Режими функціонування та способи використання матричної мережі органами влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК:351

Режими функціонування та способи використання матричної мережі органами влади

к.держ.упр., доцент кафедри інформаційної політики та технологій НАДУ при Президентові України

Анотація

У статті підняті досить цікаві та важливі питання сучасної науки з державного управління щодо використання матричних мереж представниками органів влади у процесі прийняття управлінських рішень. Розглянуто режими функціонування матричної мережі та необхідний рівень комунікацій між учасниками у кожному з них.

Ключові слова: мережа, громадськість, державне управління, режим, мотивація.

Аннотация

В статье подняты довольно интересные и важные вопросы современной науки государственного управления по использованию матричных сетей представителями органов власти в процессе принятия управленческих решений. Рассмотрены режимы функционирования матричной сети и необходимый уровень коммуникаций между участниками в каждом из них.

Ключевые слова: сеть, общественность, государственное управление, режим, мотивация.

Annotation

The article gives some interesting and important questions of modern science with the government on the use of matrix networks by the government in decisionmaking. also described modes of operation matrix network and yneobhidnyy level communications between participants in each of them.

Keywords: network, public, public administration, treatment motivation.

Постановка проблеми. У процесах формування та реалізації політики будь-яка правова демократична держава повинна постійно підтримувати комунікацію з громадянами на основі взаєморозуміння та обміну інформацією з усіх найбільш важливим аспектів життя. Саме тому сучасні технології, які використовують прес-служби органів державної влади, спрямовані, насамперед, на ефективний розвиток цих відносин, що, безумовно, вимагає від співробітників прес-служб високопрофесійних умінь і навичок.

В даний час саме прес-служби є найбільш розповсюдженою організаційною структурою, що відповідає за комунікації між державними органами та суспільством. Це природно: найпростіший спосіб діалогу з громадськістю - зробити ефективного посередника - мас-медіа. Завдання прес-служби полягає в тому, щоб встановити довірчі відносини з журналістами, що можливо тільки при наданні об'єктивної інформації, а також використовувати ці достовірні відносини для просування необхідної інформації.

Проте існує і альтернативний спосіб налагодження і підтримки комунікації, який часто діє лише під час виборчих перегонів - використання мереж агітаторів у пост виборчий період. Найбільш дієвий даний інструмент може бути при його використанні представницькими органами влади - Верховною, обласними, районними радами, оскільки народні обранці тим чи іншим чином, особливо на більш високих - обласних та всеукраїнському рівнях використовували мережі агітаторів.

Актуальність. На сьогоднішній день використання агітаційних мереж у пост виборчий період не викликало зацікавленості у представників представницьких органів, проте цей інструмент може забезпечити досить стабільний комунікативний зв'язок влади та громадськості.

Аналіз попередніх досліджень. Щодо зазначеної проблеми особливу увагу необхідно звернути увагу на праці таких відомих вчених як Г.Почепцов, О.Литвиненко, С.Кара-Мурза, А.Цуладзе, О.Донченко, Ю.Романенко, В.Петрик, І.Буркут, М.Бучин, Р.Балабан та ін.

Завдання статті. Визначити основні режими функціонування мотиваційної мережі та можливість її використання у пост виборчий період інструмента іміджевих комунікацій.

Виклад основного матеріалу. Мережа агітаторів - це необхідний в рамках будь-якої виборчої кампанії інструмент трансляції інформації про кандидата на голосуюча населення виборчого округу, від якості цього інструменти в чому розташовуватися залежно результат кампанії кандидата. Крім функції інформування населення про учасників виборчих перегонів, його програму та про здійснені штабом кандидатів вчинки, до переліку повноважень мережі агітаторів входять і інші функції, такі як мобілізація прихильників кандидата для виходу по максимуму можливого їх числа на дільниці голосування.

Відмова від стандартних підходів створення ієрархічних мереж для ефективного проведення виборчих кампаній може бути доречною при переході на новий рівень побудови та організації діяльності - матричний, який передбачає не тільки індивідуальність підходів до специфіки людського ресурсу на кожному з рівнів мережі, а й безпосередньою особисту зацікавленість її учасників в розробці та здійсненні передбачуваних комерційних, і соціально-політичних програм, проектів та акцій, орієнтованих на відповідні сегменти цільової аудиторії або на вирішення проблем певного соціуму. Така мережа покликана передусім активно залучати представників громадськості до активної підтримки програм та проектів певної політичної сили під час виборчої кампанії, а до прийняття державно-управлінських рішень після перемоги на виборах.

Постійне використання мереженого ресурсу досить доречне при формуванні іміджу органів державної влади, підвищенні рівня довіри до них та оперативному створенні інформаційних потоків між органами влади та громадськістю.

Держава, а саме влада, частіше прагне до встановлення зв'язку з населенням лише тоді, коли це вигідно насамперед йому - як правило, в період виборчих кампаній. У цей час державна влада вживає всіх заходів з отримання інформації про реальні настрої та очікування електорату, щоб, задовольнивши їх у період передвиборної гонки, утриматися і залишитися на наступний термін.

Тому, для поліпшення відносин із суспільством, єдиним напрямом діяльності державної влади є формування нової якісно інший, громадської думки та підвищення рівня мотивації щодо взаємодії громадськості з органами влади. Відповідні заходи, які в такому випадку вдається держава, не повинні суперечити основним вимогам демократії, які передбачають забезпечення ним усіх умов вільного формування, розвитку та вираження громадської думки її громадянами. Тобто, державна влада діями повинна сформувати свій новий імідж і заслужити повагу з боку громадян.

Варто додати, що для підвищення ефективності взаємодії влади та громадськості слід використовувати мотиваційне регулювання інформаційних потоків. Саме соціальна мотивація здатна підвищити активність громадян у прийнятті управлінських рішень.

Мотиваційний підхід до формування мережі передбачає використання різних типів мотивації учасників мережі для залучення їх до активної діяльності. Принцип самодопомоги передбачає визначення та вирішення за допомогою мережі найбільш актуальних проблем, а також стимулювання органів місцевої влади у вирішенні цих проблем, що є одним із видів нефінансової мотивації учасників мережі. У комплексі з побудовою мережі, розробкою проектів і потужною адресної інформаційною кампанією це допоможе сформувати позитивне ставлення жителів регіону (міста) до організаторів мережі - політичної сили, яке при належному підході можливо конвертувати в голоси під час виборчої кампанії.

Для здійснення виборчої кампанії оптимальним інструментом є формування потужної багаторівневої матричної мережі, що містить кілька взаємопов'язаних ієрархічних рівнів менеджменту та її учасників, ефективність комунікацій між якими ґрунтується на гнучко вибудуваній системі досягнення консенсусу та взаємної зацікавленості та підтримується суворо організованими функціональними лініями.

Побудова мережі орієнтовано на активне залучення людей у програми та ідеологію політичної сили методом полівекторного мотиваційного розширення.

Основоположними параметрами результативності, що визначають режими функціонування мережі, є щільність акцій, розгорнутість комунікацій в мережі і ефективність комунікацій в мережі.

Щільність акцій - це параметр, що визначає оптимальну кількість акцій, ініційованих менеджментом мережі за якийсь проміжок часу на певній ділянці міста (району), необхідних йому для залучення до мережі нових учасників, а також підвищення їх мотивації.

Вимірюється у відсотках по відношенню до максимально можливого рейтингу залучення електорату до участі в акціях, які здійснюються мережею. Щільність акцій в 100% означає, що на певній ділянці за якийсь період часу за допомогою акцій, ініційованих мережею, були охоплені всі соціальні групи, обрані менеджментом відповідно до заздалегідь підготовленого плану підвищення кількісних і якісних показників у мережі.

Розгорнутість комунікацій в мережі - показники цього параметра визначають рівні ефективного використання менеджментом мережі наявних можливостей для розгортання комунікаційних зв'язків, орієнтованих на підвищення кількості учасників мережі і, відповідно, необхідної щільності в мережі інформаційних потоків. Вимірюється у відсотках по відношенню до плану розгортання мережі.

Ефективність комунікацій в мережі - це параметр, показники якого визначають необхідну щільність акцій і результативність комунікаційних потоків всередині мережі, орієнтованих на підвищення рівнів мотивації учасників мережі.

Вимірюється у відсотках стосовно до рівнів найбільш значущою мотивації.

1. Режим будівництва та підготовки.

Цей режим є найпершим у циклі функціонування мережі і характеризується розробкою концепції і стратегії мережі, проектуванням її структури, розробкою бюджету її діяльності, а також норм і правил для ефективного функціонування

Виходячи з побудованої методом експертних оцінок таблиці режимів, режим підготовки та будівництва характеризується підвищеною увагою на розгортання комунікацій (використовується до 65% ресурсу мережі ) і незначними ставками на щільність акцій. Ефективність комунікацій тримається на рівні 5%, виходячи з того, що мережа лише будується або змінює свій формат.

У даному режимі кількісні показники мотивації прагнуть до рівня 0,7 (при максимальному показнику 1), а якісні - до 0,25.

Завдання менеджменту орієнтовані на вибудовування мережі в залежності від географії поширення, від найвищого рівня (країна, область, район) і аж до виборчих дільниць.

2. Режим очікування.

Режим очікування характеризується в діяльності уже побудованої мережі певним досить низьким рівнем активності і щільністю реалізації програм та акцій.

У режимі очікування мережа функціонує без проведення знову ініційованих акцій. Йдуть тільки постійні програми, які наповнюють мережу своїм людським ресурсом.

Це видно з таблиці: незважаючи на 70 %-ве розгортання комунікацій і досить високою її ефективності, щільність акцій знаходиться лише на рівні 10 %.

Проте в режимі очікування підвищується кількісний і якісний показники параметрів мотивації, а саме 0,8 і 0,5 відповідно.

Завдання менеджерів мережі в режимі очікування зосереджені насамперед на зборі додаткових даних щодо актуалізації проблем вузлів, очікувань електорату і політичним настроям учасників мережі.

Звітність - менеджмент передає вгору по мережі звіти за фактом виконаних дій в рамках реалізованих програм.

Для даного режиму важлива функція - організація звітності по всіх рівнях мережі, заповнення та наповнення баз даних, а також карток мотивації учасників мережі.

3. Активний режим.

Відрізняється багаторівневої активністю мережі в залученні нових учасників і розподілу між ними деяких типів мотивацій, які не тільки будуть нести характер взаємозаліку в процесі реалізації програм та акцій мережі, а й характер ідеологічної залученості. А так само донесення справжніх мотивів самодопомоги та інших проектів.

Режим, коли реалізуються невеликі локальні акції у вузлах в рамках програм, які не вимагають залучення додаткових ресурсів мережі. Їх рівень щільності знаходиться на рівні 50%, при розгортанні комунікації та їх ефективності на 75 %.

При цьому кількісні показники мотивації знаходяться на рівні в 0,9, а якісні - на рівні 0,65.

Завдання менеджерів мережі - скласти Плани розширення так, щоб можна було використовувати всі наявні локальні ресурси для наповнення мережі, а також для активації проведення акцій і програм. Робочі групи з адаптації мережі до програм працюють у цей період згідно затвердженого плану.

4. Інтенсивний режим.

Даний режим найбільш характерний для повноцінного функціонування мережі, коли всі її учасники залучені в програми і акції, беруть активну участь у підготовці та реалізації всіх заходів на всіх рівнях і топографічних ділянках, розвивають ідеологічні принципи і доносять їх усім, кому це можливо донести. Тільки в інтенсивному режимі мережа здатна реалізувати спочатку встановлені завдання і цілі та здійснити ідеологічні установки.

Режим коли крім програм, проводяться великі акції (району, області чи державі), проводиться регулярний контролінговий (кількісний та якісний) замір у мережі для визначення реакції громадськості, та результативності діяльності у цілому.

Інтенсивний режим характеризується однаковим показником щільності акцій, розгортанням комунікацій і підтриманням їх кількісний ефективності на рівні в 85%. При такому розкладі якісний показник мотивації знаходиться на рівні - 0,75.

Завдання для менеджерів мережі - допомога в адаптації мережі до програм, розширення максимальної кількості учасників мережі до планової - 1.

При використанні мереженого ресурсу органами влади цей період надзвичайно доречно використовувати при інформаційно-розяснювальній роботі, а саме у процесі: інформування громадян про рішення, що приймаються органом влади, про його поточну діяльність і перспективи; забезпечення гласності, відкритості діяльності органу влади; сприяння реалізації законодавства, вирішення суперечливих проблем; аналіз і експертиза суспільно-політичних процесів, моніторинг ЗМІ; сприяння становленню та розвитку інститутів громадянського суспільства.

В умовах різнобічних і суперечливих взаємовідносин між державою та ЗМІ одним з факторів їх оптимізації виступають прес-служби органів державної влади. Їх діяльність важлива як на стадії співробітництва, коли основним завданням прес-служби є надання інформації державної значущості, так і в умовах конфлікту. Від того наскільки грамотно буде побудована робота прес-служби того чи іншого органу державної влади, а також рівня мобілізації мереженого ресурсу може залежати ефективність взятого інформаційного курсу і, як наслідок, характер протікання політичного процесу.

5. Режим пікової активності.

Режим пікової активності характеризується максимальним використанням ресурсів мережі для реалізації ключових, пікових акцій, спрямованих на підвищення мотиваційного розширення. Такий режим є певним тестом працездатності і організованості мережі на всіх її рівнях.

Це режим, який показує ефективність мережі та її ресурсу. Наприклад, щільність акцій перебуває на рівні абсолютно можливого - в районі 99%. Так само високо в даному режимі характеризується і рівень розгортання комунікацій та їх ефективність.

Завдання для менеджерів мережі - мобілізація всіх ресурсів, максимальне залучення всіх учасників мережі. Оптимізувати всі процеси (комунікації, ресурси і т.д.) між мережею та програмами або пікової акцією. Показати результат.

6. Режим мотиваційного супроводу.

Цей режим передбачає проведення невеликих за масштабами акцій, в тому числі і співбесід з мотивованими учасниками мережі на самих нижніх рівнях мережі, з метою підтримки досягнутого рівня мотивації її учасників.

У режимі мотиваційного супроводу щільність акцій дуже низька - на рівні 5 %, однак досить високо проявлені показники розгортання комунікацій і, відповідно їх ефективності - 85%.

Завдання менеджерів мережі в режимі мотиваційної підтримки полягає у проведенні точкових акцій з метою підтримки мотивацій, це, перш за все, організація контактів з учасниками мережі, збір додаткової інформації та ін

Звітність - подають звіти у встановлений терміни або за фактом виконаних дій в рамках триваючих програм.

7. Режим заморожування і/або згортання.

Характеризується припиненням активних дій учасниками та мережі, звільненням менеджменту від основних функцій діяльності. Але здійснюються періодичні комунікації між менеджментом і учасниками мережі для збереження кістяка мережі.

У даному режимі акції не проводяться, розгортання нових комунікацій так само знаходиться на рівні нуля, однак підтримується достатній для збереження мережі рівень ефективності комунікацій. Так само низькими є кількісний та якісні показники мотивацій на рівні 0,2 - 0,3.

Завдання менеджерів мережі - бути в контакті один з одним до моменту розморожування мережі.

Найбільш продуктивним типом взаємин влади і суспільства, є діалог, суспільний дискурс щодо нагальних і перспективних соціальних проблем. З розширенням можливостей для суспільства у виробництві та розповсюдженні інформації, що виникли завдяки розвитку мережі Інтернет, з'явилися і нові форми діалогу суспільства і влади. Найбільш актуальними в цьому зв'язку стають соціальні медіа - віртуальні майданчики для організації діалогу, вираження його учасниками своїх позицій. Соціальні медіа, маючи яскраво вираженими інтерактивними властивостями, будучи простим і доступним засобом створення груп, спільнот, дискусійних майданчиків в мережі, створюють умови для розширення діалогу суспільства і влади.

Мережевий підхід виступає в якості ефективної інституціонально- правової методології аналізу сучасного політичного процесу, а його застосування обумовлене системою об'єктивних і суб'єктивних факторів. До числа об'єктивних чинників слід віднести політико-правову інституціоналізацію мережевого способу соціальної організації суб'єктів державного управління. До числа суб'єктивних - розвиток наукового знання про структуру, функції, соціальному та управлінсько- технологічному значенні політичних мереж. Мережева методологія дослідження державно-правового управлінського процесу являє собою сукупність прийомів, методів аналізу, методологічних принципів і підходів до політико-правовому регулюванню сучасного політичного процесу [1].

Таким чином використання мережевого ресурсу у поствиборчий період з однієї сторони здатне забезпечити органи державної інформацією про стан, проблеми та очікування громадян, а з іншої сторони - оперативно дон остит інформацію про управлінські рішення, вести інформаційно-розяснювальну роботу та активно залучати громадськість до державних програм.

Висновки

Зазначені у дослідженні режими діяльності ясно відображають рівні активності менеджменту матричної мережі у різні періоди та необхідний рівень підтримки комунікації для збереження функціональності мережі.

Використання мережевих ресурсів представницькими органами у поствиборчий період значно підвищить ефективність комунікаційного процесу між владою та громадянами, що не лише сприятиме демократизації суспільства, а і підвищенню рівня довіри до органів державної влади та покращенню її іміджу у цілому.

Використані джерела інформації

1. Костюченко, О. В. Политические сети в государственном управлении: Институционально-правовой анализ: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 23.00.02 - Политические институты; Этнополитическая конфликтология; Национальные и политические процессы и технологии (юридические науки) /О. В. Костюченко; Науч. рук. А. Ю. Мамычев. - Ростов-на-Дону, 2009. - 23 с.

2. Бойчук Микола Андрійович. Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії.

- К. : Атлант ЮЕмСІ, 2007. - 207с.

3. Балабан Ростислав Валерійович. Теорія виборчої системи. - К. : Либідь, 2007. - 112с.

4. Буркут, Ігор Григорович. Виборчі технології: регіональний досвід [Текст] / Ігор Буркут, Олексій Колесников. - Чернівці : Букрек, 2009. - 240 с.

5. Бучин Микола Антонович. Ресурси виборчої кампанії та особливості їх використання в Україні: монографія / Національний ун-т "Львівська політехніка". - Л. : ЛІСВ, 2009. - 231с.

Размещено на Allbest.ru