Динаміка підготовленості майбутніх працівників міліції до ефективної діяльності в умовах небезпеки

Теоретично обґрунтовано авторську методику навчання майбутніх працівників міліції до діяльності в умовах небезпеки. Проведено дослідження динаміки підготовленості правоохоронців до протиборства із супротивником, озброєним холодною зброєю. У дослідженні взяли участь курсанти Національної академії внутрішніх справ (n=62). На основі проведеного педагогічного експерименту встановлено позитивну динаміку теоретичної та практичної підготовленості курсантів, які займалися за авторською методикою. Статистична обробка отриманих даних доводить ефективність розробленої методики підготовки майбутніх правоохоронців до діяльності в умовах небезпеки.

Ключові слова: методика підготовки, працівник міліції, озброєний супротивник.

Бондаренко В.В. Динамика подготовленности будущих правоохранителей к эффективной деятельности в условиях риска. Теоретически обоснована авторская методика обучения будущих работников милиции к эффективной деятельности в условиях опасности. Проведено исследование динамики подготовленности правоохранителей к противоборству с противником, вооруженным холодным оружием. В исследовании приняли участие курсанты Национальной академии внутренних дел (n=62). На основе проведенного педагогического эксперимента установлено положительную динамику теоретической и практической подготовленности курсантов, которые занимались по авторской методике. Статистическая обработка полученных данных доказывает эффективность разработанной методики подготовки будущих правоохранителей к деятельности в условиях опасности.

Ключевые слова: методика подготовки, работник милиции, вооруженный противник.

Bondarenko V. V. Dynamics of preparedness for future police officers to effective work in conditions of risk. By the analysis of professional literature and survey employee's practical departments of internal affairs of Ukraine sets the lack of effectiveness of existing methods of training to law enforcement activity in the collision with the enemy, armed with knives. To improve the educational process developed authoring method of training for police officers to work in dangerous conditions and tested its effectiveness. The study involved the students of the second year of the National Academy of Internal Affairs. Students in the control group (CG, n = 32) were trained by traditional methods in accordance with the current program of special fitness. Those experimental group (EG , n = 30) studied the original technique. During the study accentuated attention to the assimilation of special theoretical knowledge concerning behaviors enemy and spatio-temporal parameters of the main attacking options action. When carrying out of training clashes attacking enemy action were approached to model the behavior of the real perpetrator. Assessment of future police officers included the testing of theoretical knowledge (theoretical preparedness) and practical abilities and skills in the use of physical impact during the attack of the enemy, armed with machetes (practical preparedness).

Key words: method of preparation, police, armed opponent.

Постановка проблеми

Під час виконання службових обов'язків працівникам міліції досить часто доводиться стикатися з непокорою озброєних та агресивно налаштованих правопорушників [2, 3]. Ефективність діяльності в таких випадках залежатиме від їх підготовленості [1, 6]. Статистичні дані щодо загибелі та поранення особового складу під час зіткнення з озброєними правопорушниками доводять, що існують проблеми в підготовленості правоохоронців. Так при виконанні службових обов'язків в Україні щорічно гине понад 25 працівників ОВС, при чому третя частина з них від нападу з використанням холодної зброї. Аналіз практичної діяльності працівників міліції показує, що в багатьох випадках, під час зіткнення з підозрілими особами, правоохоронці не могли своєчасно та достовірно визначити подальшу ймовірну їх поведінку. Тобто існуючі методики навчання не в достатній мірі сприяють формуванню у курсантів умінь прогнозувати можливий розвиток ситуації збройного зіткнення та ступеня небезпеки. Для часткового вирішення даної проблеми в навчальний процес слід вводити науково обґрунтовані та експериментально перевірені методики підготовки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій показав, що зусилля багатьох науковців, спеціалістів-практиків [3, 6, 9, 10] були спрямовані на розробку своїх авторських методик, проте в їх змісті існують протиріччя, що виникають між вимогами, які висуває суспільство до якості підготовки спеціалістів та дійсними результатами навчання курсантів. Методики навчання розроблялися на основі досліджень, які проводилися в умовах спортивних сутичок та були спрямовані на удосконалення процесу підготовки єдиноборців [1, 7, 8]. У своїх дослідженнях В. І. Пліско [4] відмічає, що перенесення знань зі спортивної теорії в практику підготовки майбутніх працівників до діяльності в умовах збройних зіткнень не завжди може досягати позитивного результату. Автор пояснює це тим, що умови, які виникають під час реальних зіткнень із правопорушником відрізняються від умов спортивних сутичок. Проявляються різні закономірності щодо поводження супротивника, які відповідно вимагають від майбутнього працівника спеціальної підготовленості, яку можна розглядати як наявність теоретичних знань, практичних умінь, навичок й розвитку необхідних психологічних та фізичних якостей, що дозволяють у будь-який час успішно виконувати поставлені завдання [4].

Мета роботи - дослідити вплив авторської методики навчання на динаміку підготовленості майбутніх правоохоронців до протиборства із супротивником, озброєним холодною зброєю.

Завдання

теоретично обґрунтувати авторську методику навчання;

дослідити вплив авторської методики на динаміку підготовленості майбутніх правоохоронців до протиборства із супротивником, озброєним холодною зброєю.

Методи дослідження

Аналіз та узагальнення літературних джерел, опитування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

Організація дослідження

Дослідження проводилися на базі Національної академії внутрішніх справ (м. Київ) в 2012-2013 навчальному році. З курсантів другого курсу було сформовано експериментальну групу (ЕГ, n=30), яка займалися за авторською методикою підготовки та контрольну групу (КГ, n=32). Курсанти КГ проходили навчання за традиційною методикою відповідно до діючої програми зі спеціальної фізичної підготовки [5]. Оцінка підготовленості піддослідних осіб передбачала тестування рівня теоретичних знань (теоретична підготовленість) й практичних умінь та навичок у застосуванні засобів фізичного впливу під час нападу супротивника, озброєного холодною зброєю (практична підготовленість). Для визначення теоретичної підготовленості було проведене спеціальне тестування, яке проходило у формі опитування за принципом «запитання-відповідь». Питання стосувалися ознак прояву мотивації супротивника до нападу, зовнішніх ознак загрози, підготовчих рухів, які передують нападу, варіантів застосування засобів фізичного впливу тощо. Під час опитування враховувалась чіткість і стислість відповідей. Всього було задано 50 запитань, максимальна кількість балів, яку можна було отримати - 100. За чітку та повну відповідь ставилося 2 бали, за неповну - 1 бал. Якщо особа не давала відповіді на запитання - 0 балів.

При визначенні практичної підготовленості до діяльності в умовах небезпеки моделювалися ситуації як несподіваного зіткнення, так і спланованого нападу зі сторони супротивника. Учасникам ЕГ та КГ було поставлене завдання захиститись використовуючи для цього або прийоми рукопашного бою, або «вогнепальну» зброю. Кожен курсант піддавався нападу з різних дистанційних зон (від 1 м до 8 м) з використанням таких варіантів нападу: на близькій відстані (1-1,5 м); при швидкому наближенні з «навалюванням»; при швидкому наближенні з захопленням за одяг та виконанням удару ножем. Особи, які брали участь у педагогічному експерименті піддавались 20-ти спробам кожного з трьох варіантів нападу під час спланованого зіткнення зі сторони супротивника й 20- ти спробам під час несподіваного зіткнення. Загалом для визначення рівня практичної підготовленості курсантам ЕГ та КГ необхідно було протистояти 120 нападам супротивника, озброєного холодною зброєю.

Обговорення результатів дослідження. З метою більш якісної підготовки майбутніх працівників міліції до діяльності в умовах нападу супротивника, озброєного холодною зброєю, була розроблена авторська методика навчання. Особливостями методики є те, що формування спеціальних рухових умінь та навичок курсантів відбувається на основі засвоєння знань моделей рухової та мотиваційної поведінки супротивника й просторово-часових параметрів основних способів нападу. Під час підготовки акцентується увага на розвитку фізичних та психологічних якостей, які надають перевагу майбутнім правоохоронцям при зіткненні зі злочинцями, озброєними холодною зброєю. Проведення навчально-тренувальних сутичок передбачало наближення атакуючих дій супротивника до моделі поведінки реального злочинця.

Перед початком педагогічного експерименту в обох групах було проведено тестування теоретичної та практичної підготовленості. Математична обробка отриманих даних (табл. 1) показала, що курсанти мали приблизно однаковий рівень підготовленості (р>0,05). Після закінчення визначеного терміну навчання проведено повторне контрольно-перевірочне заняття з метою виявлення впливу авторської методики на динаміку підготовленості майбутніх правоохоронців до діяльності в умовах зіткнення із супротивником, озброєним холодною зброєю.

Математична обробка результатів тестування теоретичної підготовленості показали достовірну різницю (р<0,001) у рівні знань курсантів ЕГ та КГ після проведення педагогічного експерименту. В середньому рівень знань осіб ЕГ підвищився на 62,9 % (із 32,4±1,1 до 87,2±0,89 балів). Покращення результатів теоретичної підготовленості спостерігалася також в осіб КГ, але рівень їх знань зріс лише на 26,2 % (із 31,2±1,0 до 42,3±0,96 балів) за рахунок досвіду, який сформувався під час практичного виконання заходів фізичного впливу. Результати тестування практичної підготовленості показали підвищення кількості сутичок із позитивним наслідком для майбутніх правоохоронців в обох групах (табл.1).Провівши детальний аналіз результатів зіткнень, слід відмітити, що із 20 спроб виконання атакуючих дій на близькій дистанції в умовах спланованого нападу в осіб ЕГ результативність підвищилась на 54,7 % (із 6,2±0,32 до 13,7±0,21 успішних сутичок). У курсантів КГ на 24,1 % (із 6,6±0,34 до 8,7±0,30 сутичок). Під час несподіваного зіткнення успішність сутичок ЕГ покращилась на 51,2 % (із 8,2±0,32 до 16,8±0,20); КГ - на 28,6 % (із 8,5±0,34 до 11,9±0,27). Загалом ефективність протиборства в умовах нападу на близькій дистанції у осіб ЕГ підвищилася на 53 %, КГ - на 26,4 %.

Успішність сутичок в умовах спланованого нападу зі сторони супротивника при виконанні атакуючих дій з «навалюванням» у курсантів КГ зросла на 27,5 % (із 8,7±0,36 до 12±0,33). У курсантів ЕГ результати були дещо вищими, а саме успішність підвищилась на 49,7 % (із 8,5±0,38 до 16,9±0,27). Під час несподіваного зіткнення результативність сутичок при нападі з «навалюванням» також покращилась як в осіб ЕГ, так і КГ. У курсантів КГ ефективність підвищилась на 18,9 % (із 10,3±0,32 до 12,7±0,31). У ЕГ на 46,9% (з 9,5±0,35 до 17,9±0,22). Загальна успішність збройних зіткнень в умовах нападу з «навалюванням» у курсантів ЕГ покращилася на 48,3 %, КГ - на 23,2 %.

Таблиця 1.

Динаміка підготовленості курсантів ЕГ та КГ у ході педагогічного експерименту (n=62,X± m)