Державний контроль і моніторинг якості освіти у вищій школі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 378:336.711.65-047.36

Державний контроль і моніторинг якості освіти у вищій школі України

завідувач лабораторії технічних засобів дистанційного навчання Національного авіаційного університету

Анотація

якість освіта правовий європейський

У статті розкрита сутність понять «якість освіти», «якість вищої освіти», «якість освітньої діяльності». Автор аналізує зміни в нормативно-правовій базі системи вищої освіти України, що спрямовані на її інтегрування до європейського науково-освітнього простору. Особлива увага зосереджена на системі забезпечення оцінювання якості освіти у вищій школі України. Запропоновано порівняльну таблицю сучасної української, радянської та т.зв. «Болонської» моделей вищої школи. Визначено завдання щодо удосконалення критеріїв оцінювання якості освіти у вищих навчальних закладах. Окреслено критерії щодо проведення моніторингових досліджень у системі вищої освіти.

Ключові слова: контроль, моніторинг, якість освіти, якість освіти у вищій школі, державний контроль і моніторинг.

Аннотация

В статье раскрыта сущность понятий «качество образования», «качество высшего образования», «качество образовательной деятельности». Автор анализирует изменения в нормативно-правовой базе системы высшего образования Украины, которые направлены на ее интеграцию в европейское научно-образовательное пространство. Особенное внимание сосредоточено на системе обеспечения оценивания качества образования в высшей школе Украины. Предложено сравнительную таблицу современной украинской, советской и т. наз. «Болонской» моделей высшей школы. Определена задача относительно усовершенствования критериев оценивания качества образования в высших учебных заведениях. Обозначены критерии по проведению мониторинговых исследований в системе высшего образования.

Ключевые слова: контроль, мониторинг, качество образования, качество образования в высшей школе, государственный контроль и мониторинг.

Annotation

The article substantiates the necessity of improving introduction of effective mechanisms of state control and monitoring of educational quality in the Ukrainian higher school at the state level. Are analyzed scientific researches regarding: legal aspects in higher education, ways of improving educational quality, scientific and theoretical principles of monitoring the higher education quality at the state and regional levels. However, in despite of the wide range of the indicated problem's researches, aloof as scientific object remains the task of studying a certain complex mechanisms of introductions in practical activities the state control and monitoring of the higher school's educational quality in Ukraine.

The author opens essence of concepts of “quality education ”, “quality of higher education”, “quality of educational activity” and analyzes the changes in regulatory and legal framework of the higher education's national system over the period 2002-2013, that directed to its integration into the European scientific and educational space. In particular, the introduction of multilevel higher education in Ukraine, that corresponds to the model of the Bologna Process.

Defined the historical aspects of the introduction standards and recommendations of quality education in Europe in order to help to higher educational institutions in the development of internal quality assurance systems and agencies during the independent external audit.

The special attention is focused on system of providing for Educational Quality Assessment in the Ukrainian higher school, that are designed to promote the development standardization and cooperation in intellectual, scientific, technological and economic fields in domestic and global markets.

The comparative table of higher education models: the modern Ukrainian, the Soviet and the so-called “The Bologna” is proposed. Are determined the tasks for the improvement for Educational Quality Assessment criteria in higher education. Outlined the criteria for carrying out monitoring researches in Ukrainian higher education.

Key words: control, monitoring, quality education, quality of higher education, state control and monitoring.

Постановка проблеми. Кінець XX - початок ХХІ століття характеризується ґрунтовним обговоренням світовою спільнотою питань поліпшення якості освіти як передумови сталого розвитку держав. За оцінками експертів, проблему якості освіти нині пов'язують з розвитком нової інформаційної цивілізації [1], набуттям громадянами навичок ХХІ ст., спрямованих на розвиток загальних компетенцій. Ця проблема висвітлюється в багатьох міжнародних і національних документах. Зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що «.. .освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпеченням національних інтересів, зміцненням авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародному рівні» [4]. Разом з тим, у системі освіти України на державному і регіональному рівнях спостерігаються труднощі щодо забезпечення прав людини у рівному доступі до якісної освіти, удосконалення підходів до оцінювання знань студентів, запровадження дієвих механізмів державного контролю і моніторингу якості освіти у вищій школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одним із ключових понять сучасної світової педагогічної науки є якість освіти. До нього звертаються Г. Балл, В. Вікторов, В. Гамаюнов, які докладно розробляють та аналізують проблеми сучасного державного управління в галузі вищої освіти, окреслюють перспективи її розвитку. Правові аспекти в системі вищої школи досліджували В. Андрейцев, А. Гетьман, В. Зайчук та ін. В роботах П. Друкера, Б. Мільнера, Л. Федулової та ін. відображено шляхи поліпшення якості освіти. Науково-теоретичні засади моніторингу якості освіти на державному і регіональному рівнях висвітлено в дослідженнях В. Кременя, І. Вакарчука, В. Лугового, С. Ніколаєнка, М. Дарманського, Г. Єльникової та ін. Розробкою аспектів забезпечення якості підготовки студентів займалися М. Бєскін, С. Біліченко, В. Болтянський,

A. Ботвінніков, Б. Гершунський, В. Петренко та ін. Якість освіти як пріоритет державної освітньої політики висвітлено у наукових доробках

B. Лунячека. Проте, як науковий об'єкт, проблема державного контролю і моніторингу якості освіти у вищій школі України потребує вивчення певного комплексу механізмів, що зумовлюють її обґрунтування та впровадження в практичну діяльність.

Мета статті полягає у обґрунтуванні засад державного контролю та моніторингу якості освіти України із врахуванням європейських норм і стандартів.

Виклад основного матеріалу. Сучасний глобальний ринок освітніх послуг постійно розширюється. Як зазначено у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021року, «стратегії розвитку «університетського сектору» стають базовими елементами національних політик економічного розвитку». Виникає необхідність у підвищенні рівня освітніх послуг у закладах вищої освіти, доробки вимог і критеріїв щодо оцінювання рівня їх роботи, а також створення системи забезпечення їх якості щодо конкурентоспроможності на європейському та світовому просторах [6].

Зміни, що проходять в системі вищої школи України, спрямовані на інтегрування її до європейського науково-освітнього простору. Для цього була введена багатоступеневість вищої освіти, що відповідає моделі Болонського процесу і регламентується Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження програми дій щодо реалізацій положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки» (2004 р). Нововведення в законодавчій базі щодо освіти на державному рівні дещо урівноважили українське та європейське законодавство для досягнення сумісності систем вищої школі. Водночас, це поставило перед національною вищою школою нові виклики. Побудова Європейського простору вищої освіти, з одного боку, відкриває нові можливості щодо працевлаштування випускників, з іншого - змінює саме поняття національних освітніх орієнтирів. Не так давно вища освіта базувалася на принципі «отримати диплом», але за умов сьогодення потрібно розвивати установки до освіти протягом життя. При цьому виникає конкуренція на ринку освітніх послуг між закладами вищої освіти.

Вимагає змін та перегляду також система моніторингу та оцінювання якості освіти. Як зазначає В. Лунячек, виникає необхідність «створення дієвої системи освітнього моніторингу як елемента стабільного і послідовного розвитку України без розв'язання найбільш проблемних питань у сфері державної кадрової політики в галузі освіти неможливе» [3, с.150]. У Законі України «Про вищу освіту» (Ст. 1) поняття «якість вищої освіти» визначене як «якості особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства», «якість освітньої діяльності» - «сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або суспільства» [2].

У Бергенському Комюніке Конференції європейських міністрів освіти «Створення загальноєвропейського простору вищої освіти» (2005 р.) одним з положень було визначення того, що якість вищої освіти є основою розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти, а, отже, потребує і подальшого розвитку системи забезпечення якості на всіх рівнях - на рівні вищого навчального закладу (ВНЗ), національному, загальноєвропейському. На національному рівні окреслено необхідність наступних кроків: створити систему акредитації та атестації ВНЗ, визначити систему для внутрішнього і зовнішнього оцінювання програм і ВНЗ у цілому, викласти обов'язки органів та установ, задіяних в забезпечені якості, сприяння міжнародному співробітництву щодо контролю якості освіти.

В Європі паралельно функціонують дві моделі якості освіти: англійська та французька. В основі англійської лежить внутрішня оцінка ВНЗ, тоді як французька базується на зовнішній. Єдиної системи інституційної оцінки діяльності закладів освіти не існує. Треба зазначити, що в кожній країні існують свої національні підходи і оцінки якості вищої освіти [7].

На основі «Європейського пілотного проекту по оцінці якості вищої освіти» (1994-1995 рр.), Рекомендацій Єврокомісії (98/561/ЕС від 24 вересня 1998 р.) щодо європейського співробітництва у питаннях гарантії якості вищої освіти та Болонської декларації (1999р.) була створена Європейська мережа гарантії якості освіти (ENQA) (2000 р.). ENQA разом з Європейською Асоціацією університетів (EUA), Європейською Асоціацією вищих навчальних закладів (EURASHE) та Європейським студентським міжнародним бюро (ESIB) створили робочу групу Е4. Вона розробила стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості European quality assurance standards and guidelines (ESG), а також створила Європейський реєстр забезпечення якості (EQAR). ESG були створені для надання допомоги ВНЗ (при розробці внутрішніх систем забезпечення якості) та агенціям (при проведенні незалежних зовнішніх перевірок). У Бергені ці стандарти і рекомендації були затверджені в 2005 році. Діяльність EQAR була розпочата в Брюсселі (2008 р.) і спрямована на надання інформації про Європейські агенції з якості освіти, на підвищення статусу ВНЗ, спрощення перепон для мобільності студентів. У 2008 р. Україна також приєдналася до членства у EQAR.

За дослідженнями Н. Статінової, агенції з контролю якості діяльності ВНЗ в європейських країнах переважно неурядові [8]. Це дає низку переваг. По-перше, уряд не бере на себе відповідальність в оцінюванні діяльності роботи закладів вищої школи, а ВНЗ, в свою чергу, можуть подавати апеляцію до уряду у випадку незгоди з висновками. По-друге, результати перевірки є рекомендаціями для використання, наприклад, міністерством освіти. Зокрема, в Австрії ці рекомендації навіть не розголошуються, лише доводяться до відома керівників навчального закладу для внесення змін у їх функціонування. Наповнення дисциплін, зміст курсів навчання - це все залишається за вибором університету (у більшості випадків відсутні державні стандарти). Треба також відзначити, що оцінка якості підготовки фахівця, здатного витримати конкуренцію на європейському ринку праці, ґрунтується на отриманих ним у ВНЗ знаннях і навичках, а не на величині терміну навчання або наповненням дисциплін.

За основу рейтингової системи, прийнятої Болонським процесом, взята англосаксонська модель ВНЗ, яка для складення рейтингової оцінки використовує чотири критерії: якість освіти (кількість випускників Нобелівських лауреатів (10 % загальної оцінки)), якість факультетів (кількість викладачів Нобелівських лауреатів (20 % загальної оцінки), кількість цитування наукових досліджень (20 % загальної оцінки)), наукові результати (число статей у наукових журналах Nature і Science (20 % загальної оцінки) і їх кількість в індексі цитування SCIE (20 % загальної оцінки), розмір університету (відношення досягнення-масштаби ВНЗ (20 % загальної оцінки)). За цією моделлю найвищі рейтинги отримали ВНЗ Британії та Сполучених Штатів [7].

Для оцінювання систем забезпечення якості вищої освіти в Україні, як і в інших європейських країнах використовують стандарти серії ISO. Стандарти Міжнародної організації по стандартизації (International Organization for Standardization) спрямовані на сприяння розвитку стандартів для економічного, екологічного та соціального аспектів життєдіяльності людства. Вони покликані також сприяти розвитку стандартизації і суміжних видів діяльності у світі з метою посилення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розвитку співробітництва в інтелектуальній, науково-технічній і економічній галузях. Серія стандартів ISO 9000 описує вимоги до системи менеджменту якості і може бути застосована до підприємства або організації будь-якого розміру, форми власності, сфери діяльності. Зокрема, зазначається, що система менеджменту якості - це сукупність методик, процесів, ресурсів та організацій для загального управління якістю щоб забезпечити конкурентоспроможність підприємства на вітчизняному і світовому ринках. Вона є частиною системи менеджменту організації. Стандарт ISO 9001, який входить до серії стандартів ISO 9000, підтверджує, що робота підприємства та його система управління якістю відповідає вимогам цього стандарту [5].

Уряд України здійснив велику роботу у напрямку приведення якості національної освіти до рівня європейських стандартів. Постановою Кабінету Міністрів «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти» (2005 р.) було затверджено роботу Українського центру оцінювання якості оцінювання (УЦОЯО). З 2008 року зарахування до навчальних закладів вищої школи проводилися за результатами зовнішнього незалежного тестування. Для подальшої інтеграції української вищої школи у світовий науково-освітній простір було затверджено наказом МОН України «План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року» (2007р.). Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні» (2008 р.) Кабінету Міністрів України доручено сприяти створенню національної системи моніторингу якості освіти та участі у міжнародних порівняльних дослідженнях з даної проблеми.

У ВНЗ Ш-ІУ рівнів акредитації для підготовки фахівців циклів бакалавра і магістратури було запроваджено кредитно-модульну систему оцінювання якості знань - Європейську кредитно-трансферну систему (ECTS). Це передбачає сприянню мобільності пересування студентів з одного ВНЗ до іншого - як національного, так і закордонного. З іншого боку, кредитно-модульна система навчання надає можливості студентові здійснювати самостійний вибір індивідуальних програм та навчальних курсів для здобуття вищої освіти. Загалом, збільшився час для самостійної роботи студентів і для безпосереднього спілкування з викладачем.

Проте, як свідчать реалії, національні освітні послуги не відповідають запитам розвитку суспільства, сучасного ринку праці. Це пояснюється недостатньо гнучкою системою адаптації до сучасних вимог систем вищої освіти, майже відсутністю системи працевлаштування випускників, обмеженістю в доступі до якісної освіти осіб з обмеженими фізичними можливостями, мешканців сільської місцевості, мігрантів тощо.

Наведемо таблицю порівняння моделей вищої школи: Болонської, сучасної української та радянської систем.

Таблиця 1. Порівняння моделей вищої школи: Болонської, сучасної української та радянської систем

Однак зазначимо, що інтеграція українських освітніх послуг у європейський освітній простір йде досить повільними темпами. Це пояснюється рядом факторів: майже відсутністю зв'язку закладів освіти з ринком праці; часто неможливістю проведення практики студентів на підприємствах за обраною спеціалізацією; небажанням керівництва ВНЗ до переходу до інших стандартів; недостатня технологічна та інформаційна забезпеченість начального процесу у ВНЗ; неготовність великої частини професорсько-викладацького складу до впровадження нововведень в освітній процес тощо. Необхідно також відзначити небажання відходити від установленої радянської освітньої системи, основні риси якої є притаманними і сучасній українській освіті.

Висновки

В Україні, як і в більшості європейських країн-учасниць Болонського процесу, наприкінці ХХ - початку ХХІ століття пріоритетне значення відведено забезпеченню якості освіти загалом та системи вищої освіти зокрема. Практичні кроки, здійснені на державному рівні щодо

контролю та моніторингу якості освіти у системі ВНЗ, потребують рекомендацій для практичного застосування. Заходи, що вживаються сьогодні на загальнодержавному рівні для створення моніторингу освіти, є принципово недостатніми. До цього часу не відбулося уніфікації моніторингових показників і виходу на створення нової цілісної системи державної освітньої статистики. Важливим аспектом створення моніторингу якості є розроблення модернізованої системи показників якості освіти для кожного рівня навчання. Орієнтований базовий перелік таких показників повинен бути затверджений на рівні МОН України.

Використані джерела інформації

1. Доклад о развитии человека 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире. - М.: Весь мир, 2004. - 328 с.

2. Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-Ш. - К: Голос України - 2002 - № 43 (5 березня).

3. Лунячек В. Е. Державне управління освітою: Підруч. для вищих навч. закладів / В. Е. Лунячек - Х.: Гімназія, 2010. - 288 с.

4. Перспективи освітньої системи України на ринку міжнародних освітніх послуг. Аналітична записка [Електронний ресурс]// Відділ гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень - Режим доступу: http://old.niss.gov.Ua/Monitor/juli/4.htm. - Заголовок з екрану.

5. Показники якості освіти й освітніх послуг у процесі фундаменталізації професійної підготовки у вищих навчальних закладах [Електронний ресурс] / М. Ф. Дмитриченко, М. О. Хмелевський, Б. І. Хорошун, О. М. Язвінська // Збірник наукових праць ВНТУ - 2009. - №1. - С. 19 -

Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/vntu/2009_19_1/pdf/3.pdf.-

Заголовок з екрану.

6. Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України // Урядовий кур'єр. - 2013. - №155 (29 серпня). - С. 9-11.

7. Система забезпечення якості вищої освіти у Болонському процесі та механізми її імплементації в Україні [Електронний ресурс] // Відділ гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/juni08/16.htm) - Заголовок з екрану.

8. Статінова Н. П. Якість освіти у контексті інтеграції вищої школи у всесвітній простір / Н. П. Статінова // Наукові праці: науковий журнал. - Чорноморський державний університет імені Петра Могили, 2010. - № 123. - С. 9-14.

Рецензент: Іваницька О.М., д.держ.упр., професор.

Размещено на Allbest.ru