Основні напрями модернізації інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСНОВНІ НАПРЯМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Коломієць Є.В., аспірант кафедри

державного управління філософського факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Анотація

В даній статті проаналізовано основні пріоритети модернізації інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади в Україні, для створення ефективної системи постачання органам виконавчої влади актуальної інформації та науково обґрунтованих, достовірних прогнозів, що є важливою умовою їх ефективної діяльності в сучасних умовах.

Ключові слова: органи виконавчої влади, державне управління, інформаційно-аналітична система.

Аннотация

Коломиец Е.В., аспирант кафедры государственного управления философского факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко

ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ МОДЕРНИЗАЦИИ ИНФОРМАЦИОННО-АНАЛИТИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ОРГАНОВ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ В УКРАИНЕ

В данной статье проанализированы основные приоритеты модернизации информационно-аналитического обеспечения органов исполнительной власти в Украине, для создания эффективной системы снабжения органам исполнительной власти актуальной информации и научно обоснованных, достоверных прогнозов, что является важным условием их эффективной деятельности в современных условиях.

Ключевые слова: органы исполнительной власти, государственное управление, информационно-аналитическая система.

Annotation

Kolomiiets E.V., Ph.D. Public Administration Department, The Faculty of Philosophy, Kyiv National University n.a. Taras Shevchenko

THE MAIN DIRECTIONS OF MODERNIZATION OF INFORMATION ANDANALYTICAL SUPPORT OF EXECUTIVE AUTHORITIES IN UKRAINE

The article is devoted to the problems of informational and analytical support of public authorities. The main scientific question raised by author is to determine the main directions for modernization of informational and analytical support of executive power. Informational and analytical support are seen as activities aimed at organizing targeted array of information and informational flows, including the collection, storage, processing and transmission of information, in order to analyze the results obtained for the preparation, justification and decision-making by the executive bodies.

However, the author notes that, despite the large variety of information and analytical services (informational and analytical, expert and advisory centers, etc.), there is a need to modernize the existing system of informational and analytical support. Criteria of democratic management culture, conformity to modern methods of state-of-core management guidelines that should determine the features of modernization research and information provision by public authorities.

The article indicated problems of theoretical and practical nature, which determine the current state of informational and analytical support of public authorities. Author separates them into general and specific problems. The first group refers to any informational and analytical support of the public authority. Specific problems are determined by the peculiarities of the functioning of public administration in a separate area status and trends of its development, especially the processes of strategic planning in this area.

The author has also updated the problem of bridging interaction, coordination and building adequate and effective channels of communication between the various agencies that make up the information and analytical framework of public administration. The article also highlights the need to improve the information and analytical competence of public officials. The author concludes that the need for a comprehensive modernization of informational and analytical support, which should be based on the requirements of modern, transparent and democratic state-of management, within the framework of the theory and methodology for optimization of the structures of public administration.

Key words: executive authorities, public administration, information and analytical system.

Актуальність

Діяльність органів виконавчої влади повинна базуватися на достовірній та актуальній інформації про поточний стан справ та на прогнозних результатах наукової аналітичної діяльності. З цієї причини інформаційно-аналітичне забезпечення органів виконавчої влади є гостро актуальним питанням. Адже, лише за умови сучасного професійного інформаційно-аналітичного супроводу стає можливою розбудова української державності з високим рівнем прозорого, відкритого, професійного управління, з дотриманням умов верховенства права, забезпеченням прав та свобод кожного громадянина, наданням якісних послуг громадянам та підзвітністю органів влади суспільству.

Незважаючи на те, що на даний час в Україні функціонує значна кількість аналітичних служб, схвалено Концепцію Національної програми інформатизації, сформульовані Основні засади розвитку інформаційного суспільства України на 2007 - 2015 роки та прийнято 15 Постанов Кабінету Міністрів України, які формують правову основу одержання, обробки, використання, поширення та зберігання масивів інформації, інформаційно-аналітичне забезпечення органів виконавчої влади перебуває на етапі становлення [1]. Інформаційні та аналітичні служби, покликані забезпечити ефективне функціонування органів виконавчої влади потребують невідкладної модернізації та реформування з метою створення високорозвиненої системи інформаційно-аналітичного забезпечення, що відповідає сучасним потребам держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження проблеми інформаційної та аналітичної діяльності органів влади проводилося В. Б. Авер'яновим, Г. В. Атаманчуком, В. Д. Бакуменком, Р. А. Калюжним, І. В. Розпутенком, Г. П. Ситником, О. І. Сушинським, С. О. Телешуном, В. В. Тертичкою, Л. П. Юзьковою та ін.

Особливо слід відзначити праці С. Телешуна, О. Титаренко та І. Рейтерович, роботи яких на сьогодні є найбільш цікавими та повними розробками з інформаційно-аналітичної проблематики.

Аналіз досліджень щодо проблем державного управління свідчить, що при усій різноманітності праць, присвячених проблемам розвитку державної служби, питання інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів виконавчої влади відносно недавно привернуло увагу фахівців з державного управління. При певній розробленості проблеми на даний момент недостатньо глибоко досліджені основні напрями модернізації інформаційно-аналітичної діяльності в державному управлінні, завдяки яким стане можливим подолання проблем на шляху створення сучасної та ефективної інформаційно-аналітичної служби [4].

Мета

Метою роботи є виявлення пріоритетних напрямів модернізації інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади в Україні.

Виклад основного матеріалу

Інформаційно-аналітичне забезпечення - важлива функція державно-управлінської діяльності, на яку покладено постачання всього спектру необхідної інформації для прийняття об'єктивних та своєчасних державних управлінських рішень.

Існування інформаційних бар'єрів, які перешкоджають одержанню необхідної інформації, та дефіцит часу в діяльності споживача інформації зумовлюють необхідність інформаційно-аналітичних досліджень. Дефіцит часу суб'єктів управління, як споживача інформації, диктує необхідність створення спеціальної інформаційної служби, завданням якої буде постійне слідкування за інформацією щодо визначених інформаційних потреб, витяг необхідних інформаційних фрагментів з усього масиву даних, аналітико-синтетичне перетворення вихідної інформації у відповідності до потреб органів виконавчої влади. Це зумовлює появу системи інформаційного забезпечення споживачів інформації, в якій вони виступають визначальним чинником в процесі підготовки інформаційно-аналітичних документів.

Загалом, можемо зазначити, що інформаційно-аналітичне забезпечення виконавчих органів державної влади - це вид діяльності, спрямований на організацію цілеспрямованих масивів інформації та інформаційних потоків, який включає збирання, зберігання, опрацювання і передачу інформації, з метою аналізу одержаних результатів для підготовки, обґрунтування і прийняття управлінських рішень органами виконавчої влади. Також це діяльність, спрямована на забезпечення інформаційних потреб громадян у суспільно-значущих інформаційних ресурсах.

Найбільшими центрами, що здійснюють інформаційне забезпечення виконавчих органів влади, слід відзначити Головне управління інформаційної політики Адміністрації Президента України, Управління розвитку інформаційного суспільства та інформаційної безпеки Секретаріату Кабінету Міністрів України, Раду з питань інформаційної політики при Президентові України, Міжвідомчу комісію з питань інформаційної політики та інформаційної безпеки при Раді Національної Безпеки та Оборони України та ін..[3, с.53].

Незважаючи на значну кількість в Україні різноманітних інформаційно-аналітичних, експертних та консультативних центрів, актуальним є питання якісного аналізу та прогнозування подій, вияву механізмів їх політичної динаміки, реалізації адекватної стратегії прийняття політичних рішень, що вносить до порядку денного питання модернізації вищезгаданих служб.

Процес модернізації інформаційно-аналітичних служб має відповідати ряду умов. Перш за все, слід зазначити, що інформаційно-аналітична діяльність повинна керуватись основними критеріями демократичності управлінської культури. Серед них особливо потрібно відзначити необхідність оперативного реагування адміністративного апарату на потреби і запити працівників органів виконавчої влади та створення адекватної системи моніторингу, оцінювання та контролю [8, С.9-11].

В результаті модернізації система інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади має відповідати основним характеристикам сучасного державного управління. Для сучасного інформаційно-аналітичного забезпечення характерні:

- використання інформаційно-комунікаційних технологій, політичної аналітики і науково обґрунтованих прогнозів в процесі розробки державної політики;

- облік, аналіз та прогнозування позитивних і негативних тенденцій у практичній діяльності в розвитку суспільних явищ;

- аналіз, узагальнення та інтерпретування соціальних, політичних та економічних показників;

- організація та проведення емпіричних досліджень з вивчення соціально-політичних процесів в області (регіоні, країні) для пошуку оптимальних управлінських рішень, прийняття таких рішень;

- застосування раціональних прийомів пошуку, обробки, зберігання та використання необхідної соціальної, політичної, економічної та наукової інформації [5, с.117].

Модернізація інформаційно-аналітичного забезпечення має проводитись у руслі основних напрямів модернізації державно-управлінського знання загалом.

Можна виокремити наступні напрями модернізації державно-управлінського знання, яким має відповідати і інформаційно-аналітичне забезпечення:

- критичне переосмислення радянської управлінської практики з її типовими властивостями авторитаризму, патерналізму та колективної безвідповідальності. Таке переосмислення потребує значних інтелектуальних зусиль, оскільки включає визначення нових світоглядно-ціннісних орієнтирів, тощо;

- більш широке й сутнісне запозичення досвіду управління розвинених, демократичних країн, акцентування уваги на його теоретико-методологічних основах. Окремим прикладом нашого неадекватного запозичення концептів демократичного врядування може бути підміна принципу верховенства права принципом верховенства закону;

- серйозний аналіз сформованої за період незалежності української практики управління, критика негативних аспектів та посилення конструктивних рекомендацій;

- деполітизація науки ДУ, більш послідовне відмежування від корисно-меркантильних владних інтересів. Відповідно, посилення ролі істинного відтворення реального стану та розкриття технологічних (виключно управлінських) аспектів знання;

- послідовне й чітке проведення демаркаційних ліній між наукою державного управління та іншими науками, оскільки міждисциплінарний характер першої досить часто зводиться до опису суміжної предметної сфери без врахування таких сутнісних рис державно-управлінського знання, як визначення перспектив зміни наявного стану та готовності суб'єкта до модернізаційної діяльності [7, с.7]

Одним з пріоритетних напрямів розвитку є подолання нині існуючих проблем інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади. Серед основних причин незадовільного стану інформаційно-аналітичних служб у державному управлінні є комплекс невирішених проблем теоретичного та практичного характеру: відсутність систематизації проблем, методичного підходу до їх розв'язання, спеціального методу адаптації стратегічних рішень до умов зовнішнього та внутрішнього середовища, що перебувають у процесі динамічної трансформації. Це обмежує можливості розробки та застосування формальних методів і моделей у процесі здійснення державного управління.

Основні проблеми в сфері інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління загалом та органів виконавчої влади зокрема, можна умовно поділити на дві групи: загальні проблеми, притаманні будь-якому інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності органу державної влади, і проблеми специфічні, що зумовлюються особливостями функціонування систем державного управління в конкретній сфері (в даному випадку сфері діяльності органів виконавчої влади), станом та тенденціями її розвитку, особливостями процесів стратегічного планування та управління в цій сфері.

Аналітичні служби та аналітичні підрозділи, які функціонують в Україні, переважно працюють в автономному режимі, за конкретними оперативними чи постійно діючими запитами. Між ними відсутня координація, необхідна для спільного формування й використання джерельної бази, що створюється в процесі аналітико-синтетичної обробки української наукової літератури.

Тому основним завданням, що стоїть перед інформаційно-аналітичними службами є розробка та впровадження системи аналітико-синтезного опрацювання інформації, яка повинна забезпечити:

- створення єдиної системи кооперативної реферативної обробки вітчизняних документів, кумуляції та зберігання результатів опрацювання у загальнодержавній базі даних, забезпечення інтерактивного доступу до даних для учасників системи та інших користувачів;

- скорочення фінансових витрат, трудових і матеріальних ресурсів, за рахунок усунення дублювання під час обробки документів, на формування та експлуатацію загальнодоступних інтерактивних баз даних;

- створення інших бібліотечних та інформаційних продуктів, у тому числі комплексу науково-інформаційних видань, що включатиме підготовку оглядово-аналітичних і прогностичних матеріалів;

- організацію потужного телекомунікаційного центру на базі мережі Internet з метою доступу до зарубіжних баз даних для обміну реферативною інформацією та її використання [2, С.23-24].

Окремим пріоритетним напрямком модернізації інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади є підвищення рівня кваліфікації державних службовців. За результатами досліджень, для вітчизняних держслужбовців характерний доволі низький рівень готовності до діяльності в сучасних умовах. Це показало експериментальне дослідження, що проводилося Н. Лукашевою в період з 2010 по січень 2013 рр. на базі Національної академії державного управління при Президентові України та двох її регіональних інститутів - Дніпропетровському і Одеському; а також на базі Кримського Центру підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим [6].

Хоч дослідження Н. Лукашевої було зосереджено на рівні готовності держслужбовців до діяльності в умовах глобалізації, для самого процесу глобалізації характерна зростаюча інтенсивність взаємозв'язків у різноманітних сферах та, як наслідок, активний розвиток інформаційно-комунікативних процесів та технологій. Тож для адекватної роботи органів виконавчої влади в умовах глобалізації необхідні сучасні засоби для опрацювання постійно зростаючих масивів інформації. Для даного дослідження є важливими є два показники, з проаналізованих Н. Лукашевою: когнітивно-орієнтаційний та операційно-технологічний компоненти. Когнітивно-орієнтаційний компонент, з проміж інших, включає: обізнаність держслужбовця із технологіями передбачення загроз національній безпеці України в умовах глобалізації та обізнаність із базовими стратегіями модернізації державного управління в умовах глобалізації.

Узагальнюючи результати оцінювання рівнів сформованості когнітивно-орієнтаційного компоненту, слід зазначити, що більшість державних службовців (57,6 %) мають низький рівень сформованості вищезазначеного компонента; 25,8 % - незадовільний; 11,6 % - достатній і лише 5 % - високий.

Операційно-технологічний компонент, що включає вміння держслужбовця проводити ситуаційний аналіз із урахуванням основних проблем глобалізації; вміння оцінювати та прогнозувати соціально-екологічний ефект програм, проектів, державно-управлінських рішень, ситуацій і т. ін., що реалізуються на різних рівнях суспільного життя (міжнародному, національному, регіональному, місцевому);та вміння планувати зміни у професійні діяльності й поведінці з урахуванням детермінант корпоративної соціальної відповідальності та екологічної культури, також знаходиться на незадовільному рівні. Згідно цього критерію більшість державних службовців (56,8 %) мають низький рівень сформованості вищезазначеного компоненту; 17,7 % - незадовільний; 20,9 % - достатній і лише 4,6 % - високий.

Дані вищевказаного дослідження вказують на необхідність термінового підвищення рівня підготовки державних службовців, в тому числі і тих, що займаються обробкою інформаційних потоків з метою забезпечення органів виконавчої влади необхідною інформацією.

Висновки

В Україні функціонує значна кількість різнопланових інформаційно-аналітичних, експертних та консультативних центрів, які охоплюють всю сферу державного управління. Але попит органів виконавчої влади на якісний аналіз та прогнозування подій все одно є задоволеним не в повній мірі, тому на перший план виходять питання модернізації вищевказаних інформаційно-аналітичних служб.

Процес модернізації інформаційно-аналітичних служб має відповідати комплексу умов. Інформаційно-аналітичні підрозділи мають оперативно реагувати на потреби і запити органів виконавчої влади, для чого необхідно створити адекватну систему моніторингу, оцінювання та контролю дій органів виконавчої влади. З цього можемо зробити висновок, що основний напрям модернізації - розробка та впровадження цілісної системи аналітико-синтезного опрацювання інформації для задоволення потреб органів виконавчої влади.

Основні напрями модернізації інформаційно-аналітичного забезпечення мають відповідати основним напрямам модернізації вітчизняного державно-управлінського знання загалом. Окремим пріоритетним напрямком модернізації інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади є підвищення кваліфікації державних службовців, що забезпечують функціонування інформаційно-аналітичних служб.

В результаті модернізації, система інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади має відповідати основним характеристикам сучасного державного управління, головною з яких є активне використання ІКТ, політичної аналітики і прогнозування в процесі розробки та реалізації державної політики України.

Використані джерела інформації