Топографічні додатки до протоколів слідчих (розшукових) дій: поняття, структура, значення
Теоретичне обґрунтування інтеграційних зв’язків топографії та криміналістичної науки. Аналіз формулювання визначення поняття "топографічний додаток до протоколу слідчих (розшукових) дій", з’ясування його структури та значення для процесу доказування.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 24,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 343.92:741(477)
ТОПОГРАФІЧНІ ДОДАТКИ ДО ПРОТОКОЛІВ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА, ЗНАЧЕННЯ
О.М. Дуфенюк
М.Ю. Ковальська
Постановка проблеми. Людство безперервно вдосконалює свою майстерність перетворення інформації за допомогою знакової системи у графічні зображення, адже можливості реалізації асоціативного мислення та комплексного симультативного пізнання об'єктів, демонстрація істотних зв'язків між ними, наочність графічних презен- таторів підвищують рівень сприйняття та обробки інформації. Зважаючи на ці позитивні властивості, механізм семіотичного заміщення об'єктивної реальності (денотату) графічним зображенням знайшов своє застосування і в криміналістичній діяльності. Утім питання щодо доцільності підготовки графічних додатків до протоколів слідчих (розшукових) дій (далі - СРД), проблеми графічної підготовки працівників органів досудового розслідування, потенційних можливостей графічного документування доказової інформації залишаються поза увагою наукової спільноти і, з огляду на існування тільки фрагментарних досліджень, досі не набули концептуального оформлення на рівні окремого криміналістичного вчення.
Стан дослідження. Графічне документування процесуальних дій не є новітнім «продуктом» криміналістики для потреб практики досудового розслідування, про необхідність розробки яких говорять сьогодні вітчизняні криміналісти [1, с. 397]. Проблеми підготовки та значення додатків до протоколів процесуальних дій вже ставали предметом наукових досліджень В. Алексейчук, В. Басая, І. Бацька, В. Бахіна, П. Біленчука, В. Бірюкова, О. Волобуєвої, А. Гагаловської, В. Гончаренка, З. Гулкевича, А. Запотоцького, В. Іщенка, Н. Клименко, Є. Коваленка, В. Комахи, В. Коновалової, Є. Лук'янчикова, Д Савицького, М. Сал- тевського, Л. Скільської, М. Сокирана, К. Чаплинського, В. Шепітька та ін. Однак, за звичай, вчені, обговорюючи проблеми підготовки та доказової сили додатків до протоколів процесуальних дій, не виокремлюють топографічні плани та схеми із інших графічних документів, які згідно з кримінальним процесуальним законодавством можуть бути використані як додаткові засоби фіксації перебігу та результатів СРД. Водночас важливо зауважити, що їх підготовка передбачає наявність спеціальних знань, умінь та навичок топографічного креслення, а в більшості випадків документування дорожньо-транспортних пригод та вбивств підготовка саме топографічних додатків разом із фототабли- цями є найбільш поширеним та ситуаційно виправданим.
Мета статті - поглиблення теоретичного обґрунтування інтеграційних зв'язків топографії та криміналістичної науки, формулювання визначення поняття «топографічний додаток до протоколу СРД», з' ясування структури цього процесуального документа та його значення для реалізації завдань кримінального провадження.
Виклад основних положень. Ефективність процесу доказування, за словами сучасних правників, передбачає передусім ефективність пізнавальної діяльності у процесі збирання, дослідження та оцінки доказів шляхом використання найбільш ефективних криміналістичних засобів, прийомів та методів [2, с. 99]. Коли ж йдеться про формування таких засобів та прийомів на основі синтезу потенційних можливостей двох наук, до прикладу, топографії та криміналістики, важливо погодитись із В. Г. Лукашевичем, який, досліджуючи методологію інтеграційних процесів у сучасній криміналістиці, наголошує на необхідності не підсумовувати просто різногалузеві знання, а втілювати їх у цілісні окремі криміналістичні теорії та виробляти на цій основі конкретні рекомендації практиці [3, с. 240].
Топографія - слово грецького походження (topos - місцевість, місце і grafo - описувати), що позначає науково-технічну дисципліну, предметом якої є теорія й практика знімання та зображення земної поверхні на планах і картах [4, с. 5]. Необхідність працівникові органу досудового розслідування застосувати знання, уміння та навики у сфері топографічного відображення поверхні земної кулі, як правило, актуалізується у зв'язку з проведенням СРД на місцевості, де виявлена або може бути виявлена криміналістично значуща інформація. Крім вербального способу фіксації перебігу та результатів СРД, слідчий має можливість здійснити графічне документування, що охоплює фотографування (фотографія є різновидом «іконічного» графічного зображення) та креслення планів і схем.
Зважимо на ситуаційну обумовленість застосування топографічного документування. Місцевість, яка викликає зацікавлення з точки зору необхідності реалізації завдань криміналістичної практики, apriori є частиною земної поверхні з усіма її елементами, природними і штучно створеними об'єктами. Таким чином, місце події може бути локалізоване в одній із трьох позицій: це ділянка відкритої місцевості (поле, лісосмуга, ґрунтова дорога, вулиця населеного пункту тощо); це приміщення, його частина чи кілька приміщень (квартира, приватний житловий будинок, розважальний заклад, магазин, шахта тощо); це комбінована позиція, коли в момент пізнання події, що сталася, одночасно присутня локалізація криміналістичної інформації і у приміщенні, і на ділянці відкритої місцевості.
Криміналістичне топографічне креслення полягає у вивченні теоретичних закономірностей і практичних рекомендацій щодо зображення відкритих ділянок земної поверхні на картах, планах, схемах з метою фіксації криміналістично значущої інформації та забезпечення можливості її використання під час кримінального провадження. Цей вид креслення співіснує із криміналістичним архітектурно-проектним кресленням, яке має вивчати теоретичні закономірності і практичні рекомендації щодо зображення у вертикальних чи горизонтальних проекціях різні категорії приміщень на планах, схемах з метою фіксації криміналістично значущої інформації та забезпечення можливості її використання під час кримінального провадження.
У разі виникнення слідчої ситуації, пов'язаної із локалізацією слідової картини кримінального правопорушення у межах комбінованої позиції, вбачається доцільним застосовувати методологію підготовки комбінованого креслення, тобто поєднання технологічних прийомів, методик, засобів топографічного та архітектурно-проектного креслення. Спільною для цих способів документування є мета: по-перше, відобразити графічним способом денотат; по-друге, проілюструвати вербальний опис протоколу процесуальної дії; по-третє, зафіксувати інформацію, яка має вагоме (доказове або орієнтуюче) значення для процесу досудового розслідування кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, можна сформулювати визначення поняття «топографічний додаток до протоколу СРД», яким пропонується позначити процесуальний документ, який підготовлений уповноваженим суб 'єктом у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку, оформлений у вигляді додатку до протоколу СРД та призначений зафіксувати у формі графічного зображення (плану, схеми, карти) з допомогою системи топографічних знаків ділянку земної поверхні з об 'єктами штучного та природного походження, висотним положенням точок, маршрутами руху, слідовою картиною та іншими відомостями, які мають значення для кримінального провадження.
З огляду на визначення процесу доказування як цілеспрямованого планомірного процесу реконструкції (відновлення) минулої події злочину за виявленими слідами і пізнання її слідчим [5, с. 9], стає очевидним вагоме значення топографічних додатків у механізмі створення інформаційної моделі розслідуваної події. Перед слідчим постає завдання не тільки тактично правильно провести слідчу дію, але й максимально повно зафіксувати її перебіг та результати [6, с. 630]. Особливе значення топографічних додатків до протоколів СРД виявляється у тому, що вони дозволяють у подальшому вивчати місцевість у камеральних умовах (сидячи за столом у кабінеті), визначати розміщення, форму, розмір об'єктів, їх кількісно-якісні характеристики, встановлювати зв'язки між ними [4, с. 64]. Топографічні плани та схеми забезпечують симультативне сприйняття денотату, сприяють візуалізації вербального опису протоколу, що суттєво впливає на моделювання місця події учасниками кримінального провадження, які не брали участі у відповідних СРД.
Апелюючи до загальної методології підготовки протоколів СРД, у структурі їх графічних додатків пропонуємо виокремити вступну, графічну та завершальну частини.
Вступна частина повинна охоплювати назву документа у формі додатку до протоколу СРД, вказівку на його вид, деталізацію відомостей про місце, час та назву процесуальної дії, під час якої власне було застосовано графічні технології документування. До типових СРД, перебіг та результати яких, крім вербального опису в протоколі, доцільно супроводжувати складанням графічних планів та схем, відносимо огляд, обшук, слідчий експеримент, окремі негласні СРД.
Графічна частина охоплює два структурні компоненти: графічне зображення та графічну експлікацію. У теорії графіки графічним зображенням позначають матеріальний об'єкт, який підлягає чуттєвому сприйняттю, як правило, відрізняється від позначеного ним об'єкта, виступає у пізнанні та спілкуванні людей як представник, здатний до інформаційного заміщення деякої реальності і придатний для надбання, зберігання, перетворення та передавання повідомлення у знаковій формі [7, с. 119]. У контексті кримінального провадження йдеться про кодування/декодування інформації про кримінальне правопорушення, процесуальне оформлення готового графічного продукту у відповідній формі та його використання для виконання завдань кримінального судочинства. Водночас важливо погодитись із правниками, які зазначають, що частина криміналістичної інформації (зокрема й зафіксованої графічним способом - О. М., М. Ю.) належатиме до обсягу доказів і буде доказовою, інша її частина у процесі доказування використовуватися не буде і не матиме процесуального характеру, однак і вона має істотне значення [2, с. 70].
Графічне зображення доцільно готувати із обрамленням із урахуванням вимог щодо полів документа. Існує чимало класифікаційних критеріїв та відповідно видів графічних зображень у додатках до протоколів СРД: за суб'єктом документування (підготовлене слідчим, спеціалістом тощо); за метою документування (відображають розташування місця події разом з орієнтирами та дозволяють формулювати висновки про територіальну підслідність, відображають локалізацію слідової картини злочинної діяльності, визначають взаємне розміщення об'єктів обстановки, відображають маршрути руху осіб, транспорту, переміщення об'єктів, які мають значення для кримінального провадження); за формою (схема - графічне зображення, викреслене без дотриманням певного масштабу зі збереженням пропорційних розмірів об'єктів та відстаней між ними і середнім рівнем деталізації обстановки; план - графічне зображення, викреслене з дотриманням певного масштабу і значним рівнем деталізації обстановки; карта - відображення ділянки поверхні земної кулі з дотриманням норм картографії, урахуванням математичної основи та масштабу, який входить до системи загальнодержавного масштабного ряду); за колоруванням (монохромне, поліхромне зображення); за методом виготовлення (креслення власноруч, креслення з використанням комп'ютерних технологій, креслення з використанням цифрових картографічних зображень тощо); за проекцією документування (зображення горизонтальної проекції, зображення вертикальної проекції); за часом підготовки; за видом СРД; за ситуаційною обстановкою тощо.
Графічна експлікація передбачає презентацію пояснення використаних графічних замісників об'єктів. Існує кілька видів експлікації: числова (кожному елементу графічного зображення присвоюється число і в позарамковому полі подається роз'яснення, який саме об'єкт позначено цим числом); символічна (кожному елементу графічного зображення присвоюється умовний знак, який копіюється у тому ж вигляді у позарамковому полі із роз'ясненням, який саме об'єкт позначено цим знаком); вербальна (безпосередньо у полі графічного зображення кожен графічний символ підписується назвою об'єкта, який він позначає); комбінована (поєднання різних методів експлікації). Водночас важливо нагадати про існування кількох способів кодування криміналістичної інформації: «мотивоване» кодування (умовні знаки мають схожість з позначуваними об'єктами, наприклад, позначення зброї, трупа, слідів взуття); довільне кодування (умовні знаки не мають схожості з позначуваними об'єктами, наприклад, позначення слідів злому замків); комбіноване кодування (поєднання різних методів кодування). Найбільш вдалим, видається, застосування у додатках до протоколів СРД числової та символічної експлікації у позарамковій експозиції.
Як уже зазначалося, під час підготовки топографічних додатків процесуальних документів слідчий повинен застосовувати систему стандартних умовних позначень (масштабних, позамасштабних, лінійних, площинних, точкових та ін.) для позначення кордонів, огорож, геодезичних пунктів, окремих будівель, промислових, сільськогосподарських і соціально-культурних об'єктів, залізниць і залізничних споруд, автомобільних та ґрунтових доріг, гідрографії, рельєфу, мікро- форм земної поверхні тощо. В Україні у 1998 році для уніфікації зображення місцевих предметів на картах було затверджено 362 умовні знаки, які є стандартними та обов' язковими для усіх міністерств і відомств, які створюють топографічні документи (наприклад, у Німеччині затверджено 231 топографічні знаки, у США - 225, в Англії - 141) [8, с. 73-74]. топографія криміналістичний слідчий розшуковий
Завершальна містить вказівку на виконавця графічного додатку, його підпис, а також підписи осіб, які брали участь у виготовлені таких додатків. У цьому контексті суттєвим є питання необхідності підписів понятих у вказаних документах. Інститут понятих неодноразово ставав об'єктом критичного аналізу (І. Бацько, Р. Бєлкін, О. Булейко, І. Верні- дубов, Є. Лук'янчиков, В. Маляренко, І. Строков, Л. Черечукіна та ін.) [9, с. 10; 10, с. 327-340; 11, с. 69-73; 12]. Однак підписи понятих продовжують вважатися обов'язковими реквізитами додатків до протоколів процесуальних дій [13, с. 39; 14, с. 33, 36]. Утім, якщо й погодитись з аргументами прихильників функціонування цього правового інституту, то видається сумнівною можливість засвідчити законність дій слідчого підписами понятих, підтвердити коректність вербального опису, запобігти внесенню додаткових відомостей до протоколу, адже графічна частина топографічного плану/схеми може бути доповнена новими компонентами і після завершення процедури її процесуального оформлення. Тож вбачається доцільним віддати на розсуд слідчого вирішення питання про необхідність підписів понятих у графічних додатках до протоколів СРД.
З урахуванням вимог сучасної практики досудового розслідування, суттєвого оновлення основоположних інститутів кримінального судочинства, закономірним є прогнозування оптимізації діяльності органів досудового розслідування та суду через впровадження алгоритмізації, насичення кримінального процесуального законодавства процедурними правилами, призначенням яких є встановлення суворої послідовності операцій, що складають зміст процесуальних дій [15, с. 13]. Така алгоритмізація є цілком виправданою і для процесу підготовки топографічних додатків до протоколів.
Висновки
Підсумовуючи, можна висновувати, що не всі аспекти графічної діяльності слідчого отримали достатнє науково-теоретичне обґрунтування, а їх впровадження у практику розслідування часто супроводжується певними труднощами. Відтак технології фіксації криміналістичної інформації, які здатні оптимізувати процес документування СРД, доволі часто ігноруються відповідними суб'єктами через значне навантаження, дефіцит часу в конкретних слідчих ситуаціях, відсутність належного матеріально-технічного забезпечення, брак необхідних знань, умінь та навиків у галузі топографічного креслення. На відміну від структури протоколу, яка чітко визначена ч. 3 ст. 104 КПК України, структура графічних додатків не регламентується чинним законодавством, що дає підстави слідчому довільно здійснювати графічне документування.
Водночас існування уніфікованих правил оформлення графічних планів та схем як додатків до протоколів СРД сприяло б формуванню чіткого алгоритму дій символічного позначення за допомогою графічної мови криміналістичної інформації та оформлення її у вигляді процесуального документа з метою забезпечення можливі використання для встановлення під час кримінального провадження.
Література
1. Шепітько В. Ю. Криміналістика в сучасних умовах: деякі тенденції та постановка нових завдань / В. Ю. Шепітько // Актуальні проблеми кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи та оперативно-розшукової діяльності: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. / упор. В. Д. Берназ, А. М. Притула. - Одеса: Фенікс, 2011. - С. 396-397.
2. Іщенко А. В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: навч. посібник / А. В. Іщенко, І. О. Ієруса- лимов, Ж. В. Удовенко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 160 с.
3. Лукашевич В. Г. Методологія інтегративних процесів у сучасній криміналістиці / В. Г. Лукашевич // Актуальні проблеми кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи та оперативно-розшукової діяльності: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. / упор. В. Д. Берназ, А. М. Притула. - Одеса: Фенікс, 2011. - С. 239-241.
4. Матусевич К. Г. Основи топографії: навч. посібник / К. Г. Матусевич, М. К. Матусевич. - Рівне: Волинські обереги, 2001. - 164 с.
5. Удовенко Ж. В. Криміналістичне забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Ж. В. Удовенко. - К.: [б.в.], 2004. - 16 с.
6. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України / В. І. Галаган. - К.: НАВС України, 2002. - 300 с.
7. Джеджула О. М. Актуальні проблеми графічної підготовки студентів вищих навчальних закладів / О. М. Джеджула. - Вінниця: ВЦ ВДАУ, 2005. - 280 с.
8. Гребенюк Т. М. Військова топографія: навч. посібник / Т. М. Гребенюк, П. І. Волчко, В. Ю. Жидков та ін.; за ред. П. П. Ткачука, І. С. Тревого. - Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2008. - 384 с.
9. Бацько І. М. Протоколи слідчих дій як джерела доказів у кримінальному процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / І. М. Бацько; НАВС України. - К., 2003. - 18 с.
10. Лук'янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів / Є. Д. Лук'янчиков. - К.: НАВС України, 2005. - 360 с.
11. Строков І. В. Правові та моральні засади застосування криміналістичних засобів / І. В. Строков. - К.: РВ центр НАВС України, 2003. - 325 с.
12. Булейко О. Л. Участь понятих у кримінальному процесі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / О. Л. Булейко; Акад. адвокатури України. - К., 2009. - 17 с.
13. Гагаловська А. П. Плани та схеми як додатки до протоколів слідчих дій: правила складання та процесуальне значення / А. П. Гагаловська // Адвокат. - 2009. - № 9 (108). - С. 39-41.
14. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів: наук.- практ. посібн. / за ред. Н. І. Клименко. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 216 с.
15. Розробка критеріїв ефективності органів кримінального переслідування в Україні // Питання боротьби зі злочинністю. - 2010. - Вип. 20. - С. 3-23.
Анотація
Поглиблено теоретичне обґрунтування інтеграційних зв'язків топографії та криміналістичної науки, формулювання визначення поняття «топографічний додаток до протоколу слідчих (розшукових) дій», з'ясування його структури та значення для процесу доказування. Наголошено на важливості формування алгоритму дій символічного позначення за допомогою графічної мови криміналістичної інформації та її процесуального оформлення з метою забезпечення можливості використання під час кримінального провадження.
Ключові слова: топографія, графічне зображення, протокол слідчих (розшукових) дій, додаток, кримінальне провадження.
Углублено теоретическое обоснование интеграционных связей топографии и криминалистической науки, формулировка определения понятия «топографическое приложение к протоколу следственных (розыскных) действий», выяснение его структуры и значения для процесса доказывания. Подчеркнуто важность формирования алгоритма действий символического обозначения с помощью графического языка криминалистической информации и ее процессуального оформления с целью обеспечения возможности использования в ходе уголовного производства.
Ключевые слова: топография, графическое изображение, протокол следственных (розыскных) действий, приложение, уголовное производство.
The article deals with the intensification of theoretical grounding of integrative relations between topography and criminalistics science, formulation of the definition of «Topographic Applications to The Protocols of Investigative Activi- ties», determination of the structure of this procedural document and its meaning for the criminal procedure realization. The notion of «Topographic Applications to The Protocols of Investigative Activities» is suggested to be defined as procedural document prepared by the authorized official in compliance with the Criminal Procedural code of order executed as an application to the protocol of investigative activities which presents the land section with the objects of artificial and natural origin, high-altitude positions, traffic routes, etc. which are meaningful for the criminal procedures, in the form of graphic representation (plan, scheme, map). It is suggested to single out three parts in the structure of topographic applications to the protocols of investigative activities: Introduction, graphical part (includes graphic representation and graphic explication) and circular part. It is stressed that not all aspects of investigator's graphic activity have sufficient scientific and theoretical grounding. Thus, technologies of criminalist information recording which can optimize the process of procedural actions documenting are quite frequently ignored by certain subjects. The existence of unified rules of topographic plans and schemes execution in the form of applications to the protocols of investigative activities would facilitate the formation of clear algorithm of activities of symbolic designation of essential information with the help of graphic language and its execution in the form of procedural document for the purpose of application in the course of criminal procedure.
Key words: topography, graphic representation, protocol of investigative activities, application, criminal proceeding.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Законодавче закріплення поняття, мети, процесуального порядку проведення огляду та його видів. Проведення порівняльного аналізу огляду та інших слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, для їх розмежування.
статья [29,5 K], добавлен 19.09.2017Питання, пов’язані з взаємодією основних учасників досудового розслідування з боку обвинувачення, суду при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Розробка пропозицій щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.
статья [22,6 K], добавлен 21.09.2017Поняття негласних слідчих дій, їх система та підстави проведення. Порядок отримання дозволу на проведення розшуку та строк його дії. Негласні слідчі (розшукові) дії, що проводяться у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 26.01.2015Проблемні питання поняття й змісту судового контролю за проведенням негласних слідчих дій. Аналіз підходів вчених до предмета судового контролю, його форм. Особливості судового контролю за розшуковими діями як однієї з форм контролю за розслідуванням.
статья [21,3 K], добавлен 17.08.2017Обґрунтованість рішення як комплексне поняття, його структура та головний зміст. Погляди щодо визначення поняття та суті обґрунтованості кримінально-процесуальних рішень. Проблема розмежування фактичних та правових підстав для провадження слідчих дій.
реферат [34,9 K], добавлен 10.05.2011Проблема визначення поняття доказування в кримінальному процесі. Кримінально-процесуальне значення доказування. Загальні для всіх стадій кримінального судочинства особливості процесу доказування. Особливості предмета доказування в кримінальному процесі.
курсовая работа [88,4 K], добавлен 13.08.2008Визначення поняття кримінально-процесуального доказування, його змісту та мети, кола суб’єктів доказування, їх класифікації. З’ясування структурних елементів кримінально-процесуального доказування, їх зміст і призначення при розслідуванні злочинів.
реферат [47,8 K], добавлен 06.05.2011Поняття, характеристика та класифікація криміналістичних версій, етапи їх розвитку, побудови та аналізу. Перевірка криміналістичних версій, специфічні форми застосування спеціальних знань для перевірки слідчих, судових і оперативно-розшукових версій.
реферат [25,1 K], добавлен 17.04.2010Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Предмет доказування. Класифікація доказів та їх джерел. Показання свідків. Показання підозрюваного та обвинуваченого. Висновок експерта. Речові докази. Протокол.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 07.08.2007Характеристика суб’єктів, уповноважених проводити негласні слідчі (розшукових) дій. Залучення громадян у слідчих діях. Порядок надання доручень на проведення негласної розшукової дії. Матеріально-правові, процесуальні та фактичні підстави проведення дій.
курсовая работа [23,6 K], добавлен 12.04.2016Поняття кримінально-процесуального доказування та його значення. Мета кримінально-процесуального пізнання. Основа процесу пізнання. Предмет доказування. Належність і допустимість доказів. Джерела доказів.
реферат [34,3 K], добавлен 23.07.2007Загальні положення методики розслідування правопорушень: зв’язок з іншими розділами криміналістики, структура, джерела. Поняття, значення та види криміналістичної класифікації злочинів. Проблеми систематизації податкових та економічних злодіянь.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 21.02.2011Аналіз чинного законодавства, яке регулює діяльність слідчих підрозділів правоохоронних органів. Пропозиції до його удосконалення. Визначення сутності правового становища слідчого. Відсутність єдиної точки зору щодо змісту завдань досудового слідства.
статья [13,3 K], добавлен 11.09.2017Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі. Строки провадження слідчих і процесуальних дій та порядок їх обчислення. Продовження строків досудового слідства. Поняття і види судових витрат.
реферат [47,9 K], добавлен 25.07.2007Поняття судового доказування та його етапи. Об'єкт пізнання в цивільному судочинстві. Докази і доказування в цивільному судочинстві як невід'ємна частина пізнання у справі. Поняття доказів в цивільному процесі. Співвідношення предмета та меж доказування.
реферат [14,4 K], добавлен 11.03.2010Поняття, види і специфіка криміналістичної характеристики хабарництва. Аналіз способів вчинення таких злочинів, типові слідчі ситуації, що виникають при їх розслідуванні. Способи приховування хабарництва. Система й ефективність оперативно-розшукових дій.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 20.09.2014Загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 06.11.2014Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі. Строки проводження слідчих і процесуальних дій та порядок їх обчислення. Продовження строків досудового слідства. Поняття і види судових витрат. Відшкодування судових витрат.
реферат [47,9 K], добавлен 08.08.2007Поняття адміністративного процесуального доказування. Поняття засобів доказування в адміністративному судочинстві України. Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків. Висновки експерта і спеціаліста. Речові засоби доказування.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 12.08.2016Дослідження генезису засобів аудіального та візуального контролю в оперативно-розшуковій діяльності з подальшою трансформацією в слідчу діяльність як негласних слідчих (розшукових) дій. Відображення в законодавстві практики застосування цих засобів.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017
