Сучасні економіко-правові проблеми інформаційного забезпечення торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Сучасні економіко-правові проблеми інформаційного забезпечення торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні

М.Г. Булгакова

Охарактеризовано сучасні економіко-правові проблеми щодо обмеження доступу до еколого-економічної інформації про торгівлю квотами на викиди парникових газів. Проаналізовано основні нормативно-правові акти, які містять положення про доступ до екологічної інформації, зокрема інформації про міжнародні угоди в екологічній сфері. Обгрунтовано необхідність належного інформаційного забезпечення в Україні щодо укладених міжнародних угод про продаж квот на викиди парникових газів та їх реалізації для сприяння впровадженню принципів прозорості використання коштів під час здійснення економіко-правового механізму із продажу квот на викиди парникових газів.

Ключові слова: зміна клімату, торгівля викидами, одиниці установленої кількості, парникові гази, екологічна інформація, міжнародні угоди.

квота викид екологічний інформація

Актуальність дослідження. Однією з актуальних проблем в Україні є відсутність офіційних публікацій міжнародних угод про продаж квот на викиди парникових газів, підписаних у 2009 р. році Державним агентством екологічних інвестицій України з Японією та Іспанією. На підставі цих угод Україна отримала майже 500 млн євро. Ці кошти повинні використовуватись в Україні для екологічних цілей [8]. Відповідно до законодавства України, громадяни України мають право на інформацію про міжнародні угоди в екологічній сфері, а також на інформацію стосовно використання фінансових ресурсів у процесі реалізації цих угод. Оскільки міжнародні угоди про продаж одиниць установленої кількості (ОУК) не опубліковані, то не відомо, якими є положення підписаних угод, можливі санкції у випадку нецільового використання коштів тощо. Така ситуація унеможливлює громадський контроль за реалізацією механізму з міжнародної торгівлі квотами в Україні та створює передумови для зловживань у цій сфері.

Метою роботи є розроблення теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо реалізації економіко-правового механізму, спрямованого на належне інформаційне забезпечення торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. Оскільки питання торгівлі квотами на викиди парникових газів посідає важливе місце в еколого-економіко- правовій сфері, то зацікавленість науковців у цій проблематиці останнім часом зростає. Питання впровадження вуглецевого ринку в Україні вивчають вчені, серед яких: В.Г. Потапенко [9], І.М. Школа [11], О.В. Бабінська [11], Є.В. Хлобистов [10], М.В. Потабенко [10] та ін. Поряд із цим, проблеми доступу до еколого- економічної інформації про торгівлю квотами на викиди парникових газів та механізм використання коштів від продажу цих квот у наукових джерелах висвітлені недостатньо.

Виклад основного матеріалу. Враховуючи вимоги міжнародних угод з питань зміни клімату, а також торгівлі квотами на викиди парникових газів, Україна має вирішити важливі кліматоохоронні та кліматорегулюючі еколого-еко- номіко-правові завдання.

Україна є стороною Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй (ООН) та Кіотського протоколу до конвенції. Таким чином ці міжнародні документи, ратифіковані парламентом України, становлять частину національного законодавства України. У Кіотському протоколі визначені кількісні зобов'язання держав щодо скорочення та обмеження викидів парникових газів у відсотках до базового 1990 р. Відповідно до Кіотського протоколу, Україна зобов'язана не перевищувати рівень викидів парникових газів 1990 р. [5].

Для досягнення цих зобов'язань держави здійснюють торгівлю квотами на викиди парникових газів. Реалізація механізму з "міжнародної торгівлі викидами" передбачена Кіотським протоколом (ст. 17). З 2008 р. в Україні реалізовуються гнучкі механізми Кіотського протоколу щодо зменшення викидів парникових газів. Важливість реалізації цих проектних механізмів для України не викликає сумніву, але еколого-економічна вигода від їх впровадження настане лише у випадку належної правової регламентованості та контролю за використанням коштів, які надходять в рамках Кіотського протоколу, та правильного розрахунку й моніторингу реального зменшення обсягів викидів парникових газів [2]. Без належного доступу до екологічної інформації, а також інформації економічного характеру, наприклад щодо вартості проектів у цій сфері, вартості одиниці скорочення викидів, ефективна реалізація гнучких економічних механізмів Кіотського протоколу є неможливою.

Таким чином, щоб економіко-правовий механізм міжнародної торгівлі викидами сприяв екологізації української економіки і був доцільним в еколого-економічному аспекті, кошти від продажу ОУК повинні використовуватись на фінансово вигідні еколого-економічні проекти, спрямовані на зменшення обсягів викидів парникових газів.

Державне агентство екологічних інвестицій України (ДАЕІ) підписало міжнародні угоди про продаж ОУК Японії та Іспанії у 2009 р. Частина інформації про реалізацію проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій за цими угодами оприлюднюється. За договорами продажу одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів з Японською стороною погоджено 707 проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій у 24 регіонах України з очікуваними скороченнями викидів парникових газів 166 тис. т СО2-екв./рік [4]. Всього станом на 21 жовтня 2013 р. на розгляді ДАЕІ знаходяться 1648 проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій. За договорами продажу одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів з Японською стороною погоджено проекти цільових екологічних (зелених) інвестицій загальною вартістю 3 813 млн грн. Зокрема це проекти у соціальній сфері: з капітального ремонту (теплосанації) об'єктів соціальної сфери на загальну суму 1 921 млн грн; проект з технічного переоснащення світильників (23,4 млн грн); великомасштабні проекти: з будівництва очисних споруд для очищення шахтних вод (96,5 млн грн); з реконструкції котельні (62,3 млн грн); з комплексної модернізації вагонів Київського метрополітену (985 млн грн); з технічного переоснащення автомобілями з гібридною силовою установкою у Міністерстві внутрішніх справ України (380,7 млн грн); з реконструкції системи теплопостачання (149,7 млн грн); з впровадження раціонального споживання енергії з використанням сучасних високоефективних технологій на території Міжнародного дитячого центру " Артек" (194,9 млн грн) [3].

Варто звернути увагу на те, що ціна одиниці скорочення еквіваленту СО2 за проектами схеми зелених інвестицій часто відрізняється у різних проектах. Відтак є проекти, в яких одиниця скорочення еквіваленту однієї тонни вуглекислого газу дорожча у 4-5 разів, ніж в інших проектах. Таким чином важливим є питання економічної доцільності низки проектів. З огляду на це, процедури відбору проектів, а також прийняття рішень про фінансування тих чи інших проектів повинні відбуватися прозоро, на основі чітких критеріїв, що є неможливим без належного забезпечення доступу до еколого-економічної інформації у сфері відбору проектів для фінансування та доступу до положень договорів про продаж ОУК [1, с. 58].

З огляду на те, що угоди про продаж ОУК не опубліковані в Україні та громадськості не забезпечено доступ до цієї інформації, то відповідно порушуються нормативні положення щодо обов'язкового оприлюднення міжнародних договорів України та права громадян на доступ до екологічної інформації, передбачені національним законодавством України (Закон України " Про доступ до публічної інформації" (п.п. 1, п. 1, ст. 5), Закон України "Про міжнародні договори і угоди" (ч. 1, ст. 21, ч. 3 ст. 22), Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 9), зокрема міжнародними договорами, підписаними та ратифікованими Україною (Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуська конвенція) та ін.). Відповідно до Закону України "Про міжнародні договори і угоди", чинні міжнародні договори України публікуються українською мовою в "Зібранні діючих міжнародних договорів України" та інших офіційних друкованих виданнях України; міжнародні договори України включаються в установленому порядку до Єдиного державного реєстру нормативних актів. Після укладення в Україні угод про продаж ОУК, це положення закону не виконано [1, с. 58].

ДАЕІ, як орган, уповноважений на провадження міжнародної діяльності за Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, здійснює укладення угод з продажу частин установленої кількості викидів парникових газів на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Міністерством економіки та Міністерством фінансів. З огляду на те, що ДАЕІ не подало на реєстрацію Міністерству юстиції України міжнародні договори щодо продажу ОУК, порушено вимоги міжнародного та національного законодавства України в частині бездіяльності, яка полягає у невживанні заходів щодо опублікування зазначених угод. Відповідно до Оргуської конвенції та Закону України " Про інформацію", угоди стосовно охорони, відтворення та використання природних ресурсів є екологічною інформацією. Така інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом. Отже, договори про торгівлю ОУК є екологічною інформацією. Відповідно до Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 9), кожен громадянин має право на доступ до екологічної інформації та оскарження у судовому порядку рішень дій чи бездіяльності у випадку порушення екологічних прав.

Варто також звернути увагу на те, що навіть у випадку наявності у міжнародних договорах про торгівлю ОУК інформації конфіденційного характеру, яка віднесена до такої категорії інформації у порядку, встановленому чинним законодавством України, тексти угод повинні бути опубліковані за виключенням конфіденційної інформації, оскільки конфіденційною є інформація, а не документ, як зазначено у Законі України " Про доступ до публічної інформації" (ч. 7 ст. 6).

Більше того, ДАЕІ (Наказом № 198 від 14.10.2013 р.) затверджено перелік відомостей, що містять службову інформацію у ДАЕІ. У цьому переліку є пункт, згідно з яким до службової інформації віднесено відомості, умови конфіденційності яких передбачені договорами, контрактами, угодами Держекоінвестагентства та підприємствами, що входять до сфери управління Держекоінвестагентства. Цей пункт суперечить вимогам чинного законодавства, а саме не відповідає критеріям, встановленим Законом України "Про доступ до публічної інформації" (ч.2 ст.6, ст. 9), згідно з яким допускається обмеження доступу до інформації та віднесення її до службової. Таким чином обмеження доступу до інформації про угоди із продажу ОВК не відповідає жодному із встановлених законодавством критеріїв.

Віднесення до інформації з обмеженим доступом відомостей, умови конфіденційності яких передбачені договорами, контрактами, угодами Держекоінвестагентства та підприємствами, що входять до сфери управління Держекоінвестагентства, яке не відповідає чинному законодавству, створює можливі передумови для обмеження доступу до інформації на підставі лише домовленостей ДАЕІ, що є незаконним. Адже за таких умов можливим є обмеження доступу до інформації, яка повинна бути відкритою відповідно до чинного законодавства України, якщо ДАЕІ домовляється про її закритість з іншими особами. Поряд із тим, угоди про продаж квот на викиди парникових газів в Україні не опубліковано. Більше того, ДАЕІ вживає усіх можливих заходів для подальшого обмеження доступу до інформації у цій сфері всупереч вимогам чинного законодавства. Так, Наказом про доповнення Переліку відомостей, що містять службову інформацію у Держекоінвестагентсві № 206 від 22.10.2013, обмежено доступ до інформації про відомості, що містять фінансову звітність аудитора та технічну звітність інспектора, які отримані під час процедури моніторингу за договорами продажу ОУК. Це також свідчить про послідовність заходів, спрямованих на обмеження доступу до інформації про угоди із продажу квот на викиди парникових газів та фінансової інформації щодо їх реалізації.

Отже, незважаючи на те, що Україна є учасницею Оргуської конвенції, одним з основоположних засад якої є забезпечення громадськості доступу до екологічної інформації, питання належного доступу до екологічної інформації шляхом здійснення активного інформування органами державної влади та пасивного інформування у відповідь на запити громадян є проблемним в Україні. При цьому така ситуація була наслідком цілеспрямованої політики закритості влади в екологічній та економічній сферах. Сьогодні інформаційне забезпечення реалізації угод в еколого-економічній сфері повинно бути змінено відповідно до вимог законодавства України.

Висновки

Угоди про торгівлю ОУК повинні бути опубліковані в офіційних виданнях України.

ДАЕІ зобов'язане забезпечити доступ громадськості до еколого-екологічної інформації про витрати у сфері реалізації схеми зелених інвестицій та критерії і процедури відбору проектів схеми зелених інвестицій.

Підзаконні нормативно-правові акти, які приймаються з метою послідовного обмеження доступу до екологічної інформації, мають бути скасовані, оскільки вони суперечать чинному законодавству України.

Сьогодні необхідно розробити економіко-правовий механізм щодо контролю за використанням коштів, які отримує Україна від продажу квот на викиди парникових газів, та забезпечити належний доступ до інформації про таку контролюючу діяльність.

Література

Булгакова М.Г. Особливості доступу до еколого-економічної інформації про торгівлю квотами на викиди парникових газів в Україні / М.Г. Булгакова // Кримський економічний вісник : зб. наук. праць. - 2012. - № 1 (01). - Ч. 1. - С. 57-59.

Дубовіч І.А. Зміна клімату та економіко-правовий механізм у сфері міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів / І.А. Дубовіч, М.Г. Булгакова // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.13. - С. 79-85.

Указ президента України "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України" (від 6.04.2011 р., № 395/2011). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.ra- da.gov.ua/laws/ show/395/2011.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів міжвідомчого характеру" (від 17.06.1994 р., № 422). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 422-94-%D0%BF.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розгляду, схвалення і реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та пропозицій щодо здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією таких проектів і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату" (від 22.02.2008 р., № 221). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon1 .rada.gov.ua/laws/show/221-2008-%D0%BF.

Потапенко В.Г. Проблеми та перспективи формування вуглецевого ринку в Україні / В.Г. Потапенко // Економічний часопис-XXI : наук. журнал. - 2010.

Хлобистов Є.В. Еколого-економічна оцінка механізму контролю за викидами парникових газів / Є.В. Хлобистов, М.В. Потабенко // Механізм регулювання економіки : Міжнар. наук. журнал. - Суми : Вид-во СумДУ. - 2007. - № 3. - С. 23-29.

Размещено на Allbest.ru