Аналіз напрямів впливу парламентських виборів на державотворчі процеси

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 323/324:342

АНАЛІЗ НАПРЯМІВ ВПЛИВУ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ НА ДЕРЖАВОТВОРЧІ ПРОЦЕСИ

Якименко Т.В.,

аспірант кафедри управління суспільним розвитком НАДУ при Президентові України

Анотація

У статті проаналізовані напрями впливу парламентських виборів в Україні на державотворчі процеси. Показано, що парламентські вибори справляють потужний, хоча й опосередкований вплив, практично на всі напрями державотворення. Зазначено, що в результаті парламентських виборів формується вищий законодавчий орган держави, який через законотворчу діяльність, в тому числі конституційні зміни, визначає засади розвитку держави.

Ключові слова: парламентські вибори, державотворення, парламент, розвиток держави, конституція.

парламентський вибори державотворення законодавчий

Якименко Т.В.,

аспирант кафедры управления общественным развитием НАГУ при Президенте Украины

АНАЛИЗ НАПРАВЛЕНИЙ ВЛИЯНИЯ ПАРЛАМЕНТСКИХ ВЫБОРОВ НА ПРОЦЕССЫ ГОСУДАРСТВЕННОГО СТРОИТЕЛЬСТВА

Аннотация. В статье проанализированы направления влияния парламентских выборов в Украине на процессы государственного строительства. Показано, что парламентские выборы оказывают мощное, хотя и опосредованное влияние, практически на все направления государственного строительства. Отмечено, что в результате парламентских выборов формируется высший законодательный орган государства, который через законотворческую деятельность, в том числе конституционные изменения, определяет основы развития государства.

Ключевые слова: парламентские выборы, государственное строительство, парламент, развитие государства, конституция.

Yakymenko T.V.,

graduate student of management social development department of the National Academy of Public Administration under the Office of the President of Ukraine

ANALYSIS OF DIRECTIONS OF THE PARLIAMENTARY ELECTIONS INFLUENCE ON THE STATE BUILDING PROCESSES

Summary. The article analyses directions of the parliamentary elections influence on the state building processes in Ukraine. The conclusion is drawn that state development depends largely on measure, in which the electoral system really assists the state building processes in interests of society. It is necessary for construction of the effective state to understand regularities of the parliamentary elections influence on the state building development, first of all to define directions of such influence.

Parliamentary elections as a factor of the state building development are expedient to understand as forming of the supreme legislative and representative state body on the certain period by means of the direct will of capable citizens. Such the body is called to realize certain values and aims of electors in the state development process. State building is expedient to understand as not only the new state becoming but also further development process of state foundations. This process includes such basic directions: improvement of state rule form, political mode and state-territorial system; determination of state development basic goals, priorities and strategy; redistribution of plenary powers between state branches and supreme bodies; change of state authorities structure in accordance with state functions and strategy.

Parliamentary elections render powerful, though mediated, influence practically on all of marked state building directions. As a result of elections the supreme legislative state body is formed which through legislative activity, including constitutional changes, determines of the state development foundations. In particular, parliamentary elections in Ukraine can to influence on the type of the republican state rule form and the political mode, to entail the change of kind of the unitary state-territorial system and structural-functional transformations of the state authorities system. Political forces obtaining majority in parliament by means of elections receive possibilities from its ideological positions to influence determinedly on goals and, accordingly, strategy of the state development.

From the viewpoint of influence on the state building important characteristics of the parliamentary elections are: subjects, namely persons, organs and organizations authorized with rights and duties by the constitution and electoral legislation in relation to elections organization and realization; electoral process including sequence of stages clearly determined by electoral legislation; electoral system defining model of parliamentary elections organization and realization (majority, proportional, mixed).

Key words: parliamentary elections, state building, parliament, state development, constitution.

Постановка проблеми. Розвиток держави значною мірою залежить від того, якою мірою виборча система реально сприяє державотворчим процесам в інтересах суспільства. Завдяки парламентським виборам формується вищий представницький орган держави та артикулюється суспільне замовлення на стратегічний курс державотворення. Крім того, зазначені вибори є механізмом взаємодії суспільства та влади, від дієвості якого залежить участь громадян в управлінні країною. У виборчому процесі формується імідж держави в очах громадян та міжнародної спільноти. Парламентські вибори великою мірою впливають на довіру громадян до державних інститутів. Отже, для побудови ефективної держави необхідно розуміти закономірності впливу парламентських виборів на розвиток державотворення, насамперед визначити напрями впливу парламентських виборів на державотворчі процеси.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням державотворення (державного будівництва) присвячені роботи багатьох вчених, а саме В.Бакуменка, Г.Барабашева, А.Безуглова, Т.Бутирської, К.Шеремета та ін. Інститут виборів в контексті його впливу на політичну систему вивчали такі вчені, як І.Кресіна, А.Георгідзе, В.Бебик, С.Рябов, О.Тодика, А.Романюк, А.Пойченко, В.Шахов, В.Лісничий, М.Ставнійчук, Ю.Шведа та ін. Разом з тим, вплив парламентських виборів на розвиток державотворення з точки зору науки державного управління не був предметом спеціального поглибленого дослідження. При цьому початковим етапом такого дослідження є визначення його базових понять.

Мета статті. Метою статті є дослідження впливу парламентських виборів на державотворчі процеси. Відповідно до мети сформульовані такі дослідницькі завдання: розкрити зміст понять "парламентські вибори" та "державотворення"; показати роль парламентських виборів як чинника державотворчих процесів.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні Конституція України визначає вибори як одну із пріоритетних форм народовладдя: «Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії» [1, ст. 69]. Народовладдя - найважливіший принцип демократії, який означає, що лише народ є головним джерелом влади в державі. Вважається, що саме народу належить установча і конституційна влада в державі, до якої він обирає представників, якщо треба - змінює їх. Народ також може брати безпосередню участь у здійсненні влади, прийнятті певних рішень через референдум, а також через певні народні ініціативи [2, с. 162].

Згідно з Енциклопедією державного управління, вибори - це передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя та участі громадян у політичному житті демократичних країн. У процесі виборів здійснюється безпосереднє висунення або обрання певних осіб для виконання громадських функцій шляхом голосування та формування представницьких органів державної влади і місцевого управління (самоврядування). Це один із способів інституювання державної влади, найпоширеніший механізм створення органів та інституцій влади та найбільш ефективне знаряддя тимчасової політичної відповідальності осіб, що виконують публічні функції. Демократичними виборами окрема політична сила здобуває повноваження керування державою групою політичних лідерів шляхом індивідуального голосування на чітко окреслений тимчасовий період [3, с. 53].

Розглянемо, як інтерпретується українськими науковцями зміст поняття «парламентські вибори». Ю.Шведа визначає парламентські вибори як загальнонаціональні (на відміну від місцевих) вибори вищого законодавчого органу держави (парламенту). Завдання парламентських виборів відбувається визначення персонального складу парламенту [2, с. 367]. А.Романюк вважає, що «вибори створюють парламент, обираючи наперед визначену кількість депутатів, які повинні здійснювати законодавчу владу протягом певного терміну, відображають групові та індивідуальні преференції виборців і у своїй діяльності повинні орієнтуватися / представляти основні групові суспільні інтереси» [4, с. 213]. О.Тодика розуміє парламентські вибори, як безпосереднє волевиявлення громадян, які своєю участю у виборчому процесі шляхом голосування формують орган законодавчої влади [5, с. 5]. Ю.Сурмін та В.Бакуменко визначають парламентські вибори як «вибори в орган законодавчої влади, що відіграють винятково важливу роль в українському суспільстві. Вони активізують процеси його відновлення, забезпечують зміну політичних елітних груп, підштовхують країну в майбутнє» [6, с. 287].

Розглянемо поняття державотворення. У словнику-довіднику «Управління суспільним розвитком» державотворення (державне будівництво) трактується як розбудова держави, її владних інституцій, що забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики [7, с. 51]. У навчальному посібнику «Управління суспільним розвитком. Вступ до спеціальності» зазначено, що розбудова нової держави супроводжується певним перехідним періодом становлення, під час якого закріплюється її державність, формується дієва система державної влади та визначаються основні шляхи розвитку країни [8, с. 32].

Говорячи про державотворення, деякі дослідники вживають цей термін для визначення історичних подій, що призвели до створення держави. Разом з тим, з точки зору науки державного управління процес державотворення продовжується з розвитком держави. Зокрема, у монографії «Державне будівництво: стан, суперечності, перспективи розвитку в Україні» Т.Бутирська визначає державне будівництво (державотворення) як проекцію майбутнього в теперішній час, тобто як відправну точку розвитку держави [9, с. 100]. Найважливішу основу державного будівництва складають його закони (принципи). Початковим критерієм закону тут виступає не те, що він є нормативним актом, а те, що він передає сутнісну характеристику природи держави [9, с. 101].

Основні напрями державотворення визначені у навчальному посібнику «Державне управління: основи теорії, історія і практика», в якому проведено аналіз державного управління як системи діяльності та виділено в ньому три основні напрями. Одним з них є державне будівництво (державотворення), що охоплює визначення і правове закріплення: форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів державної влади відповідно до функцій держави та її стратегії; корекції завдань та функцій органів державної влади [10, с. 107].

Розглянемо, на які з виділених напрямів державотворення можуть впливати парламентські вибори, починаючи з такого напряму, як визначення і правове закріплення форми державного правління. Держава розповсюджує в той чи інший спосіб свою владу на власну територію. Але у влади повинно існувати джерело, з якого вона виходить. Формальне джерело влади і способи організації дії органів державної влади визначають форму правління, яка існує в державі. У розділі І Конституції України єдиним джерелом влади визнається народ, відповідно до чого наша держава є республікою [1, ст. 5]. Більш детально форма державного правління розкривається у розділах IV, V, УІ, положення яких дозволяють визначити її як парламентсько-президентську республіку [1, ст. 85, 87, 106, 113-116].

Внесення змін до усіх розділів Конституції України належить до повноважень Верховної Ради України [1, ст. 85]. Разом з тим, законопроект про внесення змін до розділу I, за умови його прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України [1, ст. 156]. Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України [1, ст. 157]. Таким чином, вітчизняний парламент, фактично, не може перетворити республіку, наприклад, на монархію, оскільки це закріплено у розділі І Основного Закону, проте цілком здатний змінити тип республіканської форми правління. Так вже відбувалося двічі протягом періоду незалежності, зокрема у 2004 р. та 2014 р., коли внаслідок прийняття законодавчих актів здійснювався перехід від президентсько- парламентської до парламентсько-президентської республіки [11; 12]. Зазначене свідчить про те, що парламентські вибори в Україні можуть реально вплинути на тип республіканської форми правління, якщо в їх результаті переважну більшість парламенту складуть представники політичних сил, що виступають за відповідні зміни.

Ст. 2 розділу І Конституції України закріплює унітарний державний устрій, тому парламент, як показано вище, не може змінити це положення без всеукраїнського референдуму [1, ст. 2]. З цього погляду ідея федералізації України, у разі її проголошення у передвиборних програмах тих чи інших політичних сил, є практично нездійсненною. Разом з тим, унітарні держави, залежно від статусу територіальних одиниць в їх складі, поділяють принаймні на три види: централізовані; децентралізовані; регіоналізовані. В децентралізованих унітарних державах можуть створюватися автономії, а у регіоналізованих - усі адміністративно- територіальні одиниці вищого рівня набувають автономного статусу [13, с. 142-143]. Питання статусу територіальних одиниць визначаються у розділі ІХ, а статусу Автономної Республіки Крим - у розділі Х Конституції України [1, ст. 132-136]. Ці розділи цілком можуть бути змінені вітчизняним парламентом самостійно без затвердження на референдумі. Отже, парламентські вибори здатні у підсумку спричинити зміну виду унітарного державного устрою, наприклад регіоналізацію України.

Політичний режим - це система методів і засобів здійснення політичної влади, форма взаємодії владних структур і населення, яка визначає якість політичного життя в країні [14, с. 40]. Поняття “політичний режим” охоплює порядок формування представницьких установ, становище та умови діяльності політичних партій, правовий статус особистості права та обов'язки громадян, порядок функціонування каральних і правоохоронних органів, співвідношення й регламентацію дозволеного та забороненого. Ознаками політичного режиму є вживані процедури та способи організації установ влади і врядування, стиль прийняття публічних, тобто загальних і обов'язкових для всіх, рішень, відносини між державою і громадянами. Ключовим у визначенні типу політичного режиму є налагодженість механізму взаємодії народу й влади [3, с. 438].

Політичний режим формується спонтанно, внаслідок спільних зусиль багатьох суб'єктів політичного процесу і не може бути встановлений конституціями або іншими законами. Його функціонування залежить від багатьох чинників, зокрема: розвитку інститутів влади; відносин власності; співвідношення політичних сил у суспільному організмі; соціальної структури суспільства; протиріч між ступенем централізації й автономізації влади; політичної стабільності в суспільстві; співвідношення законодавчої, виконавчої і судової влади, центрального уряду та місцевого самоврядування; становища й ролі громадських організацій і партій; правового статусу особи; особистості загальнонаціонального лідера та особливостей правлячої еліти; історичних і соціокультурних традицій; політичної культури населення [15].

Базові положення щодо політичного режиму визначені у розділах І і ІІІ вітчизняного Основного Закону, в тому числі: визнання України демократичною державою, народу - єдиним джерелом влади; закріплення принципів верховенства права, поділу влади, політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності; гарантування народного волевиявлення через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії тощо [1, ст. 1, 5-6, 8, 15, 69-73]. Ці базові положення, зважаючи на особливості механізму внесення конституційних змін, практично не піддаються будь- яким модифікаціям. Проте багато інших характеристик політичного режиму в Україні встановлюються у інших розділах Конституції України, а також у низці законів, що визначають питання взаємодії суспільства та влади, її підзвітності та підконтрольності громадянам, виборчої системи, механізмів реалізації політичних прав і свобод та ін. Отже, навіть без конституційних змін Верховна Рада України може шляхом прийняття законів може настільки змінити сутність політичного режиму, що він, незважаючи на формальну демократичну оболонку, поступово набуде багатьох ознак авторитаризму. Це яскраво виявилося, наприклад, під час функціонування політичного режиму в Україні протягом 2010-2013 рр. Як зазначається у чинній Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, державна влада її головними суб'єктами використовувалася з метою самозбереження і збагачення, суд, прокуратура та інші правоохоронні органи стали елементами єдиного репресивного механізму, спрямованого на захист влади, її свавілля і безкарності, а громадяни були позбавлені легітимних способів захисту своїх прав і свобод [16]. Враховуючи зазначене, парламентські вибори можуть вирішальним чином вплинути на політичний режим, якщо в їх результаті більшість у парламенті здобудуть представники політичних сил авторитарного спрямування.

Діяльність будь-якої держави має базуватися на чітко визначеній стратегії державного розвитку [17, с. 291]. Остання є основним результатом відповідного стратегічного планування, яке в державному управлінні ще розуміють як планування цілей розвитку держави [13, с. 609]. Цілі державної діяльності - це ті кінцеві результати, яких необхідно досягти [18]. Саме вони є основою стратегії розвитку держави. В Україні роль стратегічного документа, в якому визначаються такі цілі на середньострокову перспективу, покликана відігравати урядова програма діяльності, наявність якої передбачена ст. 114 Конституції України та Законом України "Про Кабінет Міністрів України" [1, ст. 114; 19, ст. 11]. Цілі розвитку держави у тих чи інших сферах визначаються у загальнодержавних програмах економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, які розробляє і здійснює Кабінет Міністрів України [1, ст. 116]. До повноважень Верховної Ради України належить як схвалення Програми діяльності уряду, так і затвердження загальнодержавних програм [1, ст. 85]. Таким чином, політичні сили, що внаслідок виборів отримують більшість у парламенті, здобувають можливості зі своїх ідеологічних позицій справляти визначальний вплив на цілі та, відповідно, стратегію розвитку держави через прийняття зазначених програмних документів.

У загальному вигляді структура органів державної влади визначається у низці статей розділів TV-VTTT Конституції України [1, ст. 76, 83, 85, 89, 98, 101, 106-107, 113-114, 116-118, 112, 124-125], а також у базових законодавчих актах, насамперед у Законах України "Про Кабінет Міністрів України" [19], "Про центральні органи виконавчої влади" [20], "Про місцеві державні адміністрації" [21], "Про судоустрій і статус суддів" [22], "Про прокуратуру" [23]. У цих та у інших законах встановлені завдання та функції різних видів органів державної влади. Наприклад, Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" визначена структура відповідної системи, яку складають міністерства, служби, агентства, інспекції і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, та встановлені функції органів виконавчої влади кожного з цих типів [20, ст. 1, 7, 13, 16-17, 21, 24]. Отже, в результаті виборів більшість місць у парламенті можуть зайняти депутати від партій, які налаштовані на зміни у системі органів державної влади та шляхом коригування базових законів здійснять відповідні структурно-функціональні перетворення.

Висновки

Парламентські вибори як чинник розвитку державотворення доцільно розуміти як формування на певний період часу вищого законодавчого і представницького органу державної влади шляхом безпосереднього волевиявлення дієздатних громадян, що покликаний реалізувати певні цінності та цілі виборців у процесі державотворення. При цьому останнє доцільно розуміти як процес не лише становлення нової держави, але й подальшого розвитку її засад, що включає такі основні напрями: удосконалення форми державного правління, політичного режиму і державно-територіального устрою; визначення основних цілей, пріоритетів та стратегії розвитку держави; перерозподіл повноважень між гілками та вищими органами державної влади; зміна структури органів державної влади відповідно до функцій держави та її стратегії.

Парламентські вибори справляють потужний, хоча й опосередкований вплив, практично на всі зазначені напрями державотворення. В їх результаті формується вищий законодавчий орган держави, який через законотворчу діяльність, в тому числі конституційні зміни, визначає засади розвитку держави. З погляду впливу на державотворення важливими характеристиками парламентських виборів є: суб'єкти, тобто особи, органи та організації, наділені конституцією та виборчим законодавством правами та обов'язками стосовно організації та проведення виборів; виборчий процес, що включає чітко визначену виборчим законодавством послідовність його стадій; виборча система, що визначає модель організації і проведення виборів до парламенту (пропорційну, мажоритарну, змішану).

Перспективи подальших досліджень полягають у виявленні закономірностей впливу парламентських виборів на розвиток державотворення за виділеними у даній статті напрямами.

Використані джерела інформації

1. Конституція України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/ print1406533405079590

2. Шведа Ю. Р. Партії та вибори : енцикл. словник / Ю. Р. Шведа. - Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. - 750 с.

3. Енциклопедія державного управління : у 8 т. / наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. - К. : НАДУ, 2011. - Т. 8 : Публічне врядування. - 2011. - 630 с.

4. Романюк А. С. Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Західної Європи : монографія / А. С. Романюк. - Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. - 391 с.

5. Тодика О. Ю. Вибори до парламентів країн СНД (Порівняльно-правовий аспект) / О. Ю. Тодика. - Х. : Факт, 2003. - 144 с.

6. Регіоналізація і вибори як засоби удосконалення владних відносин в Україні: теорія і практика : монографія / за заг. ред. О. О. Дьоміна. - Х. : Магістр, 2003. - 580 с.

7. Управління суспільним розвитком. Вступ до спеціальності : навч. посіб. / А. М. Михненко, В. Д. Бакуменко, С. О. Кравченко, С. О. Борисевич. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - 84 с.

8. Управління суспільним розвитком : словник-довідник / За заг. ред. А. М. Михненка, В. Д. Бакуменка. - К. : Вид-во НАДУ, 2006. - 248 с.

9. Бутирська Т. О. Державне будівництво: стан, суперечності, перспективи розвитку в Україні : монографія / Т.О. Бутирська. - К. : НАДУ, 2007. - 484 с.

10. Державне управління: основи теорії, історія і практика : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджи ; за заг. ред. Надолішнього П. І., Бакуменка В. Д. - О. : ОРІДУ НАДУ, 2009. - 394 с.

11. Закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 груд. 2004 р. № 2222-IV // Уряд. кур'єр. - 2004. - 10 груд.

12. Закон України "Про відновлення дії окремих положень Конституції України" від 21 лют. 2014 р. № 742-VII // Голос України. - 2014. - 1 берез.

13. Енциклопедія державного управління : у 8 т. / наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. - К. : НАДУ, 2011. - Т. 1 : Теорія державного управління. - 2011. - 748 с.

14. Рагозін М. П. Вчимося демократії. Уроки громадянської освіти / М. П. Рагозін. - Д. : Донбас, 2004. - 180 с.

15. Політологія : курс лекцій [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-66.html

16. Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України : постанова Верховної Ради України від 27 лют. 2014 р. № 799-VII // Відом. Верховної Ради України. - 2014. - №- Ст. 330.

17. Державне управління : навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко ; за ред. А. Ф. Мельник. - К. : Знання-Прес, 2003. - 343 с.

18. Загальна теорія держави і права / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В.

19. Петришина [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://radnuk.info/pidrychnuku/teoriua-prava/38-tsvik/198-2009-11 -09- 19-54-54.html

20. Закон України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лют. 2014 р. № 794-VII // Голос України. - 2014. - 1 берез.

21. Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 берез. 2011 р. № 3166-VI // Голос України. - 2011. - 9 квіт.

22. Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квіт. 1999 р. № 586-XIV // Уряд. кур'єр. - 1999. - 15 трав.

23. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 лип. 2010 р. № 2453-VI // Уряд.267 кур'єр. - 2010. - 12 серп.

24. Закон України "Про прокуратуру" від 5 листоп. 1991 р. № 1789-XII // Голос України. 1991. - 11 груд.

References

1. Konstytutsiya Ukrayiny [Constitution of Ukraine] [Electronic resource]. - Access mode: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1% 80/print1406533405079590

2. Shveda Yu. R. Partiyi ta vybory : entsykl. slovnyk [Parties and elections : encyclopedic dictionary] / Yu. R. Shveda. - L. : Vydavnychyy tsentr LNU im. Ivana Franka, 2010. - 750p.

3. Entsyklopediya derzhavnogo upravlinnya [Encyclopedia of Public Administration] : u 8 t. / nauk.-red. kolegiya : Yu. V. Kovbasyuk (golova) ta in. - K. : NADU, 2011. - Т. 8 : Publichne vryaduvannya [Public Governance]. - 2011. - 630 p.

4. Romanyuk A. S. Porivnyal'nyy analiz politychnykh instytutiv krayin Zakhidnoyi Yevropy : monografiya [A comparative analysis of the political institutes of Western Europe countries : monograph] / A. S. Romanyuk. - L. : Vydavnychyy tsentr LNU im. Ivana Franka, 2007. - 391 p.

5. Todyka O. Yu. Vybory do parlamentiv krayin SND (Porivnyal'no-pravovyy aspekt) [Elections to parliaments of the CIS countries (Comparatively-legal aspect)] / O. Yu. Todyka. - Kh. : Fakt, 2003. - 144 p.

6. Rehionalizatsiya i vybory yak zasoby udoskonalennya vladnykh vidnosyn v Ukrayini: teoriya i praktyka : monografiya [Regionalizalion and elections as means of power relations improvement in Ukraine: theory and practice : monograph] / za zag. red. O. O. D'omina. - Kh. : Mahistr, 2003. - 580 p.

7. Upravlinnya suspilnym rozvytkom. Vstup do spetsial'nosti : navch. posib. [Social development governance. Introduction to speciality : textbook] / A. M. Myhnenko, V. D. Bakumenko, S. O. Kravchenko, S. O. Borysevych. - K. : Vyd-vo NADU, 2006. - 84 p.

8. Upravlinnya suspilnym rozvytkom : slovnyk-dovidnyk [Social development governance : handbook] / za zag. red. A. M. Myhnenka, V. D. Bakumenka. - K. : Vyd-vo NADU, 2006.248 p.

9. Butyrska T. O. Derzhavne budivnytstvo : stan, superechnosti, perspektyvy rozvytku v Ukrayini : monografiya [State building : condition, contradictions, development prospects in Ukraine : monograph] / T. O. Butyrska. - K. : NADU, 2007. - 484 p.

10. Derzhavne upravlinnya : osnovy teoriyi, istoriya i praktyka : navch. posib. [State governance : theory foundations, history and practice : textbook] / V. D. Bakumenko, P. I. Nadolishniy, M. M. Izha, G. I. Arabadzhy ; za zag. red. Nadolishnogo P. I., Bakumenka V. D. - Odesa: ORIDU NADU, 2009. - 394 p.

11. Zakon Ukrayiny "Pro vnesennya zmin do Konstytutsiyi Ukrayiny" vid 8 hrud. 2004 r. № 2222-IV [Law of Ukraine "On making changes in the Constitution of Ukraine", 2004, December 8, № 2222-IV] // Uryad. kur"yer, 2004, December 10.

12. Zakon Ukrayiny "Pro vidnovlennya diyi okremykh polozhen' Konstytutsiyi Ukrayiny" vid 21 lyut. 2014 r. № 742-VII [Law of Ukraine "On proceeding in the action of separate positions of the Constitution of Ukraine", 2014, February 21, № 742-VII] // Holos Ukrayiny, 2014, March 1.

13. Entsyklopediya derzhavnogo upravlinnya [Encyclopedia of Public Administration] : u 8 t. / nauk.-red. kolegiya : Yu. V. Kovbasyuk (golova) ta in. - K. : NADU, 2011. - T. 1 : Teoriya derzhavnogo upravlinnya [Theory of Public Administration]. - 2011. - 748 p.

14. Ragozin M. P. Vchymosya demokratiyi. Uroky gromadyans'koyi osvity [Learning democracy. Lessons of civil education] / M. P. Ragozin. - D. : Donbas, 2004. - 180 p.

15. Politolohiya : kurs lektsiy [Political science : course of lectures] [Electronic resource]. -268Access mode: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-66.html

16. Pro Programu diyal'nosti Kabinetu Ministriv Ukrayiny : postanova Verkhovnoyi Rady Ukrayiny vid 27 lyut. 2014 r. № 799-VII [On Program of the Cabinet of Ministers of Ukraine : Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine, 2014, February 27, № 799-VII] // Vidom. Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, 2014, № 15, Art. 330.

17. Derzhavne upravlinnya : navch. posib. [State governance : textbook] / A. F. Melnyk, O. Yu. Obolenskyy, A. Yu. Vasina, L. Yu. Gordiyenko ; za red. A. F. Melnyk. - K. : Znannya-Pres, 2003. - 343 p.

18. Zahal'na teoriya derzhavy i prava [General theory of the state and law] / za red. M. V. Tsvika, V. D. Tkachenka, O. V. Petryshyna [Electronic resource]. - Access mode: http://radnuk. info/pidrychnuku/teoriua-prava/38-tsvik/198-2009-11 -09- 19-54-54.html

19. Zakon Ukrayiny "Pro Kabinet Ministriv Ukrayiny" vid 27 lyut. 2014 r. № 794-VII [Law of Ukraine "On Cabinet of Ministers of Ukraine", 2014, February 27, № 794-VII] // Holos Ukrayiny, 2014, March 1.

20. Zakon Ukrayiny "Pro tsentral'ni orhany vykonavchoyi vlady" vid 17 berez. 2011 r. № 3166-VI [Law of Ukraine "On central executive bodies", 2011, March 17, № 3166-VI] // Holos Ukrayiny, 2011, April 9.

21. Zakon Ukrayiny "Pro mistsevi derzhavni administratsiyi" vid 9 kvit. 1999 r. № 586-XIV [Law of Ukraine "On local state administrations", 1999, April 9, № 586-XIV] // Uryad. kur"yer, 1999, May 15.

22. Zakon Ukrayiny "Pro sudoustriy i status suddiv" vid 7 lyp. 2010 r. № 2453-VI [Law of Ukraine "On judicial system and status of judges", 2010, July 7, № 2453-VI] // Uryad. kur"yer, 2010, August 12.

23. Zakon Ukrayiny "Pro prokuraturu" vid 5 lystop. 1991 r. № 1789-XII [Law of Ukraine "On office of public prosecutor", 1991, November 5, № 1789-XII] // Holos Ukrayiny, 1991, December 11.

Размещено на Allbest.ru