Зарубіжний досвід правової регламентації гласності та відкритості в адміністративному судочинстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.565.4:32.019.5

Зарубіжний досвід правової регламентації гласності та відкритості в адміністративному судочинстві

В.М. Кондратенко

кандидат юридичних наук Кіровоградський інститут розвитку людини

У статті досліджено особливості забезпечення гласності й відкритості в адміністративному судочинстві окремих країн ЄС та СНД. На підставі цього вироблено низку пропозицій, які після правового закріплення в адміністративно-процесуальному законодавстві сприятимуть підвищенню рівня прозорості діяльності органів судової влади України. Особливу увагу приділено науково-правовому аналізу положень адміністративно-процесуального законодавства республік Білорусь, Молдова, Таджикистан, Узбекистан; РФ, ФРН, Франції, Великобританії.

Ключові слова: адміністративно-процесуальні документи, адміністративне судочинство, гласність та відкритість, ЄС, СНД, судове засідання. адміністративний судочинство законодавство

В статье исследовано особенности обеспечения гласности и открытости в административном судопроизводстве отдельных стран ЕС и СНГ. На основании этого выработано ряд предложений, которые после правового закрепления в административно-процессуальном законодательстве будут способствовать повышению уровня прозрачности деятельности судебных органов Украины. Особенное внимание уделено научно-правовому анализу положений административно-процессуального законодательства республик Беларусь, Молдова, Таджикистан, Узбекистан; РФ, ФРГ, Франции, Великобритании.

Ключевые слова: административно-процессуальные документы, административное судо-производство, гласность и открытость, ЕС, СНГ, судебное заседание.

In the article research of features of providing of publicity and openness is carried out in the admin-istrative rule-making of separate countries of European Union and newly independent States. On the basis of it the row of suggestions that is mine-out, in opinion of author, after the legal fixing or change in an administratively-judicial and other legislation will assist the increase of level of transparency of activity of judicial government of Ukraine bodies. The special attention is spared to the analysis of positions administratively-judicial and court organization legislations of Belarus, Moldova, Tajikistan, Uzbekistan; Russian Federation, Federal Republic of Germany, French Republic, Great Britain.

In particular, the question is in relation to the Law of Russian Federation "About an appeal in the court of actions and decisions, that violate rights and freedoms of citizens", Law of Republic of Moldova "About an administrative court", to Code about administrative procedures of Republic of Tajikistan, Administratively-judicial code of Azerbaijan Republic, Code of the administrative rulemaking of Republic of Armenia, Law of Great Britain "About tribunals, courts and force realization", Code of the administrative rule-making of France, Law of Lithuanian Republic of "About realization in administrative businesses", Administratively-judicial Law of Latvian Republic, Administratively- judicial code Estonian republic.

On the basis of research it is marked such results in relation to in the legislation of Ukraine: further development of positions in relation to realization of the judicial meeting in the mode of videoconference, procedure of conduct and access to the judicial documents in an electronic form; expansion of grounds and methods of publication of court decisions and reports, in particular with taking into account of far of recipients; an acceptance of normatively-legal act is in relation to providing of publicity and openness in activity of judicial government of Ukraine bodies.

Key words: administratively-judicial documents, administrative rule-making, publicity and openness, ЕС, CIS, judicial meeting.

За свого розвитку правові системи біль-шості країн світу набувають рис замкнутості, що зумовлено історичними, економічними та іншими особливостями конкретного суспільства. Водночас захист прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина є міжнародним стандартом, що потребує національного законодавчого закріплення та динамічного правового оновлення. Тому гласність і відкритість в адміністративному судочинстві як атрибути демократії слід розглядати в аспекті зарубіжного досвіду їх забезпечення, що сприятиме не лише порі-вняльно-науковому аналізу різних видів правових систем, а й запозиченню певних позитивних, практично значущих правових ідей та норм, а також подальшому розвитку українського адміністративного судочинства. Із цією метою необхідно дослідити нормативно-правове закріплення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві окремих країн ЄС і СНД.

Метою статті є дослідження особливостей забезпечення гласності й відкритості в адміністративному судочинстві окремих країн ЄС та СНД. На підставі цього буде вироблено низку пропозицій, які після правового закріплення в адміністративно-процесуальному законодавстві сприятимуть підвищенню рівня прозорості діяльності органів судової влади України.

Легітимний вираз гласності та відкритості в адміністративному судочинстві як у РФ, так і в багатьох країнах СНД (республіки Білорусь, Казахстан, Киргизія, Узбекистан) слід отримувати з положень арбітражного та цивільного процесуального законодавства. Водночас зауважимо, що на сьогодні розроблено проекти Кодексу адміністрати-вного судочинства РФ та Адміністративного процесуального кодексу Республіки Казах-стан, які після прийняття мають об'єднати в собі основні процесуальні положення щодо здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 9 Федерального консти-туційного закону "Про судову систему Російської Федерації", розгляд справ у всіх судах відкритий, а слухання справи в закритому засіданні допускається у випадках, передбачених законодавством. Зауважимо, ця теза закріплена на конституційному рівні в абсо-лютній більшості розвинутих країн світу [9].

У республіках Молдова та Таджикистан деякі процесуальні положення здійснення адміністративного судочинства закріплено не лише в арбітражному та цивільному про-цесуальному законодавстві, а й в окремих нормативно-правових актах. Так, згідно із Законом Республіки Молдова "Про адмініст-ративний суд", гласність та відкритість в ад-міністративному судочинстві регламентовані так: у разі прийняття позовної заяви до роз-гляду суддя розпоряджається про вручення відповідачу - суб'єкту владних повноважень копії позовної заяви та долучених до неї до-кументів (ч. 2 ст. 22); неявка сторін адмініс-тративного процесу без поважної причини не є перешкодою для розгляду позовної заяви в судовому засіданні (ч. 2 ст. 24) [7].

Відповідно до положень Кодексу про ад-міністративні процедури Республіки Таджи-кистан [6], гласність і відкритість полягає в тому, що: суд до закінчення судового засі-дання має право повідомити осіб, інтересів яких може торкатися судове рішення, про початок адміністративного провадження в суді й залучити їх як третіх осіб (ч. 1 ст. 119); особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися в суді з прийнятими у справі судовими актами та поданими суду матеріалами, а також мають право отримати копії ухвалених у справі судових актів у канцелярії суду (ст. 124); суддя має право на підставі письмового клопотання сторін розглянути і вирішити адміністративний позов за відсутності сторін або в скороченому порядку (ст. 129, 130); копії судового рішення протягом одного дня мають бути направлені сторонам в адміністративній справі (ч. 4 ст. 132).

Отже, у більшості країн СНД відсутні ко-дифіковані акти щодо здійснення адміністра-тивного судочинства, крім Азербайджанської Республіки (Адміністративно-процесуальний кодекс Азербайджанської Республіки) та Рес-публіки Вірменія (Кодекс адміністративного судочинства Республіки Вірменія).

Так, Адміністративно-процесуальний ко-декс Азербайджанської Республіки регла-ментує: адміністративно-економічні суди можуть у межах своєї територіальної юрис-дикції в разі потреби проводити виїзні судові засідання в інших населених пунктах (ст. 5); на підставі клопотання однієї зі сторін суд може дозволити проводити аудіо-, відеозапис і фотографування відкритого судового засідання (п. 17.2 ст. 17); особи, які беруть участь у закритому судовому засіданні, попереджаються про необхідність нерозповсюдження інформації, що стала їм відомою в ході засідання (п. 17.4 ст. 17); у разі потреби оголошення судового акта бі-льше ніж 40 особам суд може винести по-станову про оголошення цього акта шляхом публікації його в засобах масової інформації (п. 21.1 ст. 21); після оголошення судового засідання відкритим і визначення складу учасників процесу головуючий суддя або суддя-доповідач дає загальне роз'яснення суті адміністративно-правового спору (п. 63.2 ст. 63) [3].

Особливості забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві згідно з Кодексом адміністративного судо-чинства Республіки Вірменія виявляються в такому: вручення судової повістки здійсню-ється в порядку, встановленому Законом Республіки Вірменія "Про спеціальну пере-силку документів". Учасники судового про-цесу можуть дати згоду на їх сповіщення в інший спосіб, зокрема факсом, електронною поштою, телефоном, телеграмою (ч. 1 ст. 62); у разі, якщо адреса учасника судового проце-су невідома, то належним повідомленням вва-жається розміщення оголошення на офіційно-му інтернет-сайті публічних повідомлень Рес-публіки Вірменія (ч. 2 ст. 62) [5].

Отже, у країнах СНД правова регламен-тація гласності та відкритості в адміністрати-вному судочинстві загалом подібна до вітчи-зняної, однак має також певні відмінності, зумовлені, насамперед, відсутністю сформо-ваної цілісної системи адміністративних судів і належної кодифікації законодавства щодо адміністративного судочинства.

На противагу країнам СНД, ЄС виробив чітке розуміння та практичний механізм судового захисту прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина в публічно-правових відносинах. Однак такі демократичні підходи мають різне вираження. Розглянувши особливості правового закріплення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві ФРН, згідно із Законом ФРН про адміністративно-судовий процес [1, с. 105-140], слід зробити такі висновки. По-перше, процесуальні документи в адміністративній справі в окремих випадках можуть вестися лише в електронній формі, відповідно ознайомлення з ними сторін у справі та інших зацікавлений осіб має проводитися за допомогою необхідної комп'ютерної техніки (§55b).

По-друге, судові акти, повістки тощо вручаються учасникам судового розгляду після їх оголошення; якщо учасник судового розгляду не мешкає в країні, то він має визначати особу, яка буде уповноважена отримувати надіслані судові акти, повістки тощо (§56).

По-третє, якщо про однакове судове рі-шення необхідно повідомити 50 і більше осіб, то суд може винести ухвалу про розміщення "публічного оголошення" у друкованому ЗМІ, поширеному на відповідній території держави, на дошці оголошень у приміщені суду, а також у відкритій для громадян електронній інформаційній системі (§56а).

По-четверте, якщо в адміністративній справі бере участь понад 20 осіб зі спільними інтересами, головуючий суддя може зобов'язати їх призначити спільного пред-ставника в суді (§67а).

Забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві Франції зна-чною мірою зумовлено особливостями фун-кціонування адміністративних трибуналів. Аналіз положень Кодексу адміністративного судочинства Франції [11] свідчить, що за-значені правові положення залишилися фактично незмінними. Акцентуємо також на особливостях забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві Франції, а саме: судді адміністративних трибуналів та адміністративних апеляційних трибуналів зобов'язані надавати консультації префекту, громадянам та іншим особам (ст. L212-1, R212-1); головуючий суддя має право вимагати від учасників адміністративного процесу письмові пояснення з окремих питань адміністративної справи (ст. R611-8-1); під час судового розгляду з метою проведення перевірки судді мають право відвідувати органи публічної влади - відповідачів в адміністративній справі. Про дату й час таких перевірок останні повідомляються завчасно (ст. R622-1); зміст протоколу кожного судового засідання обов'язково доводиться до відома учасників адміністративного процесу (ст. R623-7).

Більшість питань забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судо-чинстві країн Прибалтики врегульовується на кшталт адміністративно-процесуального законодавства України. Водночас слід вио-кремити певні відмінності, наприклад, Закон Литовської Республіки "Про провадження в адміністративних справах" [8] закріплює: до зали судових засідань не допускаються особи, які не досягли 16-річ- ного віку (ч. 1 ст. 8); принцип гласності не застосовується у випадку розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження (ч. 3 ст. 8); рішення адміністративного суду про визнання нормативного адміністративного акта (чи його частини) незаконним у всіх випадках публікується, у тому числі у виданні "Державні відомості" (ч. 1 ст. 117); під час розгляду апеляційної скарги в порядку письмового провадження протокол судового засідання не ведеться, засідання проходить у вільній формі (ч. 3 ст. 137).

Адміністративно-процесуальний закон Латвійської Республіки [2] характеризується такими особливостями: суд може вирішити справу без судового засідання, якщо наявні в справі документи є достатніми і з цим письмово погодилися учасники адміні-стративного процесу; у разі письмового провадження судове засідання призначається для оголошення рішення; якщо учасник адміністративного процесу погодився на розгляд справи в письмовому проваджені, вважається, що він погодився на письмове провадження також в інших судових інстанціях (ст. 114); після прийняття позовної заяви до розгляду, відповідачеві про-понується подати до суду письмове пояс-нення, копії якого відразу направляються позивачу та третім особам (ч. 1 ст. 203, ст. 205); працівники засобів масової інформації мають переважне право присутності під час судового розгляду справи (ст. 207).

Відповідно до положень Адміністративно-процесуального кодексу Естонської Рес-публіки [4], особливості забезпечення гла-сності та відкритості в адміністративному судочинстві виражаються в такому: адмініс-тративний суд може ухвалити рішення про проведення судового засідання у примі-щеннях найближчого до позивача місцевого загального суду (ч. 1 ст. 19); рішення суду оголошується публічно або через канцелярію суду впродовж 20 днів після закінчення судового засідання (ч. 1, 2 ст. 28); якщо судове рішення винесене в електронному вигляді, учасникові адміністративного провадження надається його роздруко- ваний варіант (ч. 4 ст. 28); Судова колегія з адміністративних справ Державного суду повідомляє учасників адміністративного процесу про час і місце судового засідання та направляє особі, яка подала касаційну скаргу, копії відповідей на неї (ч. 2 ст. 62).

На особливу увагу заслуговує законо-давство Фінляндської Республіки, оскільки воно вирізняється із законодавства пере-важної більшості країн світу в частині правової регламентації адміністративного судочинства, адже виключно гласності та відкритості судочинства присвячено три Закони Фінляндії: "Про гласність судочинства", "Про гласність судочинства в судах загальної юрисдикції" та "Про гласність в адміністративному судочинстві".

Так, прийняття Закону Фінляндії "Про гласність в адміністративному судочинстві" [10] стало логічним продовженням реформування національного судочинства. Цей нормативно-правовий акт увібрав у себе положення двох проаналізованих нами законів, але з певними особливостями, притаманними судовому адміністративному процесу. На нашу думку, його значущість для суспільства полягає в тому, що він легітимно виокремлює адміністративне судочинство з-поміж інших видів судочинства, а також акцентує увагу на базових положеннях забезпечення гласності та відкритості. Закон Фінляндії "Про гласність в адміністративному судочинстві" має таку структуру: розділ 1 "Загальні положення" (ст. 1-3); розділ 2 "Інформація стосовно судових розглядів" (ст. 4-6); розділ 3 "Судові документи" (ст. 7-9); розділ 4 "Усний розгляд" (ст. 10-14); розділ 5 "Рішення адміністративного суду (ст. 15-17); розділ 6 "Процедурні положення" (ст. 18-22).

Висновки. Аналіз законодавства зарубі - жних країн щодо забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві сприяв виробленню низки пропозицій, які, на нашу думку, після правового закріплення або зміни в адміністративно-процесуальному та іншому законодавстві сприятимуть підви-щенню рівня прозорості діяльності органів судової влади України, а саме:

- передбачення прямої норми щодо права присутності громадян не лише у відкри-тому судовому засіданні, але й на стадії підготовчого провадження;

- подальший розвиток положень щодо проведення судових засідань у режимі відеоконференції, процедури ведення та доступ до процесуальних судових документів в електронній формі;

- розширення підстав і способів опублі-кування судових рішень та повідомлень, зокрема з урахуванням значної кількості отримувачів, суспільної важливості тощо;

- передбачення юридичної відповідальності за розголошення відомостей, що були отримані як у закритому судовому засі-данні, так і після ознайомлення з доку-ментами, в яких міститься інформація з обмеженим доступом, таємна тощо;

- заборона проведення судового засідання за відсутності суб'єкта владних пов-новажень - відповідача в адміністративній справі без поважних причин;

- передбачення в штатному розписі судів загальної юрисдикції посад службовців, на яких покласти обов'язок щодо спів-праці з населенням, зокрема щодо ви-вчення громадської думки про діяльність судових органів тощо;

- прийняття нормативно-правового акта щодо забезпечення гласності та відкри-тості в діяльності органів судової влади України.

Список використаної літератури

1. Административно-процессуальное право Германии : Закон об административном производстве ; Закон об админист-ративно-судебном процессе ; Законода-тельство об исполнении администрати-вных решений / пер. с нем. ; [В. Берг- манн, введ., сост.]. - М. : Волтерс Клу- вер, 2007. - 288 с.

2. Административно-процессуальный закон : Закон Латвийской Республики от 14 декабря 2001 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://latvia.- news-city.info/docs/sistemsr/dok_iern-qo/index.htm.

3. Административно-процессуальный кодекс Азербайджанской Республики от 30 июня 2009 г. [Электронный ре

сурс]. - Режим доступа: http://vn.ta- xes.gov.az/uploads/qanun/2011/mecellel er/inzibati_pros.pdf.

4. Административно-процессуальный кодекс Эстонской Республики от 25 февраля 1999 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://estonia.news-city.info/-docs/sistemse/dok_iegwei/page2.htm.

5. Кодекс административного судопроизводства Республики Армения от 28 декабря 2007 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.parliament.am/-legislation.php?sel=show&ID=3140&lang= rus#1a.

6. Кодекс об административных процедурах Республики Таджикистан от 5 марта 2007 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://mmk.tj/ru/legislation/-legislation-base/codecs/.

7. Об административном суде : Закон Рес-публики Молдова от 10 февраля 2000 г.[Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.law-moldova.com/laws/- rus/administrativnom-sude-ru.txt.

8. О производстве по административным делам : Закон Литовской Республики от 14 января 1999 г. [Электронный ре

сурс]. - Режим доступа: http://www.1- b3.ru/rus/proizvodstvo/index.php.

9. О судебной системе Российской Феде-рации : Федеральный конституционный Закон РФ от 31 декабря 1996 г. [Элект-ронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.arbitr.ru/law/106/.

10. Act on the Publicity of Administrative Court Proceedings (381/2007): unofficial translation. - Finland : Ministry of Justice [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.finlex.fi/en/laki/kaannoksetZ2 007/en 20070381.pdf.

11. Code de justice administrative du 31 juillet 1945 [Electronic resource] // [French Edition] : Version consolidee du code au 2 decembre 2012. - 164 р - Mode of access: http://perlpot. Net- /cod/justice_administrative.pdf.

Размещено на Allbest.ru