Дослідження пам’ятки архітектури на Вінниччині - садиби Ланге

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Дослідження пам'ятки архітектури на Вінниччині - садиби Ланге

В.В. Смоляк, М.Ю. Білоус

Анотація

У статті описано дослідження занедбаної пам'ятки архітектури на Вінничині, висвітлено проблему правового забезпечення пам'яткоохоронної діяльності.

Ключові слова: пам'ятка архітектури, садиба Ланге, палац, пам'яткоохоронна діяльність.

Аннотация

Смоляк В. В. Белоус М.Ю. Исследование памятника архитектуры на Винничине - усадьбы Ланге

В статье описано исследование заброшенного памятника архитектуры в Винницкой области, освещена проблема правового обеспечения памятникоохранной деятельности.

Ключевые слова: памятник архитектуры, усадьба Ланге, дворец, памятникоохранная деятельность.

Annotation

Smolyak V.V. Bilous M.Yu Studying the architectural site of cultural heritage in Vinnytsia - Lange's barton

The paper describes the research abandoned architecture attractions in Vinnytsia Region, highlighted the problem of legal support activities for protecting cultural heritage.

Key words: interesting architecture, Lange's barton, palace, activities for protecting cultural heritage.

Садиба була збудована наприкінці ХУІІІ ст. Спочатку головною спорудою був т.зв. жовтий палац. Однак після споруди наприкінці ХУІІІ ст. - на початку ХІХ ст. нового палацу, «жовтий палац» став використовуватися в якості флігеля. Головний палац побудований у стилі пізнього класицизму, цегляний, одноповерховий, прямокутний у плані. У радянський час у палаці розміщувалася школа. В даний час садиба закинута і поступово руйнується. До нинішнього часу збереглися: головний палац, флігель (колишній «жовтий палац»), ворота, круглий басейн, залишки парку. Статус - пам'ятка національного значення [1].

Палац у Нападівці - зразок історичної споруди кінця ХУІІІ ст. в стилі класицизм. Колишній володар - відомий данський поет, дипломат, перекладач і науковець - Тор Ланге (1851-1915).

Палац у Нападівці заклав Валеріан Прилуцький (1740-1830). Далі палац перейшов його сину Яну (?-1853). маєток після нього набув його родич Юліан Струтинський. Останнім власником палацу був Т. Ланге. Палац оточував невеликий парк, перед палацом знаходилася відкрита місцина. маєток був оточений муром з високою в'їздною брамою.

Колись палац виглядав так: головний палац збудований у стилі зрілого класицизму, цегляний, одноповерховий, прямокутний в плані. Фасади п'ятидільні, з трьома ризалітами. Центральний ризаліт на головному фасаді являє собою шестиколонний одноосьовий портик іонічного ордеру, піднятий на високий стилобат, завершений трикутним фронтоном. На парковому фасаді йому відповідає восьмиколонний портик. Бічні ризаліти з вікнами у напівциркульних пласких нішах закріплені кутовим рустом і архітектурно підсилені аттиками, в площині яких розташовані ліпні гірлянди. Планування палацу анфіладне з двохстороннім розташуванням приміщень і овальним залом по центральній осі. Овальний зал і суміжна з ним кімната прикрашені ліпними барельєфами зі сценами на античні теми. Перекриття пласкі [2].

Без належного догляду садиба руйнується. В багатьох країнах це вважається злочином проти суспільства. При цьому статус об'єкта культурної спадщини є ґрунтом для вживання заходів із забезпечення збереження об'єкта при проектуванні і проведенні будівельних, господарських та інших робіт землекористування. Існуюча культурна спадщина на сьогодні потребує кошти на утримання в належному стані, який би відповідав вимогам благоустрою довкілля, а не лякав своїм зовнішнім виглядом і духом руйнування [3].

На незадовільний стан пам'ятки архітектури впливає значне скорочення державного фінансування реставраційно-ремонтних робіт. Тому об'єкт ніколи не реставрувався. Для повноцінного функціонування галузі охорони та реставрації пам'яток необхідно оновити, а подекуди й створити заново нормативну базу, вдосконалити реєстр, розробити положення про передачу об'єктів в приватну власність з обов'язком реставрувати цінність. Тоді маємо іншу серйозну проблему у сфері збереження пам'яток - це правове забезпечення залучення приватних інвестицій до відновлення, збереження і використання об'єкту. Шляхом прийняття різноманітних і взаємоузгоджених нормативних актів необхідно забезпечити:

- юридичні та фінансові гарантії інвестицій в пам'ятку, яка може передаватись в дострокову оренду чи користування;

- звільнення від оподаткування;

- можливість легальної приватизації пам'ятки з подальшим зобов'язанням реставрації та збереження її.

Вирішення всіх вищеназваних проблем надасть можливість розвиватися туристичному бізнесу Вінничини, що позитивно вплине на всі сфери в цілому.

Пам'ятку можна використати як музей, переобладнати на творчу школу, театр, тощо, задля залучення туристів і гостей міста, що неодмінно принесе прибуток у місцевий бюджет, а також на подальше утримання і ремонтно-реставраційні роботи самої садиби Ланге.

Системного характеру в усіх регіонах України набули порушення законодавства з питань охорони та використання культурно-історичної спадщини під час відведення земельних ділянок під забудову й інших комерційних цілей. Навіть у разі припинення такої протиправної практики, щодо порушників, здебільшого, не передбачено належної відповідальності. [4]

Навіть за умови найсприятливіших економічних показників і максимально можливого бюджетного фінансування, держава, як свідчить світовий досвід, не може самостійно покривати всі витрати, необхідні для належного утримання культурно-історичної спадщини. Випадки виділення окремими бізнесменами, фінансово-промисловими групами та підприємствами відповідних сум на збереження чи відновлення об'єктів культурно-історичної спадщини в Україні, як і раніше, мають, переважно, спорадичний характер. Незважаючи на всі дискусії про необхідність матеріального стимулювання у цій галузі - створення системи податкових пільг для благодійництва та меценатства, жодних практичних кроків у цьому напрямі не зроблено. Відповідний зарубіжний досвід також не використовується [5].

Необхідне залучення преси, радіо, телебачення, задля висвітлення перед широкою громадськістю проблем, наслідків руйнування, щоб активізувати захист і збереження культурної спадщини Вінничини.

Зазначені проблеми не вичерпують існуючих загроз національній культурно-історичній спадщині. Але успішне їх вирішення, створило б підґрунтя для запобігання іншим. З цією метою потрібно терміново реалізувати наступні заходи: правовий садиба ланге культурний

1. Планувати поступове збільшення видатків на збереження культурно-історичної спадщини та передбачити механізм його зростання у подальшому пропорційно зростанню доходної частини бюджету. Орієнтирами є європейські стандарти, за якими бюджетні видатки на культуру в цілому становлять до 2 % на загальнодержавному рівні, та 3-4 % бюджету місцевого рівня.

2. Оголосити мораторій на 5 років (у разі необхідності він може бути пролонгований) на зведення за бюджетні кошти нових пам'ятників, чи відновлення вже неіснуючих. Вивільнені таким чином кошти спрямувати на збереження пам'яток, що перебувають у критичному стані. Їх перелік затвердити після публічного обговорення.

3. Розглянути доцільність та можливість створення Державного комітету охорони культурної спадщини як окремого органу державного управління у складі Уряду з відповідними повноваженнями.

4. Створити спільну постійно діючу комісію з представників Міністерства будівництва, архітектури та житлового комунального господарства і МВС для моніторингу законності відведення землі під забудову поблизу пам'яток історії та архітектури.

5. Прискорити роботу з узгодження законів і спеціальних нормативно-правових актів з питань охорони культурно-історичної спадщини з нормативно-правовими актами, що регулюють відносини власності, а також щодо узгодження внутрішнього законодавства України у цій галузі з підписаними та ратифікованими нею відповідними міжнародними конвенціями, договорами й угодами.

6. Розробити та впровадити систему податкових пільг для благодійництва і меценатства, стимулювання туристичного бізнесу; на основі вивчення зарубіжного досвіду розробити положення про передання в довгострокову оренду затратних історичних пам'ятників.

Джерела та література

1. Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи ІІ Пам'ятки України: історія і культура. - 2006. - № 4. - С. 120-125.

2. Тимофієнко В. Пам'ятки архітектури: проблеми визначення та класифікації ІІ Пам'яткознавчі студії в Україні: теорія і практика. - К., 2007. - С. 274.

3. Бондаренко Р. Пам'ятки архітектури та містобудування в контексті комплексних пам'яток історії та культури ІІ Праці центру пам'яткознавства. - К., 2004. - Вип. 6. - С. 74-82.

4. Бондаренко Р Дослідження та охорона архітектурної спадщини ІІ Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження. - К., 1998. - С. 283-320.

5. Водзинський Є. Історичні міста України: дослідження та охорона спадщини - 1996. - № 2, ч. 1. - С. 243-254.

Размещено на Allbest.ru