарахованого податкового боргу. Адресатом податкової амністії є несумлінний платник, що не виконує свого податкового обов'язку зі сплати податків та зборів, строк стягнення яких уже минув.

Список використаної літератури

1. Божко Ю.В. До питання удосконалення правового регулювання вирішення податкових спорів у порядку адміністративного судочинства / Ю.В. Божко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - 2013. - № 2-1 (Ч. 2). - Т. 26. - (Серия „Юридические науки”).

2. Бречко О. Аналіз звернень громадян в податкові органи як гарантія забезпечення прав та інтересів платників податків у контексті стратегічного партнерства [Електронний ресурс] / Бречко О. - Режим доступу: http://www.econa.at.ua/Vypusk_2/ brechko.pdf.

3. Голосніченко Д.І. Кримінологічні проблеми боротьби з порушеннями податкового законодавства України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / Д.І. Голосніченко. - К., 1998. - 20 с.

4. Греца Я.В. Правовий механізм реалізації та захисту прав і законних інтересів суб'єктів податкових правовідносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Я.В. Греца. - Ужгород, 2006. - 20 с.

5. Іванов Ю.Б. Проблеми розвитку податкової політики та оподаткування: [монографія] / Іванов Ю.Б. - Х.: ВД „ІН- ЖЕК”, 2007. - 448 с.

6. Ільяшенко В.А. Причини виникнення та методи скорочення податкового боргу в Україні / В.А. Ільяшенко // Науковий вісник Чернігівського державного інституту економіки і управління. - 2013. - № 2. - С. 34-40.

7. Іскренко Л.П. Ухилення від сплати податків: передумови та напрями боротьби [Електронний ресурс] / Л.П. Іскренко, М. А. Кривовяз. - Режим доступу: http://www.lef.lviv.ua/files/ archive/2012/02_1_2012.pdf#page=42

8. Коротина В.Л. Специфика конфликтов в налоговой сфере / В.Л. Коротина // Известия Саратовского ун-та. - 2013. - Т. 13. - Вып. 4(2). - С. 638.

9. Мулявка Д.Г. Адміністративно-правові заходи забезпечення прав платників податків: дис.... кандидата юридичних наук: спец. 12.00.07 / Мулявка Д.Г. - Ірпінь, 2004. - 212 с.

10. Мухтарова К. Амнистия капитала в Казахстане / К. Мухтарова, Е. Джурунов // Саясат-Policy. - 2003. - № 1. - С. 60.

11. Фінансова енциклопедія / [Орлюк О.П., Воронова Л.К., Заверуха І.Б. та ін.] ; за заг. ред. О.П. Орлюк. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 472 с.

Размещено на Allbest.ru