Упорядкування термінів-синонімів поняття "неукладений договір"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Упорядкування термінів-синонімів поняття "неукладений договір"

У статті розглянуто синонімічне словосполучення юридичних термінів «неукладений», «такий, що не відбувся», «нечинний», «невчинений» договір. Обґрунтовується вибір термінологічного словосполучення «неукладений договір» у якості оптимальної термінологічної одиниці.

Ключові слова: термін, синонім, неукладений договір, такий, що не відбувся, договір, правочин, що не відбувся, нечинний договір.

неукладений договір юридичний

В статье рассмотрено синонимическое словосочетание юридических терминов «незаключенный», «такой, что не состоялся», «такой, что не имеет юридической силы», «несовершенный» договор. Обосновывается выбор терминологического словосочетания «незаключенный договор» в качестве оптимальной терминологической единицы.

Ключевые слова: термин, синоним, незаключенный договор, такой, что не состоялся, договор, несостоявшаяся сделка, такой, что не имеет юридической силы, договор.

The article considers with synonymous attitude «mconduded», «one that did not take place», «invalid». Substantiated choice of term connection «unconcluded contract» as optimal terminological unit.

Keywords: term, synonym, unconcluded contract, one that did not take place, «invalid contract».

Юридична термінологія відображає специфіку правових явищ у мові, зокрема, неукладеного цивільно-правового договору. Для того, щоб поняття набуло правильного й чіткого позначення, необхідно вирішити проблему вибору оптимальної термінологічної одиниці з близьких за значенням слів (синонімів), ураховуючи відмінності в понятійному обсязі та особливості функціонування.

Явище синонімії специфічне в термі-нології, адже, незважаючи на точність, яка має бути властива терміну, синонімія є невід'ємною ознакою певної термі- носистеми [1, с. 107]. Як синоніми термі-на «неукладений договір» у законодавстві України вживається вираз «такий, що не відбувся» (ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (далі - ГК України)), у вітчизняній юридичній літературі, крім названого, зустрічаються: «нечинний договір» [2, с. 49; 3, с. 369] та «невчинений правочин» [4, с. 530; 5, с. 76].

Здебільшого, співвідношення терміна (поняття) «неукладений договір» із схо-жими конструкціями потрапляло у поле зору дослідників у зв'язку із розмежуван-ням правової природи окремих правових понять, та лише у певних комбінаціях: чинність - дійсність - укладеність, недій-сність - неукладеність, недійсність - нік-чемність - неукладеність тощо.

Розробками С. М. Бервено, В. А. Ки- яшко, В. О. Кучера, В. С. Мілаш, В. Г. Олю- хи, С. А. Подоляк, С. С. Потопальського, І. Є. Степанової, Д. О. Тузова та ін. ство-рено базу для дослідження місця «не- укладеного договору» поміж синоніміч-них термінів.

Мета цієї статті - вибір найбільш опти-мального терміна з низки синонімів: «не- укладений договір», «такий, що не від-бувся», «нечинний договір», «невчине- ний правочин».

«Неукладений договір» позначає по-няття, протилежне укладеному договору. Договір є укладеним, якщо сторони в на-лежній формі досягли згоди з усіх істот-них умов договору (ч. 1 ст. 638 Цивільно-го кодексу України від 16.01.2003 р. (далі - ЦК України)). «Протилежне» конкретизується у законодавстві щодо господарського договору, де і закріплюється відповідна термінологія. У разі якщо сторони не до- сягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) (ч. 8 ст. 181 ГК України). Як вбачається, зазначене в дужках даної норми сло-восполучення застосовано законодавцем у якості роз'яснювального уточнення, що вказує на однакове значення двох термінів у контексті ст. 181 ГК України.

У науковій сфері термін «такий, що не відбувся» отримав певну самостійність і слугує компонентом для утворення інших терміносполучень, приміром, «правочин, що не відбувся». Даний тер- мін-поняття охоплює двосторонні пра- вочини (договори) і односторонні право- чини [6, с. 17-23], використовується цивілістами як родове поняття по відношенню до неукладеного договору [7, с. 16; 8, с. 19-21; 9, с. 8].

У деяких випадках «такий, що не від-бувся» може позначати ситуацію з укла-деним договором. Такі приклади зустрі-чаються у законодавстві: укладений до-говір може не відбутись, якщо протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору він (споживач) від-кличе свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р.); договір зберігання не відбудеться, якщо покла- жодавець не передасть річ на зберігання, як було обумовлено договором, що свід-читиме про відмову від договору збері-гання в односторонньому порядку (ч. 2 ст. 939 ЦК України) тощо. У наведених положеннях під таким, що не відбувся, розуміється договір-зобов'язання, хоча юридичний факт-договір відбувся.

Отже, є всі підстави стверджувати, що між термінами «неукладений» і «такий, що не відбувся» немає повного смис-лового збігу. Навіть більше, у певних ви-падках «такий, що не відбувся, договір» взагалі не може бути відповідником тер-міна «неукладений договір».

Вираз «такий, що не відбувся» за кіль-кістю значень, в яких він може уживатись, найбільш наближений до «нечинного». За загальним правилом договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК України). Радше за все, вказівка на одномоментність укладення та чинності і створює підґрунтя для використання термінів «нечинний» і «неукладений» (такий, що не відбувся) як тотожних. За висловом В. С. Мілаш, у випадках, коли неможливо встановити, про що саме домовилися сторони і на яких умовах, договір повинен визнаватися нечинним (таким, що не відбувся) [10, с. 358].

Коректність вираження неукладено- го договору через термін-поняття «не-чинний» видається нам спірною. Термін «чинний» (а звідси - «нечинний»), втім, як усі інші синоніми, що розглядаються, не має законодавчої дефініції, а доктри-ною тлумачиться неоднозначно: як свід-чення про те, що умови укладеного дого-вору розпочали свою дію [2, с. 8]; як по-казник юридичної сили договору (домов-леність між сторонами може ще не набути юридичної сили договору або раніше чинний договір може її втратити) [3, с. 368]; як складова, «яка разом з воле-виявленням особи формує правочин» і «передбачає, що факт, що має відбутися, не суперечить певному правопорядку, а відтак розглядається як правомірна дія» [11, с. 31]; як дійсність - «Якщо ж укладений договір не відповідає вимогам, додержання яких є необхідним для його чинності, він визнається недійсним в силу прямого припису закону (нікчемний) або може бути визнаний недійсним судом» [12, с. 737].

Значення термінів «укладеність» і «чинність» дещо своєрідно зіставляє С. М. Бервено. Укладеність договору, - на думку вченого, - характеризує набуття ним юридичних ознак правомірного пра- вочину (зазвичай правомірність асоцію-ється із дійсністю. - О. Н.). Чинність дого-вору свідчить про те, що умови укладеного договору розпочали свою дію. Тобто договір може бути укладеним, але не набути чинності, коли вона віддалена у часі. Більше того, за ст. 631 ЦК України (ч. 3) сторони мають право розповсюдити чинність договору навіть на відносини, які виникли ще до його укладення [2, с. 8]. Початок дії може бути відстрочено вказівкою в самому договорі на дату або подію, яка має неминуче настати у майбутньому.

Ставлення до «чинності» і «укладено- сті» як відмінних понять також підкреслює відсутність збігу значень неукладе- ного і нечинного договору. Як вірно зазначає С. С. Полченко, «визнання договору укладеним та визнання його чинності, хоча й обумовлюють єдиний правовий наслідок - набрання договором юридичної сили, однак ці поняття є різними за змістом» [13, с. 736]. Між даними поняттями існує певний зв'язок, в якому укладення договору є передумовою його чинності у будь-якому значенні: дії у часі чи відповідності умовам дійсності.

Договір набуває юридичної сили з мо-менту його укладення, за умови від-повідності вимогам закону. Чинність може поширюватись згодом на договір, який на момент укладення мав дефекти, що перешкоджали його чинності. Це ви-падки вчинення правочину недієздатною особою або малолітньою чи неповноліт-ньою особами за межами її цивільної діє-здатності з подальшим схваленням (ст. ст. 226, 221, 222 ЦК України). Як зазнача-ється у постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2009 р. № 18/87, «Схвалення правочину особою, яку пред-ставляють, свідчить про чинність пра- вочину з моменту його укладення і, від-повідно, про поширення на неї усіх прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту» [13]. Неукладений договір не може набути чинності.

Ставлячи в один синонімічний ряд «неукладений» і «нечинний» договори, слід брати до уваги, що синонімом остан-нього вважається термін «недійсний».

Судова практика, зокрема господарські суди, у своїх рішеннях визнають договори в одних випадках недійсними, в інших - нечинними (це пов'язується із наявністю адміністративно-правових елементів у юридичному складі, на підставі якого виникає право), що викликає певні складнощі (наприклад, вибір позивачем способу захисту). Навіть при тому, що проблема вже виявлена шляхом уза-гальнення та аналізу судової практики, одночасно співіснують різні тлумачення у роз'ясненнях вищих судових інстанцій, що не сприяє її вирішенню. Так, Верховний Суд України в одному випадку визнає некоректним застосування терміна «недійсний» до нормативно-правових актів - у цьому випадку може йтися про їх нечинність або неправомірність (незаконність, протиправність), а також до документів, якими оформлюється, підтверджується право, оскільки право не може бути недійсним - воно або є, або немає. Відповідно, за правилами не-дійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є пра- вочинами [14]. В іншому випадку - тлу-мачить, що «слова «недійсний» і «нечин-ний» є синонімами і означають, що оспо-рюваний акт не має юридичної сили» [16].

Однак, нам не вдалося знайти прикла-дів оперування судами термінами «не- укладений» і «нечинний» як синонімами. Що ж до застосування даних термінів у значенні хоча б часткового збігу за змістом, мова не те що не ведеться, на-впаки, щоразу в узагальненнях, роз'яс-неннях, оглядових листах вищих судових інстанцій, присвячених питанням не-дійсності, наголошується на необхідності розрізняти ці поняття. Тож «неукла- дений» і «нечинний» можуть виступати синонімами лише у доволі вузькому зна-ченні та не здатні відбивати суть єдиного поняття у відриві від контексту.

Стосовно окремих видів договорів за-конодавством передбачені спеціальні пра-вила відносно моменту їх укладення і на-брання ними чинності. Наприклад, дого-вір страхування набирає чинності з мо-менту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не вста-новлено договором (ст. 983 ЦК України). «Очевидно, мається на увазі, що договір страхування є укладеним з моменту його підписання, а страхове зобов'язання стра-ховика перед страхувальником виникає із зазначеного моменту набрання договором чинності. ... Договір автомобільного перевезення пасажира вважається укла-деним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду (тобто укладення договору є неможливим, поки не внесена плата за проїзд) і лише в окремих випад-ках він визнається укладеним з моменту посадки в автобус (ст. 42 Закону «Про ав-томобільний транспорт»). Водночас вста-новлено, що договір перевезення пасажи-ра набирає чинності з моменту посадки пасажира в автомобільний транспорт і діє до моменту висадки у пункті призначення .деякі зі стадій розвитку зобов'язання не можна не помітити. Одну з них виділили вказівкою на момент набрання договором автомобільного перевезення чинності» [5, с. 445].

Також у якості показового прикладу відсутності тотожності між «неукладеним» і «нечинним» наведемо положення ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 р. Взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту на-брання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжува- чем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Очевидно, що поняття «чинність» і «укладеність» нерівнозначні. Чинність вказує на існування укладеного та дійс-ного договору-правочину, а також на по-ширення дії юридичної сили закріплених у ньому правил поведінки на певних суб'єктів у часовому вимірі, та у разі по-треби - на певну територію. Так, у разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія лі-цензії поширюється на територію України (ч. 7 ст. 1109 ЦК України). Отже, не- укладений договір завжди нечинний, а укладений може бути як чинним, так і нечинним.

Різноманітність підстав, за яких дого-вір може не мати юридичної сили (чин-ності), стала поштовхом для виокремлення видів. В. С. Мілаш називає такі види нечинного договору: 1) неукладе- ний; 2) укладений під відкладальну умову, яка ще не настала (або під скасуваль- ну умову, яка вже настала); 3) розірваний або за взаємною згодою сторін, або в од-носторонньому порядку, якщо це можливо за законом чи умовами самого договору, або за рішенням суду; 4) договір, термін дії (чинності) якого закінчився; 5) договір, виконаний належним чином (зокрема зарахуванням зустрічної однорідної вимоги); 6) договір, який утратив чинність через настання форс-мажор- них обставин; 7) субдоговір, якщо нечинним є основний договір, на підставі якого його укладено; 8) недійсний договір.

Одним із видів нечинного договору, - окремо уточнює вказаний автор, - є не- укладений договір. Він не спричиняє пра-вових наслідків, притаманних укладено-му, а особи, які вважають себе його сто-ронами, насправді не перебувають у до-говірних відносинах [3, с. 369-370].

«Невчинений правочин» також не має повної смислової відповідності з «не- укладеним договором» (включає як од-носторонні, так і двосторонні правочи- ни), хоча як синонім найбільш близький до нього. У науковій літературі зустрічає-мо: «Стосовно договорів, які належать до категорії невчинених правочинів, ви-користовується термін «неукладений до-говір», такий договір, що не відбувся» [5, с. 76]; «Проте, слід враховувати, що не- укладений договір є лише різновидом не- вчиненого правочину» [4, с. 530].

З огляду на вищезазначене можна стверджувати, що «неукладений договір» серед термінів: «такий, що не відбувся», «нечинний договір», «невчинений правочин» не має абсолютних синонімів, які б зовсім не відрізнялись значенням і в різних контекстах могли б уживатися без будь-якої відмінності.

Обираючи з числа зазначених опти-мальну термінологічну одиницю, ми на-даємо перевагу «неукладеному договору», яка найбільш явно простежується за та-кими параметрами, як точність й праг-нення до однозначності. Термін «неукла- дений договір» видається більш точним, оскільки повніше за інші передає суть від-повідного явища. Надання першості «не- укладеному договору» у прагненні до од-нозначності пояснюється тим, що «такий, що не відбувся, договір», «нечинний дого-вір», «невчинений правочин» можуть тлу-мачитись розширювально, охоплювати кілька понять, позначати інші відносини.

Задля запобігання можливого різночи-тання, переінакшення, викривлення змісту правового тексту у судових документах, наукових розробках, науково-навчальній та науково-популярній літературі для по-значення явища неукладеного цивільно-правового договору доцільно надавати перевагу терміну «неукладений договір».

Список використаної літератури

1. Туркевич О. Парадигматичні відношення у термінології лінгводидактики [Електро-нний ресурс] / О. Туркевич // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми української термінології. - 2009. - № 648. - С. 106-108. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua

2. Бервено С. М. Проблеми договірного права України : дис. ... докт. юрид. наук :12.00.03 / Сергій Миколайович Бервено. - К., 2006. - 440 с.

3. Мілаш В. С. Господарське право : курс лекцій : [у 2 ч.] / В. С. Мілаш.- Х. : Право,2008. - Ч. 1. - 496 с.

4. Ярема А. Г. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України : [в 4 т.] / А. Г. Ярема, В. Я. Карабань, В. В. Кривенко, В. Г. Ротань. - К. : А.С.К. ; Севастополь : Ін-т юрид. досл., 2004.- (Нормат. док. та комент.). Т. 1. - 2004. - 928 с.

5. Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України / під ред. А. Г. Яреми, В. Г. Ротаня. - К. : Реферат, 2005. - 336 с.

6. Бородовський С. О. Проблемні питання визнання правочину таким, що не відбувся /С. О. Бородовський // Актуальні питання цивільного та господарського права. - 2011.

- №2(27). - С. 17-23.

7. Кияшко В. А. Признание договора незаключенным (сделки несостоявшейся) : процессуальные вопросы [Електронний ресурс] / В. А. Кияшко // Право и экономика. - 2003.

- № 5. - Режим доступу : http://www.lawmix.ru

8. Рабинович Н. В. Недействительность сделок и ее последствия / Н. В. Рабинович. - Л., 1960. - 171 с.

9. Садиков О. Н. Недействительные и несостоявшиеся сделки / О. Н. Садиков // Юридический мир. - 2000. - № 6. - С. 7-11.

10. Мілаш В. С. Підприємницькі комерційні договори в господарській діяльності /

В. С. Мілаш. - Полтава : АСМІ, 2005. - 450 с.

11. Безклубий І. А. Теоретичні засади формування правочину / І. А. Безклубий // Юри-дичний вісник. - 2008. - № 4. - С. 29-34.

12. Полченко С. С. Неукладений договір за законодавством України [Електронний ре-сурс] / С. С. Полченко // Форум права. - 2010. - № 4. - С. 736-740. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua

13. Постанова Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2009 р. № 18/87 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.arbitr.gov.ua

14. Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними : Узагальнення Верховного Суду України від 24.11.2008 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua

15. Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм про-цесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України) [Електронний ресурс] : Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21.01.2009 р. № 01-08/33. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru