Законодавче визначення учасників господарських відносин у галузі телекомунікацій

Дискусійним є зарахування до кола учасників відносин у сфері господарювання у телекомунікаційній галузі споживачів у звичному розумінні цього поняття, тобто як громадян України та інших фізичних осіб, які споживають відповідні послуги.

Однак виокремлення споживачів як самостійного кола учасників цих відносин все ж можливе, по-перше, з врахуванням того, що вказівка на цих суб'єктів не зараховує останніх до суб'єктів господарювання, а лише залучає певною мірою до участі в певних відносинах, по-друге, Закон України «Про телекомунікації» визначає споживача як юридичну чи фізичну особу, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб. У зв'язку з чим, під поняттям споживача може розумітися й значне коло суб'єктів господарювання, які є юридичними особами.

4. Всі інші учасники відносин у галузі телекомунікацій, господарсько-правовий статус яких не визначений чинним законодавством.

До цієї групи учасників відносин у сфері господарювання у телекомунікаційній галузі пропонується включати громадські та інші організації, у тому числі господарські організації, що створені на підставі ГК України, які сприяють: а) суб'єктам господарювання у галузі телекомунікацій у здійсненні їхньої діяльності; б) органам державної влади - в здійсненні управління та регулювання; в) споживачам - в одержанні якісних телекомунікаційних послуг.

До таких громадських організацій відноситься, наприклад, Телекомунікаційна палата - об'єднання юридичних осіб, що створене з метою розвитку в Україні сфери телекомунікацій, програмних послуг та представництва і захисту загальних інтересів своїх членів [4], Українська асоціація операторів зв'язку «Телас» [5], Інтернет Асоціація України «ІнАУ» [6]. господарський телекомунікаційний право обов'язок

Досліджуючи внутрішній склад, господарську компетенцію, права та обов'язки учасників кожної групи учасників відносин у сфері господарювання в телекомунікаційній галузі, слід зазначати наступне.

Завданням органів державного управління у галузі телекомунікацій є, в першу чергу, визначення засад та змісту відповідної частини державної політики в розвитку цієї галузі економіки та законодавчому забезпеченні здійснення господарської діяльності в телекомунікаційній галузі.

Іншу мету та завдання мають органи влади, які здійснюють державне регулювання у телекомунікаційній галузі.

Аналіз чинного законодавства дозволяє говорити, що основними засобами регулюючого впливу держави на суб'єктів господарювання у телекомунікаційній галузі є ліцензування, патентування, сертифікація, стандартизація. За певних обставин також можуть застосовуватися й інші засоби регулюючого впливу, наприклад, регулювання цін і тарифів на телекомунікаційні послуги тощо.

До наступної, другої та, власне, основної групи учасників відносин у галузі телекомунікацій відносяться суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність у галузі телекомунікацій.

Правовий статус операторів, провайдерів телекомунікацій визначається відповідно до Закону України «Про телекомунікації», Постанови КМ України від 11 квітня 2012 р. № 295 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, затверджених Рішенням НКРЗІ України від 26.03.2009 № 1420.

З визначення поняття операторів і провайдерів телекомунікацій, що міститься у ст. 1 Закону України «Про телекомунікації», виявляється відмінність у правовому становищі операторів і провайдерів телекомунікацій. Правовий статус останніх має певні обмеження порівняно із першими.

Так, винятково оператор має право на: 1) отримання ліцензії відповідно до Закону України «Про телекомунікації»; 2) отримання номерного ресурсу; 3) присвоєння телефонних номерів споживачам у межах виділеного оператору номерного ресурсу та задіяння персональних номерів у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; 4) з'єднання телекомунікаційних мереж, що знаходяться у власності оператора телекомунікацій або користуванні, з телекомунікаційними мережами, що знаходяться у власності або користуванні інших операторів, відповідно до Закону. Додатковим правом провайдера телекомунікацій є право на підключення технічних засобів до телекомунікаційної мережі оператора відповідно до законодавства.

Особливістю здійснення діяльності провайдером є те, що провайдер відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про телекомунікації» здійснює діяльність на підставі договору із оператором телекомунікацій - резидентом України та копії ліцензії цього оператора на відповідний вид діяльності у випадках, передбачених законом.

Обов'язки операторів, провайдерів телекомунікацій визначаються ч. 1 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» та іншими нормативно-правовими актами.

Провайдери телекомунікацій відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» наділені тими ж обов'язками, що й оператори телекомунікацій, за винятком обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 10, 11, 12, 15, 17, 18-1 ч. 1 ст. 39.

Одним із обов'язків операторів телекомунікацій є обов'язок здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Порядок внесення оператора телекомунікацій до реєстру визначається відповідно до Закону України «Про телекомунікації» та Порядку ведення реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, затвердженого Рішенням НКРЗІ від 01.11.2012 № 560.

Крім названих нормативно-правових актів, що встановлюють права та обов'язки операторів і провайдерів телекомунікацій, до них також, зокрема, відносяться: Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені Постановою КМ України від 11.04.2012 р. № 295, Порядок надання послуги національного роумінгу, затверджені Рішенням НКРЗІ 25.08.2011 р. № 429, Положення про якість телекомунікаційних послуг, затверджене Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України 15.04.2010 р. № 174, Правила взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж загального користування, затверджені Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України 08.12.2005 р. № 155.

Таким чином, аналіз співвідношення законодавчого визначення вказаних понять дає підстави говорити про те, що поняття провайдер є більш вузьким порівняно з поняттям оператора і обсяг можливостей відрізняється наданням законом оператору права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж, в той час як провайдер такого права не має.

Ще одним видом учасників відносин у галузі телекомунікацій є виробники та/або постачальники технічних засобів телекомунікацій.

Правовий статус виробника та/або постачальника технічних засобів комунікацій як учасника господарських правовідносин у галузі телекомунікацій у законодавстві України окремо не визначається. Однак окрему інформацію щодо прав і обов'язків вказаного суб'єкта все ж можна знайти в Законі України «Про телекомунікації».

Так, відповідно до положень ст. 1 вказаного Закону виробник та/або постачальник технічних засобів телекомунікацій визнається суб'єктом ринку телекомунікацій. Виділення цих суб'єктів господарювання серед інших учасників відносин у галузі телекомунікацій поряд з операторами, провайдерами і споживачами, на нашу думку, дає підстави стверджувати про існування особливих прав і обов'язків вказаного суб'єкта.

Господарська діяльність виробників/постачальників телекомунікаційного обладнання окрім окремих статей Закону України «Про телекомунікації» також тією чи іншою мірою регулюється іншими нормативно- правовими актами, зокрема, Законом України «Про радіочастотний ресурс України» [ 7, ст. 298], Рішенням НКРЗІ від 05.02.2009 №1339 «Про затвердження Порядку реалізації в Україні радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв», Рішенням НКРЗІ від 27.10.2006 № 426 «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій».

Наступною групою учасників відносин у телекомунікаційній галузі є споживачі. Господарсько-правовий статус споживачів як учасників відносин у галузі телекомунікацій визначається главою 6 Закону України «Про телекомунікації». Стаття 32 цього Закону визначає права споживачів, а стаття 33 - їх обов'язки. Окремі положення щодо правового статусу споживачів містяться також в інших статтях вказаного нормативно-правового акта (ст. 34 - щодо права споживача на захист інформації про себе, ст. 35 - щодо права на повідомлення про припинення надання телекомунікаційних послуг та відшкодування витрат тощо).

Учасниками відносин у телекомунікаційній галузі є також громадські та інші організації, метою яких є сприяння учасникам цих відносин у їх діяльності.

Окрім згаданих вище Асоціації «Телекомунікаційна палата України», Асоціації «Телас», Інтернет Асоціації України (ІнАУ), слід згадати, що відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, постійно діючим дорадчим органом НКРЗІ є Громадська рада з питань телекомунікацій [ 8, с. 32].

Основними завданнями Громадської ради, відповідно до розділу 2 Положення про Громадську раду з питань телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв' язку та інформатизації, затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 17.05.2012 № 240, є:

- обговорення питань державного регулювання у сфері телекомунікацій;

- про вироблення відповідних пропозицій та рекомендацій;

- створення умов для реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;

- здійснення громадського контролю за діяльністю НКРЗІ у сфері телекомунікацій;

- сприяння врахуванню НКРЗІ громадської думки під час здійснення державного регулювання у сфері телекомунікацій.

Таким чином, зазначені та інші громадські організації цілком доречно доповнюють перелік учасників відносин у галузі телекомунікацій, основними серед яких все ж є, по-перше, споживачі телекомунікаційних послуг, по-друге, суб'єкти господарювання, які ці послуги надають: оператори та провайдери.

Список використаної літератури

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18, 19-20, 21-22. Ст. 144.

2. Закон України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. 2004. № 12. Ст. 155.

3. Офіційний сайт Державного підприємства «Український державний центр радіочастот». Режим доступу: http://www.ucrf.gov.ua/uk/about/

4. Офіційний сайт Телекомунікаційної палати України. Режим доступу: http://telpu.com.ua/about/objectives.

5. Офіційний сайт Української асоціація операторів зв'язку «Телас». Режим доступу: http://www.telas.kiev.ua/.

6. Офіційний сайт Інтернет Асоціації України «ІнАУ». Режим доступу: www.inau.org.ua/.

7. Закон України «Про радіочастотний ресурс України» від 01.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 36. Ст. 298.

8. Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації // Офіційний вісник України. 2011. № 12. С. 32.

Размещено на Allbest.ru